Лазаревські (рос. Лазаревские) — український старшинський, пізніше дворянський рід.
Лазаревські | |
---|---|
Опис герба: див. текст | |
Родоначальник: | Ананій Лазаренко |
Походження
Походить від козаків Лазоренків, які за реєстрами 1711 і 1736 були приписані до Конотопської сотні Ніжинського полку. Одна з відомих гілок цього роду була заснована знатним військовим товаришем Ананієм Лазоренко, жителем міста Конотоп (XVII ст.). Його онук Степан Леонтійович Лазоренко (?—1803) — став конотопським кушніром, пізніше повернувся в стан козаків і змінив прізвище на Лазаревський. Після ліквідації автономії Гетьманщини, і видання 21 квітня 1785 року імператрицею Катериною II «Грамоти на права, вольности и преимущества российского дворянства», Степан Леонтійович 10 жовтня 1786 за рішенням дворянських зборів Новгород-Сіверського намісництва отримав спадкове дворянство за військову службу предків, і з нащадками був внесений в ІІ частину дворянської родовідної книги Новгород-Сіверського намісництва. Але вже в 1790-х рр., із запровадженням у Російській імперії значних обмежень щодо зарахування до дворянського стану, насамперед через обов'язкове затвердження прав на дворянство Правительствуючим Сенатом, Лазаревський та його діти втратили права на дворянство.
Опис герба
В блакитному полі дві сидячі обернені одна від одної борзі собаки; зверху червона стіна ().
Нашоломник: виникаюча вліво борза.
Представники роду
(1758—1806) — колезький реєстратор, канцелярист Конотопського сотенного правління та Ніжинської полкової канцелярії (1770–1780), значковий товариш Ніжинського полку (1780), суддя м. Конотоп (1782), чиновник Конотопського повітового казначейства (1783—91), возний та коморник Конотопського повіту (1797–1806).
- (1778—1856) — титулярний радник. Отримав домашню освіту. Служив у конотопських підкоморському та повітовому судах (1797–1832). Під час служби змінив прізвище на Лазаревський. 1832 року вийшов у відставку, і того ж року був обраний засідателем Конотопського повітового суду. За організацію виборів дворянства (1836) нагороджений орденом св. Володимира IV ст., завдяки чому 20 травня 1836 року на підставі рішення Чернігівських дворянських зборів рід Лазаревських було внесено в ІІІ частину дворянської родовідної книги Чернігівської губернії. Автор мемуарів про Чернігівщину першої половини XIX ст. «Памяти мои [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]».
- Василь Матвійович Лазаревський (1817—1890) — белетрист, письменник і перекладач. Закінчив Харківський університет. Чиновник Оренбурзької прикордонної комісії (1847–1848). З 1848 року жив у Петербурзі. Був знайомий з Тарасом Шевченком, листувався з ним і матеріально допомагав поетові на засланні. Переклав російською мовою твори Вільяма Шекспіра — «Отелло», «Король Лір», «Макбет», збирав матеріали для «Полного малоросійського словаря» (залишився в рукописі);
- Михайло Матвійович Лазаревський (1818—1867) — закінчив Ніжинську гімназію вищих наук. Службу почав у Чернігівській палаті цивільного суду (1838–40). У 1841–46 роках жив у Тобольську, з 1846 році переїхав до Оренбурга. Там в 1847 році познайомився з Т. Шевченком, який на той час був туди засланий (згодом був переведений в Орську фортецю). Знайомство перейшло в дружбу, яка тривала до смерті поета. З 1850 року служив чиновником з особливих доручень при петербурзькому цивільному губернаторові та радником Петербурзького губернського правління. З кінця 1850-х і до смерті працював управителем справами й маєтками графа Олексія Уварова.
- Олександр Матвійович Лазаревський (1834—1902) — український історик і генеалог;
- Борис Олександрович Лазаревський (1871—1936) — український та російський письменник, співробітник військового міністерства УНР. З 1921 на еміграції у Франції;
- Гліб Олександрович Лазаревський (1879—1949) — український літературознавць;
- (1910—2003) — в 1935 році разом з матір'ю був репресований, засуджений на 5 років позбавлення волі і засланий до Сибіру. Під час Другої світової воював на Ленінградсьому фронті. За фахом — будівельник. Після війни працював у Міністерстві комунального господарства УРСР начальником відділу зовнішнього благоустрою Управління благоустрою і зелених зон. Від 1976 — на пенсії. Почав займатися літературною діяльністю. Автор спогадів «Настоящему с памятью о прошлом»;
- Олександр Олександрович Лазаревський (1948—2009) — український культурний діяч;
- (1910—2003) — в 1935 році разом з матір'ю був репресований, засуджений на 5 років позбавлення волі і засланий до Сибіру. Під час Другої світової воював на Ленінградсьому фронті. За фахом — будівельник. Після війни працював у Міністерстві комунального господарства УРСР начальником відділу зовнішнього благоустрою Управління благоустрою і зелених зон. Від 1976 — на пенсії. Почав займатися літературною діяльністю. Автор спогадів «Настоящему с памятью о прошлом»;
- Катерина Олександрівна Лазаревська (1879–1940) — український археограф та палеограф;
- Ганна Олександрівна Лазаревська (1868—1948) — дружина Тихіна Осадчого;
- (1820–1890) — закінчив Чернігівську гімназію та Харківський університет. Розпочав службу в канцелярії Чернігівської губернської управи, потім в Оренбурзькій прикордонній комісії. Від 1860 року управляючий удільної контори в м. Орел. В 1870–83 рр. управляючий Ставропольськими удільними маєтностями.
- (1829–1880) — навчався в Конотопському повітовому училищі, потім у Полтавському кадетському корпусі, звідки переведений у Дворянський полк. В 1851 р. залишив військову службу, жив у Санкт-Петербурзі, пізніше м. Керч. Працював у Керченському археологічному музеї, брав участь в археологічних розкопках біля міст Керч та Новомосковськ. Від 1862 р. управляючий Лівадією;
- (1836—1867) — дійсний статський радник. Навчався в Конотопському повітовому училищі, пізніше Ніжинській гімназії. Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Секретар у Орловському губернському по селянським справам присутствії (1861–65), а з 1869 — в присутствії по селянських справах губерній Царства Польського у Варшаві (1874 переведене до С.-Петербурга). Був одним з упорядників збірника «Собрание важнейших памятников по истории Русского права».
- Микола Іванович Лазаревський (1868—1921) — відомий російський правознавець, діяч партії кадетів. Після Революції брав активну участь в органі Юридичної наради Тимчасового уряду. Розстріляний за рішенням ВЧК в 1921 році по т.з. «Справі Таганцева».
Див. також
Джерела та література
- Н. О. Герасименко. Лазаревські [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 30. — .
Література
- Лазаревский О. Сведения о старейших членах рода Лазаревских [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]. В кн.: , т. 2. К., 1927;
- Лазаревський О. Короткі біографії братів Лазаревських [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]. В кн.: Український археографічний збірник, т. 2. К., 1927;
- Лазаревский М. Памяти мои [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]. В кн.: Український археографічний збірник, т. 2. К., 1927;
- Лазаревський Г. О. Київська старовина. Спогади. «Українська література», 1943, № 7, 8/9, 10/11, 12; 1944, № 1, 2, 3/4, 5/6, 7/8, 9/10, 11;
- Хорунжий Ю. Півтораста літ родини Лазаревських. «Дніпро», 1991, № 6; Історія Національної академії наук України. 1918—1923: Документи і матеріали. К., 1993;
- Русские писатели. 1800—1917: Биографический словарь, т. 3. М., 1994;
- Забіяка І. М. Мемуари чотирьох поколінь роду Лазаревських як історичне джерело. В кн.: Матеріали Всеукраїнської науково-освітньої конференції «Історіографічна спадщина науки історії України (погляд з кінця ХХ ст.)». Глухів, 1996;
- Лазаревський А. А. Pro domo sua. Про мой дом. Мегион, 1999;
- Воронов В. І. Родина Лазаревських у контексті вітчизняного історико-культурного процесу. В кн.: Історіографічні та джерелознавчі проблеми історії України. Образи науки: Міжвузівський збірник наукових праць. Дніпропетровськ, 2000;
- Лазаревский А. Г. Настоящему — с памятью о прошлом. К., 2001;
- Лисий І. Нащадки великого історика. В кн.: Лазаревський Олександр Матвійович. 1834—1902: Матеріали та доповіді науково-практичної конференції «Українська археографія: проблеми і перспективи», присвяченої 160-річчю від дня народження О. М. Лазаревського, 20—22 жовтня 1994 р. Київ—Чернігів, вип. 1. К., 2003;
- Юркова О. Лазаревська Катерина Олександрівна. В кн.: Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довідник, вип. 2, ч. 1. К.—Львів, 2003;
- Герасименко Н. О. Подвижник історичної науки О. М. Лазаревський. «УІЖ», 2004, № 4, 5; Її ж. До історії дворянства роду Лазаревських. «УІЖ», 2006, № 5.
- Листування родини Лазаревських та деякі родинні документи [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Український археографічний збірник. Том 2. К., 1927
Посилання
- Лазаревські [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lazarevskij Lazarevski ros Lazarevskie ukrayinskij starshinskij piznishe dvoryanskij rid Lazarevski Opis gerba div tekst Rodonachalnik Ananij LazarenkoPohodzhennyaPohodit vid kozakiv Lazorenkiv yaki za reyestrami 1711 i 1736 buli pripisani do Konotopskoyi sotni Nizhinskogo polku Odna z vidomih gilok cogo rodu bula zasnovana znatnim vijskovim tovarishem Ananiyem Lazorenko zhitelem mista Konotop XVII st Jogo onuk Stepan Leontijovich Lazorenko 1803 stav konotopskim kushnirom piznishe povernuvsya v stan kozakiv i zminiv prizvishe na Lazarevskij Pislya likvidaciyi avtonomiyi Getmanshini i vidannya 21 kvitnya 1785 roku imperatriceyu Katerinoyu II Gramoti na prava volnosti i preimushestva rossijskogo dvoryanstva Stepan Leontijovich 10 zhovtnya 1786 za rishennyam dvoryanskih zboriv Novgorod Siverskogo namisnictva otrimav spadkove dvoryanstvo za vijskovu sluzhbu predkiv i z nashadkami buv vnesenij v II chastinu dvoryanskoyi rodovidnoyi knigi Novgorod Siverskogo namisnictva Ale vzhe v 1790 h rr iz zaprovadzhennyam u Rosijskij imperiyi znachnih obmezhen shodo zarahuvannya do dvoryanskogo stanu nasampered cherez obov yazkove zatverdzhennya prav na dvoryanstvo Pravitelstvuyuchim Senatom Lazarevskij ta jogo diti vtratili prava na dvoryanstvo Grupovij portret rodini LazarevskihOpis gerbaV blakitnomu poli dvi sidyachi oberneni odna vid odnoyi borzi sobaki zverhu chervona stina Nasholomnik vinikayucha vlivo borza Predstavniki rodu 1758 1806 kolezkij reyestrator kancelyarist Konotopskogo sotennogo pravlinnya ta Nizhinskoyi polkovoyi kancelyariyi 1770 1780 znachkovij tovarish Nizhinskogo polku 1780 suddya m Konotop 1782 chinovnik Konotopskogo povitovogo kaznachejstva 1783 91 voznij ta komornik Konotopskogo povitu 1797 1806 1778 1856 titulyarnij radnik Otrimav domashnyu osvitu Sluzhiv u konotopskih pidkomorskomu ta povitovomu sudah 1797 1832 Pid chas sluzhbi zminiv prizvishe na Lazarevskij 1832 roku vijshov u vidstavku i togo zh roku buv obranij zasidatelem Konotopskogo povitovogo sudu Za organizaciyu viboriv dvoryanstva 1836 nagorodzhenij ordenom sv Volodimira IV st zavdyaki chomu 20 travnya 1836 roku na pidstavi rishennya Chernigivskih dvoryanskih zboriv rid Lazarevskih bulo vneseno v III chastinu dvoryanskoyi rodovidnoyi knigi Chernigivskoyi guberniyi Avtor memuariv pro Chernigivshinu pershoyi polovini XIX st Pamyati moi 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine Vasil Matvijovich Lazarevskij 1817 1890 beletrist pismennik i perekladach Zakinchiv Harkivskij universitet Chinovnik Orenburzkoyi prikordonnoyi komisiyi 1847 1848 Z 1848 roku zhiv u Peterburzi Buv znajomij z Tarasom Shevchenkom listuvavsya z nim i materialno dopomagav poetovi na zaslanni Pereklav rosijskoyu movoyu tvori Vilyama Shekspira Otello Korol Lir Makbet zbirav materiali dlya Polnogo malorosijskogo slovarya zalishivsya v rukopisi Mihajlo Matvijovich Lazarevskij 1818 1867 zakinchiv Nizhinsku gimnaziyu vishih nauk Sluzhbu pochav u Chernigivskij palati civilnogo sudu 1838 40 U 1841 46 rokah zhiv u Tobolsku z 1846 roci pereyihav do Orenburga Tam v 1847 roci poznajomivsya z T Shevchenkom yakij na toj chas buv tudi zaslanij zgodom buv perevedenij v Orsku fortecyu Znajomstvo perejshlo v druzhbu yaka trivala do smerti poeta Z 1850 roku sluzhiv chinovnikom z osoblivih doruchen pri peterburzkomu civilnomu gubernatorovi ta radnikom Peterburzkogo gubernskogo pravlinnya Z kincya 1850 h i do smerti pracyuvav upravitelem spravami j mayetkami grafa Oleksiya Uvarova Oleksandr Matvijovich Lazarevskij 1834 1902 ukrayinskij istorik i genealog Boris Oleksandrovich Lazarevskij 1871 1936 ukrayinskij ta rosijskij pismennik spivrobitnik vijskovogo ministerstva UNR Z 1921 na emigraciyi u Franciyi Glib Oleksandrovich Lazarevskij 1879 1949 ukrayinskij literaturoznavc 1910 2003 v 1935 roci razom z matir yu buv represovanij zasudzhenij na 5 rokiv pozbavlennya voli i zaslanij do Sibiru Pid chas Drugoyi svitovoyi voyuvav na Leningradsomu fronti Za fahom budivelnik Pislya vijni pracyuvav u Ministerstvi komunalnogo gospodarstva URSR nachalnikom viddilu zovnishnogo blagoustroyu Upravlinnya blagoustroyu i zelenih zon Vid 1976 na pensiyi Pochav zajmatisya literaturnoyu diyalnistyu Avtor spogadiv Nastoyashemu s pamyatyu o proshlom Oleksandr Oleksandrovich Lazarevskij 1948 2009 ukrayinskij kulturnij diyach Katerina Oleksandrivna Lazarevska 1879 1940 ukrayinskij arheograf ta paleograf Ganna Oleksandrivna Lazarevska 1868 1948 druzhina Tihina Osadchogo 1820 1890 zakinchiv Chernigivsku gimnaziyu ta Harkivskij universitet Rozpochav sluzhbu v kancelyariyi Chernigivskoyi gubernskoyi upravi potim v Orenburzkij prikordonnij komisiyi Vid 1860 roku upravlyayuchij udilnoyi kontori v m Orel V 1870 83 