Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лискі́вці — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Входить до складу Староушицької селищної громади.
| село Лисківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський |
| Громада | Староушицька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020270080034340 |
| Основні дані | |
| Населення | 278 |
| Площа | 1,054 км² |
| Густота населення | 263,76 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32383 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°37′54″ пн. ш. 27°02′57″ сх. д. / 48.63167° пн. ш. 27.04917° сх. д.Координати: 48°37′54″ пн. ш. 27°02′57″ сх. д. / 48.63167° пн. ш. 27.04917° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32383, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Чабанівка, вул. Центральна, 1 |
| Карта | |
  Лисківці | |
 Лисківці | |
| Мапа | |
Географія
Село Лисківці знаходиться на рівнині, оточеній з трьох боків великими ярами – Грушецьким, Кривчанським та Раколупським, за 38 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Біля Лисківці протікає річка Жван.
Клімат
Клімат здоровий, ґрунт глинистий. Лисківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
Лисківці колись належали до королівських маєтків та у ХVІІІ столітті були подаровані королем Августом ІІІ разом з Бахтинським старостівством вигнаному валахському господареві .
У ХІХ столітті село відносилось до Ушицького повіту. Також до Лисківців приписане село Кривчани, розташоване в яру біля річки Жван. Тоді у Лисківцях було прихожан 259 чоловіків та 233 жінки, а в Кривчанах 365 чоловіків і 356 жінок. Всі вони селяни-хлібороби. У Лисківцях кам’яний храм на честь Успіння Божої Матері збудований 1891 році замість старої церкви, яка була споруджена 1725 році і богослужіння в якій відбувалося до 10 серпня 1889 року, коли церква із-за старості була закрита. В Кривчанах дерев’яний храм на честь Іоана Богослова збудований 1895 року взамін старої церкви, яка була зведена 1715 році та знижена пожежею. Церковної землі в Лисківцях: садиба – 2 дес., орної – 45 дес., сінокіс – 16 дес. 1093 саж.; в Кривчанах орної – 14 дес., сінокіс – 9 дес. У Лисківцях існувала церковно-приходська школа, відкрита 1885 року, яка розміщається у власній будівлі. У Кривчанах школа грамоти відкрита 1885 року і поміщається з 1897 року у власній будівлі. Так описував село історик і культурно-громадський діяч Поділля — Юхим Сіцінський.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод
З 1991 року в складі незалежної України.
7 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Староушицької селищної громади. Об'єднання в громаду створило умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка має забезпечити комфортне середовище для проживання людей.
Населення
Населення становить 278 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини
| Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Ласківці — село.
- Лісківці — село.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки
- Історія села Лисківці станом на 1900 р.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liski vci selo v Ukrayini u Kam yanec Podilskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti Vhodit do skladu Staroushickoyi selishnoyi gromadi selo LiskivciKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec PodilskijGromada Staroushicka selishna gromadaKod KATOTTG UA68020270080034340Osnovni daniNaselennya 278Plosha 1 054 km Gustota naselennya 263 76 osib km Poshtovij indeks 32383Telefonnij kod 380 3849Geografichni daniGeografichni koordinati 48 37 54 pn sh 27 02 57 sh d 48 63167 pn sh 27 04917 sh d 48 63167 27 04917 Koordinati 48 37 54 pn sh 27 02 57 sh d 48 63167 pn sh 27 04917 sh d 48 63167 27 04917Misceva vladaAdresa radi 32383 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Chabanivka vul Centralna 1KartaLiskivciLiskivciMapaGeografiyaSelo Liskivci znahoditsya na rivnini otochenij z troh bokiv velikimi yarami Grusheckim Krivchanskim ta Rakolupskim za 38 kilometriv avtoshlyahami vid mista Kam yanec Podilskij Bilya Liskivci protikaye richka Zhvan Klimat Klimat zdorovij grunt glinistij Liskivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli tut vesna nastaye na 2 tizhni ranishe Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaLiskivci kolis nalezhali do korolivskih mayetkiv ta u HVIII stolitti buli podarovani korolem Avgustom III razom z Bahtinskim starostivstvom vignanomu valahskomu gospodarevi U HIH stolitti selo vidnosilos do Ushickogo povitu Takozh do Liskivciv pripisane selo Krivchani roztashovane v yaru bilya richki Zhvan Todi u Liskivcyah bulo prihozhan 259 cholovikiv ta 233 zhinki a v Krivchanah 365 cholovikiv i 356 zhinok Vsi voni selyani hliborobi U Liskivcyah kam yanij hram na chest Uspinnya Bozhoyi Materi zbudovanij 1891 roci zamist staroyi cerkvi yaka bula sporudzhena 1725 roci i bogosluzhinnya v yakij vidbuvalosya do 10 serpnya 1889 roku koli cerkva iz za starosti bula zakrita V Krivchanah derev yanij hram na chest Ioana Bogoslova zbudovanij 1895 roku vzamin staroyi cerkvi yaka bula zvedena 1715 roci ta znizhena pozhezheyu Cerkovnoyi zemli v Liskivcyah sadiba 2 des ornoyi 45 des sinokis 16 des 1093 sazh v Krivchanah ornoyi 14 des sinokis 9 des U Liskivcyah isnuvala cerkovno prihodska shkola vidkrita 1885 roku yaka rozmishayetsya u vlasnij budivli U Krivchanah shkola gramoti vidkrita 1885 roku i pomishayetsya z 1897 roku u vlasnij budivli Tak opisuvav selo istorik i kulturno gromadskij diyach Podillya Yuhim Sicinskij Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 7 veresnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Staroushickoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu stvorilo umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka maye zabezpechiti komfortne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaNaselennya stanovit 278 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu za danimi perepisu 2001 roku Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhLaskivci selo Liskivci selo Podillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi PrimitkiIstoriya sela Liskivci stanom na 1900 r a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya VVRU 2017 46 stor 11 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi