Курбатов Володимир Якович (рос. Курбатов Владимир Яковлевич 1878, Санкт-Петербург — 1957, Ленінград) — російський хімік, викладач, мистецтвознавець, інженер-технолог, письменник, історик архітектури і садового мистецтва. Перший директор Музею садово-паркового мистецтва, ліквідованого за часів СРСР.
Курбатов Володимир Якович | |
---|---|
Народився | 6 лютого 1878 Санкт-Петербург |
Помер | 12 лютого 1957 (79 років) Ленінград |
Поховання | d |
Країна | Росія → СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | краєзнавець, хімік, мистецтвознавець, колекціонер |
Alma mater | Санкт-Петербурзький університет |
Галузь | мистецтвознавство, історія, хімія, фотомистецтво, музеєзнавство |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут |
Вчителі | Коновалов Дмитро Петрович |
Нагороди | орден Трудового Червоного Прапора |
Життєпис. Передмова
Так зване російське Срібне століття характеризувалось ще і появою універсально обдарованих митців і діячів культури, серед яких Бенуа Олександр Миколайович (1870—1960), Дягілєв Сергій Павлович (1872—1929), Яремич Степан Петрович (1869—1939), (1880—1915), Войтинська Надія Савелівна (1886—1965), жінки-скульптори і жінки-художниці. Цілком до когорти діячів Срібного століття належав і універсально обдарований Курбатов Володимир Якович.
Ранні роки і освіта
Походив з родини, де батько вислужив особисте дворянство. Батько помер рано, коли Володимиру було три роки. Трьох дітей родини виховувала мати.
Володимир Курбатов навчався у Міському початковому училищі, а потім у П'ятому чоловічому початковому училищі імені Р. І. Кондратенко. 1896 року він закінчив Сьому петербурзьку чоловічу гімназію із золотою медаллю.
Закінчив також фізико-математичний факультет Імператорського Петербурзького університету 1900 року. Працював під керівництвом уславленого науковця-хіміка Дмитра Івановича Менделєєва в Головній палаті вимірів та ваг, а згодом в хімічній лабораторії Петербурзького університету.
Наукова та громадська діяльність
Був членом Русійського фізико-хімічного товариства (з 1901 року). З 1908 року працював в Петербурзькому Технологічному інституті (був з 1922 року професором, завідувачем катедри фізичної хімії).
В 1918 році був одним із організаторів створення Фототехнічного інституту. Створив низку наукових праць з фізичної хімії.
Ще наприкінці 1890-х років заприятилював із діячами «Світу мистецтва». Під впливом мистецтвознавчої діяльності Олександра Бенуа та ретроспективних настанов творчості діячів цього товариства сам почав займатися історією Санкт-Петербурга та історією мистецтв як такою.
З 1901 року розпочалась співпраця науковця і історика з періодичними виданнями, серед яких були тогочасні журнали «Художественные сокровища России», «Старые годы», «Аполлон», «Зодчий». Практична діяльність митця відбилась в 1907 році заснуванням Музею Старого Петербурга (разом із іншими), де згодом став членом її дирекції.
Після більшовицького перевороту 1917 року працював в Наркоматі просвіти, в відділенні охорони пам'яток мистецтва та архітектури. В 1918 році був членом Комісії з реквізиції церковних коштовностей з домових церков царської родини та аристократів, що емігрували з країни, зрештою був призначений на посаду народного комісара та завідувача відділу садів и парків Петрограда та його околиць. Перший директор Музею садово-паркового мистецтва, ліквідованого за часів СРСР.
Володимир Курбатов був серед створення Музею міста (заснований 1918 року, згодом Музей історії Санкт-Петербурга), Інституту історії мистецтв (з 1920 року його професор), краєзнавчого товариства «Старий Петербург» (з 1921 року).
Арешт
На громадського діяча і науковця звернули увагу у НКВС. Йому пригадали недовге особисте дворянство рано померлого батька і дворянське походження його дружини. За безпідставним звинуваченням Володимир Кубатов був арештований і перебував в ув'язненні з 22 жовтня 1938 до 9 квітня 1939 року. Був звільнений за відсутністю злочину і припиненню розслідування…
Евакуація у роки війни
Хімік-науковець був евакуйований з блокованого Ленінграда разом із хімлабораторією у місто Казань. Працював на новому місці як хімік — науковець, був науковим консультантом технологій низки виробництв, котрі працювали на військові відомства оборонного спрямування.
Ще 1944 року 66-річний Володимир Якович Курбатов отримав від сталінського уряду орден Трудового Червоного Прапора.
Останні роки
В 1930-х рр. мешкав на проспекті Пролетарської Перемоги (нині Большой проспект, Василівський острів), буд. 25 та в Тучковому провулку, буд. 3.
