Лук'я́нівська в'язни́ця (СІЗО № 13) — в'язниця на Лук'янівці в Києві, вул. Дегтярівська 13. У СІЗО утримуються підозрювані, яким суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з Києва та Київської області. При цьому арештовані не є винними, адже щодо них немає обвинувального вироку суду.
Лук'янівська в'язниця | |
Дата створення / заснування | 1863 |
---|---|
Країна | Україна |
Адміністративна одиниця | Київ |
Лук'янівська в'язниця у Вікісховищі |
Координати: 50°27′43″ пн. ш. 30°28′01″ сх. д. / 50.4622000000277779° пн. ш. 30.467105555583778198° сх. д.
Історичні відомості
Будівля
В'язниця складається з декількох корпусів. Основна будівля була збудована в 1859—1862 рр. за проєктом губернського архітектора Михайла Іконникова на тогочасній околиці міста. Офіційно Лук'янівський тюремний замок почав працювати з 1863 року. На території в'язниці існувала тюремна церква св. пророка Йова, у якій у радянські часи були теж побудовані камери. Інші корпуси були добудовані впродовж останньої третини XIX ст. На 1900 рік тюрма складалася з 10 кам'яних будівель різного призначення. У тюрмі також існує ціла система підземних тунелів — переходів між різними частинами в'язниці: слідчим корпусом, старою і новою частиною в'язниці. Усередині тунелі перекриваються численними металевими дверима з замками і спеціальною сигналізацією. У передвоєнні роки тут була розташована тюрма ОГПУ НКВС СРСР. У той час в тюрмі знаходилося більш як 25 тис. в'язнів — багатьох з них були репресували.
Корпуси СІЗО мають особливі назви. Найстаріший корпус називається «Катєнькою». Існує легенда, хоча і помилкова, що цей корпус збудували за Катерини ІІ, хоча, як вже зазначалося, цей корпус звели у 1859—1862 рр., тобто його збудували за царя Олександра ІІ. У цьому корпусі знаходиться пост № 5, де утримуються ПЖ (особи які засуджені на довічне ув'язнення). Поруч знаходиться пост, де перебувають камери, у яких утримували і утримують ВІП арештантів. Другий старий корпус має назву «Столипінка». Цей корпус збудували за часів Столипіна. До цього корпусу прибудовані два корпуси «Брежнівка», збудовані за радянські часи та «Кучмівка» збудований за часів уже незалежної України. На відміну від камер Катєньки та Столипінки, камери Брежнівки і Кучмівки менші за розмірами та мають низьку стелю. Вікна Столипінки та Кучмівки видно з-за огорожі. Існує окремий корпус «Малолєтка», хоча старожили називають його «Сталінкою». З назви корпусу зрозуміло, що там знаходиться молодь, точніше «неповнолітні арештовані особи». Також є окремий корпус ЖК (жіночий корпус) та «Больнічка». Між корпусами існують підземні ходи, якими можна переходити від корпусу до корпусу. Транспортування заарештованих якраз і здійснюється підземними ходами. Також існує і «привратка», дуже малі кімнати без вікон і сильно задимлені цигарками, де знаходяться усі, хто потрапляє у СІЗО і чекає черги, коли його переведуть до камери, а також ті, що «етапуються» на суд або слідство. Також існує окреме приміщення для осіб обслуги із числа засуджених. Воно розташоване окремо від інших корпусів СІЗО.
Існують «дворики для прогулянки», спеціально обладнані приміщення для прогулянок заарештованих на свіжому повітрі. Частина «двориків» знаходиться у внутрішньому периметрі, а частина на даху Столипінки та Малолєтки. Офіційно не числяться, але реально існують камери для «ображенних» (осіб які з точки зору злодійського світу вважаються ізгоями), «бс» (для співробітників органів МВС, СБУ та інших органів, які знаходяться під арештом), «тубіки» (для хворих туберкульозом), «дурка» (для психічно хворих). Існує також баня, «ларьок», бібліотека. Є і церква в приміщенні блоку для обслуги.
Зараз в приміщенні колишньої в'язниці розташований слідчий ізолятор — Київський слідчий ізолятор.
