Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лінійні кораблі класу Bayern — остання закладена серія з чотирьох великих лінійних кораблів, що були збудовані в час Першої світової війни для Імператорських ВМС Німецької імперії. Були подальшим розвитком лінійних кораблів класу König, але з 380-мм гарматами головного калібру замість 305-мм. Були названі на честь німецьких держав, що увійшли до складу Німецької імперії. До кінця війни було прийнято до складу ВМФ два перші кораблі серії, які не брали участі у бойових діях і стали останніми збудованими лінкорами в історії Кайзерліхе Маріне. Ще два кораблі серії були спущені на воду, але не введеними до складу флоту через брак робочої сили.
| Лінійні кораблі класу Bayern | ||
|---|---|---|
| Großlinienschiffe Bayern-Klasse | ||
 | ||
| SMS Baden. | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Лінійний корабель | |
| Попередній клас | Лінійні кораблі класу König | |
| Держава прапора |  •Німецька імперія | |
| Належність |  •Кайзерліхе Маріне | |
| Порт приписки | Вільгельмсгафен | |
| Корабельня | Howaldtswerke Кіль Schichau Данціг Germaniawerft Кіль [de] Гамбург | |
| Замовлено | 4 | |
| Закладено | Bayern 22 січня 1914 Baden 20 грудня 1913 Sachsen 7 квітня 1914 Württemberg 4 січня 1915 | |
| Спущено на воду | Bayern 18 лютого 1915 Baden 30 жовтня 1915 Sachsen 21 листопада 1916 Württemberg 20 червня 1917 | |
| Введено в експлуатацію | Bayern 18 березня 1916 Baden 19 жовтня 1916 Sachsen не прийнятий Württemberg не прийнятий | |
| Прийнятий | 2 передано ВМФ | |
| Загибель | Bayern 21 червня 1919 самозатоплений Baden 16 серпня 1921 затоплений як мішень 1921 на металобрухт | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Довжина | вл 179,4 м 180,0 м | |
| Ширина | 30,0 м | |
| Осадка | макс. 9,39 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 14× парових котлів Шульце—Торнікроф 3×парові турбіни Парсона | |
| Гвинти | 3×трилопатеві ⌀ 3,87 м | |
| Потужність | 55.967 к.с. (41.164 кВт) | |
| Швидкість | макс. 22,0 вузлів (41 км/год) | |
| Екіпаж | 1.171 осіб | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 8×380-мм L/45 (б.з. 720 набоїв) 16×150-мм L/45 (б.з. 2560 набоїв) 2×88-мм L/45 зенітні (б.з. 800 набоїв) | |
| Торпедно-мінне озброєння | 5 підводні ТА ⌀ 600-мм (1 ніс, 4×борти, 20 торпед H8) | |
Історія
Розвиток даної серії лінкорів розпочали ще 1910 на основі першого досвіду будівництва, експлуатації лінкорів типу «Нассау». Три з них планували збудувати для заміни старих панцирників [en] (клас «Бранденбург» (1891)), [de], [de] (клас «Кайзер Фрідріх III») і четвертий для збільшення чисельності лінкорів.
Важливими питаннями були калібр гармат головного калібру і їхня кількість. З 1907 Імперське морське відомство (нім. Reichsmarineamt) розглядало можливість встановлення 3-дульних башт, які вперше застосували на італійському «Данте Аліг'єрі», австро-угорських SMS Tegetthoff. Це дозволяло дещо скоротити довжину корабля, відстань між носовою і кормовою баштами. Однак більші діаметри барбетів башт, особливо у центральній частині корабля, негативно впливали б на міцність корпусу. Через це було вирішено розробляти дводульні башти.
Актуальним було питанням було питання калібру гармат. 305-мм гармати вже не відповідали вимогам часу і адмірал Альфред фон Тірпіц у серпні 1911 запропонував почати розробляти 350-мм, 380-мм і 400-мм важку морську артилерію. Кайзер Вільгельм II 6 січня 1912 визначив калібр гармат у 380 мм, що мало б вивести Кайзерліхе Маріне у світові лідери, адже того року у Британії заклали лінкор HMS Queen Elizabeth з 8×381-мм гарматами.
У квітні 1913 були підписані контракти на будівництво лінкору для заміни SMS Wörth (SMS Baden) і нового Т (SMS Bayern). Два наступні контракти підписали у листопаді 1913 і 12 серпня 1914. У них передбачалось встановлення гібридної силової установки — парова турбіна — дизель. SMS Bayern спустили на воду 18 лютого 1915, що дало назву дало класу лінкорів. Із затримками вдалось добудувати SMS Baden. Два останні кораблі спустили на воду, але через брак робочої сили, матеріалів, механізмів. Зрештою командування віддало перевагу будівництву підводних човнів, малих кораблів і роботи на лінкорах припинили.
Екіпажі лінкорів становили 1171 осіб (42 офіцери). На SMS Baden, який планувався як флагман Гохзеєфлотте були передбачені приміщення для 14 офіцерів і 86 обслуговуючих їх моряків.
Силова установка
Попри плани кораблі отримали лише парові турбіни, а гібридна установка з дизелем мала бути встановлена на недобудованому SMS Sachsen. На завершених лінкорах встановили 14 водотрубні військово-морські котли Schulz — 11 вугільних і 3 мазутні. Кожен вугільний котел нагрівали дві топки, мазутний один пальник. Площа нагрівання котла виносила 7660 м², тиск пару 16 атм. На SMS Württemberg планували встановити 9 котлів, на SMS Sachsen шість.
На SMS Bayern встановили [de] берлінської компанії Turbinia Co. Такі ж турбіни планували встановити на SMS Sachsen. SMS Baden отримав турбіни Parsons, а для SMS Württemberg турбіни виробництва AEG-Vulcan-Turbinen. Турбіни повинні були приводити в рух трилопатеві гвинти діаметром 3,87 м. Проектна потужність турбін перших двох лінкорів становила 35.000 к.с., SMS Württemberg 48.000 к.с., SMS Sachsen 54.000 к.с. Перші два лінкори розвивали 56.000 к.с., що не надто вплинуло на швидкість — 22,0 вузлів (Баварія), 21,0 вузлів (Баден). 3400 т вугілля і 620 т нафти дозволяли пройти 5.000 м. миль при 12 вузлах, при максимальній швидкості 2.400 м миль. SMS Württemberg мав бути 3.100 т. вугілля, 900 т нафти, SMS Sachsen 2700 т. вугілля, 1300 т нафта.
Для покращення маневреності лінкорів пропонували застосувати дизель, який майже відразу розвивав максимальну потужність на відміну від парових турбін, які вимагали декілька годин для нагріву пару, та завдяки низькій витраті палива забезпечував більшу дальність плавання. 6-циліндровий двотактний дизель потужністю 12.000 к.с. почали розробляти з 1910 у Нюрнбергу на заводі MAN і планували встановити на лінкорах типу «Кайзер». Через аварії прототип завершили лише у березні 1917, але так і не доведений до кінця війни.
Озброєння
На лінкорах встановили 8×380-мм гармат головного калібру з дулом завдовжки 17,1 м. Спочатку гармати при 16° могли стріляти на 20,4 км, після модифікації при 20° дальність стрільби сягала 23,2 км, де вони могли пробити 336-мм панцирні плити. Вага набою виносила 750 кг при 277 кг зарядних картузах, що забезпечували початкову швидкість 800 м/сек. Заряджання набою тривало 38 секунд. Вага башти виносила 865 т, при вазі одного дула близько 155 т. Електричний привід забезпечував швидкість повороту башт 3° на секунду.
Середня артилерія складалась з 16×150-мм гармат 15-см L / 45-SK, розміщених у казематах. Їхні дула завдовжки 7,1 м важили 5050 кг. При куті 30° набої вагою 46 кг могли вистрілювати на 19,6 км при початковій швидкості 890 км/год. Боєзапас становив 2560 набоїв при скорострільності до 7 пострілів на хвилину.
На лінкорах планували встановити 8×88-мм зенітні гармати 88mm L/45. Реально виготовили 2-4 гармати, встановлені до 1917 на SMS Bayern. При куті обстрілу 45° і початковій швидкості 890 км/год набій вагою 9,5 кг міг сягати 11,8 км.
Захист
Цитадель лінкорів, башти, барбети середніх башт В, С, бойова рубка були захищені 350-мм панцирними листами, а під ватерлінією йшли 170-мм плити. На траверсах товщина захисту становила 120–200 мм. На SMS Baden було встановлено потужну помпову систему з продуктивністю 5.400 т води на годину. Каземати захищали 170-мм плити, а поміж гарматами і позаду них розміщувався 20-мм протиуламковий панцирний пояс. За 4 м під панцирного поясу йшов 50-мм протиторпедний захист до подвійного дна. Горизонтальний захист складався з трьох легкозахищених палуб товщиною 30 мм, 20 мм, 30 мм. Всередині цитаделі панцирна палуба сягала 30 мм, по краях мала нахил у 21°. У кормовій частині її товщина становила 60-120 мм. Верх башт був товщиною 70 мм, горизонтальний захист бойової рубки 50-170 мм.
Ессенський завод компанії Friedrich Krupp AG виготовив панцирний захист лінкорів, вагою 11.610 т для одного.
Служба
Джерела
- Siegfried Breyer: Schlachtschiffe und Schlachtkreuzer 1905–1970. J. F. Lehmanns Verlag, München 1970, , стор. 300–302. (нім.)
- Erich Gröner, Dieter Jung, Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815–1945. Band 1: Panzerschiffe, Linienschiffe, Schlachtschiffe, Flugzeugträger, Kreuzer, Kanonenboote, Bernard & Graefe Verlag, München 1982, , стор. 52-54. (нім.)
- Hans H. Hildebrand, Albert Röhr, Hans-Otto Steinmetz: Die deutschen Kriegsschiffe. Biographien — ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart. 10 Bände, Mundus Verlag, Ratingen o. J. (Genehmigte Lizenzausgabe Koehlers Verlagsgesellschaft, Hamburg, ca. 1990). (нім.)
Посилання
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Linijni korabli klasu Bayern ostannya zakladena seriya z chotiroh velikih linijnih korabliv sho buli zbudovani v chas Pershoyi svitovoyi vijni dlya Imperatorskih VMS Nimeckoyi imperiyi Buli podalshim rozvitkom linijnih korabliv klasu Konig ale z 380 mm garmatami golovnogo kalibru zamist 305 mm Buli nazvani na chest nimeckih derzhav sho uvijshli do skladu Nimeckoyi imperiyi Do kincya vijni bulo prijnyato do skladu VMF dva pershi korabli seriyi yaki ne brali uchasti u bojovih diyah i stali ostannimi zbudovanimi linkorami v istoriyi Kajzerlihe Marine She dva korabli seriyi buli spusheni na vodu ale ne vvedenimi do skladu flotu cherez brak robochoyi sili Linijni korabli klasu Bayern Grosslinienschiffe Bayern Klasse SMS Baden Sluzhba Tip klas Linijnij korabel Poperednij klas Linijni korabli klasu Konig Derzhava prapora Nimecka imperiya Nalezhnist Kajzerlihe Marine Port pripiski Vilgelmsgafen Korabelnya Howaldtswerke Kil Schichau Dancig Germaniawerft Kil de Gamburg Zamovleno 4 Zakladeno Bayern 22 sichnya 1914 Baden 20 grudnya 1913 Sachsen 7 kvitnya 1914 Wurttemberg 4 sichnya 1915 Spusheno na vodu Bayern 18 lyutogo 1915 Baden 30 zhovtnya 1915 Sachsen 21 listopada 1916 Wurttemberg 20 chervnya 1917 Vvedeno v ekspluataciyu Bayern 18 bereznya 1916 Baden 19 zhovtnya 1916 Sachsen ne prijnyatij Wurttemberg ne prijnyatij Prijnyatij 2 peredano VMF Zagibel Bayern 21 chervnya 1919 samozatoplenij Baden 16 serpnya 1921 zatoplenij yak mishen 1921 na metalobruht Identifikaciya Parametri Dovzhina vl 179 4 m 180 0 m Shirina 30 0 m Osadka maks 9 39 m Tehnichni dani Ruhova ustanovka 14 parovih kotliv Shulce Tornikrof 3 parovi turbini Parsona Gvinti 3 trilopatevi 3 87 m Potuzhnist 55 967 k s 41 164 kVt Shvidkist maks 22 0 vuzliv 41 km god Ekipazh 1 171 osib Ozbroyennya Artileriya 8 380 mm L 45 b z 720 naboyiv 16 150 mm L 45 b z 2560 naboyiv 2 88 mm L 45 zenitni b z 800 naboyiv Torpedno minne ozbroyennya 5 pidvodni TA 600 mm 1 nis 4 borti 20 torped H8 IstoriyaRozvitok danoyi seriyi linkoriv rozpochali she 1910 na osnovi pershogo dosvidu budivnictva ekspluataciyi linkoriv tipu Nassau Tri z nih planuvali zbuduvati dlya zamini starih pancirnikiv en klas Brandenburg 1891 de de klas Kajzer Fridrih III i chetvertij dlya zbilshennya chiselnosti linkoriv Vazhlivimi pitannyami buli kalibr garmat golovnogo kalibru i yihnya kilkist Z 1907 Imperske morske vidomstvo nim Reichsmarineamt rozglyadalo mozhlivist vstanovlennya 3 dulnih basht yaki vpershe zastosuvali na italijskomu Dante Alig yeri avstro ugorskih SMS Tegetthoff Ce dozvolyalo desho skorotiti dovzhinu korablya vidstan mizh nosovoyu i kormovoyu bashtami Odnak bilshi diametri barbetiv basht osoblivo u centralnij chastini korablya negativno vplivali b na micnist korpusu Cherez ce bulo virisheno rozroblyati dvodulni bashti Aktualnim bulo pitannyam bulo pitannya kalibru garmat 305 mm garmati vzhe ne vidpovidali vimogam chasu i admiral Alfred fon Tirpic u serpni 1911 zaproponuvav pochati rozroblyati 350 mm 380 mm i 400 mm vazhku morsku artileriyu Kajzer Vilgelm II 6 sichnya 1912 viznachiv kalibr garmat u 380 mm sho malo b vivesti Kajzerlihe Marine u svitovi lideri adzhe togo roku u Britaniyi zaklali linkor HMS Queen Elizabeth z 8 381 mm garmatami SMS Bayern 1915 U kvitni 1913 buli pidpisani kontrakti na budivnictvo linkoru dlya zamini SMS Worth SMS Baden i novogo T SMS Bayern Dva nastupni kontrakti pidpisali u listopadi 1913 i 12 serpnya 1914 U nih peredbachalos vstanovlennya gibridnoyi silovoyi ustanovki parova turbina dizel SMS Bayern spustili na vodu 18 lyutogo 1915 sho dalo nazvu dalo klasu linkoriv Iz zatrimkami vdalos dobuduvati SMS Baden Dva ostanni korabli spustili na vodu ale cherez brak robochoyi sili materialiv mehanizmiv Zreshtoyu komanduvannya viddalo perevagu budivnictvu pidvodnih chovniv malih korabliv i roboti na linkorah pripinili Ekipazhi linkoriv stanovili 1171 osib 42 oficeri Na SMS Baden yakij planuvavsya yak flagman Gohzeyeflotte buli peredbacheni primishennya dlya 14 oficeriv i 86 obslugovuyuchih yih moryakiv Silova ustanovkaPopri plani korabli otrimali lishe parovi turbini a gibridna ustanovka z dizelem mala buti vstanovlena na nedobudovanomu SMS Sachsen Na zavershenih linkorah vstanovili 14 vodotrubni vijskovo morski kotli Schulz 11 vugilnih i 3 mazutni Kozhen vugilnij kotel nagrivali dvi topki mazutnij odin palnik Plosha nagrivannya kotla vinosila 7660 m tisk paru 16 atm Na SMS Wurttemberg planuvali vstanoviti 9 kotliv na SMS Sachsen shist Na SMS Bayern vstanovili de berlinskoyi kompaniyi Turbinia Co Taki zh turbini planuvali vstanoviti na SMS Sachsen SMS Baden otrimav turbini Parsons a dlya SMS Wurttemberg turbini virobnictva AEG Vulcan Turbinen Turbini povinni buli privoditi v ruh trilopatevi gvinti diametrom 3 87 m Proektna potuzhnist turbin pershih dvoh linkoriv stanovila 35 000 k s SMS Wurttemberg 48 000 k s SMS Sachsen 54 000 k s Pershi dva linkori rozvivali 56 000 k s sho ne nadto vplinulo na shvidkist 22 0 vuzliv Bavariya 21 0 vuzliv Baden 3400 t vugillya i 620 t nafti dozvolyali projti 5 000 m mil pri 12 vuzlah pri maksimalnij shvidkosti 2 400 m mil SMS Wurttemberg mav buti 3 100 t vugillya 900 t nafti SMS Sachsen 2700 t vugillya 1300 t nafta Dlya pokrashennya manevrenosti linkoriv proponuvali zastosuvati dizel yakij majzhe vidrazu rozvivav maksimalnu potuzhnist na vidminu vid parovih turbin yaki vimagali dekilka godin dlya nagrivu paru ta zavdyaki nizkij vitrati paliva zabezpechuvav bilshu dalnist plavannya 6 cilindrovij dvotaktnij dizel potuzhnistyu 12 000 k s pochali rozroblyati z 1910 u Nyurnbergu na zavodi MAN i planuvali vstanoviti na linkorah tipu Kajzer Cherez avariyi prototip zavershili lishe u berezni 1917 ale tak i ne dovedenij do kincya vijni Nedobudovanij SMS Sachsen 1916OzbroyennyaNa linkorah vstanovili 8 380 mm garmat golovnogo kalibru z dulom zavdovzhki 17 1 m Spochatku garmati pri 16 mogli strilyati na 20 4 km pislya modifikaciyi pri 20 dalnist strilbi syagala 23 2 km de voni mogli probiti 336 mm pancirni pliti Vaga naboyu vinosila 750 kg pri 277 kg zaryadnih kartuzah sho zabezpechuvali pochatkovu shvidkist 800 m sek Zaryadzhannya naboyu trivalo 38 sekund Vaga bashti vinosila 865 t pri vazi odnogo dula blizko 155 t Elektrichnij privid zabezpechuvav shvidkist povorotu basht 3 na sekundu Serednya artileriya skladalas z 16 150 mm garmat 15 sm L 45 SK rozmishenih u kazematah Yihni dula zavdovzhki 7 1 m vazhili 5050 kg Pri kuti 30 naboyi vagoyu 46 kg mogli vistrilyuvati na 19 6 km pri pochatkovij shvidkosti 890 km god Boyezapas stanoviv 2560 naboyiv pri skorostrilnosti do 7 postriliv na hvilinu Na linkorah planuvali vstanoviti 8 88 mm zenitni garmati 88mm L 45 Realno vigotovili 2 4 garmati vstanovleni do 1917 na SMS Bayern Pri kuti obstrilu 45 i pochatkovij shvidkosti 890 km god nabij vagoyu 9 5 kg mig syagati 11 8 km Zahist Shema pancirnogo zahistu Citadel linkoriv bashti barbeti serednih basht V S bojova rubka buli zahisheni 350 mm pancirnimi listami a pid vaterliniyeyu jshli 170 mm pliti Na traversah tovshina zahistu stanovila 120 200 mm Na SMS Baden bulo vstanovleno potuzhnu pompovu sistemu z produktivnistyu 5 400 t vodi na godinu Kazemati zahishali 170 mm pliti a pomizh garmatami i pozadu nih rozmishuvavsya 20 mm protiulamkovij pancirnij poyas Za 4 m pid pancirnogo poyasu jshov 50 mm protitorpednij zahist do podvijnogo dna Gorizontalnij zahist skladavsya z troh legkozahishenih palub tovshinoyu 30 mm 20 mm 30 mm Vseredini citadeli pancirna paluba syagala 30 mm po krayah mala nahil u 21 U kormovij chastini yiyi tovshina stanovila 60 120 mm Verh basht buv tovshinoyu 70 mm gorizontalnij zahist bojovoyi rubki 50 170 mm Essenskij zavod kompaniyi Friedrich Krupp AG vigotoviv pancirnij zahist linkoriv vagoyu 11 610 t dlya odnogo SluzhbaSMS Bayern bilya Skapa Flou 21 chervnya 1919DzherelaSiegfried Breyer Schlachtschiffe und Schlachtkreuzer 1905 1970 J F Lehmanns Verlag Munchen 1970 ISBN 3 88199 474 2 stor 300 302 nim Erich Groner Dieter Jung Martin Maass Die deutschen Kriegsschiffe 1815 1945 Band 1 Panzerschiffe Linienschiffe Schlachtschiffe Flugzeugtrager Kreuzer Kanonenboote Bernard amp Graefe Verlag Munchen 1982 ISBN 3 7637 4800 8 stor 52 54 nim Hans H Hildebrand Albert Rohr Hans Otto Steinmetz Die deutschen Kriegsschiffe Biographien ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart 10 Bande Mundus Verlag Ratingen o J Genehmigte Lizenzausgabe Koehlers Verlagsgesellschaft Hamburg ca 1990 nim PosilannyaPrimitki Dante Alig yeri