Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кринича́нський райо́н — колишній район Дніпропетровської області. Районний центр — смт Кринички. Населення станом на 1 січня 2016 року становило 35,2 тис. осіб.
| Криничанський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Дніпропетровська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УСРР),  Україна | ||||
| Область: | Дніпропетровська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1222000000 | ||||
| Утворений: | 1923 рік | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▼ 35 087 (на 1.04.2016) | ||||
| Площа: | 1684 км² | ||||
| Густота: | 21.7 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5654 | ||||
| Поштові індекси: | 52300—52381 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Кринички | ||||
| Селищні ради: | 3 | ||||
| Сільські ради: | 18 | ||||
| Смт: | 3 | ||||
| Села: | 103 | ||||
| Селища: | 5 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Кобзар Наталя Станіславівна | ||||
| Голова РДА: | Балюк Юрій Володимирович | ||||
| Вебсторінка: | Криничанська РДА | ||||
| Адреса: | 52300, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, смт Кринички, вул. Михайла Грушевського, 2 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Межує із Дніпровським, Солонянським, Софіївським, П'ятихатським, Верхньодніпровським і Петриківським районами.
| Вільногірськ | Верхньодніпровський район | Петриківський район, Кам'янське |
| П'ятихатський район |  | Дніпровський район |
| Софіївський район | Солонянський район | Солонянський район |
Основними водними артеріями району є мілководні річки Мокра Сура і Базавлук.
Загальна площа сільгоспугідь становить 149 тис. га, у тому числі 121,1 тис. га орної землі. Штучні водоймища, які використовують для зрошення полів та розведення риби, займають 3,4 тис. га, лісові насадження — 3 тис. га. Серед мінеральних ресурсів району — поклади граніту та піску.
Природно-заповідний фонд Криничанського району
Ботанічні заказники
Верхньобазавлуцький, Витоки річки Базавлук, Витоки річки Саксагань, Житлова балка, Середньобазавлуцький.
Ландшафтні заказники
Вишневський (загальнодержавного значення), Рекалівський, Степовий каньйон.
Історія
Утворений 7 березня 1923 як Криничевацький район з центром в с. Криничці у складі Катеринославської округи Катеринославської губернії з частин Семенівської, Криничевацької, Сурсько-Михайлівської і волостей.
На 1925 район у документах називають Криничуватський.
1930 р. Кам'янський район перейменований на Криничуватський. 1931 р. скасований. 1939 року район відновлено.
30 грудня 1962 створено укрупнений район з центром Кринички, до складу якого увійшли селища міського типу Аули, Кринички, Щорськ, а також сільради Криничанського і Щорського районів.
4 січня 1965 затверджено район (центр — смт Кринички) в складі Аулівської, Криничанської та Щорської селищних Рад і сільрад Криничанського району: Адамівської, Болтишківської, Ганно-Зачатівської, Гуляйпільської, Жовтневої, Катеринопільської, Кудашівської, Маломихайлівської, Новоселівської, Покровської, Преображенської, Семенівської та Червоноіванівської.
Адміністративно-територіальний поділ
Район адміністративно-територіально поділяється на 3 селищні ради та 18 сільських рад, які об'єднують 111 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — смт Кринички.
2008 року з обліку знято селище Адамівське.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 18 835 | 3762 | 2462 | 5408 | 4855 | 2268 | 80 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 21 494 | 3466 | 2311 | 5322 | 5656 | 4280 | 459 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним:
- українська — 94,03 %
- російська — 4,71 %
- білоруська — 0,36 %
- вірменська — 0,32 %
- молдовська — 0,15 %
- угорська — 0,10 %
- циганська — 0,02 %
За даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області кількість населення у районі на 1 лютого 2011 року становила 36 549 осіб.
Станом на січень 2015 року тут мешкало 35 468 осіб, з них міського населення — 11 150, сільського — 24 318 осіб.
Економіка
Промисловість
У районі працюють 5 промислових підприємств, такі як сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Дар», Аулівська хлоро-переливна станція, районна друкарня, управління з експлуатації газового господарства, Аулівське водопровідне господарство, яке забезпечує питною водою міста Дніпро, Кам'янське, Дніпровський і Криничанський райони.
На території району діють гранітні кар'єри: Грушівський (площа 9 га), Калинівський (площа 9 га), Кудашівський (площа 39 га), де видобувається сірий граніт, придатний для виробництва облицювальних блоків та інших виробів, Світлогірський піщаний кар'єр (площа 6 га).
Сільське господарство
Основним в економіці Криничанського району є виробництво продукції сільського господарства. У районі створені 47 сільськогосподарських агроформуваннь, 301 фермерське господарство, рибне господарство. Філіалом обласного держплемоб'єднання вирощуються племінні тварини, надаються послуги щодо запліднення тварин у господарствах району.
З переробних підприємств на території району знаходяться ВАТ «Божедарівський елеватор» та комбікормовий завод.
Провідними галузями у сільськогосподарському виробництві району є рослинництво, яке займає 73% від загальної кількості виробництва валової продукції, і тваринництво — 27%. Головне місце у структурі галузі рослинництва посідає вирощування зернових культур, які займають до 50% посівних площ району. Питома вага посівних площ соняшнику в загальній структурі становить до 20%.
Цукровий буряк вирощується на площі 200–300 га.
У тваринництві основна увага приділяється вирощенню великої рогатої худоби та свиней, а також виробництву молока.
Транспорт
Криничанський район лежить на захід від транспортного вузла Дніпра, Дніпровського району, тож Криничанським районом проходить автошлях E50М04 на Знам'янку та два національних Н08 (Бориспіль — Маріуполь) та Н11 (Дніпро — Миколаїв). Територіальні: Т 0420, Т 0429, Т 0430, Т 0432, Т 0433 та Т 0439.
Унікальним є смт Божедарівка, де на автошляху E50 працює залізничний шлагбаум, на лінії Кривий Ріг-Головний — Дніпро-Головний (4 пари електропоїздів на день), не рахуючи вантажні потяги із Кривого Рогу на вузлову Верхівцеве.
Залізничні станції: Божедарівка, Воскобійня, Кудашівка та Милорадівка.
Зупинні пункти: 139 км, Адамівське та Сорокопанівка.
Соціальна сфера
Освіта
У районі функціонують 29 шкіл, будинок дитячої та юнацької творчості, центр учнівської молоді, 28 дошкільних закладів.
Культура
На території району діють 25 будинків культури та клубів, 26 бібліотек, 4 музеї (в селищах і Божедарівка та 2 в селі Червоноіванівка), 2 школи естетичного виховання. При районному Будинку культури є театр, який має звання народного. Також у районі працюють 3 ансамблі естрадної пісні, ансамбль народних інструментів, драматичні, фольклорні, вокально-хорові колективи, чоловічий вокальний ансамбль «Козаки» — лауреат обласного фестивалю національного та духовного відродження Придніпров'я.
Охорона здоров'я
Для забезпечення медичним обслуговуванням у районі функціонують 2 районні та 6 дільничних лікарень, 10 амбулаторій, 32 фельдшерсько-акушерських пункти.
Спорт
Спортивна база району включає в себе стадіон у селищі Кринички, площинні спортивні споруди (майданчики, поля — 48 одиниць), 7 стрілецьких тирів, 15 спортивних залів. У районі функціонують 2 спортивних клуби, дитячо-юнацька спортивна школа з розвитку таких видів спорту як футбол, баскетбол та важка атлетика. При господарствах та організаціях створено 10 спортивних команд, які постійно беруть участь у змаганнях з футболу, мініфутболу та волейболу районного та обласного рівнів.
Особистості
Криничанщина пишається своїми талановитими земляками — академіком-фольклористом Іваном Березовським, заслуженим артистом України Ф. Ткачем та заслуженим діячем мистецтв України Г. Мусатовою.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Криничанського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,30% (проголосували 15 229 із 28 572 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,87% (6 529 виборців); Юлія Тимошенко — 10,43% (1 588 виборців), Анатолій Гриценко — 9,93% (1 512 виборців), Олег Ляшко — 8,81% (1 342 виборців), Сергій Тігіпко — 8,66% (1 319 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,86%.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Криничанський район |
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 482/2019-рп «Про призначення Ю.Балюка головою Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
- Постанова Президії ВУЦВК № 308 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 р. «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 33 від 3 лютого 1931 «Про реорганізацію районів УСРР»
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 8 (31). — 23 березня. — С. 4.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР № 2н-06 від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Адміністративно-територіальний устрій Криничанського району [ 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 9 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 22 червня 2016.
- Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з квітня 2019]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2019. Процитовано 22 червня 2016.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 12 квітня 2016.
Джерела
- (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
Література
- Криничанський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.337-365, 346-347
| Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krinicha nskij rajo n kolishnij rajon Dnipropetrovskoyi oblasti Rajonnij centr smt Krinichki Naselennya stanom na 1 sichnya 2016 roku stanovilo 35 2 tis osib Krinichanskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Dnipropetrovska oblastOsnovni daniKrayina SRSR USRR UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastKod KOATUU 1222000000Utvorenij 1923 rikLikvidovanij 17 lipnya 2020 rokuNaselennya 35 087 na 1 04 2016 Plosha 1684 km Gustota 21 7 osib km Tel kod 380 5654Poshtovi indeksi 52300 52381Naseleni punkti ta radiRajonnij centr KrinichkiSelishni radi 3Silski radi 18Smt 3Sela 103Selisha 5Rajonna vladaGolova radi Kobzar Natalya StanislavivnaGolova RDA Balyuk Yurij VolodimirovichVebstorinka Krinichanska RDAAdresa 52300 Dnipropetrovska obl Krinichanskij r n smt Krinichki vul Mihajla Grushevskogo 2MapaKrinichanskij rajon u VikishovishiGeografiyaMezhuye iz Dniprovskim Solonyanskim Sofiyivskim P yatihatskim Verhnodniprovskim i Petrikivskim rajonami Vilnogirsk Verhnodniprovskij rajon Petrikivskij rajon Kam yanskeP yatihatskij rajon Dniprovskij rajonSofiyivskij rajon Solonyanskij rajon Solonyanskij rajon Osnovnimi vodnimi arteriyami rajonu ye milkovodni richki Mokra Sura i Bazavluk Zagalna plosha silgospugid stanovit 149 tis ga u tomu chisli 121 1 tis ga ornoyi zemli Shtuchni vodojmisha yaki vikoristovuyut dlya zroshennya poliv ta rozvedennya ribi zajmayut 3 4 tis ga lisovi nasadzhennya 3 tis ga Sered mineralnih resursiv rajonu pokladi granitu ta pisku Prirodno zapovidnij fond Krinichanskogo rajonu Botanichni zakazniki Verhnobazavluckij Vitoki richki Bazavluk Vitoki richki Saksagan Zhitlova balka Serednobazavluckij Landshaftni zakazniki Vishnevskij zagalnoderzhavnogo znachennya Rekalivskij Stepovij kanjon IstoriyaUtvorenij 7 bereznya 1923 yak Krinichevackij rajon z centrom v s Krinichci u skladi Katerinoslavskoyi okrugi Katerinoslavskoyi guberniyi z chastin Semenivskoyi Krinichevackoyi Sursko Mihajlivskoyi i volostej Na 1925 rajon u dokumentah nazivayut Krinichuvatskij 1930 r Kam yanskij rajon perejmenovanij na Krinichuvatskij 1931 r skasovanij 1939 roku rajon vidnovleno 30 grudnya 1962 stvoreno ukrupnenij rajon z centrom Krinichki do skladu yakogo uvijshli selisha miskogo tipu Auli Krinichki Shorsk a takozh silradi Krinichanskogo i Shorskogo rajoniv 4 sichnya 1965 zatverdzheno rajon centr smt Krinichki v skladi Aulivskoyi Krinichanskoyi ta Shorskoyi selishnih Rad i silrad Krinichanskogo rajonu Adamivskoyi Boltishkivskoyi Ganno Zachativskoyi Gulyajpilskoyi Zhovtnevoyi Katerinopilskoyi Kudashivskoyi Malomihajlivskoyi Novoselivskoyi Pokrovskoyi Preobrazhenskoyi Semenivskoyi ta Chervonoivanivskoyi Administrativno teritorialnij podilDokladnishe Administrativnij ustrij Krinichanskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 3 selishni radi ta 18 silskih rad yaki ob yednuyut 111 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr smt Krinichki 2008 roku z obliku znyato selishe Adamivske NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 18 835 3762 2462 5408 4855 2268 80Zhinki 21 494 3466 2311 5322 5656 4280 459Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki80 85 459 138 80 84 493 423 75 79 1136 826 70 74 1439 881 65 69 1212 1538 60 64 2003 804 55 59 1079 1185 50 54 1232 1328 45 49 1342 1454 40 44 1484 1418 35 39 1350 1300 30 34 1280 1236 25 29 1208 1141 20 24 1151 1321 15 20 1160 1555 10 14 1428 1278 5 9 1163 929 0 4 875 Za perepisom 2001 roku rozpodil meshkanciv rajonu za ridnoyu movoyu buv nastupnim ukrayinska 94 03 rosijska 4 71 biloruska 0 36 virmenska 0 32 moldovska 0 15 ugorska 0 10 ciganska 0 02 Za danimi Golovnogo upravlinnya statistiki u Dnipropetrovskij oblasti kilkist naselennya u rajoni na 1 lyutogo 2011 roku stanovila 36 549 osib Stanom na sichen 2015 roku tut meshkalo 35 468 osib z nih miskogo naselennya 11 150 silskogo 24 318 osib EkonomikaPromislovist U rajoni pracyuyut 5 promislovih pidpriyemstv taki yak silskogospodarske zakrite akcionerne tovaristvo Dar Aulivska hloro perelivna stanciya rajonna drukarnya upravlinnya z ekspluataciyi gazovogo gospodarstva Aulivske vodoprovidne gospodarstvo yake zabezpechuye pitnoyu vodoyu mista Dnipro Kam yanske Dniprovskij i Krinichanskij rajoni Na teritoriyi rajonu diyut granitni kar yeri Grushivskij plosha 9 ga Kalinivskij plosha 9 ga Kudashivskij plosha 39 ga de vidobuvayetsya sirij granit pridatnij dlya virobnictva oblicyuvalnih blokiv ta inshih virobiv Svitlogirskij pishanij kar yer plosha 6 ga Silske gospodarstvo Osnovnim v ekonomici Krinichanskogo rajonu ye virobnictvo produkciyi silskogo gospodarstva U rajoni stvoreni 47 silskogospodarskih agroformuvann 301 fermerske gospodarstvo ribne gospodarstvo Filialom oblasnogo derzhplemob yednannya viroshuyutsya pleminni tvarini nadayutsya poslugi shodo zaplidnennya tvarin u gospodarstvah rajonu Z pererobnih pidpriyemstv na teritoriyi rajonu znahodyatsya VAT Bozhedarivskij elevator ta kombikormovij zavod Providnimi galuzyami u silskogospodarskomu virobnictvi rajonu ye roslinnictvo yake zajmaye 73 vid zagalnoyi kilkosti virobnictva valovoyi produkciyi i tvarinnictvo 27 Golovne misce u strukturi galuzi roslinnictva posidaye viroshuvannya zernovih kultur yaki zajmayut do 50 posivnih plosh rajonu Pitoma vaga posivnih plosh sonyashniku v zagalnij strukturi stanovit do 20 Cukrovij buryak viroshuyetsya na ploshi 200 300 ga U tvarinnictvi osnovna uvaga pridilyayetsya viroshennyu velikoyi rogatoyi hudobi ta svinej a takozh virobnictvu moloka TransportKrinichanskij rajon lezhit na zahid vid transportnogo vuzla Dnipra Dniprovskogo rajonu tozh Krinichanskim rajonom prohodit avtoshlyah E50M04 na Znam yanku ta dva nacionalnih N08 Borispil Mariupol ta N11 Dnipro Mikolayiv Teritorialni T 0420 T 0429 T 0430 T 0432 T 0433 ta T 0439 Unikalnim ye smt Bozhedarivka de na avtoshlyahu E50 pracyuye zaliznichnij shlagbaum na liniyi Krivij Rig Golovnij Dnipro Golovnij 4 pari elektropoyizdiv na den ne rahuyuchi vantazhni potyagi iz Krivogo Rogu na vuzlovu Verhivceve Zaliznichni stanciyi Bozhedarivka Voskobijnya Kudashivka ta Miloradivka Zupinni punkti 139 km Adamivske ta Sorokopanivka Socialna sferaOsvita U rajoni funkcionuyut 29 shkil budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti centr uchnivskoyi molodi 28 doshkilnih zakladiv Kultura Na teritoriyi rajonu diyut 25 budinkiv kulturi ta klubiv 26 bibliotek 4 muzeyi v selishah i Bozhedarivka ta 2 v seli Chervonoivanivka 2 shkoli estetichnogo vihovannya Pri rajonnomu Budinku kulturi ye teatr yakij maye zvannya narodnogo Takozh u rajoni pracyuyut 3 ansambli estradnoyi pisni ansambl narodnih instrumentiv dramatichni folklorni vokalno horovi kolektivi cholovichij vokalnij ansambl Kozaki laureat oblasnogo festivalyu nacionalnogo ta duhovnogo vidrodzhennya Pridniprov ya Ohorona zdorov ya Dlya zabezpechennya medichnim obslugovuvannyam u rajoni funkcionuyut 2 rajonni ta 6 dilnichnih likaren 10 ambulatorij 32 feldshersko akusherskih punkti Sport Sportivna baza rajonu vklyuchaye v sebe stadion u selishi Krinichki ploshinni sportivni sporudi majdanchiki polya 48 odinic 7 strileckih tiriv 15 sportivnih zaliv U rajoni funkcionuyut 2 sportivnih klubi dityacho yunacka sportivna shkola z rozvitku takih vidiv sportu yak futbol basketbol ta vazhka atletika Pri gospodarstvah ta organizaciyah stvoreno 10 sportivnih komand yaki postijno berut uchast u zmagannyah z futbolu minifutbolu ta volejbolu rajonnogo ta oblasnogo rivniv OsobistostiKrinichanshina pishayetsya svoyimi talanovitimi zemlyakami akademikom folkloristom Ivanom Berezovskim zasluzhenim artistom Ukrayini F Tkachem ta zasluzhenim diyachem mistectv Ukrayini G Musatovoyu Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Krinichanskogo rajonu bulo stvoreno 30 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 53 30 progolosuvali 15 229 iz 28 572 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 42 87 6 529 viborciv Yuliya Timoshenko 10 43 1 588 viborciv Anatolij Gricenko 9 93 1 512 viborciv Oleg Lyashko 8 81 1 342 viborciv Sergij Tigipko 8 66 1 319 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 86 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krinichanskij rajonPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 11 grudnya 2019 roku 482 2019 rp Pro priznachennya Yu Balyuka golovoyu Krinichanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Dnipropetrovskoyi oblasti Postanova Prezidiyi VUCVK 308 vid 7 bereznya 1923 Pro administrativno teritoriyalnij podil Katerinoslavshini Postanova VUCVK i RNK USRR 225 vid 2 veresnya 1930 r Pro likvidaciyu okrug ta perehid na dvostupnevu sistemu upravlinnya Postanova VUCVK i RNK USRR 33 vid 3 lyutogo 1931 Pro reorganizaciyu rajoniv USRR Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1939 8 31 23 bereznya S 4 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 12 1962 Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 2n 06 vid 4 sichnya 1965 Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Administrativno teritorialnij ustrij Krinichanskogo rajonu 1 lipnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 22 chervnya 2016 Golovne upravlinnya statistiki v Dnipropetrovskij oblasti nedostupne posilannya z kvitnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 5 serpnya 2019 Procitovano 22 chervnya 2016 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 12 kvitnya 2016 Dzherela Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 959 s LiteraturaKrinichanskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 337 365 346 347 Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti