Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Легни ця пол Legnica нім Liegnitz Лі гніц до 1946 офіційне і досі вживане Лігни ця пол Lignica місто у Польщі у Нижньосі

Леґниця

Леґниця

Легни́ця (пол. Legnica; нім. Liegnitz, Лі́гніц; до 1946 офіційне і досі вживане Лігни́ця, пол. Lignica) — місто у Польщі, у Нижньосілезькому воєводстві. Адміністративний центр Легницького повіту.

Легниця
пол. Legnica
image image
d d
image
Вид на Старе місто
Вид на Старе місто
image
Основні дані
51°12′ пн. ш. 16°09′ сх. д. / 51.200° пн. ш. 16.150° сх. д. / 51.200; 16.150Координати: 51°12′ пн. ш. 16°09′ сх. д. / 51.200° пн. ш. 16.150° сх. д. / 51.200; 16.150
Країна image Польща
Регіон Нижньосілезьке воєводство
Столиця для Легницький повіт, Легницьке воєводство, Лігніц[d] і d
Засновано 1149
Магдебурзьке право 1253
Площа 56,29 км²
Населення 92 568 ▼
· густота 1765 осіб/км²
Агломерація 272 429 агломерація ()
Висота НРМ 113-168  м
Водойма Качава
Міста-побратими Вупперталь, image Німеччина
Дрогобич, image Україна
Бланско, image Чехія
Роанн, image Франція
Оренбург, image Росія
Телефонний код (48) 076
Часовий пояс і
Номери автомобілів DL
GeoNames 3093692
OSM ↑224457 ·R (Нижньосілезьке воєводство)
SIMC 0954047
Поштові індекси від 59-200 до 59-220
Міська влада
Адреса Pl. Słowiański 8 59-220  Legnica
Мер міста Тадеуш Кшаковскі
(Tadeusz Krzakowski)
Вебсайт legnica.um.gov.pl
Мапа
image
Логотип Легниці
image Легниця у Вікісховищі

Населення — 92 568 (2023).

Географія

Лігниця розміщена в Центральній Європі, у Нижній Сілезії, на північ від Судет. Відповідно до фізико-географічного районування Польщі Легниця розташована в межах підпровінції Саксонсько-Лужицьких низовин, макрорегіоні Сілезько-Лужицька низовина, 85% території міста розташовано в мезорегіоні . 13,5% південно-західної частини міста лежить на та 1,5% на .

Через місто протікають 3 річки: Качава, Вержбяк та Чорна Вода.

Парки займають територію у 610 га, це 11 % від загальної площі міста. Перший парк, площею 50 га, було закладено в 1840 році.

Клімат

Місто одне з найтепліших у воєводстві, середня температура за рік становить +9,2 °C, середня сума опадів складає 520 мм на рік. Вегетаційний період становить 225 днів на рік, цей показник один з найдовших у країні, що має позитивний вплив на довкілля.

Клімат Легниці
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C −2,1 −1 5,6 9,6 13,6 16,8 18,9 18,7 15,1 10,2 4,5 1 9,2
Норма опадів, мм 24 18 27 35 55 66 81 71 48 30 33 32 520
Джерело: [1]

Походження назви

image
Назва міста та інших населених пунктів у прусському документі 1750 року виданого польською мовою в Берліні.

Деякі дослідники ототожнюють назву міста із назвою племені лугії. Так, про плем'я лугіїв (Lugii, Lygii) згадане на карті античного вченого Клавдія Птолемея 142—147 н. е., про них писав і Тацит. Обидва згадують і місто лугіїв — Lugidunum, яке ототожнюють як з Лігницею (лат. Lignitium), так і з Глогувом.

Існують і інші версії, пов'язані з назвою болотистої місцевості.

Перша письмова згадка датується 1242.

Історія

Перші документовані сліди слов'янського поселення на території сучасної Легниці датуються VIII століттям. Дослідження показують, що під час царювання Мешко I тут близько 985 року побудувано поселення, згодом замок, одночасно з будівництвом замків у Вроцлаві та Ополе.

