Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Луїджі Б'янкері (італ. Luigi Biancheri; нар. 31 січня 1891, Генуя — пом. 12 грудня 1950, Рим) — італійський військово-морський діяч, дивізійний адмірал Королівських ВМС Італії, учасник Першої та Другої світових воєн.
| Луїджі Б'янкері Luigi Biancheri | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народження | 31 січня 1891 Генуя, Лігурія | ||||||
| Смерть | 12 грудня 1950 (59 років) Рим | ||||||
| Країна |  Королівство Італія | ||||||
| Приналежність |  Королівські ВМС Італії | ||||||
| Рід військ | військово-морські сили | ||||||
| Освіта | Королівська Військово-морська академія, Ліворно | ||||||
| Роки служби | 1907–1946 | ||||||
| Звання |  дивізійний адмірал | ||||||
| Війни / битви | Італійсько-турецька війна Перша світова війна * Середземноморський ТВД Друга світова війна * Середземномор'я ** Мальтійські конвої ** Операція «Абстеншіон» | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Біографія
Луїджі Б'янкері народився 31 січня 1891 року в Генуї у Лігурії. 1907 році вступив до Королівської військово-морської академії в Ліворно в 1907 році, 1 квітня 1911 року закінчив її енсином. Брав участь в Італійсько-турецькій війні у складі екіпажу броньованого крейсера «Амальфі». З початком Першої світової війни проходив службу на борту менших кораблів. У липні 1917 року Б'янкері було призначено до бригади морської піхоти, згодом він воював протягом усього періоду проведення наземної операції. За бойові заслуги був відзначений двома Срібними та однією бронзовою медалями «За військову доблесть».
Після закінчення війни Б'янкері отримав під своє командування флотилію швидкохідних катерів MAS з базуванням у Ліворно. У червні та липні 1919 року залучався до дій італійських експедиційних сил в Анатолії. Він також командував береговими батареями уздовж узбережжя Північної Адріатики.
З 1933 по 1935 роки він викладав мистецтво військово-морської війни у військовій школі в Турині, а в 1937 році був призначений до командування підводних сил Королівства в Римі. Між 1937 та 1938 роками, у званні капітана, він командував важким крейсером «Трієст». Пізніше він деякий час служив на есмінцях і легких крейсерах, а в 1939 році його підвищили в контрадмірали. У грудні 1939 року Б'янкері був призначений командувачем італійських військово-морських сил в Егейському морі (з базуванням на Родосі), посаду, яку він обіймав два з половиною роки.
На момент вступу Італії в Другу світову війни сили під командуванням контрадмірала Б'янкері були доволі обмеженими: два старі есмінці, чотири торпедних катери, вісім підводних човнів, п'ять моторних торпедних катерів MAS, один мінний загороджувач, один допоміжний мінний загороджувач і три канонерські човни. Це позбавляло командувача можливості розпочати активні бойові дії на маршрутах британських військово-морських перевезень в Егейському морі; в результаті лише два британські торгові кораблі були пошкоджені італійськими військово-морськими силами в акваторії моря. Перший випадок стався 19 січня 1941 року, коли італійський підводний човен (пізніше потоплений кораблями ескорту) торпедував вантажне судно Clan Cumming, та 31 січня, коли італійські міноносці Lupo і Vabra зухвало атакували конвой AN 14, торпедували та вивели з ладу танкер Десмулеа до кінця війни.
Водночас, італійські сили утримували повний контроль над зоною навколо Додеканеса, основним завданням кораблів Б'янкері було супроводження суден між островами та (після падіння Греції) між островами та Грецією (британські напади на ці кораблі були дуже рідкими). Його підводні човни, розгорнуті в Егейському морі, мали поодинокі зіткнення з ворогом. Літаки, що базувалися на Родосі та Леросі, здійснили та Нікосію, а під час греко-італійської війни — проти грецьких військово-морських та повітряних баз. Як командувач італійських військово-морських сил на Додеканесі, Б'янкері, можливо був причетний до потоплення нейтрального грецького крейсера «Еллі» в серпні 1940 року.
Основні події почалися відбуватися з лютого 1941 року, коли 25 лютого 1941 року британські війська у складі 200 командос та 24 королівських морських піхотинців провели операцію «Абстеншіон», захопивши італійський острів Кастелорізо, разом з його невеликим гарнізоном. Б'янкері негайно відплив із силами, які включали есмінці «Франческо Криспі» та «Квінтіно Селла», міноносці «Лупо» і «Лінц» та два катери MAS, щоб відбити острів. 27 по 28 лютого італійські військові кораблі вели артилерійський обстріл британських позицій, згодом висадили десант у кількості 240 солдатів, які відбили Кастелорізо, змусивши британських командос відступити, і взяли у полон 12 британців.
За бойові заслуги в операції з відбиття Кастелорізо Б'янкері отримав третю Срібну медаль «За військову доблесть», а згодом Савойським військовим орденом.
У березні 1941 року Луїджі Б'янкері брав участь у плануванні успішного рейду на Суда-Бей, з нападу італійських військово-морських сил на кораблі та судна союзників, що перебували на рейді в бухті Суда грецького острова Крит. Спеціальна операція проводилася бойовими плавцями 10-ї флотилії MAS, яких доставили до Суди есмінці «Криспі» та «Селла».
У травні 1941 року італійські кораблі під керівництвом Б'янкері брали участь у Критській битві, супроводжуючи конвої з німецькими підкріпленнями та висаджуючи італійські війська під Сітію.
1 грудня 1941 року два італійські катери MAS задіяли і змусили сісти на мілину на турецькому узбережжі біля Кастелорізо радянський криголам під час його руху через Дарданелли до Суецького каналу.
У травні 1942 року Б'янкері залишив командування італійськими військово-морськими силами в Егейському море й отримав призначення на посаду командира 12-ї військово-морської дивізії на деякий час, а 14 листопада 1942 року він був призначений на посаду новоствореного італійського військово-морського командування «Туніс», зі штабом у Бізерті. До 6 лютого 1943 року він керував силами командування, забезпечуючи проведення конвоїв між Північною Африкою та Італією.
З лютого до червня 1943 року Б'янкері був інспектором есмінців і міноносців, а 10 серпня 1943 року отримав призначення на посаду командира 8-ї військово-морської дивізії (легкі крейсери «Аттіліо Реголо», «Джузеппе Гарібальді» і «Дука дельї Абруцці»).
Після оголошення про перемир'я Б'янкері спочатку був проти ідеї здати кораблі союзникам, але згодом він виконав накази і відплив із Генуї на чолі своїх кораблів. Потім він приєднався до головних сил адмірала Карло Бергаміні (який відплив з Ла Спеції), прямуючи до Ла Маддалени.
9 вересня 1943 року італійський флот зазнав нападу бомбардувальників Люфтваффе з Сардинії, і Б'янкері наказав відкрити вогонь по колишніх союзниках. Однак, флагман Бергаміні, лінкор «Рома», був уражений радіокерованими протикорабельними ракетами Fritz X, запущеними німецькими бомбардувальниками Do 217, і швидко затонув, і командування перейшло до адмірала Ромео Оліва. Б'янкері наказав есмінцям «Мітральере», «Фучільере» та «Карабінері» врятувати вцілілих людей.
Після затоплення «Роми» італійський флот рушив на Мальту; 11 вересня коли кораблі були вже поблизу острова, Б'янкері передав Оліві повідомлення (яке отримали всі кораблі флоту) із пропозицією затопити флот, як тільки вони увійдуть до бухти острова, але адмірал Оліва відхилив пропозицію. Того ж дня 8-ма дивізія увійшла до бухти Святого Павла на Мальті.
Після капітуляції західним союзникам Луїджі Б'янкері зберігав своє командування 8-ї дивізією. З кінця 1943 по 15 лютого 1944 року його кораблі виконували обов'язки стосовно супроводження і патрулювання на союзних маршрутах в Атлантиці.
Після закінчення війни Б'янкері продовжував службу на флоті, посідав декілька посад у післявоєнній Італії.
12 грудня 1950 року дивізійний адмірал Луїджі Б'янкері помер у Римі.
Див. також
Література
- Giorgio Giorgerini, La guerra italiana sul mare. La Marina tra vittoria e sconfitta, 1940—1943, Milano, Mondadori, 2001;
- Vincent P. O'Hara, Struggle for the Middle Sea: The Great Navies at War in the Mediterranean Theater, 1940—1945. Naval Institute Press, 360 pages.
Посилання
- BIANCHERI, Luigi [ 23 грудня 2015 у Wayback Machine.](італ.)
