Олекса́ндр Микола́йович Ткаче́нко (7 березня 1939, місто Шпола Київської області, тепер Черкаської області — 3 січня 2024, Київ) — український політик та державний діяч, 4-й Голова Верховної Ради України (III скликання) з 7 липня 1998 до 1 лютого 2000 року, член КПУ (з листопада 2001), член Президії ЦК КПУ (з червня 2005), почесний президент Тендерної палати України (з липня 2007). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1986 роках та член ЦК КПУ в 1986—1991 роках.
Олександр Миколайович Ткаченко | |
---|---|
4-й Голова Верховної Ради України | |
7 липня 1998 — 1 лютого 2000 | |
Президент | Леонід Кучма |
Прем'єр-міністр | Валерій Пустовойтенко Віктор Ющенко |
Попередник | Олександр Мороз |
Наступник | Іван Плющ |
| |
Народився | 7 березня 1939 Шпола, Київська область, Українська РСР, СРСР |
Помер | 3 січня 2024[1] (84 роки) Київ, Україна |
Відомий як | політик, економіст |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Alma mater | Білоцерківський національний аграрний університет |
Політична партія | СелПУ, КПУ |
Батько | Ткаченко Микола Миколайович |
Мати | Ткаченко Єфросинія Панасівна |
У шлюбі з | Ткаченко Лариса Митрофанівна |
Діти | Ткаченко Алла Олександрівна |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Здобув освіту у Білоцерківському сільськогосподарському інституті (1963), за спеціальністю — вчений-агроном. Закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПУ.
Кандидат економічних наук. Дисертація «Організаційно-економічні фактори ефективності сільськогосподарського виробництва» (у формі наукової доповіді, Київський інститут народного господарства, 1992).
Останні 10 років життя хворів, переніс інсульт, був прикутий до інвалідного візка. Помер 3 січня 2024 року на 85-му році життя. Похований разом із родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′04″ сх. д. / 50.417389° пн. ш. 30.5011194° сх. д.).
Родина
- Батько Микола Миколайович (1910—1990);
- мати Єфросинія Панасівна (1914);
- дружина Лариса Митрофанівна — економіст;
- дочка Алла.
Кар'єра
- 1956—1958 роки — слюсар Шполянської машинно-тракторної станції (МТС) Черкаської області.
- 1958—1963 роки — студент Білоцерківський сільськогосподарського інституту Київської області.
- 1963—1964 роки — агроном Таращанської шляхо-експлуатаційної дільниці № 720 Київської області.
- 1964—1966 роки — старший агроном Таращанського районного відділу «Сільгосптехніка».
- 1966—1970 роки — перший секретар Таращанського районного комітету ЛКСМУ Київської області.
- 1970—1973 роки — завідувач організаційного відділу, секретар Таращанського районного комітету КПУ Київської області.
- 1973—1981 роки — перший секретар Таращанського районного комітету КПУ Київської області.
- 1981—1982 роки — інспектор ЦК КПУ.
- 6 липня 1982 — січень 1985 року — голова виконкому Тернопільської обласної ради народних депутатів.
- 2 січня — листопад 1985 року — міністр сільського господарства УРСР.
- 3 грудня 1985 — 20 жовтня 1989 — перший заступник Голови Держагропрому УРСР — Міністр УРСР.
- 20 жовтня 1989 — 30 липня 1990 року — Голова Держагропрому УРСР.
- 18 липня 1990 — квітень 1991 року — перший заступник Голови Ради Міністрів УРСР.
- 21 травня 1991 — лютий 1992 року — Державний міністр з питань аграрної політики та продовольства — Міністр сільського господарства УРСР.
- 1992 рік — президент спільного українсько-німецького підприємства «Земля і люди», Київ.
- грудень 1992—1994 року — президент агропромислової асоціації «Земля і люди».
- з листопада 1993 року — президент коаліції «Аграрії України за реформу».
