Державний музей історії Санкт-Петербурга (рос. Государственный музей истории Санкт-Петербурга) — сучасна (на початок 21 ст.) назва колишнього Музею Старого Петербурга.
Державний музей історії Санкт-Петербурга (на фото особняк Румянцева) | |
---|---|
59°56′59″ пн. ш. 30°19′01″ сх. д. / 59.94973206522791997° пн. ш. 30.317065134073740040° сх. д.Координати: 59°56′59″ пн. ш. 30°19′01″ сх. д. / 59.94973206522791997° пн. ш. 30.317065134073740040° сх. д. | |
Тип | історичний |
Країна | Росія |
Розташування | Росія Санкт-Петербург, Англійська набережна, 44 |
Засновано | 1907, відкритий у 1910, потім вдруге у 1918 р. |
Директор | 2010 р. |
Сайт | spbmuseum.ru |
Державний музей історії Санкт-Петербурга (Росія) | |
Державний музей історії Санкт-Петербурга у Вікісховищі |
Заснування
Наприкінці 19 ст. в художніх колах Санкт-Петербурга запанували настрої , пов'язані з активною діяльністю гуртка молоді навколо Олександра Бенуа, а згодом і художнього товариства Світ мистецтва, котре мало власний журнал з тою ж назвою. Петербургу як місту не дуже пощастило в 18 ст. з авторитетом, що відбилось в негативному ставленні до нової столиці спочатку з боку реакційно-консервативних кіл боярства і православної церкви, а згодом з боку революційно чи радикально налаштованих іноземних літераторів (Адам Міцкевич, Кюстрин) та діячів національно-визвольних рухів Польщі, Греції тощо.
Тим не менше єдине в Російській імперії місто європейського зразка було пишно забудовано і перетворилось на культурний, науковий, художній центр. Несприйняття міста як центру реакційної імперії й царату змінилось на терпляче, а згодом і як на культурний феномен, гідний вивчення, уваги і збереження, чого не було в попередні два століття його історії. Комплекс цих проблем і повинен був почати вирішувати музейний заклад, заснований 1907 року аматорським товариством петербурзьких художників, істориків і науковців, заклопотаних нищенням його пам'яток історії і культури. Заклад отримав назву Музей Старого Петербурга. 12 грудня 1908 року було підписано «Декларацію про музей». Першим директором закладу став художник і критик Бенуа Олександр Миколайович, його спадкоємцем на директорській посаді був П. П. Вейнер.
Первісну експозицію відкрили 1910 року, місце для її розгортання — будинок на Кадетській лінії, буд. 21 (1844—1919), відомого в столиці діяча, академіка архітектури і викладача. Ще одна тематична колекція почала складатись в Домі міських закладів, але музей міста там так і не було створено.
Підрадянський період
1918 року урядом більшовиків проведена перша реорганізація музею. Згідно з наказом Луначарського А. В. (1875—1933) музей перейменовано на «Музей Міста». А з назви закладу старанно прибрали слова «Санкт-Петербург». Зачинений музей відкрили наново, а з грудня 1918 р. його новим директором став (1880—1942), відомий тоді архітектор. Ільїн був ще з 1909 року членом комітету при Музеї Старого Петербурга, з ініціативи якого 1923 року в місті створили Музей віджившого культу, куди переходили коштовності і мистецькі твори з закритих більшовиками соборів, монастирів і церков. Музей віджившого культу більшовики ліквідували 1928 року, а його колекції частково продані за кордон, а частково передані в новостворений Музей релігії і атеїзму.
Реорганізації і продаж урядом СРСР експонатів за кордон
Реорганізації музейного закладу не припинялись без суттєвого поліпшення його праці. Більшовицький декрет Народного комісаріату просвіти від 1918 р. взагалі передбачав нову програму діяльності закладу і формування його фондів. Тут планували накопичувати архітектурну графіку, архітектурні моделі, картини і фото, обміри пам'яток архітектури міста і уламки архітектурного декору тощо. Музей Старого Петербурга підпорядкували новому закладу, що згодом привело до його зникнення. В Музей Міста передали цілі музейні збірки з невідкритого музею в Домі міських закладів, з військових і відомчих музеїв колишньої імперії, сюди прейшли залишки архіву колишнього Міністерства імператорського двору, де зберігали креслення архітекторів, що десятиліттями працювали по замовам російських імператорів. Діяльність музейного закладу почали спрямовувати не стільки на вивчення минулого і засоби збереження цього минулого, скільки на розробку нових засобів містобудування. Але це прерогатива архітектурних інститутів, а не музею, що було непрофесійним підходом. Тим не менше в 1923—1925 рр. при Музеї Міста запрацювало Бюро планування Петрограда (Ленінграда) під керівництвом Л. А. Ільїна — перший в СРСР заклад, котрий опікувався створенням Генерального плана міста Ленінград.