Старовинне польське місто (1149). Легниця одна зі столиць Сілезького князівства першої польської князівської і королівської династії Пястів. Після поразки від монголів війська сілезького князя Генріха II Благочестивого (син Св. Ядвиги і Генріха I) у битві на Легницькому (Доброму) полі (нім. Вальштатська битва) і загибелі самого князя 9 квітня 1241 місто було осаджено монголами, але не здалося. Легниця стала останнім пунктом просунення військ Батия на Захід.

Місто сильно постраждало під час Гуситських війн та тридцятирічної війни.

Після завершення правління князівської та королівської династії П'ястів, місто увійшло до складу Австрії 1675 року. У результаті (першої Сілезької війни (1740—1742)), місто в 1742 відійшло до Пруссії.

Під час семирічної війни 15 серпня 1760 року під Лігніцом (німецька назва міста) відбулась битва між військом прусського короля Фрідріха II та австрійцями в якій останні зазнали поразки.

У серпні 1813 році під командуванням Гебгарда Блюхера з'єднані російсько-прусські війська (Сілезьке військо) здобули перемогу при Кацбаху (німецька назва річки Качава) над французькими військами під командуванням Макдональда.

Легниця до 1919 та з 1938 по 1941 входила до складу прусської провінції Сілезія, а з 1919 по 1938 та з 1941 по 1945 до Нижньої Сілезії.

У 1945, Легниця, як і вся Сілезія була окупована радянською Червоною Армією та Армією Людовою, у ході Нижньо-Сілезького операції, як частина визволення Східної Німеччини. На той час велика частка німецького населення покинули місто, побоюючись помсти радянських військ, але багато хто повернувся після німецької капітуляції. Згідно з положеннями Ялтинської конференції та Потсдамської конференції, у 1945, місто як і Німецька Сілезія на схід від річок Одер і Нейсе була передана до Польщі.

З 1945 по 1984 у місті дислокувався штаб Північної групи військ, першим командувачем був Маршал Радянського Союзу Рокоссовський К. К. (29 травня 1945 — жовтень 1949). У Польщі Легницю називали «Малою Москвою».

З 1 червня 1975 по 31 грудня 1998, місто було центром Легницького воєводства. Після адміністративної реформи 1 вересня 1999 адміністративний центр Легницького повіту.

У 1990-х роках у місті відкрились філіали Вроцлавського Політехнічного університету, мовний колегіум, Вища професійна школа та інші.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 48922 9049 34973 4900
Жінки 54316 8396 32994 12926
Разом 103238 17445 67967 17826

Динаміка населення міста в 1939—2023 роках.

image

Економіка

Місто є центром польської мідної промисловості, тут розташовані три найбільші заводи з переробки міді.

У місті також діє Інститут кольорових металів, що складається з 3-х заводів з міделиварного; експериментальної металургії та експериментальної хімії та кафедри абразивів.

Найбільшу кількість співробітників (1300) використовує компанія Вінкельман — виробник водонагрівачів та комплектуючих для санітарно-гігієнічної промисловості та автомобільної промисловості.

Розвинуте сільськогосподарське виробництво.

Освіта

Загальноосвітні школи

У 1945 році в Легниці була заснована I середня загальна середня школа імені Т. Костюшка, а в 1948 році II середня школа. У 1960 році з Злоториї була перенесена середня школа з українською мовою навчання. Вона спочатку мала номер III і була поєднана з середньою школою з навчанням мовою іврит.

У 1962 році школа з українською мовою навчання, що стоїть на вулиці імені Тараса Шевченка, виокремилася і отримала назву «IV Загальноосвітній ліцей у Легниці». У школі працює багато художніх ансамблів, зокрема «Дикі бджоли», хор «Полонина», танцювальна група «Горицвіт», а також театральний гурток У школі навчання відбувається в малих групах, існує співпраця з Вроцлавською політехнікою та школами в Україні.

Спорт

У місті базується футбольний клуб Медзь, володар кубка Польщі 1992 року.

Українці в Легниці

У місті діє Легницький відділ Об'єднання Українців у Польщі. Місто є місцем проведення українського фестивалю «Українські клімати»

Відомі люди

Народжені в Легниці

Галерея

  • image
    Замок П'ястів
  • image
    Вежа
  • image
    Дзвіниця замку П'ястів
  • image
    Замок П'ястів
  • image
    Ринок
  • image
    Ліцей
  • image
    Вулиця в центрі міста
  • image
    Фонтан на ринку
  • image
    Ринок
  • image
    Костел
  • image
    Каплиця
  • image
    Кафедра Апостолів Петра та Павла
  • image
    Фонтан Нептун

Див. також

Примітки

  1. GUS. Ludność. Stan i struktura ludności oraz ruch naturalny w przekroju terytorialnym. Stan w dniu 30 czerwca (пол.). stat.gov.pl. Процитовано 18 листопада 2023.
  2. Орфографічний словник [ 2013-07-13 у Wayback Machine.] Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.
  3. Легниця // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Zarządzenie Ministrów: Administracji Publicznej i Ziem Odzyskanych z dnia 7 maja 1946 r. (M.P. z 1946 r. nr 44, poz. 85). (пол.)
  5. Лігниця // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
  6. Kondracki, Jerzy (2002). Geografia regionalna Polski (пол.) . Warszawa: PWN. с. с. 170–171, 178. ISBN . {{}}: |pages= має зайвий текст ()
  7. Pruski dokument z roku 1750 ustalający urzędowe opłaty na Śląsku – „Wznowione powszechne taxae-stolae sporządzenie, Dla samowładnego Xięstwa Sląska, Podług ktorego tak Auszpurskiey Konfessyi iak Katoliccy Fararze, Kaznodzieie i Kuratusowie Zachowywać się powinni. Sub Dato z Berlina, d. 8. Augusti 1750” [ 6 червня 2012 у Wayback Machine.].
  8. Pierre Deschamps. Dictionnaire de géographie ancienne et moderne. Straubling & Müller, 1922.
  9. James Cowles Prichard. Researches Into the Physical History of Mankind. Sherwood, Gilbert, and Piper. London, 1841.
  10. Heinrich Adamy: Die Schlesischen Ortsnamen ihre Entstehung und Bedeutung. Breslau: Verlag von Priebotsch’s Buchhandlung, 1888, s. 8. (нім.)
  11. Georg Korn, Breslauer Urkundenbuch, Erster Theil, Breslau, Verlag von Wilhelm Gottlieb Korn 1870, s. 10.
  12. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  13. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  14. IV Загальноосвітній ліцей у Легниці. Монографія школи [ 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.] diasporiana.org.ua
  15. ЗАПРОШУЄМО до ліцею! [ 31 березня 2017 у Wayback Machine.] Наше слово, № 13, 27.03.2011
  16. Українські школи в Польщі чекають [ 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Наш вибір 30.04.2013
  17. Парнікоза, Іван. Легниця м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (україснька) . М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р..

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Легниця

  • Офіційний сайт міста [ 24 липня 2008 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Legni cya pol Legnica nim Liegnitz Li gnic do 1946 oficijne i dosi vzhivane Ligni cya pol Lignica misto u Polshi u Nizhnosilezkomu voyevodstvi Administrativnij centr Legnickogo povitu Legnicya pol Legnica d dVid na Stare mistoVid na Stare mistoOsnovni dani51 12 pn sh 16 09 sh d 51 200 pn sh 16 150 sh d 51 200 16 150 Koordinati 51 12 pn sh 16 09 sh d 51 200 pn sh 16 150 sh d 51 200 16 150 Krayina PolshaRegion Nizhnosilezke voyevodstvoStolicya dlya Legnickij povit Legnicke voyevodstvo Lignic d i dZasnovano 1149Magdeburzke pravo 1253Plosha 56 29 km Naselennya 92 568 gustota 1765 osib km Aglomeraciya 272 429 aglomeraciya Visota NRM 113 168 mVodojma KachavaMista pobratimi Vuppertal Nimechchina Drogobich Ukrayina Blansko Chehiya Roann Franciya Orenburg RosiyaTelefonnij kod 48 076Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv DLGeoNames 3093692OSM 224457 R Nizhnosilezke voyevodstvo SIMC 0954047Poshtovi indeksi vid 59 200 do 59 220 Miska vlada Adresa Pl Slowianski 8 59 220 LegnicaMer mista Tadeush Kshakovski Tadeusz Krzakowski Vebsajt legnica um gov pl Mapa Logotip Legnici Legnicya u Vikishovishi Naselennya 92 568 2023 GeografiyaLignicya rozmishena v Centralnij Yevropi u Nizhnij Sileziyi na pivnich vid Sudet Vidpovidno do fiziko geografichnogo rajonuvannya Polshi Legnicya roztashovana v mezhah pidprovinciyi Saksonsko Luzhickih nizovin makroregioni Silezko Luzhicka nizovina 85 teritoriyi mista roztashovano v mezoregioni 13 5 pivdenno zahidnoyi chastini mista lezhit na ta 1 5 na Cherez misto protikayut 3 richki Kachava Verzhbyak ta Chorna Voda Parki zajmayut teritoriyu u 610 ga ce 11 vid zagalnoyi ploshi mista Pershij park plosheyu 50 ga bulo zakladeno v 1840 roci Klimat Misto odne z najteplishih u voyevodstvi serednya temperatura za rik stanovit 9 2 C serednya suma opadiv skladaye 520 mm na rik Vegetacijnij period stanovit 225 dniv na rik cej pokaznik odin z najdovshih u krayini sho maye pozitivnij vpliv na dovkillya Klimat Legnici Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednya temperatura C 2 1 1 5 6 9 6 13 6 16 8 18 9 18 7 15 1 10 2 4 5 1 9 2 Norma opadiv mm 24 18 27 35 55 66 81 71 48 30 33 32 520 Dzherelo 1 Pohodzhennya nazviNazva mista ta inshih naselenih punktiv u prusskomu dokumenti 1750 roku vidanogo polskoyu movoyu v Berlini Deyaki doslidniki ototozhnyuyut nazvu mista iz nazvoyu plemeni lugiyi Tak pro plem ya lugiyiv Lugii Lygii zgadane na karti antichnogo vchenogo Klavdiya Ptolemeya 142 147 n e pro nih pisav i Tacit Obidva zgaduyut i misto lugiyiv Lugidunum yake ototozhnyuyut yak z Ligniceyu lat Lignitium tak i z Gloguvom Isnuyut i inshi versiyi pov yazani z nazvoyu bolotistoyi miscevosti Persha pismova zgadka datuyetsya 1242 IstoriyaPershi dokumentovani slidi slov yanskogo poselennya na teritoriyi suchasnoyi Legnici datuyutsya VIII stolittyam Doslidzhennya pokazuyut sho pid chas caryuvannya Meshko I tut blizko 985 roku pobuduvano poselennya zgodom zamok odnochasno z budivnictvom zamkiv u Vroclavi ta Opole Starovinne polske misto 1149 Legnicya odna zi stolic Silezkogo knyazivstva pershoyi polskoyi knyazivskoyi i korolivskoyi dinastiyi Pyastiv Pislya porazki vid mongoliv vijska silezkogo knyazya Genriha II Blagochestivogo sin Sv Yadvigi i Genriha I u bitvi na Legnickomu Dobromu poli nim Valshtatska bitva i zagibeli samogo knyazya 9 kvitnya 1241 misto bulo osadzheno mongolami ale ne zdalosya Legnicya stala ostannim punktom prosunennya vijsk Batiya na Zahid Misto silno postrazhdalo pid chas Gusitskih vijn ta tridcyatirichnoyi vijni Pislya zavershennya pravlinnya knyazivskoyi ta korolivskoyi dinastiyi P yastiv misto uvijshlo do skladu Avstriyi 1675 roku U rezultati pershoyi Silezkoyi vijni 1740 1742 misto v 1742 vidijshlo do Prussiyi Pid chas semirichnoyi vijni 15 serpnya 1760 roku pid Lignicom nimecka nazva mista vidbulas bitva mizh vijskom prusskogo korolya Fridriha II ta avstrijcyami v yakij ostanni zaznali porazki U serpni 1813 roci pid komanduvannyam Gebgarda Blyuhera z yednani rosijsko prusski vijska Silezke vijsko zdobuli peremogu pri Kacbahu nimecka nazva richki Kachava nad francuzkimi vijskami pid komanduvannyam Makdonalda Legnicya do 1919 ta z 1938 po 1941 vhodila do skladu prusskoyi provinciyi Sileziya a z 1919 po 1938 ta z 1941 po 1945 do Nizhnoyi Sileziyi U 1945 Legnicya yak i vsya Sileziya bula okupovana radyanskoyu Chervonoyu Armiyeyu ta Armiyeyu Lyudovoyu u hodi Nizhno Silezkogo operaciyi yak chastina vizvolennya Shidnoyi Nimechchini Na toj chas velika chastka nimeckogo naselennya pokinuli misto poboyuyuchis pomsti radyanskih vijsk ale bagato hto povernuvsya pislya nimeckoyi kapitulyaciyi Zgidno z polozhennyami Yaltinskoyi konferenciyi ta Potsdamskoyi konferenciyi u 1945 misto yak i Nimecka Sileziya na shid vid richok Oder i Nejse bula peredana do Polshi Z 1945 po 1984 u misti dislokuvavsya shtab Pivnichnoyi grupi vijsk pershim komanduvachem buv Marshal Radyanskogo Soyuzu Rokossovskij K K 29 travnya 1945 zhovten 1949 U Polshi Legnicyu nazivali Maloyu Moskvoyu Z 1 chervnya 1975 po 31 grudnya 1998 misto bulo centrom Legnickogo voyevodstva Pislya administrativnoyi reformi 1 veresnya 1999 administrativnij centr Legnickogo povitu U 1990 h rokah u misti vidkrilis filiali Vroclavskogo Politehnichnogo universitetu movnij kolegium Visha profesijna shkola ta inshi DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 48922 9049 34973 4900 Zhinki 54316 8396 32994 12926 Razom 103238 17445 67967 17826 Dinamika naselennya mista v 1939 2023 rokah EkonomikaMisto ye centrom polskoyi midnoyi promislovosti tut roztashovani tri najbilshi zavodi z pererobki midi U misti takozh diye Institut kolorovih metaliv sho skladayetsya z 3 h zavodiv z midelivarnogo eksperimentalnoyi metalurgiyi ta eksperimentalnoyi himiyi ta kafedri abraziviv Najbilshu kilkist spivrobitnikiv 1300 vikoristovuye kompaniya Vinkelman virobnik vodonagrivachiv ta komplektuyuchih dlya sanitarno gigiyenichnoyi promislovosti ta avtomobilnoyi promislovosti Rozvinute silskogospodarske virobnictvo OsvitaZagalnoosvitni shkoli U 1945 roci v Legnici bula zasnovana I serednya zagalna serednya shkola imeni T Kostyushka a v 1948 roci II serednya shkola U 1960 roci z Zlotoriyi bula perenesena serednya shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya Vona spochatku mala nomer III i bula poyednana z serednoyu shkoloyu z navchannyam movoyu ivrit U 1962 roci shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya sho stoyit na vulici imeni Tarasa Shevchenka viokremilasya i otrimala nazvu IV Zagalnoosvitnij licej u Legnici U shkoli pracyuye bagato hudozhnih ansambliv zokrema Diki bdzholi hor Polonina tancyuvalna grupa Goricvit a takozh teatralnij gurtok U shkoli navchannya vidbuvayetsya v malih grupah isnuye spivpracya z Vroclavskoyu politehnikoyu ta shkolami v Ukrayini SportU misti bazuyetsya futbolnij klub Medz volodar kubka Polshi 