Використання
У приміщеннях Лук'янівської тюрми, окрім кримінальних злочинців чи підозрюваних у скоєнні кримінальних злочинів, утримувалися й жертви політичних репресій, зокрема відомі громадські, політичні, військові діячі, представники науки й культури. Одними з перших політичних в'язнів Лук'янівської тюрми були учасники народницького руху. У 1877—1878 роках тут утримувалися народники Володимир Дебогорій-Мокрієвич, Іван Бохановський, Лев Дейч, Яків Стефанович. Їх звинувачували у створенні серед селян Чигиринського та Черкаського повітів Київської губернії підпільної антиурядової організаціїції «Таємна дружина». Усі в'язні, які проходили по Чигиринській справі, за допомогою своїх спільників 27 травня [8 червня] 1878 року здійснили групову втечу. 1881 року в тюрмі утримувалися члени київського Південноросійського робітничого союзу, зокрема Софія Богомолець (була заарештована вагітною; у в'язниці народила сина Олександра — в майбутньому президента АН УРСР). 1884 року в тюрмі були ув'язнені 34 студенти Київського університету, їх заарештували за відкритий протест проти введення [ru], що обмежував академічні свободи. З 1890 до початку 1900-х рр. у камерах тюрми утримувалися відомі соціал-демократи — Микола Бердяєв, Богдан Кістяківський, [ru], Анатолій Луначарський та ін. З 1898 утримувалися тут і члени Київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». У цей час у тюрмі для політичних в'язнів були запроваджені «демократичні порядки» — вони могли відвідувати одні одних у камерах, влаштовувати дискусії на наукові та політичні теми, під чесне слово, що в обумовлений час повернуться до в'язниці, залишати тюрму. Однак, після того, як у серпні 1902 року 11 політв'язнів-іскрівців на чолі з Миколою Бауманом, нейтралізувавши охорону, втекли із в'язниці та емігрували до Швейцарії, для всіх без винятку утримуваних встановили суворий тюремний режим. У в'язниці, особливо в період революції 1905—1907, утримувалися учасники українського національного руху: Дмитро Донцов, Сергій Єфремов, Андрій Жук, Володимир Винниченко, Михайло Грушевський, Симон Петлюра.
1918 року, під час захоплення Києва більшовиками, кримінальний контингент Лук'янівської тюрми пограбував в'язницю, спалив частину її приміщень. Після відступу більшовиків тюрма деякий час не діяла. Наступного року, після нового захоплення Києва, більшовики відремонтували в'язницю й почали будувати нові приміщення. В'язнів піддавали тортурам, багатьох із них розстрілювали (трупи вивозили на Лук'янівське кладовище і ховали в безіменних могилах; усе це виявилося після того, як у вересні 1919 білогвардійці Добровольчої армії захопили Київ і разом із членами комітету міжнародного «Червоного Хреста» розкопали на Лук'янівському кладовищі масові поховання). Білогвардійці також проводили арешти і розстріли представників української інтелігенції, вояків армії Української Народної Республіки.
1920 до Києва ввійшли війська українсько-польської армії на чолі з Симоном Петлюрою. Після ревізії справ ув'язнених, які утримувалися в Лук'янівській тюрмі, тих із в'язнів, кого українсько-польська влада визнала невинними, було звільнено. Натомість до тюрми потрапили і були страчені ті, хто був безпосередньо причетний до розстрілів за часів більшовицького терору.
На час нового вступу до Києва більшовиків приміщення в'язниці були порожніми. Однак уже за кілька діб тюрма знову почала функціонувати. 1925 року в ній утримувалися 2173 в'язні.
9 лютого 1923 року о 8:30 в Лук'янівській в'язниці підняли повстання засуджені 38 діячів національного визвольного руху, зокрема, повстанців Холодноярської республіки. Захопили 14 рушниць із набоями та іншу зброю, майже чотири години серед Києва точився бій. Хто не загинув під час повстання, був розстріляний катами ГПУ.
У роки сталінських репресій 1937—1938 років у тюрмі, у кабінеті коменданта з особливих доручень, безперервно відбувалися страти (трупи на спеціально обладнаних автомашинах вивозилися на Лук'янівське кладовище та в Биківню; усього 1937 року в Лук'янівській в'язниці стратили понад 60 тис., а наступного — більше 70 тис. осіб).
Під час сталінських репресій у в'язниці утримувалися літератори Максим Рильський, Григорій Косинка, Василь Мисик, Микола Вороний, Микола Зеров, Дмитро Фальківський, а також митрополити Василь (Липківський), Костянтин (Дяков), Микола (Борецький) та ін. священнослужителі.
1941 року, після окупації Києва вермахтом, приміщення тюрми використовувалися за їхнім призначенням. Тут утримували, зокрема, радянських підпільників та членів ОУН.
Після звільнення Києва наприкінці 1943 в'язниця була заповнена новими в'язнями, переважно тими, кого влада підозрювала у співпраці з окупантами. Після війни тут утримували першоієрарха Української греко-католицької церкви архієпископа Йосифа (Сліпого). У 1947—1948 роках утримувався і помер Вільгельм Габсбург.
У повоєнні роки в приміщеннях в'язниці діяв слідчий ізолятор для кримінальних злочинців. Однак утримували тут і опонентів радянського режиму, яким слідчі інкримінували кримінальні статті. Зокрема, у 1973—1974 роках тут утримували кінорежисера Сергія Параджанова, у 1978—1979 роках — дисидента Гелія Снєгірьова.
Після здобуття Україною суверенного статусу в приміщеннях Лук'янівської тюрми розмістили Київський слідчий ізолятор (СІЗО № 13). У ньому утримуються підозрювані в скоєнні злочинів особи. Однак час від часу в Лук'янівській тюрмі утримували й жертв протистояння всередині української еліти (зокрема, 2003 року тут 42 дні утримували Юлію Тимошенко).
Відомі в'язні
- Бауман Микола Ернестович — діяч більшовицької партії, революціонер-професіонал, соратник В. І. Леніна.
- Варнеке Борис Васильович — доктор наук.
- Винниченко Володимир Кирилович — український політичний та державний діяч.
- Василь Вишиваний — український військовий діяч, австрійський архикнязь, поет
- Глаголєв Олександр Олександрович — протоієрей, священик Російської православної церкви, богослов.
- Греків Олександр Петрович — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, міністр військових справ УНР. Начальний командант УГА.
- Грушевський Михайло Сергійович — вчений-історик, академік, голова Української Центральної Ради
- Фелікс Дзержинський — російський революціонер, радянський державний діяч.
- Ярослав Домбровський — лідер польського визвольного руху.
- Дятлов Анатолій Степанович — колишній заступник головного інженера з експлуатації Чорнобильської АЕС.
- Іващенко Валерій Володимирович — заступник міністра оборони України, тимчасовий виконувач обов'язків міністра.
- Каховська Ірина Костянтинівна — організаторка замаху на командувача німецькими окупаційними військами в Україні 1918 року генерал-фельдмаршала Германа фон Ейхгорна.
- Колесніков Борис Вікторович — український бізнесмен і політик.
- Кибальчич Микола Іванович — винахідник і революціонер-народник, автор схеми першого у світі реактивного літального апарату.
- Листовничий Василь Павлович — український цивільний інженер, архітектор.
- Літвінов Максим Максимович — революціонер, радянський дипломат і державний діяч.
- Лозінський Віктор Олександрович — український політик.
- Луначарський Анатолій Васильович — радянський письменник, марксист, політик-більшовик, нарком освіти СРСР (1917—1929), академік АН СССР.
- Луценко Юрій Віталійович — народний депутат та міністр внутрішніх справ України, Генпрокурор.
- Параджанов Сергій Йосипович — радянський кінорежисер.
- Симон Петлюра — український державний, військовий і політичний діяч
- Пукач Олексій Петрович — начальник головного управління кримінального розшуку МВС України, генерал-лейтенант.
- Рильський Максим Тадейович — український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець, академік АН України.
- Рудьковський Микола Миколайович — український політик, міністр транспорту та зв'язку України (2006—2007).
- Йосиф Сліпий — первоієрарх Української Греко-Католицької Церкви, кардинал.
- Тимошенко Юлія Володимирівна — лідер БЮТ, народний депутат та прем'єр-міністр України 2005, 2007—2010 років.
- Урицький Мойсей Соломонович — російський революційний і політичний діяч.
- Хмара Степан Ількович — український політик, правозахисник, довголітній політв'язень радянських концтаборів.
- Чорновіл В'ячеслав Максимович — український політик, публіцист, літературний критик.
- Шкіль Андрій Васильович — український політик, народний депутат України.
Див. також
Джерела та література
- О. В. Лисенко. Лук'янівська тюрма // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 298. — .
- В. В. Ковалинський. Лук'янівська тюрма [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Ковалинський Віталій «Київські мініатюри».- Київ, «Київська книжкова фабрика», 2003. /розділ «З історії київських тюрем».
Примітки
- Білоус Т. Київський «Союз боротьби за визволення робітничого класу» та історія марксизму в Російській імперії [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.] // Спільне. — 2017, № 11.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 23 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2011. Процитовано 23 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2010. Процитовано 23 січня 2011.
Посилання
- Сайт Лук'янівської в'язниці [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лук'янівська в'язниця
- Побег из Лукьяновской тюрьмы в Киеве.
- O. Kryzhanivska. Kyiv. Frightful stories from the present day Kyiv GULAG [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Андрей В. Кудин. Как выжить в тюрме. [ 22 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Г. Винс. Евангелие в узах. НАЧАЛО ПУТИ[недоступне посилання з квітня 2019]
- Охранник открыл тайны Лукьяновского СИЗО [ 27 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Во время выборов в Лукьяновском СИЗО шутили, что если победит БЮТ, то гражданина начальника сразу расстреляют… [ 17 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Как получить диплом об окончании Лукьяновской тюрьмы? [ 18 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Зарисовки старой Лукьяновки [ 30 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Лук'янівка. Тюрма № 1 [ 3 квітня 2012 у Wayback Machine.] — спеціальне розслідування Костянтина Усова про Лук'янівське СІЗО для каналу ТВі, 02.04.2012. (відео)
- Історія і майбутнє Лук'янівського СІЗО [ 10 червня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luk ya nivska v yazni cya SIZO 13 v yaznicya na Luk yanivci v Kiyevi vul Degtyarivska 13 U SIZO utrimuyutsya pidozryuvani yakim sud obrav zapobizhnij zahid u viglyadi trimannya pid vartoyu z Kiyeva ta Kiyivskoyi oblasti Pri comu areshtovani ne ye vinnimi adzhe shodo nih nemaye obvinuvalnogo viroku sudu Luk yanivska v yaznicyaData stvorennya zasnuvannya1863Krayina UkrayinaAdministrativna odinicyaKiyiv Luk yanivska v yaznicya u Vikishovishi Koordinati 50 27 43 pn sh 30 28 01 sh d 50 4622000000277779 pn sh 30 467105555583778198 sh d 50 4622000000277779 30 467105555583778198Grati fragment i klyamka z Luk yanivskoyi v yaznici Kiyiv Persha pol HH st Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni KiyivIstorichni vidomostiBudivlya V yaznicya skladayetsya z dekilkoh korpusiv Osnovna budivlya bula zbudovana v 1859 1862 rr za proyektom gubernskogo arhitektora Mihajla Ikonnikova na togochasnij okolici mista Oficijno Luk yanivskij tyuremnij zamok pochav pracyuvati z 1863 roku Na teritoriyi v yaznici isnuvala tyuremna cerkva sv proroka Jova u yakij u radyanski chasi buli tezh pobudovani kameri Inshi korpusi buli dobudovani vprodovzh ostannoyi tretini XIX st Na 1900 rik tyurma skladalasya z 10 kam yanih budivel riznogo priznachennya U tyurmi takozh isnuye cila sistema pidzemnih tuneliv perehodiv mizh riznimi chastinami v yaznici slidchim korpusom staroyu i novoyu chastinoyu v yaznici Useredini tuneli perekrivayutsya chislennimi metalevimi dverima z zamkami i specialnoyu signalizaciyeyu U peredvoyenni roki tut bula roztashovana tyurma OGPU NKVS SRSR U toj chas v tyurmi znahodilosya bilsh yak 25 tis v yazniv bagatoh z nih buli represuvali Korpusi SIZO mayut osoblivi nazvi Najstarishij korpus nazivayetsya Katyenkoyu Isnuye legenda hocha i pomilkova sho cej korpus zbuduvali za Katerini II hocha yak vzhe zaznachalosya cej korpus zveli u 1859 1862 rr tobto jogo zbuduvali za carya Oleksandra II U comu korpusi znahoditsya post 5 de utrimuyutsya PZh osobi yaki zasudzheni na dovichne uv yaznennya Poruch znahoditsya post de perebuvayut kameri u yakih utrimuvali i utrimuyut VIP areshtantiv Drugij starij korpus maye nazvu Stolipinka Cej korpus zbuduvali za chasiv Stolipina Do cogo korpusu pribudovani dva korpusi Brezhnivka zbudovani za radyanski chasi ta Kuchmivka zbudovanij za chasiv uzhe nezalezhnoyi Ukrayini Na vidminu vid kamer Katyenki ta Stolipinki kameri Brezhnivki i Kuchmivki menshi za rozmirami ta mayut nizku stelyu Vikna Stolipinki ta Kuchmivki vidno z za ogorozhi Isnuye okremij korpus Malolyetka hocha starozhili nazivayut jogo Stalinkoyu Z nazvi korpusu zrozumilo sho tam znahoditsya molod tochnishe nepovnolitni areshtovani osobi Takozh ye okremij korpus ZhK zhinochij korpus ta Bolnichka Mizh korpusami isnuyut pidzemni hodi yakimi mozhna perehoditi vid korpusu do korpusu Transportuvannya zaareshtovanih yakraz i zdijsnyuyetsya pidzemnimi hodami Takozh isnuye i privratka duzhe mali kimnati bez vikon i silno zadimleni cigarkami de znahodyatsya usi hto potraplyaye u SIZO i chekaye chergi koli jogo perevedut do kameri a takozh ti sho etapuyutsya na sud abo slidstvo Takozh isnuye okreme primishennya dlya osib obslugi iz chisla zasudzhenih Vono roztashovane okremo vid inshih korpusiv SIZO Isnuyut dvoriki dlya progulyanki specialno obladnani primishennya dlya progulyanok zaareshtovanih na svizhomu povitri Chastina dvorikiv znahoditsya u vnutrishnomu perimetri a chastina na dahu Stolipinki ta Malolyetki Oficijno ne chislyatsya ale realno isnuyut kameri dlya obrazhennih osib yaki z tochki zoru zlodijskogo svitu vvazhayutsya izgoyami bs dlya spivrobitnikiv organiv MVS SBU ta inshih organiv yaki znahodyatsya pid areshtom tubiki dlya hvorih tuberkulozom durka dlya psihichno hvorih Isnuye takozh banya larok biblioteka Ye i cerkva v primishenni bloku dlya obslugi Zaraz v primishenni kolishnoyi v yaznici roztashovanij slidchij izolyator Kiyivskij slidchij izolyator Vikoristannya U primishennyah Luk yanivskoyi tyurmi okrim kriminalnih zlochinciv chi pidozryuvanih u skoyenni kriminalnih zlochiniv utrimuvalisya j zhertvi politichnih represij zokrema vidomi gromadski politichni vijskovi diyachi predstavniki