Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лавре нтій Па влович Бе рія груз ლავრენტი ბერია 17 29 березня 1899 18990329 с Кутаїська губернія Російська імперія 23 гр

Л. П. Берія

Л. П. Берія

Лавре́нтій Па́влович Бе́рія (груз. ლავრენტი ბერია; 17 (29) березня 1899(18990329), с. , Кутаїська губернія, Російська імперія — 23 грудня (?) 1953, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський державний та політичний діяч. Входив у найближче оточення Сталіна. Голова НКВС (1938—1945), Генеральний комісар державної безпеки СРСР (30 січня 1941 — 6 липня 1945), перший секретар ЦК КП Грузії (1931—1938). Маршал Радянського Союзу (9 липня 1945), Герой Соціалістичної Праці (1943), лауреат Сталінської премії (1949). Був куратором найважливіших галузей оборонної промисловості, у тому числі всіх розробок, які стосувались створення ядерної зброї. Член ЦК ВКП(б) у 1934—1953 р. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК ВКП(б) у березні 1939 — березні 1946 р. Член Політичного бюро ЦК ВКП(б) у березні 1946 — липні 1953 р. Член Центрального виконавчого комітету СРСР 7-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань (1937—1953), член Президії Верховної Ради СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань.

Лаврентій Павлович Берія
груз. ლავრენტი პავლეს ძე ბერია
image
Лаврентій Павлович Берія
1-й Міністр внутрішніх справ СРСР
15 березня 1953 — 26 червня 1953
Попередникпосада започаткована
НаступникКруглов Сергій Никифорович
3-й Нарком внутрішніх справ СРСР
25 листопада 1938 — 30 грудня 1945
ПопередникЄжов Микола Іванович
НаступникКруглов Сергій Никифорович
Перший секретар ЦК КП Грузії
14 листопада 1931 — 31 серпня 1938
ПопередникЛаврентій Картвелішвілі
НаступникКандид Чарквіані
Народився17 (29) березня 1899(1899-03-29)
с. Мерхеулі, Сухумська округа, Кутаїська губернія,
image Російська імперія
Помер23 грудня 1953(1953-12-23) (54 роки)
Москва, РРФСР, image СРСР
ПохованийНове Донське кладовище
Відомий якполітик
Країнаimage СРСРimage Російська імперія
Національністьгрузин
Alma materАзербайджанська державна нафтова академія
Політична партіяКПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)
У шлюбі зНіно Теймуразівна Гегечкорі
Дітисин Серго, донька Етері (від коханки)
РідняБатько Павло Хухайович Берія
Релігіяатеїзм
Нагороди

image

imageimageimageimage
imageimageimageimage
imageimage
imageimage
imageimage
1953 року позбавлений усіх нагород і звань
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Після смерті Сталіна вже в червні 1953 Берію було заарештовано за звинуваченням у шпигунстві та змові з метою захоплення влади. За офіційним повідомленням, розстріляний за вироком суду в грудні 1953 р., хоча ймовірно, був убитий одразу після чи під час арешту 26 червня 1953 року.

Біографія

Народився в селі Сухумського району (Грузія, Абхазія) в бідній селянській сім'ї, батько — Павло Хухайович Берія (1872—1922). Грузин (мегрел). У червні 1915 р., закінчивши Сухумське вище початкове училище, Лаврентій Берія поїхав до Баку, де працював креслярем у конторі промислів Нобеля в Балаханському районі. У вересні 1915 року вступив до Бакинського середнього механіко-будівельного технічного училища, яке закінчив у 1919 році. З 17 років він утримував матір і глухоніму сестру, які переїхали до нього.

У березні 1917 року вступив у РСДРП(б). У липні — грудні 1917 служив в російській армії техніком-практикантом, старшим десятником гідротехнічної організації на Румунському фронті.

У квітні — серпні 1918 року працював у секретаріаті Бакинської ради, У вересні — грудні 1918 року — конторник Кавказького нафтового товариства у Баку. У грудні 1918 — травні 1919 р. — учень Бакинського політехнічного училища.

У червні — серпні 1919 р. — співробітник Бакинської контррозвідки, у вересні — грудні 1919 р. — співробітник Бакинської митниці.

У грудні 1919 — квітні 1920 р. — організатор, керівник осередку техніків в Бакинській організації РКП(б). У квітні — травні 1920 р. — уповноважений реєстраційного відділу Кавказького фронту при Реввійськраді 11-ї армії. Потім направлений на підпільну роботу до Грузії. У червні 1920 року арештований, але на вимогу радянського повпреда С. М. Кірова звільнений і висланий до Азербайджану.

У серпні — жовтні 1920 р. — керівник справами ЦК КП(б) Азербайджану. У 1920—1922 роках вчився в Політехнічному інституті, закінчив лише два курси. З жовтня 1920 по лютий 1921 р. — відповідальний секретар ЧК з експропріації буржуазії і поліпшення побуту робітників у Баку. У 1921 — 1922 рр. — заступник начальника, начальник таємно-політичного відділу й заступник голови Азербайджанської ЧК. У 1922 — 1924 рр. — начальник таємно-оперативної частини й заступник голови Грузинської ЧК. У 1924 — 1927 рр. — начальник таємно-політичного відділу повноважного представництва ОДПУ в ЗСФСР. У грудні 1926 року Берія призначений головою ГПУ Грузинської РСР і заступником голови ГПУ ЗСФСР. У березні — листопаді 1931 р. — голова Закавказького ГПУ і повноважний представник ОДПУ СРСР у ЗСФСР.

З 14 листопада 1931 по 31 серпня 1938 — 1-й секретар ЦК КП(б) Грузії та одночасно з 31 жовтня 1931 року — 2-й секретар, а 17 жовтня 1932 — 23 квітня 1937 року — 1-й секретар Закавказького крайового комітету ВКП(б).

Став широко відомий після виходу його книги «До питання про історію більшовицьких організацій у Закавказзі», де роль Й. В. Сталіна в революційному русі перебільшена у багато разів. Влітку 1933, коли на Сталіна, що відпочивав в Абхазії, було здійснено замах, Берія закрив його своїм тілом (нападник був убитий на місці, історія ця до кінця не розкрита). З лютого 1934 р. — член ЦК ВКП(б). На Х з'їзді КП(б) Грузії (червень 1937) заявив: «Хай знають вороги, що всякий, хто спробує підняти руку проти волі нашого народу, проти волі партії Леніна-Сталіна, буде нещадно зім'ятий і знищений».

22 серпня 1938 Берія був призначений 1-м заступником наркома внутрішніх справ СРСР М. І. Єжова. Було одразу зрозуміло, що саме його Сталін призначив замінити «залізного наркома», який вже зробив свою справу: провів найширокомасштабніше чищення радянського партійного апарату.

29 вересня 1938 очолив Головне управління державної безпеки (ГУДБ) НКВС СРСР. 8 грудня 1938 року Берія змінив Єжова на посту наркома, зберігши за собою безпосереднє керівництво ГУДБ. Лише 17 грудня 1938 р. він призначив на ГУДБ свого висуванця В. Н. Меркулова. Майже наполовину оновив апарат НКВС, замінивши соратників Єжова особисто собі зобов'язаними людьми. Провів звільнення з таборів частини «необґрунтовано засуджених». У 1939 р. з таборів звільнено 223,6, з колоній — 103,8 тисяч осіб. Одночасно було арештовано до 200 тисяч осіб, не враховуючи депортованих із західних областей Білорусі і України. За наполяганням Берії були розширені права Особливої наради при наркомові по ухваленню позасудових вироків. При Берії (у січні 1939) з'явився письмовий дозвіл Сталіна про застосування тортур і биття заарештованих. У березні 1939 р. Берія став кандидатом у члени, а в березні 1946 — членом Політбюро ЦК КПРС.

З 3 лютого 1941 Берія, не залишаючи посади наркома, став заступником голови Ради народних комісарів (з 1946 — Ради міністрів) СРСР, але одночасно з його підпорядкування були виведені органи державної безпеки, що склали самостійний наркомат. З початком Німецько-радянської війни НКВС і НКДБ були знову об'єднані під керівництвом Берії. 30 червня 1941 Берія увійшов до складу Державного комітету оборони (ДКО), з травня 1944 по вересень 1944 р. він був також заступником голови ДКО. По лінії ДКО на Берію покладався контроль за виробництвом зброї, боєприпасів і мінометів, а також (разом з Г. М. Маленковим) за випуском літаків і авіамоторів.

16 жовтня 1941 за особистим розпорядженням Берії в Бутирській в'язниці навіть без видимості суду були розстріляні 138 ув'язнених (що займали раніше високі посади), а потім ще декілька сотень. 10 травня 1944 р. Берія представив Сталіну доповідь із пропозицією виселити татар із території Криму, пізніше здійснював загальне керівництво виселенням чеченів, інгушів, татар, німців тощо.

3 грудня 1944 йому було доручено «спостереження за розвитком робіт по урану». З 20 серпня 1945 по березень 1953 — голова Спеціального комітету при ДКО (пізніше при РНК і Раді міністрів СРСР). Після закінчення війни Берія, у руках якого концентрувалося керівництво багатьма відомствами, 29 грудня 1945 залишив пост міністра, передавши його C. Н. Круглову. Під керівництвом та за безпосередньої участі Берії була створена перша в СРСР атомна бомба (випробована 29 серпня 1949 р.)

image
Берія, Сталін (на задньому плані) і дочка Сталіна — Світлана

Після XIX з'їзду партії за пропозицією Сталіна у складі Президії створена «керівна п'ятірка», куди увійшов і Берія. За спогадами Хрущова, «це була розумна людина, дуже кмітлива. Він швидко на все реагував». Після смерті Сталіна Берія зайняв провідне місце в радянській ієрархії, зосередивши з 5 березня 1953 у своїх руках посади 1-го заступника голови Ради міністрів СРСР; крім того, він особисто став на чолі нового Міністерства внутрішніх справ СРСР, створеного того ж дня шляхом об'єднання старого міністерства і Міністерства державної безпеки.

За його ініціативою в країні була оголошена 9 травня амністія, що звільнила 1,2 млн осіб, закрито декілька гучних справ (зокрема «справа лікарів»), закриті слідчі справи на 400 тисяч чоловік. Берія виступив за скорочення витрат на військові потреби, за заморожування дорогих будівництв (у тому числі Головний Туркменський канал, Волго-балтійський тощо). Берія домігся початку переговорів про перемир'я в Кореї, спробував відновити відносини з Югославією. Він виступав проти створення НДР, пропонуючи узяти курс на об'єднання Західної та Східної Німеччини в «миролюбну, буржуазну державу». Різко скоротив апарат державної безпеки за кордоном. Проводячи політику висунення національних кадрів, Берія розіслав у республіканські ЦК документи, де йшлося про хибну русифікаторську політику та незаконні репресії.

Арешт і страта

26 червня 1953 Берію на засіданні Президії ЦК КПРС заарештували та звільнили з усіх посад. На Пленумі ЦК КПРС 2–7 липня 1953 виведений зі складу Президії і ЦК та виключений із партії. Розстріляний генералом П. Ф. Батицьким одразу після арешту. Існує також версія, що Берія був вбитий у своєму маєтку загоном спецпризначення (про це пише в своїх мемуарах Серго Берія, посилаючись на свідчення льотчика-героя Амет Хана Султана).

Влітку 1953 всі, хто мав підписку на Велику радянську енциклопедію, отримали свіжовіддруковані сторінки («Берингов пролив»), які вони мали самі вклеїти у 5-ий том замість сторінок 21–24, що містили статтю про Берію.

За помахом керуючої сили по СРСР прокотилися тавруючі чергового цапа-відбувайла засідання. 29–30 липня в Києві пройшов Пленум ЦК КПУ, присвячений розгляду рішень липневого пленуму ЦК КПРС «Про злочинні антипартійні і антидержавні дії Берія».

Звинувачений у багатьох злочинах, головні з яких були малоймовірні: шпигунство на користь Великої Британії, прагнення до «ліквідації радянського робітничо-селянського ладу, реставрації капіталізму та відновлення панування буржуазії». Постфактум у грудні 1953 року спеціальною судовою присутністю Верховного суду СРСР засуджений до страти. Матеріали суду досі не опубліковані й дослідники мають сумнів у їхньому існуванні.

Існує також альтернативна версія, згідно з якою Берія був убитий за наказом Микити Хрущова, який боявся, що Берія може захопити владу. Ця версія підтверджується тим, що Берія був убитий без суду і слідства, а його тіло було кремовано без дозволу родичів.

Відмова в реабілітації

2000 року йому знову відмовили в реабілітації. Його дружину Ніна Теймуразівна Гегечкорі (1905—1991), науковий співробітник Сільськогосподарської академії імені К. А. Тімірязєва, 18 липня 1953 заарештували, а в листопаді 1954 відправили до адміністративного вислання. Син Берії — Серго Гегечкорі (1924—2000), у 1948—1953 рр. працював у конструкторському бюро № 1 при 3-му Головному управлінні Ради Міністрів СРСР. 26 червня 1953 заарештований і в листопаді 1954 висланий.

Примітки

  1. Шурхало, Дмитро (26 червня 2023). 70 років тому: арешт і страта Берії – історія, яка може повторитися. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 жовтня 2023.

Джерела інформації

image Зовнішні відеофайли
image "Бандерівець" Берія: Як власник найбільшого гарему вбив Сталіна на YouTube // Історія для дорослих. — 2021. — 6 вересня.

Посилання


Попередник: Нарком внутрішніх справ СРСР
1938—1945
Наступник:
Єжов Микола Іванович
Круглов Сергій Никифорович

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lavre ntij Pa vlovich Be riya gruz ლავრენტი ბერია 17 29 bereznya 1899 18990329 s Kutayiska guberniya Rosijska imperiya 23 grudnya 1953 Moskva RRFSR SRSR radyanskij derzhavnij ta politichnij diyach Vhodiv u najblizhche otochennya Stalina Golova NKVS 1938 1945 Generalnij komisar derzhavnoyi bezpeki SRSR 30 sichnya 1941 6 lipnya 1945 pershij sekretar CK KP Gruziyi 1931 1938 Marshal Radyanskogo Soyuzu 9 lipnya 1945 Geroj Socialistichnoyi Praci 1943 laureat Stalinskoyi premiyi 1949 Buv kuratorom najvazhlivishih galuzej oboronnoyi promislovosti u tomu chisli vsih rozrobok yaki stosuvalis stvorennya yadernoyi zbroyi Chlen CK VKP b u 1934 1953 r Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK VKP b u berezni 1939 berezni 1946 r Chlen Politichnogo byuro CK VKP b u berezni 1946 lipni 1953 r Chlen Centralnogo vikonavchogo komitetu SRSR 7 go sklikannya Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 3 go sklikan 1937 1953 chlen Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 3 go sklikan Lavrentij Pavlovich Beriyagruz ლავრენტი პავლეს ძე ბერიაLavrentij Pavlovich Beriya1 j Ministr vnutrishnih sprav SRSR15 bereznya 1953 26 chervnya 1953Poperednikposada zapochatkovanaNastupnikKruglov Sergij Nikiforovich3 j Narkom vnutrishnih sprav SRSR25 listopada 1938 30 grudnya 1945PoperednikYezhov Mikola IvanovichNastupnikKruglov Sergij NikiforovichPershij sekretar CK KP Gruziyi14 listopada 1931 31 serpnya 1938PoperednikLavrentij KartvelishviliNastupnikKandid CharkvianiNarodivsya17 29 bereznya 1899 1899 03 29 s Merheuli Suhumska okruga Kutayiska guberniya Rosijska imperiyaPomer23 grudnya 1953 1953 12 23 54 roki Moskva RRFSR SRSRPohovanijNove Donske kladovisheVidomij yakpolitikKrayina SRSR Rosijska imperiyaNacionalnistgruzinAlma materAzerbajdzhanska derzhavna naftova akademiyaPolitichna partiyaKPRS i Rosijska social demokratichna robitnicha partiya bilshovikiv U shlyubi zNino Tejmurazivna GegechkoriDitisin Sergo donka Eteri vid kohanki RidnyaBatko Pavlo Huhajovich BeriyaReligiyaateyizmNagorodi1953 roku pozbavlenij usih nagorod i zvan Mediafajli u Vikishovishi Pislya smerti Stalina vzhe v chervni 1953 Beriyu bulo zaareshtovano za zvinuvachennyam u shpigunstvi ta zmovi z metoyu zahoplennya vladi Za oficijnim povidomlennyam rozstrilyanij za virokom sudu v grudni 1953 r hocha jmovirno buv ubitij odrazu pislya chi pid chas areshtu 26 chervnya 1953 roku BiografiyaNarodivsya v seli Suhumskogo rajonu Gruziya Abhaziya v bidnij selyanskij sim yi batko Pavlo Huhajovich Beriya 1872 1922 Gruzin megrel U chervni 1915 r zakinchivshi Suhumske vishe pochatkove uchilishe Lavrentij Beriya poyihav do Baku de pracyuvav kreslyarem u kontori promisliv Nobelya v Balahanskomu rajoni U veresni 1915 roku vstupiv do Bakinskogo serednogo mehaniko budivelnogo tehnichnogo uchilisha yake zakinchiv u 1919 roci Z 17 rokiv vin utrimuvav matir i gluhonimu sestru yaki pereyihali do nogo U berezni 1917 roku vstupiv u RSDRP b U lipni grudni 1917 sluzhiv v rosijskij armiyi tehnikom praktikantom starshim desyatnikom gidrotehnichnoyi organizaciyi na Rumunskomu fronti U kvitni serpni 1918 roku pracyuvav u sekretariati Bakinskoyi radi U veresni grudni 1918 roku kontornik Kavkazkogo naftovogo tovaristva u Baku U grudni 1918 travni 1919 r uchen Bakinskogo politehnichnogo uchilisha U chervni serpni 1919 r spivrobitnik Bakinskoyi kontrrozvidki u veresni grudni 1919 r spivrobitnik Bakinskoyi mitnici U grudni 1919 kvitni 1920 r organizator kerivnik oseredku tehnikiv v Bakinskij organizaciyi RKP b U kvitni travni 1920 r upovnovazhenij reyestracijnogo viddilu Kavkazkogo frontu pri Revvijskradi 11 yi armiyi Potim napravlenij na pidpilnu robotu do Gruziyi U chervni 1920 roku areshtovanij ale na vimogu radyanskogo povpreda S M Kirova zvilnenij i vislanij do Azerbajdzhanu U serpni zhovtni 1920 r kerivnik spravami CK KP b Azerbajdzhanu U 1920 1922 rokah vchivsya v Politehnichnomu instituti zakinchiv lishe dva kursi Z zhovtnya 1920 po lyutij 1921 r vidpovidalnij sekretar ChK z ekspropriaciyi burzhuaziyi i polipshennya pobutu robitnikiv u Baku U 1921 1922 rr zastupnik nachalnika nachalnik tayemno politichnogo viddilu j zastupnik golovi Azerbajdzhanskoyi ChK U 1922 1924 rr nachalnik tayemno operativnoyi chastini j zastupnik golovi Gruzinskoyi ChK U 1924 1927 rr nachalnik tayemno politichnogo viddilu povnovazhnogo predstavnictva ODPU v ZSFSR U grudni 1926 roku Beriya priznachenij golovoyu GPU Gruzinskoyi RSR i zastupnikom golovi GPU ZSFSR U berezni listopadi 1931 r golova Zakavkazkogo GPU i povnovazhnij predstavnik ODPU SRSR u ZSFSR Z 14 listopada 1931 po 31 serpnya 1938 1 j sekretar CK KP b Gruziyi ta odnochasno z 31 zhovtnya 1931 roku 2 j sekretar a 17 zhovtnya 1932 23 kvitnya 1937 roku 1 j sekretar Zakavkazkogo krajovogo komitetu VKP b Stav shiroko vidomij pislya vihodu jogo knigi Do pitannya pro istoriyu bilshovickih organizacij u Zakavkazzi de rol J V Stalina v revolyucijnomu rusi perebilshena u bagato raziv Vlitku 1933 koli na Stalina sho vidpochivav v Abhaziyi bulo zdijsneno zamah Beriya zakriv jogo svoyim tilom napadnik buv ubitij na misci istoriya cya do kincya ne rozkrita Z lyutogo 1934 r chlen CK VKP b Na H z yizdi KP b Gruziyi cherven 1937 zayaviv Haj znayut vorogi sho vsyakij hto sprobuye pidnyati ruku proti voli nashogo narodu proti voli partiyi Lenina Stalina bude neshadno zim yatij i znishenij 22 serpnya 1938 Beriya buv priznachenij 1 m zastupnikom narkoma vnutrishnih sprav SRSR M I Yezhova Bulo odrazu zrozumilo sho same jogo Stalin priznachiv zaminiti zaliznogo narkoma yakij vzhe zrobiv svoyu spravu proviv najshirokomasshtabnishe chishennya radyanskogo partijnogo aparatu 29 veresnya 1938 ocholiv Golovne upravlinnya derzhavnoyi bezpeki GUDB NKVS SRSR 8 grudnya 1938 roku Beriya zminiv Yezhova na postu narkoma zberigshi za soboyu bezposerednye kerivnictvo GUDB Lishe 17 grudnya 1938 r vin priznachiv na GUDB svogo visuvancya V N Merkulova Majzhe napolovinu onoviv aparat NKVS zaminivshi soratnikiv Yezhova osobisto sobi zobov yazanimi lyudmi Proviv zvilnennya z taboriv chastini neobgruntovano zasudzhenih U 1939 r z taboriv zvilneno 223 6 z kolonij 103 8 tisyach osib Odnochasno bulo areshtovano do 200 tisyach osib ne vrahovuyuchi deportovanih iz zahidnih oblastej Bilorusi i Ukrayini Za napolyagannyam Beriyi buli rozshireni prava Osoblivoyi naradi pri narkomovi po uhvalennyu pozasudovih virokiv Pri Beriyi u sichni 1939 z yavivsya pismovij dozvil Stalina pro zastosuvannya tortur i bittya zaareshtovanih U berezni 1939 r Beriya stav kandidatom u chleni a v berezni 1946 chlenom Politbyuro CK KPRS Z 3 lyutogo 1941 Beriya ne zalishayuchi posadi narkoma stav zastupnikom golovi Radi narodnih komisariv z 1946 Radi ministriv SRSR ale odnochasno z jogo pidporyadkuvannya buli vivedeni organi derzhavnoyi bezpeki sho sklali samostijnij narkomat Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni NKVS i NKDB buli znovu ob yednani pid kerivnictvom Beriyi 30 chervnya 1941 Beriya uvijshov do skladu Derzhavnogo komitetu oboroni DKO z travnya 1944 po veresen 1944 r vin buv takozh zastupnikom golovi DKO Po liniyi DKO na Beriyu pokladavsya kontrol za virobnictvom zbroyi boyepripasiv i minometiv a takozh razom z G M Malenkovim za vipuskom litakiv i aviamotoriv 16 zhovtnya 1941 za osobistim rozporyadzhennyam Beriyi v Butirskij v yaznici navit bez vidimosti sudu buli rozstrilyani 138 uv yaznenih sho zajmali ranishe visoki posadi a potim she dekilka soten 10 travnya 1944 r Beriya predstaviv Stalinu dopovid iz propoziciyeyu viseliti tatar iz teritoriyi Krimu piznishe zdijsnyuvav zagalne kerivnictvo viselennyam checheniv ingushiv tatar nimciv tosho 3 grudnya 1944 jomu bulo dorucheno sposterezhennya za rozvitkom robit po uranu Z 20 serpnya 1945 po berezen 1953 golova Specialnogo komitetu pri DKO piznishe pri RNK i Radi ministriv SRSR Pislya zakinchennya vijni Beriya u rukah yakogo koncentruvalosya kerivnictvo bagatma vidomstvami 29 grudnya 1945 zalishiv post ministra peredavshi jogo C N Kruglovu Pid kerivnictvom ta za bezposerednoyi uchasti Beriyi bula stvorena persha v SRSR atomna bomba viprobovana 29 serpnya 1949 r Beriya Stalin na zadnomu plani i dochka Stalina Svitlana Pislya XIX z yizdu partiyi za propoziciyeyu Stalina u skladi Prezidiyi stvorena kerivna p yatirka kudi uvijshov i Beriya Za spogadami Hrushova ce bula rozumna lyudina duzhe kmitliva Vin shvidko na vse reaguvav Pislya smerti Stalina Beriya zajnyav providne misce v radyanskij iyerarhiyi zoseredivshi z 5 bereznya 1953 u svoyih rukah posadi 1 go zastupnika golovi Radi ministriv SRSR krim togo vin osobisto stav na choli novogo Ministerstva vnutrishnih sprav SRSR stvorenogo togo zh dnya shlyahom ob yednannya starogo ministerstva i Ministerstva derzhavnoyi bezpeki Za jogo iniciativoyu v krayini bula ogoloshena 9 travnya amnistiya sho zvilnila 1 2 mln osib zakrito dekilka guchnih sprav zokrema sprava likariv zakriti slidchi spravi na 400 tisyach cholovik Beriya vistupiv za skorochennya vitrat na vijskovi potrebi za zamorozhuvannya dorogih budivnictv u tomu chisli Golovnij Turkmenskij kanal Volgo baltijskij tosho Beriya domigsya pochatku peregovoriv pro peremir ya v Koreyi sprobuvav vidnoviti vidnosini z Yugoslaviyeyu Vin vistupav proti stvorennya NDR proponuyuchi uzyati kurs na ob yednannya Zahidnoyi ta Shidnoyi Nimechchini v mirolyubnu burzhuaznu derzhavu Rizko skorotiv aparat derzhavnoyi