Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліщавка (пол. Leszczawka) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 277 осіб (2011).
Село  Координати 49°38′22″ пн. ш. 22°24′43″ сх. д. / 49.63972222002777812° пн. ш. 22.41222222002777897° сх. д.Координати: 49°38′22″ пн. ш. 22°24′43″ сх. д. / 49.63972222002777812° пн. ш. 22.41222222002777897° сх. д.
 Ліщавка у Вікісховищі |
В околицях Ліщавки відкрито багаті поклади діатоміту, не використовуються.
Географія
Село розташоване на відстані 8 кілометрів на південний захід від центру гміни села Бірчі, 31 кілометр на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 53 кілометри на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.
Історія
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
В 1618 році в селі збудовано церкву святого Михаїла Архангела, відновлену в 1763-1766 роках та розібрану в 70-х роках 20 століття.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Ліщавка відійшло до імперії Габсбургів.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно населене українцями село Надсяння опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. Село входило до ґміни Кузьміна Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 890 жителів, з них 460 українців-грекокатоликів, 380 українців-римокатоликів, 40 поляків і 10 євреїв
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Ліщавка, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич). З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту. В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.
13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).
В березні 1945 року Ліщавка, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передані Польщі.
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.
Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені господарства поляками.
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 150 | 39 | 93 | 18 |
| Жінки | 127 | 28 | 59 | 40 |
| Разом | 277 | 67 | 152 | 58 |
- 1785 — 204 греко-католики, 125 римо-католиків та 11 юдеїв
- 1840 — 413 греко-католиків (відсутні дані про мешканців інших конфесій)
- 1859 — 312 греко-католиків
- 1879 — 217 греко-католиків
- 1899 — 478 греко-католиків
- 1926 — 510 греко-католиків
- 1929 — 774 мешканці
- 1938 — 422 греко-католики
- 2006 — 298 мешканців
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліщавка
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 18, 118.
- Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
- Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 25 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 25 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 25 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 25 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 25 жовтня 2012.
- * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела, посилання та література
- Лещавка (пол. Leszczawka) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 170. (пол.)
Див. також
- Різня в Бахові
- Різня в Березці
- Різня в Сівчині
- Бої в Бірчі та околицях
- Трагедія села Павлокоми
- Пискоровичі
- Різня в Сагрині
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lishavka pol Leszczawka selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 277 osib 2011 Selo Lishavka pol Leszczawka Koordinati 49 38 22 pn sh 22 24 43 sh d 49 63972222002777812 pn sh 22 41222222002777897 sh d 49 63972222002777812 22 41222222002777897 Koordinati 49 38 22 pn sh 22 24 43 sh d 49 63972222002777812 pn sh 22 41222222002777897 sh d 49 63972222002777812 22 41222222002777897 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaNaselennya 277 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 740Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599416GeoNames 766399OSM r6855026 R LishavkaLishavka Polsha LishavkaLishavka Pidkarpatske voyevodstvo Lishavka u Vikishovishi Cerkva Arhistratiga Mihayila u s Lishavka sporudzhena u 1766 roci zrujnovana u 1973 roci foto kolo 1960 r Vid na dolinu Lishavki V okolicyah Lishavki vidkrito bagati pokladi diatomitu ne vikoristovuyutsya GeografiyaSelo roztashovane na vidstani 8 kilometriv na pivdennij zahid vid centru gmini sela Birchi 31 kilometr na pivdennij zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 53 kilometri na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo V 1618 roci v seli zbudovano cerkvu svyatogo Mihayila Arhangela vidnovlenu v 1763 1766 rokah ta rozibranu v 70 h rokah 20 stolittya Dokladnishe V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo Lishavka vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku Selo vhodilo do gmini Kuzmina Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 1 01 1939 v seli bulo 890 zhiteliv z nih 460 ukrayinciv grekokatolikiv 380 ukrayinciv rimokatolikiv 40 polyakiv i 10 yevreyiv Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Lishavka sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Lishavka yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredani Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinska Povstanska Armiya namagalas zahistiti mirne ukrayinske naselennya vid primusovoyi deportaciyi polskoyu armiyeyu ta ne dati polskij vladi zaselyuvati zvilneni gospodarstva polyakami Dokladnishe Boyi v Birchi ta okolicyah Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 150 39 93 18 Zhinki 127 28 59 40 Razom 277 67 152 58 1785 204 greko katoliki 125 rimo katolikiv ta 11 yudeyiv 1840 413 greko katolikiv vidsutni dani pro meshkanciv inshih konfesij 1859 312 greko katolikiv 1879 217 greko katolikiv 1899 478 greko katolikiv 1926 510 greko katolikiv 1929 774 meshkanci 1938 422 greko katoliki 2006 298 meshkancivPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lishavka GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 7 listopada 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 18 118 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 14 kvitnya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 25 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 25 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 25 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 25 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 25 zhovtnya 2012 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Povit PEREMIShL 30 lipnya 2017 u Wayback Machine Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela posilannya ta literaturaLeshavka pol Leszczawka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 170 pol Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v Sagrini Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi