Ромео Оліва (італ. Romeo Oliva, 1 січня 1889, Валло-делла-Луканія - 17 травня 1975, Рим) — італійський адмірал, учасник Другої світової війни.
Ромео Оліва | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 1 січня 1889 Валло-делла-Луканія, Провінція Салерно, Кампанія, Італія | ||||||||||||
Смерть | 17 травня 1975 (86 років) Рим, Італія | ||||||||||||
Країна | Італія Королівство Італія | ||||||||||||
Звання | адмірал | ||||||||||||
Війни / битви | Італійсько-турецька війна Перша світова війна Друга світова війна | ||||||||||||
Нагороди |
Біографія
Ромео Оліва народився 1 січня 1889 року у місті Валло-делла-Луканія (провінція Салерно). У 1907 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у 1911 році у званні гардемарина.
Брав участь в італійсько-турецькій війні на борту броненосця «Амміральйо ді Сан-Бон», потім на борту крейсера «Амеріго Веспуччі». Протягом 1913-1914 років у званні молодшого лейтенанта ніс службу на борту крейсера «Марко Поло», який перебував у Китаї.
Перша світова війна
У 1915 році після вступу Італії у Першу світову війну повернувся на батьківщину і ніс службу на борту есмінця «Чезаре Россарол». У 1916 році, отримавши звання лейтенанта, був помічником командира підводного човна . У 1917 році був призначений командиром підводного човна . Загалом за участь у Першій світовій війні був нагороджений двома срібними та бронзовою медалями «За військову доблесть».
Міжвоєнний період
У 1923 році отримав звання капітана III рангу, у 1927 році - капітана II рангу. Ніс службу керівником департаменту забезпечення Арсеналу в Ла-Спеції, потім в Міністерстві військово-морських сил. У 1932 році призначений командувачем II флотилії підводних човнів.
У 1935 році Ромео Оліва отримав звання капітана I рангу і був призначений командиром крейсера «Горіція». Також до кінця 1937 року обіймав посаду начальника штабу 1-ї морської дивізії. Протягом 1938-1939 років був керівником кабінету в міністерстві військово-морських сил. У січні 1939 року отримав звання контрадмірала і призначений начальником штабу 2-ї морської ескадри.
Друга світова війна
1 серпня 1940 року, через два місяці після вступу Італії у Другу світову війну Ромео Оліва був призначений командувачем підводних сил італійського флоту. У 1941 році отримав звання дивізійного адмірала. 24 квітня 1943 року призначений командувачем 7-ї морської дивізії (флагманський корабель - крейсер «Еудженіо ді Савойя»), замінивши на цій посаді адмірала Альберто да Зара.
Після капітуляції Італії 9 вересня 1943 року командувач італійським флотом адмірал Карло Бергаміні наказав італійським кораблям рухатись до портів, що були під контролем союзників. Сам він на своєму флагманському кораблі лінкорі «Рома» очолив з'єднання, що рухалось до Мальти. Але о 15:50 з'єднання було атаковане німецькою авіацією. «Рома» був вражений радіокерованою бомбою Fritz X і затонув. Загинув адмірал Бергаміні і весь його штаб. Ромео Оліва, як найстарший офіцер, очолив з'єднання і привів його на Мальту.
1 вересня 1944 року Ромео Оліва залишив командування 7-ю дивізією. У лютому 1945 року він був призначений військово-морського департаменту в Тірренському морі з штаб-квартирою в Неаполі і перебував на цій посаді до вересня 1946 року. Незабаром отримав звання адмірала ескадри, у 1947 році був нагороджений Італійським військовим орденом. Командував військово-морським департаментом в Таранто до березня 1948 року, після чого був призначений командувачем італійським флотом. Обіймав цю посаду до грудня 1950 року. 1 січня 1952 року вийшов у відставку.
Помер у Римі 17 березня 1975 року.
Нагороди
- Срібна медаль «За військову доблесть» (нагороджений двічі)
- Бронзова медаль «За військову доблесть»
- Офіцер Військового ордена Італії
- Хрест «За військову доблесть» (нагороджений двічі)
- (нагороджений двічі)
- Великий офіцер Ордена Корони Італії
- Офіцер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
- Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Джерела
- Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861—1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, .
