Довгий корабель (дан.Langskib; норв.Langskip; швед.Långskepp) — узагальнююча назва для військових кораблів вікінгів, що мали видовжену вузьку конструкцію завдовжки більше ніж 15 метрів та співвідношенням довжини корабля до його ширини в межах від 5:1 до 7:1. Кораблі з подібною конструкцією використовувались у Скандинавії протягом багатьох сторіч. Їх існування було задокументовано в літературних джерелах (сагах) та археологічно доведено щонайменше з IV століття до нашої ери. Довгі кораблі широко відомі завдяки їх використанню скандинавами, але схожі кораблі використовувались іншими культурами регіону, як-от англосаксами.
Конструкція довгих кораблів розвивалася протягом багатьох століть і в VI столітті призвела до появи кораблів з клінкерною обшивкою корпусу як Нидамський човен. У своєму довершеному вигляді довгий корабель з'явився в Добу вікінгів (IX—XII століття). Принципи будівництва та зовнішній вигляд цих кораблів зберігаються в скандинавських традиціях суднобудування до наших днів. Спеціальні навички та методи, які використовуються для виготовлення довгих кораблів, досі використовуються в усьому світі, часто з сучасними адаптаціями. Усі вони були виготовлені з дерева, з тканинними вітрилами (тканою вовною) і мали кілька деталей та різьблення на корпусі.
Усі довгі кораблі іноді називають дракарами, хоча у вузькому сенсі дракарром був довгий корабель з зображенням дракона на штевнях. Цей тип кораблів відомий з літературних джерел але жодного разу не був підтверджений археологічно. Зразки довгих кораблів вікінгів можна побачити в Музеї кораблів вікінгів Осло, Норвегія, Музеї кораблів вікінгів в Роскілле, Данія та в Музеї вікінгів в Хедебю, Шлезвіг, в сучасній Німеччині.
Характеристики
Довгі кораблі характеризувалися як витончені кораблі з довгим, вузьким та легким корпусом та низькою осадкою, вся конструкція яких була призначена для збільшення кількості екіпажу і досягнення високої швидкості. Неглибока осадка корабля дозволяла плавати у водах глибиною лише один метр та вільно висаджуватися на берег в більшості місць, а його невелика вага дозволяла перевозити його через волоки або використовувати в перевернутому вигляді в якості укриття в таборах. Довгі кораблі мали симетричні гострі ніс та корму, що дозволяло кораблю швидко змінювати напрямок без розвороту; ця особливість виявилася особливо корисною в північних широтах, де айсберги та морський лід становили небезпеку для навігації. Довгі кораблі були оснащені веслами майже по всій довжині самого човна. Пізніші версії мали прямокутне вітрило на одній щоглі, яке використовувалося для заміни або збільшення зусиль веслярів, особливо під час довгих подорожей у відкритому морі. Середня швидкість кораблів вікінгів залежала від конструкції корабля, але лежала в діапазоні 5-10 узлів (10-20 км/год), а максимальна швидкість довгого корабля за сприятливих умов становила близько 15 узлів (29 км/годину).
Історія
Перші відомі попередники довгіх кораблів вікінгів відомі з 500—300 років до н. е., коли був побудований данський Йортспринзький човен. Цей човен ще не мав вітрила і був виключно весловим «зшитим судном», тобто дерев'яні деталі цього човна були скріплені між собою за допомогою органічних мотузок, а не металевих цвяхів. Човен мав округлу форму в поперечному розрізі і при 20 метрах завдовжки мав лише 2 метри завширшки. Заокруглений переріз майже з пласким дном забезпечував високу швидкість і можливість плавання в мілких водоймах. Судно буле дуже швидкими, але мало невелику вантажопідйомність і його форма обумовлювала переважно річкове використання.
Найдавнішим із знайдених гребних довгих кораблів є 23-метровий Нидамський човен, побудований у Данії близько 350 року нашої ери. Він, як і Йорпринзький човен, мав дуже заокруглені підводні секції, але мав більш високі борти, що надавало йому більшої стабільності в бурхливому морі і захищало від хвиль. Нидамський човен також не мав вітрил, але дошки його клінкерної обшивки, вже були скріплені залізними цвяхами-заклепками. Штевні на носі і кормі лише незначним чином підвищувались над бортами, а кіль являв собою пласку дошку, хоча й приблизно вдвічі товщу за звичайну дошку обшивки, але все ще недостатньо міцну, щоб витримати вагу щогли.
Англосакський корабель Саттон Гу, який іноді називають кораблем-привидом Вулфлінгів, мав приблизно 27 м завдовжки і 4,5 м завширшки, був збудований близько в 625 році нашої ери. Корабель був розчавлений вагою ґрунту під час поховання, але більшість його деталей вдалось реконструювати. Корпус корабля Саттон Гу був схожий на корпус Нидамського корабля, але мав більш широко рознесені борти. Порівняно з пізнішими довгими кораблями, дубові дошки мають ширину — близько 250 мм включно з перекриттями, з меншою конусністю на носі та кормі. Дошки мали 25 мм товщиною. 26 рам (шпангоутів) розміщувались на відстані 85 см між собою. На кожному боці було дев'ять широких дощок. Корабель мав легкий кіль, але яскраво виражений форштевень і корму. Реконструкція припускає, що корма була значно нижчою за ніс. Корабель мав рульове весло на правому борті, яке кріпилось на відповідній рамі. Піднятий ніс подовжувався приблизно на 3,7 метра над кілем і корпусом, за оцінками, становив 75 см при невеликому навантаженні. Між кожною дошкою дошки були накладені внапуск у звичайний клінкерний стиль і скріплені шістьма залізними заклепками на дошку. Немає жодних доказів наявності щогли, вітрила чи посилення кіля на міделі, але сучасна копія Soe Wylfing, виготовлена в масштабі 1:2 дуже добре плавала з вітрилом невеликої площі.
Вітрила почали використовувати, можливо, з VIII століття. Найдавніші мали або плетений, або картатий візерунок і складались зі зшитих вузьких смуг тканини.
Наприкінці VIII століття був побудований Квалсунський корабель. Це перший відомий корабель із справжнім кілем. Його форма поперечного перерізу була більш плоскою знизу з меншою спалахом до верхньої частини. Ця форма є набагато стабільнішою та здатна витримувати бурхливі умови моря. Він мав високий ніс пізніших кораблів. Після кількох століть еволюції повністю розвинений корабель з'явився десь у середині IX століття. Його довга, витончена, грізна фігура голови, висічена на кормі, як-от Усеберзький корабель, повторювала конструкції своїх попередників. Тепер щогла мала квадратний перетин і розташовувалася у середині корабля, її можна було опускати й піднімати. Борти корпусу були скріплені разом, щоб дозволити йому гнутися з хвилями, поєднуючи легкість і легкість у керуванні на суші. Кораблі були достатньо великими, щоб перевозити вантаж і пасажирів під час довгих океанських подорожей, але все ще зберігали швидкість і маневреність, що робило лонгшип універсальним військовим кораблем і вантажоносцем.
В часи Доби вікінгі (VIII—XI століття) довгі кораблі вікінгів досягнули своєї вершини розвитку і були потужною та високоцінованою морською зброєю свого часу. Археологічні знахідки показують, що кораблі вікінгів не були стандартизовані. Кораблі відрізнялися в залежності від конкретного виробника та від місця будівництва і часто мали регіональні особливості. Наприклад, вибір матеріалу був здебільшого продиктований регіональними лісами, такими як сосна з Норвегії та Швеції та дуб з Данії. Крім того, кожен корабель вікінгів мав особливі особливості, пристосовані до природних умов, за яких він плавав.
Довгі кораблі часто перебували у спільному володінні прибережних фермерів, які під час військового конфлікту ставали його екіпажем або замовлялись ерлами чи королями, щоб швидко зібрати для війни великі та потужні військово-морські сили. Довгі кораблі використовувалися скандинавами у війні переважно як військові транспортні засоби для перевезення війська, але з саг відомо також про участь довгих кораблів у справжніх морських битвах, таких як Битва під Сволдером в 1000 році. Під час морських битв довгі кораблі іноді зв'язували разом, щоб утворити стійку платформу рукопашної битви.
Під час піку експансії вікінгів у IX столітті, великі флоти довгих кораблів атакували занепадаюче Франкське королівство, проникаючи вглиб країни по судноплавним річкам, таким як Сена. Руан був розграбований у 841 році, через рік після смерті Людовика Благочестивого, сина Карла Великого. Квентовік, поблизу сучасного Етаплі у Франції був атакований у 842 році, а у 845 році 600 данських кораблів напали на Гамбург. У тому ж році 129 кораблів здійснили напад піднявшись вгору по Сені. Такі супротивники скандинавів, як англосакси, називали довгі кораблі «кораблями-драконами», оскільки вони мали форштевень у формі дракона. Скандинавці мали сильне почуття морської архітектури, і в період раннього середньовіччя вони були передовими для свого часу.
Види довгих кораблів
Довгі кораблі вікінгів можна класифікувати на кілька різних типів, залежно від розміру, деталей конструкції та престижу. Найпоширенішим способом класифікації довгих кораблів є кількість гребних місць (пар весел) на борту.
Карв (норв.Karv(e)) або карфі (давньосканд.Karfi) — найменше судно, яке відноситься до «довгих кораблів». Відповідно до Закону Гулатинга X століття, корабель із 13 парами весел є найменшим кораблем, придатним для військового використання. В той же час до карвів відносяться кораблі із 6-16 парами весел і найбільші з них підпадали під визначення військових. Ці кораблі вважалися кораблями «загального призначення», які в переважно використовувалися для представницьких круїзів, риболовлі та торгівлі, але іноді використовувалися для військових цілей.
Карв був невеликим типом довгого корабля вікінгів із широким корпусом, дещо схожим на торговий кнор. У той час як більшість довгих кораблів мали співвідношення довжини до ширини 7:1, пропорції карвів були менш видовжені і ближчі до співвідншення 4,5:1. Відомим археологічним прикладом корабля типу карв є Гокстадський корабель, побудований приблизно в кінці IX століття і розкопаний у 1880 році Ніколаєм Ніколайсеном. Це було приблизно 23-метрове судно з 16 парами весел.
Снекья
Повномасштабна копія снекья вікінгів в Моронгу, Польща
Снекья (snekkja або snekke) — довгий корабель середніх розмірів, який використовувався у війні, і класифікувався як корабель із принаймні 20-ма парами весел (гребними лавками). Типовий снекья міг бути 17 м завдовжки і 2,5 м завширшки з осадкою лише 0,5 м. Його екіпаж складався з приблизно 41 чоловіків (40 веслярів і один стерновий).
Снекья були одним з найпоширеніших типів кораблів. Відповідно до історії вікінгів, Канут Великий використовував 1200 кораблів такого типу у Норвегії в 1028 році.
Норвезькі кораблі снекья, призначені для глибоких фіордів і атлантичної погоди, зазвичай мали більшу осадку, ніж данські кораблі, призначені для більш мілких заток і піщаних пляжів. Снекья були настільки легкими, що їм не були потрібні порти – їх можна було просто витягнути на берег або навіть транспортувати по берегу волоком.
Після завершення доби вікінгів снекья продовжували розвиватися, причому пізніші норвезькі зразки стали більшими та важчими за кораблі часів вікінгів. Сучасна версія все ще використовується в Скандинавії, і тепер вона називається snipa шведською мовою та snekke норвезькою.
Будівництво 35-метрової репліки скейда Draken Harald Hårfagre
Скейд(skeið) — великі військові кораблі, що мали понад 30 пар весел (гребних лавок). Кораблі цього типу є одними з найбільших дотепер знайдених довгих кораблів. Декілька таких кораблів виявили данські археологи в Роскілле під час розкопок в Роскілле-фіорді в 1962 і 1996-97 роках. Корабель Скулелев-2, відкритий у 1962 році, є дубовим довгим кораблем типу скейд. Вважається, що він був побудований в районі Дубліна приблизно в 1042 році. Скулелев-2 мав близько 30 пар весел, міг перевозити екіпаж приблизно з 70-80 осіб і був трохи менше 30 м завдовжки. У 1996—1997 роках археологи виявили в гавані Роскілле залишки ще одного корабля. Це судно, датоване приблизно 1025 роком, отримало назву Роскілле-6 і має 37 м завдовжки та є найдовшим дотепер знайденим кораблем вікінгів.
Музей кораблів вікінгів у Роскілле керував проєктом створення репліки корабля Скулелев-2, що отримала назву «Морський жеребець із Глендалоу» (дан.Havhingsten fra Glendalough), вартістю 1,34 мільйона євро. Проєкт тривав із серпня 2000 року по вересень 2004 року і включав майже 40 000 годин праці. Влітку 2007 року «Морський жеребець» здійснив плавання з Роскілле в Дублін і назад.
У 2012 році у Норвегії був спущений на воду 35-метровий довгий корабель типу скейд під назвою Draken Harald Hårfagre. Його збудували з нуля фахівці, використовуючи оригінальні методи вікінгів та експериментальні археологічні методи.
На міській печатці Бергена зображено довгий корабель вікінгів — можливо, дракар.
Дракар (Drakkar або dreki — «судно-дракон») — тип корабля з тридцятьма гребними лавками й більше, які відомі лише з історичних джерел, таких як XIII століття і жодного разу не були підтверджені археологічно. В сагах ці судна описуються як надзвичайно вишукані і багато прикрашені кораблі, що використовувались для війни та грабіжницьких набігів. Ймовірно, ці кораблі були скейдами, які відрізнялися лише розміщеними на штевнях зображеннями грізних звірів, таких як дракони та змії.
Найпершим згаданим дракаром був корабель невстановлених розмірів, що належав Гаральду Прекрасноволосому в X столітті. Першим дракаром, розмір якого згадується в джерелі, був Tranann з 30 парами весел Олафа Трюггвасона, побудований у Нідаросі приблизно в 995 році. Найвідомішим у цей період став його пізніший корабель Ormrinn Langi («Довгий змій») із 34 парами весел, побудований протягом зими 999—1000 років і зігравший повідну роль в морській битві під Сволдером. Під час археологічних розкопок не було знайдено справжнього корабля-дракона, описаного в сагах.
Міська печатка Бергена, Норвегія, створена в 1299 році, зображує корабель із головою дракона на обох кінцях, що може представляти корабель типу дракар.
Спадщина
Зображення з гобелена з Байє, на якому показано корабель Гарольда Годвінсона, який наближається до пляжу, ймовірно, в гирлі річки Сомма
Вікінги зробили великий внесок у сучасну технологію суднобудування. Їхні методи кораблебудування поширилися завдяки широкому контакту з іншими культурами, і відомо, що кораблі XI та XII століть запозичили багато конструктивних особливостей довгих кораблів, незважаючи на те, що минуло багато століть.
Багато істориків, археологів і любителів пригод реконструювали довгі кораблі, намагаючись зрозуміти, як вони працювали. Ці відтворювачі змогли ідентифікувати багато досягнень вікінгів, щоб зробити корабель кращим судном.
Довгий корабель був універсальним судном. Він був достатньо надійним і міцним судном і при цьому легким, швидким і спритним. З усіма цими якостями довгий корабель не мав собі рівних протягом століть, аж до появи великого північноєвропейського кога.
У Скандинавії довгі кораблі були звичайним судном для війни навіть із запровадженням когів у XII—XIII століттях. Лейданський закон про збори з флоту залишався в силі протягом більшої частини Середньовіччя, вимагаючи, щоб на вимогу короля вільні люди будували, облаштовували та укомплектовували військові кораблі — кораблі з принаймні 20 або 25 парами весел (40–50+ веслярів). Однак вже наприкінці XIV століття ці судна з низьким бортом стали програвати в зіткненнях з новішими і вищими кораблями. Коли найняті Ганзейським союзомВіталійські брати (балтійські пірати) напали восени 1393 року на Берген, норвезькі військові кораблі Маргарити I Данської не змогли взяти на абордаж «великі кораблі» піратів і нападникі змогли безкарно розграбувати місто. Таким чином для ведення війни поступово перейшли до використання інших типів кораблів з високими бортами і ще вищими надбудовами (кастелями) на кормі та носі. Згадка про поразку останнього довгого корабеля в бою надходить з 1429 року.
Відомі довгі кораблі
Археологічні знахідки
Археологи розкопали кілька оригінальних кораблів, побудованих в часи Доби вікінгів. Добірка суден, яка була особливо важливою для сучасного розуміння дизайну та методів будівництва довгих кораблів, включає такі кораблі:
Нидамський човен (бл. 310—320 рр. н. е.) — поховальний корабель з Данії. Дубовий човен 24 метри завдовжки і приводився в рух лише за допомогою весел. Ніякої щогли не прикріплено, оскільки це було пізнішим доповненням до конструкції лонгшипа. Корабель Nydam демонструє поєднання будівельних стилів і важливий для нашого розуміння еволюції ранніх кораблів вікінгів.
— назва довгого корабля, знайденого в Гданській затоці в Польщі в 1977 році. Він був датований першою половиною Х століття і мав 19 to 20 metres (62 to 66 ft) довгий у своєму дні. Він особливий і важливий тим, що будувався не скандинавськими, а західнослов'янськими майстрами. Конструкція лише незначно відрізняється від скандинавських довгих кораблів.
Хедебю-1 — довгий корабель типу скейд, знайдений в гавані Хедебю в 1953 році. Мав майже 31 метр (102 фути) завдовжки і був збудований приблизно в 985 році нашої ери. При максимальній ширині в міделі лише 2,7 метрів, показник співвідношення його ширини до довжини складав більше 11, що робить його найбільш видовженим відомим довгим кораблем. Човен Хедебю-1 було виготовлено з дубової деревини і його будівництво вимагало дуже високого рівня майстерності.
Роскілле-6 — це назва найдовшого довгого корабля, коли-небудь знайденого, що мав завдовжки приблизно 37,5 метрів (123 футів). Він був виявлений у 1996—1997 роках під час земляних робіт біля Музею кораблів вікінгів у Роскілле в Данії. Корабель був побудований близько 1025 року.
[no] — поховальний корабель завдовжки ~21 м. Побудований у Норвегії близько 732 року, був виявлений у 2018 році. У грудні 2022 року завершили розкопки, а залишки кіля проходять консервацію.
Літературні згадки
Особливо репрезентативні довгі кораблі вікінгів отримували власну назву. Так перший відомий великий військовий корабель Олава Трюггвасона мав назву «Tranann». Згодом він привіз інший корабель з Гельгеланду під назвою «Wurm», а відтак побудував ще більший корабель із 34 гребними лавами з кожного боку. Це був «Ormurin langi» (Довгий змій). Корабель-попередник з тих пір називався «Ormurin skamma» (Короткий змій). Корабель святого Олафа називали «Karlhöfði» (Голова людини), тому що на ньому була вирізана голова короля замість голови дракона. Він також мав корабель під назвою «Visundur» (Зубр), тому що на його форштевні була голова зубра. Кажуть, що це також було позолочене. Ще один корабель відомий під назвою «Tranann». Король Гокон Гоконссон назвав свій корабель «Krosssúðina». Кораблі також називали на честь того, хто їх дарував. Це було ім'я Knorr «Sveinsnautr», дане Королем Свейном. Або його назвали на честь того, у кого його вкрали, як корабель «Halfdanarnautr». Пізніші назви кораблів походять від нинішнього власника: «Reimarssúð» (1370) і «Álfsbúza» (1392). Християнські імена також часто використовувалися в християнський період: «Postolasúð», «Krosssúð», «Ólafssúð», «Katrínarsúð», «Sunnifasuð» тощо. Лише в XV столітті кораблі містять імена святих без додавання, наприклад «святий Петро».
Перелік важливих кораблів, відомих лише з письмових джерел, включає «Mora» — корабель, подарований Вільгельму Завойовнику його дружиною Матильдою, який використовувався як флагманський корабель Вільгельма під час норманського завоювання Англії.
Відомі з саг довгі кораблі, що мали від 30 пар весел
З моменту відкриття у 1800-х роках оригінальних довгих кораблів було здійснено багато спроб збудувати репліки та копії кораблів вікінгів. Однак більшість будівельників не змогли встояти перед спокусою використати в процесі будівництва сучасні матеріали, методи та інструменти. У 1892–93 роках норвежець Магнус Андерсен збудував у Бергені повнорозмірну копію Гокстадського корабля під назвою «Viking». На ньому команда дослідників перетнула Атлантику і прибула на Всесвітню виставку в Чикаго. Копія довгого корабля «Саттон Гу», виготовлена в масштабі 1:2 була оснащена великим вітрилом, незважаючи на те, що оригінал був озброєний лише веслами. На виготовлення пішов рік.
З моменту виготовлення першої репліки «Viking» було створено багато інших копій кораблів вікінгів, включно з репліками довгих кораблів. Будівельники деяких копій просто надихались загальним дизайном та технологіями будівництва довгих кораблів, тоді як інші репліки є складними роботами експериментальної археології, які намагались відтворити оригінали якомога точніше.
Репліки довгих кораблів вікінгів, важливі для розуміння оригінального дизайну та конструкції довгих кораблів, включають:
Репліки Скулелевських кораблів — усі п'ять Скулелевських кораблів були відтворені репліках, деякі з них кілька разів. Кожен з них має різну конструкцію, але лише кораблі Скулелев-1, 2 і 5 відносяться до довгих кораблів.
Будівництво 35-метрової репліки скейда Draken Harald HårfagreHavhingsten fra Glendalough (Морський жеребецьіз Глендалоу) — копія корабля «Скулелев-2», побудована автентичними методами. Репліка має довжину 30 метрів і є другою по довжині будь-коли зробленою копією корабля вікінгів. Оригінальний корабель Скулелев-2 був побудований поблизу Дубліна приблизно в 1042 році і відкритий в Роскілле, Данія в 1962 році. «Морський жеребець із Глендалоу» відплив із Роскілле до Дубліна влітку 2007 року на честь подорожі оригіналу. Взимку 2007—2008 років «Морський жеребець» був виставлений біля Національного музею в Дубліні, а влітку 2008 року повернувся до Роскільде.
Dragon Harald Fairhair (Дракон Гаральда Прекрасноволосого) — найбільший довгий корабель, побудований у наш час, з довжиною корпусу в 35 метрів. Корабель не є копією будь-якого конкретного оригінального корабля, а був побудований за допомогою автентичних будівельних методів. Він був побудований в Гаугесунні, Норвегія, і спущений на воду в 2012 році.
Íslendingur (Ісландія) — повнорозмірна копія 22-метрового Гокстадського корабля, побудованого з використанням традиційних будівельних технологій. У 2000 році він вирушив з Ісландії до Л'Анс-о-Медоуз у Ньюфаундленді, щоб взяти участь у святкуванні 1000-річчя відкриття Лейфом ЕріксономАмерики.
Myklebust — повнорозмірна копія 30-метрового [no], найбільшого корабля, знайденого в Норвегії, що був збудований приблизно в 880 році. Репліка виготовлена в 2019 році і розміщена в центрі знань Sagastad і є найбільшою копією, заснованою на оригінальній знахідці.
Катастрофа Ormen Friske — застереження від помилок у конструкції копій кораблів вікінгів
Примітки
Jan, Bill (2003). Scandinavian Warships and Naval Power in the Thirteenth and Fourteenth Centuries. War at Sea in the Middle Ages and the Renaissance. 14: 35—52. ISBN . JSTOR 10.7722/j.ctt81rtx.9.
Byron Heath (2005). . Rosenberg Publishing. с. 26–. ISBN . Архів оригіналу за 17 квітня 2023. Процитовано 2 липня 2013.
. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 11 червня 2009.
Pauline Asingh (2009). Grauballemanden. Gyldendal A/S. с. 195–. ISBN. Процитовано 2 липня 2013.
Nordeide, S.W.; Bonde, N.; Thun, T. (2020). At the threshold of the Viking Age: New dendrochronological dates for the Kvalsund ship and boat bog offerings (Norway). Journal of Archaeological Science: Reports. 29: 102192. doi:10.1016/j.jasrep.2020.102192.
Bruun, Per (1997). The Viking Ship. Journal of Coastal Research(англ.). 13 (4): 1282—1289. JSTOR 4298737.
Garrison, Ervan G. (29 червня 1998). History of Engineering and Technology: Artful Methods. CRC Press. ISBN. Процитовано 14 грудня 2021.
. web.archive.org. 22 лютого 2019. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 24 грудня 2022.
Secrets of Viking Ships. Pbs.org. Процитовано 14 грудня 2021.
Det norske akademis ordbok / dictionnaire de l'académie norvégienne (lire en norvégien)
Rasmus Nyerup (1803). Historisk-statistisk Skildring af Tilstanden i Danmark og Norge, i ældre og nyere tider. Soldin. с. 71–. Процитовано 2 липня 2013.
Jørgen Jensen (2001). Danmarks oldtid: Yngre Jernalder og Vikingetid 400–1050 e. Kr. Gyldendal. с. 413. ISBN. Процитовано 2 липня 2013.
Jesch, Judith (2001). Ships and Men in the Late Viking Age: The Vocabulary of Runic Inscriptions and Skaldic Verse. Ships and Men in the Late Viking Age(англ.): 119—179. ISBN . JSTOR 10.7722/j.ctt163tb4f.9.
RODGER, N. A. M. (1995). Cnut's Geld and the Size of Danish Ships. The English Historical Review. CX (436): 392—403. doi:10.1093/ehr/cx.436.392. ISSN 0013-8266.
