Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мо танка ля лька мо танка зроблена з тканини вузликова лялька Назва походить від укр мотати Вважається що у давнину мота

Лялька-мотанка

Лялька-мотанка

Мо́танка (ля́лька-мо́танка) — зроблена з тканини вузликова лялька. Назва походить від укр. мотати. Вважається, що у давнину мотанки виконували функцію сакральних оберегів.

Види ляльок

В основному ляльки призначалися для гри. Але були і такі, які використовували в обрядах, пов‘язаних з народними святами.

Історія

На території України найдавніші прототипи іграшок виявлені на пізньопалеолітичній стоянці в с. Мезин (тепер Коропського району Чернігівської області). Це були виготовлені з мамонтового бивня фігурки пташок і вовка (собаки), що мали тотемне значення.

У Давній Греції діти, які досягали певного віку, жертвували свої іграшки богам. Напередодні свого весілля дівчата приносили іграшки до храму і брали участь у церемонії ініціації.

Стародавні іграшки виготовлялися переважно з матеріалів, що зустрічалися в природі, таких як камінь, дерево, трава. Однак є знахідки ляльок, зроблених з тканини.

Дослідник Марко Грушевський (1865–1938) зазначав, що в Україні ганчір'яні ляльки були популярні серед дівчат. Навіть після одруження молодиці везли із собою ляльки, які ховали у скринях.

Українськими ляльками етнографи зацікавилися наприкінці XIX — початку XX ст. Відома невелика колекція ляльок М. Грушевського, зібрана у 1900-х рр, в Суботові, Чигиринського повіту. Ляльки з Полтавщини (так звані решетилівські) були зібрані на початку XX ст. засновником музею іграшки в Сергієвім Посаді Миколою Бартрамом (1873–1931)

Іконографія ляльок

image
Ляльки, наповнені зерном.

Мотанки або «кукли» — вузлові ляльки. Процес виготовлення називався «крутити куклу». Ляльки майстрували з домотканого полотна, пофарбованого соком буряка, бузини, пасльону тощо. Хустку, яку наповнювали ганчір'ям, мотком ниток, крупою, травою, зав'язували так, щоб виходила кругла або циліндрична голова. У вигляді мотанки робилась також кукла, загорнутий у тонке полотно розжований хліб, яку давали замість соски немовлятам.

Мотанки не мають рук, ніг і тулуба. Виразною є лише голова. Обличчя «пусте» або з хрестом, вишитим різнокольоровими нитками так, що утворювався посередині квадрат.

Такий тип ляльок найбільше поширений у Наддніпрянщині. Етнографи зафіксували їх на початку XX ст. у с. Липове Кременчуцького повіту Полтавської губернії, згодом на Київщині, Полтавщині, Черкащині уздовж обох берегів Дніпра, на річках Тясмин, Рось, Золотоношка, Сула, Супій.

Ляльки з хрестами робились також у Бєлгородській, Курській областях; Хакасії, Чувашії (Росія), гірських районах Киргизстану, Таджикистану, Узбекистану, на Північному Кавказі у аварців, адигейців, грузинів з , кабардинців і чеченців. Таким чином, можна припустити, що мотанки з хрестом до України і Росії прийшли з Азії.

Різновид мотанки показано у фільмі «Знедолені» (2012), у сцені «Козетта і лялька» (00:45:44-00:46:20).

Магічні обряди

image
Автентичні мотанки. Матусів Черкаської області, XX століття
Мотанки. Державний музей іграшок
image
Т. Білокрилець. Авторська лялька
image
Вишиванка-фест, Дрогобич 2012. Майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки з полотна.
image
Мотанки з Коломиї. Сувеніри для туристів.

На думку дослідників, мотанки не ігрові ляльки. Вони були пов'язані з обрядом плодючості й продовження роду.

Кукла-мотанка, ймовірно, використовувалась в аграрному культі. О. Найден звертає увагу, що «куклою» у народі називали жмуток колосся, який залишали на краю поля, закручували по ходу сонця і прикрашали яскравими стрічками. Використовувалась у ритуалах, присвячених майбутньому врожаю.

Очевидний зв'язок мотанки з весільним обрядом. Етнографи фіксували, що неодружені дівчата, майструючи ляльки, співали, як правило, весільні пісні. До початку XXI ст. в Україні проіснував звичай прикрашання лялькою капоту першої машини весільного кортежу.

В Україні ляльки чоловічої статі не робилися. А в Росії, наприклад, їх просто заміняли паличкою. Використання ляльок у вигляді цурпалки відоме у різних ритуалах багатьох народів. У деяких слов'янських народів на весіллі молодятам дарували замотані у ганчір'я колодки, що були символом плодючості.

В Україні жінки справляли «колодку» під час святкування Масляної. За свідченнями Олекси Воропая, заміжні жінки у цей період відзначали народження, хрестини, а потім оплакували смерть колодки і протягом тижня відповідно вповивали, хрестили і спалювали її.

Відгомін магічних ритуалів зустрічається у колискових піснях, зокрема, у колисанці, записаній наприкінці XIX ст. у селищі Білокуракине (тепер Луганської області):

Одна була хустина
Та й ту вкрала дівчина,
На кукли подрала,
Кукол наробила,
Кота оженила,
Дівчат подражнила.
В печі затопили
Кукли попалили.

Дослідники пов'язують ганчір'яні ляльки з культом предків. За народними віруваннями, всередині ляльки приховується ідол, дух пращура. На Вороніжчині ляльку наповнювали попелом. Такі ляльки дарувалися молодятам на весілля. У Мордовії, де також виготовляють зольні ляльки, попіл ерзянською мовою звучить як «кулов», померти — «куломс», покійник — «улов», що вказує на часи, коли спалювали померлих. Отже лялька, у якій містилася частина попелу, виступала посередником між двома світами.

Ляльки з хрестами на обличчі знайдені у похованнях на Північному Кавказі. Можна припустити, що лялька мала супроводжувати померлого у потойбічний світ.

Окрім того, здавна хрест символізував сонце.

Сенс символіки безликих ляльок забутий. Радше за все, це відгомін забобонів про пристріт, поганий вплив лихого погляду. Очі могли стати порталом у потойбіччя, а тому на їх зображення накладалося табу. У таджиків й узбеків робити ляльки з обличчям вважалось гріхом, оскільки після воскресіння з мертвих лялькам доведеться віддати частку своєї душі. Ляльки не мали також імен, бо це, за народними уявленнями, могло потривожити душу померлого.

Протягом XX ст. мотанка поступово втратила свої магічні функції. Зокрема, за свідченнями жінок села Матусів Шполянського району Черкаської області, після Другої світової війни мотанки робились виключно для ігор. А їх обличчя діти промальовували, щоб вони були схожі на фабричні ляльки.

Сучасні народні ляльки

На сучасному етапі народні майстрині за матеріалами, зібраними українськими дослідниками народної ляльки, відтворюють зразки старих ляльок, створюють авторські ляльки, використовуючи образи народних. Якщо ляльки, які робилися жінками в українських селах, були простими, з залишків тканин, зношеного одягу, то сучасні майстрині мають великий вибір якісних матеріалів, часто використовують в декорі традиційну вишивку. Наприклад, поширеним символом на в шитому ляльчиному одязі є дерево життя.Велике значення у популяризації цього виду народної творчості мають майстер-класи для дітей, де майстрині-лялькарки вчать робити найпростіші ляльки. Це дає змогу викликати інтерес до народних традицій.

Звісно сучасні ляльки відрізняються від простих селянських ляльок. Але є майстри-реконструктори, які відтворюючи українську традиційну ляльку дають можливість традиції жити.

У сучасній культурі

Слово «мотанка» обрали в якості назви музиканти альтернативного фольк-метал гурту з Луцька MOTANKA.

Галерея

  • image
    Поштова марка "Лялька, Р", Пошта України, 2007 рік
  • image
    Три сучасні мотанки, виготовлені Інною Івінською та Галиною Окіпняк за старовинними традиціями

Примітки

  1. Powell, Barry B. Classical Myth; Third Edition. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall. 2001. — P.33-34.
  2. Грушевський Марко. Дитячі забавки та ігри усякі. Зібрані по Чигиринщині Київської губернії // Киевская старина. — 1904, июль-август. — С.85.
  3. Артюх Л. Ф. Українська народна кулінарія: Історико-етнографічне дослідження.  — К: Наукова думка, 1977.[недоступне посилання з липня 2019]
  4. Найден О. С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості: [історико-етнографічний просібник]. — К.: АртЕк, 1999.
  5. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. — Мюнхен, 1958. — Т.1. — С.202.
  6. Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии. Под редакцией В. В. Иванова. — Харьков, 1898. — С. 472.
  7. Найден А. Люди и куклы / Декоративное искусство СССР. — М., 1987. — № 5. — С.37-39.
  8. Галина и Мария Дайн. Русская тряпичная кукла. Культура, традиции, технология. М.: Изд-во: Культура и традиции, 2007. — С.17.
  9. Пещерева Е. М. Игрушки и детские игры у таджиков и узбеков // Сборник Музея антропологии и этнографии АН СССР, 1957. — Т.17. — С.22-44.
  10. . Архів оригіналу за 24 вересня 2011. Процитовано 9 квітня 2011.

Посилання

  • Стародавні прототипи та прообрази української ляльки мотанки [ 25 липня 2015 у Wayback Machine.]. Музей Івана Гончара
  • Кувади", «хваталки», «чоловічок з сучком», «жіноча суть»: лялькам-мотанкам присвячений семінар [ 8 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  • Міфологічна семантика народної іграшки [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]pdf
  • Історія мотанки [ 27 грудня 2010 у Wayback Machine.]
  • Значення ляльки оберега
  • З історії ляльки-мотанки[недоступне посилання з липня 2019]
  • Як створити мотанку [ 5 серпня 2015 у Wayback Machine.]
  • Як створити ляльку-мотанку своїми руками[недоступне посилання з липня 2019]
  • Лялька-мотанка — берегиня роду [ 7 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  • Різновиди обрядових мотанок [ 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Грушевський Марко. Дитячі забавки та ігри усякі. Зібрані по Чигиринщині Київської губернії // Киевская старина. — 1904, июль-август. — С.85.
  • Найден О. С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості: [історико-етнографічний просібник]. — К.: АртЕк, 1999.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mo tanka lya lka mo tanka zroblena z tkanini vuzlikova lyalka Nazva pohodit vid ukr motati Vvazhayetsya sho u davninu motanki vikonuvali funkciyu sakralnih oberegiv Vidi lyalokV osnovnomu lyalki priznachalisya dlya gri Ale buli i taki yaki vikoristovuvali v obryadah pov yazanih z narodnimi svyatami IstoriyaNa teritoriyi Ukrayini najdavnishi prototipi igrashok viyavleni na piznopaleolitichnij stoyanci v s Mezin teper Koropskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Ce buli vigotovleni z mamontovogo bivnya figurki ptashok i vovka sobaki sho mali totemne znachennya U Davnij Greciyi diti yaki dosyagali pevnogo viku zhertvuvali svoyi igrashki bogam Naperedodni svogo vesillya divchata prinosili igrashki do hramu i brali uchast u ceremoniyi iniciaciyi Starodavni igrashki vigotovlyalisya perevazhno z materialiv sho zustrichalisya v prirodi takih yak kamin derevo trava Odnak ye znahidki lyalok zroblenih z tkanini Doslidnik Marko Grushevskij 1865 1938 zaznachav sho v Ukrayini ganchir yani lyalki buli populyarni sered divchat Navit pislya odruzhennya molodici vezli iz soboyu lyalki yaki hovali u skrinyah Ukrayinskimi lyalkami etnografi zacikavilisya naprikinci XIX pochatku XX st Vidoma nevelika kolekciya lyalok M Grushevskogo zibrana u 1900 h rr v Subotovi Chigirinskogo povitu Lyalki z Poltavshini tak zvani reshetilivski buli zibrani na pochatku XX st zasnovnikom muzeyu igrashki v Sergiyevim Posadi Mikoloyu Bartramom 1873 1931 Ikonografiya lyalokLyalki napovneni zernom Motanki abo kukli vuzlovi lyalki Proces vigotovlennya nazivavsya krutiti kuklu Lyalki majstruvali z domotkanogo polotna pofarbovanogo sokom buryaka buzini paslonu tosho Hustku yaku napovnyuvali ganchir yam motkom nitok krupoyu travoyu zav yazuvali tak shob vihodila krugla abo cilindrichna golova U viglyadi motanki robilas takozh kukla zagornutij u tonke polotno rozzhovanij hlib yaku davali zamist soski nemovlyatam Motanki ne mayut ruk nig i tuluba Viraznoyu ye lishe golova Oblichchya puste abo z hrestom vishitim riznokolorovimi nitkami tak sho utvoryuvavsya poseredini kvadrat Takij tip lyalok najbilshe poshirenij u Naddnipryanshini Etnografi zafiksuvali yih na pochatku XX st u s Lipove Kremenchuckogo povitu Poltavskoyi guberniyi zgodom na Kiyivshini Poltavshini Cherkashini uzdovzh oboh beregiv Dnipra na richkah Tyasmin Ros Zolotonoshka Sula Supij Lyalki z hrestami robilis takozh u Byelgorodskij Kurskij oblastyah Hakasiyi Chuvashiyi Rosiya girskih rajonah Kirgizstanu Tadzhikistanu Uzbekistanu na Pivnichnomu Kavkazi u avarciv adigejciv gruziniv z kabardinciv i chechenciv Takim chinom mozhna pripustiti sho motanki z hrestom do Ukrayini i Rosiyi prijshli z Aziyi Riznovid motanki pokazano u filmi Znedoleni 2012 u sceni Kozetta i lyalka 00 45 44 00 46 20 Magichni obryadiAvtentichni motanki Matusiv Cherkaskoyi oblasti XX stolittya Motanki Derzhavnij muzej igrashok T Bilokrilec Avtorska lyalka Vishivanka fest Drogobich 2012 Majster klas iz vigotovlennya lyalki motanki z polotna Motanki z Kolomiyi Suveniri dlya turistiv Na dumku doslidnikiv motanki ne igrovi lyalki Voni buli pov yazani z obryadom plodyuchosti j prodovzhennya rodu Kukla motanka jmovirno vikoristovuvalas v agrarnomu kulti O Najden zvertaye uvagu sho kukloyu u narodi nazivali zhmutok kolossya yakij zalishali na krayu polya zakruchuvali po hodu soncya i prikrashali yaskravimi strichkami Vikoristovuvalas u ritualah prisvyachenih majbutnomu vrozhayu Ochevidnij zv yazok motanki z vesilnim obryadom Etnografi fiksuvali sho neodruzheni divchata majstruyuchi lyalki spivali yak pravilo vesilni pisni Do pochatku XXI st v Ukrayini proisnuvav zvichaj prikrashannya lyalkoyu kapotu pershoyi mashini vesilnogo kortezhu V Ukrayini lyalki cholovichoyi stati ne robilisya A v Rosiyi napriklad yih prosto zaminyali palichkoyu Vikoristannya lyalok u viglyadi curpalki vidome u riznih ritualah bagatoh narodiv U deyakih slov yanskih narodiv na vesilli molodyatam daruvali zamotani u ganchir ya kolodki sho buli simvolom plodyuchosti V Ukrayini zhinki spravlyali kolodku pid chas svyatkuvannya Maslyanoyi Za svidchennyami Oleksi Voropaya zamizhni zhinki u cej period vidznachali narodzhennya hrestini a potim oplakuvali smert kolodki i protyagom tizhnya vidpovidno vpovivali hrestili i spalyuvali yiyi Vidgomin magichnih ritualiv zustrichayetsya u koliskovih pisnyah zokrema u kolisanci zapisanij naprikinci XIX st u selishi Bilokurakine teper Luganskoyi oblasti Odna bula hustina Ta j tu vkrala divchina Na kukli podrala Kukol narobila Kota ozhenila Divchat podrazhnila V pechi zatopili Kukli popalili Doslidniki pov yazuyut ganchir yani lyalki z kultom predkiv Za narodnimi viruvannyami vseredini lyalki prihovuyetsya idol duh prashura Na Voronizhchini lyalku napovnyuvali popelom Taki lyalki daruvalisya molodyatam na vesillya U Mordoviyi de takozh vigotovlyayut zolni lyalki popil erzyanskoyu movoyu zvuchit yak kulov pomerti kuloms pokijnik ulov sho vkazuye na chasi koli spalyuvali pomerlih Otzhe lyalka u yakij mistilasya chastina popelu vistupala poserednikom mizh dvoma svitami Lyalki z hrestami na oblichchi znajdeni u pohovannyah na Pivnichnomu Kavkazi Mozhna pripustiti sho lyalka mala suprovodzhuvati pomerlogo u potojbichnij svit Okrim togo zdavna hrest simvolizuvav sonce Sens simvoliki bezlikih lyalok zabutij Radshe za vse ce vidgomin zaboboniv pro pristrit poganij vpliv lihogo poglyadu Ochi mogli stati portalom u potojbichchya a tomu na yih zobrazhennya nakladalosya tabu U tadzhikiv j uzbekiv robiti lyalki z oblichchyam vvazhalos grihom oskilki pislya voskresinnya z mertvih lyalkam dovedetsya viddati chastku svoyeyi dushi Lyalki ne mali takozh imen bo ce za narodnimi uyavlennyami moglo potrivozhiti dushu pomerlogo Protyagom XX st motanka postupovo vtratila svoyi magichni funkciyi Zokrema za svidchennyami zhinok sela Matusiv Shpolyanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti pislya Drugoyi svitovoyi vijni motanki robilis viklyuchno dlya igor A yih oblichchya diti promalovuvali shob voni buli shozhi na fabrichni lyalki Suchasni narodni lyalkiNa suchasnomu etapi narodni majstrini za materialami zibranimi ukrayinskimi doslidnikami narodnoyi lyalki vidtvoryuyut zrazki starih lyalok stvoryuyut avtorski lyalki vikoristovuyuchi obrazi narodnih Yaksho lyalki yaki robilisya zhinkami v ukrayinskih selah buli prostimi z zalishkiv tkanin znoshenogo odyagu to suchasni majstrini mayut velikij vibir yakisnih materialiv chasto vikoristovuyut v dekori tradicijnu vishivku Napriklad poshirenim simvolom na v shitomu lyalchinomu odyazi ye derevo zhittya Velike znachennya u populyarizaciyi cogo vidu narodnoyi tvorchosti mayut majster klasi dlya ditej de majstrini lyalkarki vchat robiti najprostishi lyalki Ce daye zmogu viklikati interes do narodnih tradicij Zvisno suchasni lyalki vidriznyayutsya vid prostih selyanskih lyalok Ale ye majstri rekonstruktori yaki vidtvoryuyuchi ukrayinsku tradicijnu lyalku dayut mozhlivist tradiciyi zhiti U suchasnij kulturiSlovo motanka obrali v yakosti nazvi muzikanti alternativnogo folk metal gurtu z Lucka MOTANKA GalereyaPoshtova marka Lyalka R Poshta Ukrayini 2007 rik Tri suchasni motanki vigotovleni Innoyu Ivinskoyu ta Galinoyu Okipnyak za starovinnimi tradiciyamiPrimitkiPowell Barry B Classical Myth Third Edition Upper Saddle River NJ Prentice Hall 2001 P 33 34 Grushevskij Marko Dityachi zabavki ta igri usyaki Zibrani po Chigirinshini Kiyivskoyi guberniyi Kievskaya starina 1904 iyul avgust S 85 Artyuh L F Ukrayinska narodna kulinariya Istoriko etnografichne doslidzhennya K Naukova dumka 1977 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Najden O S Ukrayinska narodna igrashka Istoriya Semantika Obrazna svoyeridnist Funkcionalni osoblivosti istoriko etnografichnij prosibnik K ArtEk 1999 Voropaj O Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris Myunhen 1958 T 1 S 202 Zhizn i tvorchestvo krestyan Harkovskoj gubernii Pod redakciej V V Ivanova Harkov 1898 S 472 Najden A Lyudi i kukly Dekorativnoe iskusstvo SSSR M 1987 5 S 37 39 Galina i Mariya Dajn Russkaya tryapichnaya kukla Kultura tradicii tehnologiya M Izd vo Kultura i tradicii 2007 S 17 Peshereva E M Igrushki i detskie igry u tadzhikov i uzbekov Sbornik Muzeya antropologii i etnografii AN SSSR 1957 T 17 S 22 44 Arhiv originalu za 24 veresnya 2011 Procitovano 9 kvitnya 2011 PosilannyaStarodavni prototipi ta proobrazi ukrayinskoyi lyalki motanki 25 lipnya 2015 u Wayback Machine Muzej Ivana Gonchara Kuvadi hvatalki cholovichok z suchkom zhinocha sut lyalkam motankam prisvyachenij seminar 8 kvitnya 2017 u Wayback Machine Mifologichna semantika narodnoyi igrashki 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pdf Istoriya motanki 27 grudnya 2010 u Wayback Machine Znachennya lyalki oberega Z istoriyi lyalki motanki nedostupne posilannya z lipnya 2019 Yak stvoriti motanku 5 serpnya 2015 u Wayback Machine Yak stvoriti lyalku motanku svoyimi rukami nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lyalka motanka bereginya rodu 7 serpnya 2013 u Wayback Machine Riznovidi obryadovih motanok 28 lyutogo 2019 u Wayback Machine DzherelaGrushevskij Marko Dityachi zabavki ta igri usyaki Zibrani po Chigirinshini Kiyivskoyi guberniyi Kievskaya starina 1904 iyul avgust S 85 Najden O S Ukrayinska narodna igrashka Istoriya Semantika Obrazna svoyeridnist Funkcionalni osoblivosti istoriko etnografichnij prosibnik K ArtEk 1999

Дата публікації:
Топ