МФА ɕ

Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɕ⟩ («c» з закарлюкою). М'який шиплячий приголосний, фрикатив. Найм'якший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/.

Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
ɕ
Номер МФА	182
Кодування
HTML (десяткове)	ɕ
Юнікод (hex)	U+0255
X-SAMPA	s\
	S;
^[en]
Зображення

Деякі науковці використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/ або його палаталізований варіант /ʃʲ/ для позначення /ɕ//.

Назва

• Глухий альвеоло-палатальний фрикатив (англ. Voiceless alveolo-palatal fricative)
• Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
• Глухий альвеоло-палатальний фрикативний
• Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
• Глухий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless alveolo-palatal sibilant fricative)

Властивості

Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
адигейська		щы	[ɕə]	три
асамська		ব্ৰিটিছ	[bɹitiɕ]	британець
голландська (діал.)		sjabloon	[ɕäˈbloːn]	шаблон	Див.
гуарані (парагв.)		che	[ɕɛ]	я
данська		sjæl	[ɕeˀl]	душа	Див.
кабардинська		щэ	[ɕa]	сто
каталанська (сх.)		caixa	[ˈkaɕə]	коробка	Див.
китайська (мандарин)		西安/Xī'ān	[ɕí.án]	Сіань	Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див.
корейська		시 / shi	[ɕi]	вірш	Див.
люксембурзька		liicht	[liːɕt]	світло	Алофон /χ/ перед голосними; в індивідуальні вимові — /ʃ/. Див.
нижньолужицька		pśijaśel	[ˈpɕijäɕɛl]	приятель
норвезька		sjel	[ɕe: l]	душа	Див.
польська		śruba	[ˈɕrubä]	гвинт	Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с). Див. польська фонетика
португальська		mesclas	[ˈmɛɕklɐɕ]	мікстури
португальська (Бразилія)		mexendo	[me̞ˈɕẽ̞du]	'moving'	Алофон /ʃ/. Див. португальська фонетика
румунська (Трансільванія)		ce	[ɕɛ]	що	стандартно — /tʃ/ . Див.
російська		счастье	[ˈɕːæsʲtʲjə]	щастя	Див.
тибетська (Лхаса)		བཞི་	[ɕi˨˧]	чотири	Опозиція /ʂ/.
хорватська		'miš će	[mîɕ t͡ɕe̞]	'the mouse will'	Алофон /ʃ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/.</ref> Див.
чувашська		çиçĕм	[ˈɕiɕ̬əm]	освітлення	Опозиція /ʂ/ (ш) і /s/ (с).
шведська		kjol	[ɕuːl]	спідниця	Див.
японська		塩 / shio	[ɕi.o]	сіль	Див. японська фонетика

Примітки

1. Wells (2014:98-9)
2. Recasens & Espinosa (2007:145, 167)
3. Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.
4. Gilles & Trouvain (2013:67–68)
5. Jassem (2003:103)
6. seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18
7. Pop (1938:29)
8. Landau et al. (1999:68)
9. Okada (1991:94)

Джерела

• (англ.) . Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2020.
• Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013), Xumi, Part 1: Lower Xumi, the Variety of the Lower and Middle Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 363—379, doi:10.1017/S0025100313000157^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013), Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 381—396, doi:10.1017/S0025100313000169^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 12 березня 2016
• Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
• Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 
• Okada, Hideo (1991), Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
• Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
• Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 37 (2): 143—172, doi:10.1017/S0025100306002829, архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2020, процитовано 12 березня 2016
• Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar
• Teo, Amos B. (2012), Sumi (Sema), Journal of the International Phonetic Association, 42 (03): 365—373, doi:10.1017/S0025100312000254
• Teo, Amos B. (2014), (PDF), Canberra: Asia-Pacific Linguistics, ISBN , архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2015, процитовано 12 березня 2016
• Zygis, Marzena (2003), (PDF), ZAS Papers in Linguistics, 3: 175—213, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 12 березня 2016
• Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — .