Метаморфічна гірська порода

Метаморфі́чні гірські́ поро́ди — гірські породи, що утворилися внаслідок метаморфізму осадових і магматичних порід і характеризуються зернистою будовою, здебільшого сланцюватою текстурою. До них відносять глинисті сланці, філіти, гнейси, кварцити тощо.

Кварцит — зразок метаморфічної породи.

Метаморфічна порода, деформована під час варісцийського орогенезу. Vall de Cardós, Лерида, Іспанія

Різновиди метаморфічних порід

Розрізняють:

• метапеліти — похідні кислих осадових і вивержених порід (аргілітів, алевролітів, пісковиків, гранітоїдних вулканітів та інтрузивних гірських порід) і
• метабазити — похідні основних осадових і магматичних порід.

Осторонь стоять карбонатні гірські породи — мармури, кальцифіри, карбонатні катаклазити. За характером температурного впливу розрізняють регіонально- і контактово- метаморфізовані гірські породи.

На території України поширені в межах Українського щита, у Кримських горах і Карпатах.

Текстури метаморфічних порід

Типовими текстурами метаморфічних порід, що мають важливе діагностичне значення, є:

1) сланцювата — подовжені або таблитчасті мінерали, що розташовані своїми довгими боками паралельно один до одного (сланці);

2) смугаста (стрічкова) — у породі чергуються смуги різної товщини, які представлені мінералами різного складу та кольору (гнейси, залізисті кварцити);

3) очкова — агрегати світлозабарвлених крупних мінеральних зерен овальної форми присутні у дрібнозернистій загальній масі (гнейси, деякі сланці);

4) масивна — є аналогічною до однорідної текстури магматичних порід (мармури, кварцити, скарни);

5) волокниста — волокнисті мінерали, що складають породу, переплітаючись між собою;

6) плойчаста — порода зім'ята у дрібні складки, що нагадують гофрування.

Слід зазначити, що у метаморфічних породах зв'язки між частками є кристалізаційними, через що вони належать до скельних. Метаморфічні породи під час водонасичення, як правило, не змінюють властивих їм якостей. Це пояснюється тим, що вони не розчиняються у водних розчинах.

Структури метаморфічних порід

Серед структур метаморфічних порід виділяють: кристалобластичні, катакласичні та реліктові. Кристалобластичні структури утворюються внаслідок перекристилізації і зростання кристалів у твердому стані під впливом їхньої кристалізаційної сили. Катакластичні структури виникають під впливом сильного однобічного тиску, який викликає деформації та подрібнення зерен. Реліктові (залишкові) структури зберігають сліди первинної породи. Так, наприклад, у сірих гнейсах спостерігаються залишки (фрагменти) структур рожевих гранітів.

Склад метаморфічних порід

Хімічний склад метаморфічних гірських порід різноманітний і залежить в першу чергу від складу вихідних. Однак склад може відрізнятися від складу вихідних порід, так як в процесі метаморфізму відбуваються зміни під впливом привнесених водними розчинами речовин і метасоматичних процесів.

Мінеральний склад метаморфічних порід також різноманітний, вони можуть складатися з одного мінералу, наприклад кварцу (кварцит) або кальциту (мармур), або з багатьох складних силікатів. Головні породотвірні мінерали представлені кварцом, польовими шпатами, слюдами, піроксенами і амфіболами. Поряд з ними присутні типово метаморфічні мінерали: гранати, андалузит, дистен, силіманіт, кордієрит, скаполіт і деякі інші. Характерні, особливо для слабометаморфізованих порід, тальк, хлорити, актиноліт, епідот, цоїзит, карбонати.

Фізико-хімічні термобаричні умови утворення метаморфічних порід, визначені методами геобаротермометрії, вельми жорсткі. Вони коливаються температурами від 100—300 ° C до 1000—1500 ° C і тиском від десятків бар до 20-30 кбар.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
• Техніка і технологія переробки гірських порід: навч. посіб. [Електронний ресурс]: навч. посіб. для студ. спеціальності 184 «Гірництво»/В. Г. Кравець, О. М. Терентьєв В. С. Білецький, В. О. Смирнов, О. М. Чала; КПІ ім. Ігоря Сікорського. — Електронні текстові дані (1 файл: 29,9 Мбайт). — Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. — 315 с.