Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анатолій Васильович Луначарський 11 23 листопада 1875 18751123 Полтава Російська імперія 26 січня 1933 Ментон Франція ра

Анатолій Васильович Луначарський

Анатолій Васильович Луначарський

Анатолій Васильович Луначарський (11 (23) листопада 1875(18751123), Полтава, Російська імперія — 26 січня 1933, Ментон, Франція) — радянський комуністичний державний діяч, перший нарком народної освіти (1917—1929) РСФСР та СРСР; письменник, драматург, літературний критик, мистецтвознавець, один з основоположників так званої пролетарської літератури. Брав участь в організації гуртків лівих письменників за межами Росії, в роботі Пролеткульту.

Луначарський Анатолій Васильович
рос. Анатолий Васильевич Луначарский
image
Народився11 (23) листопада 1875[1][4][…]
Полтава, Російська імперія[1][2]
Помер26 грудня 1933(1933-12-26)[1][2][…] (58 років)
Ментона[1][2]
·серцева недостатність
ПохованняНекрополь біля Кремлівської стіни
Країнаimage Російська імперія
image Російська СФРР
image СРСР
Діяльністьдраматург, політик, письменник, дипломат, журналіст, актор, філософ, літературний критик, сценарист
Alma materЦюрихський університет
Вчене званняСписок академіків АН СРСР
Знання мовросійська[3][6]
ЗакладМДУ
ЧленствоРосійська академія наук і Академія наук СРСР
ПосадаНародний комісаріат просвіти РРФСР, d, посол і d
Партіябільшовики, Російська соціал-демократична робітнича партія і КПРС
Брати, сестриd
У шлюбі зd
IMDbID 0526101

Життєпис

Анатолій Луначарський народився в 1875 році у Полтаві, від позашлюбних стосунків дійсного статського радника Олександра Івановича Антонова (1829—1885) і Олександри Яківни Ростовцевої (1842—1914), що належала до роду Ростовцевих. По батькові, прізвище і дворянське звання отримані Луначарським од вітчима Василя Федоровича Луначарського, який усиновив його, прізвище якого, в свою чергу, — результат перестановки складів у прізвищі «Чарнолуський» (походить від дворянського роду Чарнолуські). Оскільки вітчим Луначарського був позашлюбним сином дворянина і кріпачки, при народженні він не отримав дворянства і дослужився до дворянства на державній службі. Складні сімейні стосунки матері і вітчима, невдалі спроби розлучення драматично позначилися на маленькому Анатолії: через життя на дві сім'ї і сварок матері і вітчима йому навіть довелося залишитися на другий рік в гімназії.

Вчився в гімназії в Києві, де познайомився з марксистськими ідеями. Одним зі співучнів був Бердяєв, з котрим Луначарський тоді спілкувався і дискутував на політичні теми.

По закінченню гімназії спробував поступати в Московський університет, але з причин політичної неблагонадійності йому було відмовлено. В зв'язку з цим переїхав до Швейцарії, де у 1895 р. вступив до Цюрихського університету.

1898 року приїхав до Москви, де став займатися революційною справою. Через рік був заарештований і відправлений у заслання — спочатку в Калугу, а потім у Вологду і Тотьму. 1903 Луначарський став більшовиком (у РСДРП він перебував ще з 1895).

Був членом редакцій більшовицьких газет «Пролетар», «Уперед». Працював у газеті «Нове життя». 1909 взяв участь в організації крайньої лівої антипартійної групи «Уперед»; був одним з творців партшкіл ультиматистів на Капрі та в Болоньї. На початку 1910—1910-х Луначарський — інтернаціоналіст.

Приїжджає з-за кордону в Російську імперію в 1917. Незабаром обраний членом Першого Всеросійського з'їзду Рад РСД (3—24 червня 1917) від фракції об'єднаних соціал-демократів. Увійшов у редакцію газети «Нове Життя», але незабаром був звинувачений Тимчасовим урядом у державній зраді та арештований. З 23 липня до 8 серпня перебував у в'язниці «Крести»; у цей час заочно був одним з почесних голів VI з'їзду РСДРП(б), а також був обраний кандидатом у члени Установчих Зборів. 20 серпня став керівником фракції більшовиків у Петроградській міській думі.

З серпня 1917 року працював у газеті «Пролетар» (майбутня «Правда») і в журналі «Освіта». 18 жовтня разом з Камєнєвим і Зінов'євим створив групу «правих більшовиків».

1918—1922 — представник Реввійськради у прифронтових зонах. Незабаром був призначений наркомом освіти та залишався на цій посаді до 1929, коли став головою Вченого комітету при ЦВК СРСР. Був усунутий з цієї посади Й. Сталіним у руслі сталінської політики усунення від влади та поетапної ліквідації так званої «старої ленінської гвардії»(дореволюційних більшовицьких кадрів у КПРС).

