Леоні́д Мака́рович Кравчу́к (10 січня 1934, село Великий Житин, Рівненський повіт, Волинське воєводство, Польська Республіка, нині Рівненська область, Україна — 10 травня 2022, Мюнхен, Німеччина) — український політик, державний діяч, перший Президент України після відновлення нею незалежності (5 грудня 1991 — 19 липня 1994), Голова Верховної Ради України та останній Голова Верховної Ради УРСР (1990—1991). Депутат Верховної ради УРСР 10–11-го скликань. Народний депутат України (1990—1991 та 1994—2006). Член ЦК КПУ в 1981—1991 роках. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Голова громадської організації «Українська Рада Миру», президент громадського об'єднання «Рівненське земляцтво» (2001—2022), Герой України (2001), кавалер ордена Свободи (2014), повний кавалер ордена князя Ярослава Мудрого. Кандидат економічних наук. Лавреат премії «Celebrity Awards 2020» в номінації «Людина року».
Життєпис
Народився 10 січня 1934 року в родині селянина в селі Великий Житин Волинського воєводства (тепер Рівненська область України). Батько, Макар Олексійович Кравчук, у 1930-ті роки служив у польській кавалерії, пізніше він та мати Кравчука (Юхимія Іванівна, дівоче прізвище Мельничук) працювали у польських осадників. Під час Другої світової війни батько Леоніда Кравчука загинув на фронті в 1944 році й був похований у братській могилі в Білорусі. Хлопця виховували вітчим з матір'ю, яка померла в 1980 році від інсульту в рідному селі Житин, де була похована.
Спочатку здобував освіту за спеціальністю «Бухгалтерський облік» у Рівненському кооперативному економіко-правовому технікумі (тепер Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж) у період з 1950 по 1953 рік. Згодом закінчив Київський державний університет (отримав спеціальність викладача суспільних наук, 1958) та Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1970). Кандидат економічних наук.
Наукова та політична діяльність (до 1991 року)
Член КПРС з 1958 року.
У 1958—1960 роках викладав політекономію у Чернівецькому фінансовому технікумі. У 1960—1967 роках — консультант-методист Будинку політпросвіти, лектор, помічник секретаря, завідувач відділу пропаганди і агітації Чернівецького обласного комітету КПУ.
У 1967—1970 роках — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС (Москва).
У 1970—1980 роках — завідувач сектору перепідготовки кадрів відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПУ, інспектор, помічник секретаря ЦК, перший заступник завідувача відділу, а з 1980 до 1988 року — завідувач відділу пропаганди та агітації ЦК КПУ.
У червні 1982 року завідувач відділу пропаганди і агітації Л. Кравчук звернувся до ЦК КПУ з доповідною запискою, у якій виклав заходи з протидії «східній політиці» Ватикану в західних областях України, і пропонував створити групи для аналізу проповідницької діяльності священнослужителів, обстежити територію церков та кладовищ на предмет виявлення та знищення «уніатсько-націоналістичних символів», виявити «проуніатськи настроєних осіб», провести інші організаційні та ідеологічні заходи.
У 1981—1991 роках — член ЦК КПУ. У 1988—1990 роках — завідувач ідеологічного відділу ЦК КПУ, з 18 жовтня 1989 до 19 червня 1990 року — секретар ЦК КПУ, 23 червня — 28 вересня 1990 року — другий секретар ЦК КПУ. У жовтні 1989 — червні 1990 — кандидат у члени Політбюро, у червні 1990 — серпні 1991 — член Політбюро ЦК КПУ.
У 1989 році відстоював ухвалення постанови Політбюро ЦК КПУ про заборону Народного руху України, проте зазнав невдачі.
Народний депутат України Х—XI скликань.
У липні 1990 — листопаді 1991 року — Голова Верховної ради України.
24 серпня 1991 року під головуванням Леоніда Кравчука Верховною Радою республіки була ухвалена постанова та Акт проголошення незалежності України.
Президент України
У серпні 1991 року залишив лави КПУ і балотувався на посаду президента як безпартійний. Водночас його підтримали як активісти забороненої на той час компартії (їхній висуванець Олександр Ткаченко зняв свою кандидатуру на користь Кравчука), так і частина націонал-демократів, які рекламували голову Верховної Ради як «батька незалежності». Кравчук переміг уже в першому турі, отримавши понад 60 % голосів. Основний опонент від демократичних сил В'ячеслав Чорновіл зібрав 23,27 % голосів.
З 5 грудня 1991 року по 19 липня 1994 року — Президент України.
8 грудня 1991 року від імені України підписав Біловезьку угоду разом з першим президентом Росії Борисом Єльциним та головою Верховної ради Білорусі Станіславом Шушкевичем про припинення існування СРСР.
3 вересня 1993 року підписав Масандрівські угоди, які стосувалися подальшої долі розміщених на території України ЧФ та ядерної зброї. Після того погодився на дострокові вибори глави держави (призначені на липень 1994). У першому турі набрав найбільшу кількість голосів серед інших кандидатів, але в другому програв Леоніду Кучмі.
14 січня 1994 року в Москві, всупереч ратифікованому Верховною Радою 18 листопада 1993 Лісабонському протоколу (СНО-1), яким передбачалося поступове скорочення стратегічних ядерних озброєнь розташованих на території України, самочинно ухвалив рішення підписати «Тристоронню заяву» президентів України, США та Росії щодо негайного вивезення всієї української ядерної зброї до Росії (яке завершилося вже 1 червня 1996 року), причому без будь-яких конкретних гарантій безпеки та документально зафіксованих фінансових компенсацій.
У вересні 1993 року взяв участь у державних скорботних заходах до 60-х роковин Голодомору. У виступі на Міжнародній науковій конференції «Голодомор 1932–33 років в Україні: причини і наслідки» зазначив: «…сьогодні ми схиляємо голову перед однією з найстрахітливіших і найсумніших дат не тільки в нашій, а й у світовій історії — 60-ми роковинами Голодомору 1932–33 рр., який знекровив і спустошив нашу землю, забрав мільйони і мільйони життів її безневинних дітей… І щоб зламати устремління народу до кращого майбуття, тодішнє політичне керівництво Союзу розробило й здійснило найжахливішу і найжорстокішу людиноненависницьку акцію в історії сучасної Європи — штучний голод 1932-33 рр. в Україні, який забрав близько 8-ми мільйонів (за іншими даними — близько 11 млн) життів».
Період президенства Леоніда Кравчука запам'ятався економічною кризою на початку незалежність України, політичною нестабільністю та шахтарським страйком в 1993 році. З іншого боку, під час президенства Кравчука запроваджено Національний Герб, прапор та Гімн України, прийнято перші 400 законодавчих актів, сформування Збройних сил України, підписання Біловезької угоди про припинення існування СРСР та Гельсінського заключного акту про інтеграцію України в Європу та визнання незалежності України 171 країною.
На честь Кравчука названо тачку-кравчучку.
Наукова та політична діяльність (після 1994)
Обраний народним депутатом у 1994 році — на довиборах у Теребовлянському мажоритарному окрузі на Тернопільщині. У 1998 році, залишаючись безпартійним, очолив виборчий список Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Напередодні голосування вступив до СДПУ(о) і привів її до Верховної Ради.
З жовтня 1998 року член Політбюро і Політради СДПУ(о). У 2002—2006 роках очолював фракцію СДПУ(о) у Верховній Раді України.
З 1999 по 2004 рік — почесний доктор НаУКМА.
З 1999 року — співголова Всеукраїнського об'єднання демократичних сил «Злагода».
25 листопада 2004 року Рішенням Вченої ради позбавлений звання почесного доктора (Doctor honoris causa) Києво-Могилянської академії за «негромадянську позицію під час Помаранчевої революції».
У 2006 році очолив список опозиційного блоку «Не так» разом з Віктором Медведчуком, Юрієм Бойком та Нестором Шуфричем. Але за підсумками виборів той не подолав 3-відсотковий бар'єр (1,1 %). Після перемоги Ющенка, пішов з блоку.
У 2009 році вийшов з партії СДПУ(о). Почесний Президент Міжнародного громадського об'єднання «Рівненське земляцтво». Почесний голова фонду сприяння міжнародному спілкуванню «Українське народне посольство» (з 1994).
25 лютого 2009 року закликав президента Ющенка подати у відставку.
3 2011 року — почесний президент Фонду «Перспективна Україна».
29 серпня 2011 року Рішенням Вченої ради Київського університету ім. Грінченка (протокол № 10) надано звання почесного професора «за багаторічну плідну громадську, політичну діяльність, подвижницьку працю, визначний особистий внесок у становлення і розбудову суверенної демократичної Української держави, національної освіти та науки».
У січні 2016 року запропонував надати Криму державну автономію у складі України, а Донбасу — «особливий статус».
У липні 2020 року на громадських засадах став головою української делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України. Відповідне розпорядження № 424 / 2020 рп від 30 липня опубліковано на сайті глави держави.
Останні роки
29 червня 2021 року переніс операцію на серці, згодом потрапив до реанімації, був підключений до апарату ШВЛ. Реабілітацію проходив у клініці Мюнхенського університету в Німеччині, де й проживав останні роки свого життя. Помер 10 травня 2022 року в Мюнхені о 17:00 за київським часом у 88-річному віці після тривалої хвороби, всього на тиждень переживши іншого підписанта Біловезьких угод — Станіслава Шушкевича. Через війну в Україні доправити тіло першого президента з Мюнхена в Київ літаком було неможливо, тому родина була змушена організувати перевезення наземним транспортом, зокрема й залізницею.
Поховання
Прощання пройшло у вівторок 17 травня в Українському домі в Києві. Попрощатися з першим Президентом України прийшов шостий Президент Володимир Зеленський, перша леді Олена Зеленська, другий Президент Леонід Кучма, третій Президент Віктор Ющенко, п'ятий Президент Петро Порошенко, прем'єр-міністр Денис Шмигаль, Голова Верховної ради України Руслан Стефанчук, міністр оборони Олексій Резніков, мер Києва Віталій Кличко, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, Ігор та Григорій Суркіси , колишній міністр оборони Олександр Кузьмук, колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко, радник голови МВС Антон Геращенко, колишній спікер Верховної Ради Олександр Мороз, політик Іван Заєць, народний депутат Мустафа Джемілєв, дружина Кравчука Антоніна. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 42а 50°25′19″ пн. ш. 30°30′27″ сх. д. / 50.422056° пн. ш. 30.507556° сх. д.).
Родина
Леонід Кравчук був одружений з Антоніною Михайлівною Кравчук (Мішура), яка народилася 2 листопада 1935 року в селі Вири, Білопільського району, Харківської області. У пари 21 липня 1959 року народився син — Олександр Леонідович Кравчук. Також у першого президента України залишилися онука Марія та онук Андрій, правнучка Олена.
Вшанування пам'яті
- 11 травня 2022 року Президент України Володимир Зеленський видав указ про вшанування пам'яті Леоніда Кравчука, доручивши заснувати премію Кравчука.
- 19 квітня 2023 року у місті Краматорськ вулицю Толстого перейменували на вулицю Леоніда Кравчука.
- 10 січня 2024 року у місті Київ на Байковому кладовищі відкрили пам'ятник Леоніду Кравчуку.
Нагороди
- Звання Герой України з врученням ордена Держави (21 серпня 2001) — за визначний особистий внесок у становлення і розбудову незалежної Української держави, багаторічну активну політичну та громадську діяльність.
- Орден Свободи (10 січня 2014) — за визначний особистий внесок у розбудову Української держави, багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність
- Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (16 липня 2020) — за значний особистий внесок у справу державотворення, побудову незалежності Української держави, активну громадсько-політичну діяльність та з нагоди 30-річчя проголошення Декларації про державний суверенітет України.
- Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (9 січня 2007) — за визначну державну і політичну діяльність в ім'я побудови незалежної України, вагомий внесок у становлення та розвиток українського громадянського суспільства.
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (10 січня 2004) — за визначні особисті заслуги у становленні та розвитку незалежної Української держави, багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність та з нагоди 70-річчя від дня народження.
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (10 січня 1999) — за видатні особисті заслуги перед Українською державою в галузі державного будівництва, багаторічну громадську діяльність.
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (21 серпня 1996) — за значний особистий внесок у становлення і розбудову суверенної демократичної Української держави та з нагоди п'ятої річниці незалежності України.
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016) — за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння українському народу.
- Орден Жовтневої Революції, два ордени Трудового червоного прапора (СРСР).
- Медаль «На славу Чернівців»
- Лавреат премії «Celebrity Awards 2020» в номінації «Людина року».
Твори
- Палкин Ю. И. Краткий экономический словарь пятилетки эффективности и качества [Текст] / Ю. И. Палкин, М. С. Черненко, Л. М. Кравчук, П. С. Ещенко. — К. : Политиздат Украины, 1978. — 264 с.
- Союз нерушимый [Текст] : справочник / [А. И. Акбаров, З. Г. Ахвеледиани, А. Г. Бабаев,… Л. М. Кравчук,…] ; сост. А. А. Гришкевич ; под общ. ред. М. А. Морозова. — М. : Политиздат, 1982. — 304 с.
- Ещенко П. С. Экономический словарь одинадцатой пятилетки [Текст] / П. С. Ещенко, Л. М. Кравчук, Ю. И. Палкин, М. С. Черненко. — К. : Политиздат Украины, 1982. — 300 с.
- Ещенко П. С. Новый хозяйственный механизм [Текст] : справочник / П. С. Ещенко, Л. М. Кравчук, Ю. И. Палкин. — К. : Политиздат Украины, 1989. — 254 с. — .
- Василенко В. К. Идеологическая работа: опыт перестройки [Текст] : на материале парторганизации республики / В. К. Василенко, Л. М. Кравчук, А. А. Спирин и др. — К. : Политиздат Украины, 1989. — 252 с. — .
- Кравчук Л. М.:Одна Україна, єдиний народ.(Політичні роздуми над записами в щоденнику).:Фоліо.2010 р., укр.,542 с.(кольорові вклейки), 130×210 мм, тв. пал., 1500 екз., .
- Кравчук Л. М.: Перший про владу. 2018.
Примітки
- https://glavcom.ua/country/politics/pohoron-kravchuka-priznacheniy-lishe-na-vivtorok-stala-vidoma-prichina-845115.html
- Новий канал. 10 травня 2022. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
- . glavcom.ua. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
- . LIGA. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
- Як шляхетне рівненське земляцтво «годинники звіряло» - Журнал Віче. veche.kiev.ua. Процитовано 11 листопада 2023.
- . Hronika (рос.). 21 вересня 2020. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
- Костенко, Юрій (10 січня 2014). . Радіо Свобода. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 10 січня 2014.
- . golos.com.ua. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- . Офіційний сайт МГО «Рівненське земляцтво». Архів оригіналу за 12 серпня 2014.
- Кравчук закликав Ющенка піти у відставку [ 9 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2015. — 14 жовтня
- . Фонд «Перспективна Україна». Архів оригіналу за 9 лютого 2019.
- Кравчук Леонід Макарович [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] Почесний професор Київського Університету ім. Бориса Гринченка
- . Українська правда. 8 січня 2016. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
- . КорреспонденТ. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 9 січня 2016.
- . Офіційне інтернет-представництво Президента України. 30 липня 2020. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 13 травня 2022.
- Красінський, Владислав (10 травня 2022). . РБК-Україна. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
- Сарахман Е., Рощіна О. У Києві прощаються з Леонідом Кравчуком [ 17 травня 2022 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 17 травня 2022
- . ТСН.ua. 17 травня 2022. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- . nv.ua. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- . ТСН.ua. 17 травня 2022. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- Гурковська, Наталія (11 травня 2022). . РБК-Україна. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
- У Києві відкрили пам’ятник першому президенту України. Вечірній Київ (укр.). 9 січня 2024. Процитовано 10 січня 2024.
- Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 701/2001 «Про присвоєння звання Герой України»
- Указ Президента України від 10 січня 2014 року № 2/2014 «Про нагородження Л. Кравчука орденом Свободи»
- Указ Президента України від 16 липня 2020 року № 277/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 9 січня 2007 року № 4/2007 «Про нагородження Л. Кравчука орденом князя Ярослава Мудрого»
- Указ Президента України від 10 січня 2004 року № 11/2004 «Про нагородження Л. Кравчука орденом князя Ярослава Мудрого»
- Указ Президента України від 10 січня 1999 року № 6/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
- Указ Президента України від 21 серпня 1996 року № 731/96 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
- Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "25 років незалежності України"»
- . Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 25 грудня 2010. Процитовано 21 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 23.4.19..