E. Magnússon (1906). Notes on shipbuilding & nautical terms of old in the North. Magnússon. с. 45.
Kvittingen, Ida (6 березня 2014). Norwegian Viking treasures tour Europe. Sciencenorway.no. Процитовано 14 грудня 2021.
Wolfgang Grape, The Bayeux Tapestry, Prestel. . p. 95.
Vikingeskibe og maritime håndværk. Vikingeskibsmuseet.dk. Процитовано 14 грудня 2021.
Horte, Jan Bill, Red: Marianne Juelsgård. Puck 2 - a Slavic longship. Vikingeskibsmuseet i Roskilde(брит.). Процитовано 24 грудня 2022.
. Viking Ship Museum, Roskilde. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 10 січня 2016.
Horte, Jan Bill, Red: Marianne Juelsgård. Roskilde 6. Vikingeskibsmuseet i Roskilde (da-DK) . Процитовано 6 листопада 2021.
First Viking ship excavation in a century begins in Norway. Bbc.co.uk. 27 червня 2020. Процитовано 14 грудня 2021.
Bergstrøm, Ida Irene (9 грудня 2021). The 12 most exciting finds from the Gjellestad Viking ship dig. sciencenorway.no(англ.). Процитовано 24 грудня 2022.
Heimskringla. Ólafs saga Tryggvasonar. Kap. 72.
Heimskringla. Ólafs saga helga. Kap. 144.
Falk, S. 32.
M. Andersen. Vikingfoerden, 1895
Swenson, Allan A. . Viking Art. Olaf Oden Art & Design. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.
. Viking Boat Association. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
. Scandinaviancentre.org. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
Джерела
Bill, Jan (1997). «Ships and seamanship», in Sawyer, P. (ed.), Oxford Illustrated History of the Vikings", Oxford: Oxford University Press.
Bill, Jan (2008). «Viking Ships and the Sea», in Brink, S. and Price, N. (eds), The Viking World, Routledge, 2008, pp. 170–80.
Hegedüs, R., Åkesson, S., Wehner, R., & Horváth, G. (2007). Could Vikings Have Navigated under Foggy and Cloudy Conditions by Skylight Polarization? On the Atmospheric Optical Prerequisites of Polarimetric Viking Navigation under Foggy and Cloudy Skies. Proceedings: Mathematical, Physical and Engineering Sciences, 463(2080), 1081—1095..
Brøgger, A.W. and Shetelig, H. (1951). The Vikings Ships. Their Ancestry and Evolution, Oslo: Dreyer, 1951.
Bruun, Per (1997). «The Viking Ship, „ Journal of Coastal Research, 4 (1997): 1282–89. JSTOR
W. Fitzhugh and E. Ward, Vikings: The North Atlantic Saga. Washington: Smithsonian Institution Press. 2000.
(1951). The Viking ships, their ancestry and evolution, Oslo: Dreyer. 1951.
Hale, J.R. (1998).“'The Viking Longship», Scientific American February 1998, pp. 58–66.
K. McCone, 'Zisalpinisch-gallisch uenia und lokan' in Festschrift Untermann, ed Heidermans et al., Innsbruck, 1993.1.
L. Trent (1999). The Viking Longship, San Diego: Lucent Books, 1999.
A. Forte, R. Oram, and F. Pederson. Viking Empires. 1st. ed. Cambridge: Cambridge University Press, 2005 .
D. Dersin, ed., What Life Was Like When Longships Sailed. first ed. Richmond: Time Life Books, 1998.
D. Dersin, ed., What Life Was Like When Longships Sailed. 1st ed. Richmond: Time Life Books, 1998.
Chartrand, Rene, Mark Harrison, Ian Heath, and Keith Durham. The Vikings: voyagers of discovery and plunder. Osprey Publishing, 2006. 142–90.
Jesch, J. (2001). Ships and Sailing. In Ships and Men in the Late Viking Age: The Vocabulary of Runic Inscriptions and Skaldic Verse (pp. 119–179).
N. A. M. Rodger. (1995). Cnut's Geld and the Size of Danish Ships. The English Historical Review, 110(436), 392—403.
Per Bruun. (1997). The Viking Ship. Journal of Coastal Research, 13(4), 1282—1289.
Horváth, G., Barta, A., Pomozi, I., Suhai, B., Hegedüs, R., Åkesson, S., Wehner, R. (2011). On the trail of Vikings with polarized skylight: Experimental study of the atmospheric optical prerequisites allowing polarimetric navigation by Viking seafarers. Philosophical Transactions: Biological Sciences, 366 (1565), 772—782.
Bill, J. (2003). SCANDINAVIAN WARSHIPS AND NAVAL POWER IN THE THIRTEENTH AND FOURTEENTH CENTURIES. In Hattendorf J. & Unger R. (Eds.), War at Sea in the Middle Ages and the Renaissance (pp. 35–52). Boydell and Brewer.
Dovgij korabel dan Langskib norv Langskip shved Langskepp uzagalnyuyucha nazva dlya vijskovih korabliv vikingiv sho mali vidovzhenu vuzku konstrukciyu zavdovzhki bilshe nizh 15 metriv ta spivvidnoshennyam dovzhini korablya do jogo shirini v mezhah vid 5 1 do 7 1 Korabli z podibnoyu konstrukciyeyu vikoristovuvalis u Skandinaviyi protyagom bagatoh storich Yih isnuvannya bulo zadokumentovano v literaturnih dzherelah sagah ta arheologichno dovedeno shonajmenshe z IV stolittya do nashoyi eri Dovgi korabli shiroko vidomi zavdyaki yih vikoristannyu skandinavami ale shozhi korabli vikoristovuvalis inshimi kulturami regionu yak ot anglosaksami Dovgij korabel Dovgij korabel u Vikishovishi Konstrukciya dovgih korabliv rozvivalasya protyagom bagatoh stolit i v VI stolitti prizvela do poyavi korabliv z klinkernoyu obshivkoyu korpusu yak Nidamskij choven U svoyemu dovershenomu viglyadi dovgij korabel z yavivsya v Dobu vikingiv IX XII stolittya Principi budivnictva ta zovnishnij viglyad cih korabliv zberigayutsya v skandinavskih tradiciyah sudnobuduvannya do nashih dniv Specialni navichki ta metodi yaki vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya dovgih korabliv dosi vikoristovuyutsya v usomu sviti chasto z suchasnimi adaptaciyami Usi voni buli vigotovleni z dereva z tkaninnimi vitrilami tkanoyu vovnoyu i mali kilka detalej ta rizblennya na korpusi Usi dovgi korabli inodi nazivayut drakarami hocha u vuzkomu sensi drakarrom buv dovgij korabel z zobrazhennyam drakona na shtevnyah Cej tip korabliv vidomij z literaturnih dzherel ale zhodnogo razu ne buv pidtverdzhenij arheologichno Zrazki dovgih korabliv vikingiv mozhna pobachiti v Muzeyi korabliv vikingiv Oslo Norvegiya Muzeyi korabliv vikingiv v Roskille Daniya ta v Muzeyi vikingiv v Hedebyu Shlezvig v suchasnij Nimechchini HarakteristikiDovgi korabli harakterizuvalisya yak vitoncheni korabli z dovgim vuzkim ta legkim korpusom ta nizkoyu osadkoyu vsya konstrukciya yakih bula priznachena dlya zbilshennya kilkosti ekipazhu i dosyagnennya visokoyi shvidkosti Negliboka osadka korablya dozvolyala plavati u vodah glibinoyu lishe odin metr ta vilno visadzhuvatisya na bereg v bilshosti misc a jogo nevelika vaga dozvolyala perevoziti jogo cherez voloki abo vikoristovuvati v perevernutomu viglyadi v yakosti ukrittya v taborah Dovgi korabli mali simetrichni gostri nis ta kormu sho dozvolyalo korablyu shvidko zminyuvati napryamok bez rozvorotu cya osoblivist viyavilasya osoblivo korisnoyu v pivnichnih shirotah de ajsbergi ta morskij lid stanovili nebezpeku dlya navigaciyi Dovgi korabli buli osnasheni veslami majzhe po vsij dovzhini samogo chovna Piznishi versiyi mali pryamokutne vitrilo na odnij shogli yake vikoristovuvalosya dlya zamini abo zbilshennya zusil veslyariv osoblivo pid chas dovgih podorozhej u vidkritomu mori Serednya