На початку 1930-х — директор НДІ літератури й мистецтва, один з редакторів Літературної енциклопедії. Був заступником голови більшовицької делегації під час конференції з роззброєння при Лізі Націй.

У 1933 був призначений послом СРСР в Іспанії. Помер по дорозі до місця призначення у грудні того ж року в місті Ментона (Франція). Кремований та похований у Москві.

Відомі твори та їх екранізації

  • «П'ять фарсів для аматорів»
  • «Вавилонська паличка»
  • «Фауст і місто»
  • «Олівер Кромвель»

За його п'єсою «Канцлер і слюсар» в Україні створено фільм «Слюсар і канцлер» (1923).

Імені Луначарського

Див. також

Примітки

  1. Дейч А. И. Луначарский // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 4. — С. 448–453.
    d:Track:Q649d:Track:Q4156919d:Track:Q4239850
  2. Луначарский Анатолий Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118818694 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
    d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Джерела та література

  • П. М. Бондарчук. Луначарський Анатолій Васильович [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 301. — .
  • В библиотеке РГИУ[недоступне посилання з квітня 2019] [недоступне посилання]
  • А. В. Луначарский на hrono.ru [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • [недоступне посилання — історія]
  • Луначарский А. В.
  • Луначарский А. В.
  • Луначарский А. В. Основные принципы единой трудовой школы [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.](От Государственной комиссии по просвещению 16 октября 1918 г.), pdf.
  • Луначарский А. В. Основные принципы единой трудовой школы [ 3 лютого 2016 у Wayback Machine.](От Государственной комиссии по просвещению 16 октября 1918 г.)
  • Наследие А. В. Луначарского [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.] — Собрание сочинений, биографические материалы, аудио-видео записи и воспоминания современников.
  • Послушать Луначарский, «О задачах народного просвещения» [ 1 червня 2017 у Wayback Machine.]
  • Троцький Л. Анатолий Васильевич Луначарский [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anatolij Vasilovich Lunacharskij 11 23 listopada 1875 18751123 Poltava Rosijska imperiya 26 sichnya 1933 Menton Franciya radyanskij komunistichnij derzhavnij diyach pershij narkom narodnoyi osviti 1917 1929 RSFSR ta SRSR pismennik dramaturg literaturnij kritik mistectvoznavec odin z osnovopolozhnikiv tak zvanoyi proletarskoyi literaturi Brav uchast v organizaciyi gurtkiv livih pismennikiv za mezhami Rosiyi v roboti Proletkultu Lunacharskij Anatolij Vasilovichros Anatolij Vasilevich LunacharskijNarodivsya11 23 listopada 1875 1 4 Poltava Rosijska imperiya 1 2 Pomer26 grudnya 1933 1933 12 26 1 2 58 rokiv Mentona 1 2 serceva nedostatnistPohovannyaNekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnistdramaturg politik pismennik diplomat zhurnalist aktor filosof literaturnij kritik scenaristAlma materCyurihskij universitetVchene zvannyaSpisok akademikiv AN SRSRZnannya movrosijska 3 6 ZakladMDUChlenstvoRosijska akademiya nauk i Akademiya nauk SRSRPosadaNarodnij komisariat prosviti RRFSR d posol i dPartiyabilshoviki Rosijska social demokratichna robitnicha partiya i KPRSBrati sestridU shlyubi zdIMDbID 0526101Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisAnatolij Lunacharskij narodivsya v 1875 roci u Poltavi vid pozashlyubnih stosunkiv dijsnogo statskogo radnika Oleksandra Ivanovicha Antonova 1829 1885 i Oleksandri Yakivni Rostovcevoyi 1842 1914 sho nalezhala do rodu Rostovcevih Po batkovi prizvishe i dvoryanske zvannya otrimani Lunacharskim od vitchima Vasilya Fedorovicha Lunacharskogo yakij usinoviv jogo prizvishe yakogo v svoyu chergu rezultat perestanovki skladiv u prizvishi Charnoluskij pohodit vid dvoryanskogo rodu Charnoluski Oskilki vitchim Lunacharskogo buv pozashlyubnim sinom dvoryanina i kripachki pri narodzhenni vin ne otrimav dvoryanstva i dosluzhivsya do dvoryanstva na derzhavnij sluzhbi Skladni simejni stosunki materi i vitchima nevdali sprobi rozluchennya dramatichno poznachilisya na malenkomu Anatoliyi cherez zhittya na dvi sim yi i svarok materi i vitchima jomu navit dovelosya zalishitisya