Помер в Ленінграді в лютому 1957 року. Був похований на Шуваловскому цвинтарі.
Бібліофіл і колекціонер
Володимир Курбатов був також відомим в Ленінграді бібліофілом та колекціонером. Прагнення створити власну бібліотеку було обумовлене як науковими пошуками щодо хімії, так і мистецтвознавчими розшуками. Курбатов сам збирав антикварні видання венеціанських друкарень і був знавцем видань 16 — 17 ст.
Архівні розшуки щодо історії Петербурга та його архітекторів спричинили появу в збірках науковця оригінальних малюнків і гравюр. Так, він придбав малюнки Тома де Томона та Джакомо Кваренгі, котрі інакше висвітили для історика внесок цих архітекторів в історію забудови Санкт-Петербурга. Для створення монографії «Сади і парки» почав діяльно збирати джерела і графічні матеріали щодо садово-паркового мистецтва. Видання вийшло з друку 1913 року і майже 80 років було єдиним подібним в Росії. Так в колекціях Володимира Курбатова опинились рідкісні увражі і гравюри 18-19 ст., як російські, так і іноземні. В повоєнні роки володар, щойно повернувшись з евакуації в Ленінград, знайшов власну бібліотеку і колекції в хаотичному стані, але збереженими. Прагнення зберегти їх привело до рішення продати книги і колекції в державні установи. Видання приватної бібліотеки та гравюри збірки В. Я. Курбатова перешли до збірок Державного Ермітажу, Академії архітектури СРСР, Музею історії Ленінграда тощо.
Як знавець потреб Музею старого Петербурга Володимир Курбатов сприяв придбанню в фонди музею оригіналів малюнків та акварелей художника (1800—1879), котрий зафіксував краєвиди міста доби пізнього класицизму 19 ст., чим сприяв збереженню цього графічного матеріалу.
- Садовников В. С. «Вяркяйський палац, Вільнюс». 1848 р. Літографія.
- Садовников В. С. «Невський проспект. Готель Демідова», 1835 рік.
- Садовников В. С. «Колонада Анічкова палацу з боку річки Фонтанки», 1838 р.
Друковані твори (російською)
Фахові й біографічні твори :
- «Жизнь и труды Д. И. Менделеева». Киев. 1907 г.
- «Введение в химию». Пг. 1919 г.
- «Закон Д. И. Менделеева». Л. 1925 г.
- «Наука — основа химической промышленности». Л. 1929 г.
- «Менделеев». Л.: «Детгиз». 1954 г.
Він автор близько ста праць з історії мистецтв. Серед них:
- «Классицизм и ампир». СПб. 1912 г.
- «Павловск. Художественно-исторический очерк и путеводитель». СПб. 1912 г.
- «Петербург. Художественно-исторический очерк и обзор художественного богатства столицы». СПб. 1913 г.
- «О скульптурных украшениях петербургских построек». СПб. 1914 г.
- «О красоте Петрограда». Пг. 1915 г.
- «Сады и парки: История и теория садового искусства». Пг. 1916. (Переиздана в 2007, )
- Необходимо ли самостоятельное ведомство изящных искусств? Пг. 1917 г.
- «Гатчина». Л. 1925 г.
- «Детское Село». Л. 1925 г.
- «Музей города. Музей Старого Петербурга». Л. 1928 г.
Див. також
Посилання
Джерела
- «Труды Государственного музея истории Санкт-Петербурга». Выпуск 17. Кононенко Е. А. — составитель. СПб.: ГМИСПб. 2008 г.
