Кири́ло Андрі́йович Куцю́к-Кочи́нський (8 липня 1910, с. Якимівці, нині Лановецького району Тернопільської області — 29 листопада 1991, м. Бухарест, Румунія, похований в Якимівцях) — український поет, перекладач, громадський діяч у Румунії. Член-засновник Союзу українців у Румунії (1954 рік). Чоловік Магдалини Ласло-Куцюк. За життя послуговувався прізвищами Куцюк, Коцюк та Кочинський (під час навчання у Львівській політехніці мешкав під польським прізвищем Кочинський).
Куцюк-Кочинський Кирило Андрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 8 липня 1910 с. Якимівці, нині Лановецький район, Тернопільська область, Україна | |||
Помер | 29 листопада 1991 (81 рік) Бухарест, Румунія | |||
Поховання | Якимівці | |||
Громадянство | Російська імперія Румунія | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1974—1991 | |||
| ||||
Життєпис
Навчався у Дерманській духовній семінарії на Рівненщині. 1935 року закінчив Львівську політехніку.
Працював у місті Заліщики. Під час другої світової війни перебирається з дружиною на Вінниччину. У 1941—1944 роках служив у церкві. 1944 року заарештований окупаційною владою та в числі інших українських бранців був направлений на примусову працю до Німеччини, але під час транспортування територією Румунії він зумів втекти з того ешелону.
Оселився в Румунії, працював будівельником у Сучавському повіті. Там зустрів дівчину, котра його виходила, та стала йому другою дружиною та натхненницею — Магдалину Ласло.
Згодом влаштувався технічним наглядачем в будівельному тресті у Бухаресті.
1959 року заарештований за політичні переконання, відбув п'ять років. Під час ув'язнення почав писати вірші. Його дружина допомагала йому у цій справі — на той час вже була професоркою україністики Бухарестського університету, письменницею та літературним критиком.
У 1980-х році тричі приїздив до свого села; допомагав у спорудженні нової церкви.
У 1988 році разом із своєю дружиною Магдаленою Ласло на шість місяців відправляються до США. Під час перебування в Америці друкує в Нью-Йорку фантастичну поему «Довге блукання Одіссея», яка стала творчою рефлексією пережитого поетом. За рік до смерті поет ще раз відвідує рідні Якімивці. Після чого повертається у Бухарест і пише заповіт — поховати його на рідній землі. Дружина виконала останню волю чоловіка. Поховано поета, згідно із заповітом, у рідному селі.
Творчість
У творчості Кирила Куцю́к-Кочи́нського переважає мінорно-елегійна лірика. Основні мотиви — роздуми про долю митця в суспільстві (цикл віршів «Із щоденника Павла Грабовського»), ностальгія за втраченими традиціями народної культури («Лотоки чародійні», «Чумацька пісня»), інтимна лірика («Елегія», «Осіння туга»), ремінісценції з античної літератури («Поліфем», «Кроки Еврідіки»). Під впливом творчості М. Зерова серед жанрів віддає перевагу сонету. Переклав окремі вірші класиків румунської (Дж. Баковії, А. Мачедонського), польської (Л. Стаффа, Ю. Словацького, Б. Лесьмяна), словенської (Ф. Прешерена), французької (П. Елюара), італійської (С. Квазімодо), австрійської (Г. фон Гофмансталя), угорської (А. Йожефа, Б. Балажа), російської (О. Мандельштама, А. Вознесенського) та інших літератур.
Доробок
Вийшли його збірки:
- «Надвечірній заспів» (1974),
- «Запах неба» (1977),
- «Відгук віків»,
- «Вогні смеркання» (1978, двомовна),
- «Непоборна надія» (1981),
- «Розквіт в буревіях» (1983),
- «Ліра» (1984),
- «Рушник на камені» (1984),
- «Шумлять тополі» (1988),
- «Відгук віків» (1989, двомовна).
Фантастична поема «Довге блукання Одіссея» (1988, Нью-Йорк).
Перекладав українською та румунською мовами твори англійських, болгарських, італійських, німецьких, польських, російських, румунських, словенських, угорських, французьких письменників.
Вшанування
У Якимовецькій школі діє музей Куцюка-Кочинського.
З документів і матеріалів Куцюка-Кочинського, що передала його дружина Магдалина Ласло-Куцюк, у Державному архіві Тернопільської області, 1993 року створено особовий фонд поета.
Джерела
- Б. Мельничук, В. Ханас, Г. Чернихівський Куцюк-Кочинський Кирило Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 299—300. — .
Посилання
- Експерт
- Поет-будівничий
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiri lo Andri jovich Kucyu k Kochi nskij 8 lipnya 1910 s Yakimivci nini Lanoveckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 29 listopada 1991 m Buharest Rumuniya pohovanij v Yakimivcyah ukrayinskij poet perekladach gromadskij diyach u Rumuniyi Chlen zasnovnik Soyuzu ukrayinciv u Rumuniyi 1954 rik Cholovik Magdalini Laslo Kucyuk Za zhittya poslugovuvavsya prizvishami Kucyuk Kocyuk ta Kochinskij pid chas navchannya u Lvivskij politehnici meshkav pid polskim prizvishem Kochinskij Kucyuk Kochinskij Kirilo AndrijovichNarodivsya8 lipnya 1910 1910 07 08 s Yakimivci nini Lanoveckij rajon Ternopilska oblast UkrayinaPomer29 listopada 1991 1991 11 29 81 rik Buharest RumuniyaPohovannyaYakimivciGromadyanstvoRosijska imperiya RumuniyaDiyalnistpoetAlma materNacionalnij universitet Lvivska politehnika Mova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1974 1991ZhittyepisNavchavsya u Dermanskij duhovnij seminariyi na Rivnenshini 1935 roku zakinchiv Lvivsku politehniku Pracyuvav u misti Zalishiki Pid chas drugoyi svitovoyi vijni perebirayetsya z druzhinoyu na Vinnichchinu U 1941 1944 rokah sluzhiv u cerkvi 1944 roku zaareshtovanij okupacijnoyu vladoyu ta v chisli inshih ukrayinskih branciv buv napravlenij na primusovu pracyu do Nimechchini ale pid chas transportuvannya teritoriyeyu Rumuniyi vin zumiv vtekti z togo eshelonu Oselivsya v Rumuniyi pracyuvav budivelnikom u Suchavskomu poviti Tam zustriv divchinu kotra jogo vihodila ta stala jomu drugoyu druzhinoyu ta nathnenniceyu Magdalinu Laslo Zgodom vlashtuvavsya tehnichnim naglyadachem v budivelnomu tresti u Buharesti 1959 roku zaareshtovanij za politichni perekonannya vidbuv p yat rokiv Pid chas uv yaznennya pochav pisati virshi Jogo druzhina dopomagala jomu u cij spravi na toj chas vzhe bula profesorkoyu ukrayinistiki Buharestskogo universitetu pismenniceyu ta literaturnim kritikom U 1980 h roci trichi priyizdiv do svogo sela dopomagav u sporudzhenni novoyi cerkvi U 1988 roci razom iz svoyeyu druzhinoyu Magdalenoyu Laslo na shist misyaciv vidpravlyayutsya do SShA Pid chas perebuvannya v Americi drukuye v Nyu Jorku fantastichnu poemu Dovge blukannya Odisseya yaka stala tvorchoyu refleksiyeyu perezhitogo poetom Za rik do smerti poet she raz vidviduye ridni Yakimivci Pislya chogo povertayetsya u Buharest i pishe zapovit pohovati jogo na ridnij zemli Druzhina vikonala ostannyu volyu cholovika Pohovano poeta zgidno iz zapovitom u ridnomu seli TvorchistU tvorchosti Kirila Kucyu k Kochi nskogo perevazhaye minorno elegijna lirika Osnovni motivi rozdumi pro dolyu mitcya v suspilstvi cikl virshiv Iz shodennika Pavla Grabovskogo nostalgiya za vtrachenimi tradiciyami narodnoyi kulturi Lotoki charodijni Chumacka pisnya intimna lirika Elegiya Osinnya tuga reminiscenciyi z antichnoyi literaturi Polifem Kroki Evridiki Pid vplivom tvorchosti M Zerova sered zhanriv viddaye perevagu sonetu Pereklav okremi virshi klasikiv rumunskoyi Dzh Bakoviyi A Machedonskogo polskoyi L Staffa Yu Slovackogo B Lesmyana slovenskoyi F Presherena francuzkoyi P Elyuara italijskoyi S Kvazimodo avstrijskoyi G fon Gofmanstalya ugorskoyi A Jozhefa B Balazha rosijskoyi O Mandelshtama A Voznesenskogo ta inshih literatur DorobokVijshli jogo zbirki Nadvechirnij zaspiv 1974 Zapah neba 1977 Vidguk vikiv Vogni smerkannya 1978 dvomovna Nepoborna nadiya 1981 Rozkvit v bureviyah 1983 Lira 1984 Rushnik na kameni 1984 Shumlyat topoli 1988 Vidguk vikiv 1989 dvomovna Fantastichna poema Dovge blukannya Odisseya 1988 Nyu Jork Perekladav ukrayinskoyu ta rumunskoyu movami tvori anglijskih bolgarskih italijskih nimeckih polskih rosijskih rumunskih slovenskih ugorskih francuzkih pismennikiv VshanuvannyaU Yakimoveckij shkoli diye muzej Kucyuka Kochinskogo Z dokumentiv i materialiv Kucyuka Kochinskogo sho peredala jogo druzhina Magdalina Laslo Kucyuk u Derzhavnomu arhivi Ternopilskoyi oblasti 1993 roku stvoreno osobovij fond poeta DzherelaB Melnichuk V Hanas G Chernihivskij Kucyuk Kochinskij Kirilo Andrijovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 299 300 ISBN 978 966 528 279 2 PosilannyaEkspert Poet budivnichij