na drugij rik v gimnaziyi Vchivsya v gimnaziyi v Kiyevi de poznajomivsya z marksistskimi ideyami Odnim zi spivuchniv buv Berdyayev z kotrim Lunacharskij todi spilkuvavsya i diskutuvav na politichni temi Po zakinchennyu gimnaziyi sprobuvav postupati v Moskovskij universitet ale z prichin politichnoyi neblagonadijnosti jomu bulo vidmovleno V zv yazku z cim pereyihav do Shvejcariyi de u 1895 r vstupiv do Cyurihskogo universitetu 1898 roku priyihav do Moskvi de stav zajmatisya revolyucijnoyu spravoyu Cherez rik buv zaareshtovanij i vidpravlenij u zaslannya spochatku v Kalugu a potim u Vologdu i Totmu 1903 Lunacharskij stav bilshovikom u RSDRP vin perebuvav she z 1895 Buv chlenom redakcij bilshovickih gazet Proletar Upered Pracyuvav u gazeti Nove zhittya 1909 vzyav uchast v organizaciyi krajnoyi livoyi antipartijnoyi grupi Upered buv odnim z tvorciv partshkil ultimatistiv na Kapri ta v Bolonyi Na pochatku 1910 1910 h Lunacharskij internacionalist Priyizhdzhaye z za kordonu v Rosijsku imperiyu v 1917 Nezabarom obranij chlenom Pershogo Vserosijskogo z yizdu Rad RSD 3 24 chervnya 1917 vid frakciyi ob yednanih social demokrativ Uvijshov u redakciyu gazeti Nove Zhittya ale nezabarom buv zvinuvachenij Timchasovim uryadom u derzhavnij zradi ta areshtovanij Z 23 lipnya do 8 serpnya perebuvav u v yaznici Kresti u cej chas zaochno buv odnim z pochesnih goliv VI z yizdu RSDRP b a takozh buv obranij kandidatom u chleni Ustanovchih Zboriv 20 serpnya stav kerivnikom frakciyi bilshovikiv u Petrogradskij miskij dumi Z serpnya 1917 roku pracyuvav u gazeti Proletar majbutnya Pravda i v zhurnali Osvita 18 zhovtnya razom z Kamyenyevim i Zinov yevim stvoriv grupu pravih bilshovikiv 1918 1922 predstavnik Revvijskradi u prifrontovih zonah Nezabarom buv priznachenij narkomom osviti ta zalishavsya na cij posadi do 1929 koli stav golovoyu Vchenogo komitetu pri CVK SRSR Buv usunutij z ciyeyi posadi J Stalinim u rusli stalinskoyi politiki usunennya vid vladi ta poetapnoyi likvidaciyi tak zvanoyi staroyi leninskoyi gvardiyi dorevolyucijnih bilshovickih kadriv u KPRS Na pochatku 1930 h direktor NDI literaturi j mistectva odin z redaktoriv Literaturnoyi enciklopediyi Buv zastupnikom golovi bilshovickoyi delegaciyi pid chas konferenciyi z rozzbroyennya pri Lizi Nacij U 1933 buv priznachenij poslom SRSR v Ispaniyi Pomer po dorozi do miscya priznachennya u grudni togo zh roku v misti Mentona Franciya Kremovanij ta pohovanij u Moskvi Vidomi tvori ta yih ekranizaciyi P yat farsiv dlya amatoriv Vavilonska palichka Faust i misto Oliver Kromvel Za jogo p yesoyu Kancler i slyusar v Ukrayini stvoreno film Slyusar i kancler 1923 Imeni Lunacharskogo2446 Lunacharskij asteroyid Rosijskij akademichnij dramatichnij teatr im A Lunacharskogo Sevastopol Div takozhTeoriya sklyanki vodiPrimitkiDejch A I Lunacharskij Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 4 S 448 453 d Track Q649d Track Q4156919d Track Q4239850 Lunacharskij Anatolij Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118818694 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 CONOR Sl d Track Q16744133Dzherela ta literaturaP M Bondarchuk Lunacharskij Anatolij Vasilovich 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 301 ISBN 978 966 00 1028 1 V biblioteke RGIU nedostupne posilannya z kvitnya 2019 nedostupne posilannya A V Lunacharskij na hrono ru 5 bereznya 2016 u Wayback Machine nedostupne posilannya istoriya Lunacharskij A V Lunacharskij A V Lunacharskij A V Osnovnye principy edinoj trudovoj shkoly 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Ot Gosudarstvennoj komissii po prosvesheniyu 16 oktyabrya 1918 g pdf Lunacharskij A V Osnovnye principy edinoj trudovoj shkoly 3 lyutogo 2016 u Wayback Machine Ot Gosudarstvennoj komissii po prosvesheniyu 16 oktyabrya 1918 g Nasledie A V Lunacharskogo 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Sobranie sochinenij biograficheskie materialy audio video zapisi i vospominaniya sovremennikov Poslushat Lunacharskij O zadachah narodnogo prosvesheniya 1 chervnya 2017 u Wayback Machine Trockij L Anatolij Vasilevich Lunacharskij 6 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