Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лінійні кораблі класу König (нім. Großlinienschiffe König-Klasse) — серія з чотирьох великих лінійних кораблів Імператорських ВМС Німецької імперії періоду Першої світової війни, прийнятих до складу ВМФ напередодні її початку. На початку війни [en], [en], [de], [en] були найпотужнішими кораблями Кайзерліх Маріне на початок війни. Вони були названі на честь історичних титулів, що належали династії Гогенцоллерн.
| Лінійні кораблі класу König | ||
|---|---|---|
| Großlinienschiffe König-Klasse | ||
 | ||
| SMS Kronprinz Wilhelm у Скапа-Флоу. 1919 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Лінійний корабель | |
| Попередній клас | Лінійні кораблі класу Kaiser | |
| Наступний клас | Лінійні кораблі класу Bayern | |
| Держава прапора |  •Німецька імперія | |
| Належність |  •Кайзерліхе Маріне | |
| Порт приписки | Вільгельмсгафен | |
| Корабельня | [de] Вільгельмсгафен [de] Гамбург AG Weser Бремен Germaniawerft | |
| Замовлено | 4 | |
| Закладено | König жовтня 1911 G. Kurfürst жовтень 1911 Markgraf листопад 1911 Kronprinz травень 1912 | |
| Спущено на воду | König 1 березня 1913 G. Kurfürst 5 травня 1913 Markgraf 4 червня 1913 Kronprinz 21 лютого 1914 | |
| Введено в експлуатацію | König 10 серпня 1914 G. Kurfürst 30 липня 1914 Markgraf 1 жовтня 1914 Kronprinz 8 листопада 1914 | |
| Загибель | 21 червня 1919 затоплені екіпажами | |
| Бойовий досвід | Перша світова війна | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | конструктивна 25.800 т макс. 29.100 т | |
| Довжина | вт 174,7 м макс. 175,4 мWerft | |
| Ширина | 29,5 м | |
| Осадка | макс. 8,9 м | |
| Бронювання | пояс 350 мм палуба 60 мм башта 110—300 мм каземати 170 мм передня рубка 150—300 мм задня рубка 50-200 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 15×вугільно-мазутних парових котлів (12/3) 3×парові турбіни Парсона | |
| Гвинти | 3×трилопатеві ⌀ 3,75 m | |
| Потужність | 43.300 к.с. (32.3 кВт) | |
| Швидкість | макс. 21,2 вузли (39,3 км/год) | |
| Автономність плавання | 8.000 мм (15.000 км) при 12 вузлів (22 км/год) | |
| Екіпаж | 1.200 осіб | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 10×305-мм L/50 14×150-мм L/45 6×88-мм L/45 (до 1915) 4×88-мм L/45 зенітні (2 з 1915) | |
| Торпедно-мінне озброєння | 5×підводні ТА ⌀ 500-мм (1 ніс, 4×борти, 20 торпед) | |
Історія
Найбільші зміни у конструкції лінійних кораблів класу König стосувались його силової установки і озброєння. Будівництво лінкорів даного класу затвердили у березні 1908 в рамках поправок до Військово-морського закону, що передбачали додаткове фінансування і скорочення терміну використання великих лінійних кораблів з 25 років до 20 років. У разі неприйняття закону Рейхстагом адмірал Тірпіц грозився піти у відставку. Нові лінкори повинні були замінити старі класу «Бранденбург».
Озброєння
У лінкорах вперше застосували лінійне розміщення п'яти башт головного калібру з [en] носової і кормової пари башт. Це дозволяло залучати до бортових залпів усі 10 гармат головного калібру, але при стрільбі вздовж осі корабля можна було застосовувати 4 гармати замість 6, як у попередніх класах лінкорів. У квітні 1910 Загальний Морський Департамент надав меморандум з рекомендацією повернутись до пентагонального розміщення башт (по типу лінкорів класу Helgoland) чи лінійно-діагонального, адже застосування парових турбін замість парових машин призвело до зменшення необхідних площ машинного відділення. Секретар управління ВМФ адмірал Альфред фон Тірпіц у серпні 1910 підтримав тезу про розміщення башт поблизу бортів (нім. Flügeltürm). Однак Морський Департамент видав новий меморандум, де пропонував будувати корабель лінійного типу розміщення башт і що схвалив Тірпіц. Цей проект схвалив Департамент 24 вересня 1910 і 27 вересня затвердив кайзер. Хоча у інших флотах проектували гармати більших калібрів для класу König продовжували виготовлення 305-мм гармат.
На лінкорах головний калібр складався з 10×305-мм гармат типу [en] з кутами вертикального наведення −8° — +13,5° (після Ютландської битви −5,5° — +16°). П'ять башт з ними отримали лінійно-діагональне розміщення, з дещо обмеженим кутом обстрілу бічних башт, при чому на кормі вперше у Кайзерліхе Маріне башти розмістили у двох рівнях одну над одною і після декількох змін конструкції відпало питання дії високого тиску і температури газів при пострілі з верхньої вежі на нижню. Набій вагою 405,5 кг з початковою швидкістю 855 м/сек досягав дальності 16,2 км (13,5°), 20,4 км (16°). Боєкомплект на 1 гармату становив 90 набоїв, скорострільність до 3 пострілів на хвилину.
Середня артилерія з 14×150-мм скорострільних гармат типу [en] розміщувалась у казематах з боєкомплектом 2240 набоїв. Вертикальний кут обстрілу 45,3 кг набоїв з них становив −8° — +16°, дальність 13,5 км (з 1915 — 16,8 км), скорострільність 5-7 пострілів/хвилину.
Мінна артилерія складалась з 6×88-мм гармат типу [en] навколо передньої рубки з боєкомплектом 3200 набоїв. Їх замінили 4×88-мм зенітні гармати навколо задньої рубки.
Захист
Корпуси лінкорів були розділені на 18 водонепроникних відсіків з подвійним дном, що охоплювало 88 % довжини корпусу. Завдяки розміщенню барбетів башт головного калібру посеред корпусу можна було зменшити товщину їхнього панцирного захисту. Це дозволити посилити панцирний захист інших частин лінкорів. Товщина панцирного поясу становила 350 мм і більше не повторювалась у наступних серіях лінкорів. Протиторпедний захист, горизонтальні площини панцирних палуб виготовляли з дешевшої Круппівську нікелевої сталі. Традиційно для протидії потужним торпедам було встановлено систему захисту, де зовнішній корпус складався з 12-мм листів. За ними йшов доволі великий порожній простір завширшки у декілька метрів, де мала зменшуватись енергія вибуху. За ними йшла 20-мм стінка захисних вугільних бункерів, що розміщувались, що були розділені водонепроникними перегородками на декілька відсіків. Вугілля повинно було остаточно погасити енергію вибуху. За бункерами йшла внутрішня 20-мм стінка. Через таку систему протиторпедного захисту лінкори Кайзерліх Маріне мали велику ширину.
Силовий привід
На лінкорах вперше застосували парові турбіни, а серед 15 парових котлів Schulz-Thornycroft три призначались для використання нафти. Котли давали пару з тиском 16 атмосфер. Та через відсутність у Німецькій імперії покладів нафти кораблі не стали переводити на більш вигідне паливо, а надалі використовували вугілля, видобуток якого не викликав проблем. Спочатку планувалось, що парові турбіни будуть приводити в рух зовнішні гребні гвинти, а центральний вал мав би бути сполученим з 6-циліндровий 2-тактний дизель потужністю 12.000 к.с. при 150 об/хв. Згодом вирішили, що дизелі встановлять лише на SMS Großer Kurfürst та SMS Markgraf. Зрештою дизелі вирішили не встановлювати на лінкори даного класу. Остаточно кораблі отримали по три парові турбіни: Parsons (SMS König і SMS Kronprinz), AEG-Vulcan (SMS Grosser Kurfürst), Bergmann (SMS Markgraf).
Розрахункова потужність турбін становила 31.000 к.с.. При випробовуваннях вони розвинули 41.400-46.200 к.с., а кораблі досягли планової швидкості 21 вузлів. При 12 вузлах лінкори мали проходити 8.000 м. миль, при 18 вузлах 4.000 м миль. На них завантажували 3.000 т вугілля, 600 т нафти. Чотири турбогенератори і два дизельні генератори виробляли 2045 кВт при напрузі 225 В.
Застосування
Лінкори протягом війни входили до І відділу ІІІ бойової ескадри. Вони прикривали рейди лінійних крейсерів 1914, не вступаючи у перестрілку з кораблями британського флоту. Під час Ютландської морської битви вони входили до V дивізіону III бойової ескадри, що йшла у авангарді флоту. За ними йшли лінкори класу Kaiser. Близько 16:00 зійшлись основні сили Кайзерліх Маріне і Королівських ВМФ. Вони брали участь у перестрілці, затопивши торпедні човни [en] і [en]. Двічі лінкори піддавались торпедним атакам, але торпеди схибили.
