Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кузебай Герд | ||||
|---|---|---|---|---|
| Кузёбай Герд | ||||
 Кузебай Герд | ||||
| Ім'я при народженні | Кузьма Павлович Чайников | |||
| Народився | 2 (14) січня 1898 село Велика Док'я Вавозької волості Малмизького повіту В'ятської губернії | |||
| Помер | 1 листопада 1937 (39 років) Сандармох, Карелія, СРСР | |||
| Поховання | Сандармох | |||
| Громадянство | Російська імперія, СРСР | |||
| Національність | удмурт | |||
| Діяльність | прозаїк, поет | |||
| Alma mater | d | |||
| Мова творів | удмуртська, російська, угорська | |||
| Роки активності | 1916—1932 | |||
| | ||||
 Кузебай Герд у Вікісховищі | ||||
Кузебай Герд (удм. Кузёбай Герд; справжнє ім'я — Кузьма Павлович Чайников; 2 (14) січня 1898, село Велика Док'я Вавозької волості Малмизького повіту В'ятської губернії — 1 листопада 1937, Сандармох, Карелія, СРСР) — удмуртський поет, відомий також як етнограф, фольклорист, архівознавець, історик, педагог і громадський діяч. Один із засновників модерної удмуртської літератури.
Біографія
Кузьма Павлович Чайников народився 2(14) січня 1898 року в селі Велика Док'я Вавозької волості Малмизького повіту В'ятської губернії (нині Вавозького району Удмуртської республіки). У 7-річному віці Кузьму віддали до земської початкової школи, де добре навчаючись, хлопець по закінченні школи був направлений до Вавозької школи. А 1912 року Кузьма Чайников вступив до Кукарської вчительської семінарії, яку закінчив 3 травня 1916 року.
Са́ме на останній період навчання в семінарії припадає початок публікацій творів Кузьми Чайникова (та підписування їх іменем Кузебай Герд), спершу в російськомовній періодиці, а вже за рік — і удмуртомовні.
Восени 1916 року К. П. Чайникова призначили завідувачем Большеучинської двокласної школи (сьогодні це Можгінський район Удмуртії), де він працював протягом 2 років.
У січні 1918 року, тобто по Жовтневому перевороті, Кузебая Герда було призначено членом правління повітової вчительської спілки у Малмижу, і на цій посаді він провадив активну просвітницьку діяльність серед корінного удмуртського населення.
У цей же час Кузебай Герд публікує свої статті у національній большевистській газеті «Гудыри» («Грім»).
Від 1920 року Герд працював у Вотському комісаріаті, де до 1922 року обіймав посаду завідувача Вотського повітового відділу народної освіти. Кузьма Павлович Чайников був визначним громадським діячем та активістом — він здійснював педагогічну та просвітницьку діяльність, у 1921 році він став одним із організаторів перших дитячих будинків і садків у Іжевську, брав участь в інспектуванні деяких з них.
1922 року Кузебай Герд поступив на навчання у Вищий літературно-художній інститут імені В. Я. Брюсова. У цьому ж році він створив наукове товариство з вивчення вотської (удмуртської) культури «Боляк». Після закінчення інституту Герд почав працювати у Центральному музеї.
19 грудня 1925 року Кузьма Чайников вступив до аспірантури науково-дослідного інституту етнічних і національних культур народів Сходу в Москві за спеціальністю «етнологія», і за чотири роки усішно її закінчив.
18 березня 1926 року Кузебай Герд створив і очолив першу удмуртську письменницьку організацію ВУАРП (Всеудмуртська асоціація революційних письменників). У цьому ж році Герд організував створення Удмуртського краєзнавчого музею (тепер Національний музей Удмуртської Республіки, що носить ім'я Кузебая Герда). Паралельно з цим учений активно займався вивченням етнографії та фольклору удмуртів, організацією наукових досліджень.
Та попри видатні заслуги Герда у справі розвитку національної культури, освіти та літератури, його діяльність від 2-ї половини 1920-х років піддавалась нищівній критиці з боку борців з націоналістичною й «кулацькою» ідеологією, згодом літератора взагалі почали звинувачувати у зв'язках з напівміфічним рухом звільнення підневільних фіно-угорських народів, зокрема, у шпигунстві на користь так званого СОФІНу (Союз звільнення фінських народностей; рос. Союз освобождения финских народностей), діяльність якого нібито була спрямована на створення «Єдиної фіно-угорської федерації під протекторатом Фінляндії», тобто з відторгненням від СРСР численних національних республік, в тому числі і Удмуртії. Нападки на вченого завершились його арештом НКВДистами [13 травня] 1932 року.
Таким чином, Кузебай Герд став одним з перших у середовищі удмуртської інтелігенції кого репресували. У 1933 році Чайникова Кузьму Павловича відправили на 10-річне заслання на (Соловки), де повторно звинуватили у продовженні шпигунської діяльності. У СЛОНі брав активну участь у культурній діяльності українських політв'язнів, зокрема у підготовці в'язничних вистав Леся Курбаса.
1 листопада 1937 року у лісовому урочищі Сандармох (Карелія) Кузебая Герда було розстріляно.
Реабілітованно видатного удмуртського вченого і письменника посмертно в 1958 році.
У 1998 році з нагоди столітнього ювілею від дня народження діяча в селі Велика Гурезь-Пудга Вавозького району Удмуртії був відкритий Будинок-музей Кузебая Герда.
Творчість
За своє коротке творче життя Кузебай Герд опублікував понад 120 статей з різних питань культури і науки, як удмуртською мовою, так і близько 40 російською, а також 5 — угорською, фінською та німецькою.
Герд випустив понад 20 книжок власних творів, зокрема три збірки віршів і поем і три збірки народних пісень. Він — автор близько 400 віршів і 12 поем.
Кузебай Герд став одним з тих, хто стояв біля витоків удмуртської радянської драматургії, театру, критики та літературознавства. Як перекладач Кузьма Чайников видав 16 книжок перекладів російської літератури удмуртською мовою. Він також став першим, хто почав перекладати твори удмуртських поетів на російську мову.
Вже у 1920-ті роки Кузебай Герд обійняв визначне місце не лише в радянській, але й зарубіжній фольклористиці. Кузьма Павлович був активним збирачем удмуртської народної творчості, зокрема зібрав й опрацював близько 3 тисяч удмуртських народних пісень, казок, загадок, прислів'їв та приказок. Кузебай Герд не лише знав удмуртську міфологію та фольклор, але й активно впроваджував їх найкращі зразки у програму національної початкової шкільної освіти.
Див. також
Джерела і посилання
- (рос.)
- Біографія Кузебая Герда на www.udmurt.info [ 14 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кузебай Герд на www.uralistica.ning.com [ 19 липня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Kuzebaj GerdKuzyobaj GerdKuzebaj GerdIm ya pri narodzhenniKuzma Pavlovich ChajnikovNarodivsya2 14 sichnya 1898 1898 01 14 selo Velika Dok ya Vavozkoyi volosti Malmizkogo povitu V yatskoyi guberniyiPomer1 listopada 1937 1937 11 01 39 rokiv Sandarmoh Kareliya SRSRPohovannyaSandarmohGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistudmurtDiyalnistprozayik poetAlma materdMova tvorivudmurtska rosijska ugorskaRoki aktivnosti1916 1932 Kuzebaj Gerd u Vikishovishi Kuzebaj Gerd udm Kuzyobaj Gerd spravzhnye im ya Kuzma Pavlovich Chajnikov 2 14 sichnya 1898 18980114 selo Velika Dok ya Vavozkoyi volosti Malmizkogo povitu V yatskoyi guberniyi 1 listopada 1937 Sandarmoh Kareliya SRSR udmurtskij poet vidomij takozh yak etnograf folklorist arhivoznavec istorik pedagog i gromadskij diyach Odin iz zasnovnikiv modernoyi udmurtskoyi literaturi BiografiyaKuzma Pavlovich Chajnikov narodivsya 2 14 sichnya 1898 roku v seli Velika Dok ya Vavozkoyi volosti Malmizkogo povitu V yatskoyi guberniyi nini Vavozkogo rajonu Udmurtskoyi respubliki U 7 richnomu vici Kuzmu viddali do zemskoyi pochatkovoyi shkoli de dobre navchayuchis hlopec po zakinchenni shkoli buv napravlenij do Vavozkoyi shkoli A 1912 roku Kuzma Chajnikov vstupiv do Kukarskoyi vchitelskoyi seminariyi yaku zakinchiv 3 travnya 1916 roku Sa me na ostannij period navchannya v seminariyi pripadaye pochatok publikacij tvoriv Kuzmi Chajnikova ta pidpisuvannya yih imenem Kuzebaj Gerd spershu v rosijskomovnij periodici a vzhe za rik i udmurtomovni Voseni 1916 roku K P Chajnikova priznachili zaviduvachem Bolsheuchinskoyi dvoklasnoyi shkoli sogodni ce Mozhginskij rajon Udmurtiyi de vin pracyuvav protyagom 2 rokiv U sichni 1918 roku tobto po Zhovtnevomu perevoroti Kuzebaya Gerda bulo priznacheno chlenom pravlinnya povitovoyi vchitelskoyi spilki u Malmizhu i na cij posadi vin provadiv aktivnu prosvitnicku diyalnist sered korinnogo udmurtskogo naselennya U cej zhe chas Kuzebaj Gerd publikuye svoyi statti u nacionalnij bolshevistskij gazeti Gudyri Grim Vid 1920 roku Gerd pracyuvav u Votskomu komisariati de do 1922 roku obijmav posadu zaviduvacha Votskogo povitovogo viddilu narodnoyi osviti Kuzma Pavlovich Chajnikov buv viznachnim gromadskim diyachem ta aktivistom vin zdijsnyuvav pedagogichnu ta prosvitnicku diyalnist u 1921 roci vin stav odnim iz organizatoriv pershih dityachih budinkiv i sadkiv u Izhevsku brav uchast v inspektuvanni deyakih z nih 1922 roku Kuzebaj Gerd postupiv na navchannya u Vishij literaturno hudozhnij institut imeni V Ya Bryusova U comu zh roci vin stvoriv naukove tovaristvo z vivchennya votskoyi udmurtskoyi kulturi Bolyak Pislya zakinchennya institutu Gerd pochav pracyuvati u Centralnomu muzeyi 19 grudnya 1925 roku Kuzma Chajnikov vstupiv do aspiranturi naukovo doslidnogo institutu etnichnih i nacionalnih kultur narodiv Shodu v Moskvi za specialnistyu etnologiya i za chotiri roki usishno yiyi zakinchiv 18 bereznya 1926 roku Kuzebaj Gerd stvoriv i ocholiv pershu udmurtsku pismennicku organizaciyu VUARP Vseudmurtska asociaciya revolyucijnih pismennikiv U comu zh roci Gerd organizuvav stvorennya Udmurtskogo krayeznavchogo muzeyu teper Nacionalnij muzej Udmurtskoyi Respubliki sho nosit im ya Kuzebaya Gerda Paralelno z cim uchenij aktivno zajmavsya vivchennyam etnografiyi ta folkloru udmurtiv organizaciyeyu naukovih doslidzhen Ta popri vidatni zaslugi Gerda u spravi rozvitku nacionalnoyi kulturi osviti ta literaturi jogo diyalnist vid 2 yi polovini 1920 h rokiv piddavalas nishivnij kritici z boku borciv z nacionalistichnoyu j kulackoyu ideologiyeyu zgodom literatora vzagali pochali zvinuvachuvati u zv yazkah z napivmifichnim ruhom zvilnennya pidnevilnih fino ugorskih narodiv zokrema u shpigunstvi na korist tak zvanogo SOFINu Soyuz zvilnennya finskih narodnostej ros Soyuz osvobozhdeniya finskih narodnostej diyalnist yakogo nibito bula spryamovana na stvorennya Yedinoyi fino ugorskoyi federaciyi pid protektoratom Finlyandiyi tobto z vidtorgnennyam vid SRSR chislennih nacionalnih respublik v tomu chisli i Udmurtiyi Napadki na vchenogo zavershilis jogo areshtom NKVDistami 13 travnya 1932 roku Takim chinom Kuzebaj Gerd stav odnim z pershih u seredovishi udmurtskoyi inteligenciyi kogo represuvali U 1933 roci Chajnikova Kuzmu Pavlovicha vidpravili na 10 richne zaslannya na Solovki de povtorno zvinuvatili u prodovzhenni shpigunskoyi diyalnosti U SLONi brav aktivnu uchast u kulturnij diyalnosti ukrayinskih politv yazniv zokrema u pidgotovci v yaznichnih vistav Lesya Kurbasa 1 listopada 1937 roku u lisovomu urochishi Sandarmoh Kareliya Kuzebaya Gerda bulo rozstrilyano Reabilitovanno vidatnogo udmurtskogo vchenogo i pismennika posmertno v 1958 roci U 1998 roci z nagodi stolitnogo yuvileyu vid dnya narodzhennya diyacha v seli Velika Gurez Pudga Vavozkogo rajonu Udmurtiyi buv vidkritij Budinok muzej Kuzebaya Gerda TvorchistZa svoye korotke tvorche zhittya Kuzebaj Gerd opublikuvav ponad 120 statej z riznih pitan kulturi i nauki yak udmurtskoyu movoyu tak i blizko 40 rosijskoyu a takozh 5 ugorskoyu finskoyu ta nimeckoyu Gerd vipustiv ponad 20 knizhok vlasnih tvoriv zokrema tri zbirki virshiv i poem i tri zbirki narodnih pisen Vin avtor blizko 400 virshiv i 12 poem Kuzebaj Gerd stav odnim z tih hto stoyav bilya vitokiv udmurtskoyi radyanskoyi dramaturgiyi teatru kritiki ta literaturoznavstva Yak perekladach Kuzma Chajnikov vidav 16 knizhok perekladiv rosijskoyi literaturi udmurtskoyu movoyu Vin takozh stav pershim hto pochav perekladati tvori udmurtskih poetiv na rosijsku movu Vzhe u 1920 ti roki Kuzebaj Gerd obijnyav viznachne misce ne lishe v radyanskij ale j zarubizhnij folkloristici Kuzma Pavlovich buv aktivnim zbirachem udmurtskoyi narodnoyi tvorchosti zokrema zibrav j opracyuvav blizko 3 tisyach udmurtskih narodnih pisen kazok zagadok prisliv yiv ta prikazok Kuzebaj Gerd ne lishe znav udmurtsku mifologiyu ta folklor ale j aktivno vprovadzhuvav yih najkrashi zrazki u programu nacionalnoyi pochatkovoyi shkilnoyi osviti Div takozhSpilka vizvolennya finskih narodnostejDzherela i posilannya ros Biografiya Kuzebaya Gerda na www udmurt info 14 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Kuzebaj Gerd na www uralistica ning com 19 lipnya 2009 u Wayback Machine ros