nauki j kulturi Odnimi z pershih politichnih v yazniv Luk yanivskoyi tyurmi buli uchasniki narodnickogo ruhu U 1877 1878 rokah tut utrimuvalisya narodniki Volodimir Debogorij Mokriyevich Ivan Bohanovskij Lev Dejch Yakiv Stefanovich Yih zvinuvachuvali u stvorenni sered selyan Chigirinskogo ta Cherkaskogo povitiv Kiyivskoyi guberniyi pidpilnoyi antiuryadovoyi organizaciyiciyi Tayemna druzhina Usi v yazni yaki prohodili po Chigirinskij spravi za dopomogoyu svoyih spilnikiv 27 travnya 8 chervnya 1878 roku zdijsnili grupovu vtechu 1881 roku v tyurmi utrimuvalisya chleni kiyivskogo Pivdennorosijskogo robitnichogo soyuzu zokrema Sofiya Bogomolec bula zaareshtovana vagitnoyu u v yaznici narodila sina Oleksandra v majbutnomu prezidenta AN URSR 1884 roku v tyurmi buli uv yazneni 34 studenti Kiyivskogo universitetu yih zaareshtuvali za vidkritij protest proti vvedennya ru sho obmezhuvav akademichni svobodi Z 1890 do pochatku 1900 h rr u kamerah tyurmi utrimuvalisya vidomi social demokrati Mikola Berdyayev Bogdan Kistyakivskij ru Anatolij Lunacharskij ta in Z 1898 utrimuvalisya tut i chleni Kiyivskogo Soyuzu borotbi za vizvolennya robitnichogo klasu U cej chas u tyurmi dlya politichnih v yazniv buli zaprovadzheni demokratichni poryadki voni mogli vidviduvati odni odnih u kamerah vlashtovuvati diskusiyi na naukovi ta politichni temi pid chesne slovo sho v obumovlenij chas povernutsya do v yaznici zalishati tyurmu Odnak pislya togo yak u serpni 1902 roku 11 politv yazniv iskrivciv na choli z Mikoloyu Baumanom nejtralizuvavshi ohoronu vtekli iz v yaznici ta emigruvali do Shvejcariyi dlya vsih bez vinyatku utrimuvanih vstanovili suvorij tyuremnij rezhim U v yaznici osoblivo v period revolyuciyi 1905 1907 utrimuvalisya uchasniki ukrayinskogo nacionalnogo ruhu Dmitro Doncov Sergij Yefremov Andrij Zhuk Volodimir Vinnichenko Mihajlo Grushevskij Simon Petlyura 1918 roku pid chas zahoplennya Kiyeva bilshovikami kriminalnij kontingent Luk yanivskoyi tyurmi pograbuvav v yaznicyu spaliv chastinu yiyi primishen Pislya vidstupu bilshovikiv tyurma deyakij chas ne diyala Nastupnogo roku pislya novogo zahoplennya Kiyeva bilshoviki vidremontuvali v yaznicyu j pochali buduvati novi primishennya V yazniv piddavali torturam bagatoh iz nih rozstrilyuvali trupi vivozili na Luk yanivske kladovishe i hovali v bezimennih mogilah use ce viyavilosya pislya togo yak u veresni 1919 bilogvardijci Dobrovolchoyi armiyi zahopili Kiyiv i razom iz chlenami komitetu mizhnarodnogo Chervonogo Hresta rozkopali na Luk yanivskomu kladovishi masovi pohovannya Bilogvardijci takozh provodili areshti i rozstrili predstavnikiv ukrayinskoyi inteligenciyi voyakiv armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1920 do Kiyeva vvijshli vijska ukrayinsko polskoyi armiyi na choli z Simonom Petlyuroyu Pislya reviziyi sprav uv yaznenih yaki utrimuvalisya v Luk yanivskij tyurmi tih iz v yazniv kogo ukrayinsko polska vlada viznala nevinnimi bulo zvilneno Natomist do tyurmi potrapili i buli stracheni ti hto buv bezposeredno prichetnij do rozstriliv za chasiv bilshovickogo teroru Na chas novogo vstupu do Kiyeva bilshovikiv primishennya v yaznici buli porozhnimi Odnak uzhe za kilka dib tyurma znovu pochala funkcionuvati 1925 roku v nij utrimuvalisya 2173 v yazni 9 lyutogo 1923 roku o 8 30 v Luk yanivskij v yaznici pidnyali povstannya zasudzheni 38 diyachiv nacionalnogo vizvolnogo ruhu zokrema povstanciv Holodnoyarskoyi respubliki Zahopili 14 rushnic iz naboyami ta inshu zbroyu majzhe chotiri godini sered Kiyeva tochivsya bij Hto ne zaginuv pid chas povstannya buv rozstrilyanij katami GPU U roki stalinskih represij 1937 1938 rokiv u tyurmi u kabineti komendanta z osoblivih doruchen bezperervno vidbuvalisya strati trupi na specialno obladnanih avtomashinah vivozilisya na Luk yanivske kladovishe ta v Bikivnyu usogo 1937 roku v Luk yanivskij v yaznici stratili ponad 60 tis a nastupnogo bilshe 70 tis osib Pid chas stalinskih represij u v yaznici utrimuvalisya literatori Maksim Rilskij Grigorij Kosinka Vasil Misik Mikola Voronij Mikola Zerov Dmitro Falkivskij a takozh mitropoliti Vasil Lipkivskij Kostyantin Dyakov Mikola Boreckij ta in svyashennosluzhiteli 1941 roku pislya okupaciyi Kiyeva vermahtom primishennya tyurmi vikoristovuvalisya za yihnim priznachennyam Tut utrimuvali zokrema radyanskih pidpilnikiv ta chleniv OUN Pislya zvilnennya Kiyeva naprikinci 1943 v yaznicya bula zapovnena novimi v yaznyami perevazhno timi kogo vlada pidozryuvala u spivpraci z okupantami Pislya vijni tut utrimuvali pershoiyerarha Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi arhiyepiskopa Josifa Slipogo U 1947 1948 rokah utrimuvavsya i pomer Vilgelm Gabsburg U povoyenni roki v primishennyah v yaznici diyav slidchij izolyator dlya kriminalnih zlochinciv Odnak utrimuvali tut i oponentiv radyanskogo rezhimu yakim slidchi inkriminuvali kriminalni statti Zokrema u 1973 1974 rokah tut utrimuvali kinorezhisera Sergiya Paradzhanova u 1978 1979 rokah disidenta Geliya Snyegirova Kit na shkonci u Kiyivskomu SIZO 2020 rik Pislya zdobuttya Ukrayinoyu suverennogo statusu v primishennyah Luk yanivskoyi tyurmi rozmistili Kiyivskij slidchij izolyator SIZO 13 U nomu utrimuyutsya pidozryuvani v skoyenni zlochiniv osobi Odnak chas vid chasu v Luk yanivskij tyurmi utrimuvali j zhertv protistoyannya vseredini ukrayinskoyi eliti zokrema 2003 roku tut 42 dni utrimuvali Yuliyu Timoshenko Luk yanivskij SIZO z pivdnyaVidomi v yazniBauman Mikola Ernestovich diyach bilshovickoyi partiyi revolyucioner profesional soratnik V I Lenina Varneke Boris Vasilovich doktor nauk Vinnichenko Volodimir Kirilovich ukrayinskij politichnij ta derzhavnij diyach Vasil Vishivanij ukrayinskij vijskovij diyach avstrijskij arhiknyaz poet Glagolyev Oleksandr Oleksandrovich protoiyerej svyashenik Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi bogoslov Grekiv Oleksandr Petrovich ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij Armiyi UNR ministr vijskovih sprav UNR Nachalnij komandant UGA Grushevskij Mihajlo Sergijovich vchenij istorik akademik golova Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Feliks Dzerzhinskij rosijskij revolyucioner radyanskij derzhavnij diyach Yaroslav Dombrovskij lider polskogo vizvolnogo ruhu Dyatlov Anatolij Stepanovich kolishnij zastupnik golovnogo inzhenera z ekspluataciyi Chornobilskoyi AES Ivashenko Valerij Volodimirovich zastupnik ministra oboroni Ukrayini timchasovij vikonuvach obov yazkiv ministra Kahovska Irina Kostyantinivna organizatorka zamahu na komanduvacha nimeckimi okupacijnimi vijskami v Ukrayini 1918 roku general feldmarshala Germana fon Ejhgorna Kolesnikov Boris Viktorovich ukrayinskij biznesmen i politik Kibalchich Mikola Ivanovich vinahidnik i revolyucioner narodnik avtor shemi pershogo u sviti reaktivnogo litalnogo aparatu Listovnichij Vasil Pavlovich ukrayinskij civilnij inzhener arhitektor Litvinov Maksim Maksimovich revolyucioner radyanskij diplomat i derzhavnij diyach Lozinskij Viktor Oleksandrovich ukrayinskij politik Lunacharskij Anatolij Vasilovich radyanskij pismennik marksist politik bilshovik narkom osviti SRSR 1917 1929 akademik AN SSSR Lucenko Yurij Vitalijovich narodnij deputat ta ministr vnutrishnih sprav Ukrayini Genprokuror Paradzhanov Sergij Josipovich radyanskij kinorezhiser Simon Petlyura ukrayinskij derzhavnij vijskovij i politichnij diyach Pukach Oleksij Petrovich nachalnik golovnogo upravlinnya kriminalnogo rozshuku MVS Ukrayini general lejtenant Rilskij Maksim Tadejovich ukrayinskij poet perekladach publicist gromadskij diyach movoznavec literaturoznavec akademik AN Ukrayini Rudkovskij Mikola Mikolajovich ukrayinskij politik ministr transportu ta zv yazku Ukrayini 2006 2007 Josif Slipij pervoiyerarh Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi kardinal Timoshenko Yuliya Volodimirivna lider BYuT narodnij deputat ta prem yer ministr Ukrayini 2005 2007 2010 rokiv Urickij Mojsej Solomonovich rosijskij revolyucijnij i politichnij diyach Hmara Stepan Ilkovich ukrayinskij politik pravozahisnik dovgolitnij politv yazen radyanskih konctaboriv Chornovil V yacheslav Maksimovich ukrayinskij politik publicist literaturnij kritik Shkil Andrij Vasilovich ukrayinskij politik narodnij deputat Ukrayini Div takozhPozbavlennya voli v UkrayiniDzherela ta literaturaO V Lisenko Luk yanivska tyurma Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 298 ISBN 978 966 00 1028 1 V V Kovalinskij Luk yanivska tyurma 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Kovalinskij Vitalij Kiyivski miniatyuri Kiyiv Kiyivska knizhkova fabrika 2003 rozdil Z istoriyi kiyivskih tyurem PrimitkiBilous T Kiyivskij Soyuz borotbi za vizvolennya robitnichogo klasu ta istoriya marksizmu v Rosijskij imperiyi 21 bereznya 2018 u Wayback Machine Spilne 2017 11 Arhiv originalu za 29 veresnya 2014 Procitovano 23 sichnya 2011 Arhiv originalu za 2 sichnya 2011 Procitovano 23 sichnya 2011 Arhiv originalu za 6 serpnya 2010 Procitovano 23 sichnya 2011 PosilannyaSajt Luk yanivskoyi v yaznici 13 travnya 2021 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Luk yanivska v yaznicya Pobeg iz Lukyanovskoj tyurmy v Kieve O Kryzhanivska Kyiv Frightful stories from the present day Kyiv GULAG 11 bereznya 2007 u Wayback Machine Andrej V Kudin Kak vyzhit v tyurme 22 lyutogo 2007 u Wayback Machine G Vins Evangelie v uzah NAChALO PUTI nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ohrannik otkryl tajny Lukyanovskogo SIZO 27 grudnya 2009 u Wayback Machine Vo vremya vyborov v Lukyanovskom SIZO shutili chto esli pobedit BYuT to grazhdanina nachalnika srazu rasstrelyayut 17 sichnya 2010 u Wayback Machine Kak poluchit diplom ob okonchanii Lukyanovskoj tyurmy 18 travnya 2010 u Wayback Machine Zarisovki staroj Lukyanovki 30 travnya 2010 u Wayback Machine Luk yanivka Tyurma 1 3 kvitnya 2012 u Wayback Machine specialne rozsliduvannya Kostyantina Usova pro Luk yanivske SIZO dlya kanalu TVi 02 04 2012 video Istoriya i majbutnye Luk yanivskogo SIZO 10 chervnya 2020 u Wayback Machine