- Курбатов Владимир Яковлевич//Энциклопедия Санкт-Петербурга [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.] біографічна довідка російською
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kurbatov Kurbatov Volodimir Yakovich ros Kurbatov Vladimir Yakovlevich 1878 Sankt Peterburg 1957 Leningrad rosijskij himik vikladach mistectvoznavec inzhener tehnolog pismennik istorik arhitekturi i sadovogo mistectva Pershij direktor Muzeyu sadovo parkovogo mistectva likvidovanogo za chasiv SRSR Kurbatov Volodimir YakovichNarodivsya 6 lyutogo 1878 1878 02 06 Sankt PeterburgPomer 12 lyutogo 1957 1957 02 12 79 rokiv LeningradPohovannya dKrayina Rosiya SRSRNacionalnist rosiyaninDiyalnist krayeznavec himik mistectvoznavec kolekcionerAlma mater Sankt Peterburzkij universitetGaluz mistectvoznavstvo istoriya himiya fotomistectvo muzeyeznavstvoZaklad Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institutVchiteli Konovalov Dmitro PetrovichNagorodi orden Trudovogo Chervonogo PraporaZhittyepis PeredmovaTak zvane rosijske Sribne stolittya harakterizuvalos she i poyavoyu universalno obdarovanih mitciv i diyachiv kulturi sered yakih Benua Oleksandr Mikolajovich 1870 1960 Dyagilyev Sergij Pavlovich 1872 1929 Yaremich Stepan Petrovich 1869 1939 1880 1915 Vojtinska Nadiya Savelivna 1886 1965 zhinki skulptori i zhinki hudozhnici Cilkom do kogorti diyachiv Sribnogo stolittya nalezhav i universalno obdarovanij Kurbatov Volodimir Yakovich Ranni roki i osvitaPohodiv z rodini de batko visluzhiv osobiste dvoryanstvo Batko pomer rano koli Volodimiru bulo tri roki Troh ditej rodini vihovuvala mati Volodimir Kurbatov navchavsya u Miskomu pochatkovomu uchilishi a potim u P yatomu cholovichomu pochatkovomu uchilishi imeni R I Kondratenko 1896 roku vin zakinchiv Somu peterburzku cholovichu gimnaziyu iz zolotoyu medallyu Zakinchiv takozh fiziko matematichnij fakultet Imperatorskogo Peterburzkogo universitetu 1900 roku Pracyuvav pid kerivnictvom uslavlenogo naukovcya himika Dmitra Ivanovicha Mendelyeyeva v Golovnij palati vimiriv ta vag a zgodom v himichnij laboratoriyi Peterburzkogo universitetu Naukova ta gromadska diyalnistBuv chlenom Rusijskogo fiziko himichnogo tovaristva z 1901 roku Z 1908 roku pracyuvav v Peterburzkomu Tehnologichnomu instituti buv z 1922 roku profesorom zaviduvachem katedri fizichnoyi himiyi V 1918 roci buv odnim iz organizatoriv stvorennya Fototehnichnogo institutu Stvoriv nizku naukovih prac z fizichnoyi himiyi She naprikinci 1890 h rokiv zapriyatilyuvav iz diyachami Svitu mistectva Pid vplivom mistectvoznavchoyi diyalnosti Oleksandra Benua ta retrospektivnih nastanov tvorchosti diyachiv cogo tovaristva sam pochav zajmatisya istoriyeyu Sankt Peterburga ta istoriyeyu mistectv yak takoyu Z 1901 roku rozpochalas spivpracya naukovcya i istorika z periodichnimi vidannyami sered yakih buli togochasni zhurnali Hudozhestvennye sokrovisha Rossii Starye gody Apollon Zodchij Praktichna diyalnist mitcya vidbilas v 1907 roci zasnuvannyam Muzeyu Starogo Peterburga razom iz inshimi de zgodom stav chlenom yiyi direkciyi Paviljn Grot v Litnomu sadu Rozfarbovana gravyura 1753 roku Pislya bilshovickogo perevorotu 1917 roku pracyuvav v Narkomati prosviti v viddilenni ohoroni pam yatok mistectva ta arhitekturi V 1918 roci buv chlenom Komisiyi z rekviziciyi cerkovnih koshtovnostej z domovih cerkov carskoyi rodini ta aristokrativ sho emigruvali z krayini zreshtoyu buv priznachenij na posadu narodnogo komisara ta zaviduvacha viddilu sadiv i parkiv Petrograda ta jogo okolic Pershij direktor Muzeyu sadovo parkovogo mistectva likvidovanogo za chasiv SRSR Volodimir Kurbatov buv sered stvorennya Muzeyu mista zasnovanij 1918 roku zgodom Muzej istoriyi Sankt Peterburga Institutu istoriyi mistectv z 1920 roku jogo profesor krayeznavchogo tovaristva Starij Peterburg z 1921 roku AreshtNa gromadskogo diyacha i naukovcya zvernuli uvagu u NKVS Jomu prigadali nedovge osobiste dvoryanstvo rano pomerlogo batka i dvoryanske pohodzhennya jogo druzhini Za bezpidstavnim zvinuvachennyam Volodimir Kubatov buv areshtovanij i perebuvav v uv yaznenni z 22 zhovtnya 1938 do 9 