Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лейлі і Меджну н азерб Leyli və Məcnun لیلی و مجنون перша азербайджанська національна опера написана Узеїром Гаджибекови

Лейлі та Меджнун (опера)

Лейлі та Меджнун (опера)

«Лейлі і Меджну́н» (азерб. Leyli və Məcnun, لیلی و مجنون) — перша азербайджанська національна опера, написана Узеїром Гаджибековим у 1907 році. Опера написана за мотивами трагедії поета XVI століття Фізулі «Лейлі і Меджнун». Ця опера стала не лише першою азербайджанською оперою, але й першою оперою у всьому мусульманському світі1.

Опера «Лейлі і Меджну́н»
азерб. Leyli və Məcnun
image
КомпозиторУзеїр Гаджибеков
Автор лібретоУзеїр Гаджибеков і d
Мова лібретоазербайджанська
Джерело сюжетуЛейлі і Меджнун
Жанртрагедія
Кількість дій4 ± 1 Дія (театр)
Рік створення1907
Перша постановка12 (25) січня 1908
Місце першої постановкиБаку
Інформація у Вікіданих
image Лейлі і Меджнун у Вікісховищі

Опера «Лейлі і Меджнун» поклала початок синтезу сучасних засобів музичного розвитку і національно-самобутніх рис народного мистецтва. Побудована на основі багатющого фольклорного матеріалу (в основному на мугамах і ліричних піснях), ця опера стала першою спробою узагальнення століттями накопичених народом музичних традицій на основі загальноприйнятих форм музичного мистецтва. Таким чином, виник новий жанр мугамної опери, що поєднує нотний запис музики з сольною вокальною імпровізацією (мугамом).

Прем'єра опери відбулася 12 (25) січня 1908 року в Баку, в театрі Гаджи Зейналабдіна Тагієва. Засноване на популярній по всьому Близькому Сходу, Центральної і Південної Азії класичної історії коханняі, цей твір вважається перлиною азербайджанської культури.

Історія опери

Створення і перша постановка

image
Автор опери Узеїр Гаджибеков у 1908 році

Як згадував автор опери  Узеїр Гаджибеков, в дитинстві  глибоке враження на нього справила вистава «Меджнун на могилі Лейлі», поставлений Абдуррагім-беком Ахвердієвим в кінці XIX століття в Шуші. Роль Меджнуна грав відомий в ті роки ханенде Джаббар Кар'ягди, а Узеїр, якому на той час виповнилося тринадцять років, співав у хорі хлопчиків, які супроводжували співака. Партії дійових осіб представляли собою мугамні імпровізації, що виконувалися на текст відповідних розділів поеми Фізулі, а дія коментувалася за допомогою невеликих хорових фрагментів (тесніфи з тих же мугамів). Згодом у своїх спогадах Гаджибеков писав, що спектакль шушінців мав важливе значення в його рішенні створити першу азербайджанську оперу. Він зазначав:

image
Будинок на вулиці С.Тагізаде, 59 (колишня Поштова) в Баку, в інтер'єрі якого  проходили перші  постановки опери до постановки в театрі

Ідея написання опери, використовуючи теми азербайджанської літератури і музичних мотивів, з'явилася у Гаджибекова під час навчання в Горійській семінарії. У Тифлісі ж його надихнула побачена ним італійська опера Россіні «Севільський цирульник».

І вже в 1907 році Узеїр Гаджибеков створив оперу «Лейлі та Меджнун». Лібрето опери було написано ним і його братом Джейхуном. Репетиції проходили в будинку Узеїра Гаджибекова і в готелі «Ісмаїлов». В останні дні 1907 року репетиції опери, за пропозицією близького друга Узеїра Гаджибекова Імрана Касумова (першого, хто зіграв роль батька Лейлі), проходили у його просторій квартирі.

Перша постановка опери «Лейлі і Меджнун», організована театральною секцією мусульманського просвітнього товариства «Ниджат», відбулася 12 (25) січня 1908 року в приміщенні театру азербайджанського нафтопромисловця Р. З. Тагієва в Баку. Режисером першої постановки був Гусейн Араблінський, диригував Абдуррагім-бек Ахвердов. У ролях виступили: Гусейнкули Сарабьский (Меджнун), Абдуррахман Фараджев (Лейлі), Дж. Дагестані (Ібн Салам), Мирмахмуд Кязимов (мати Меджнуна), Мірза Мухтар (Абульгейс, батько Меджнуна), Імран Касумов (Кенгерли) (Фаттах, батько Лейлі), Дж. Везіров (мати Лейлі), Ібрагім Касумов (Кенгерли) (Зейд), а в ролі 7 арабів — Мамедов, Сафаров, Ст. Везіров, Ісмаїлов, Алієв і ін Соло на тарі виконували Курбан Пиримов і Ширін Ахундов2. Хореографом був Бахрам Везіров, суфлером — А. Рзаєв, а відповідальним розпорядником — Балу-бек Ашурбеков (батько Сари Ашурбейли). Сам же Узеїр Гаджибеков виконував партію на скрипці в оркестрі.

image
Споруда театру Г. З. Тагієва на початку  XX століття. Саме тут  12 (25) січня 1908 відбулась  прем'єра опери

Прем'єра не обійшлася і без проблем. Так, за дві години до початку стало відомо, що двоє скрипалів не прийдуть. Гаджибекову довелося переписати частину музики для скрипки і самому спуститися в оркестрову яму, щоб грати на цьому інструменті. Були і противники опери Гаджибекова. Це були місцеві мулли і консервативно настроєні місцеві авторитети, так звані кочі. За деякими даними, на Сарабського після прем'єри опери було скоєно напад за наказом місцевого мулли. Пізніше Р. Сарабський у виданих ним у 1930 році спогадах пише: Слід також зазначити, що серед творців опери непрофесіоналом був не тільки Гаджибеков. Так, наприклад, перший виконавець ролі Меджнуна Гусейнкули Сарабський працював у центрі розподілу води неподалік від готелю «Тебріз», де жив Узеїр Гаджибеков. Одного разу композитор почув, як молодий чоловік співав під час роботи. Пройшло не так багато часу, і Гаджибеков запросив його на головну роль Меджнуна. Практично важким завданням було знайти виконавця ролі Лейлі. Згідно ісламської традиції, мусульманкам не дозволялося виступати на сцені. Гаджибеков також не міг пустити на сцену росіянку, позаяк вона не змогла б правильно виконувати мугами. Тоді виконати роль Лейлі вмовили молодого учня чайханщика Абдуррахмана Фараджева.

Гаджибеков вперше побачив і почув Фараджева в чайхані і, запросивши його в театр, доручив йому роль Лейлі. Сарабський у своїй книзі «Старий Баку» пише про те, як умовляли Фараджева виступити в цій ролі, обіцяючи, що ніхто про це не дізнається, про те, з якими труднощами отримали його згоду і його гримували. У другому спектаклі Фараджев виступати відмовився через гоніння з боку супротивників театру. Тоді двоюрідний брат Гаджибекова Бадалбек Бадалбейлі, який також в ті роки виконував роль Меджнуна, умовив зіграти роль Лейлі свого брата Ахмеда Агдамського. Згодом Агдамський у творах Гаджибекова зіграв такі жіночі ролі, як Аслі («Аслі і Керем»), Гюльназ («Не та, так ця»), Гюльчохра («Аршин мал алан»), Миннат ханум («Чоловік і дружина»), Тахмина («Рустам і Зохраб»), Хуршидбану («Шах Аббас і Хуршидбану»). Вперше  жінки в ролі Лейлі вийшли на сцену лише в середині 1920-х років.

Оперою Узеїра Гаджибекова «Лейлі і Меджнун» була закладена основа азербайджанської опери. Композитор став основоположником жанру мугам-опери. Згодом він згадував: Узеїр Гаджибеков зупинив вибір на поеми Фізулі «Лейлі і Меджнун» і на жанрах народної музики, що позитивно вплинуло на сприйняття твору в мусульманському суспільстві. У першій редакції опера складалася з 5 актів і 6 картин, згодом з 4 актів, 6 картин. У 1920 році в оперу були введені нові танці на сцені «Весілля ібн Салама».

Подальший успіх опери

image
Програма постановки опери в Тифлісі 9 (22) квітня 1914 року

Тридцять років поспіль опера «Лейлі і Меджнун» ставилась кожен сезон. Оперні спектаклі йшли в переповненому залі. Газета «Ігбал» у своєму номері від 27 листопада 1912 року писала:

Слідом за Баку, вже через п'ять років після прем'єри, влітку 1913 року опера була поставлена в Шуші, місті, де жив композитор. За розповіддю самого Р. Сарабського, виконавця ролі Меджнуна, ще за кілька днів до вистави всі квитки на дві постановки були розпродані, але бажаючих потрапити на виставу було багато. Сарабський згадує:

image
Програма постановки опери в Баку. 1917 рік

Перша ж постановка опери за межами Азербайджану пройшла в Тифлісі. Ще в дореволюційні роки азербайджанські актори показували оперу в містах Закавказзя, Середньої Азії, в Ірані. Надалі опера була поставлена на сценах багатьох міст світу, в таких країнах, як Росія, Україна, Іран, Туреччина, Грузія, Узбекистан, Туркменістан та ін. Під впливом опери «Лейлі і Меджнун» іранський поет-демократ Мирзаде Ешгі  в 1916 році написав «Растахизе-селатине-Іран» («Воскресіння Іранського держави»), що вважається першою оперою в Ірані. І одна з перших узбецьких опер «Лейлі і Меджнун» Р. Глієра і Т. Садихова, вперше поставлена в 1940 році, була написана на сюжет тієї ж арабської легенди, а музичний матеріал складали зразки фольклорної творчості, в тому числі макоми. С. Гінзбург писав: Нові постановки опери здійснювалися режисерами Солтаном Дадашевим (1935, 1958), М. Мамедовим (1955, 1976), Ф. Сафаровим (1994). В головних ролях виступали Аліовсат Садигов, Гусейнага Гаджибабабеков, Абульфат Алієв, Бакір Гашимов, Гулу Аскеров, Джаналі Акперов, Аріф Бабаєв, Алім Гасимов (Меджнун), Сурая Каджар, Хагігат Рзаєва, Гюльхар Гасанова, Рубаб Мурадова, Сара Кадимова, Зейнаб Ханларова, Нармина Мамедова, Сакіна Ісмайлова, Гандаб Кулієва (Лейлі) та ін. Композитору Назім Алівердібекову Належить нова оркестрова редакція опери.

image
Сцена з опери в Палаці імені Гейдара Алієва в Баку. 25 березня 2009 року

Лібрето опери вперше було надруковано оперы в 1912 році в Баку у типографії братів Оруджевих. Клавір опери видано в 1959 році, партитура — в 1983 році (головний редактор Кара Караєв, редактор Н. Аливердибеков, автор передмови і коментарів 3. Сафарова).