Джерела та література
- Хто є хто в Україні : довідник. —
Література
- Л. В. Губерський. Кравчук Леонід Макарович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Ю. Шаповал, М. Михальченко. Кравчук Леонід Макарович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.371
ЗМІ про Кравчука
- Петро Кравчук, Андрій Кравчук. У 1942 році Леонід Кравчук із товаришем наколядували 40 карбованців [ 7 лютого 2018 у Wayback Machine.]. Газ. Волинь-нова, 25 січня 2018 р., с. 1, 8; 1 лютого 2018 р., с. 11.
Посилання
- Помер перший президент незалежної України Леонід Кравчук [ 10 травня 2022 у Wayback Machine.]// Радіо Свобода, 10 травня 2022 року
- Кравчук Леонід Макарович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.221-223
- Леонід Кравчук: людина, яка має великий досвід ніколи не скаже, що треба два дні, щоб закінчилось АТО : інтерв'ю // Грушевського, 5 : онлайн-видання. — 2015. — 14 червня.
Попередник: | Президент України | Наступник: |
Посада заснована | Леонід Кучма |
Попередник: | Голови Верховної Ради України | Наступник: |
Володимир Івашко | Іван Плющ |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kravchuk Leoni d Maka rovich Kravchu k 10 sichnya 1934 selo Velikij Zhitin Rivnenskij povit Volinske voyevodstvo Polska Respublika nini Rivnenska oblast Ukrayina 10 travnya 2022 Myunhen Nimechchina ukrayinskij politik derzhavnij diyach pershij Prezident Ukrayini pislya vidnovlennya neyu nezalezhnosti 5 grudnya 1991 19 lipnya 1994 Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini ta ostannij Golova Verhovnoyi Radi URSR 1990 1991 Deputat Verhovnoyi radi URSR 10 11 go sklikan Narodnij deputat Ukrayini 1990 1991 ta 1994 2006 Chlen CK KPU v 1981 1991 rokah Chlen CK KPRS u 1990 1991 rokah Golova gromadskoyi organizaciyi Ukrayinska Rada Miru prezident gromadskogo ob yednannya Rivnenske zemlyactvo 2001 2022 Geroj Ukrayini 2001 kavaler ordena Svobodi 2014 povnij kavaler ordena knyazya Yaroslava Mudrogo Kandidat ekonomichnih nauk Lavreat premiyi Celebrity Awards 2020 v nominaciyi Lyudina roku Leonid Makarovich KravchukLeonid Makarovich Kravchuk1 j Prezident Ukrayini5 grudnya 1991 19 lipnya 1994Prem yer ministrVitold Fokin Valentin Simonenko v o Leonid Kuchma Yuhim Zvyagilskij v o Poperednikpershij na posadi Mikola Plav yuk yak ostannij Prezident UNR u vignanniNastupnikLeonid Kuchma1 j Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini24 serpnya 1991 5 grudnya 1991Poperednikvin sam yak Golova Verhovnoyi Radi URSR NastupnikIvan PlyushGolova Verhovnoyi Radi URSR23 lipnya 1990 24 serpnya 1991PoperednikVolodimir IvashkoNastupnikvin sam yak Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini chlen Politbyuro CK KPUcherven 1990 serpen 1991Narodivsya10 sichnya 1934 1934 01 10 s Velikij Zhitin Rovenskij povit Volinske voyevodstvo Polska Respublika nini Rivnenska oblast UkrayinaPomer10 travnya 2022 2022 05 10 88 rokiv Myunhen Nimechchina 1 PohovanijBajkove kladovisheVidomij yakpolitik deputat pershij prezident UkrayiniGromadyanstvo Polsha SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecAlma materKDU im T Shevchenka 1958 i Akademiya suspilnih nauk pri CK KPRS d 1970 Politichna partiyaKomunistichna partiya Radyanskogo Soyuzu 1958 1991 Bezpartijnij 1991 1998 Social demokratichna partiya Ukrayini ob yednana 1998 2009 BatkoKravchuk Makar OleksijovichMatiMelnichuk Yuhimiya IvanivnaU shlyubi zAntonina Mihajlivna Kravchuk docent ekonomichnogo fakultetu KNU im T G ShevchenkaDitisin OleksandrRidnyavnuk Andrij vnuchka Mariya pravnuchka OlenaReligiyaUPC KPNagorodiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo I stupenyaOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo III stupenyaOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo IV stupenyaOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaYuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini leonid kravchuk com ua Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiNarodnij deputat Ukrayini1 go sklikannyaKPU 15 travnya 1990 5 grudnya 19912 go sklikannyabezpartijnij 18 zhovtnya 1994 12 travnya 19983 go sklikannyaSDPU o 12 travnya 1998 14 travnya 20024 go sklikannyaSDPU o 14 travnya 2002 25 travnya 2006 source source Golos Leonida KravchukaZhittyepisNarodivsya 10 sichnya 1934 roku v rodini selyanina v seli Velikij Zhitin Volinskogo voyevodstva teper Rivnenska oblast Ukrayini Batko Makar Oleksijovich Kravchuk u 1930 ti roki sluzhiv u polskij kavaleriyi piznishe vin ta mati Kravchuka Yuhimiya Ivanivna divoche prizvishe Melnichuk pracyuvali u polskih osadnikiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni batko Leonida Kravchuka zaginuv na fronti v 1944 roci j buv pohovanij u bratskij mogili v Bilorusi Hlopcya vihovuvali vitchim z matir yu yaka pomerla v 1980 roci vid insultu v ridnomu seli Zhitin de bula pohovana Spochatku zdobuvav osvitu za specialnistyu Buhgalterskij oblik u Rivnenskomu kooperativnomu ekonomiko pravovomu tehnikumi teper Rivnenskij kooperativnij ekonomiko pravovij koledzh u period z 1950 po 1953 rik Zgodom zakinchiv Kiyivskij derzhavnij universitet otrimav specialnist vikladacha suspilnih nauk 1958 ta Akademiyu suspilnih nauk pri CK KPRS 1970 Kandidat ekonomichnih nauk Naukova ta politichna diyalnist do 1991 roku Chlen KPRS z 1958 roku U 1958 1960 rokah vikladav politekonomiyu u Cherniveckomu finansovomu tehnikumi U 1960 1967 rokah konsultant metodist Budinku politprosviti lektor pomichnik sekretarya zaviduvach viddilu propagandi i agitaciyi Cherniveckogo oblasnogo komitetu KPU U 1967 1970 rokah aspirant Akademiyi suspilnih nauk pri CK KPRS Moskva U 1970 1980 rokah zaviduvach sektoru perepidgotovki kadriv viddilu organizacijno partijnoyi roboti CK KPU inspektor pomichnik sekretarya CK pershij zastupnik zaviduvacha viddilu a z 1980 do 1988 roku zaviduvach viddilu propagandi ta agitaciyi CK KPU U chervni 1982 roku zaviduvach viddilu propagandi i agitaciyi L Kravchuk zvernuvsya do CK KPU z dopovidnoyu zapiskoyu u yakij viklav zahodi z protidiyi shidnij politici Vatikanu v zahidnih oblastyah Ukrayini i proponuvav stvoriti grupi dlya analizu propovidnickoyi diyalnosti svyashennosluzhiteliv obstezhiti teritoriyu cerkov ta kladovish na predmet viyavlennya ta znishennya uniatsko nacionalistichnih simvoliv viyaviti prouniatski nastroyenih osib provesti inshi organizacijni ta ideologichni zahodi U 1981 1991 rokah chlen CK KPU U 1988 1990 rokah zaviduvach ideologichnogo viddilu CK KPU z 18 zhovtnya 1989 do 19 chervnya 1990 roku sekretar CK KPU 23 chervnya 28 veresnya 1990 roku drugij sekretar CK KPU U zhovtni 1989 chervni 1990 kandidat u chleni Politbyuro u chervni 1990 serpni 1991 chlen Politbyuro CK KPU U 1989 roci vidstoyuvav uhvalennya postanovi Politbyuro CK KPU pro zaboronu Narodnogo ruhu Ukrayini prote zaznav nevdachi Narodnij deputat Ukrayini H XI sklikan U lipni 1990 listopadi 1991 roku Golova Verhovnoyi radi Ukrayini 24 serpnya 1991 roku pid golovuvannyam Leonida Kravchuka Verhovnoyu Radoyu respubliki bula uhvalena postanova ta Akt progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Prezident Ukrayini Kiyiv 2009 Palac Ukrayina Div takozh Prezidentstvo Leonida Kravchuka U serpni 1991 roku zalishiv lavi KPU i balotuvavsya na posadu prezidenta yak bezpartijnij Vodnochas jogo pidtrimali yak aktivisti zaboronenoyi na toj chas kompartiyi yihnij visuvanec Oleksandr Tkachenko znyav svoyu kandidaturu na korist Kravchuka tak i chastina nacional demokrativ yaki reklamuvali golovu Verhovnoyi Radi yak batka nezalezhnosti Kravchuk peremig uzhe v pershomu turi otrimavshi ponad 60 golosiv Osnovnij oponent vid demokratichnih sil V yacheslav Chornovil zibrav 23 27 golosiv Z 5 grudnya 1991 roku po 19 lipnya 1994 roku Prezident Ukrayini 8 grudnya 1991 roku vid imeni Ukrayini pidpisav Bilovezku ugodu razom z pershim prezidentom Rosiyi Borisom Yelcinim ta golovoyu Verhovnoyi radi Bilorusi Stanislavom Shushkevichem pro pripinennya isnuvannya SRSR 3 veresnya 1993 roku pidpisav Masandrivski ugodi yaki stosuvalisya podalshoyi doli rozmishenih na teritoriyi Ukrayini ChF ta yadernoyi zbroyi Pislya togo pogodivsya na dostrokovi vibori glavi derzhavi priznacheni na lipen 1994 U pershomu turi nabrav najbilshu kilkist golosiv sered inshih kandidativ ale v drugomu prograv Leonidu Kuchmi 14 sichnya 1994 roku v Moskvi vsuperech ratifikovanomu Verhovnoyu Radoyu 18 listopada 1993 Lisabonskomu protokolu SNO 1 yakim peredbachalosya postupove skorochennya strategichnih yadernih ozbroyen roztashovanih na teritoriyi Ukrayini samochinno uhvaliv rishennya pidpisati Tristoronnyu zayavu prezidentiv Ukrayini SShA ta Rosiyi shodo negajnogo vivezennya vsiyeyi ukrayinskoyi yadernoyi zbroyi do Rosiyi yake zavershilosya vzhe 1 chervnya 1996 roku prichomu bez bud yakih konkretnih garantij bezpeki ta dokumentalno zafiksovanih finansovih kompensacij U veresni 1993 roku vzyav uchast u derzhavnih skorbotnih zahodah do 60 h rokovin Golodomoru U vistupi na Mizhnarodnij naukovij konferenciyi Golodomor 1932 33 rokiv v Ukrayini prichini i naslidki zaznachiv sogodni mi