shvidkist korabliv vikingiv zalezhala vid konstrukciyi korablya ale lezhala v diapazoni 5 10 uzliv 10 20 km god a maksimalna shvidkist dovgogo korablya za spriyatlivih umov stanovila blizko 15 uzliv 29 km godinu IstoriyaPershi vidomi poperedniki dovgih korabliv vikingiv vidomi z 500 300 rokiv do n e koli buv pobudovanij danskij Jortsprinzkij choven Cej choven she ne mav vitrila i buv viklyuchno veslovim zshitim sudnom tobto derev yani detali cogo chovna buli skripleni mizh soboyu za dopomogoyu organichnih motuzok a ne metalevih cvyahiv Choven mav okruglu formu v poperechnomu rozrizi i pri 20 metrah zavdovzhki mav lishe 2 metri zavshirshki Zaokruglenij pereriz majzhe z plaskim dnom zabezpechuvav visoku shvidkist i mozhlivist plavannya v milkih vodojmah Sudno bule duzhe shvidkimi ale malo neveliku vantazhopidjomnist i jogo forma obumovlyuvala perevazhno richkove vikoristannya Kamin Stora Hammars I Shveciya na yakomu zobrazheni ozbroyeni voyini na dovgomu korabli Najdavnishim iz znajdenih grebnih dovgih korabliv ye 23 metrovij Nidamskij choven pobudovanij u Daniyi blizko 350 roku nashoyi eri Vin yak i Jorprinzkij choven mav duzhe zaokrugleni pidvodni sekciyi ale mav bilsh visoki borti sho nadavalo jomu bilshoyi stabilnosti v burhlivomu mori i zahishalo vid hvil Nidamskij choven takozh ne mav vitril ale doshki jogo klinkernoyi obshivki vzhe buli skripleni zaliznimi cvyahami zaklepkami Shtevni na nosi i kormi lishe neznachnim chinom pidvishuvalis nad bortami a kil yavlyav soboyu plasku doshku hocha j priblizno vdvichi tovshu za zvichajnu doshku obshivki ale vse she nedostatno micnu shob vitrimati vagu shogli Anglosakskij korabel Satton Gu yakij inodi nazivayut korablem prividom Vulflingiv mav priblizno 27 m zavdovzhki i 4 5 m zavshirshki buv zbudovanij blizko v 625 roci nashoyi eri Korabel buv rozchavlenij vagoyu gruntu pid chas pohovannya ale bilshist jogo detalej vdalos rekonstruyuvati Korpus korablya Satton Gu buv shozhij na korpus Nidamskogo korablya ale mav bilsh shiroko rozneseni borti Porivnyano z piznishimi dovgimi korablyami dubovi doshki mayut shirinu blizko 250 mm vklyuchno z perekrittyami z menshoyu konusnistyu na nosi ta kormi Doshki mali 25 mm tovshinoyu 26 ram shpangoutiv rozmishuvalis na vidstani 85 sm mizh soboyu Na kozhnomu boci bulo dev yat shirokih doshok Korabel mav legkij kil ale yaskravo virazhenij forshteven i kormu Rekonstrukciya pripuskaye sho korma bula znachno nizhchoyu za nis Korabel mav rulove veslo na pravomu borti yake kripilos na vidpovidnij rami Pidnyatij nis podovzhuvavsya priblizno na 3 7 metra nad kilem i korpusom za ocinkami stanoviv 75 sm pri nevelikomu navantazhenni Mizh kozhnoyu doshkoyu doshki buli nakladeni vnapusk u zvichajnij klinkernij stil i skripleni shistma zaliznimi zaklepkami na doshku Nemaye zhodnih dokaziv nayavnosti shogli vitrila chi posilennya kilya na mideli ale suchasna kopiya Soe Wylfing vigotovlena v masshtabi 1 2 duzhe dobre plavala z vitrilom nevelikoyi ploshi Vitrila pochali vikoristovuvati mozhlivo z VIII stolittya Najdavnishi mali abo pletenij abo kartatij vizerunok i skladalis zi zshitih vuzkih smug tkanini Naprikinci VIII stolittya buv pobudovanij Kvalsunskij korabel Ce pershij vidomij korabel iz spravzhnim kilem Jogo forma poperechnogo pererizu bula bilsh ploskoyu znizu z menshoyu spalahom do verhnoyi chastini Cya forma ye nabagato stabilnishoyu ta zdatna vitrimuvati burhlivi umovi morya Vin mav visokij nis piznishih korabliv Pislya kilkoh stolit evolyuciyi povnistyu rozvinenij korabel z yavivsya des u seredini IX stolittya Jogo dovga vitonchena grizna figura golovi visichena na kormi yak ot Useberzkij korabel povtoryuvala konstrukciyi svoyih poperednikiv Teper shogla mala kvadratnij peretin i roztashovuvalasya u seredini korablya yiyi mozhna bulo opuskati j pidnimati Borti korpusu buli skripleni razom shob dozvoliti jomu gnutisya z hvilyami poyednuyuchi legkist i legkist u keruvanni na sushi Korabli buli dostatno velikimi shob perevoziti vantazh i pasazhiriv pid chas dovgih okeanskih podorozhej ale vse she zberigali shvidkist i manevrenist sho robilo longship universalnim vijskovim korablem i vantazhonoscem V chasi Dobi vikingi VIII XI stolittya dovgi korabli vikingiv dosyagnuli svoyeyi vershini rozvitku i buli potuzhnoyu ta visokocinovanoyu morskoyu zbroyeyu svogo chasu Arheologichni znahidki pokazuyut sho korabli vikingiv ne buli standartizovani Korabli vidriznyalisya v zalezhnosti vid konkretnogo virobnika ta vid miscya budivnictva i chasto mali regionalni osoblivosti Napriklad vibir materialu buv zdebilshogo prodiktovanij regionalnimi lisami takimi yak sosna z Norvegiyi ta Shveciyi ta dub z Daniyi Krim togo kozhen korabel vikingiv mav osoblivi osoblivosti pristosovani do prirodnih umov za yakih vin plavav Dovgi korabli chasto perebuvali u spilnomu volodinni priberezhnih fermeriv yaki pid chas vijskovogo konfliktu stavali jogo ekipazhem abo zamovlyalis erlami chi korolyami shob shvidko zibrati dlya vijni veliki ta potuzhni vijskovo morski sili Dovgi korabli vikoristovuvalisya skandinavami u vijni perevazhno yak vijskovi transportni zasobi dlya perevezennya vijska ale z sag vidomo takozh pro uchast dovgih korabliv u spravzhnih morskih bitvah takih yak Bitva pid Svolderom v 1000 roci Pid chas morskih bitv dovgi korabli inodi zv yazuvali razom shob utvoriti stijku platformu rukopashnoyi bitvi Pid chas piku ekspansiyi vikingiv u IX stolitti veliki floti dovgih korabliv atakuvali zanepadayuche Frankske korolivstvo pronikayuchi vglib krayini po sudnoplavnim richkam takim yak Sena Ruan buv rozgrabovanij u 841 roci cherez rik pislya smerti Lyudovika Blagochestivogo sina Karla Velikogo Kventovik poblizu suchasnogo Etapli u Franciyi buv atakovanij u 842 roci a u 845 roci 600 danskih korabliv napali na Gamburg U tomu zh roci 129 korabliv zdijsnili napad pidnyavshis vgoru po Seni Taki suprotivniki skandinaviv yak anglosaksi nazivali dovgi korabli korablyami drakonami oskilki voni mali forshteven u formi drakona Skandinavci mali silne pochuttya morskoyi arhitekturi i v period rannogo serednovichchya voni buli peredovimi dlya svogo chasu Vidi dovgih korablivDovgi korabli vikingiv mozhna klasifikuvati na kilka riznih tipiv zalezhno vid rozmiru detalej konstrukciyi ta prestizhu Najposhirenishim sposobom klasifikaciyi dovgih korabliv ye kilkist grebnih misc par vesel na bortu Karv Dokladnishe Karv Karv Gokstadskij korabel v Muzeyi korabliv vikingiv v Oslo Norvegiya Karv norv Karv e abo karfi davnoskand Karfi najmenshe sudno yake vidnositsya do dovgih korabliv Vidpovidno do Zakonu Gulatinga X stolittya korabel iz 13 parami vesel ye najmenshim korablem pridatnim dlya vijskovogo vikoristannya V toj zhe chas do karviv vidnosyatsya korabli iz 6 16 parami vesel i najbilshi z nih pidpadali pid viznachennya vijskovih Ci korabli vvazhalisya korablyami zagalnogo priznachennya yaki v perevazhno vikoristovuvalisya dlya predstavnickih kruyiziv ribolovli ta torgivli ale inodi vikoristovuvalisya dlya vijskovih cilej Karv buv nevelikim tipom dovgogo korablya vikingiv iz shirokim korpusom desho shozhim na torgovij knor U toj chas yak bilshist dovgih korabliv mali spivvidnoshennya dovzhini do shirini 7 1 proporciyi karviv buli mensh vidovzheni i blizhchi do spivvidnshennya 4 5 1 Vidomim arheologichnim prikladom korablya tipu karv ye Gokstadskij korabel pobudovanij priblizno v kinci IX stolittya i rozkopanij u 1880 roci Nikolayem Nikolajsenom Ce bulo priblizno 23 metrove sudno z 16 parami vesel Snekya Povnomasshtabna kopiya snekya vikingiv v Morongu Polsha Snekya snekkja abo snekke dovgij korabel serednih rozmiriv yakij vikoristovuvavsya u vijni i klasifikuvavsya yak korabel iz prinajmni 20 ma parami vesel grebnimi lavkami Tipovij snekya mig buti 17 m zavdovzhki i 2 5 m zavshirshki z osadkoyu lishe 0 5 m Jogo ekipazh skladavsya z priblizno 41 cholovikiv 40 veslyariv i odin sternovij Snekya buli odnim z najposhirenishih tipiv korabliv Vidpovidno do istoriyi vikingiv Kanut Velikij vikoristovuvav 1200 korabliv takogo tipu u Norvegiyi v 1028 roci Norvezki korabli snekya priznacheni dlya glibokih fiordiv i atlantichnoyi pogodi zazvichaj mali bilshu osadku nizh danski korabli priznacheni dlya bilsh milkih zatok i pishanih plyazhiv Snekya buli nastilki legkimi sho yim ne buli potribni porti yih mozhna bulo prosto vityagnuti na bereg abo navit transportuvati po beregu volokom Pislya zavershennya dobi vikingiv snekya prodovzhuvali rozvivatisya prichomu piznishi norvezki zrazki stali bilshimi ta vazhchimi za korabli chasiv vikingiv Suchasna versiya vse she vikoristovuyetsya v Skandinaviyi i teper vona nazivayetsya snipa shvedskoyu movoyu ta snekke norvezkoyu Skejd Dokladnishe Skejd Budivnictvo 35 metrovoyi repliki skejda Draken Harald Harfagre Skejd skeid veliki vijskovi korabli sho mali ponad 30 par vesel grebnih lavok Korabli cogo tipu ye odnimi z najbilshih doteper znajdenih dovgih korabliv Dekilka takih korabliv viyavili danski arheologi v Roskille pid chas rozkopok v Roskille fiordi v 1962 i 1996 97 rokah Korabel Skulelev 2 vidkritij u 1962 roci ye dubovim dovgim korablem tipu skejd Vvazhayetsya sho vin buv pobudovanij v rajoni Dublina priblizno v 1042 roci Skulelev 2 mav blizko 30 par vesel mig perevoziti ekipazh priblizno z 70 80 osib i buv trohi menshe 30 m zavdovzhki U 1996 1997 rokah arheologi viyavili v gavani Roskille zalishki she odnogo korablya Ce sudno datovane priblizno 1025 rokom otrimalo nazvu Roskille 6 i maye 37 m zavdovzhki ta ye najdovshim doteper znajdenim korablem vikingiv Muzej korabliv vikingiv u Roskille keruvav proyektom stvorennya repliki korablya Skulelev 2 sho otrimala nazvu Morskij zherebec iz Glendalou dan Havhingsten fra Glendalough vartistyu 1 34 miljona yevro Proyekt trivav iz serpnya 2000 roku po veresen 2004 roku i vklyuchav majzhe 40 000 godin praci Vlitku 2007 roku Morskij zherebec zdijsniv plavannya z Roskille v Dublin i nazad U 2012 roci u Norvegiyi buv spushenij na vodu 35 metrovij dovgij korabel tipu skejd pid nazvoyu Draken Harald Harfagre Jogo zbuduvali z nulya fahivci vikoristovuyuchi originalni metodi vikingiv ta eksperimentalni arheologichni metodi Drakar Dokladnishe Drakar Na miskij pechatci Bergena zobrazheno dovgij korabel vikingiv mozhlivo drakar Drakar Drakkar abo dreki sudno drakon tip korablya z tridcyatma grebnimi lavkami j bilshe yaki vidomi lishe z istorichnih dzherel takih yak XIII stolittya i zhodnogo razu ne buli pidtverdzheni arheologichno V sagah ci sudna opisuyutsya yak nadzvichajno vishukani i bagato prikrasheni korabli sho vikoristovuvalis dlya vijni ta grabizhnickih nabigiv Jmovirno ci korabli buli skejdami yaki vidriznyalisya lishe rozmishenimi na shtevnyah zobrazhennyami griznih zviriv takih yak drakoni ta zmiyi Najpershim zgadanim drakarom buv korabel nevstanovlenih rozmiriv sho nalezhav Garaldu Prekrasnovolosomu v X stolitti Pershim drakarom rozmir yakogo zgaduyetsya v dzhereli buv Tranann z 30 parami vesel Olafa Tryuggvasona pobudovanij u Nidarosi priblizno v 995 roci Najvidomishim u cej period stav jogo piznishij korabel Ormrinn Langi Dovgij zmij iz 34 parami vesel pobudovanij protyagom zimi 999 1000 rokiv i zigravshij povidnu rol v morskij bitvi pid Svolderom Pid chas arheologichnih rozkopok ne bulo znajdeno spravzhnogo korablya drakona opisanogo v sagah Miska pechatka Bergena Norvegiya stvorena v 1299 roci zobrazhuye korabel iz golovoyu drakona na oboh kincyah sho mozhe predstavlyati korabel tipu drakar SpadshinaZobrazhennya z gobelena z Bajye na yakomu pokazano korabel Garolda Godvinsona yakij nablizhayetsya do plyazhu jmovirno v girli richki Somma Vikingi zrobili velikij vnesok u suchasnu tehnologiyu sudnobuduvannya Yihni metodi korablebuduvannya poshirilisya zavdyaki shirokomu kontaktu z inshimi kulturami i vidomo sho korabli XI ta XII stolit zapozichili bagato konstruktivnih osoblivostej dovgih korabliv nezvazhayuchi na te sho minulo bagato stolit Bagato istorikiv arheologiv i lyubiteliv prigod rekonstruyuvali dovgi korabli namagayuchis zrozumiti yak voni pracyuvali Ci vidtvoryuvachi zmogli identifikuvati bagato dosyagnen vikingiv shob zrobiti korabel krashim sudnom Dovgij korabel buv universalnim sudnom Vin buv dostatno nadijnim i micnim sudnom i pri comu legkim shvidkim i spritnim Z usima cimi yakostyami dovgij korabel ne mav sobi rivnih protyagom stolit azh do poyavi velikogo pivnichnoyevropejskogo koga U Skandinaviyi dovgi korabli buli zvichajnim sudnom dlya vijni navit iz zaprovadzhennyam kogiv u XII XIII stolittyah Lejdanskij zakon pro zbori z flotu zalishavsya v sili protyagom bilshoyi chastini Serednovichchya vimagayuchi shob na vimogu korolya vilni lyudi buduvali oblashtovuvali ta ukomplektovuvali vijskovi korabli korabli z prinajmni 20 abo 25 parami vesel 40 50 veslyariv Odnak vzhe naprikinci XIV stolittya ci sudna z nizkim bortom stali progravati v zitknennyah z novishimi i vishimi korablyami Koli najnyati Ganzejskim soyuzom Vitalijski brati baltijski pirati napali voseni 1393 roku na Bergen norvezki vijskovi korabli Margariti I Danskoyi ne zmogli vzyati na abordazh veliki korabli pirativ i napadniki zmogli bezkarno rozgrabuvati misto Takim chinom dlya vedennya vijni postupovo perejshli do vikoristannya inshih tipiv korabliv z visokimi bortami i she vishimi nadbudovami kastelyami na kormi ta nosi Zgadka pro porazku ostannogo dovgogo korabelya v boyu nadhodit z 1429 roku Vidomi dovgi korabliArheologichni znahidki Arheologi rozkopali kilka originalnih korabliv pobudovanih v chasi Dobi vikingiv Dobirka suden yaka bula osoblivo vazhlivoyu dlya suchasnogo rozuminnya dizajnu ta metodiv budivnictva dovgih korabliv vklyuchaye taki korabli Nidamskij choven bl 310 320 rr n e pohovalnij korabel z Daniyi Dubovij choven 24 metri zavdovzhki i privodivsya v ruh lishe za dopomogoyu vesel Niyakoyi shogli ne prikripleno oskilki ce bulo piznishim dopovnennyam do konstrukciyi longshipa Korabel Nydam demonstruye poyednannya budivelnih stiliv i vazhlivij dlya nashogo rozuminnya evolyuciyi rannih korabliv vikingiv nazva dovgogo korablya znajdenogo v Gdanskij zatoci v Polshi v 1977 roci Vin buv datovanij pershoyu polovinoyu H stolittya i mav 19 to 20 metres 62 to 66 ft dovgij u svoyemu dni Vin osoblivij i vazhlivij tim sho buduvavsya ne skandinavskimi a zahidnoslov yanskimi majstrami Konstrukciya lishe neznachno vidriznyayetsya vid skandinavskih dovgih korabliv Hedebyu 1 dovgij korabel tipu skejd znajdenij v gavani Hedebyu v 1953 roci Mav majzhe 31 metr 102 futi zavdovzhki i buv zbudovanij priblizno v 985 roci nashoyi eri Pri maksimalnij shirini v mideli lishe 2 7 metriv pokaznik spivvidnoshennya jogo shirini do dovzhini skladav bilshe 11 sho robit jogo najbilsh vidovzhenim vidomim dovgim korablem Choven Hedebyu 1 bulo vigotovleno z dubovoyi derevini i jogo budivnictvo vimagalo duzhe visokogo rivnya majsternosti Useberzkij korabel i Gokstadskij korablel obidva z Vestfolla v Norvegiyi Obidva voni predstavlyayut dizajn dovgogo korablya piznoyi dobi vikingiv Roskille 6 ce nazva najdovshogo dovgogo korablya koli nebud znajdenogo sho mav zavdovzhki priblizno 37 5 metriv 123 futiv Vin buv viyavlenij u 1996 1997 rokah pid chas zemlyanih robit bilya Muzeyu korabliv vikingiv u Roskille v Daniyi Korabel buv pobudovanij blizko 1025 roku no pohovalnij korabel zavdovzhki 21 m Pobudovanij u Norvegiyi blizko 732 roku buv viyavlenij u 2018 roci U grudni 2022 roku zavershili rozkopki a zalishki kilya prohodyat konservaciyu Literaturni zgadki Osoblivo reprezentativni dovgi korabli vikingiv otrimuvali vlasnu nazvu Tak pershij vidomij velikij vijskovij korabel Olava Tryuggvasona mav nazvu Tranann Zgodom vin priviz inshij korabel z Gelgelandu pid nazvoyu Wurm a vidtak pobuduvav she bilshij korabel iz 34 grebnimi lavami z kozhnogo boku Ce buv Ormurin langi Dovgij zmij Korabel poperednik z tih pir nazivavsya Ormurin skamma Korotkij zmij Korabel svyatogo Olafa nazivali Karlhofdi Golova lyudini tomu sho na nomu bula virizana golova korolya zamist golovi drakona Vin takozh mav korabel pid nazvoyu Visundur Zubr tomu sho na jogo forshtevni bula golova zubra Kazhut sho ce takozh bulo pozolochene She odin korabel vidomij pid nazvoyu Tranann Korol Gokon Gokonsson nazvav svij korabel Krosssudina Korabli takozh nazivali na chest togo hto yih daruvav Ce bulo im ya Knorr Sveinsnautr dane Korolem Svejnom Abo jogo nazvali na chest togo u kogo jogo vkrali yak korabel Halfdanarnautr Piznishi nazvi korabliv pohodyat vid ninishnogo vlasnika Reimarssud 1370 i Alfsbuza 1392 Hristiyanski imena takozh chasto vikoristovuvalisya v hristiyanskij period Postolasud Krosssud olafssud Katrinarsud Sunnifasud tosho Lishe v XV stolitti korabli mistyat imena svyatih bez dodavannya napriklad svyatij Petro Perelik vazhlivih korabliv vidomih lishe z pismovih dzherel vklyuchaye Mora korabel podarovanij Vilgelmu Zavojovniku jogo druzhinoyu Matildoyu yakij vikoristovuvavsya yak flagmanskij korabel Vilgelma pid chas normanskogo zavoyuvannya Angliyi Vidomi z sag dovgi korabli sho mali vid 30 par vesel Nazva chovnva Chas i misce budivnictva Vlasnik Kilkist lav dlya grebciv Tranann Nidaros 995 Olaf I Tryuggvason 30 Ormurin skamma Wurm Salten do 999 fermer Raud 30 Ormurin langi Nidaros 999 1000 Olaf I Tryuggvason 34 Rugalann do 1020 Erling Skyalgson 30 Visundur Nidaros 1026 Olaf II Garaldson 30 Buzu skip Nidaros 1061 1062 Garald III Gardrode 35 Mariusud I Nidaros 1182 1183 Sverrir I Sigurdson 32 ognabrandur Nidaros 1199 Sverrir I Sigurdson 30 Nidaros 1206 1207 Inge III Bardsson 36 Nidaros 1206 1207 Yarl Gokon 32 Nidaros 1206 1207 Piter Stejpe 32 olavssud nevidomo Birkebejneri 31 Langfredag Nidaros 1232 1233 Yarl Skuli 36 Kross sud Orust 1252 1253 Gokon IV Gokonsson 35 Mariusud II Bergen 1256 1257 Gokon IV Gokonsson 30 Kristsud Bergen 262 1263 Gokon IV Gokonsson 37 Repliki Viking replika Gokstadskogo korablya na Vsesvitnij vistavci Chikago 1893 rik Z momentu vidkrittya u 1800 h rokah originalnih dovgih korabliv bulo zdijsneno bagato sprob zbuduvati repliki ta kopiyi korabliv vikingiv Odnak bilshist budivelnikiv ne zmogli vstoyati pered spokusoyu vikoristati v procesi budivnictva suchasni materiali metodi ta instrumenti U 1892 93 rokah norvezhec Magnus Andersen zbuduvav u Bergeni povnorozmirnu kopiyu Gokstadskogo korablya pid nazvoyu Viking Na nomu komanda doslidnikiv peretnula Atlantiku i pribula na Vsesvitnyu vistavku v Chikago Kopiya dovgogo korablya Satton Gu vigotovlena v masshtabi 1 2 bula osnashena velikim vitrilom nezvazhayuchi na te sho original buv ozbroyenij lishe veslami Na vigotovlennya pishov rik Z momentu vigotovlennya pershoyi repliki Viking bulo stvoreno bagato inshih kopij korabliv vikingiv vklyuchno z replikami dovgih korabliv Budivelniki deyakih kopij prosto nadihalis zagalnim dizajnom ta tehnologiyami budivnictva dovgih korabliv todi yak inshi repliki ye skladnimi robotami eksperimentalnoyi arheologiyi yaki namagalis vidtvoriti originali yakomoga tochnishe Repliki dovgih korabliv vikingiv vazhlivi dlya rozuminnya originalnogo dizajnu ta konstrukciyi dovgih korabliv vklyuchayut Viking Viking najpersha kopiya dovgogo korablya vikingiv bula pobudovana na verfi Rodsverven u Sandefiordi Norvegiya za zrazkom Gokstadskogo korablya U 1893 roci vin perepliv Atlantichnij okean do Chikago v Spoluchenih Shtatah dlya uchasti u Vsesvitnij Kolumbijskij vistavci Repliki Skulelevskih korabliv usi p yat Skulelevskih korabliv buli vidtvoreni replikah deyaki z nih kilka raziv Kozhen z nih maye riznu konstrukciyu ale lishe korabli Skulelev 1 2 i 5 vidnosyatsya do dovgih korabliv Budivnictvo 35 metrovoyi repliki skejda Draken Harald HarfagreHavhingsten fra Glendalough Morskij zherebec iz Glendalou kopiya korablya Skulelev 2 pobudovana avtentichnimi metodami Replika maye dovzhinu 30 metriv i ye drugoyu po dovzhini bud koli zroblenoyu kopiyeyu korablya vikingiv Originalnij korabel Skulelev 2 buv pobudovanij poblizu Dublina priblizno v 1042 roci i vidkritij v Roskille Daniya v 1962 roci Morskij zherebec iz Glendalou vidpliv iz Roskille do Dublina vlitku 2007 roku na chest podorozhi originalu Vzimku 2007 2008 rokiv Morskij zherebec buv vistavlenij bilya Nacionalnogo muzeyu v Dublini a vlitku 2008 roku povernuvsya do Roskilde Dragon Harald Fairhair Drakon Garalda Prekrasnovolosogo najbilshij dovgij korabel pobudovanij u nash chas z dovzhinoyu korpusu v 35 metriv Korabel ne ye kopiyeyu bud yakogo konkretnogo originalnogo korablya a buv pobudovanij za dopomogoyu avtentichnih budivelnih metodiv Vin buv pobudovanij v Gaugesunni Norvegiya i spushenij na vodu v 2012 roci Islendingur Islandiya