Завершення війни
Після завершення війни кораблі були інтерновані у Скапа-Флоу (листопад 1918) і самозатоплені екіпажами 21 червня 1919.
Джерела
- Siegfried Breyer: Die Schlachtschiffe der König-Klasse, in: Marine-Arsenal, Band 26, Podzun-Pallas-Verlag GmbH, 61169 Friedberg (Dornheim), 1994 (нім.)
- Erwin Strohbusch: Kriegsschiffbau seit 1848, Deutsches Schiffahrtsmuseum, Bremerhaven 1984 (нім.)
- Grießmer, Axel: Linienschiffe der Kaiserlichen Marine 1906—1918, Bernard&Graefe Verlag, Bonn 1999. (нім.)
Посилання
- German 30.5 cm/50 (12") SK L/50 [ 16 серпня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Germany 21 cm/45 (8.27") SK L/45 [ 14 червня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- 8.8 cm/45 (3.46") SK L/45 •8.8 cm/45 (3.46") Tbts KL/45 •8.8 cm/45 (3.46") Flak L/45 [ 14 вересня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Germany Torpedoes Pre-World War II [ 9 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Linijni korabli klasu Konig nim Grosslinienschiffe Konig Klasse seriya z chotiroh velikih linijnih korabliv Imperatorskih VMS Nimeckoyi imperiyi periodu Pershoyi svitovoyi vijni prijnyatih do skladu VMF naperedodni yiyi pochatku Na pochatku vijni en en de en buli najpotuzhnishimi korablyami Kajzerlih Marine na pochatok vijni Voni buli nazvani na chest istorichnih tituliv sho nalezhali dinastiyi Gogencollern Linijni korabli klasu Konig Grosslinienschiffe Konig Klasse SMS Kronprinz Wilhelm u Skapa Flou 1919 Sluzhba Tip klas Linijnij korabel Poperednij klas Linijni korabli klasu Kaiser Nastupnij klas Linijni korabli klasu Bayern Derzhava prapora Nimecka imperiya Nalezhnist Kajzerlihe Marine Port pripiski Vilgelmsgafen Korabelnya de Vilgelmsgafen de Gamburg AG Weser Bremen Germaniawerft Zamovleno 4 Zakladeno Konig zhovtnya 1911 G Kurfurst zhovten 1911 Markgraf listopad 1911 Kronprinz traven 1912 Spusheno na vodu Konig 1 bereznya 1913 G Kurfurst 5 travnya 1913 Markgraf 4 chervnya 1913 Kronprinz 21 lyutogo 1914 Vvedeno v ekspluataciyu Konig 10 serpnya 1914 G Kurfurst 30 lipnya 1914 Markgraf 1 zhovtnya 1914 Kronprinz 8 listopada 1914 Zagibel 21 chervnya 1919 zatopleni ekipazhami Bojovij dosvid Persha svitova vijna Identifikaciya Parametri Tonnazh konstruktivna 25 800 t maks 29 100 t Dovzhina vt 174 7 m maks 175 4 mWerft Shirina 29 5 m Osadka maks 8 9 m Bronyuvannya poyas 350 mm paluba 60 mm bashta 110 300 mm kazemati 170 mm perednya rubka 150 300 mm zadnya rubka 50 200 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 15 vugilno mazutnih parovih kotliv 12 3 3 parovi turbini Parsona Gvinti 3 trilopatevi 3 75 m Potuzhnist 43 300 k s 32 3 kVt Shvidkist maks 21 2 vuzli 39 3 km god Avtonomnist plavannya 8 000 mm 15 000 km pri 12 vuzliv 22 km god Ekipazh 1 200 osib Ozbroyennya Artileriya 10 305 mm L 50 14 150 mm L 45 6 88 mm L 45 do 1915 4 88 mm L 45 zenitni 2 z 1915 Torpedno minne ozbroyennya 5 pidvodni TA 500 mm 1 nis 4 borti 20 torped IstoriyaShema rozmishennya garmat golovnogo kalibru Najbilshi zmini u konstrukciyi linijnih korabliv klasu Konig stosuvalis jogo silovoyi ustanovki i ozbroyennya Budivnictvo linkoriv danogo klasu zatverdili u berezni 1908 v ramkah popravok do Vijskovo morskogo zakonu sho peredbachali dodatkove finansuvannya i skorochennya terminu vikoristannya velikih linijnih korabliv z 25 rokiv do 20 rokiv U razi neprijnyattya zakonu Rejhstagom admiral Tirpic grozivsya piti u vidstavku Novi linkori povinni buli zaminiti stari klasu Brandenburg Ozbroyennya U linkorah vpershe zastosuvali linijne rozmishennya p yati basht golovnogo kalibru z en nosovoyi i kormovoyi pari basht Ce dozvolyalo zaluchati do bortovih zalpiv usi 10 garmat golovnogo kalibru ale pri strilbi vzdovzh osi korablya mozhna bulo zastosovuvati 4 garmati zamist 6 yak u poperednih klasah linkoriv U kvitni 1910 Zagalnij Morskij Departament nadav memorandum z rekomendaciyeyu povernutis do pentagonalnogo rozmishennya basht po tipu linkoriv klasu Helgoland chi linijno diagonalnogo adzhe zastosuvannya parovih turbin zamist parovih mashin prizvelo do zmenshennya neobhidnih plosh mashinnogo viddilennya Sekretar upravlinnya VMF admiral Alfred fon Tirpic u serpni 1910 pidtrimav tezu pro rozmishennya basht poblizu bortiv nim Flugelturm Odnak Morskij Departament vidav novij memorandum de proponuvav buduvati korabel linijnogo tipu rozmishennya basht i sho shvaliv Tirpic Cej proekt shvaliv Departament 24 veresnya 1910 i 27 veresnya zatverdiv kajzer Hocha u inshih flotah proektuvali garmati bilshih kalibriv dlya klasu Konig prodovzhuvali vigotovlennya 305 mm garmat Shema pancirnogo zahistu linkoriv 1919 Na linkorah golovnij kalibr skladavsya z 10 305 mm garmat tipu en z kutami vertikalnogo navedennya 8 13 5 pislya Yutlandskoyi bitvi 5 5 16 P yat basht z nimi otrimali linijno diagonalne rozmishennya z desho obmezhenim kutom obstrilu bichnih basht pri chomu na kormi vpershe u Kajzerlihe Marine bashti rozmistili u dvoh rivnyah odnu nad odnoyu i pislya dekilkoh zmin konstrukciyi vidpalo pitannya diyi visokogo tisku i temperaturi gaziv pri postrili z verhnoyi vezhi na nizhnyu Nabij vagoyu 405 5 kg z pochatkovoyu shvidkistyu 855 m sek dosyagav dalnosti 16 2 km 13 5 20 4 km 16 Boyekomplekt na 1 garmatu stanoviv 90 naboyiv skorostrilnist do 3 postriliv na hvilinu Serednya artileriya z 14 150 mm skorostrilnih garmat tipu en rozmishuvalas u kazematah z boyekomplektom 2240 naboyiv Vertikalnij kut obstrilu 45 3 kg naboyiv z nih stanoviv 8 16 dalnist 13 5 km z 1915 16 8 km skorostrilnist 5 7 postriliv hvilinu Minna artileriya skladalas z 6 88 mm garmat tipu en navkolo perednoyi rubki z boyekomplektom 3200 naboyiv Yih zaminili 4 88 mm zenitni garmati navkolo zadnoyi rubki Zahist SMS Markgraf Model Korpusi linkoriv buli rozdileni na 18 vodoneproniknih vidsikiv z podvijnim dnom sho ohoplyuvalo 88 dovzhini korpusu Zavdyaki rozmishennyu barbetiv basht golovnogo kalibru posered korpusu mozhna bulo zmenshiti tovshinu yihnogo pancirnogo zahistu Ce dozvoliti posiliti pancirnij zahist inshih chastin linkoriv Tovshina pancirnogo poyasu stanovila 350 mm i bilshe ne povtoryuvalas u nastupnih seriyah linkoriv Protitorpednij zahist gorizontalni ploshini pancirnih palub vigotovlyali z deshevshoyi Kruppivsku nikelevoyi stali Tradicijno dlya protidiyi potuzhnim torpedam bulo vstanovleno sistemu zahistu de zovnishnij korpus skladavsya z 12 mm listiv Za nimi jshov dovoli velikij porozhnij prostir zavshirshki u dekilka metriv de mala zmenshuvatis energiya vibuhu Za nimi jshla 20 mm stinka zahisnih vugilnih bunkeriv sho rozmishuvalis sho buli rozdileni vodoneproniknimi peregorodkami na dekilka vidsikiv Vugillya povinno bulo ostatochno pogasiti energiyu vibuhu Za bunkerami jshla vnutrishnya 20 mm stinka Cherez taku sistemu protitorpednogo zahistu linkori Kajzerlih Marine mali veliku shirinu Silovij privid Na linkorah vpershe zastosuvali parovi turbini a sered 15 parovih kotliv Schulz Thornycroft tri priznachalis dlya vikoristannya nafti Kotli davali paru z tiskom 16 atmosfer Ta cherez vidsutnist u Nimeckij imperiyi pokladiv nafti korabli ne stali perevoditi na bilsh vigidne palivo a nadali vikoristovuvali vugillya vidobutok yakogo ne viklikav problem Spochatku planuvalos sho parovi turbini budut privoditi v ruh zovnishni grebni gvinti a centralnij val mav bi buti spoluchenim z 6 cilindrovij 2 taktnij dizel potuzhnistyu 12 000 k s pri 150 ob hv Zgodom virishili sho dizeli vstanovlyat lishe na SMS Grosser Kurfurst ta SMS Markgraf Zreshtoyu dizeli virishili ne vstanovlyuvati na linkori danogo klasu Ostatochno korabli otrimali po tri parovi turbini Parsons SMS Konig i SMS Kronprinz AEG Vulcan SMS Grosser Kurfurst Bergmann SMS Markgraf Rozrahunkova potuzhnist turbin stanovila 31 000 k s Pri viprobovuvannyah voni rozvinuli 41 400 46 200 k s a korabli dosyagli planovoyi shvidkosti 21 vuzliv Pri 12 vuzlah linkori mali prohoditi 8 000 m mil pri 18 vuzlah 4 000 m mil Na nih zavantazhuvali 3 000 t vugillya 600 t nafti Chotiri turbogeneratori i dva dizelni generatori viroblyali 2045 kVt pri napruzi 225 V Zastosuvannyau hodi operaciyi Albion Moonzundskij arhipelag Zhovten 1917 Linkori protyagom vijni vhodili do I viddilu III bojovoyi eskadri Voni prikrivali rejdi linijnih krejseriv 1914 ne vstupayuchi u perestrilku z korablyami britanskogo flotu Pid chas Yutlandskoyi morskoyi bitvi voni vhodili do V divizionu III bojovoyi eskadri sho jshla u avangardi flotu Za nimi jshli linkori klasu Kaiser Blizko 16 00 zijshlis osnovni sili Kajzerlih Marine i Korolivskih VMF Voni brali uchast u perestrilci zatopivshi torpedni chovni en i en Dvichi linkori piddavalis torpednim atakam ale torpedi shibili Zavershennya vijniPislya zavershennya vijni korabli buli internovani u Skapa Flou listopad 1918 i samozatopleni ekipazhami 21 chervnya 1919 SMS Kronprinz zatonuv o 13 15 ne pidnimavsya z dna zatonuv o 13 30 pidnyatij 29 kvitnya 1938 i porizanij na bruht SMS Konig zatonuv o 14 00 ne pidnimavsya z dna SMS Markgraf zatonuv o 16 45 ne pidnimavsya z dnaDzherelaSiegfried Breyer Die Schlachtschiffe der Konig Klasse in Marine Arsenal Band 26 Podzun Pallas Verlag GmbH 61169 Friedberg Dornheim 1994 nim Erwin Strohbusch Kriegsschiffbau seit 1848 Deutsches Schiffahrtsmuseum Bremerhaven 1984 nim Griessmer Axel Linienschiffe der Kaiserlichen Marine 1906 1918 Bernard amp Graefe Verlag Bonn 1999 ISBN 3 7637 5985 9 nim PosilannyaGerman 30 5 cm 50 12 SK L 50 16 serpnya 2013 u Wayback Machine angl Germany 21 cm 45 8 27 SK L 45 14 chervnya 2009 u Wayback Machine angl 8 8 cm 45 3 46 SK L 45 8 8 cm 45 3 46 Tbts KL 45 8 8 cm 45 3 46 Flak L 45 14 veresnya 2014 u Wayback Machine angl Germany Torpedoes Pre World War II 9 chervnya 2015 u Wayback Machine angl Primitki