Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Крутиголовка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Jynx torquilla (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
 Ареал крутиголовки гніздування осіле проживання зимування | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Крутиголовка звичайна, лем. ґівґач, ґівґор (Jynx torquilla) — невеликий птах з рухливою шиєю, що належить до родини дятлових, хоча за зовнішнім виглядом більше нагадує горобцеподібних. Від інших дятлоподібних відрізняє ряд ознак: не довбає деревину; часто ходить по землі; живиться мурашками та їхніми личинками, є єдиним перелітним видом серед дятлоподібних Європи. Об'єднує крутиголовку з дятлоподібними перш за все будова ніг — два пальці обернені вперед і два назад; довгий клейкий язик; а також хвилеподібний характер польоту. В Україні гніздовий, перелітний птах.
Морфологічні ознаки
Крутиголовка легко впізнавана за зовнішнім виглядом. Застигнутий зненацька птах розправляє хвіст, піднімає пір'я, опускає крила, при цьому обертає шиєю, очима та видає шиплячі звуки, роблячи випади.
Статевий диморфізм не виражений. Дорослий птах бурувато-сірий, з білуватою і чорною строкатістю; за очима темні смуги; через тім'я, шию і спину проходить темно-бура смуга; низ вохристо-білий, з бурою поперечною строкатістю; махові пера бурі, зі світло-бурими плямами; стернові пера заокруглені, бурувато-сірі, з темними смугами; дзьоб і ноги бурі. У молодого птаха оперення тьмяніше. Дзьоб зовсім не схожий на дзьоб інших дятлів; він у крутиголовки середніх розмірів і дещо загнутий на кінці.
Довжина тіла 16—17 см, розмах крил 25—27 см, вага 32—48 г.
Поширення
У Північній Африці — північно-східний Алжир та прилеглі частини Тунісу. Євразія від атлантичного узбережжя на схід до басейну Колими та, південніше, до тихоокеанського узбережжя. На північ у Скандинавії до 67-ї паралелі, до південної частини Мурманської області, на схід в Європейській частині Росії до 65-ї паралелі, в Західний СибірЗахідному Сибіру до 64-ї паралелі, в долині Єнісею до 66-ї паралелі, в долині Хатанги та Лени до 68-ї паралелі, в долині Колими до 68-ї паралелі. На південь до Середземного моря, Малої Азії, північно-західного Ірану, південнокаспійських провінцій Ірану. На схід південна межа проходить в долині Волги в області 49-ї паралелі, в долині Уралу по 50-й паралелі, в Північному Казахстані в області 51-ї паралелі та далі вид поширений на південь від Семипалатинська, південно-західного Алтаю, Хангая, Хейлунцзяна, північної частини Корейського півострова. Ізольовані ділянки охоплюють Кашмір на захід від Читрала та гірські області середнього Китаю — Ганьсу, східний та південний Цинхай, північну Сичуань. Острови: Сицилія, Сардинія, Корсика, південно-східна Велика Британія, Шантарські, Сахалін, Шикотан, Кунашир, Хоккайдо. Зимує в тропіках Африки й Азії.
В Україні гніздиться по всій території, крім високогір'я; мігрує скрізь.
Місця існування
Населяє мішані та листяні ліси з різновіковим деревостаном на сухих ґрунтах. Охоче оселяється в лісах. У хвойних лісах селиться біля узлісся, ялинових лісів уникає. Віддає перевагу острівним ділянкам лісів, узліссям, галявинам, вирубкам, де є невеликі групи дерев, кущі та трухляві пні. Нерідко вони гніздяться і на поодиноких деревах і біля околиць населених пунктів.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінюється в 0,58—1,3 млн пар, в Україні — 35—55 тис. пар.
Гніздова біологія
На місця гніздування крутиголовки прилітають пізно — в середині — кінці квітня. Гніздяться окремими парами, що розміщуються на відстані не ближче 200 м одна від одної. Гніздо розміщує в дуплі, що видовбане дятлом, або у природних порожнинах стовбурів дерев, пнів тощо. Охоче заселяє штучні гніздівлі (шпаківні). Нерідко розпочинає гніздування в дуплах, зайнятих іншими дрібними птахами-дуплогніздниками (при цьому крутиголовка викидає яйця або навіть пташенят попередніх хазяїв). Висота розташування дупел 1—10 м (частіше 2—4). Справжнього гнізда не будує, відкладає яйця на наявний субстрат.