- травень 1994 — квітень 1998 року — перший заступник Голови Верховної Ради України.
Кандидат у Президенти України (1991), підтримувався СПУ, незадовго до виборів зняв кандидатуру на користь Леоніда Кравчука. Член КПРС (1967—1991), заступник голови СелПУ (12.1996-2001).
Кандидат у Президенти України (1999; висунутий СелПУ), 27 жовтня 1999 зняв кандидатуру на користь Петра Симоненка.
Голова Наглядової ради Тендерної палати України (08.2006-07.2007).
Парламентська діяльність
Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання, Гусятинський виборчій округ № 515, Тернопільська область.
Народний депутат України 2-го скликання з 04.1994 (2-й тур) до 04.1998, Шполянський виборчий округ № 430, Черкаська область. 1-й тур: з'яв. 86.8 %, за 39.97 %. 2-й тур: з'яв. 78.9 %, за 58.46 %. 3 суперн.
Народний депутат України 3-го скликання 03.1998-04.2002, виборчий округ № 195, Черкаська область. З'яв. 78.0 %, за 31.0 %, 16 суперн. 03.1998 — кандидат в народні депутати України від виборчого блоку СПУ-СелПУ, № 7 в списку. Член фракції СПУ і СелПУ (05.-07.1998); позафракційний (07.1998-02.2001), член фракції КПУ (з 02.2001). Голова ВР України (07.07.1998-21.01.2000).
Протягом 3-х місяців Верховна Рада України 3-го скликання намагалася обрати Голову (пізніше цей процес у парламенті дістане назву «спікеріада») і на 18-те голосування обрала нового Голову ВР — Олександра Ткаченка. Пізніше, позбувшись підтримки більшості депутатів, що голосували за нього, більшість депутатів ініціюють відставку спікера. Але для зміни керівництва парламенту необхідно було зафіксувати кворум — дві третини депутатів, присутніх у залі засідань. Кожного разу, коли поставало питання про спікера, ліві партії не реєструвалися. 21 січня 2000 року на виїзному вечірньому засіданні в Українському домі 239 депутатів одноголосно проголосували за відставку Олександра Ткаченка.
Для розслідування його неоднозначної діяльності на цій посаді було створено тимчасову слідчу комісію парламенту.
Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.2006 від КПУ, № 8 в списку, член КПУ, член фракції КПУ (з 05.2002), член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з 06.2002).
Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від КПУ, № 9 в списку, член КПУ, член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з 07.2006), член фракції КПУ (з 04.2006).
Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.2012 від КПУ, № 8 в списку. Член фракції КПУ (з 11.2007), голова Комітету з питань економічної політики (з 12.2007).
Нагороди
СРСР
- Герой Соціалістичної Праці (1992, недійсний)
- Ордени Знак Пошани (1972),
- Трудового Червоного Прапора (1973),
- Леніна (1977),
- Жовтневої революції (1984).
Україна
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (6 березня 1999) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою в галузі державного будівництва, вагомий внесок у розвиток законодавчої бази України
Бібліографія
- «Про концепцію національної програми Відродження України та заходи щодо організації її здійснення» (1999)
Джерела та література
- Удод O.A. Ткаченко Олександр Миколайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 101. — .
Література
- Л.Губерський. Ткаченко Олександр Миколайович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- В. Головко. Ткаченко Олександр Миколайович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.713
Примітки
- Умер экс-глава Верховной Рады конца 90-х Александр Ткаченко
- Помер колишній голова Верховної Ради Олександр Ткаченко, НВ, 05.01.2024
- Дахно І. І. Історія держави і права. Додаток 26. Спікери Верховної Ради України
- Помер голова Верховної ради кінця 90-х Олександр Ткаченко. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 січня 2024.
- Постанова Верховної Ради України від 25 травня 1994 року № 19/94-ВР «Про обрання Першого заступника Голови Верховної Ради України»
- Кульчицький С. В., Парахонський Б. О. Україна і Росія в історичній ретроспективі: Нариси в 3-х томах / Інститут історії України НАН України; Том.3. Розділ 11. Політичні баталії останніх років (Частина 1)
- Постанова Верховної Ради України від 21 січня 2000 року № 1403-XIV «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з контролю і перевірки фінансово-господарської та організаційної діяльності колишнього Голови Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради України»
- Указ Президента України від 6 березня 1999 року № 233/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
Посилання
- Ткаченко Олександр Миколайович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Попередник: | Голова Верховної Ради України 7 липня 1998 — 1 лютого 2000 | Наступник: |
Олександр Мороз | Іван Плющ |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tkachenko Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Tkachenko Oleksandr Mikolajovich Oleksa ndr Mikola jovich Tkache nko 7 bereznya 1939 misto Shpola Kiyivskoyi oblasti teper Cherkaskoyi oblasti 3 sichnya 2024 Kiyiv ukrayinskij politik ta derzhavnij diyach 4 j Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini III sklikannya z 7 lipnya 1998 do 1 lyutogo 2000 roku chlen KPU z listopada 2001 chlen Prezidiyi CK KPU z chervnya 2005 pochesnij prezident Tendernoyi palati Ukrayini z lipnya 2007 Kandidat u chleni CK KPU v 1981 1986 rokah ta chlen CK KPU v 1986 1991 rokah Oleksandr Mikolajovich TkachenkoOleksandr Mikolajovich Tkachenko4 j Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini7 lipnya 1998 1 lyutogo 2000Prezident Leonid KuchmaPrem yer ministr Valerij Pustovojtenko Viktor YushenkoPoperednik Oleksandr MorozNastupnik Ivan PlyushNarodivsya 7 bereznya 1939 1939 03 07 Shpola Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer 3 sichnya 2024 2024 01 03 1 84 roki Kiyiv UkrayinaVidomij yak politik ekonomistGromadyanstvo UkrayinaNacionalnist ukrayinecAlma mater Bilocerkivskij nacionalnij agrarnij universitetPolitichna partiya SelPU KPUBatko Tkachenko Mikola MikolajovichMati Tkachenko Yefrosiniya PanasivnaU shlyubi z Tkachenko Larisa MitrofanivnaDiti Tkachenko Alla OleksandrivnaNagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 2 go sklikannya SelPU 12 travnya 1994 12 travnya 1998 3 go sklikannya SelPU 12 travnya 1998 14 travnya 2002 4 go sklikannya KPU 14 travnya 2002 25 travnya 2006 5 go sklikannya KPU 25 travnya 2006 23 listopada 2007 6 go sklikannya KPU 25 grudnya 2007 12 grudnya 2012ZhittyepisZdobuv osvitu u Bilocerkivskomu silskogospodarskomu instituti 1963 za specialnistyu vchenij agronom Zakinchiv Vishu partijnu shkolu pri CK KPU Kandidat ekonomichnih nauk Disertaciya Organizacijno ekonomichni faktori efektivnosti silskogospodarskogo virobnictva u formi naukovoyi dopovidi Kiyivskij institut narodnogo gospodarstva 1992 Ostanni 10 rokiv zhittya hvoriv perenis insult buv prikutij do invalidnogo vizka Pomer 3 sichnya 2024 roku na 85 mu roci zhittya Pohovanij razom iz rodinoyu na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49b 50 25 02 pn sh 30 30 04 sh d 50 417389 pn sh 30 5011194 sh d 50 417389 30 5011194 Rodina Batko Mikola Mikolajovich 1910 1990 mati Yefrosiniya Panasivna 1914 druzhina Larisa Mitrofanivna ekonomist dochka Alla Kar yera 1956 1958 roki slyusar Shpolyanskoyi mashinno traktornoyi stanciyi MTS Cherkaskoyi oblasti 1958 1963 roki student Bilocerkivskij silskogospodarskogo institutu Kiyivskoyi oblasti 1963 1964 roki agronom Tarashanskoyi shlyaho ekspluatacijnoyi dilnici 720 Kiyivskoyi oblasti 1964 1966 roki starshij agronom Tarashanskogo rajonnogo viddilu Silgosptehnika 1966 1970 roki pershij sekretar Tarashanskogo rajonnogo komitetu LKSMU Kiyivskoyi oblasti 1970 1973 roki zaviduvach organizacijnogo viddilu sekretar Tarashanskogo rajonnogo komitetu KPU Kiyivskoyi oblasti 1973 1981 roki pershij sekretar Tarashanskogo rajonnogo komitetu KPU Kiyivskoyi oblasti 1981 1982 roki inspektor CK KPU 6 lipnya 1982 sichen 1985 roku golova vikonkomu Ternopilskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ 2 sichnya listopad 1985 roku ministr silskogo gospodarstva URSR 3 grudnya 1985 20 zhovtnya 1989 pershij zastupnik Golovi Derzhagropromu URSR Ministr URSR 20 zhovtnya 1989 30 lipnya 1990 roku Golova Derzhagropromu URSR 18 lipnya 1990 kviten 1991 roku pershij zastupnik Golovi Radi Ministriv URSR 21 travnya 1991 lyutij 1992 roku Derzhavnij ministr z pitan agrarnoyi politiki ta prodovolstva Ministr silskogo gospodarstva URSR 1992 rik prezident spilnogo ukrayinsko nimeckogo pidpriyemstva Zemlya i lyudi Kiyiv gruden 1992 1994 roku prezident agropromislovoyi asociaciyi Zemlya i lyudi z listopada 1993 roku prezident koaliciyi Agrariyi Ukrayini za reformu traven 1994 kviten 1998 roku pershij zastupnik Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Peregovori Parlamentskih delegacij Ukrayini ta RF 1999 rik Oleksandr Tkachenko u pravomu ryadu Kandidat u Prezidenti Ukrayini 1991 pidtrimuvavsya SPU nezadovgo do viboriv znyav kandidaturu na korist Leonida Kravchuka Chlen KPRS 1967 1991 zastupnik golovi SelPU 12 1996 2001 Kandidat u Prezidenti Ukrayini 1999 visunutij SelPU 27 zhovtnya 1999 znyav kandidaturu na korist Petra Simonenka Golova Naglyadovoyi radi Tendernoyi palati Ukrayini 08 2006 07 2007 Parlamentska diyalnist Mogila Oleksandra Tkachenka Bajkove kladovishe Deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya Gusyatinskij viborchij okrug 515 Ternopilska oblast Narodnij deputat Ukrayini 2 go sklikannya z 04 1994 2 j tur do 04 1998 Shpolyanskij viborchij okrug 430 Cherkaska oblast 1 j tur z yav 86 8 za 39 97 2 j tur z yav 78 9 za 58 46 3 supern Narodnij deputat Ukrayini 3 go sklikannya 03 1998 04 2002 viborchij okrug 195 Cherkaska oblast Z yav 78 0 za 31 0 16 supern 03 1998 kandidat v narodni deputati Ukrayini vid viborchogo bloku SPU SelPU 7 v spisku Chlen frakciyi SPU i SelPU 05 07 1998 pozafrakcijnij 07 1998 02 2001 chlen frakciyi KPU z 02 2001 Golova VR Ukrayini 07 07 1998 21 01 2000 Protyagom 3 h misyaciv Verhovna Rada Ukrayini 3 go sklikannya namagalasya obrati Golovu piznishe cej proces u parlamenti distane nazvu spikeriada i na 18 te golosuvannya obrala novogo Golovu VR Oleksandra Tkachenka Piznishe pozbuvshis pidtrimki bilshosti deputativ sho golosuvali za nogo bilshist deputativ iniciyuyut vidstavku spikera Ale dlya zmini kerivnictva parlamentu neobhidno bulo zafiksuvati kvorum dvi tretini deputativ prisutnih u zali zasidan Kozhnogo razu koli postavalo pitannya pro spikera livi partiyi ne reyestruvalisya 21 sichnya 2000 roku na viyiznomu vechirnomu zasidanni v Ukrayinskomu domi 239 deputativ odnogolosno progolosuvali za vidstavku Oleksandra Tkachenka Dlya rozsliduvannya jogo neodnoznachnoyi diyalnosti na cij posadi bulo stvoreno timchasovu slidchu komisiyu parlamentu Narodnij deputat Ukrayini 4 go sklikannya 04 2002 04 2006 vid KPU 8 v spisku chlen KPU chlen frakciyi KPU z 05 2002 chlen Komitetu z pitan finansiv i bankivskoyi diyalnosti z 06 2002 Narodnij deputat Ukrayini 5 go sklikannya 04 2006 11 2007 vid KPU 9 v spisku chlen KPU chlen Komitetu z pitan finansiv i bankivskoyi diyalnosti z 07 2006 chlen frakciyi KPU z 04 2006 Narodnij deputat Ukrayini 6 go sklikannya 11 2007 12 2012 vid KPU 8 v spisku Chlen frakciyi KPU z 11 2007 golova Komitetu z pitan ekonomichnoyi politiki z 12 2007 NagorodiSRSR Geroj Socialistichnoyi Praci 1992 nedijsnij Ordeni Znak Poshani 1972 Trudovogo Chervonogo Prapora 1973 Lenina 1977 Zhovtnevoyi revolyuciyi 1984 Ukrayina Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 6 bereznya 1999 za viznachni osobisti zaslugi pered Ukrayinskoyu derzhavoyu v galuzi derzhavnogo budivnictva vagomij vnesok u rozvitok zakonodavchoyi bazi UkrayiniBibliografiya Pro koncepciyu nacionalnoyi programi Vidrodzhennya Ukrayini ta zahodi shodo organizaciyi yiyi zdijsnennya 1999 Dzherela ta literaturaUdod O A Tkachenko Oleksandr Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 101 ISBN 978 966 00 1359 9 Literatura L Guberskij Tkachenko Oleksandr Mikolajovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 V Golovko Tkachenko Oleksandr Mikolajovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 713 ISBN 978 966 611 818 2PrimitkiUmer eks glava Verhovnoj Rady konca 90 h Aleksandr Tkachenko Pomer kolishnij golova Verhovnoyi Radi Oleksandr Tkachenko NV 05 01 2024 Dahno I I Istoriya derzhavi i prava Dodatok 26 Spikeri Verhovnoyi Radi Ukrayini Pomer golova Verhovnoyi radi kincya 90 h Oleksandr Tkachenko RBK Ukraina ukr Procitovano 14 sichnya 2024 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 25 travnya 1994 roku 19 94 VR Pro obrannya Pershogo zastupnika Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Kulchickij S V Parahonskij B O Ukrayina i Rosiya v istorichnij retrospektivi Narisi v 3 h tomah Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Tom 3 Rozdil 11 Politichni bataliyi ostannih rokiv Chastina 1 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 21 sichnya 2000 roku 1403 XIV Pro utvorennya Timchasovoyi slidchoyi komisiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini z kontrolyu i perevirki finansovo gospodarskoyi ta organizacijnoyi diyalnosti kolishnogo Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Aparatu Verhovnoyi Radi Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 6 bereznya 1999 roku 233 99 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Orden knyazya Yaroslava Mudrogo PosilannyaTkachenko Oleksandr Mikolajovich Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Poperednik Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini 7 lipnya 1998 1 lyutogo 2000 Nastupnik Oleksandr Moroz Ivan Plyush