shilyayemo golovu pered odniyeyu z najstrahitlivishih i najsumnishih dat ne tilki v nashij a j u svitovij istoriyi 60 mi rokovinami Golodomoru 1932 33 rr yakij znekroviv i spustoshiv nashu zemlyu zabrav miljoni i miljoni zhittiv yiyi beznevinnih ditej I shob zlamati ustremlinnya narodu do krashogo majbuttya todishnye politichne kerivnictvo Soyuzu rozrobilo j zdijsnilo najzhahlivishu i najzhorstokishu lyudinonenavisnicku akciyu v istoriyi suchasnoyi Yevropi shtuchnij golod 1932 33 rr v Ukrayini yakij zabrav blizko 8 mi miljoniv za inshimi danimi blizko 11 mln zhittiv Period prezidenstva Leonida Kravchuka zapam yatavsya ekonomichnoyu krizoyu na pochatku nezalezhnist Ukrayini politichnoyu nestabilnistyu ta shahtarskim strajkom v 1993 roci Z inshogo boku pid chas prezidenstva Kravchuka zaprovadzheno Nacionalnij Gerb prapor ta Gimn Ukrayini prijnyato pershi 400 zakonodavchih aktiv sformuvannya Zbrojnih sil Ukrayini pidpisannya Bilovezkoyi ugodi pro pripinennya isnuvannya SRSR ta Gelsinskogo zaklyuchnogo aktu pro integraciyu Ukrayini v Yevropu ta viznannya nezalezhnosti Ukrayini 171 krayinoyu Na chest Kravchuka nazvano tachku kravchuchku Naukova ta politichna diyalnist pislya 1994 Obranij narodnim deputatom u 1994 roci na doviborah u Terebovlyanskomu mazhoritarnomu okruzi na Ternopilshini U 1998 roci zalishayuchis bezpartijnim ocholiv viborchij spisok Social demokratichnoyi partiyi Ukrayini ob yednanoyi Naperedodni golosuvannya vstupiv do SDPU o i priviv yiyi do Verhovnoyi Radi Z zhovtnya 1998 roku chlen Politbyuro i Politradi SDPU o U 2002 2006 rokah ocholyuvav frakciyu SDPU o u Verhovnij Radi Ukrayini Z 1999 po 2004 rik pochesnij doktor NaUKMA Z 1999 roku spivgolova Vseukrayinskogo ob yednannya demokratichnih sil Zlagoda 25 listopada 2004 roku Rishennyam Vchenoyi radi pozbavlenij zvannya pochesnogo doktora Doctor honoris causa Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi za negromadyansku poziciyu pid chas Pomaranchevoyi revolyuciyi U 2006 roci ocholiv spisok opozicijnogo bloku Ne tak razom z Viktorom Medvedchukom Yuriyem Bojkom ta Nestorom Shufrichem Ale za pidsumkami viboriv toj ne podolav 3 vidsotkovij bar yer 1 1 Pislya peremogi Yushenka pishov z bloku U 2009 roci vijshov z partiyi SDPU o Pochesnij Prezident Mizhnarodnogo gromadskogo ob yednannya Rivnenske zemlyactvo Pochesnij golova fondu spriyannya mizhnarodnomu spilkuvannyu Ukrayinske narodne posolstvo z 1994 25 lyutogo 2009 roku zaklikav prezidenta Yushenka podati u vidstavku 3 2011 roku pochesnij prezident Fondu Perspektivna Ukrayina 29 serpnya 2011 roku Rishennyam Vchenoyi radi Kiyivskogo universitetu im Grinchenka protokol 10 nadano zvannya pochesnogo profesora za bagatorichnu plidnu gromadsku politichnu diyalnist podvizhnicku pracyu viznachnij osobistij vnesok u stanovlennya i rozbudovu suverennoyi demokratichnoyi Ukrayinskoyi derzhavi nacionalnoyi osviti ta nauki U sichni 2016 roku zaproponuvav nadati Krimu derzhavnu avtonomiyu u skladi Ukrayini a Donbasu osoblivij status U lipni 2020 roku na gromadskih zasadah stav golovoyu ukrayinskoyi delegaciyi v Tristoronnij kontaktnij grupi z mirnogo vregulyuvannya situaciyi na shodi Ukrayini Vidpovidne rozporyadzhennya 424 2020 rp vid 30 lipnya opublikovano na sajti glavi derzhavi Ostanni roki 29 chervnya 2021 roku perenis operaciyu na serci zgodom potrapiv do reanimaciyi buv pidklyuchenij do aparatu ShVL Reabilitaciyu prohodiv u klinici Myunhenskogo universitetu v Nimechchini de j prozhivav ostanni roki svogo zhittya Pomer 10 travnya 2022 roku v Myunheni o 17 00 za kiyivskim chasom u 88 richnomu vici pislya trivaloyi hvorobi vsogo na tizhden perezhivshi inshogo pidpisanta Bilovezkih ugod Stanislava Shushkevicha Cherez vijnu v Ukrayini dopraviti tilo pershogo prezidenta z Myunhena v Kiyiv litakom bulo nemozhlivo tomu rodina bula zmushena organizuvati perevezennya nazemnim transportom zokrema j zalizniceyu Pohovannya Mogila Leonida Kravchuka Proshannya projshlo u vivtorok 17 travnya v Ukrayinskomu domi v Kiyevi Poproshatisya z pershim Prezidentom Ukrayini prijshov shostij Prezident Volodimir Zelenskij persha ledi Olena Zelenska drugij Prezident Leonid Kuchma tretij Prezident Viktor Yushenko p yatij Prezident Petro Poroshenko prem yer ministr Denis Shmigal Golova Verhovnoyi radi Ukrayini Ruslan Stefanchuk ministr oboroni Oleksij Reznikov mer Kiyeva Vitalij Klichko ministr kulturi ta informacijnoyi politiki Oleksandr Tkachenko Igor ta Grigorij Surkisi kolishnij ministr oboroni Oleksandr Kuzmuk kolishnij ministr zakordonnih sprav Volodimir Ogrizko radnik golovi MVS Anton Gerashenko kolishnij spiker Verhovnoyi Radi Oleksandr Moroz politik Ivan Zayec narodnij deputat Mustafa Dzhemilyev druzhina Kravchuka Antonina Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 42a 50 25 19 pn sh 30 30 27 sh d 50 422056 pn sh 30 507556 sh d 50 422056 30 507556 RodinaLeonid Kravchuk buv odruzhenij z Antoninoyu Mihajlivnoyu Kravchuk Mishura yaka narodilasya 2 listopada 1935 roku v seli Viri Bilopilskogo rajonu Harkivskoyi oblasti U pari 21 lipnya 1959 roku narodivsya sin Oleksandr Leonidovich Kravchuk Takozh u pershogo prezidenta Ukrayini zalishilisya onuka Mariya ta onuk Andrij pravnuchka Olena Vshanuvannya pam yati11 travnya 2022 roku Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij vidav ukaz pro vshanuvannya pam yati Leonida Kravchuka doruchivshi zasnuvati premiyu Kravchuka 19 kvitnya 2023 roku u misti Kramatorsk vulicyu Tolstogo perejmenuvali na vulicyu Leonida Kravchuka 10 sichnya 2024 roku u misti Kiyiv na Bajkovomu kladovishi vidkrili pam yatnik Leonidu Kravchuku NagorodiPoshtova marka Ukrayini 2014Zvannya Geroj Ukrayini z vruchennyam ordena Derzhavi 21 serpnya 2001 za viznachnij osobistij vnesok u stanovlennya i rozbudovu nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi bagatorichnu aktivnu politichnu ta gromadsku diyalnist Orden Svobodi 10 sichnya 2014 za viznachnij osobistij vnesok u rozbudovu Ukrayinskoyi derzhavi bagatorichnu plidnu gromadsko politichnu diyalnist Orden knyazya Yaroslava Mudrogo I st 16 lipnya 2020 za znachnij osobistij vnesok u spravu derzhavotvorennya pobudovu nezalezhnosti Ukrayinskoyi derzhavi aktivnu gromadsko politichnu diyalnist ta z nagodi 30 richchya progoloshennya Deklaraciyi pro derzhavnij suverenitet Ukrayini Orden knyazya Yaroslava Mudrogo II st 9 sichnya 2007 za viznachnu derzhavnu i politichnu diyalnist v im ya pobudovi nezalezhnoyi Ukrayini vagomij vnesok u stanovlennya ta rozvitok ukrayinskogo gromadyanskogo suspilstva Orden knyazya Yaroslava Mudrogo III st 10 sichnya 2004 za viznachni osobisti zaslugi u stanovlenni ta rozvitku nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi bagatorichnu plidnu gromadsko politichnu diyalnist ta z nagodi 70 richchya vid dnya narodzhennya Orden knyazya Yaroslava Mudrogo IV st 10 sichnya 1999 za vidatni osobisti zaslugi pered Ukrayinskoyu derzhavoyu v galuzi derzhavnogo budivnictva bagatorichnu gromadsku diyalnist Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 21 serpnya 1996 za znachnij osobistij vnesok u stanovlennya i rozbudovu suverennoyi demokratichnoyi Ukrayinskoyi derzhavi ta z nagodi p yatoyi richnici nezalezhnosti Ukrayini Vidznaka Prezidenta Ukrayini yuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 19 serpnya 2016 za znachni osobisti zaslugi u stanovlenni nezalezhnoyi Ukrayini utverdzhenni yiyi suverenitetu ta zmicnenni mizhnarodnogo avtoritetu vagomij vnesok u derzhavne budivnictvo socialno ekonomichnij kulturno osvitnij rozvitok aktivnu gromadsko politichnu diyalnist sumlinne ta bezdoganne sluzhinnya ukrayinskomu narodu Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi dva ordeni Trudovogo chervonogo prapora SRSR Medal Na slavu Chernivciv Lavreat premiyi Celebrity Awards 2020 v nominaciyi Lyudina roku TvoriPalkin Yu I Kratkij ekonomicheskij slovar pyatiletki effektivnosti i kachestva Tekst Yu I Palkin M S Chernenko L M Kravchuk P S Eshenko K Politizdat Ukrainy 1978 264 s Soyuz nerushimyj Tekst spravochnik A I Akbarov Z G Ahvelediani A G Babaev L M Kravchuk sost A A Grishkevich pod obsh red M A Morozova M Politizdat 1982 304 s Eshenko P S Ekonomicheskij slovar odinadcatoj pyatiletki Tekst P S Eshenko L M Kravchuk Yu I Palkin M S Chernenko K Politizdat Ukrainy 1982 300 s Eshenko P S Novyj hozyajstvennyj mehanizm Tekst spravochnik P S Eshenko L M Kravchuk Yu I Palkin K Politizdat Ukrainy 1989 254 s ISBN 5 319 00633 0 Vasilenko V K Ideologicheskaya rabota opyt perestrojki Tekst na materiale partorganizacii respubliki V K Vasilenko L M Kravchuk A A Spirin i dr K Politizdat Ukrainy 1989 252 s ISBN 5 319 00579 2 Kravchuk L M Odna Ukrayina yedinij narod Politichni rozdumi nad zapisami v shodenniku Folio 2010 r ukr 542 s kolorovi vklejki 130 210 mm tv pal 1500 ekz ISBN 978 966 03 5317 6 Kravchuk L M Pershij pro vladu 2018 Primitkihttps glavcom ua country politics pohoron kravchuka priznacheniy lishe na vivtorok stala vidoma prichina 845115 html Novij kanal 10 travnya 2022 Arhiv originalu za 10 travnya 2022 Procitovano 10 travnya 2022 glavcom ua Arhiv originalu za 12 travnya 2022 Procitovano 12 travnya 2022 LIGA 11 travnya 2022 Arhiv originalu za 12 travnya 2022 Procitovano 12 travnya 2022 Yak shlyahetne rivnenske zemlyactvo godinniki zviryalo Zhurnal Viche veche kiev ua Procitovano 11 listopada 2023 Hronika ros 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 24 veresnya 2020 Kostenko Yurij 10 sichnya 2014 Radio Svoboda Arhiv originalu za 26 serpnya 2016 Procitovano 10 sichnya 2014 golos com ua Arhiv originalu za 23 bereznya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 Oficijnij sajt MGO Rivnenske zemlyactvo Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Kravchuk zaklikav Yushenka piti u vidstavku 9 listopada 2017 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 2015 14 zhovtnya Fond Perspektivna Ukrayina Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Kravchuk Leonid Makarovich 25 listopada 2021 u Wayback Machine Pochesnij profesor Kiyivskogo Universitetu im Borisa Grinchenka Ukrayinska pravda 8 sichnya 2016 Arhiv originalu za 10 sichnya 2016 Procitovano 8 sichnya 2016 KorrespondenT Arhiv originalu za 9 sichnya 2016 Procitovano 9 sichnya 2016 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 30 lipnya 2020 Arhiv originalu za 3 listopada 2021 Procitovano 25 listopada 2021 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 13 travnya 2022 Krasinskij Vladislav 10 travnya 2022 RBK Ukrayina Arhiv originalu za 10 travnya 2022 Procitovano 10 travnya 2022 Arhiv originalu za 12 travnya 2022 Procitovano 12 travnya 2022 Sarahman E Roshina O U Kiyevi proshayutsya z Leonidom Kravchukom 17 travnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 17 travnya 2022 TSN ua 17 travnya 2022 Arhiv originalu za 18 travnya 2022 Procitovano 18 travnya 2022 nv ua Arhiv originalu za 18 travnya 2022 Procitovano 18 travnya 2022 TSN ua 17 travnya 2022 Arhiv originalu za 18 travnya 2022 Procitovano 18 travnya 2022 Gurkovska Nataliya 11 travnya 2022 RBK Ukrayina Arhiv originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 11 travnya 2022 U Kiyevi vidkrili pam yatnik pershomu prezidentu Ukrayini Vechirnij Kiyiv ukr 9 sichnya 2024 Procitovano 10 sichnya 2024 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 serpnya 2001 roku 701 2001 Pro prisvoyennya zvannya Geroj Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 10 sichnya 2014 roku 2 2014 Pro nagorodzhennya L Kravchuka ordenom Svobodi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 16 lipnya 2020 roku 277 2020 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 9 sichnya 2007 roku 4 2007 Pro nagorodzhennya L Kravchuka ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 10 sichnya 2004 roku 11 2004 Pro nagorodzhennya L Kravchuka ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 10 sichnya 1999 roku 6 99 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Orden knyazya Yaroslava Mudrogo Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 serpnya 1996 roku 731 96 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Orden knyazya Yaroslava Mudrogo Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 19 serpnya 2016 roku 336 2016 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini yuvilejnoyu medallyu 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini Arhiv originalu za 25 grudnya 2010 Procitovano 21 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2019 Procitovano 23 4 19 Dzherela ta literaturaHto ye hto v Ukrayini dovidnik Literatura L V Guberskij Kravchuk Leonid Makarovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Yu Shapoval M Mihalchenko Kravchuk Leonid Makarovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 371 ISBN 978 966 611 818 2ZMI pro Kravchuka Petro Kravchuk Andrij Kravchuk U 1942 roci Leonid Kravchuk iz tovarishem nakolyaduvali 40 karbovanciv 7 lyutogo 2018 u Wayback Machine Gaz Volin nova 25 sichnya 2018 r s 1 8 1 lyutogo 2018 r s 11 PosilannyaPomer pershij prezident nezalezhnoyi Ukrayini Leonid Kravchuk 10 travnya 2022 u Wayback Machine Radio Svoboda 10 travnya 2022 roku Kravchuk Leonid Makarovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 221 223 Leonid Kravchuk lyudina yaka maye velikij dosvid nikoli ne skazhe sho treba dva dni shob zakinchilos ATO interv yu Grushevskogo 5 onlajn vidannya 2015 14 chervnya Poperednik Prezident Ukrayini 1991 1994 Nastupnik Posada zasnovana Leonid KuchmaPoperednik Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini 1990 1991 Nastupnik Volodimir Ivashko Ivan Plyush