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Romeo Oliva ital Romeo Oliva 1 sichnya 1889 Vallo della Lukaniya 17 travnya 1975 Rim italijskij admiral uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Romeo OlivaNarodzhennya1 sichnya 1889 1889 01 01 Vallo della Lukaniya Provinciya Salerno Kampaniya ItaliyaSmert17 travnya 1975 1975 05 17 86 rokiv Rim ItaliyaKrayina Italiya Korolivstvo ItaliyaZvannyaadmiralVijni bitviItalijsko turecka vijna Persha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodiKavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler bronzovoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Oficer Vijskovogo ordena Italiyi Hrest Za vijskovu doblest Italiya Hrest Za vijskovu doblest Italiya Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya Velikij oficer ordena Koroni Italiyi Oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Velikij hrest ordena Za zaslugi pered Italijskoyu RespublikoyuBiografiyaRomeo Oliva narodivsya 1 sichnya 1889 roku u misti Vallo della Lukaniya provinciya Salerno U 1907 roci vstupiv do Vijskovo morskoyi akademiyi v Livorno yaku zakinchiv u 1911 roci u zvanni gardemarina Brav uchast v italijsko tureckij vijni na bortu bronenoscya Ammiraljo di San Bon potim na bortu krejsera Amerigo Vespuchchi Protyagom 1913 1914 rokiv u zvanni molodshogo lejtenanta nis sluzhbu na bortu krejsera Marko Polo yakij perebuvav u Kitayi Persha svitova vijna U 1915 roci pislya vstupu Italiyi u Pershu svitovu vijnu povernuvsya na batkivshinu i nis sluzhbu na bortu esmincya Chezare Rossarol U 1916 roci otrimavshi zvannya lejtenanta buv pomichnikom komandira pidvodnogo chovna U 1917 roci buv priznachenij komandirom pidvodnogo chovna Zagalom za uchast u Pershij svitovij vijni buv nagorodzhenij dvoma sribnimi ta bronzovoyu medalyami Za vijskovu doblest Mizhvoyennij period U 1923 roci otrimav zvannya kapitana III rangu u 1927 roci kapitana II rangu Nis sluzhbu kerivnikom departamentu zabezpechennya Arsenalu v La Speciyi potim v Ministerstvi vijskovo morskih sil U 1932 roci priznachenij komanduvachem II flotiliyi pidvodnih chovniv U 1935 roci Romeo Oliva otrimav zvannya kapitana I rangu i buv priznachenij komandirom krejsera Goriciya Takozh do kincya 1937 roku obijmav posadu nachalnika shtabu 1 yi morskoyi diviziyi Protyagom 1938 1939 rokiv buv kerivnikom kabinetu v ministerstvi vijskovo morskih sil U sichni 1939 roku otrimav zvannya kontradmirala i priznachenij nachalnikom shtabu 2 yi morskoyi eskadri Druga svitova vijna 1 serpnya 1940 roku cherez dva misyaci pislya vstupu Italiyi u Drugu svitovu vijnu Romeo Oliva buv priznachenij komanduvachem pidvodnih sil italijskogo flotu U 1941 roci otrimav zvannya divizijnogo admirala 24 kvitnya 1943 roku priznachenij komanduvachem 7 yi morskoyi diviziyi flagmanskij korabel krejser Eudzhenio di Savojya zaminivshi na cij posadi admirala Alberto da Zara Pislya kapitulyaciyi Italiyi 9 veresnya 1943 roku komanduvach italijskim flotom admiral Karlo Bergamini nakazav italijskim korablyam ruhatis do portiv sho buli pid kontrolem soyuznikiv Sam vin na svoyemu flagmanskomu korabli linkori Roma ocholiv z yednannya sho ruhalos do Malti Ale o 15 50 z yednannya bulo atakovane nimeckoyu aviaciyeyu Roma buv vrazhenij radiokerovanoyu bomboyu Fritz X i zatonuv Zaginuv admiral Bergamini i ves jogo shtab Romeo Oliva yak najstarshij oficer ocholiv z yednannya i priviv jogo na Maltu 1 veresnya 1944 roku Romeo Oliva zalishiv komanduvannya 7 yu diviziyeyu U lyutomu 1945 roku vin buv priznachenij vijskovo morskogo departamentu v Tirrenskomu mori z shtab kvartiroyu v Neapoli i perebuvav na cij posadi do veresnya 1946 roku Nezabarom otrimav zvannya admirala eskadri u 1947 roci buv nagorodzhenij Italijskim vijskovim ordenom Komanduvav vijskovo morskim departamentom v Taranto do bereznya 1948 roku pislya chogo buv priznachenij komanduvachem italijskim flotom Obijmav cyu posadu do grudnya 1950 roku 1 sichnya 1952 roku vijshov u vidstavku Pomer u Rimi 17 bereznya 1975 roku NagorodiSribna medal Za vijskovu doblest nagorodzhenij dvichi Bronzova medal Za vijskovu doblest Oficer Vijskovogo ordena Italiyi Hrest Za vijskovu doblest nagorodzhenij dvichi nagorodzhenij dvichi Velikij oficer Ordena Koroni Italiyi Oficer Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Kavaler Velikogo hresta ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu DzherelaPaolo Alberini e Franco Prosperini Uomini della Marina 1861 1946 Roma Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare 2015 ISBN 978 88 98485 95 6 Primitki