Крістіан Отто Йозеф Вольфґанґ Морґенштерн (нім. Christian Otto Josef Wolfgang Morgenstern; 6 травня 1871, Мюнхен — 31 березня 1914, Мерано) — німецький поет, письменник і перекладач, класик німецької літератури кінця XIX — початку XX століть. Особливо популярною у читачів була його гумористична лірика.
Крістіан Морґенштерн | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | нім. Christian Otto Josef Wolfgang Morgenstern | |||
Народився | 6 травня 1871[1][2][…] Мюнхен, Баварія[4] або d, Мюнхен, Баварія[5] | |||
Помер | 31 березня 1914[1][2][…](42 роки) Мерано, Італія[4] ·туберкульоз | |||
Країна | Королівство Баварія | |||
Діяльність | поет, письменник, перекладач, літературний редактор, журналіст, прозаїк, драматург, лібретист, anthroposophist, theosophist | |||
Сфера роботи | d[6], перекладацтво[d][6], журналістика[6], Антропософія[6] і теософія[6] | |||
Alma mater | d і Вроцлавський університет | |||
Мова творів | німецька | |||
Роки активності | з 1887 | |||
Magnum opus | d | |||
Батько | d | |||
Мати | d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Крістіан Морґенштерн у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Морґенштерн народився в родині художників. Відомим німецьким живописцем був дід хлопчика, також Крістіан Морґенштерн; художниками-пейзажистами були і його батько, Карл Ернст Моргенштерн, і дід по матері. У 1881 році помирає від туберкульозу мати Крістіана, Шарлотта Морґенштерн, уроджена Шертель. Незабаром після цього його відправляють у Гамбург, до хресного, торговця предметами мистецтва Арнольда Отто Меєру, де Крістіан перебував дуже неохоче. Через рік хлопчик повернувся в Мюнхен, і незабаром він був відправлений в інтернат в Ландсгуте, де для підтримання дисципліни вдавалися до тілесних покарань.
У 1883 році батько Крістіана одружився вдруге, на Амалії фон Далл-Армі, та разом із дружиною і Крістіаном їде в Бреславль (нині Вроцлав), де отримує місце в Королівській академії мистецтв. Майбутній письменник вступає тут в гімназію Марії Магдалини. У віці 16 років тут він пише свої перші твори — трагедію Олександр Болгарський і опис мінералів Mineralogia popularis (Популярна мінералогія). Обидва ці твори не збереглися. Морґенштерн захоплювався філософією Шопенгауера.
У віці 18 років у гімназії він познайомився з Фрідріхом Кайслером і Фріцем Бебло; обидва вони стануть на все життя друзями письменника. Восени 1889 Морґенштерн вступив до військового училища, так як батько бажав для свого сина кар'єри офіцера. Втім, через півроку юнак залишив училище і продовжив навчання в гімназії міста Зорав (нині Жари). Тут він разом з друзями випускає журнал Deutscher Geist (Німецький дух), девізом якого стали слова Кромвеля: «Далі всіх піде той, хто не знає, куди він іде».
У 1893 році Морґенштерн організовує гумористичне товариство «Самсара». Вступив в університет в Бреславлі на факультет господарства та економіки, влітку Крістіан разом з Кейслером їде в Мюнхен, проте незабаром, у зв'язку із загостренням туберкульозу, успадкованого від матері, він був змушений покинути це місто і пройти лікування на водах, в Бад Рейнерці (нині Душники-Здруй). Після повернення в Бреславль Крістіан дізнається про розлучення батька, після чого знову їде на лікування в Зоран.
Оскільки подальше навчання в університеті було для Морґенштерна неможливим, друзі запропонували йому фінансову допомогу для лікування в Давосі, а професор Дан взявся оплатити витрати з навчання Крістіана аж до отримання ним диплому. Однак обидві ці пропозиції відхилив його батько, після чого Морґенштерн приймає рішення стати професійним письменником. Після третього одруження батька відносини між ними надовго припиняються.
У квітні 1894 року Морґенштерн переїжджає в Берлін, де він, в тому числі і за допомоги батька, який шукав примирення, отримав місце в Берлінській Національній галереї. Він знайомиться з роботами Ніцше і Поля Лаґарда, співпрацює в журналах і газетах — «Щоденний огляд» (Tägliche Rundschau), «Вільна сцена» (Freie Bühne), «Сторож мистецтва» (Der Kunstwart) і «Глядач» (Der Zuschauer). У 1895 році виходить у світ перша книга Морґенштерна, збірник поезії In Phanta's Schloß («У палаці фантазії»).
В цьому і в наступних роках письменник багато подорожує: він ходить під вітрилом по озеру Мюггельзе, відвідує Гельголанд, Зильт і Зальцбург. Влітку 1897 року він, виконуючи замовлення, перекладає з французької мови автобіографічний роман Августа Стріндберга Inferno. У жовтні 1897 Морґенштерн підписує контракт з видавництвом S. Fischer Verlag на переклад творів Генріка Ібсена (незважаючи на те, що на той момент він не володів норвезькою мовою). З травня 1898 по осінь 1899 року К. Морґенштерн жив у Норвегії, в першу чергу з метою вивчення мови. В цей час він неодноразово зустрічається з Ібсеном.
У 1900 році письменникові доводиться виїхати на лікування в Давос; він також відвідує Фірвальдштетське озеро, Цюрих, Ароза, Мілан, Портофіно, Гейдельберг і Флоренцію. У грудні 1902 Морґенштерн їде в Рим і в травні 1903 повертається в Берлін. У цей період він зайнятий перекладами з Кнута Гамсуна і Б'єрнстьєрне Б'єрнсона. У 1903—1905 роках Морґенштерн як і раніше періодично вживає різних оздоровчих заходів (у Вик, Біркенвердері та ін.), не завжди успішних. У 1905 році виходять друком його «Пісні шибеника» (Galgenlieder), у цей же час письменник знайомиться з творчістю Достоєвського. У наступному році Морґенштерн їде на лікування в гори, де займається філософією; вивчає роботи Фіхте, Гегеля, Спінози, Беме, Фехнера, Толстого.
У липні 1908 року на курорті в Бад Дрейкірхені, Морґенштерн знайомиться зі своєю майбутньою дружиною, також легенево хворою, Марґарет Ґозебрух фон Ліхтенштерн. Після від'їзду Марґарети між закоханими почалася жвава переписка. Після того, як Марґарета в жовтні знову захворіла, Крістіан відвідував її під Фрайбургом. Однак у зв'язку з тим, що перебування стороннього чоловіка в будинку хворої суперечило суспільній моралі, Морґенштерн незабаром змушений був виїхати в Страсбург. У листопаді 1908 року видужала Марґарита приїжджає в Берлін, куди спрямувався і Крістіан.
У січні 1909 року Морґенштерн познайомився в Берліні з ученим і філософом Рудольфом Штейнером, і між ними зав'язалися дружні відносини. Щоб слухати його лекції, Морґенштерн наслідував за Штейнера в його поїздках в Дюссельдорф, Кассель, Мюнхен і Осло. У 1909 року він, слідом за Маргарет, вступає в керовану Штейнером Німецьку секцію Теософського товариства. Після розколу в цій організації в 1912—1913 роках Морґенштерн приймає сторону Штейнера і разом із ним бере участь в роботі Антропософського товариства. В1909 році він продовжує перекладати Ґамсуна, їде на Теософський конгрес у Будапешт, відвідує батька в Вольфсхау і подорожує з Марґарет по Шварцвальду. Там Морґенштерн захворіває бронхітом, ускладненим численними поїздками. Після одужання Крістіан і Маргарета повінчалися 7 березня 1910 року. У тому ж році починається співпраця Морґенштерна з Рейнхардом Піпером, главою видавництва [de], яке тривало до кінця життя письменника.
З травня по серпень 1910 року письменник перебуває на курорті в Бад Дюрренштейні, в Доломітових Альпах, потім присутній на лекціях Штейнера в Берні. Після поїздки в Мюнхен, в жовтні цього року Морґенштерн здійснює велику подорож по Італії: він відвідує Верону, Мілан, Геную, Палермо. Кінцевою точкою цієї поїздки стає Таорміна на Сицилії. Морґенштерн і Марґарета розраховували провести в Таорміні не менше як півроку, проте незабаром Крістіан знову тяжко захворів і змушений був в лютому 1911 року лягти в Німецький госпіталь в Римі, а потім відправитися для поправки здоров'я в лісовій санаторій в Ароза. Тут він зустрів свого батька і матір Марґарити, які тривалий час були не згодні зі шлюбом Крістіана і Марґарити, і лише згодом настало примирення. Після декількох місяців лікування Морґенштерн покинув санаторій і оселився з дружиною в Арозі.
У 1912 році письменник отримує допомогу в розмірі 1000 марок від Фонду німецьких письменників і незабаром після цього переїжджає в Давос. Як і раніше хворий, він залишає санаторій і, разом з Марґаритою, їде в Цюрих, де в жовтні зустрівся зі Штейнером. Потім повертається до Арози та пише звернення, в якому пропонує кандидатуру Штейнера як кандидата на отримання Нобелівської премії миру (не було відправлене).
У початку 1913 року Морґенштерн їде в Портофіно, де займається перекладами віршів Фрідріха Великого (з французької мови) і зав'язує дружбу з також легеневим хворим, антропософом Міхаелем Бауером. У Мюнхені письменник знову відвідує збори з лекціями Штейнера, потім слідує за ним в Штутгарт і Лейпциг. На зборах у цих містах Марія фон Зіверс, майбутня дружина Штейнера, читає перед присутніми також і твори Морґенштерна. Ці читання в передноворічний вечір в Лейпцигу письменник сприйняв як особливе визнання його таланту.
У 1914 році стан здоров'я письменника різко погіршився. Започаткована поїздка в санаторій в Арко поблизу Тренто виявилася безуспішною, оскільки там відмовилися прийняти дуже хворого письменника. Після недовгого перебування в санаторії в Больцано Морґенштерн з'явився на віллі Геліобурґ в Мерано, де він ще продовжує працювати над збіркою «Ми знайдемо наш шлях» (Wir fanden einen Pfad). До помираючого письменника приїжджає Бауер, якому Морґенштерн перед цим написав лист. 31 березня 1914 року, близько п'ятої години ранку, Моргенштерн помер. 4 квітня в Базелі його тіло було піддано кремації. Урна з прахом зберігалася у Штейнера, потім була поміщена в новий Гетеанум. У 1992 році похована на території Гетеанума.
Після смерті поета його вдова переробила, доповнила і випустила в світ багато творів Морґенштерна, раніше маловідомі або взагалі невідомі широкому загалу — оскільки за час його короткого життя надрукована була заледве половина написаних ним творів. Перш за все відома і улюблена читачем все ж залишилася його гумористична, афористична поезія, повна любові до життя і дотепності (особливо «Пісні шибеника»).
Поезія Морґенштерна надихала багатьох композиторів, серед них слід назвати Олександра Цемлінського, Макса Регера, Пауля Гіндеміта, Ганса Ейслера, Фрідріха Ґульду, Роберта Кана, Вільфріда Гіллера, Софію Губайдуліну, Гайнца Голліґера.
Бібліографія
Прижиттєві видання
- In Phanta's Schloß. Цикл гумористично-фантастичних віршів. Taendler, Berlin 1895
- Auf vielen Wegen. Поезія. Schuster & Loeffler, Berlin 1897
- Horatius Travestitus. Жарти студента. Schuster & Loeffler, Berlin 1897
- Ich und die Welt. Поезія. Schuster & Loeffler, Berlin 1898
- Ein Sommer. Вірші. S. Fischer, Berlin 1900
- Und aber ründet sich ein Kranz. S. Fischer, Berlin 1902
- . Bruno Cassirer, Berlin 1905
- Melancholie. Нові вірші. Bruno Cassirer, Berlin 1906
- Osterbuch (Назва на обкладинці: ‚Hasenbuch (Заяча книга)‘). Дитячі вірші, Bruno Cassirer, Berlin 1908; Перевидання: Inselbuch 1960 і Nomos Verlagsgesellschaft, Baden Baden 1978
- Palmström (mit Umschlagzeichnung von Karl Walser). Bruno Cassirer, Berlin 1910
- Einkehr. Поезія. Piper, München 1910
- Ein Butterbrotpapier im Wald. Поезія, 1910
- Ich und Du. Сонети і пісні. Piper, München 1911
- Wir fanden einen Pfad. Нові вірші. Piper, München 1914
Переклади
- August Strindberg: Inferno. Georg Bondi, Berlin 1898
- Knut Hamsun: Abendröte. Schauspiel in drei Aufzügen. Langen, München 1904
- Björnstjerne Björnson: Gedichte. Ludwig Fulda, hg. v. Julius Elias. Langen, München 1908
- Henrik Ibsen: Sämtliche Werke in deutscher Sprache. Durchgesehen und eingeleitet von Georg Brandes, Julius Elias, Paul Schlenther. Übersetzt von Christian Morgenstern (u.a.), 10 Bände. S. Fischer, Berlin 1898—1904
- Die grossen Dramen. Übersetzt von Christian Morgenstern und Emma Klingenfeld. Nachwort v. A. Viviani. Artemis & Winkler, Zürich 2006,
Повне зібрання з коментарями
Штутгартське видання Verlags Urachhaus, Stuttgart, hg. unter der Leitung von Reinhardt Habel.
- Band 1: Lyrik 1887—1905, hg. v. Martin Kiessig, 1988,
- Band 2: Lyrik 1906—1914, hg. v. Martin Kiessig, 1992,
- Band 3: Humoristische Lyrik, hg. v. Maurice Cureau, 1990,
- Band 4: Episches und Dramatisches, hg. v. Reinhardt Habel und Ernst Kretschmer, 2001,
- Band 5: Aphorismen, hg. v. Reinhardt Habel, 1987,
- Band 6: Kritische Schriften, hg. v. Helmut Gumtau, 1987,
- Band 7: Briefwechsel 1878—1903, hg. v. Katharina Breitner, 2005,
- Band 8: Briefwechsel 1905—1908
- Band 9: Briefwechsel 1909—1914
Література
- Michael Bauer: Christian Morgensterns Leben und Werk. Piper, München 1933 (доповнено Марґаретою Морґенштерн і Рудольфом Меєром). (Ноаое видання 1985, Urachhaus, Stuttgart)
- Martin Beheim-Schwarzbach: Christian Morgenstern. Rowohlt, Reinbek 1964 (Rowohlts Monographien, Band 97).
- Maurice Cureau: Christian Morgenstern humoriste. La création poétique dans «In Phanta's Schloss» et les «Galgenlieder». Peter Lang, Bern 1986 (Europäische Hochschulschriften, Reihe I / Bd. 949).
- Herbert Gumtau: Christian Morgenstern. Colloquium, Berlin 1971 (Köpfe des XX. Jahrhunderts, Band 66).
- Friedrich Hiebel: Christian Morgenstern. Wende und Aufbruch unseres Jahrhunderts. A. Francke, Bern 1957.
- Ernst Kretschmer (Hrsg.): Christian Morgenstern. Ein Wanderleben in Text und Bild. Quadriga, Weinheim und Berlin 1989.
- Bernd-Udo Kusch: Christian Morgenstern. Leben und Werk. Sein Weg zur Anthroposophie. Novalis, Schaffhausen 1982.
- Rudolf Meyer: Christian Morgenstern in Berlin. Urachhaus, Stuttgart 1959.
- Jochen Schimmang (Йохен Шімманг): Christian Morgenstern. eine Biografie. Residenz Verlag. St. Pölten 2013. ISBN = 978-3-7017-3263-0
- Albert Steffen (Альберт Штеффен): Vom Geistesweg Christian Morgensterns. Verlag für Schöne Wissenschaften. Dornach 1971.
- Вірші: «Зарубіжна поезія в перекладах В'ячеслава Купріянова». М .: Радуга 2009
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11881169X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.abendzeitung-muenchen.de/muenchen/christian-morgenstern-muenchens-fast-vergessener-dichter-art-725880
- Czech National Authority Database
- LIBRIS — 2012.
- The Lied, Art Song, and Choral Texts Archive (нім.). recmusic.org. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 11 березня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kristian Otto Jozef Volfgang Morgenshtern nim Christian Otto Josef Wolfgang Morgenstern 6 travnya 1871 Myunhen 31 bereznya 1914 Merano nimeckij poet pismennik i perekladach klasik nimeckoyi literaturi kincya XIX pochatku XX stolit Osoblivo populyarnoyu u chitachiv bula jogo gumoristichna lirika Kristian MorgenshternIm ya pri narodzhenninim Christian Otto Josef Wolfgang MorgensternNarodivsya6 travnya 1871 1871 05 06 1 2 Myunhen Bavariya 4 abo d Myunhen Bavariya 5 Pomer31 bereznya 1914 1914 03 31 1 2 42 roki Merano Italiya 4 tuberkulozKrayina Korolivstvo BavariyaDiyalnistpoet pismennik perekladach literaturnij redaktor zhurnalist prozayik dramaturg libretist anthroposophist theosophistSfera robotid 6 perekladactvo d 6 zhurnalistika 6 Antroposofiya 6 i teosofiya 6 Alma materd i Vroclavskij universitetMova tvorivnimeckaRoki aktivnostiz 1887Magnum opusdBatkodMatidAvtograf Kristian Morgenshtern u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaMorgenshtern narodivsya v rodini hudozhnikiv Vidomim nimeckim zhivopiscem buv did hlopchika takozh Kristian Morgenshtern hudozhnikami pejzazhistami buli i jogo batko Karl Ernst Morgenshtern i did po materi U 1881 roci pomiraye vid tuberkulozu mati Kristiana Sharlotta Morgenshtern urodzhena Shertel Nezabarom pislya cogo jogo vidpravlyayut u Gamburg do hresnogo torgovcya predmetami mistectva Arnolda Otto Meyeru de Kristian perebuvav duzhe neohoche Cherez rik hlopchik povernuvsya v Myunhen i nezabarom vin buv vidpravlenij v internat v Landsgute de dlya pidtrimannya disciplini vdavalisya do tilesnih pokaran U 1883 roci batko Kristiana odruzhivsya vdruge na Amaliyi fon Dall Armi ta razom iz druzhinoyu i Kristianom yide v Breslavl nini Vroclav de otrimuye misce v Korolivskij akademiyi mistectv Majbutnij pismennik vstupaye tut v gimnaziyu Mariyi Magdalini U vici 16 rokiv tut vin pishe svoyi pershi tvori tragediyu Oleksandr Bolgarskij i opis mineraliv Mineralogia popularis Populyarna mineralogiya Obidva ci tvori ne zbereglisya Morgenshtern zahoplyuvavsya filosofiyeyu Shopengauera U vici 18 rokiv u gimnaziyi vin poznajomivsya z Fridrihom Kajslerom i Fricem Beblo obidva voni stanut na vse zhittya druzyami pismennika Voseni 1889 Morgenshtern vstupiv do vijskovogo uchilisha tak yak batko bazhav dlya svogo sina kar yeri oficera Vtim cherez pivroku yunak zalishiv uchilishe i prodovzhiv navchannya v gimnaziyi mista Zorav nini Zhari Tut vin razom z druzyami vipuskaye zhurnal Deutscher Geist Nimeckij duh devizom yakogo stali slova Kromvelya Dali vsih pide toj hto ne znaye kudi vin ide U 1893 roci Morgenshtern organizovuye gumoristichne tovaristvo Samsara Vstupiv v universitet v Breslavli na fakultet gospodarstva ta ekonomiki vlitku Kristian razom z Kejslerom yide v Myunhen prote nezabarom u zv yazku iz zagostrennyam tuberkulozu uspadkovanogo vid materi vin buv zmushenij pokinuti ce misto i projti likuvannya na vodah v Bad Rejnerci nini Dushniki Zdruj Pislya povernennya v Breslavl Kristian diznayetsya pro rozluchennya batka pislya chogo znovu yide na likuvannya v Zoran Oskilki podalshe navchannya v universiteti bulo dlya Morgenshterna nemozhlivim druzi zaproponuvali jomu finansovu dopomogu dlya likuvannya v Davosi a profesor Dan vzyavsya oplatiti vitrati z navchannya Kristiana azh do otrimannya nim diplomu Odnak obidvi ci propoziciyi vidhiliv jogo batko pislya chogo Morgenshtern prijmaye rishennya stati profesijnim pismennikom Pislya tretogo odruzhennya batka vidnosini mizh nimi nadovgo pripinyayutsya Pismennik u vici 18 ti rokiv U kvitni 1894 roku Morgenshtern pereyizhdzhaye v Berlin de vin v tomu chisli i za dopomogi batka yakij shukav primirennya otrimav misce v Berlinskij Nacionalnij galereyi Vin znajomitsya z robotami Nicshe i Polya Lagarda spivpracyuye v zhurnalah i gazetah Shodennij oglyad Tagliche Rundschau Vilna scena Freie Buhne Storozh mistectva Der Kunstwart i Glyadach Der Zuschauer U 1895 roci vihodit u svit persha kniga Morgenshterna zbirnik poeziyi In Phanta s Schloss U palaci fantaziyi V comu i v nastupnih rokah pismennik bagato podorozhuye vin hodit pid vitrilom po ozeru Myuggelze vidviduye Gelgoland Zilt i Zalcburg Vlitku 1897 roku vin vikonuyuchi zamovlennya perekladaye z francuzkoyi movi avtobiografichnij roman Avgusta Strindberga Inferno U zhovtni 1897 Morgenshtern pidpisuye kontrakt z vidavnictvom S Fischer Verlag na pereklad tvoriv Genrika Ibsena nezvazhayuchi na te sho na toj moment vin ne volodiv norvezkoyu movoyu Z travnya 1898 po osin 1899 roku K Morgenshtern zhiv u Norvegiyi v pershu chergu z metoyu vivchennya movi V cej chas vin neodnorazovo zustrichayetsya z Ibsenom U 1900 roci pismennikovi dovoditsya viyihati na likuvannya v Davos vin takozh vidviduye Firvaldshtetske ozero Cyurih Aroza Milan Portofino Gejdelberg i Florenciyu U grudni 1902 Morgenshtern yide v Rim i v travni 1903 povertayetsya v Berlin U cej period vin zajnyatij perekladami z Knuta Gamsuna i B yernstyerne B yernsona U 1903 1905 rokah Morgenshtern yak i ranishe periodichno vzhivaye riznih ozdorovchih zahodiv u Vik Birkenverderi ta in ne zavzhdi uspishnih U 1905 roci vihodyat drukom jogo Pisni shibenika Galgenlieder u cej zhe chas pismennik znajomitsya z tvorchistyu Dostoyevskogo U nastupnomu roci Morgenshtern yide na likuvannya v gori de zajmayetsya filosofiyeyu vivchaye roboti Fihte Gegelya Spinozi Beme Fehnera Tolstogo U lipni 1908 roku na kurorti v Bad Drejkirheni Morgenshtern znajomitsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu takozh legenevo hvoroyu Margaret Gozebruh fon Lihtenshtern Pislya vid yizdu Margareti mizh zakohanimi pochalasya zhvava perepiska Pislya togo yak Margareta v zhovtni znovu zahvorila Kristian vidviduvav yiyi pid Frajburgom Odnak u zv yazku z tim sho perebuvannya storonnogo cholovika v budinku hvoroyi superechilo suspilnij morali Morgenshtern nezabarom zmushenij buv viyihati v Strasburg U listopadi 1908 roku viduzhala Margarita priyizhdzhaye v Berlin kudi spryamuvavsya i Kristian U sichni 1909 roku Morgenshtern poznajomivsya v Berlini z uchenim i filosofom Rudolfom Shtejnerom i mizh nimi zav yazalisya druzhni vidnosini Shob sluhati jogo lekciyi Morgenshtern nasliduvav za Shtejnera v jogo poyizdkah v Dyusseldorf Kassel Myunhen i Oslo U 1909 roku vin slidom za Margaret vstupaye v kerovanu Shtejnerom Nimecku sekciyu Teosofskogo tovaristva Pislya rozkolu v cij organizaciyi v 1912 1913 rokah Morgenshtern prijmaye storonu Shtejnera i razom iz nim bere uchast v roboti Antroposofskogo tovaristva V1909 roci vin prodovzhuye perekladati Gamsuna yide na Teosofskij kongres u Budapesht vidviduye batka v Volfshau i podorozhuye z Margaret po Shvarcvaldu Tam Morgenshtern zahvorivaye bronhitom uskladnenim chislennimi poyizdkami Pislya oduzhannya Kristian i Margareta povinchalisya 7 bereznya 1910 roku U tomu zh roci pochinayetsya spivpracya Morgenshterna z Rejnhardom Piperom glavoyu vidavnictva de yake trivalo do kincya zhittya pismennika Pam yatna doshka na chest pismennika v Berlin Sharlottenburzi Z travnya po serpen 1910 roku pismennik perebuvaye na kurorti v Bad Dyurrenshtejni v Dolomitovih Alpah potim prisutnij na lekciyah Shtejnera v Berni Pislya poyizdki v Myunhen v zhovtni cogo roku Morgenshtern zdijsnyuye veliku podorozh po Italiyi vin vidviduye Veronu Milan Genuyu Palermo Kincevoyu tochkoyu ciyeyi poyizdki staye Taormina na Siciliyi Morgenshtern i Margareta rozrahovuvali provesti v Taormini ne menshe yak pivroku prote nezabarom Kristian znovu tyazhko zahvoriv i zmushenij buv v lyutomu 1911 roku lyagti v Nimeckij gospital v Rimi a potim vidpravitisya dlya popravki zdorov ya v lisovij sanatorij v Aroza Tut vin zustriv svogo batka i matir Margariti yaki trivalij chas buli ne zgodni zi shlyubom Kristiana i Margariti i lishe zgodom nastalo primirennya Pislya dekilkoh misyaciv likuvannya Morgenshtern pokinuv sanatorij i oselivsya z druzhinoyu v Arozi U 1912 roci pismennik otrimuye dopomogu v rozmiri 1000 marok vid Fondu nimeckih pismennikiv i nezabarom pislya cogo pereyizhdzhaye v Davos Yak i ranishe hvorij vin zalishaye sanatorij i razom z Margaritoyu yide v Cyurih de v zhovtni zustrivsya zi Shtejnerom Potim povertayetsya do Arozi ta pishe zvernennya v yakomu proponuye kandidaturu Shtejnera yak kandidata na otrimannya Nobelivskoyi premiyi miru ne bulo vidpravlene U pochatku 1913 roku Morgenshtern yide v Portofino de zajmayetsya perekladami virshiv Fridriha Velikogo z francuzkoyi movi i zav yazuye druzhbu z takozh legenevim hvorim antroposofom Mihaelem Bauerom U Myunheni pismennik znovu vidviduye zbori z lekciyami Shtejnera potim sliduye za nim v Shtutgart i Lejpcig Na zborah u cih mistah Mariya fon Zivers majbutnya druzhina Shtejnera chitaye pered prisutnimi takozh i tvori Morgenshterna Ci chitannya v perednovorichnij vechir v Lejpcigu pismennik sprijnyav yak osoblive viznannya jogo talantu U 1914 roci stan zdorov ya pismennika rizko pogirshivsya Zapochatkovana poyizdka v sanatorij v Arko poblizu Trento viyavilasya bezuspishnoyu oskilki tam vidmovilisya prijnyati duzhe hvorogo pismennika Pislya nedovgogo perebuvannya v sanatoriyi v Bolcano Morgenshtern z yavivsya na villi Gelioburg v Merano de vin she prodovzhuye pracyuvati nad zbirkoyu Mi znajdemo nash shlyah Wir fanden einen Pfad Do pomirayuchogo pismennika priyizhdzhaye Bauer yakomu Morgenshtern pered cim napisav list 31 bereznya 1914 roku blizko p yatoyi godini ranku Morgenshtern pomer 4 kvitnya v Bazeli jogo tilo bulo piddano kremaciyi Urna z prahom zberigalasya u Shtejnera potim bula pomishena v novij Geteanum U 1992 roci pohovana na teritoriyi Geteanuma Pislya smerti poeta jogo vdova pererobila dopovnila i vipustila v svit bagato tvoriv Morgenshterna ranishe malovidomi abo vzagali nevidomi shirokomu zagalu oskilki za chas jogo korotkogo zhittya nadrukovana bula zaledve polovina napisanih nim tvoriv Persh za vse vidoma i ulyublena chitachem vse zh zalishilasya jogo gumoristichna aforistichna poeziya povna lyubovi do zhittya i dotepnosti osoblivo Pisni shibenika Poeziya Morgenshterna nadihala bagatoh kompozitoriv sered nih slid nazvati Oleksandra Cemlinskogo Maksa Regera Paulya Gindemita Gansa Ejslera Fridriha Guldu Roberta Kana Vilfrida Gillera Sofiyu Gubajdulinu Gajnca Golligera BibliografiyaPrizhittyevi vidannya In Phanta s Schloss Cikl gumoristichno fantastichnih virshiv Taendler Berlin 1895 Auf vielen Wegen Poeziya Schuster amp Loeffler Berlin 1897 Horatius Travestitus Zharti studenta Schuster amp Loeffler Berlin 1897 Ich und die Welt Poeziya Schuster amp Loeffler Berlin 1898 Ein Sommer Virshi S Fischer Berlin 1900 Und aber rundet sich ein Kranz S Fischer Berlin 1902 Bruno Cassirer Berlin 1905 Melancholie Novi virshi Bruno Cassirer Berlin 1906 Osterbuch Nazva na obkladinci Hasenbuch Zayacha kniga Dityachi virshi Bruno Cassirer Berlin 1908 Perevidannya Inselbuch 1960 i Nomos Verlagsgesellschaft Baden Baden 1978 ISBN 3 937801 16 2 Palmstrom mit Umschlagzeichnung von Karl Walser Bruno Cassirer Berlin 1910 Einkehr Poeziya Piper Munchen 1910 Ein Butterbrotpapier im Wald Poeziya 1910 Ich und Du Soneti i pisni Piper Munchen 1911 Wir fanden einen Pfad Novi virshi Piper Munchen 1914Perekladi August Strindberg Inferno Georg Bondi Berlin 1898 Knut Hamsun Abendrote Schauspiel in drei Aufzugen Langen Munchen 1904 Bjornstjerne Bjornson Gedichte Ludwig Fulda hg v Julius Elias Langen Munchen 1908 Henrik Ibsen Samtliche Werke in deutscher Sprache Durchgesehen und eingeleitet von Georg Brandes Julius Elias Paul Schlenther Ubersetzt von Christian Morgenstern u a 10 Bande S Fischer Berlin 1898 1904 Die grossen Dramen Ubersetzt von Christian Morgenstern und Emma Klingenfeld Nachwort v A Viviani Artemis amp Winkler Zurich 2006 ISBN 978 3 538 06311 2Povne zibrannya z komentaryami Shtutgartske vidannya Verlags Urachhaus Stuttgart hg unter der Leitung von Reinhardt Habel Band 1 Lyrik 1887 1905 hg v Martin Kiessig 1988 ISBN 3 87838 501 3 Band 2 Lyrik 1906 1914 hg v Martin Kiessig 1992 ISBN 3 87838 502 1 Band 3 Humoristische Lyrik hg v Maurice Cureau 1990 ISBN 3 87838 503 X Band 4 Episches und Dramatisches hg v Reinhardt Habel und Ernst Kretschmer 2001 ISBN 3 87838 504 8 Band 5 Aphorismen hg v Reinhardt Habel 1987 ISBN 3 87838 505 6 Band 6 Kritische Schriften hg v Helmut Gumtau 1987 ISBN 3 87838 506 4 Band 7 Briefwechsel 1878 1903 hg v Katharina Breitner 2005 ISBN 3 87838 507 2 Band 8 Briefwechsel 1905 1908 Band 9 Briefwechsel 1909 1914LiteraturaMichael Bauer Christian Morgensterns Leben und Werk Piper Munchen 1933 dopovneno Margaretoyu Morgenshtern i Rudolfom Meyerom Noaoe vidannya 1985 Urachhaus Stuttgart Martin Beheim Schwarzbach Christian Morgenstern Rowohlt Reinbek 1964 ISBN 3 499 50097 3 Rowohlts Monographien Band 97 Maurice Cureau Christian Morgenstern humoriste La creation poetique dans In Phanta s Schloss et les Galgenlieder Peter Lang Bern 1986 Europaische Hochschulschriften Reihe I Bd 949 Herbert Gumtau Christian Morgenstern Colloquium Berlin 1971 Kopfe des XX Jahrhunderts Band 66 Friedrich Hiebel Christian Morgenstern Wende und Aufbruch unseres Jahrhunderts A Francke Bern 1957 Ernst Kretschmer Hrsg Christian Morgenstern Ein Wanderleben in Text und Bild Quadriga Weinheim und Berlin 1989 Bernd Udo Kusch Christian Morgenstern Leben und Werk Sein Weg zur Anthroposophie Novalis Schaffhausen 1982 Rudolf Meyer Christian Morgenstern in Berlin Urachhaus Stuttgart 1959 Jochen Schimmang Johen Shimmang Christian Morgenstern eine Biografie Residenz Verlag St Polten 2013 ISBN 978 3 7017 3263 0 Albert Steffen Albert Shteffen Vom Geistesweg Christian Morgensterns Verlag fur Schone Wissenschaften Dornach 1971 Virshi Zarubizhna poeziya v perekladah V yacheslava Kupriyanova M Raduga 2009PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 11881169X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https www abendzeitung muenchen de muenchen christian morgenstern muenchens fast vergessener dichter art 725880 Czech National Authority Database d Track Q13550863 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 The Lied Art Song and Choral Texts Archive nim recmusic org Arhiv originalu za 16 bereznya 2013 Procitovano 11 bereznya 2013