povnorozmirna kopiya 22 metrovogo Gokstadskogo korablya pobudovanogo z vikoristannyam tradicijnih budivelnih tehnologij U 2000 roci vin virushiv z Islandiyi do L Ans o Medouz u Nyufaundlendi shob vzyati uchast u svyatkuvanni 1000 richchya vidkrittya Lejfom Eriksonom Ameriki Munin kopiya Gokstadskogo korablya v polovinu rozmiru Prishvartovanij u Vankuverskomu morskomu muzeyi vin buv pobudovanij u Skandinavskomu gromadskomu centri Bernabi Britanska Kolumbiya i spushenij na vodu v 2001 roci Myklebust povnorozmirna kopiya 30 metrovogo no najbilshogo korablya znajdenogo v Norvegiyi sho buv zbudovanij priblizno v 880 roci Replika vigotovlena v 2019 roci i rozmishena v centri znan Sagastad i ye najbilshoyu kopiyeyu zasnovanoyu na originalnij znahidci Div takozhKorabli vikingiv KnorPosilannyaMuzej korabliv vikingiv u Roskille Muzej korabliv vikingiv v Oslo Katastrofa Ormen Friske zasterezhennya vid pomilok u konstrukciyi kopij korabliv vikingivPrimitkiJan Bill 2003 Scandinavian Warships and Naval Power in the Thirteenth and Fourteenth Centuries War at Sea in the Middle Ages and the Renaissance 14 35 52 ISBN 9780851159034 JSTOR 10 7722 j ctt81rtx 9 https www vikingtidsmuseet no english Byron Heath 2005 Rosenberg Publishing s 26 ISBN 978 1 877058 31 8 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2023 Procitovano 2 lipnya 2013 Arhiv originalu za 18 lipnya 2011 Procitovano 11 chervnya 2009 Pauline Asingh 2009 Grauballemanden Gyldendal A S s 195 ISBN 978 87 02 05688 4 Procitovano 2 lipnya 2013 Nordeide S W Bonde N Thun T 2020 At the threshold of the Viking Age New dendrochronological dates for the Kvalsund ship and boat bog offerings Norway Journal of Archaeological Science Reports 29 102192 doi 10 1016 j jasrep 2020 102192 Bruun Per 1997 The Viking Ship Journal of Coastal Research angl 13 4 1282 1289 JSTOR 4298737 Garrison Ervan G 29 chervnya 1998 History of Engineering and Technology Artful Methods CRC Press ISBN 9780849398100 Procitovano 14 grudnya 2021 web archive org 22 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2019 Procitovano 24 grudnya 2022 Secrets of Viking Ships Pbs org Procitovano 14 grudnya 2021 Det norske akademis ordbok dictionnaire de l academie norvegienne lire en norvegien Rasmus Nyerup 1803 Historisk statistisk Skildring af Tilstanden i Danmark og Norge i aeldre og nyere tider Soldin s 71 Procitovano 2 lipnya 2013 Jorgen Jensen 2001 Danmarks oldtid Yngre Jernalder og Vikingetid 400 1050 e Kr Gyldendal s 413 ISBN 978 87 02 00333 8 Procitovano 2 lipnya 2013 Jesch Judith 2001 Ships and Men in the Late Viking Age The Vocabulary of Runic Inscriptions and Skaldic Verse Ships and Men in the Late Viking Age angl 119 179 ISBN 9780851158266 JSTOR 10 7722 j ctt163tb4f 9 RODGER N A M 1995 Cnut s Geld and the Size of Danish Ships The English Historical Review CX 436 392 403 doi 10 1093 ehr cx 436 392 ISSN 0013 8266 E Magnusson 1906 Notes on shipbuilding amp nautical terms of old in the North Magnusson s 45 Kvittingen Ida 6 bereznya 2014 Norwegian Viking treasures tour Europe Sciencenorway no Procitovano 14 grudnya 2021 Wolfgang Grape The Bayeux Tapestry Prestel ISBN 3 7913 1365 7 p 95 Vikingeskibe og maritime handvaerk Vikingeskibsmuseet dk Procitovano 14 grudnya 2021 Horte Jan Bill Red Marianne Juelsgard Puck 2 a Slavic longship Vikingeskibsmuseet i Roskilde brit Procitovano 24 grudnya 2022 Viking Ship Museum Roskilde Arhiv originalu za 25 sichnya 2016 Procitovano 10 sichnya 2016 Horte Jan Bill Red Marianne Juelsgard Roskilde 6 Vikingeskibsmuseet i Roskilde da DK Procitovano 6 listopada 2021 First Viking ship excavation in a century begins in Norway Bbc co uk 27 chervnya 2020 Procitovano 14 grudnya 2021 Bergstrom Ida Irene 9 grudnya 2021 The 12 most exciting finds from the Gjellestad Viking ship dig sciencenorway no angl Procitovano 24 grudnya 2022 Heimskringla olafs saga Tryggvasonar Kap 72 Heimskringla olafs saga helga Kap 144 Falk S 32 M Andersen Vikingfoerden 1895 Swenson Allan A Viking Art Olaf Oden Art amp Design Arhiv originalu za 7 grudnya 2013 Procitovano 5 zhovtnya 2013 Viking Boat Association Arhiv originalu za 16 sichnya 2016 Procitovano 4 sichnya 2016 Scandinaviancentre org Arhiv originalu za 1 sichnya 2016 Procitovano 4 sichnya 2016 DzherelaBill Jan 1997 Ships and seamanship in Sawyer P ed Oxford Illustrated History of the Vikings Oxford Oxford University Press Bill Jan 2008 Viking Ships and the Sea in Brink S and Price N eds The Viking World Routledge 2008 pp 170 80 Hegedus R Akesson S Wehner R amp Horvath G 2007 Could Vikings Have Navigated under Foggy and Cloudy Conditions by Skylight Polarization On the Atmospheric Optical Prerequisites of Polarimetric Viking Navigation under Foggy and Cloudy Skies Proceedings Mathematical Physical and Engineering Sciences 463 2080 1081 1095 ISBN 978 0 415 69262 5 Brogger A W and Shetelig H 1951 The Vikings Ships Their Ancestry and Evolution Oslo Dreyer 1951 Bruun Per 1997 The Viking Ship Journal of Coastal Research 4 1997 1282 89 JSTOR Durham Keith 2002 Viking Longship New Vanguard 47 Osprey Publishing 2002 ISBN 978 1 84176 349 1 W Fitzhugh and E Ward Vikings The North Atlantic Saga Washington Smithsonian Institution Press 2000 1951 The Viking ships their ancestry and evolution Oslo Dreyer 1951 Hale J R 1998 The Viking Longship Scientific American February 1998 pp 58 66 K McCone Zisalpinisch gallisch uenia und lokan in Festschrift Untermann ed Heidermans et al Innsbruck 1993 1 L Trent 1999 The Viking Longship San Diego Lucent Books 1999 A Forte R Oram and F Pederson Viking Empires 1st ed Cambridge Cambridge University Press 2005 ISBN 0 521 82992 5 D Dersin ed What Life Was Like When Longships Sailed first ed Richmond Time Life Books 1998 D Dersin ed What Life Was Like When Longships Sailed 1st ed Richmond Time Life Books 1998 Chartrand Rene Mark Harrison Ian Heath and Keith Durham The Vikings voyagers of discovery and plunder Osprey Publishing 2006 142 90 Jesch J 2001 Ships and Sailing In Ships and Men in the Late Viking Age The Vocabulary of Runic Inscriptions and Skaldic Verse pp 119 179 N A M Rodger 1995 Cnut s Geld and the Size of Danish Ships The English Historical Review 110 436 392 403 Per Bruun 1997 The Viking Ship Journal of Coastal Research 13 4 1282 1289 Horvath G Barta A Pomozi I Suhai B Hegedus R Akesson S Wehner R 2011 On the trail of Vikings with polarized skylight Experimental study of the atmospheric optical prerequisites allowing polarimetric navigation by Viking seafarers Philosophical Transactions Biological Sciences 366 1565 772 782 Bill J 2003 SCANDINAVIAN WARSHIPS AND NAVAL POWER IN THE THIRTEENTH AND FOURTEENTH CENTURIES In Hattendorf J amp Unger R Eds War at Sea in the Middle Ages and the Renaissance pp 35 52 Boydell and Brewer
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Довгий корабель у Вікісховищі
