Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кудлаївська культура — одна з археологічних культур Полісся доби раннього мезоліту, що в VIII—VI тисячолітті до н. е. існувала в середній течії річки Десни, нижньому Посожжі, Прип'ятському Поліссі, верхній і середній течії Німану, на північному сході Польщі.
Основною рисою кудлаївських пам'яток є значна роль сколів при виготовленні знарядь.
Дослідження
Кудлаївська культура отримала назву від стоянки «Кудлаївка» (Чернігівська область, Україна, сточище річки Десна), відкритої в 1925 році Рудинським М. Я.. Виділена в 1972 р. польським дослідником Козловським С., обґрунтована матеріалами Телегіна Д. Я., Залізняк Л. Л., та ін..
Пам’ятки
Значні матеріали отримані в XX в. у наслідку досліджень , , , , , .
Культура виокремлюється дослідниками за характерними пам'ятками, виявленими в місцях розкопок: Кудлаївка, Таценки, Селище, Коржі, Кухарі, Мартиновичі, Броди, Люботинь III, Криниця, Поляни, Акулинка, , , Білосороки, Кузари, Онисов та інші на території Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської та Чернігівської областей.
Останнім часом виявлені в басейні Німану. На території Білорусі пам'ятники кудлаївської культури відомі з кінця XIX сторіччя. Наприклад Білосороки (Бєлая Сарока) Наровлянського району Гомельської області на правому березі Нижньої Прип’яті, - тепер полишене село Чорнобильської зони.
В процентному складі типів виробів з пам’яток культури відзначається значна схожість.
Пам'ятки датуються VIII—VI тис. до н. е.
Вироби
Визначальними для даної культури є дрібні крем'яні пластинки та вістря з притупленим краєм, що використовувалися як вкладки в пази кістяних наконечників стріл та метальних списів. Техніка розколювання кременю - сколова, мікролітична; характерними є скребачки, різці, сокири на сколах.
Для кремінної індустрії кудлаївських пам’яток характерне переважання знарядь на сколах (пластино-сколовий показник дуже малий 0,4). Серед вістрів переважають тупоспинного типу Ставинога-Кудлаївка, яких в складі комплексів знарядь понад 25%. Такого кількості цих виробів не має жодна з середньокам’яних культур України.
Чисельні скребки (22,7%) виготовлялися вони майже виключно зі сколов. Це зазвичай круглі й підокруглі типи, менше кінцевих форм.
Роль різців у житті кудлаївського населення була незначною (4%). Різці кутові на сколах або на куту зламаної пластини, відзначені й серединні.
Трапецій середніх пропорцій й високих відносно небагато (4%).
Зустрічаються вістря на пластинах постсвідерського типу. Наконечники стріл на пластинах зустрічаються не в рівних кількостях. Їх помітно більше на Десні та Нижній Прип'яті, але вони зовсім відсутні на Київському Подніпров'ї. Серед мікровкладишових виробів переважають вістря типу Ставинога - Кудлаївка та близькі до них форми.
Кістяних вістрів яніславіцького типу у кудлаївських комплексах обмаль, чим кудлаївська культура значно відрізняється від дніпро-прип'ятської та власне яніславицької.
Нечисельні трикутники й косі вістря коморницького типу. Вони зустрічаються в одиничних екземплярах, а в коморницькій культурі складають 15-20% від інших мікролітів.
Пластини малочисельні (8,6%), переважно середні й дрібні; техніка їх виготовлення невисока. Типових мікролітичних з паралельними рівними гранями практично відсутні. Тільки у комплексах Надесіння (Кудлаївка), де кремінна сировина була вищої якості, й пластини кращі.
Нечисельні знаряддя (5,7%), з яких лише третина виготовлена з пластин, а інші зі сколів. Такий високий відсоток знарядь, виготовлених зі сколів, за пізньосередньокам’яної доби відзначено тільки у пісочнорівській культурі.. Перевага знарядь зі сколових заготовок в розглянутих комплексах значною мірою виникає передусім тому, що кількість пластин з ретушшю тут, як правило, невелика, а ретушованих сколів, навпаки, багато.
Нуклеуси на стоянках малочисельні, - в середньому 0,9%. Вони в більшості мають аморфний вигляд. Добре ограновані зустрічаються в одиничних екземплярах.
Кістяні вироби, як і фауна, на стоянках кудлаївского типу не збереглися.
Кудлаївське населення полювало на лісових копитних тварин (тур, лось, олень, кабан) за допомогою лука, займалося рибальством.
Інвентар Кудлаївки
У Кудлаївці основну масу виявлених крем'яних виробів, 26 штук, становили мініатюрні вістря з рубаним краєм. Їх спочатку було названо «кудлаївськими», а після відкриття аналогічних виробів на стоянках коморницької культури (Коморниця, Ставинога) у Польщі названо «ставинога-кудлаївськими».
Також тут виявлено 5 високих трапецій й 6 наконечників на пластинах пост-свідерського вигляду. Серед високих трапецій Кудлаївки дві так звані «малі транше», - тобто високі трапеції, виготовлені зі сколів. Виявлені 4 наконечники на пластинах тут відносно невеликих розмірів (довжина до 3 см). У всіх наконечників черешок підправлений крутий ретушшю, а 2 з них, крім того, мають підправки по перу.
Виявлено 8 скребків, що виготовлені (за одним винятком) зі сколів.
Різців всього 4: 3 кутові на сколах й 1 на розі зламаною пластини.
Цикл культур сколово-макролітичних типів
Стоянки кудлаївского й пісочнорівського типу на півночі України є продовженням культурних та технічних традицій кола пам'яток міньївоярського типу Сіверськодонеччини, Покровщина у Подесінні та інших, з якими утворюють своєрідний культурний «цикл сколово-макролітичних типів». Загальною характерною ознакою культур цього циклу є переважання в виготовленні знарядь сколових заготовок й, відповідно, особливий склад мікро-макролітичних виробів. Культури цього циклу типово східно-європейське явище; в генетичному плані вони тяжіють до пам'ятників Горішнього Наддоння, Середнього й Горішнього Надволжя.
Піздньосередньокам’яні кудлаївська й пісочнорівська культури розвивалися, однак, під значним впливом південної мікролітичної середньокам’яної культурної традиції звідки проникли мікролітична техніка обробки кременю та традиції виготовлення мікролітів. Форма останніх часто буває своєрідна, що випливає з місцевих традицій обробки кременю, наприклад виготовлення на сколових заготовках високих трапецій й наддеснянських трикутників, що на півдні зовсім не зустрічаються.
Походження
Культура генетично пов'язана із сусідніми західними археологічними культурами: коморницькою культурою (Польща) та (Північна Німеччина). Сформувалася в басейні Прип'яті (притока Дніпра) на початку мезоліту під впливом мігрантів з басейну Вісли. Набула поширення в межах Полісся і в другій половині мезоліту поступилася місцем новій хвилі мігрантів із заходу — людності яніславицької культури.
У формуванні кудлаївської культури брали участь носії східноєвропейського варіанту культури Федермесер фінально-палеолітичної культури сегментоподібних мікролітів типу «Боршава-2», що втілила в собі традиції кремнеобробки епігравету південної й центральної України (Залізняк Л. Л.).
Джерела та література
- Кудлаївська культура / Л.Л. Залізняк // Кам’яна доба України. — 2009. — Вип. 12. — С. 95-132. — укр.
- Л. Л. Залізняк. Кудлаївська культура [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 444. — .
- Л. Л. Залізняк. Кудлаївська культура [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь,2005. — С. 87.
- Телегін Д. Я., Мезолітичні пам'ятки України: (IX—VI тисячоліття до н. е.). — К.: Наукова думка, 1982. — 255 с.
- Залізняк Л. Л., Фінальний палеоліт і мезоліт континентальної України. Культурний поділ та періодизація // Кам'яна доба України. — 2005. — Вип. 8.
- Зализняк Л. Л., Мезолит Юго-Восточного Полесья. К., 1984. (рос.)
- Зализняк Л. Л., Передісторія України Х—V тис. до н. е., К., 1998.
- Коласаў А. У., Кудлаеўская культура / А. У. Коласаў // Археалогія Беларусі: энцыклапедыя: у 2 т. / [складальнік Ю. У. Каласоўскі; рэдкалегія: Т. У. Бялова (гал. рэд.) і інш.]. Т. 1: А — К. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2009. — 492, [1] c. — С. 478—479. — . (біл.)
- Ксензов В. П., Палеолит и мезолит Белорусского Поднепровья / В. П. Ксензов; научный редактор Н. Н. Гурина; Академия наук Белорусской ССР, Институт истории. — Мн.: Наука и техника, 1988. — 131, [3] с. — . (рос.)
- Obuchowski W., Zabytki krzemienne i kamienne od paleolitu do wczesnej epoki żelaza z terenów Białorusi w zbiorach Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie / Wiktor Obuchowski; [tł. W. Obuchowski]; Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego. — Warszawa: PMA, OODA, 2003. — 207 s.: il.,mapy. — . (пол.)
- Ostrauskas T., (лит.)
Посилання
- Залізняк Л. Л., Кудлаївська культура [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
Примітки
- Археология Украинской ССР в 3 тома. т 1. с. 85
- Д.Я. Телегин (1985). Археология Украинской ССР. Том 1. Мезолитическая эпоха. Киев. с. 102.
- . narovlya.gomel-region.by. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
- Археология СССР. Мезолит. Москва: Наука. 1989. с. 119.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kudlayivska kultura odna z arheologichnih kultur Polissya dobi rannogo mezolitu sho v VIII VI tisyacholitti do n e isnuvala v serednij techiyi richki Desni nizhnomu Posozhzhi Prip yatskomu Polissi verhnij i serednij techiyi Nimanu na pivnichnomu shodi Polshi Osnovnoyu risoyu kudlayivskih pam yatok ye znachna rol skoliv pri vigotovlenni znaryad DoslidzhennyaKudlayivska kultura otrimala nazvu vid stoyanki Kudlayivka Chernigivska oblast Ukrayina stochishe richki Desna vidkritoyi v 1925 roci Rudinskim M Ya Vidilena v 1972 r polskim doslidnikom Kozlovskim S obgruntovana materialami Telegina D Ya Zaliznyak L L ta in Pam yatkiZnachni materiali otrimani v XX v u naslidku doslidzhen Kultura viokremlyuyetsya doslidnikami za harakternimi pam yatkami viyavlenimi v miscyah rozkopok Kudlayivka Tacenki Selishe Korzhi Kuhari Martinovichi Brodi Lyubotin III Krinicya Polyani Akulinka Bilosoroki Kuzari Onisov ta inshi na teritoriyi Volinskoyi Rivnenskoyi Zhitomirskoyi Kiyivskoyi ta Chernigivskoyi oblastej Ostannim chasom viyavleni v basejni Nimanu Na teritoriyi Bilorusi pam yatniki kudlayivskoyi kulturi vidomi z kincya XIX storichchya Napriklad Bilosoroki Byelaya Saroka Narovlyanskogo rajonu Gomelskoyi oblasti na pravomu berezi Nizhnoyi Prip yati teper polishene selo Chornobilskoyi zoni V procentnomu skladi tipiv virobiv z pam yatok kulturi vidznachayetsya znachna shozhist Pam yatki datuyutsya VIII VI tis do n e VirobiViznachalnimi dlya danoyi kulturi ye dribni krem yani plastinki ta vistrya z prituplenim krayem sho vikoristovuvalisya yak vkladki v pazi kistyanih nakonechnikiv stril ta metalnih spisiv Tehnika rozkolyuvannya kremenyu skolova mikrolitichna harakternimi ye skrebachki rizci sokiri na skolah Dlya kreminnoyi industriyi kudlayivskih pam yatok harakterne perevazhannya znaryad na skolah plastino skolovij pokaznik duzhe malij 0 4 Sered vistriv perevazhayut tupospinnogo tipu Stavinoga Kudlayivka yakih v skladi kompleksiv znaryad ponad 25 Takogo kilkosti cih virobiv ne maye zhodna z serednokam yanih kultur Ukrayini Chiselni skrebki 22 7 vigotovlyalisya voni majzhe viklyuchno zi skolov Ce zazvichaj krugli j pidokrugli tipi menshe kincevih form Rol rizciv u zhitti kudlayivskogo naselennya bula neznachnoyu 4 Rizci kutovi na skolah abo na kutu zlamanoyi plastini vidznacheni j seredinni Trapecij serednih proporcij j visokih vidnosno nebagato 4 Zustrichayutsya vistrya na plastinah postsviderskogo tipu Nakonechniki stril na plastinah zustrichayutsya ne v rivnih kilkostyah Yih pomitno bilshe na Desni ta Nizhnij Prip yati ale voni zovsim vidsutni na Kiyivskomu Podniprov yi Sered mikrovkladishovih virobiv perevazhayut vistrya tipu Stavinoga Kudlayivka ta blizki do nih formi Kistyanih vistriv yanislavickogo tipu u kudlayivskih kompleksah obmal chim kudlayivska kultura znachno vidriznyayetsya vid dnipro prip yatskoyi ta vlasne yanislavickoyi Nechiselni trikutniki j kosi vistrya komornickogo tipu Voni zustrichayutsya v odinichnih ekzemplyarah a v komornickij kulturi skladayut 15 20 vid inshih mikrolitiv Plastini malochiselni 8 6 perevazhno seredni j dribni tehnika yih vigotovlennya nevisoka Tipovih mikrolitichnih z paralelnimi rivnimi granyami praktichno vidsutni Tilki u kompleksah Nadesinnya Kudlayivka de kreminna sirovina bula vishoyi yakosti j plastini krashi Nechiselni znaryaddya 5 7 z yakih lishe tretina vigotovlena z plastin a inshi zi skoliv Takij visokij vidsotok znaryad vigotovlenih zi skoliv za piznoserednokam yanoyi dobi vidznacheno tilki u pisochnorivskij kulturi Perevaga znaryad zi skolovih zagotovok v rozglyanutih kompleksah znachnoyu miroyu vinikaye peredusim tomu sho kilkist plastin z retushshyu tut yak pravilo nevelika a retushovanih skoliv navpaki bagato Nukleusi na stoyankah malochiselni v serednomu 0 9 Voni v bilshosti mayut amorfnij viglyad Dobre ogranovani zustrichayutsya v odinichnih ekzemplyarah Kistyani virobi yak i fauna na stoyankah kudlayivskogo tipu ne zbereglisya Kudlayivske naselennya polyuvalo na lisovih kopitnih tvarin tur los olen kaban za dopomogoyu luka zajmalosya ribalstvom Inventar KudlayivkiU Kudlayivci osnovnu masu viyavlenih krem yanih virobiv 26 shtuk stanovili miniatyurni vistrya z rubanim krayem Yih spochatku bulo nazvano kudlayivskimi a pislya vidkrittya analogichnih virobiv na stoyankah komornickoyi kulturi Komornicya Stavinoga u Polshi nazvano stavinoga kudlayivskimi Takozh tut viyavleno 5 visokih trapecij j 6 nakonechnikiv na plastinah post sviderskogo viglyadu Sered visokih trapecij Kudlayivki dvi tak zvani mali transhe tobto visoki trapeciyi vigotovleni zi skoliv Viyavleni 4 nakonechniki na plastinah tut vidnosno nevelikih rozmiriv dovzhina do 3 sm U vsih nakonechnikiv chereshok pidpravlenij krutij retushshyu a 2 z nih krim togo mayut pidpravki po peru Viyavleno 8 skrebkiv sho vigotovleni za odnim vinyatkom zi skoliv Rizciv vsogo 4 3 kutovi na skolah j 1 na rozi zlamanoyu plastini Cikl kultur skolovo makrolitichnih tipivStoyanki kudlayivskogo j pisochnorivskogo tipu na pivnochi Ukrayini ye prodovzhennyam kulturnih ta tehnichnih tradicij kola pam yatok minyivoyarskogo tipu Siverskodonechchini Pokrovshina u Podesinni ta inshih z yakimi utvoryuyut svoyeridnij kulturnij cikl skolovo makrolitichnih tipiv Zagalnoyu harakternoyu oznakoyu kultur cogo ciklu ye perevazhannya v vigotovlenni znaryad skolovih zagotovok j vidpovidno osoblivij sklad mikro makrolitichnih virobiv Kulturi cogo ciklu tipovo shidno yevropejske yavishe v genetichnomu plani voni tyazhiyut do pam yatnikiv Gorishnogo Naddonnya Serednogo j Gorishnogo Nadvolzhya Pizdnoserednokam yani kudlayivska j pisochnorivska kulturi rozvivalisya odnak pid znachnim vplivom pivdennoyi mikrolitichnoyi serednokam yanoyi kulturnoyi tradiciyi zvidki pronikli mikrolitichna tehnika obrobki kremenyu ta tradiciyi vigotovlennya mikrolitiv Forma ostannih chasto buvaye svoyeridna sho viplivaye z miscevih tradicij obrobki kremenyu napriklad vigotovlennya na skolovih zagotovkah visokih trapecij j naddesnyanskih trikutnikiv sho na pivdni zovsim ne zustrichayutsya PohodzhennyaKultura genetichno pov yazana iz susidnimi zahidnimi arheologichnimi kulturami komornickoyu kulturoyu Polsha ta Pivnichna Nimechchina Sformuvalasya v basejni Prip yati pritoka Dnipra na pochatku mezolitu pid vplivom migrantiv z basejnu Visli Nabula poshirennya v mezhah Polissya i v drugij polovini mezolitu postupilasya miscem novij hvili migrantiv iz zahodu lyudnosti yanislavickoyi kulturi U formuvanni kudlayivskoyi kulturi brali uchast nosiyi shidnoyevropejskogo variantu kulturi Federmeser finalno paleolitichnoyi kulturi segmentopodibnih mikrolitiv tipu Borshava 2 sho vtilila v sobi tradiciyi kremneobrobki epigravetu pivdennoyi j centralnoyi Ukrayini Zaliznyak L L Dzherela ta literaturaKudlayivska kultura L L Zaliznyak Kam yana doba Ukrayini 2009 Vip 12 S 95 132 ukr L L Zaliznyak Kudlayivska kultura 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 444 ISBN 978 966 00 0855 4 L L Zaliznyak Kudlayivska kultura 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Arheologiya Ukrayini Kurs lekcij Navch posibnik L L Zaliznyak O P Mocya V M Zubar ta in za red L L Zaliznyaka K Libid 2005 S 87 Telegin D Ya Mezolitichni pam yatki Ukrayini IX VI tisyacholittya do n e K Naukova dumka 1982 255 s Zaliznyak L L Finalnij paleolit i mezolit kontinentalnoyi Ukrayini Kulturnij podil ta periodizaciya Kam yana doba Ukrayini 2005 Vip 8 Zaliznyak L L Mezolit Yugo Vostochnogo Polesya K 1984 ros Zaliznyak L L Peredistoriya Ukrayini H V tis do n e K 1998 Kolasay A U Kudlaeyskaya kultura A U Kolasay Arhealogiya Belarusi encyklapedyya u 2 t skladalnik Yu U Kalasoyski redkalegiya T U Byalova gal red i insh T 1 A K Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2009 492 1 c S 478 479 ISBN 978 985 11 0354 2 bil Ksenzov V P Paleolit i mezolit Belorusskogo Podneprovya V P Ksenzov nauchnyj redaktor N N Gurina Akademiya nauk Belorusskoj SSR Institut istorii Mn Nauka i tehnika 1988 131 3 s ISBN 5 343 00194 7 ros Obuchowski W Zabytki krzemienne i kamienne od paleolitu do wczesnej epoki zelaza z terenow Bialorusi w zbiorach Panstwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie Wiktor Obuchowski tl W Obuchowski Osrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego Warszawa PMA OODA 2003 207 s il mapy ISBN 83 917894 4 6 pol Ostrauskas T lit PosilannyaZaliznyak L L Kudlayivska kultura 7 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini PrimitkiArheologiya Ukrainskoj SSR v 3 toma t 1 s 85 D Ya Telegin 1985 Arheologiya Ukrainskoj SSR Tom 1 Mezoliticheskaya epoha Kiev s 102 narovlya gomel region by Arhiv originalu za 7 grudnya 2018 Procitovano 6 grudnya 2018 Arheologiya SSSR Mezolit Moskva Nauka 1989 s 119