1992 roku Ukrayinci v LegniciU misti diye Legnickij viddil Ob yednannya Ukrayinciv u Polshi Misto ye miscem provedennya ukrayinskogo festivalyu Ukrayinski klimati Vidomi lyudiNarodzheni v Legnici Jogann Ernest Bendzhamin Bilze 1816 1902 nimeckij skripal dirigent i kompozitor Drishlyuk Pavlo V yacheslavovich 1973 2014 vijskovosluzhbovec Povitryanih Sil Zbrojnih sil Ukrayini major posmertno uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Leopold Kroneker 1823 1891 nimeckij matematik Anna Dimna 1951 polska aktorka teatru literatorka veducha na radiostanciyi i ozvuchuvach filmiv Pavlo Dlyaboga 1951 shvejcarskij dirigent Volodimir 1957 yepiskop Vroclavsko Gdanskij Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi vasiliyanin Glyadyelov Oleksandr 1956 Ukrayinskij fotograf dokumentalist Tiberiij Kovalchik 1979 polskij silach Lesya Mudrak 1985 ukrayinska poetesa kritik perekladachka zhurnalistka kandidat filologichnih nauk Olena Pidgrushna 1987 ukrayinska biatlonistka chempionka Olimpijskih igor u Sochi Joanna Yarmolovich 1994 polska aktorka GalereyaZamok P yastiv Vezha Dzvinicya zamku P yastiv Zamok P yastiv Rinok Licej Vulicya v centri mista Fontan na rinku Rinok Kostel Kaplicya Kafedra Apostoliv Petra ta Pavla Fontan NeptunDiv takozhBitva na Legnickomu Dobromu poliPrimitkiGUS Ludnosc Stan i struktura ludnosci oraz ruch naturalny w przekroju terytorialnym Stan w dniu 30 czerwca pol stat gov pl Procitovano 18 listopada 2023 Orfografichnij slovnik 2013 07 13 u Wayback Machine Ukrayinskogo movno informacijnogo fondu NAN Ukrayini Legnicya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Zarzadzenie Ministrow Administracji Publicznej i Ziem Odzyskanych z dnia 7 maja 1946 r M P z 1946 r nr 44 poz 85 pol Lignicya Universalnij slovnik enciklopediya gol red radi chl kor NANU M Popovich 3 tye vid pererob dop K Vseuvito Novij druk 2003 1414 s Kondracki Jerzy 2002 Geografia regionalna Polski pol Warszawa PWN s s 170 171 178 ISBN 83 01 13897 1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Pruski dokument z roku 1750 ustalajacy urzedowe oplaty na Slasku Wznowione powszechne taxae stolae sporzadzenie Dla samowladnego Xiestwa Slaska Podlug ktorego tak Auszpurskiey Konfessyi iak Katoliccy Fararze Kaznodzieie i Kuratusowie Zachowywac sie powinni Sub Dato z Berlina d 8 Augusti 1750 6 chervnya 2012 u Wayback Machine Pierre Deschamps Dictionnaire de geographie ancienne et moderne Straubling amp Muller 1922 James Cowles Prichard Researches Into the Physical History of Mankind Sherwood Gilbert and Piper London 1841 Heinrich Adamy Die Schlesischen Ortsnamen ihre Entstehung und Bedeutung Breslau Verlag von Priebotsch s Buchhandlung 1888 s 8 nim Georg Korn Breslauer Urkundenbuch Erster Theil Breslau Verlag von Wilhelm Gottlieb Korn 1870 s 10 GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 IV Zagalnoosvitnij licej u Legnici Monografiya shkoli 10 zhovtnya 2017 u Wayback Machine diasporiana org ua ZAPROShUYeMO do liceyu 31 bereznya 2017 u Wayback Machine Nashe slovo 13 27 03 2011 Ukrayinski shkoli v Polshi chekayut 10 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Nash vibir 30 04 2013 Parnikoza Ivan Legnicya m Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayisnka M Zharkih Procitovano 04 08 2020 r PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Legnicya Oficijnij sajt mista 24 lipnya 2008 u Wayback Machine pol DzherelaLignica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 223 pol S 223 224 pol

Дата публікації:
Топ