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyidzhi B yankeri ital Luigi Biancheri nar 31 sichnya 1891 Genuya pom 12 grudnya 1950 Rim italijskij vijskovo morskij diyach divizijnij admiral Korolivskih VMS Italiyi uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen Luyidzhi B yankeri Luigi BiancheriNarodzhennya31 sichnya 1891 1891 01 31 Genuya LiguriyaSmert12 grudnya 1950 1950 12 12 59 rokiv RimKrayinaKorolivstvo ItaliyaPrinalezhnistKorolivski VMS ItaliyiRid vijskvijskovo morski siliOsvitaKorolivska Vijskovo morska akademiya LivornoRoki sluzhbi1907 1946Zvannyadivizijnij admiralVijni bitviItalijsko turecka vijna Persha svitova vijna Seredzemnomorskij TVD Druga svitova vijna Seredzemnomor ya Maltijski konvoyi Operaciya Abstenshion NagorodiKavaler Savojskogo vijskovogo ordena Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler bronzovoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Pam yatna medal Italijsko tureckoyi vijni 1911 1912BiografiyaLuyidzhi B yankeri narodivsya 31 sichnya 1891 roku v Genuyi u Liguriyi 1907 roci vstupiv do Korolivskoyi vijskovo morskoyi akademiyi v Livorno v 1907 roci 1 kvitnya 1911 roku zakinchiv yiyi ensinom Brav uchast v Italijsko tureckij vijni u skladi ekipazhu bronovanogo krejsera Amalfi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni prohodiv sluzhbu na bortu menshih korabliv U lipni 1917 roku B yankeri bulo priznacheno do brigadi morskoyi pihoti zgodom vin voyuvav protyagom usogo periodu provedennya nazemnoyi operaciyi Za bojovi zaslugi buv vidznachenij dvoma Sribnimi ta odniyeyu bronzovoyu medalyami Za vijskovu doblest Pislya zakinchennya vijni B yankeri otrimav pid svoye komanduvannya flotiliyu shvidkohidnih kateriv MAS z bazuvannyam u Livorno U chervni ta lipni 1919 roku zaluchavsya do dij italijskih ekspedicijnih sil v Anatoliyi Vin takozh komanduvav beregovimi batareyami uzdovzh uzberezhzhya Pivnichnoyi Adriatiki Z 1933 po 1935 roki vin vikladav mistectvo vijskovo morskoyi vijni u vijskovij shkoli v Turini a v 1937 roci buv priznachenij do komanduvannya pidvodnih sil Korolivstva v Rimi Mizh 1937 ta 1938 rokami u zvanni kapitana vin komanduvav vazhkim krejserom Triyest Piznishe vin deyakij chas sluzhiv na esmincyah i legkih krejserah a v 1939 roci jogo pidvishili v kontradmirali U grudni 1939 roku B yankeri buv priznachenij komanduvachem italijskih vijskovo morskih sil v Egejskomu mori z bazuvannyam na Rodosi posadu yaku vin obijmav dva z polovinoyu roki Na moment vstupu Italiyi v Drugu svitovu vijni sili pid komanduvannyam kontradmirala B yankeri buli dovoli obmezhenimi dva stari esminci chotiri torpednih kateri visim pidvodnih chovniv p yat motornih torpednih kateriv MAS odin minnij zagorodzhuvach odin dopomizhnij minnij zagorodzhuvach i tri kanonerski chovni Ce pozbavlyalo komanduvacha mozhlivosti rozpochati aktivni bojovi diyi na marshrutah britanskih vijskovo morskih perevezen v Egejskomu mori v rezultati lishe dva britanski torgovi korabli buli poshkodzheni italijskimi vijskovo morskimi silami v akvatoriyi morya Pershij vipadok stavsya 19 sichnya 1941 roku koli italijskij pidvodnij choven piznishe potoplenij korablyami eskortu torpeduvav vantazhne sudno Clan Cumming ta 31 sichnya koli italijski minonosci Lupo i Vabra zuhvalo atakuvali konvoj AN 14 torpeduvali ta viveli z ladu tanker Desmulea do kincya vijni Vodnochas italijski sili utrimuvali povnij kontrol nad zonoyu navkolo Dodekanesa osnovnim zavdannyam korabliv B yankeri bulo suprovodzhennya suden mizh ostrovami ta pislya padinnya Greciyi mizh ostrovami ta Greciyeyu britanski napadi na ci korabli buli duzhe ridkimi Jogo pidvodni chovni rozgornuti v Egejskomu mori mali poodinoki zitknennya z vorogom Litaki sho bazuvalisya na Rodosi ta Lerosi zdijsnili ta Nikosiyu a pid chas greko italijskoyi vijni proti greckih vijskovo morskih ta povitryanih baz Yak komanduvach italijskih vijskovo morskih sil na Dodekanesi B yankeri mozhlivo buv prichetnij do potoplennya nejtralnogo greckogo krejsera Elli v serpni 1940 roku Osnovni podiyi pochalisya vidbuvatisya z lyutogo 1941 roku koli 25 lyutogo 1941 roku britanski vijska u skladi 200 komandos ta 24 korolivskih morskih pihotinciv proveli operaciyu Abstenshion zahopivshi italijskij ostriv Kastelorizo razom z jogo nevelikim garnizonom B yankeri negajno vidpliv iz silami yaki vklyuchali esminci Franchesko Krispi ta Kvintino Sella minonosci Lupo i Linc ta dva kateri MAS shob vidbiti ostriv 27 po 28 lyutogo italijski vijskovi korabli veli artilerijskij obstril britanskih pozicij zgodom visadili desant u kilkosti 240 soldativ yaki vidbili Kastelorizo zmusivshi britanskih komandos vidstupiti i vzyali u polon 12 britanciv Za bojovi zaslugi v operaciyi z vidbittya Kastelorizo B yankeri otrimav tretyu Sribnu medal Za vijskovu doblest a zgodom Savojskim vijskovim ordenom U berezni 1941 roku Luyidzhi B yankeri brav uchast u planuvanni uspishnogo rejdu na Suda Bej z napadu italijskih vijskovo morskih sil na korabli ta sudna soyuznikiv sho perebuvali na rejdi v buhti Suda greckogo ostrova Krit Specialna operaciya provodilasya bojovimi plavcyami 10 yi flotiliyi MAS yakih dostavili do Sudi esminci Krispi ta Sella U travni 1941 roku italijski korabli pid kerivnictvom B yankeri brali uchast u Kritskij bitvi suprovodzhuyuchi konvoyi z nimeckimi pidkriplennyami ta visadzhuyuchi italijski vijska pid Sitiyu 1 grudnya 1941 roku dva italijski kateri MAS zadiyali i zmusili sisti na milinu na tureckomu uzberezhzhi bilya Kastelorizo radyanskij krigolam pid chas jogo ruhu cherez Dardanelli do Sueckogo kanalu U travni 1942 roku B yankeri zalishiv komanduvannya italijskimi vijskovo morskimi silami v Egejskomu more j otrimav priznachennya na posadu komandira 12 yi vijskovo morskoyi diviziyi na deyakij chas a 14 listopada 1942 roku vin buv priznachenij na posadu novostvorenogo italijskogo vijskovo morskogo komanduvannya Tunis zi shtabom u Bizerti Do 6 lyutogo 1943 roku vin keruvav silami komanduvannya zabezpechuyuchi provedennya konvoyiv mizh Pivnichnoyu Afrikoyu ta Italiyeyu Z lyutogo do chervnya 1943 roku B yankeri buv inspektorom esminciv i minonosciv a 10 serpnya 1943 roku otrimav priznachennya na posadu komandira 8 yi vijskovo morskoyi diviziyi legki krejseri Attilio Regolo Dzhuzeppe Garibaldi i Duka delyi Abrucci Pislya ogoloshennya pro peremir ya B yankeri spochatku buv proti ideyi zdati korabli soyuznikam ale zgodom vin vikonav nakazi i vidpliv iz Genuyi na choli svoyih korabliv Potim vin priyednavsya do golovnih sil admirala Karlo Bergamini yakij vidpliv z La Speciyi pryamuyuchi do La Maddaleni Vibuh linkoru Roma 9 veresnya 1943 9 veresnya 1943 roku italijskij flot zaznav napadu bombarduvalnikiv Lyuftvaffe z Sardiniyi i B yankeri nakazav vidkriti vogon po kolishnih soyuznikah Odnak flagman Bergamini linkor Roma buv urazhenij radiokerovanimi protikorabelnimi raketami Fritz X zapushenimi nimeckimi bombarduvalnikami Do 217 i shvidko zatonuv i komanduvannya perejshlo do admirala Romeo Oliva B yankeri nakazav esmincyam Mitralere Fuchilere ta Karabineri vryatuvati vcililih lyudej Pislya zatoplennya Romi italijskij flot rushiv na Maltu 11 veresnya koli korabli buli vzhe poblizu ostrova B yankeri peredav Olivi povidomlennya yake otrimali vsi korabli flotu iz propoziciyeyu zatopiti flot yak tilki voni uvijdut do buhti ostrova ale admiral Oliva vidhiliv propoziciyu Togo zh dnya 8 ma diviziya uvijshla do buhti Svyatogo Pavla na Malti Pislya kapitulyaciyi zahidnim soyuznikam Luyidzhi B yankeri zberigav svoye komanduvannya 8 yi diviziyeyu Z kincya 1943 po 15 lyutogo 1944 roku jogo korabli vikonuvali obov yazki stosovno suprovodzhennya i patrulyuvannya na soyuznih marshrutah v Atlantici Pislya zakinchennya vijni B yankeri prodovzhuvav sluzhbu na floti posidav dekilka posad u pislyavoyennij Italiyi 12 grudnya 1950 roku divizijnij admiral Luyidzhi B yankeri pomer u Rimi Div takozhRikkardo Paladini Alberto da Zara Tomislav II Martin Garlinghauzen Inigo KampioniLiteraturaGiorgio Giorgerini La guerra italiana sul mare La Marina tra vittoria e sconfitta 1940 1943 Milano Mondadori 2001 Vincent P O Hara Struggle for the Middle Sea The Great Navies at War in the Mediterranean Theater 1940 1945 Naval Institute Press 360 pages ISBN 978 1 59114 196 9PosilannyaBIANCHERI Luigi 23 grudnya 2015 u Wayback Machine ital Primitki