rr upravlyayuchij Stavropolskimi udilnimi mayetnostyami 1829 1880 navchavsya v Konotopskomu povitovomu uchilishi potim u Poltavskomu kadetskomu korpusi zvidki perevedenij u Dvoryanskij polk V 1851 r zalishiv vijskovu sluzhbu zhiv u Sankt Peterburzi piznishe m Kerch Pracyuvav u Kerchenskomu arheologichnomu muzeyi brav uchast v arheologichnih rozkopkah bilya mist Kerch ta Novomoskovsk Vid 1862 r upravlyayuchij Livadiyeyu 1836 1867 dijsnij statskij radnik Navchavsya v Konotopskomu povitovomu uchilishi piznishe Nizhinskij gimnaziyi Zakinchiv yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu Sekretar u Orlovskomu gubernskomu po selyanskim spravam prisutstviyi 1861 65 a z 1869 v prisutstviyi po selyanskih spravah gubernij Carstva Polskogo u Varshavi 1874 perevedene do S Peterburga Buv odnim z uporyadnikiv zbirnika Sobranie vazhnejshih pamyatnikov po istorii Russkogo prava Mikola Ivanovich Lazarevskij 1868 1921 vidomij rosijskij pravoznavec diyach partiyi kadetiv Pislya Revolyuciyi brav aktivnu uchast v organi Yuridichnoyi naradi Timchasovogo uryadu Rozstrilyanij za rishennyam VChK v 1921 roci po t z Spravi Taganceva Div takozhMalorosijskij gerbovnikDzherela ta literaturaN O Gerasimenko Lazarevski 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 30 ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Lazarevskij O Svedeniya o starejshih chlenah roda Lazarevskih 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine V kn t 2 K 1927 Lazarevskij O Korotki biografiyi brativ Lazarevskih 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine V kn Ukrayinskij arheografichnij zbirnik t 2 K 1927 Lazarevskij M Pamyati moi 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine V kn Ukrayinskij arheografichnij zbirnik t 2 K 1927 Lazarevskij G O Kiyivska starovina Spogadi Ukrayinska literatura 1943 7 8 9 10 11 12 1944 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Horunzhij Yu Pivtorasta lit rodini Lazarevskih Dnipro 1991 6 Istoriya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1918 1923 Dokumenti i materiali K 1993 Russkie pisateli 1800 1917 Biograficheskij slovar t 3 M 1994 Zabiyaka I M Memuari chotiroh pokolin rodu Lazarevskih yak istorichne dzherelo V kn Materiali Vseukrayinskoyi naukovo osvitnoyi konferenciyi Istoriografichna spadshina nauki istoriyi Ukrayini poglyad z kincya HH st Gluhiv 1996 Lazarevskij A A Pro domo sua Pro moj dom Megion 1999 Voronov V I Rodina Lazarevskih u konteksti vitchiznyanogo istoriko kulturnogo procesu V kn Istoriografichni ta dzhereloznavchi problemi istoriyi Ukrayini Obrazi nauki Mizhvuzivskij zbirnik naukovih prac Dnipropetrovsk 2000 Lazarevskij A G Nastoyashemu s pamyatyu o proshlom K 2001 Lisij I Nashadki velikogo istorika V kn Lazarevskij Oleksandr Matvijovich 1834 1902 Materiali ta dopovidi naukovo praktichnoyi konferenciyi Ukrayinska arheografiya problemi i perspektivi prisvyachenoyi 160 richchyu vid dnya narodzhennya O M Lazarevskogo 20 22 zhovtnya 1994 r Kiyiv Chernigiv vip 1 K 2003 Yurkova O Lazarevska Katerina Oleksandrivna V kn Ukrayinski istoriki HH stolittya Biobibliografichnij dovidnik vip 2 ch 1 K Lviv 2003 Gerasimenko N O Podvizhnik istorichnoyi nauki O M Lazarevskij UIZh 2004 4 5 Yiyi zh Do istoriyi dvoryanstva rodu Lazarevskih UIZh 2006 5 Listuvannya rodini Lazarevskih ta deyaki rodinni dokumenti 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ukrayinskij arheografichnij zbirnik Tom 2 K 1927PosilannyaLazarevski 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6