Ламія (грец. Λαμία) — місто в Греції, у периферії Центральна Греція, столиця ному Фтіотида.
Ламія Λαμία | |
---|---|
Панорама сучасного міста | |
Ламія | |
Координати: 38°54′ пн. ш. 22°26′ сх. д. / 38.900° пн. ш. 22.433° сх. д. | |
Країна | Греція |
Децентр. адміністрація | Адміністрація Фессалії і Континентальної Греції |
Периферія | Центральна Греція |
Периф. одиниця | Фтіотида |
Колишні адмін. одиниці | |
- Регіон | Центральна Греція |
- Ном | Фтіотида |
Розташування на мапі ному | |
Уряд | |
- мер | Йоргос Н. Котроніас |
Площа | |
- Повна | 413,5 км² |
Висота над р.м. | 50 м |
Населення (2001) | |
- Усього | 58 601 |
Часовий пояс | EET/EEST (/) |
Поштовий код | 351 00 |
Телефонний код(и) | 22310 |
Авто | ΜΙ |
Вебсайт: www.lamia.gr |
Історія
Перші поселення в районі сучасного міста віднесені до 5 тисячоліття до нашої ери. Вперше місто було згадане 424 до н. е. через потужний землетрус як важливий військовий форпост Спарти. Пізніше місто було захоплене Александром Македонським, згодом афінянами. У місті ховався Антипатр, полководець Філіппа II та Александра Македонського, діадох, під час Ламійської війни в період 323 до н. е. — 322 до н. е. рр. Зрештою Ламія стала процвітаючим містом, ще більше зміцнилась у доби Етолійської гегемонії. Проте 190 до н. е. місто завоювали римляни.
Частиною сучасної незалежної Грецької республіки Ламія стала однією з перших після подій Грецької революції у 1829 році.
У Ламії заснований указом Грецьким урядом Університет Центральної Греції в квітні 2003 року.
Фортеця в Ламії
На пагорбі над містом розташована фортеця. Укріплення згадується з V століття до нашої ери. В середньовічні часи фортеця згадується на початку XIII століття у листі папи Інокентія III. В 1218 році фортецю захопив Епірський деспотат, а в 1273 році перейшов до Гійома де Ла Роша — герцог Афін (1280–1287 рр.). Фортеця перейшла до каталонців в 1311 році, яка була під їх управлінням аж до захоплення османами у 1446 році. З 1832/33 років після Грецької революції і аж до Другої світової війни фортеця використовувалась як військова база.
(Додатково: Фортеця в Ламії у Вікісховищі)
Населення
Рік | Місто |
---|---|
1981 | 41,846 |
1991 | 55,445 |
2001 | 58,601 |
Персоналії
- Афанасій Діакос — ватажок Грецької революції.
- Нікі Бакоянні — спортсменка зі стрибків у висоту.
- — політик.
- — грецький генерал доби Другої світової війни.
Міста-побратими
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Lamia (Greece) |
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
- Foteini Papakonstantinou, Maria; Karantzali, Efthimia; Froussou, Eleni; Papastathopoulou, Aristea; Tileli, Filitsa (2015). ΑΡΧΑΙΑ ΛΑΜΙΑ – ANCIENT LAMIA. https://www.academia.edu.
- Papastathopoulou, Aristea (2021). ΛΑΜΙΑ. ΤΕΙΧΟΣ ΑΡΧΑΙΑΣ ΠΟΛΗΣ. https://www.academia.edu.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lamiya grec Lamia misto v Greciyi u periferiyi Centralna Greciya stolicya nomu Ftiotida Lamiya Lamia Panorama suchasnogo mistaPanorama suchasnogo mista Lamiya Koordinati 38 54 pn sh 22 26 sh d 38 900 pn sh 22 433 sh d 38 900 22 433 KrayinaGreciya Decentr administraciyaAdministraciya Fessaliyi i Kontinentalnoyi GreciyiPeriferiyaCentralna GreciyaPerif odinicyaFtiotida Kolishni admin odinici RegionCentralna Greciya NomFtiotidaRoztashuvannya na mapi nomu Uryad merJorgos N Kotronias Plosha Povna 413 5 km Visota nad r m 50 m Naselennya 2001 Usogo 58 601 Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 351 00 Telefonnij kod i 22310 Avto MI Vebsajt www lamia gr U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lamiya znachennya IstoriyaPershi poselennya v rajoni suchasnogo mista vidneseni do 5 tisyacholittya do nashoyi eri Vpershe misto bulo zgadane 424 do n e cherez potuzhnij zemletrus yak vazhlivij vijskovij forpost Sparti Piznishe misto bulo zahoplene Aleksandrom Makedonskim zgodom afinyanami U misti hovavsya Antipatr polkovodec Filippa II ta Aleksandra Makedonskogo diadoh pid chas Lamijskoyi vijni v period 323 do n e 322 do n e rr Zreshtoyu Lamiya stala procvitayuchim mistom she bilshe zmicnilas u dobi Etolijskoyi gegemoniyi Prote 190 do n e misto zavoyuvali rimlyani Chastinoyu suchasnoyi nezalezhnoyi Greckoyi respubliki Lamiya stala odniyeyu z pershih pislya podij Greckoyi revolyuciyi u 1829 roci U Lamiyi zasnovanij ukazom Greckim uryadom Universitet Centralnoyi Greciyi v kvitni 2003 roku Fortecya v Lamiyi Na pagorbi nad mistom roztashovana fortecya Ukriplennya zgaduyetsya z V stolittya do nashoyi eri V serednovichni chasi fortecya zgaduyetsya na pochatku XIII stolittya u listi papi Inokentiya III V 1218 roci fortecyu zahopiv Epirskij despotat a v 1273 roci perejshov do Gijoma de La Rosha gercog Afin 1280 1287 rr Fortecya perejshla do katalonciv v 1311 roci yaka bula pid yih upravlinnyam azh do zahoplennya osmanami u 1446 roci Z 1832 33 rokiv pislya Greckoyi revolyuciyi i azh do Drugoyi svitovoyi vijni fortecya vikoristovuvalas yak vijskova baza Dodatkovo Fortecya v Lamiyi u Vikishovishi NaselennyaRik Misto 1981 41 846 1991 55 445 2001 58 601PersonaliyiAfanasij Diakos vatazhok Greckoyi revolyuciyi Niki Bakoyanni sportsmenka zi stribkiv u visotu politik greckij general dobi Drugoyi svitovoyi vijni Mista pobratimiRyashiv Polsha Panorama Lamiyi fortecya roztashovana na pagorbi z pravoyi storoni PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Lamia Greece Deite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 Foteini Papakonstantinou Maria Karantzali Efthimia Froussou Eleni Papastathopoulou Aristea Tileli Filitsa 2015 ARXAIA LAMIA ANCIENT LAMIA https www academia edu Papastathopoulou Aristea 2021 LAMIA TEIXOS ARXAIAS POLHS https www academia edu