У 2008 році згідно Розпорядження Президента Азербайджану в Азербайджані офіційно відзначалося 100-річчя створення опери. У цьому ж році 100-річний ювілей опери був відзначений в рамках ЮНЕСКО. За минулий час (до 2009 року) опера була поставлена понад 20 000 разів. 23 листопада 2008 року в столиці Катару місті Доха відбулася світова прем'єра мультимедійного аранжування опери «Лейлі і Меджнун» у виконанні ансамблю Йо-Йо Ма з участю як західних, так і східних музикантів.

У наступному році «Лейлі і Меджнун» стала частиною проекту, що проходив в ряді міст США, під назвою «Шовковий шлях»  за участі відомого віолончеліста Йо-Йо Ма, з використанням традиційних східних інструментів, а також за участю відомого вокаліста, виконавця мугама Аліма Гасимова і його дочки Фаргани Гасимової. Консультантом проекту була етномузыкознавець, професор Індіанського університету і Бакинської музичної академії Аїда Гусейнова.

15 березня 2011 року опера в новій постановці була показана на сцені Азербайджанського театру опери і балету в рамках II Міжнародного фестивалю «Світ мугама». Художником-постановником був народний художник Рафиз Ісмаїлов, партію Лейлі виконала народна артистка Азербайджану Назакят Теймурова, а партію Меджнуна — народний артист Мансум Ібрагімов.

Опера збирає аншлаги в Азербайджанському академічному театрі опери та балету і в 2012 році. В цьому році в ролі Меджнуна виступив Сабухі Ібаєв, а в ролі Лейлі — Лала Мамедова — перша естрадна співачка, яка виступила в цій ролі. 10 листопада 2012 року опера була вперше виконана в Сан-Франциско. Ролі Лейлі і Меджнуна виконали Вусаля Мусаєва і Илькин Ахмедов. Співаків супроводжували Имамьяр Гасанов (кяманча) і Руфат Гасанов (тар), а також оркестр, до складу якого входять китайські, індійські, південнокорейські і американські музиканти.

Діючі персонажі

image
Програма першої постановки опери. 1908 рік
Персонажі Голоси Перші виконавці(25 січня 1908 року, Баку)
Меджнун (Гейс), молодий знатний араб тенор Гусейнкули Сарабський
Абулгейс, батько Меджнуна тенор Мирза Мухтар Мамедов
Уммільгейс, мати Меджнуна сопрано Мирмахмуд Кязимов
Лейлі, кохана Меджнуна сопрано Абдуррахман Фараджев
Фаттах, батько Лейли баритон Імран Касумов (Кенгерлі)
Уммільлейлі, мати Лейлі меццо-сопрано Дж. Везіров
Ібн-Салам, багатий араб тенор Джейхун Гаджібеков (Дагестані)
Нофель, воєначальник баритон Джейхун Гаджібеков (Дагестані)
Зейд, друг Меджнуна тенор Імран Касумов (Кенгерлі)
Перший араб тенор Мамедов
Другий араб тенор Сафаров
Свати, гонці, гості, школярі (хлопці і дівчата)

Сюжет

image
Г. Сарабський в ролі Меджнуна. 1920 рік

Дія перша Картина 1 Гейс чекає появи Лейлі, перебуваючи на галявині перед школою. При появі Лейлі Гейс зізнається їй у коханні. Любов взаємна — і Лейлі також зізнається в любові Гейсу, на що у відповідь обидва героя чують голос хору, що попереджає їх про покарання з боку батьків. Друзі знаходять поведінку Лейлі непристойною і спішно відвозять її. Гейс залишається один. Далі починаються діалог Гейса з його батьками про його любов до Лейлі і благання про сватання. Він повідомляє батькам про те, що він божеволіє і стає Меджнуном, що втратив розум від любові. У відповідь на це батько обіцяє, що піде сватати Лейлі для сина сам.

Картина 2 Друга дія починається з хору дівчат, що втілює громадську думку, у формі звернення до матері Лейлі. Батьки дівчини дізналися про кохання Гейса до їхньої дочки і її взаємної любові до нього. Мати Лейлі гнівно докоряє їй. Дівчина не заперечує, що вона любить Гейса більше всього на світі. Мати дівчини чула, що першу любов Лейлі люди називають ганьбою для сім'ї, що погані чутки вже поширилися в народі і терміново необхідно рятувати репутацію сім'ї. Мати Лейлі вирішує дізнатися більше про нового нареченого дочки. У відповідь вона чує негативну думку знайомих і родичів, які називають Гейса божевільним — тобто Меджнуном.

Батько Гейса приходить просити руки Лейлі для свого сина. Але батько Лейлі різко і рішуче відмовляється: він ніколи не дозволить, щоб його дочка вийшла заміж за Меджнуна (божевільного), як всі називають Гейса. Взнавши про відмову, Гейс відчайдушно проклинає всіх і свою нещасну долю. Він шукає самотності і починає жити в пустелі. Доля ж Лейлі зовсім інша. Її батьки погодилися видати її заміж за багатого Ібн Салама. Дізнавшись про цю новину, Лейлі непритомніє.

image
Сцена «Після боя». 1935 рік. Худ. Р. Мустафаєв

Дія друга Скорбота остаточно зводить Гейса з розуму. Він іде в гори і пустелі, думаючи про Лейлі. Батько Меджнуна і його друг Зейд знаходять його, але божевільний Меджнун вже не впізнає їх. Поява відлюдника, його нещаслива доля і горе батька викликають симпатію арабів, що проходять через пустелю. Воєначальник Нофель проявляє до них інтерес. Він хоче допомогти Меджнуну і посилає вісника до батька Лейлі, щоб той видав свою дочку за Меджнуна. Але навіть втручання Нофеля не може змінити думку батька Лейлі. Тоді Нофель вирішує силою змусити його змінити своє рішення; він оголошує йому війну. Але батько Лейли пояснює причину відмови: його дочка Лейлі є нареченою іншої людини

Дія третя Настає день весілля Ібн Салама і Лейлі. Гості бенкетують, бажаючи щастя молодим. Нарешті, наречені залишаються одні. Лейлі в замішанні. У цей момент чується тихий голос Меджнуна, який з'являється поряд з ними, немов тінь. Ібн Салам стоїть на місці, Лейлі зомліває. Слуги акуратно забирають божевільного геть.

image
Сцена з опери. Кінець 1920-х років

Дія четверта Картина 1 В будинку Ібн Салама горі. Лейлі знемагає від туги. Вона зізнається чоловікові, що все ще любить Меджнуна, і просить Ібн Салама почекати в надії на те, що незабаром «згасне ця любов». Засмучений Ібн Салам йде. Раптом Меджнун знову з'являється перед Лейлі як безтілесна тінь. Він з гіркотою дорікає Лейлі, що вона зрадила його, зруйнувала його життя, принесла горе і біль. Забувши про свою хворобу, Лейлі кидається в обійми свого коханого, але він не впізнає її, він шукає і кличе свою колишню, чисту любов. Серце Лейлі не може цього винести: Она умирает на руках Ибн Салама.

Картина 2 Зейд сообщает Меджнуну о гибели Лейли. Меджнун приходит к могиле Лейли. Теперь они навсегда будут вместе. Отчаявшись, Меджнун падает на могилу возлюбленной и умирает. Опера заканчивается заключительным хором и арией отца Меджнуна.

Лібретто опери

image
Програма опери 1909 року

Опера написана за поемою «Лейлі та Меджнун» поета Фізулі. У свою чергу, у поемі Фізулі використаний сюжет арабської легенди, що вперше отримала інтерпретацію в XII столітті в поемі класика перської поезії Нізамі Гянджеві «Лейла та Меджнун». Згодом до цієї теми зверталися більше п'ятдесяти поетів, серед яких Амір Хосров Дехлеви, Імаді, Алішер Навої, Джамі, Чакері та ін

Зазначається, що до поеми Фізулі Гаджибеков звернувся насамперед тому, що вона була написана азербайджанською мовою, і різні її фрагменти здавна використовувалися народними співаками при виконанні мугамів. Саме це і дозволило композитору включити в лібрето цілий ряд віршів з цієї поеми. У літературний текст опери композитором були також внесені окремі газелі Фізулі, народні тексти, багато ж було створено ним самим.

Основна відмінність поеми від лібрето полягає в тому, що  скорочено багато розділів поеми, таких як походження Меджнуна, його хадж до Мекки, плач героя на могилі Лейлі, відвідування юнаком, переодягненим жебраком, стану батька коханої і т. д. Два епізоди поеми — сватання Меджнуна і сватання Ібн Салама — йдуть в опері один за іншим, що, як вважають, створює яскравий сценічний контраст у другій дії. Але головною відмінністю лібрето від поеми є те, що Гаджибековим внесені невеликі, але суттєві зміни в сюжетні мотиви і образи героїв. У першу чергу це стосується Лейлі. Підкреслюється, що в її образі композитор намагався закарбувати волелюбні прагнення сучасних азербайджанських жінок. У Фізулі Лейлі приховує від чоловіка Ібн Салама своє почуття до Меджнуна, пояснюючи свою холодність тим, що в неї закоханий джин — фантастична істота, яка забороняє їй любити іншого. Героїня ж Гаджибекова відкрито зізнається Ібн Салам у своїх почуттях до Меджнуну.

Але і в опері, і в поемі герої активно борються за своє щастя. Для них, як пише музикознавець Ельміра Абасова, важлива не стільки сама боротьба (Меджнун відмовляється від послуг Нофеля, відмовляється від шлюбу з Лейлі після смерті її чоловіка), скільки почуття безмежної відданості чистого, піднесеного кохання. У цій особливості героїв і проявляється філософський підтекст поеми.

Музика в опері

image
Дж. Пашаєв в ролі батька  Меджнуна. 1923 рік

«Лейлі і Меджнун» Узеїра Гаджибекова є першою оперою, створеною на основі синтезу класичної оперної музики і азербайджанського мугаму. Під час  створення  опери автор використовував такі мугами, як Аразбари, Ейрати, Сейгях, Мансурійа, Чахаргях, Шур, Симаї-шемс, Сарендж, Раст, Шуштер, Харидж-сейгях. Оперу «Лейлі і Меджнун»  за жанром визначають мугамною, оскільки основний музичний матеріал опери складають мугами, що замінили традиційні оперні форми — арію, аріозо, речитатив, вокальні ансамблі (дует, тріо та ін). Образи дійових осіб також розкриваються з допомогою мугамів. З їх допомогою повільно, розповідно в ліро-епічному плані здійснюється і музично-драматургічний розвиток в цілому.

Великі закінчені сцени також будуються на основі мугамів. Письмово мугами Гаджибековим не зафіксовані. Партії співаки-ханенде виконують у супроводі тариста. У першій дії радість взаємного почуття любові Лейлі і Меджнуна розкриває, як наголошується, самий світлий ліричний мугам «Сегях». Надалі в партії героїв, які зрозуміли трагічність своєї долі, лунають мугами, що відрізняються сумним, скорботним характером, — «Шур», «Баяти-Шираз» та ін. В партії батька Меджнуна, стурбованого долею свого сина, у першій дії звучить мугам «Чаргях», який відрізняється напружено-тривожним характером. Для характеристики воєначальника Нофеля Гаджибеков звернувся до зерби-мугаму «Ейрати», що має рішучий, маршевий характер (перший розділ сцени бою — один з епізодів в партії батька Лейлі). Вважається також, що Гаджибеков відкрив нові виразні можливості мугамів, органічно «вписуючи» їх в оперну дію.

Авторська музика Гаджибекова поєднує в опері в основному мугамні сцени. В окремих випадках вона звучить у вокальних фрагментах (тріо батька, матері Меджнуна і самого Меджнуна з першої дії). Ця музика написана в дусі ренгів, тесніфів і народних пісень. Хорові уривки, що виконують різноманітні функції, також займають важливе місце в музичній драматургії опери. Вони відіграють значну роль у розкритті психологічних станів головних героїв, характеристиці побуту, як коментарі до сценічних подій, узагальнюючи дію. Фактура більшої частини хорів одноголосна (у кількох випадках мелодія дублюється в терцію або сексту).

Оркестровий супровід опери в первинних варіантах відзначався простотою. Він був заснований на струнних інструментах. Так, наприклад, в мугамных сценах співаки співали під акомпанемент тара. Є в опері закінчені оркестрові фрагменти, такі як увертюра, «Арабський танець» (до сцени весілля Лейлі і Ібн Салама), антракт (до останньої картині опери). Слід зазначити, що в опері Гаджибеков використовував також класичні мелодії азербайджанських народних пісень (хор друзів Лейлі і Меджнуна «Евлери вар хана-хана» з першої дії; хор дівчат у сцені «Меджнун в пустелі» — «Образ той з коханим схожий»).

image
Хор дівчат в сцені «Меджнун в пустелі» (IV дію). Кінець 1920-х років

Музика опери стала джерелом майбутніх новаторських тенденцій Гаджибекова в царині пошуку нового національного, композиторського стилю в сфері, перш за все, органічного взаємопроникнення національної ладової інтонаційної системи з мінорно-мажорною системою. Використовуючи елементи імітаційної поліфонії, наявної в мугамному виконавстві на основі зерби-мугама «Аразбари», Узеїр Гаджибеков створив такий симфонічний твір, як антракт до останньої картині опери. Цей антракт часто виконується і як самостійний твір. Зазначається, що як перший зразок азербайджанської симфонічної музики він створив підстави для виникнення симфонічного мугама.

Композитор неодноразово повертався до своєї опери, удосконалюючи її музичну тканину, але зберігаючи своєрідний аромат її музичного стилю і жанру. У 1930-х роках Узїір Гаджибеков задумав підготувати нову редакцію опери та у відповідності з вимогами часу замінити мугамні частини класичними оперними формами. У ці роки він створює арію Меджнуна, доповнюючи нею партію головного героя опери. Він також написав арію Абуль-Гейса, батька Меджнуна. Але пізніше Гаджибеков вирішив, що опера «Лейлі і Меджнун» як первісток національного музичного мистецтва повинна залишатися мугамною оперою. Арія Абуль-Гейса у виставах не виконувалася, але не раз видавалася окремо. Ця арія впродовж багатьох років звучала на концертах у виконанні народного артиста СРСР Бюльбюля.

Відзначається, що саме в опері «Лейлі і Меджнун» Узеїр Гаджибеков вперше зміг органічно поєднати традиції музичної культури Сходу і Заходу і на практиці вирішити питання про сумісність цих двох музичних систем.

Критика

image
Сцена з II дії. 1910-ті роки

Радянський музикознавець Ельміра Абасова підкреслює, що музична мова опери досить проста, і що тут були зроблені перші кроки на шляху введення в народне мистецтво нескладних компонентів композиторської творчості. З точки зору Абасової, Гаджибеков здійснив синтез азербайджанських ладів з мажорно-мінорною системою, застосовуючи початкові гармонійні засоби до національної ладової основи. Абасова називає оперу «Лейлі і Меджнун» першим досвідом збагачення національного стилю азербайджанської музики усної традиції окремими елементами європейської музичної культури.

Англійський історик Метью О'брайєн вважає, що називати оперу «Лейлі і Меджнун» оперою в традиційному західному сенсі цього слова абсолютно неправильно, тому що, що в творі є довгі секції традиційного азербайджанського мугаму. Ельміра Абасова та музикознавець Кубад Касимов у статті «Узеїр Гаджибеков — музикант-публіцист» також зазначають, що опера «Лейлі і Меджнун» ще не відповідала всім вимогам сучасної опери. Тим не менш, вона, за словами авторів, поклала початок синтезу сучасних засобів музичного розвитку і національно-самобутніх рис народного мистецтва. Побудована на основі багатого фольклорного матеріалу (в основному на мугамах і ліричних піснях) ця опера, як відзначають Абасова і Касимов, стала першою спробою узагальнення накопичених століттями народом музичних скарбів на основі загальноприйнятих форм музичного мистецтва". Таким чином, виник новий жанр мугамної опери. Музикознавці відзначають, що «Лейлі і Меджнун» визначила також народні витоки формування творчості Гаджибекова, безпосередньо підвела композитора до активного осмислення інтонаційної і жанрової своєрідності азербайджанської музики, реально розкрила широкі перспективи творчого використання накопичених століттями народом музичних скарбів.

Азербайджанський музикознавець Фарах Алієва зазначає, що в опері Узеїр Гаджибеков висуває на передній план насичену філософськи-містичним відтінком сутність поеми. На думку Алієва, герої опери Гаджибекова ніби живуть у складному і контрастному світі XX століття, а сам автор створив реальну послідовність подій. Алієва виділяє значимість виконавської фактора в опері, при цьому відзначаючи, що на передній план висувається суб'єктивний фактор мугаму як основниї оперної форми.

Екранізація

В 1996 році на основі опери творчим об'єднанням «Азербайджантелефільм» режисерами Шамілем Наджафзаде і Назімом Аббасом було знато двосерійний фільм-оперу « Лейлі і Меджнун». Головні ролі у фільмі виконали народна артистка республіки Гандаб Кулієва, Мансум Ібрагімов, Сафа Гахраманов, Нізамі Багіров, Сахіба Аббасова, Сафура Азмі, Шахлар Кулієв, Сабір Алієв та Ісмаїл Алекперов. у фільмі звучав симфонічний оркестр театру опери і балету ім. М. Ф. Ахундова (К.Алівербеков). У 2002 році фільм був продемонстрований в рамках V фестивалю «Чистые грёзы» в Санкт-Петербурзі. Режисер фільму Шаміль Наджафзаде був удостоєний призу «За образотворче рішення».

У 2013 році за мотивами опери за підтримки Міністерства культури Азербайджанської Республіки був знятий фільм-опера «Лейлі та Меджнун». Автор сценарію і режисер фільму  Мехді Мамедов, головні ролі виконували народні артисти Мансум Ібрагімов і [az]. Прем'єра фільму-опери відбулася 17 березня 2013 року в Баку в кінотеатрі «Нізамі» в рамках III Міжнародного фестивалю «Світ Мугама». На прем'єрі також були присутні французький актор Жерар Депардьє і кінопродюсер Арно Фріллен.

Примітки

1.↑ Хронологічно перші опери в музичній історії всього Сходу були «Аршак II» (1868) і «Земире» (1890) вірменського композитора Т. Чухаджяна. Згідно авторам «Короткої історії опери» постановкою опери «Земире» (1891 році в Стамбулі) були закладені традиції оперного мистецтва Туреччини; після відкриття в 1869 році Каїрського оперного театру схожі на опери твори створювалися і в Єгипті. См. також Китайська опера, яка хронологічно передує європейським.
2.↑ Гаджибеков спочатку припускав, що спів співаків буде супроводжувати східний оркестр, про що свідчить програма прем'єрного спектаклю. Однак виконавці, як згадує композитор у статті «Від „Лейлі і Меджнуна“ до „Кероглу“» («Бакинский рабочий», від 16 березня 1938 року), не з'явилися на спектакль, за винятком К. Пиримова. Гаджибеков зазначав у листі до редактора газети «Іршад» (від 15 січня 1908 року), що у виставі взяв участь тарист Ширін Ахундов.

Джерела

  1. (рос.). Электронная энциклопедия Узеира Гаджибекова. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
  2. Mattew O'Brien. Uzeir Hajibeyov and his role in the developement of musical life in Azerbaijan / Edited by Neil Edmunds. — Routledge, 2004. — С. 211. — , 9780415302197.
  3. [en]. Azerbaijan: A Quest for Identity. — Palgrave Macmillan, 2000. — С. 102. — 256 с. — .
  4. 100th anniversary of the first opera in the East: «Leyli and Majnun» (1908) (PDF) (англ.). Celebration of anniversaries with which UNESCO is associated in 2008-2009. Архів (PDF) оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 13 серпня 2016.
  5. Абасова Э., Касимов К. Узеир Гаджибеков — музыкант-публицист // Искусство Азербайджана. — Б.: Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1968. 
  6. Гаджибеков Узеир Абдул Гусейн оглы // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  7. Meline Toumani. 
  8. Zemfira Səfərova. Ölməzlik (ön söz) // Uzeir Hajibeyov. Biblioqrafiya / Elmi redaktor Zemfira Səfərova. — Bakı, 2009. — С. 6. — 150 екз.
  9. . Узеир Гаджибеков / Под ред. . — Баку : Азербайджанское государственное издательство, 1975. — С. 14. — 142 с.
  10. Узеир Гаджибеков. От «Лейли и Меджнуна» до «Кероглы». Сб. «Искусство азербайджанского народа». — М—Л, 1958. — С. 67—68.
  11. . Слово об Узеире Гаджибекове. — Элм, 1985. — С. 82. — 211 с.
  12. Bakının memarlıq ensiklopediyası / Redaktor A. B. Şirəlizadə. — Б. : Şərq-Qərb, 2013. — С. 455. — 528 с. — .
  13. Leyli & Majnun // журнал : Azerbaijan International. — Autumn 2001. — № 9.3. — С. 56.
  14. Касумов Имран (рос.). Электронная энциклопедия Узеира Гаджибекова. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 13 серпня 2016.
  15. Б. Алиева. Улица, хранящая первые звуки [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // газета : «Зеркало». — 26 января 2008. — С. 22.
  16. Фараджев Абдуррахман (рос.). Электронная энциклопедия Узеира Гаджибекова. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 13 серпня 2016.
  17. Галина Микеладзе (13 липня 2009). Композитор, дирижёр, музыковед, публицист. «Каспий». Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 13 серпня 2016.
  18. Рамиль Алекперов. Əhməd Ağdamski. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 13 серпня 2016. (азерб.)
  19. Эмилия Алиева. Опера «Лейли и Меджнун» и век спустя собирает аншлаги в Азербайджане [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.], Баку: МТРК «Мир» (2 июня 2012).
  20. А. Г. Сарабский. Возникновение и развитие азербайджанского музыкального театра (до 1917 г.). — Издательство АН Азербайджанской ССР, 1968. — С. 64. — 273 с.
  21. Эльмира Абасова. Узеир Гаджибеков / Под ред. . — Баку : Азербайджанское государственное издательство, 1975. — С. 31. — 142 с.
  22. . Гусейн Кули Сарабский: жизнь и творчество. — Элм, 1980. — С. 47. — 93 с.
  23. Farid Alakbarov. 
  24. Чингиз Каджар. Старая Шуша. — Баку, Шерг-Герб, 2007. — С. 331. — .
  25. Эльмира Абасова. Узеир Гаджибеков / Под ред. . — Баку : Азербайджанское государственное издательство, 1975. — С. 32. — 142 с.
  26. Распоряжение Президента Азербайджанской Республики о проведении в 2008—2009 годах включенных в программу ЮНЕСКО юбилеев выдающихся личностей и знаменательных событий, связанных с Азербайджаном. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 13 серпня 2016.
  27. Doha, Qatar – World Premiere of Layla and Majnun, November 22 & 23, 2008 (англ.). The Silkroad Project. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 18 червня 2010.
  28. Опера «Лейли и Меджнун» покорит США. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 13 серпня 2016.
  29. Десятилетие проекта «Шелковый путь» виолончелиста Йо-Йо Ма (На концертах в Северной Америке звучит музыка композиторов Азербайджана, Узбекистана и США) (рос.). Государственный департамент США. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 18 червня 2010.
  30. Метин Али. (16 березня 2011). Легендарная опера Востока «Лейли и Меджнун» вызвала большой интерес у участников международного фестиваля. информационное агентство AZE.az.
  31. Эмилия Алиева (2 июня 2012). . Баку: . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 13 серпня 2016.
  32. Н. А., В. Т. В США впервые исполнена опера «Лейли и Меджнун» [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] // информационное агентство : 1news.az. — 12.11.2012.
  33. Насиба Сабирова. .
  34. Эльмира Абасова. Узеир Гаджибеков / Под ред. Л. В. Карагичевой. — Баку : Азербайджанское государственное издательство, 1975. — С. 25—26. — 142 с.
  35. Лейли и Меджнун. Клавир. Предисловие // Узеир Гаджибеков. Сочинения : [ 4 березня 2016] / Под ред. Н. Аливердибекова. — Баку : Ишыг, 1984. — Т. 2.
  36. Эльмира Абасова. Узеир Гаджибеков / Под ред. Л. В. Карагичевой. — Баку : Азербайджанское государственное издательство, 1975. — С. 28. — 142 с.
  37. Эльмира Абасова. Узеир Гаджибеков / Под ред. Л. В. Карагичевой. — Баку : Азербайджанское государственное издательство, 1975. — С. 29. — 142 с.
  38. Эльмира Абасова. Узеир Гаджибеков / Под ред. Л. В. Карагичевой. — Баку : Азербайджанское государственное издательство, 1975. — С. 37. — 142 с.
  39. Эльмира Абасова. Узеир Гаджибеков / Под ред. Л. В. Карагичевой. — Баку : Азербайджанское государственное издательство, 1975. — С. 30. — 142 с.
  40. Mathew O'Brien. Uzeir Hajibeyov and his role in the development of musical life in Azerbaijan. — Soviet music and society under Lenin and Stalin: the baton and sickle : Routledge Curzon, 2004. — С. 211. — ISBN , 9780415302197.
  41. Həmidə Nizamiqızı. “Leyli və Məcnun”. İslam Şərqində opera janrının əsasını qoyan şedevr : ( )[азерб.] // Mədəniyyət : газета. — 18 февраля 2009. — С. 9.
  42. «Лейли и Меджнун» с французским шармом: Жерар Депардье на премьере в Баку [ 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] // news.day.az. — 18 марта 2013.
  43. А. Алиева. Жерар Депардье посетил в Баку премьеру фильма-оперы «Лейли и Меджнун» [ 22 липня 2014 у Wayback Machine.] // aze.az. — 18 марта 2013.
  44. [en], Hermine Weigel Williams. A Short History of Opera. — 4. — Columbia University Press, 2003. — С. 529. — 1030 с. — .
  45. А. Г. Сарабский. Становление и развитие азербайджанского музыкального театра. — Баку : Издательство АН Азерб. ССР, 1968. — С. 51.

Література

Книги

  • М. Гринберг. Советская опера. — Гос. муз., 1953. — 478 с. — 7000 екз.
  • Mathew O'Brien. Uzeir Hajibeyov and his role in the development of musical life in Azerbaijan. — Soviet music and society under Lenin and Stalin: the baton and sickle : Routledge Curzon, 2004. — С. 209—228. — ISBN , 9780415302197.Uzeir Hajibeyov and his role in the development of musical life in Azerbaijan [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.] / Edited by Neil Edmunds. — Soviet music and society under Lenin and Stalin: the baton and sickle: Routledge Curzon, 2004. — С. 209—228. — ISBN , 9780415302197.
  • Чингиз Каджар. Узеир Гаджибеков. Композитор - рожденный мугамом. // Старая Шуша / Азиз Гюльалиев. — Баку, Азербайджан : Шарг-Гарб, 2007. — С. 326—341. — 345 с. — (947.54-dc22). — 1000 екз. — ISBN .
  • Абасова Э. «Лейли и Меджнун» Узеира Гаджибекова. — Баку : Азмузгиз, 1960. — 66 с.

Журналы

  • Немеркнущая слава: К 70-летию премьеры оперы «Лейли и Меджнун» Узеира Гаджибекова. — журнал «Литературный Азербайджан», 1978. — № 1. — С. 94—96.
  • Везирова Т. Благородная задача выполнена: (К выходу в свет партитуры оперы Узеира Гаджибекова «Лейли и Меджнун»). — журнал «Советская музыка», 1984. — № 8. — С. 118.
  • Меликова Л. Народные истоки формообразования в опере «Лейли и Меджнун» Узеира Гаджибекова. — журнал , 1974. — № 1. — С. 3—17.

Посилання

  • Официальный сайт, посвящённый опере (рос.). Журнал «Мир музыки» (азерб. Musiqi dünyası). Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 13 серпня 2016.
  • (рос.). libretto-oper.ru. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
  • Лейли и Меджнун. Либретто. Перевод В. Кафарова // Узеир Гаджибеков. Сочинения : [ 3 березня 2016] / Под ред. Н. Аливердибекова. — Баку : Ишыг, 1984. — Т. 2.
  • Емілія Алієва. , Баку: МТРК «Світ» (2 червня 2012).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lejli i Medzhnu n azerb Leyli ve Mecnun لیلی و مجنون persha azerbajdzhanska nacionalna opera napisana Uzeyirom Gadzhibekovim u 1907 roci Opera napisana za motivami tragediyi poeta XVI stolittya Fizuli Lejli i Medzhnun Cya opera stala ne lishe pershoyu azerbajdzhanskoyu operoyu ale j pershoyu operoyu u vsomu musulmanskomu sviti1 Opera Lejli i Medzhnu n azerb Leyli ve MecnunKompozitorUzeyir GadzhibekovAvtor libretoUzeyir Gadzhibekov i dMova libretoazerbajdzhanskaDzherelo syuzhetuLejli i MedzhnunZhanrtragediyaKilkist dij4 1 Diya teatr Rik stvorennya1907Persha postanovka12 25 sichnya 1908Misce pershoyi postanovkiBakuInformaciya u Vikidanih Lejli i Medzhnun u Vikishovishi Opera Lejli i Medzhnun poklala pochatok sintezu suchasnih zasobiv muzichnogo rozvitku i nacionalno samobutnih ris narodnogo mistectva Pobudovana na osnovi bagatyushogo folklornogo materialu v osnovnomu na mugamah i lirichnih pisnyah cya opera stala pershoyu sproboyu uzagalnennya stolittyami nakopichenih narodom muzichnih tradicij na osnovi zagalnoprijnyatih form muzichnogo mistectva Takim chinom vinik novij zhanr mugamnoyi operi sho poyednuye notnij zapis muziki z solnoyu vokalnoyu improvizaciyeyu mugamom Prem yera operi vidbulasya 12 25 sichnya 1908 roku v Baku v teatri Gadzhi Zejnalabdina Tagiyeva Zasnovane na populyarnij po vsomu Blizkomu Shodu Centralnoyi i Pivdennoyi Aziyi klasichnoyi istoriyi kohannyai cej tvir vvazhayetsya perlinoyu azerbajdzhanskoyi kulturi Istoriya operiStvorennya i persha postanovka Avtor operi Uzeyir Gadzhibekov u 1908 roci Yak zgaduvav avtor operi Uzeyir Gadzhibekov v ditinstvi gliboke vrazhennya na nogo spravila vistava Medzhnun na mogili Lejli postavlenij Abdurragim bekom Ahverdiyevim v kinci XIX stolittya v Shushi Rol Medzhnuna grav vidomij v ti roki hanende Dzhabbar Kar yagdi a Uzeyir yakomu na toj chas vipovnilosya trinadcyat rokiv spivav u hori hlopchikiv yaki suprovodzhuvali spivaka Partiyi dijovih osib predstavlyali soboyu mugamni improvizaciyi sho vikonuvalisya na tekst vidpovidnih rozdiliv poemi Fizuli a diya komentuvalasya za dopomogoyu nevelikih horovih fragmentiv tesnifi z tih zhe mugamiv Zgodom u svoyih spogadah Gadzhibekov pisav sho spektakl shushinciv mav vazhlive znachennya v jogo rishenni stvoriti pershu azerbajdzhansku operu Vin zaznachav Budinok na vulici S Tagizade 59 kolishnya Poshtova v Baku v inter yeri yakogo prohodili pershi postanovki operi do postanovki v teatri Ideya napisannya operi vikoristovuyuchi temi azerbajdzhanskoyi literaturi i muzichnih motiviv z yavilasya u Gadzhibekova pid chas navchannya v Gorijskij seminariyi U Tiflisi zh jogo nadihnula pobachena nim italijska opera Rossini Sevilskij cirulnik I vzhe v 1907 roci Uzeyir Gadzhibekov stvoriv operu Lejli ta Medzhnun Libreto operi bulo napisano nim i jogo bratom Dzhejhunom Repeticiyi prohodili v budinku Uzeyira Gadzhibekova i v goteli Ismayilov V ostanni dni 1907 roku repeticiyi operi za propoziciyeyu blizkogo druga Uzeyira Gadzhibekova Imrana Kasumova pershogo hto zigrav rol batka Lejli prohodili u jogo prostorij kvartiri Persha postanovka operi Lejli i Medzhnun organizovana teatralnoyu sekciyeyu musulmanskogo prosvitnogo tovaristva Nidzhat vidbulasya 12 25 sichnya 1908 roku v primishenni teatru azerbajdzhanskogo naftopromislovcya R Z Tagiyeva v Baku Rezhiserom pershoyi postanovki buv Gusejn Arablinskij diriguvav Abdurragim bek Ahverdov U rolyah vistupili Gusejnkuli Sarabskij Medzhnun Abdurrahman Faradzhev Lejli Dzh Dagestani Ibn Salam Mirmahmud Kyazimov mati Medzhnuna Mirza Muhtar Abulgejs batko Medzhnuna Imran Kasumov Kengerli Fattah batko Lejli Dzh Vezirov mati Lejli Ibragim Kasumov Kengerli Zejd a v roli 7 arabiv Mamedov Safarov St Vezirov Ismayilov Aliyev i in Solo na tari vikonuvali Kurban Pirimov i Shirin Ahundov2 Horeografom buv Bahram Vezirov suflerom A Rzayev a vidpovidalnim rozporyadnikom Balu bek Ashurbekov batko Sari Ashurbejli Sam zhe Uzeyir Gadzhibekov vikonuvav partiyu na skripci v orkestri Sporuda teatru G Z Tagiyeva na pochatku XX stolittya Same tut 12 25 sichnya 1908 vidbulas prem yera operi Prem yera ne obijshlasya i bez problem Tak za dvi godini do pochatku stalo vidomo sho dvoye skripaliv ne prijdut Gadzhibekovu dovelosya perepisati chastinu muziki dlya skripki i samomu spustitisya v orkestrovu yamu shob grati na comu instrumenti Buli i protivniki operi Gadzhibekova Ce buli miscevi mulli i konservativno nastroyeni miscevi avtoriteti tak zvani kochi Za deyakimi danimi na Sarabskogo pislya prem yeri operi bulo skoyeno napad za nakazom miscevogo mulli Piznishe R Sarabskij u vidanih nim u 1930 roci spogadah pishe Slid takozh zaznachiti sho sered tvorciv operi neprofesionalom buv ne tilki Gadzhibekov Tak napriklad pershij vikonavec roli Medzhnuna Gusejnkuli Sarabskij pracyuvav u centri rozpodilu vodi nepodalik vid gotelyu Tebriz de zhiv Uzeyir Gadzhibekov Odnogo razu kompozitor pochuv yak molodij cholovik spivav pid chas roboti Projshlo ne tak bagato chasu i Gadzhibekov zaprosiv jogo na golovnu rol Medzhnuna Praktichno vazhkim zavdannyam bulo znajti vikonavcya roli Lejli Zgidno islamskoyi tradiciyi musulmankam ne dozvolyalosya vistupati na sceni Gadzhibekov takozh ne mig pustiti na scenu rosiyanku pozayak vona ne zmogla b pravilno vikonuvati mugami Todi vikonati rol Lejli vmovili molodogo uchnya chajhanshika Abdurrahmana Faradzheva Gadzhibekov vpershe pobachiv i pochuv Faradzheva v chajhani i zaprosivshi jogo v teatr doruchiv jomu rol Lejli Sarabskij u svoyij knizi Starij Baku pishe pro te yak umovlyali Faradzheva vistupiti v cij roli obicyayuchi sho nihto pro ce ne diznayetsya pro te z yakimi trudnoshami otrimali jogo zgodu i jogo grimuvali U drugomu spektakli Faradzhev vistupati vidmovivsya cherez goninnya z boku suprotivnikiv teatru Todi dvoyuridnij brat Gadzhibekova Badalbek Badalbejli yakij takozh v ti roki vikonuvav rol Medzhnuna umoviv zigrati rol Lejli svogo brata Ahmeda Agdamskogo Zgodom Agdamskij u tvorah Gadzhibekova zigrav taki zhinochi roli yak Asli Asli i Kerem Gyulnaz Ne ta tak cya Gyulchohra Arshin mal alan Minnat hanum Cholovik i druzhina Tahmina Rustam i Zohrab Hurshidbanu Shah Abbas i Hurshidbanu Vpershe zhinki v roli Lejli vijshli na scenu lishe v seredini 1920 h rokiv Operoyu Uzeyira Gadzhibekova Lejli i Medzhnun bula zakladena osnova azerbajdzhanskoyi operi Kompozitor stav osnovopolozhnikom zhanru mugam operi Zgodom vin zgaduvav Uzeyir Gadzhibekov zupiniv vibir na poemi Fizuli Lejli i Medzhnun i na zhanrah narodnoyi muziki sho pozitivno vplinulo na sprijnyattya tvoru v musulmanskomu suspilstvi U pershij redakciyi opera skladalasya z 5 aktiv i 6 kartin zgodom z 4 aktiv 6 kartin U 1920 roci v operu buli vvedeni novi tanci na sceni Vesillya ibn Salama Podalshij uspih operi Programa postanovki operi v Tiflisi 9 22 kvitnya 1914 roku Tridcyat rokiv pospil opera Lejli i Medzhnun stavilas kozhen sezon Operni spektakli jshli v perepovnenomu zali Gazeta Igbal u svoyemu nomeri vid 27 listopada 1912 roku pisala Slidom za Baku vzhe cherez p yat rokiv pislya prem yeri vlitku 1913 roku opera bula postavlena v Shushi misti de zhiv kompozitor Za rozpoviddyu samogo R Sarabskogo vikonavcya roli Medzhnuna she za kilka dniv do vistavi vsi kvitki na dvi postanovki buli rozprodani ale bazhayuchih potrapiti na vistavu bulo bagato Sarabskij zgaduye Programa postanovki operi v Baku 1917 rik Persha zh postanovka operi za mezhami Azerbajdzhanu projshla v Tiflisi She v dorevolyucijni roki azerbajdzhanski aktori pokazuvali operu v mistah Zakavkazzya Serednoyi Aziyi v Irani Nadali opera bula postavlena na scenah bagatoh mist svitu v takih krayinah yak Rosiya Ukrayina Iran Turechchina Gruziya Uzbekistan Turkmenistan ta in Pid vplivom operi Lejli i Medzhnun iranskij poet demokrat Mirzade Eshgi v 1916 roci napisav Rastahize selatine Iran Voskresinnya Iranskogo derzhavi sho vvazhayetsya pershoyu operoyu v Irani I odna z pershih uzbeckih oper Lejli i Medzhnun R Gliyera i T Sadihova vpershe postavlena v 1940 roci bula napisana na syuzhet tiyeyi zh arabskoyi legendi a muzichnij material skladali zrazki folklornoyi tvorchosti v tomu chisli makomi S Ginzburg pisav Novi postanovki operi zdijsnyuvalisya rezhiserami Soltanom Dadashevim 1935 1958 M Mamedovim 1955 1976 F Safarovim 1994 V golovnih rolyah vistupali Aliovsat Sadigov Gusejnaga Gadzhibababekov Abulfat Aliyev Bakir Gashimov Gulu Askerov Dzhanali Akperov Arif Babayev Alim Gasimov Medzhnun Suraya Kadzhar Hagigat Rzayeva Gyulhar Gasanova Rubab Muradova Sara Kadimova Zejnab Hanlarova Narmina Mamedova Sakina Ismajlova Gandab Kuliyeva Lejli ta in Kompozitoru Nazim Aliverdibekovu Nalezhit nova orkestrova redakciya operi Scena z operi v Palaci imeni Gejdara Aliyeva v Baku 25 bereznya 2009 roku Libreto operi vpershe bulo nadrukovano opery v 1912 roci v Baku u tipografiyi brativ Orudzhevih Klavir operi vidano v 1959 roci partitura v 1983 roci golovnij redaktor Kara Karayev redaktor N Aliverdibekov avtor peredmovi i komentariv 3 Safarova U 2008 roci zgidno Rozporyadzhennya Prezidenta Azerbajdzhanu v Azerbajdzhani oficijno vidznachalosya 100 richchya stvorennya operi U comu zh roci 100 richnij yuvilej operi buv vidznachenij v ramkah YuNESKO Za minulij chas do 2009 roku opera bula postavlena ponad 20 000 raziv 23 listopada 2008 roku v stolici Kataru misti Doha vidbulasya svitova prem yera multimedijnogo aranzhuvannya operi Lejli i Medzhnun u vikonanni ansamblyu Jo Jo Ma z uchastyu yak zahidnih tak i shidnih muzikantiv U nastupnomu roci Lejli i Medzhnun stala chastinoyu proektu sho prohodiv v ryadi mist SShA pid nazvoyu Shovkovij shlyah za uchasti vidomogo violonchelista Jo Jo Ma z vikoristannyam tradicijnih shidnih instrumentiv a takozh za uchastyu vidomogo vokalista vikonavcya mugama Alima Gasimova i jogo dochki Fargani Gasimovoyi Konsultantom proektu bula etnomuzykoznavec profesor Indianskogo universitetu i Bakinskoyi muzichnoyi akademiyi Ayida Gusejnova 15 bereznya 2011 roku opera v novij postanovci bula pokazana na sceni Azerbajdzhanskogo teatru operi i baletu v ramkah II Mizhnarodnogo festivalyu Svit mugama Hudozhnikom postanovnikom buv narodnij hudozhnik Rafiz Ismayilov partiyu Lejli vikonala narodna artistka Azerbajdzhanu Nazakyat Tejmurova a partiyu Medzhnuna narodnij artist Mansum Ibragimov Opera zbiraye anshlagi v Azerbajdzhanskomu akademichnomu teatri operi ta baletu i v 2012 roci V comu roci v roli Medzhnuna vistupiv Sabuhi Ibayev a v roli Lejli Lala Mamedova persha estradna spivachka yaka vistupila v cij roli 10 listopada 2012 roku opera bula vpershe vikonana v San Francisko Roli Lejli i Medzhnuna vikonali Vusalya Musayeva i Ilkin Ahmedov Spivakiv suprovodzhuvali Imamyar Gasanov kyamancha i Rufat Gasanov tar a takozh orkestr do skladu yakogo vhodyat kitajski indijski pivdennokorejski i amerikanski muzikanti Mista postanovok Rik pershoyi postanovki Baku 1908 Shushi 1913 Tbilisi 1914 Tashkent 1916 Sankt Peterburg 1917 Moskva Parizh 1925 Tebriz 1945 Mahachkala Kiyiv 1952 Pekin Stambul Kazan 1953 Doha 2008 Boston 2009 Toronto Providens Vashington Enn Arbor Minneapolis San Francisko 2012Diyuchi personazhiPrograma pershoyi postanovki operi 1908 rik Personazhi Golosi Pershi vikonavci 25 sichnya 1908 roku Baku Medzhnun Gejs molodij znatnij arab tenor Gusejnkuli Sarabskij Abulgejs batko Medzhnuna tenor Mirza Muhtar Mamedov Ummilgejs mati Medzhnuna soprano Mirmahmud Kyazimov Lejli kohana Medzhnuna soprano Abdurrahman Faradzhev Fattah batko Lejli bariton Imran Kasumov Kengerli Ummillejli mati Lejli mecco soprano Dzh Vezirov Ibn Salam bagatij arab tenor Dzhejhun Gadzhibekov Dagestani Nofel voyenachalnik bariton Dzhejhun Gadzhibekov Dagestani Zejd drug Medzhnuna tenor Imran Kasumov Kengerli Pershij arab tenor Mamedov Drugij arab tenor Safarov Svati gonci gosti shkolyari hlopci i divchata SyuzhetG Sarabskij v roli Medzhnuna 1920 rik Diya persha Kartina 1 Gejs chekaye poyavi Lejli perebuvayuchi na galyavini pered shkoloyu Pri poyavi Lejli Gejs ziznayetsya yij u kohanni Lyubov vzayemna i Lejli takozh ziznayetsya v lyubovi Gejsu na sho u vidpovid obidva geroya chuyut golos horu sho poperedzhaye yih pro pokarannya z boku batkiv Druzi znahodyat povedinku Lejli nepristojnoyu i spishno vidvozyat yiyi Gejs zalishayetsya odin Dali pochinayutsya dialog Gejsa z jogo batkami pro jogo lyubov do Lejli i blagannya pro svatannya Vin povidomlyaye batkam pro te sho vin bozhevoliye i staye Medzhnunom sho vtrativ rozum vid lyubovi U vidpovid na ce batko obicyaye sho pide svatati Lejli dlya sina sam Kartina 2 Druga diya pochinayetsya z horu divchat sho vtilyuye gromadsku dumku u formi zvernennya do materi Lejli Batki divchini diznalisya pro kohannya Gejsa do yihnoyi dochki i yiyi vzayemnoyi lyubovi do nogo Mati Lejli gnivno dokoryaye yij Divchina ne zaperechuye sho vona lyubit Gejsa bilshe vsogo na sviti Mati divchini chula sho pershu lyubov Lejli lyudi nazivayut ganboyu dlya sim yi sho pogani chutki vzhe poshirilisya v narodi i terminovo neobhidno ryatuvati reputaciyu sim yi Mati Lejli virishuye diznatisya bilshe pro novogo narechenogo dochki U vidpovid vona chuye negativnu dumku znajomih i rodichiv yaki nazivayut Gejsa bozhevilnim tobto Medzhnunom Batko Gejsa prihodit prositi ruki Lejli dlya svogo sina Ale batko Lejli rizko i rishuche vidmovlyayetsya vin nikoli ne dozvolit shob jogo dochka vijshla zamizh za Medzhnuna bozhevilnogo yak vsi nazivayut Gejsa Vznavshi pro vidmovu Gejs vidchajdushno proklinaye vsih i svoyu neshasnu dolyu Vin shukaye samotnosti i pochinaye zhiti v pusteli Dolya zh Lejli zovsim insha Yiyi batki pogodilisya vidati yiyi zamizh za bagatogo Ibn Salama Diznavshis pro cyu novinu Lejli nepritomniye Scena Pislya boya 1935 rik Hud R Mustafayev Diya druga Skorbota ostatochno zvodit Gejsa z rozumu Vin ide v gori i pusteli dumayuchi pro Lejli Batko Medzhnuna i jogo drug Zejd znahodyat jogo ale bozhevilnij Medzhnun vzhe ne vpiznaye yih Poyava vidlyudnika jogo neshasliva dolya i gore batka viklikayut simpatiyu arabiv sho prohodyat cherez pustelyu Voyenachalnik Nofel proyavlyaye do nih interes Vin hoche dopomogti Medzhnunu i posilaye visnika do batka Lejli shob toj vidav svoyu dochku za Medzhnuna Ale navit vtruchannya Nofelya ne mozhe zminiti dumku batka Lejli Todi Nofel virishuye siloyu zmusiti jogo zminiti svoye rishennya vin ogoloshuye jomu vijnu Ale batko Lejli poyasnyuye prichinu vidmovi jogo dochka Lejli ye narechenoyu inshoyi lyudini Diya tretya Nastaye den vesillya Ibn Salama i Lejli Gosti benketuyut bazhayuchi shastya molodim Nareshti narecheni zalishayutsya odni Lejli v zamishanni U cej moment chuyetsya tihij golos Medzhnuna yakij z yavlyayetsya poryad z nimi nemov tin Ibn Salam stoyit na misci Lejli zomlivaye Slugi akuratno zabirayut bozhevilnogo get Scena z operi Kinec 1920 h rokiv Diya chetverta Kartina 1 V budinku Ibn Salama gori Lejli znemagaye vid tugi Vona ziznayetsya cholovikovi sho vse she lyubit Medzhnuna i prosit Ibn Salama pochekati v nadiyi na te sho nezabarom zgasne cya lyubov Zasmuchenij Ibn Salam jde Raptom Medzhnun znovu z yavlyayetsya pered Lejli yak beztilesna tin Vin z girkotoyu dorikaye Lejli sho vona zradila jogo zrujnuvala jogo zhittya prinesla gore i bil Zabuvshi pro svoyu hvorobu Lejli kidayetsya v obijmi svogo kohanogo ale vin ne vpiznaye yiyi vin shukaye i kliche svoyu kolishnyu chistu lyubov Serce Lejli ne mozhe cogo vinesti Ona umiraet na rukah Ibn Salama Kartina 2 Zejd soobshaet Medzhnunu o gibeli Lejli Medzhnun prihodit k mogile Lejli Teper oni navsegda budut vmeste Otchayavshis Medzhnun padaet na mogilu vozlyublennoj i umiraet Opera zakanchivaetsya zaklyuchitelnym horom i ariej otca Medzhnuna Libretto operiPrograma operi 1909 roku Opera napisana za poemoyu Lejli ta Medzhnun poeta Fizuli U svoyu chergu u poemi Fizuli vikoristanij syuzhet arabskoyi legendi sho vpershe otrimala interpretaciyu v XII stolitti v poemi klasika perskoyi poeziyi Nizami Gyandzhevi Lejla ta Medzhnun Zgodom do ciyeyi temi zvertalisya bilshe p yatdesyati poetiv sered yakih Amir Hosrov Dehlevi Imadi Alisher Navoyi Dzhami Chakeri ta in Zaznachayetsya sho do poemi Fizuli Gadzhibekov zvernuvsya nasampered tomu sho vona bula napisana azerbajdzhanskoyu movoyu i rizni yiyi fragmenti zdavna vikoristovuvalisya narodnimi spivakami pri vikonanni mugamiv Same ce i dozvolilo kompozitoru vklyuchiti v libreto cilij ryad virshiv z ciyeyi poemi U literaturnij tekst operi kompozitorom buli takozh vneseni okremi gazeli Fizuli narodni teksti bagato zh bulo stvoreno nim samim Osnovna vidminnist poemi vid libreto polyagaye v tomu sho skorocheno bagato rozdiliv poemi takih yak pohodzhennya Medzhnuna jogo hadzh do Mekki plach geroya na mogili Lejli vidviduvannya yunakom pereodyagnenim zhebrakom stanu batka kohanoyi i t d Dva epizodi poemi svatannya Medzhnuna i svatannya Ibn Salama jdut v operi odin za inshim sho yak vvazhayut stvoryuye yaskravij