Під експозицію Музею Міста віддали колишній Анічков палац разом із службовими флігелями, а також будинок Серебряникових (наб. р. Фонтанки, 35), де розмістили відділ «Музей Старого Петербурга», колишній будинок графині Н. Ф. Карлової (наб. р. Фонтанки, 46). Ідеологічний тиск на музей, котрий почався в СРСР наприкінці 1920-х рр., агресивно позначився на долі як музею, так і його працівників. Більшість його експонатів була визнана непрофільними та гідними вилучення, частка працівників звільнена з посад, а 1928 року звільнили з посади і директора музею Л. А. Ільїна. Того ж 1928 року ліквідували експозицію в будинку графині Н. Ф. Карлової, 1930 року остаточно ліквідовано колишній «Музей Старого Петербурга», як і експозицію в будинку Серебряникових.
Вилучені музейні експонати і твори мистецтва хаотично передавали в нові російські музеї, а найбільш вартісні — продані на мистецьких аукціонах за кордоном. 23 січня 1929 року Московський уряд ухвалив рішення про збільшення експорту та продажу за кордоном антикваріату, книг та творів мистецтва, вперше накопичених в такій кількості в руках більшовицької держави і зовсім їй не потрібних. таким чином отримав і продав на закордонних аукціонах більшість унікальних експонатів Музею Міста. Серед них —
- бібліотека герцога Г. Г. Мекленбург-Стрелицького,
- мистецька колекція декоративно-ужиткового мистецтва особняка графині Н. Ф. Карлової,
- майно царської родини із унікальної Сервизної кладової колишнього Анічкова палацу тощо.
1931 року Музей Міста в черговий раз перейменували в «Музей соціалістичної реконструкції міста», а через два роки в «Музей-виставку будівництва і міського господарства». Анічков палац після ліквідації майна царської родини віддали під виставки. Але 1935 року Анічков палац забрали у музею і передали під Палац піонерів (!). Експозицію і архів музею згорнули і перенесли в підвальні приміщення колишнього Училища технічного малювання барона Штиглиця поряд з Інженерним замком.
1938 року — нове перейменування на «Музей історії і розвитку Ленінграда», а залишки експонатів розмістили в особняку Румянцева (Англійська набережна, тоді Червоного Флоту, буд. 44). В період 1951-1953 рр. музей ще двічі перейменовували без суттєвого поліпшення його роботи і стану.
Новий етап
1954 року музей отримав декілька історичних споруд Петропавловської фортеці. Тоді до музею відійшли Петропавлівський собор, Великокнязівська усипальниця, Ботний будинок (де зберігали ботик царя Петра І), Трубецькой та Зотов бастіони.
1993 року, після повернення місту його історичного найменування перейменовано і заклад на «Державний музей історії Санкт-Петербурга»
Вилучення багатьох творів мистецтва, продаж їх на закордонних аукціонах, безглузда передача музейних експонатів в інші російські музеї значно понизили рівень музейних експонатів музею. Здебільшого в музеї зосереджені побутові речі мешканців міста, документи і фото, декілька архітектурних макетів, археологічні знахіди тощо.
Філії музею
-
-
- Дворик, Комендантський будинок
- Петропавлівська фортеця, Комендантський будинок
Джерела і посилання
- http://www.spbmuseum.ru/themuseum/ [ 26 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Див. також
- Музеї Санкт-Петербурга
- Бенуа Олександр Миколайович
- Світ мистецтва (товариство)
- Курбатов Володимир Якович
- Філософський корабель
- Безбожна п'ятирічка
- Еміграція
- Бібліотека
- Креслення архітектора
- Архітектурна модель
- Радянське мистецтво
- Продаж картин з колекції Ермітажу
- Палацово-паркові ансамблі передмість Санкт-Петербурга