bezpeki za kordonom Provodyachi politiku visunennya nacionalnih kadriv Beriya rozislav u respublikanski CK dokumenti de jshlosya pro hibnu rusifikatorsku politiku ta nezakonni represiyi Aresht i strata 26 chervnya 1953 Beriyu na zasidanni Prezidiyi CK KPRS zaareshtuvali ta zvilnili z usih posad Na Plenumi CK KPRS 2 7 lipnya 1953 vivedenij zi skladu Prezidiyi i CK ta viklyuchenij iz partiyi Rozstrilyanij generalom P F Batickim odrazu pislya areshtu Isnuye takozh versiya sho Beriya buv vbitij u svoyemu mayetku zagonom specpriznachennya pro ce pishe v svoyih memuarah Sergo Beriya posilayuchis na svidchennya lotchika geroya Amet Hana Sultana Vlitku 1953 vsi hto mav pidpisku na Veliku radyansku enciklopediyu otrimali svizhoviddrukovani storinki Beringov proliv yaki voni mali sami vkleyiti u 5 ij tom zamist storinok 21 24 sho mistili stattyu pro Beriyu Za pomahom keruyuchoyi sili po SRSR prokotilisya tavruyuchi chergovogo capa vidbuvajla zasidannya 29 30 lipnya v Kiyevi projshov Plenum CK KPU prisvyachenij rozglyadu rishen lipnevogo plenumu CK KPRS Pro zlochinni antipartijni i antiderzhavni diyi Beriya Zvinuvachenij u bagatoh zlochinah golovni z yakih buli malojmovirni shpigunstvo na korist Velikoyi Britaniyi pragnennya do likvidaciyi radyanskogo robitnicho selyanskogo ladu restavraciyi kapitalizmu ta vidnovlennya panuvannya burzhuaziyi Postfaktum u grudni 1953 roku specialnoyu sudovoyu prisutnistyu Verhovnogo sudu SRSR zasudzhenij do strati Materiali sudu dosi ne opublikovani j doslidniki mayut sumniv u yihnomu isnuvanni Isnuye takozh alternativna versiya zgidno z yakoyu Beriya buv ubitij za nakazom Mikiti Hrushova yakij boyavsya sho Beriya mozhe zahopiti vladu Cya versiya pidtverdzhuyetsya tim sho Beriya buv ubitij bez sudu i slidstva a jogo tilo bulo kremovano bez dozvolu rodichiv Vidmova v reabilitaciyi2000 roku jomu znovu vidmovili v reabilitaciyi Jogo druzhinu Nina Tejmurazivna Gegechkori 1905 1991 naukovij spivrobitnik Silskogospodarskoyi akademiyi imeni K A Timiryazyeva 18 lipnya 1953 zaareshtuvali a v listopadi 1954 vidpravili do administrativnogo vislannya Sin Beriyi Sergo Gegechkori 1924 2000 u 1948 1953 rr pracyuvav u konstruktorskomu byuro 1 pri 3 mu Golovnomu upravlinni Radi Ministriv SRSR 26 chervnya 1953 zaareshtovanij i v listopadi 1954 vislanij PrimitkiShurhalo Dmitro 26 chervnya 2023 70 rokiv tomu aresht i strata Beriyi istoriya yaka mozhe povtoritisya Radio Svoboda ukr Procitovano 4 zhovtnya 2023 Dzherela informaciyiVronska T V BERIYa Lavrentij Pavlovich 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 238 ISBN 966 00 0734 5 Zalesskij K A Imperiya Stalina Biograficheskij enciklopedicheskij slovar M Veche 2000 ros ros Sergo Beriya Moj otec Lavrentij Beriya 8 chervnya 2009 u Wayback Machine ros ros Beriya Lavrentij Pavlovich 17 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros Lavrentij Pavlovich Beriya 11 chervnya 2009 u Wayback Machine ros Zovnishni videofajli Banderivec Beriya Yak vlasnik najbilshogo garemu vbiv Stalina na YouTube Istoriya dlya doroslih 2021 6 veresnya PosilannyaBozhko O I Kasyanenko Yu Ya Beriya 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Poperednik Narkom vnutrishnih sprav SRSR 1938 1945 Nastupnik Yezhov Mikola Ivanovich Kruglov Sergij Nikiforovich

Дата публікації:
Топ