scenichnij kontrast u drugij diyi Ale golovnoyu vidminnistyu libreto vid poemi ye te sho Gadzhibekovim vneseni neveliki ale suttyevi zmini v syuzhetni motivi i obrazi geroyiv U pershu chergu ce stosuyetsya Lejli Pidkreslyuyetsya sho v yiyi obrazi kompozitor namagavsya zakarbuvati volelyubni pragnennya suchasnih azerbajdzhanskih zhinok U Fizuli Lejli prihovuye vid cholovika Ibn Salama svoye pochuttya do Medzhnuna poyasnyuyuchi svoyu holodnist tim sho v neyi zakohanij dzhin fantastichna istota yaka zaboronyaye yij lyubiti inshogo Geroyinya zh Gadzhibekova vidkrito ziznayetsya Ibn Salam u svoyih pochuttyah do Medzhnunu Ale i v operi i v poemi geroyi aktivno boryutsya za svoye shastya Dlya nih yak pishe muzikoznavec Elmira Abasova vazhliva ne stilki sama borotba Medzhnun vidmovlyayetsya vid poslug Nofelya vidmovlyayetsya vid shlyubu z Lejli pislya smerti yiyi cholovika skilki pochuttya bezmezhnoyi viddanosti chistogo pidnesenogo kohannya U cij osoblivosti geroyiv i proyavlyayetsya filosofskij pidtekst poemi Muzika v operiDzh Pashayev v roli batka Medzhnuna 1923 rik Lejli i Medzhnun Uzeyira Gadzhibekova ye pershoyu operoyu stvorenoyu na osnovi sintezu klasichnoyi opernoyi muziki i azerbajdzhanskogo mugamu Pid chas stvorennya operi avtor vikoristovuvav taki mugami yak Arazbari Ejrati Sejgyah Mansurija Chahargyah Shur Simayi shems Sarendzh Rast Shushter Haridzh sejgyah Operu Lejli i Medzhnun za zhanrom viznachayut mugamnoyu oskilki osnovnij muzichnij material operi skladayut mugami sho zaminili tradicijni operni formi ariyu ariozo rechitativ vokalni ansambli duet trio ta in Obrazi dijovih osib takozh rozkrivayutsya z dopomogoyu mugamiv Z yih dopomogoyu povilno rozpovidno v liro epichnomu plani zdijsnyuyetsya i muzichno dramaturgichnij rozvitok v cilomu Veliki zakincheni sceni takozh buduyutsya na osnovi mugamiv Pismovo mugami Gadzhibekovim ne zafiksovani Partiyi spivaki hanende vikonuyut u suprovodi tarista U pershij diyi radist vzayemnogo pochuttya lyubovi Lejli i Medzhnuna rozkrivaye yak nagoloshuyetsya samij svitlij lirichnij mugam Segyah Nadali v partiyi geroyiv yaki zrozumili tragichnist svoyeyi doli lunayut mugami sho vidriznyayutsya sumnim skorbotnim harakterom Shur Bayati Shiraz ta in V partiyi batka Medzhnuna sturbovanogo doleyu svogo sina u pershij diyi zvuchit mugam Chargyah yakij vidriznyayetsya napruzheno trivozhnim harakterom Dlya harakteristiki voyenachalnika Nofelya Gadzhibekov zvernuvsya do zerbi mugamu Ejrati sho maye rishuchij marshevij harakter pershij rozdil sceni boyu odin z epizodiv v partiyi batka Lejli Vvazhayetsya takozh sho Gadzhibekov vidkriv novi virazni mozhlivosti mugamiv organichno vpisuyuchi yih v opernu diyu Avtorska muzika Gadzhibekova poyednuye v operi v osnovnomu mugamni sceni V okremih vipadkah vona zvuchit u vokalnih fragmentah trio batka materi Medzhnuna i samogo Medzhnuna z pershoyi diyi Cya muzika napisana v dusi rengiv tesnifiv i narodnih pisen Horovi urivki sho vikonuyut riznomanitni funkciyi takozh zajmayut vazhlive misce v muzichnij dramaturgiyi operi Voni vidigrayut znachnu rol u rozkritti psihologichnih staniv golovnih geroyiv harakteristici pobutu yak komentari do scenichnih podij uzagalnyuyuchi diyu Faktura bilshoyi chastini horiv odnogolosna u kilkoh vipadkah melodiya dublyuyetsya v terciyu abo sekstu Orkestrovij suprovid operi v pervinnih variantah vidznachavsya prostotoyu Vin buv zasnovanij na strunnih instrumentah Tak napriklad v mugamnyh scenah spivaki spivali pid akompanement tara Ye v operi zakincheni orkestrovi fragmenti taki yak uvertyura Arabskij tanec do sceni vesillya Lejli i Ibn Salama antrakt do ostannoyi kartini operi Slid zaznachiti sho v operi Gadzhibekov vikoristovuvav takozh klasichni melodiyi azerbajdzhanskih narodnih pisen hor druziv Lejli i Medzhnuna Evleri var hana hana z pershoyi diyi hor divchat u sceni Medzhnun v pusteli Obraz toj z kohanim shozhij Hor divchat v sceni Medzhnun v pusteli IV diyu Kinec 1920 h rokiv Muzika operi stala dzherelom majbutnih novatorskih tendencij Gadzhibekova v carini poshuku novogo nacionalnogo kompozitorskogo stilyu v sferi persh za vse organichnogo vzayemoproniknennya nacionalnoyi ladovoyi intonacijnoyi sistemi z minorno mazhornoyu sistemoyu Vikoristovuyuchi elementi imitacijnoyi polifoniyi nayavnoyi v mugamnomu vikonavstvi na osnovi zerbi mugama Arazbari Uzeyir Gadzhibekov stvoriv takij simfonichnij tvir yak antrakt do ostannoyi kartini operi Cej antrakt chasto vikonuyetsya i yak samostijnij tvir Zaznachayetsya sho yak pershij zrazok azerbajdzhanskoyi simfonichnoyi muziki vin stvoriv pidstavi dlya viniknennya simfonichnogo mugama Kompozitor neodnorazovo povertavsya do svoyeyi operi udoskonalyuyuchi yiyi muzichnu tkaninu ale zberigayuchi svoyeridnij aromat yiyi muzichnogo stilyu i zhanru U 1930 h rokah Uzyiir Gadzhibekov zadumav pidgotuvati novu redakciyu operi ta u vidpovidnosti z vimogami chasu zaminiti mugamni chastini klasichnimi opernimi formami U ci roki vin stvoryuye ariyu Medzhnuna dopovnyuyuchi neyu partiyu golovnogo geroya operi Vin takozh napisav ariyu Abul Gejsa batka Medzhnuna Ale piznishe Gadzhibekov virishiv sho opera Lejli i Medzhnun yak pervistok nacionalnogo muzichnogo mistectva povinna zalishatisya mugamnoyu operoyu Ariya Abul Gejsa u vistavah ne vikonuvalasya ale ne raz vidavalasya okremo Cya ariya vprodovzh bagatoh rokiv zvuchala na koncertah u vikonanni narodnogo artista SRSR Byulbyulya Vidznachayetsya sho same v operi Lejli i Medzhnun Uzeyir Gadzhibekov vpershe zmig organichno poyednati tradiciyi muzichnoyi kulturi Shodu i Zahodu i na praktici virishiti pitannya pro sumisnist cih dvoh muzichnih sistem KritikaScena z II diyi 1910 ti roki Radyanskij muzikoznavec Elmira Abasova pidkreslyuye sho muzichna mova operi dosit prosta i sho tut buli zrobleni pershi kroki na shlyahu vvedennya v narodne mistectvo neskladnih komponentiv kompozitorskoyi tvorchosti Z tochki zoru Abasovoyi Gadzhibekov zdijsniv sintez azerbajdzhanskih ladiv z mazhorno minornoyu sistemoyu zastosovuyuchi pochatkovi garmonijni zasobi do nacionalnoyi ladovoyi osnovi Abasova nazivaye operu Lejli i Medzhnun pershim dosvidom zbagachennya nacionalnogo stilyu azerbajdzhanskoyi muziki usnoyi tradiciyi okremimi elementami yevropejskoyi muzichnoyi kulturi Anglijskij istorik Metyu O brajyen vvazhaye sho nazivati operu Lejli i Medzhnun operoyu v tradicijnomu zahidnomu sensi cogo slova absolyutno nepravilno tomu sho sho v tvori ye dovgi sekciyi tradicijnogo azerbajdzhanskogo mugamu Elmira Abasova ta muzikoznavec Kubad Kasimov u statti Uzeyir Gadzhibekov muzikant publicist takozh zaznachayut sho opera Lejli i Medzhnun she ne vidpovidala vsim vimogam suchasnoyi operi Tim ne mensh vona za slovami avtoriv poklala pochatok sintezu suchasnih zasobiv muzichnogo rozvitku i nacionalno samobutnih ris narodnogo mistectva Pobudovana na osnovi bagatogo folklornogo materialu v osnovnomu na mugamah i lirichnih pisnyah cya opera yak vidznachayut Abasova i Kasimov stala pershoyu sproboyu uzagalnennya nakopichenih stolittyami narodom muzichnih skarbiv na osnovi zagalnoprijnyatih form muzichnogo mistectva Takim chinom vinik novij zhanr mugamnoyi operi Muzikoznavci vidznachayut sho Lejli i Medzhnun viznachila takozh narodni vitoki formuvannya tvorchosti Gadzhibekova bezposeredno pidvela kompozitora do aktivnogo osmislennya intonacijnoyi i zhanrovoyi svoyeridnosti azerbajdzhanskoyi muziki realno rozkrila shiroki perspektivi tvorchogo vikoristannya nakopichenih stolittyami narodom muzichnih skarbiv Azerbajdzhanskij muzikoznavec Farah Aliyeva zaznachaye sho v operi Uzeyir Gadzhibekov visuvaye na perednij plan nasichenu filosofski mistichnim vidtinkom sutnist poemi Na dumku Aliyeva geroyi operi Gadzhibekova nibi zhivut u skladnomu i kontrastnomu sviti XX stolittya a sam avtor stvoriv realnu poslidovnist podij Aliyeva vidilyaye znachimist vikonavskoyi faktora v operi pri comu vidznachayuchi sho na perednij plan visuvayetsya sub yektivnij faktor mugamu yak osnovniyi opernoyi formi EkranizaciyaV 1996 roci na osnovi operi tvorchim ob yednannyam Azerbajdzhantelefilm rezhiserami Shamilem Nadzhafzade i Nazimom Abbasom bulo znato dvoserijnij film operu Lejli i Medzhnun Golovni roli u filmi vikonali narodna artistka respubliki Gandab Kuliyeva Mansum Ibragimov Safa Gahramanov Nizami Bagirov Sahiba Abbasova Safura Azmi Shahlar Kuliyev Sabir Aliyev ta Ismayil Alekperov u filmi zvuchav simfonichnij orkestr teatru operi i baletu im M F Ahundova K Aliverbekov U 2002 roci film buv prodemonstrovanij v ramkah V festivalyu Chistye gryozy v Sankt Peterburzi Rezhiser filmu Shamil Nadzhafzade buv udostoyenij prizu Za obrazotvorche rishennya U 2013 roci za motivami operi za pidtrimki Ministerstva kulturi Azerbajdzhanskoyi Respubliki buv znyatij film opera Lejli ta Medzhnun Avtor scenariyu i rezhiser filmu Mehdi Mamedov golovni roli vikonuvali narodni artisti Mansum Ibragimov i az Prem yera filmu operi vidbulasya 17 bereznya 2013 roku v Baku v kinoteatri Nizami v ramkah III Mizhnarodnogo festivalyu Svit Mugama Na prem yeri takozh buli prisutni francuzkij aktor Zherar Depardye i kinoprodyuser Arno Frillen Primitki1 Hronologichno pershi operi v muzichnij istoriyi vsogo Shodu buli Arshak II 1868 i Zemire 1890 virmenskogo kompozitora T Chuhadzhyana Zgidno avtoram Korotkoyi istoriyi operi postanovkoyu operi Zemire 1891 roci v Stambuli buli zakladeni tradiciyi opernogo mistectva Turechchini pislya vidkrittya v 1869 roci Kayirskogo opernogo teatru shozhi na operi tvori stvoryuvalisya i v Yegipti Sm takozh Kitajska opera yaka hronologichno pereduye yevropejskim 2 Gadzhibekov spochatku pripuskav sho spiv spivakiv bude suprovodzhuvati shidnij orkestr pro sho svidchit programa prem yernogo spektaklyu Odnak vikonavci yak zgaduye kompozitor u statti Vid Lejli i Medzhnuna do Keroglu Bakinskij rabochij vid 16 bereznya 1938 roku ne z yavilisya na spektakl za vinyatkom K Pirimova Gadzhibekov zaznachav u listi do redaktora gazeti Irshad vid 15 sichnya 1908 roku sho u vistavi vzyav uchast tarist Shirin Ahundov Dzherela ros Elektronnaya enciklopediya Uzeira Gadzhibekova Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 serpnya 2016 Mattew O Brien Uzeir Hajibeyov and his role in the developement of musical life in Azerbaijan Edited by Neil Edmunds Routledge 2004 S 211 ISBN 0 415 30219 6 9780415302197 en Azerbaijan A Quest for Identity Palgrave Macmillan 2000 S 102 256 s ISBN 9780312219031 100th anniversary of the first opera in the East Leyli and Majnun 1908 PDF angl Celebration of anniversaries with which UNESCO is associated in 2008 2009 Arhiv PDF originalu za 24 zhovtnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2016 Abasova E Kasimov K Uzeir Gadzhibekov muzykant publicist Iskusstvo Azerbajdzhana B Izdatelstvo Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1968 Gadzhibekov Uzeir Abdul Gusejn ogly Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Meline Toumani Zemfira Seferova Olmezlik on soz Uzeir Hajibeyov Biblioqrafiya Elmi redaktor Zemfira Seferova Baki 2009 S 6 150 ekz Uzeir Gadzhibekov Pod red Baku Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1975 S 14 142 s Uzeir Gadzhibekov Ot Lejli i Medzhnuna do Kerogly Sb Iskusstvo azerbajdzhanskogo naroda M L 1958 S 67 68 Slovo ob Uzeire Gadzhibekove Elm 1985 S 82 211 s Bakinin memarliq ensiklopediyasi Redaktor A B Sirelizade B Serq Qerb 2013 S 455 528 s ISBN 978 9952 32 020 6 Leyli amp Majnun zhurnal Azerbaijan International Autumn 2001 9 3 S 56 Kasumov Imran ros Elektronnaya enciklopediya Uzeira Gadzhibekova Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2016 B Alieva Ulica hranyashaya pervye zvuki 4 bereznya 2016 u Wayback Machine gazeta Zerkalo 26 yanvarya 2008 S 22 Faradzhev Abdurrahman ros Elektronnaya enciklopediya Uzeira Gadzhibekova Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2016 Galina Mikeladze 13 lipnya 2009 Kompozitor dirizhyor muzykoved publicist Kaspij Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2016 Ramil Alekperov Ehmed Agdamski Arhiv originalu za 3 grudnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2016 azerb Emiliya Alieva Opera Lejli i Medzhnun i vek spustya sobiraet anshlagi v Azerbajdzhane 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Baku MTRK Mir 2 iyunya 2012 A G Sarabskij Vozniknovenie i razvitie azerbajdzhanskogo muzykalnogo teatra do 1917 g Izdatelstvo AN Azerbajdzhanskoj SSR 1968 S 64 273 s Elmira Abasova Uzeir Gadzhibekov Pod red Baku Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1975 S 31 142 s Gusejn Kuli Sarabskij zhizn i tvorchestvo Elm 1980 S 47 93 s Farid Alakbarov Chingiz Kadzhar Staraya Shusha Baku Sherg Gerb 2007 S 331 ISBN 9789952340969 Elmira Abasova Uzeir Gadzhibekov Pod red Baku Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1975 S 32 142 s Rasporyazhenie Prezidenta Azerbajdzhanskoj Respubliki o provedenii v 2008 2009 godah vklyuchennyh v programmu YuNESKO yubileev vydayushihsya lichnostej i znamenatelnyh sobytij svyazannyh s Azerbajdzhanom Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 13 serpnya 2016 Doha Qatar World Premiere of Layla and Majnun November 22 amp 23 2008 angl The Silkroad Project Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 18 chervnya 2010 Opera Lejli i Medzhnun pokorit SShA Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 13 serpnya 2016 Desyatiletie proekta Shelkovyj put violonchelista Jo Jo Ma Na koncertah v Severnoj Amerike zvuchit muzyka kompozitorov Azerbajdzhana Uzbekistana i SShA ros Gosudarstvennyj departament SShA Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 18 chervnya 2010 Metin Ali 16 bereznya 2011 Legendarnaya opera Vostoka Lejli i Medzhnun vyzvala bolshoj interes u uchastnikov mezhdunarodnogo festivalya informacionnoe agentstvo AZE az Emiliya Alieva 2 iyunya 2012 Baku Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 13 serpnya 2016 N A V T V SShA vpervye ispolnena opera Lejli i Medzhnun 28 serpnya 2016 u Wayback Machine informacionnoe agentstvo 1news az 12 11 2012 Nasiba Sabirova Elmira Abasova Uzeir Gadzhibekov Pod red L V Karagichevoj Baku Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1975 S 25 26 142 s Lejli i Medzhnun Klavir Predislovie Uzeir Gadzhibekov Sochineniya 4 bereznya 2016 Pod red N Aliverdibekova Baku Ishyg 1984 T 2 Elmira Abasova Uzeir Gadzhibekov Pod red L V Karagichevoj Baku Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1975 S 28 142 s Elmira Abasova Uzeir Gadzhibekov Pod red L V Karagichevoj Baku Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1975 S 29 142 s Elmira Abasova Uzeir Gadzhibekov Pod red L V Karagichevoj Baku Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1975 S 37 142 s Elmira Abasova Uzeir Gadzhibekov Pod red L V Karagichevoj Baku Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1975 S 30 142 s Mathew O Brien Uzeir Hajibeyov and his role in the development of musical life in Azerbaijan Soviet music and society under Lenin and Stalin the baton and sickle Routledge Curzon 2004 S 211 ISBN ISBN 0 415 30219 6 9780415302197 Hemide Nizamiqizi Leyli ve Mecnun Islam Serqinde opera janrinin esasini qoyan sedevr azerb Medeniyyet gazeta 18 fevralya 2009 S 9 Lejli i Medzhnun s francuzskim sharmom Zherar Deparde na premere v Baku 22 veresnya 2016 u Wayback Machine news day az 18 marta 2013 A Alieva Zherar Deparde posetil v Baku premeru filma opery Lejli i Medzhnun 22 lipnya 2014 u Wayback Machine aze az 18 marta 2013 en Hermine Weigel Williams A Short History of Opera 4 Columbia University Press 2003 S 529 1030 s ISBN 9780231119580 A G Sarabskij Stanovlenie i razvitie azerbajdzhanskogo muzykalnogo teatra Baku Izdatelstvo AN Azerb SSR 1968 S 51 LiteraturaKnigi M Grinberg Sovetskaya opera Gos muz 1953 478 s 7000 ekz Mathew O Brien Uzeir Hajibeyov and his role in the development of musical life in Azerbaijan Soviet music and society under Lenin and Stalin the baton and sickle Routledge Curzon 2004 S 209 228 ISBN ISBN 0 415 30219 6 9780415302197 Uzeir Hajibeyov and his role in the development of musical life in Azerbaijan 10 serpnya 2014 u Wayback Machine Edited by Neil Edmunds Soviet music and society under Lenin and Stalin the baton and sickle Routledge Curzon 2004 S 209 228 ISBN ISBN 0 415 30219 6 9780415302197 Chingiz Kadzhar Uzeir Gadzhibekov Kompozitor rozhdennyj mugamom Staraya Shusha Aziz Gyulaliev Baku Azerbajdzhan Sharg Garb 2007 S 326 341 345 s 947 54 dc22 1000 ekz ISBN ISBN 978 9952 34 096 9 Abasova E Lejli i Medzhnun Uzeira Gadzhibekova Baku Azmuzgiz 1960 66 s Zhurnaly Nemerknushaya slava K 70 letiyu premery opery Lejli i Medzhnun Uzeira Gadzhibekova zhurnal Literaturnyj Azerbajdzhan 1978 1 S 94 96 Vezirova T Blagorodnaya zadacha vypolnena K vyhodu v svet partitury opery Uzeira Gadzhibekova Lejli i Medzhnun zhurnal Sovetskaya muzyka 1984 8 S 118 Melikova L Narodnye istoki formoobrazovaniya v opere Lejli i Medzhnun Uzeira Gadzhibekova zhurnal 1974 1 S 3 17 PosilannyaOficialnyj sajt posvyashyonnyj opere ros Zhurnal Mir muzyki azerb Musiqi dunyasi Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2016 ros libretto oper ru Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 13 serpnya 2016 Lejli i Medzhnun Libretto Perevod V Kafarova Uzeir Gadzhibekov Sochineniya 3 bereznya 2016 Pod red N Aliverdibekova Baku Ishyg 1984 T 2 Emiliya Aliyeva Baku MTRK Svit 2 chervnya 2012

Дата публікації:
Топ