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavnij muzej istoriyi Sankt Peterburga ros Gosudarstvennyj muzej istorii Sankt Peterburga suchasna na pochatok 21 st nazva kolishnogo Muzeyu Starogo Peterburga Derzhavnij muzej istoriyi Sankt Peterburga na foto osobnyak Rumyanceva 59 56 59 pn sh 30 19 01 sh d 59 94973206522791997 pn sh 30 317065134073740040 sh d 59 94973206522791997 30 317065134073740040 Koordinati 59 56 59 pn sh 30 19 01 sh d 59 94973206522791997 pn sh 30 317065134073740040 sh d 59 94973206522791997 30 317065134073740040TipistorichnijKrayina RosiyaRoztashuvannya Rosiya Sankt Peterburg Anglijska naberezhna 44Zasnovano1907 vidkritij u 1910 potim vdruge u 1918 r Direktor2010 r Sajtspbmuseum ruDerzhavnij muzej istoriyi Sankt Peterburga Rosiya Derzhavnij muzej istoriyi Sankt Peterburga u VikishovishiZasnuvannyaNaprikinci 19 st v hudozhnih kolah Sankt Peterburga zapanuvali nastroyi pov yazani z aktivnoyu diyalnistyu gurtka molodi navkolo Oleksandra Benua a zgodom i hudozhnogo tovaristva Svit mistectva kotre malo vlasnij zhurnal z toyu zh nazvoyu Peterburgu yak mistu ne duzhe poshastilo v 18 st z avtoritetom sho vidbilos v negativnomu stavlenni do novoyi stolici spochatku z boku reakcijno konservativnih kil boyarstva i pravoslavnoyi cerkvi a zgodom z boku revolyucijno chi radikalno nalashtovanih inozemnih literatoriv Adam Mickevich Kyustrin ta diyachiv nacionalno vizvolnih ruhiv Polshi Greciyi tosho Tim ne menshe yedine v Rosijskij imperiyi misto yevropejskogo zrazka bulo pishno zabudovano i peretvorilos na kulturnij naukovij hudozhnij centr Nesprijnyattya mista yak centru reakcijnoyi imperiyi j caratu zminilos na terplyache a zgodom i yak na kulturnij fenomen gidnij vivchennya uvagi i zberezhennya chogo ne bulo v poperedni dva stolittya jogo istoriyi Kompleks cih problem i povinen buv pochati virishuvati muzejnij zaklad zasnovanij 1907 roku amatorskim tovaristvom peterburzkih hudozhnikiv istorikiv i naukovciv zaklopotanih nishennyam jogo pam yatok istoriyi i kulturi Zaklad otrimav nazvu Muzej Starogo Peterburga 12 grudnya 1908 roku bulo pidpisano Deklaraciyu pro muzej Pershim direktorom zakladu stav hudozhnik i kritik Benua Oleksandr Mikolajovich jogo spadkoyemcem na direktorskij posadi buv P P Vejner Pervisnu ekspoziciyu vidkrili 1910 roku misce dlya yiyi rozgortannya budinok na Kadetskij liniyi bud 21 1844 1919 vidomogo v stolici diyacha akademika arhitekturi i vikladacha She odna tematichna kolekciya pochala skladatis v Domi miskih zakladiv ale muzej mista tam tak i ne bulo stvoreno Pidradyanskij period1918 roku uryadom bilshovikiv provedena persha reorganizaciya muzeyu Zgidno z nakazom Lunacharskogo A V 1875 1933 muzej perejmenovano na Muzej Mista A z nazvi zakladu staranno pribrali slova Sankt Peterburg Zachinenij muzej vidkrili nanovo a z grudnya 1918 r jogo novim direktorom stav 1880 1942 vidomij todi arhitektor Ilyin buv she z 1909 roku chlenom komitetu pri Muzeyi Starogo Peterburga z iniciativi yakogo 1923 roku v misti stvorili Muzej vidzhivshogo kultu kudi perehodili koshtovnosti i mistecki tvori z zakritih bilshovikami soboriv monastiriv i cerkov Muzej vidzhivshogo kultu bilshoviki likviduvali 1928 roku a jogo kolekciyi chastkovo prodani za kordon a chastkovo peredani v novostvorenij Muzej religiyi i ateyizmu Reorganizaciyi i prodazh uryadom SRSR eksponativ za kordonReorganizaciyi muzejnogo zakladu ne pripinyalis bez suttyevogo polipshennya jogo praci Bilshovickij dekret Narodnogo komisariatu prosviti vid 1918 r vzagali peredbachav novu programu diyalnosti zakladu i formuvannya jogo fondiv Tut planuvali nakopichuvati arhitekturnu grafiku arhitekturni modeli kartini i foto obmiri pam yatok arhitekturi mista i ulamki arhitekturnogo dekoru tosho Muzej Starogo Peterburga pidporyadkuvali novomu zakladu sho zgodom privelo do jogo zniknennya V Muzej Mista peredali cili muzejni zbirki z nevidkritogo muzeyu v Domi miskih zakladiv z vijskovih i vidomchih muzeyiv kolishnoyi imperiyi syudi prejshli zalishki arhivu kolishnogo Ministerstva imperatorskogo dvoru de zberigali kreslennya arhitektoriv sho desyatilittyami pracyuvali po zamovam rosijskih imperatoriv Diyalnist muzejnogo zakladu pochali spryamovuvati ne stilki na vivchennya minulogo i zasobi zberezhennya cogo minulogo skilki na rozrobku novih zasobiv mistobuduvannya Ale ce prerogativa arhitekturnih institutiv a ne muzeyu sho bulo neprofesijnim pidhodom Tim ne menshe v 1923 1925 rr pri Muzeyi Mista zapracyuvalo Byuro planuvannya Petrograda Leningrada pid kerivnictvom L A Ilyina pershij v SRSR zaklad kotrij opikuvavsya stvorennyam Generalnogo plana mista Leningrad Pid ekspoziciyu Muzeyu Mista viddali kolishnij Anichkov palac razom iz sluzhbovimi fligelyami a takozh budinok Serebryanikovih nab r Fontanki 35 de rozmistili viddil Muzej Starogo Peterburga kolishnij budinok grafini N F Karlovoyi nab r Fontanki 46 Ideologichnij tisk na muzej kotrij pochavsya v SRSR naprikinci 1920 h rr agresivno poznachivsya na doli yak muzeyu tak i jogo pracivnikiv Bilshist jogo eksponativ bula viznana neprofilnimi ta gidnimi viluchennya chastka pracivnikiv zvilnena z posad a 1928 roku zvilnili z posadi i direktora muzeyu L A Ilyina Togo zh 1928 roku likviduvali ekspoziciyu v budinku grafini N F Karlovoyi 1930 roku ostatochno likvidovano kolishnij Muzej Starogo Peterburga yak i ekspoziciyu v budinku Serebryanikovih Vilucheni muzejni eksponati i tvori mistectva haotichno peredavali v novi rosijski muzeyi a najbilsh vartisni prodani na misteckih aukcionah za kordonom 23 sichnya 1929 roku Moskovskij uryad uhvaliv rishennya pro zbilshennya eksportu ta prodazhu za kordonom antikvariatu knig ta tvoriv mistectva vpershe nakopichenih v takij kilkosti v rukah bilshovickoyi derzhavi i zovsim yij ne potribnih takim chinom otrimav i prodav na zakordonnih aukcionah bilshist unikalnih eksponativ Muzeyu Mista Sered nih biblioteka gercoga G G Meklenburg Strelickogo mistecka kolekciya dekorativno uzhitkovogo mistectva osobnyaka grafini N F Karlovoyi majno carskoyi rodini iz unikalnoyi Serviznoyi kladovoyi kolishnogo Anichkova palacu tosho 1931 roku Muzej Mista v chergovij raz perejmenuvali v Muzej socialistichnoyi rekonstrukciyi mista a cherez dva roki v Muzej vistavku budivnictva i miskogo gospodarstva Anichkov palac pislya likvidaciyi majna carskoyi rodini viddali pid vistavki Ale 1935 roku Anichkov palac zabrali u muzeyu i peredali pid Palac pioneriv Ekspoziciyu i arhiv muzeyu zgornuli i perenesli v pidvalni primishennya kolishnogo Uchilisha tehnichnogo malyuvannya barona Shtiglicya poryad z Inzhenernim zamkom 1938 roku nove perejmenuvannya na Muzej istoriyi i rozvitku Leningrada a zalishki eksponativ rozmistili v osobnyaku Rumyanceva Anglijska naberezhna todi Chervonogo Flotu bud 44 V period 1951 1953 rr muzej she dvichi perejmenovuvali bez suttyevogo polipshennya jogo roboti i stanu Novij etapBotnij budinok na tli Petropavlivskogo soboru foto 2009 r 1954 roku muzej otrimav dekilka istorichnih sporud Petropavlovskoyi forteci Todi do muzeyu vidijshli Petropavlivskij sobor Velikoknyazivska usipalnicya Botnij budinok de zberigali botik carya Petra I Trubeckoj ta Zotov bastioni 1993 roku pislya povernennya mistu jogo istorichnogo najmenuvannya perejmenovano i zaklad na Derzhavnij muzej istoriyi Sankt Peterburga Viluchennya bagatoh tvoriv mistectva prodazh yih na zakordonnih aukcionah bezgluzda peredacha muzejnih eksponativ v inshi rosijski muzeyi znachno ponizili riven muzejnih eksponativ muzeyu Zdebilshogo v muzeyi zoseredzheni pobutovi rechi meshkanciv mista dokumenti i foto dekilka arhitekturnih maketiv arheologichni znahidi tosho Filiyi muzeyuPetropavlivska fortecyaDvorik Komendantskij budinok Petropavlivska fortecya Komendantskij budinokDzherela i posilannyaPortal Istoriya Portal Muzeyi http www spbmuseum ru themuseum 26 listopada 2013 u Wayback Machine Div takozhMuzeyi Sankt Peterburga Benua Oleksandr Mikolajovich Svit mistectva tovaristvo Kurbatov Volodimir Yakovich Filosofskij korabel Bezbozhna p yatirichka Emigraciya Biblioteka Kreslennya arhitektora Arhitekturna model Radyanske mistectvo Prodazh kartin z kolekciyi Ermitazhu Palacovo parkovi ansambli peredmist Sankt Peterburga