Відкладання яєць відбувається у травні. У повній кладці 7—10 яєць, зрідка 5—6, а в окремих випадках 11—12. Шкаралупа яєць біла, дещо блискуча. Насиджування продовжується 12—14 днів. Протягом року зазвичай одна кладка, проте при її втраті буває повторна. Новонароджені пташенята, як у інших дятлів, — голі, нижня щелепа довша за верхню, є п'ятковий мозоль. Вигодовування пташенят триває 18—19 днів.
Живлення
Основна їжа крутиголовок — різні види мурашок, їх личинки та лялечки, та інші дрібні комахи, яких вони здобувають, розриваючи мурашники та руйнуючи гнилі пні. Знайшовши мурашник, птах запускає в нього свій довгий і клейкий язик, стурбовані мурашки чіпляються в ниткоподібний язик і заковтуються птахом. Рідше крутиголовки поїдають попелиць, коників та інших комах.
Підвиди
Нараховують 6 підвидів:
- Hesse, 1911
- Vaurie, 1959
- Rothschild, 1909
- Loudon, 1912
- Linnaeus, 1758
- O. Kleinschmidt,1907
Див. також
- 8773 Торквілла — астероїд, названий на честь цього виду птахів.
Джерела
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Ґівґач // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
- Позоночный животные России ((рос.)) . Архів оригіналу за 21 липня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
KrutigolovkaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Pidrodina JynginaeRid Krutiglovka Jynx Vid KrutigolovkaBinomialna nazvaJynx torquilla Linnaeus 1758 Areal krutigolovki gnizduvannya osile prozhivannya zimuvannyaPosilannyaVikishovishe Category Jynx torquillaVikividi Jynx torquillaEOL 16990620ITIS 178150MSOP 22680683NCBI 189526Fossilworks 373318 Krutigolovka zvichajna lem givgach givgor Jynx torquilla nevelikij ptah z ruhlivoyu shiyeyu sho nalezhit do rodini dyatlovih hocha za zovnishnim viglyadom bilshe nagaduye gorobcepodibnih Vid inshih dyatlopodibnih vidriznyaye ryad oznak ne dovbaye derevinu chasto hodit po zemli zhivitsya murashkami ta yihnimi lichinkami ye yedinim perelitnim vidom sered dyatlopodibnih Yevropi Ob yednuye krutigolovku z dyatlopodibnimi persh za vse budova nig dva palci oberneni vpered i dva nazad dovgij klejkij yazik a takozh hvilepodibnij harakter polotu V Ukrayini gnizdovij perelitnij ptah source source source source source source source source Jynx torquillaMorfologichni oznakiKrutigolovka otrimala svoyu nazvu zavdyaki vminnyu vityagati shiyu ta obertati golovoyu Krutigolovka legko vpiznavana za zovnishnim viglyadom Zastignutij znenacka ptah rozpravlyaye hvist pidnimaye pir ya opuskaye krila pri comu obertaye shiyeyu ochima ta vidaye shiplyachi zvuki roblyachi vipadi Statevij dimorfizm ne virazhenij Doroslij ptah buruvato sirij z biluvatoyu i chornoyu strokatistyu za ochima temni smugi cherez tim ya shiyu i spinu prohodit temno bura smuga niz vohristo bilij z buroyu poperechnoyu strokatistyu mahovi pera buri zi svitlo burimi plyamami sternovi pera zaokrugleni buruvato siri z temnimi smugami dzob i nogi buri U molodogo ptaha operennya tmyanishe Dzob zovsim ne shozhij na dzob inshih dyatliv vin u krutigolovki serednih rozmiriv i desho zagnutij na kinci Dovzhina tila 16 17 sm rozmah kril 25 27 sm vaga 32 48 g PoshirennyaU Pivnichnij Africi pivnichno shidnij Alzhir ta prilegli chastini Tunisu Yevraziya vid atlantichnogo uzberezhzhya na shid do basejnu Kolimi ta pivdennishe do tihookeanskogo uzberezhzhya Na pivnich u Skandinaviyi do 67 yi paraleli do pivdennoyi chastini Murmanskoyi oblasti na shid v Yevropejskij chastini Rosiyi do 65 yi paraleli v Zahidnij SibirZahidnomu Sibiru do 64 yi paraleli v dolini Yeniseyu do 66 yi paraleli v dolini Hatangi ta Leni do 68 yi paraleli v dolini Kolimi do 68 yi paraleli Na pivden do Seredzemnogo morya Maloyi Aziyi pivnichno zahidnogo Iranu pivdennokaspijskih provincij Iranu Na shid pivdenna mezha prohodit v dolini Volgi v oblasti 49 yi paraleli v dolini Uralu po 50 j paraleli v Pivnichnomu Kazahstani v oblasti 51 yi paraleli ta dali vid poshirenij na pivden vid Semipalatinska pivdenno zahidnogo Altayu Hangaya Hejlunczyana pivnichnoyi chastini Korejskogo pivostrova Izolovani dilyanki ohoplyuyut Kashmir na zahid vid Chitrala ta girski oblasti serednogo Kitayu Gansu shidnij ta pivdennij Cinhaj pivnichnu Sichuan Ostrovi Siciliya Sardiniya Korsika pivdenno shidna Velika Britaniya Shantarski Sahalin Shikotan Kunashir Hokkajdo Zimuye v tropikah Afriki j Aziyi V Ukrayini gnizditsya po vsij teritoriyi krim visokogir ya migruye skriz Miscya isnuvannyaNaselyaye mishani ta listyani lisi z riznovikovim derevostanom na suhih gruntah Ohoche oselyayetsya v lisah U hvojnih lisah selitsya bilya uzlissya yalinovih lisiv unikaye Viddaye perevagu ostrivnim dilyankam lisiv uzlissyam galyavinam virubkam de ye neveliki grupi derev kushi ta truhlyavi pni Neridko voni gnizdyatsya i na poodinokih derevah i bilya okolic naselenih punktiv ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinyuyetsya v 0 58 1 3 mln par v Ukrayini 35 55 tis par Gnizdova biologiyaJynx torquilla Na miscya gnizduvannya krutigolovki prilitayut pizno v seredini kinci kvitnya Gnizdyatsya okremimi parami sho rozmishuyutsya na vidstani ne blizhche 200 m odna vid odnoyi Gnizdo rozmishuye v dupli sho vidovbane dyatlom abo u prirodnih porozhninah stovburiv derev pniv tosho Ohoche zaselyaye shtuchni gnizdivli shpakivni Neridko rozpochinaye gnizduvannya v duplah zajnyatih inshimi dribnimi ptahami duplognizdnikami pri comu krutigolovka vikidaye yajcya abo navit ptashenyat poperednih hazyayiv Visota roztashuvannya dupel 1 10 m chastishe 2 4 Spravzhnogo gnizda ne buduye vidkladaye yajcya na nayavnij substrat Vidkladannya yayec vidbuvayetsya u travni U povnij kladci 7 10 yayec zridka 5 6 a v okremih vipadkah 11 12 Shkaralupa yayec bila desho bliskucha Nasidzhuvannya prodovzhuyetsya 12 14 dniv Protyagom roku zazvichaj odna kladka prote pri yiyi vtrati buvaye povtorna Novonarodzheni ptashenyata yak u inshih dyatliv goli nizhnya shelepa dovsha za verhnyu ye p yatkovij mozol Vigodovuvannya ptashenyat trivaye 18 19 dniv ZhivlennyaOsnovna yizha krutigolovok rizni vidi murashok yih lichinki ta lyalechki ta inshi dribni komahi yakih voni zdobuvayut rozrivayuchi murashniki ta rujnuyuchi gnili pni Znajshovshi murashnik ptah zapuskaye v nogo svij dovgij i klejkij yazik sturbovani murashki chiplyayutsya v nitkopodibnij yazik i zakovtuyutsya ptahom Ridshe krutigolovki poyidayut popelic konikiv ta inshih komah PidvidiKrutigolovka u NPP Velikij lug Narahovuyut 6 pidvidiv Hesse 1911 Vaurie 1959 Rothschild 1909 Loudon 1912 Linnaeus 1758 O Kleinschmidt 1907Div takozh8773 Torkvilla asteroyid nazvanij na chest cogo vidu ptahiv DzherelaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Givgach Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 Pozonochnyj zhivotnye Rossii ros Arhiv originalu za 21 lipnya 2013