kvitnya 1939 roku Buv zvilnenij za vidsutnistyu zlochinu i pripinennyu rozsliduvannya Evakuaciya u roki vijniHimik naukovec buv evakujovanij z blokovanogo Leningrada razom iz himlaboratoriyeyu u misto Kazan Pracyuvav na novomu misci yak himik naukovec buv naukovim konsultantom tehnologij nizki virobnictv kotri pracyuvali na vijskovi vidomstva oboronnogo spryamuvannya She 1944 roku 66 richnij Volodimir Yakovich Kurbatov otrimav vid stalinskogo uryadu orden Trudovogo Chervonogo Prapora Ostanni rokiV 1930 h rr meshkav na prospekti Proletarskoyi Peremogi nini Bolshoj prospekt Vasilivskij ostriv bud 25 ta v Tuchkovomu provulku bud 3 Pomer v Leningradi v lyutomu 1957 roku Buv pohovanij na Shuvalovskomu cvintari Bibliofil i kolekcionerOsobnyak grafini Z Yusupovoyi na Litejnomu pr Malyunok V S Sadovnikova 1866 r Centralnij lektorij Leningrada za chasiv SRSR Volodimir Kurbatov buv takozh vidomim v Leningradi bibliofilom ta kolekcionerom Pragnennya stvoriti vlasnu biblioteku bulo obumovlene yak naukovimi poshukami shodo himiyi tak i mistectvoznavchimi rozshukami Kurbatov sam zbirav antikvarni vidannya venecianskih drukaren i buv znavcem vidan 16 17 st Arhivni rozshuki shodo istoriyi Peterburga ta jogo arhitektoriv sprichinili poyavu v zbirkah naukovcya originalnih malyunkiv i gravyur Tak vin pridbav malyunki Toma de Tomona ta Dzhakomo Kvarengi kotri inakshe visvitili dlya istorika vnesok cih arhitektoriv v istoriyu zabudovi Sankt Peterburga Dlya stvorennya monografiyi Sadi i parki pochav diyalno zbirati dzherela i grafichni materiali shodo sadovo parkovogo mistectva Vidannya vijshlo z druku 1913 roku i majzhe 80 rokiv bulo yedinim podibnim v Rosiyi Tak v kolekciyah Volodimira Kurbatova opinilis ridkisni uvrazhi i gravyuri 18 19 st yak rosijski tak i inozemni V povoyenni roki volodar shojno povernuvshis z evakuaciyi v Leningrad znajshov vlasnu biblioteku i kolekciyi v haotichnomu stani ale zberezhenimi Pragnennya zberegti yih privelo do rishennya prodati knigi i kolekciyi v derzhavni ustanovi Vidannya privatnoyi biblioteki ta gravyuri zbirki V Ya Kurbatova pereshli do zbirok Derzhavnogo Ermitazhu Akademiyi arhitekturi SRSR Muzeyu istoriyi Leningrada tosho Yak znavec potreb Muzeyu starogo Peterburga Volodimir Kurbatov spriyav pridbannyu v fondi muzeyu originaliv malyunkiv ta akvarelej hudozhnika 1800 1879 kotrij zafiksuvav krayevidi mista dobi piznogo klasicizmu 19 st chim spriyav zberezhennyu cogo grafichnogo materialu Sadovnikov V S Vyarkyajskij palac Vilnyus 1848 r Litografiya Sadovnikov V S Nevskij prospekt Gotel Demidova 1835 rik Sadovnikov V S Kolonada Anichkova palacu z boku richki Fontanki 1838 r Drukovani tvori rosijskoyu Vidannya Sady i parki 1913 r obkladinka Fahovi j biografichni tvori Zhizn i trudy D I Mendeleeva Kiev 1907 g Vvedenie v himiyu Pg 1919 g Zakon D I Mendeleeva L 1925 g Nauka osnova himicheskoj promyshlennosti L 1929 g Mendeleev L Detgiz 1954 g Vin avtor blizko sta prac z istoriyi mistectv Sered nih Klassicizm i ampir SPb 1912 g Pavlovsk Hudozhestvenno istoricheskij ocherk i putevoditel SPb 1912 g Peterburg Hudozhestvenno istoricheskij ocherk i obzor hudozhestvennogo bogatstva stolicy SPb 1913 g O skulpturnyh ukrasheniyah peterburgskih postroek SPb 1914 g O krasote Petrograda Pg 1915 g Sady i parki Istoriya i teoriya sadovogo iskusstva Pg 1916 Pereizdana v 2007 ISBN 978 5 699 19502 2 Neobhodimo li samostoyatelnoe vedomstvo izyashnyh iskusstv Pg 1917 g Gatchina L 1925 g Detskoe Selo L 1925 g Muzej goroda Muzej Starogo Peterburga L 1928 g Div takozhHimiya Mistectvoznavstvo Benua Oleksandr Mikolajovich Sad baroko Sadovo parkove mistectvo Sadovo parkova skulptura Kolekcionuvannya Svit mistectva tovaristvo Muzej sadovo parkovogo mistectva Sankt Peterburg PosilannyaDzherela Trudy Gosudarstvennogo muzeya istorii Sankt Peterburga Vypusk 17 Kononenko E A sostavitel SPb GMISPb 2008 g Kurbatov Vladimir Yakovlevich Enciklopediya Sankt Peterburga 15 bereznya 2016 u Wayback Machine biografichna dovidka rosijskoyuPrimitki Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 19 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya