Ау́ли — селище в Україні, у Криничанській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області. Колишній центр Аулівської селищної громади та Аулівської селищної ради. Населення за переписом 2001 року складало 4345 осіб.
селище Аули | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Станція Воскобійня | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Дніпропетровська область | ||||
Район | Кам'янський район | ||||
Громада | Криничанська селищна громада | ||||
Рада | Криничанська селищна рада | ||||
Код КАТОТТГ | UA12040170020049602 | ||||
Облікова картка | Аули | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 18 століття | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 5,58 км² | ||||
Населення | ▼ 3 922 (01.01.2022) | ||||
Густота | 739,6 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 52310—52312 | ||||
Телефонний код | +380 5654 | ||||
Географічні координати | 48°33′18″ пн. ш. 34°27′38″ сх. д. / 48.55500° пн. ш. 34.46056° сх. д.Координати: 48°33′18″ пн. ш. 34°27′38″ сх. д. / 48.55500° пн. ш. 34.46056° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 70—160 м | ||||
Водойма | Кам'янське водосховище, Дніпро | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Воскобійня | ||||
До станції: | 2 км | ||||
До райцентру: | |||||
- фізична: | 21 км | ||||
- автошляхами: | 25,2 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- фізична: | 41 км | ||||
- автошляхами: | 51,8 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | смт Аули, вул. Івана Сірка, 48 | ||||
Староста | Топка Олександр Юрійович | ||||
Вебсторінка | Аульська ОТГ | ||||
Карта | |||||
Аули | |||||
Аули | |||||
Аули у Вікісховищі |
Географічне розташування
Аули розташовані на правому березі Кам'янського водосховища і є західним передмістям Кам'янського. Відстань до меж міста — 3 кілометри. Вище за течією на відстані 1 км розташований смт Дніпровське. Поруч проходять автомобільна дорога Н08 і залізниця, станція Воскобійня за 1 км.
Рельєф селища нерівний: висота над рівнем моря біля берегів водосховища 70—80 метрів, але в південній частині селища є різке підвищення до 160 метрів.
Історія
На території сучасного селища виявлено два поселення та курганний могильник доби бронзи (15—9 століття до н. е.). Виявлено також 4 слов'янські поселення, з них 2 належать до черняхівської культури, поселення 8 століття та періоду Київської Русі.
За часів Запорозької Січі у цій місцевості було зимівників. Після ліквідації Січі вони були перетворені на державну слободу Романкове (тепер частина Кам'янського), у складі якої було поселення Авули. 1797 року там налічувалось 55 дворів та 221 мешканець.
Стосовно походження назви існують різні версії. За однією з них, назву поселенню дала Катерина ІІ, коли під час подорожі на південь зупинилась у сусідньому селі Шошинівці. Оглядаючи місцевість з шошинівської церкви, вона помітила на обрії хутір і запитала: «А що це за аул?». Відтоді ця назва закріпилася за поселенням.
Інші дослідники, зокрема Юрій Кругляк, вважають цю версію неправдоподібною. Натомість, висувають версію на основі переказу місцевого старожила. Згідно з нею назву поселенню дали татари, які були тут першими поселенцями.
Розташування Аулів біля судноплавного Дніпра та торгових шляхів сприяло збільшенню кількості населення. 1886 року у слободі Аули (Романкове 2-ге) мешкало 1945 осіб. Тут було 426 дворів, православна церква, базар по неділям. Слобода входила до Романківської волості Катеринославського повіту. На розвиток села вплинуло також близьке розташування промислових підприємств Кам'янського, де був попит на робочі руки. 1896 року в селі були 2 хлібні магазини, 3 торгові, бакалійні і мануфактурні лавки, корчма.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3804 осіб (1864 чоловічої статі та 1940 — жіночої), з яких 3800 — православної віри.
За матеріалами подвірного перепису 1898 року в Аулах налічувалось вже 638 господарств і 3 910 жителів. У селі діяла земська школа, заснована 1885 року.
Під час Першої світової війни і громадянської війни Аули неодноразово захоплювали війська різних армій: німецько-австрійські, УНР, більшовицькі, білогвардійські. 31 грудня 1919 року війська Червоної армії захопили Аули, у січні 1920 року остаточно встановлено радянську владу.
В ході колективізації наприкінці 1920-х—початку 1930-х років в Аулах було створено колгоспи. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 444 жителі селища.
Напередодні Німецько-радянської війни в Аулах працювали середня, дві семирічні школи, клуб на 400 місць, лікарська амбулаторія.
З 19 серпня 1941 року село було окуповано німецькими військами. 1943 року під час наступу радянської армії в районі Аул відбулася переправа через Дніпро. Бої за Аульський плацдарм, який захищав переправу тривали майже місяць. 22 жовтня Аули були звільнені від окупації. Після війни почалась відбудова господарства, згодом колгоспи було об'єднано в один — ім. Свердлова.
1956 року поблизу Аул на Дніпрі почалось будівництво Середньодніпровської ГЕС. Прибережна частина Аул була затоплена, жителі переселилися на пагорб (ця частина села зараз називається Новими Аулами).
У червні 1958 року за рішенням Дніпропетровського облвиконкому Аули були віднесені до категорії селищ міського типу.
Сучасність
Селище газифіковане, забезпечене централізованим водопостачанням.
Підприємства
В Аулах розташоване обласне комунальне підприємство Аульський водовід, яке забезпечує водою Кам'янське і Дніпро. Водогін для цих великих міст побудували вище них по течії Дніпра, щоб уникнути потрапляння у нього стоків промислових підприємств.
Інше велике підприємство — КП «Аульська хлоропереливна станція». Забезпечує рідким хлором більшість міст України.
Заклади соціальної сфери
- Аульська середня загальноосвітня школа;
- Дошкільний навчальний заклад;
- Аульська дільнична лікарня;
- Селищна бібліотека;
- Будинок культури;
- музична школа.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 4164 | 95.84% |
російська | 173 | 3.98% |
вірменська | 6 | 0.14% |
білоруська | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 1 | 0.02% |
Усього | 4345 | 100% |
Персоналії
- Новицький Яків Павлович — український відомий історик, археолог, етнограф, фольклорист, краєзнавець, педагог
- Прокопенко Олексій Юхимович (1925—2009) — український кінооператор
- Павленко Андрій Олексійович (1984—2017) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Джерела
- Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с. — С. 8
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Примітки
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- Краткие сообщения Института археологии АН УССР, 1959. — т. 12. — с. 97, 100, 101.
- Материалы для историко-статистического описания Екатеринославськой епархии, вып. 1, с. 170, 171
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 21 (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Материалы для оценки земель Екатеринославской губернии. — Т. 1. Екатеринославский уезд. —с. 121—129
- Аули. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Література
- Білоус В.І., Шелест Д.С. Ау́ли // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.347-355
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аули |
- Сайт Криничанської РДА [ 11 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Аули. Історія села [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Au li selishe v Ukrayini u Krinichanskij selishnij gromadi Kam yanskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Kolishnij centr Aulivskoyi selishnoyi gromadi ta Aulivskoyi selishnoyi radi Naselennya za perepisom 2001 roku skladalo 4345 osib selishe AuliGerb Auliv Prapor AulivStanciya VoskobijnyaStanciya VoskobijnyaKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Kam yanskij rajonGromada Krinichanska selishna gromadaRada Krinichanska selishna radaKod KATOTTG UA12040170020049602Oblikova kartka Auli Osnovni daniZasnovano 18 stolittyaStatus iz 2024 rokuPlosha 5 58 km Naselennya 3 922 01 01 2022 Gustota 739 6 osib km Poshtovij indeks 52310 52312Telefonnij kod 380 5654Geografichni koordinati 48 33 18 pn sh 34 27 38 sh d 48 55500 pn sh 34 46056 sh d 48 55500 34 46056 Koordinati 48 33 18 pn sh 34 27 38 sh d 48 55500 pn sh 34 46056 sh d 48 55500 34 46056Visota nad rivnem morya 70 160 mVodojma Kam yanske vodoshovishe DniproVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya VoskobijnyaDo stanciyi 2 kmDo rajcentru fizichna 21 km avtoshlyahami 25 2 kmDo obl centru fizichna 41 km avtoshlyahami 51 8 kmSelishna vladaAdresa smt Auli vul Ivana Sirka 48Starosta Topka Oleksandr YurijovichVebstorinka Aulska OTGKartaAuliAuliAuli u VikishovishiGeografichne roztashuvannyaAuli roztashovani na pravomu berezi Kam yanskogo vodoshovisha i ye zahidnim peredmistyam Kam yanskogo Vidstan do mezh mista 3 kilometri Vishe za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovanij smt Dniprovske Poruch prohodyat avtomobilna doroga N08 i zaliznicya stanciya Voskobijnya za 1 km Relyef selisha nerivnij visota nad rivnem morya bilya beregiv vodoshovisha 70 80 metriv ale v pivdennij chastini selisha ye rizke pidvishennya do 160 metriv IstoriyaNa teritoriyi suchasnogo selisha viyavleno dva poselennya ta kurgannij mogilnik dobi bronzi 15 9 stolittya do n e Viyavleno takozh 4 slov yanski poselennya z nih 2 nalezhat do chernyahivskoyi kulturi poselennya 8 stolittya ta periodu Kiyivskoyi Rusi Za chasiv Zaporozkoyi Sichi u cij miscevosti bulo zimivnikiv Pislya likvidaciyi Sichi voni buli peretvoreni na derzhavnu slobodu Romankove teper chastina Kam yanskogo u skladi yakoyi bulo poselennya Avuli 1797 roku tam nalichuvalos 55 dvoriv ta 221 meshkanec Stosovno pohodzhennya nazvi isnuyut rizni versiyi Za odniyeyu z nih nazvu poselennyu dala Katerina II koli pid chas podorozhi na pivden zupinilas u susidnomu seli Shoshinivci Oglyadayuchi miscevist z shoshinivskoyi cerkvi vona pomitila na obriyi hutir i zapitala A sho ce za aul Vidtodi cya nazva zakripilasya za poselennyam Inshi doslidniki zokrema Yurij Kruglyak vvazhayut cyu versiyu nepravdopodibnoyu Natomist visuvayut versiyu na osnovi perekazu miscevogo starozhila Zgidno z neyu nazvu poselennyu dali tatari yaki buli tut pershimi poselencyami Roztashuvannya Auliv bilya sudnoplavnogo Dnipra ta torgovih shlyahiv spriyalo zbilshennyu kilkosti naselennya 1886 roku u slobodi Auli Romankove 2 ge meshkalo 1945 osib Tut bulo 426 dvoriv pravoslavna cerkva bazar po nedilyam Sloboda vhodila do Romankivskoyi volosti Katerinoslavskogo povitu Na rozvitok sela vplinulo takozh blizke roztashuvannya promislovih pidpriyemstv Kam yanskogo de buv popit na robochi ruki 1896 roku v seli buli 2 hlibni magazini 3 torgovi bakalijni i manufakturni lavki korchma Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 3804 osib 1864 cholovichoyi stati ta 1940 zhinochoyi z yakih 3800 pravoslavnoyi viri Za materialami podvirnogo perepisu 1898 roku v Aulah nalichuvalos vzhe 638 gospodarstv i 3 910 zhiteliv U seli diyala zemska shkola zasnovana 1885 roku Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i gromadyanskoyi vijni Auli neodnorazovo zahoplyuvali vijska riznih armij nimecko avstrijski UNR bilshovicki bilogvardijski 31 grudnya 1919 roku vijska Chervonoyi armiyi zahopili Auli u sichni 1920 roku ostatochno vstanovleno radyansku vladu V hodi kolektivizaciyi naprikinci 1920 h pochatku 1930 h rokiv v Aulah bulo stvoreno kolgospi Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 444 zhiteli selisha Naperedodni Nimecko radyanskoyi vijni v Aulah pracyuvali serednya dvi semirichni shkoli klub na 400 misc likarska ambulatoriya Z 19 serpnya 1941 roku selo bulo okupovano nimeckimi vijskami 1943 roku pid chas nastupu radyanskoyi armiyi v rajoni Aul vidbulasya pereprava cherez Dnipro Boyi za Aulskij placdarm yakij zahishav perepravu trivali majzhe misyac 22 zhovtnya Auli buli zvilneni vid okupaciyi Pislya vijni pochalas vidbudova gospodarstva zgodom kolgospi bulo ob yednano v odin im Sverdlova Novi budinki v Aulah 1965 rik 1956 roku poblizu Aul na Dnipri pochalos budivnictvo Serednodniprovskoyi GES Priberezhna chastina Aul bula zatoplena zhiteli pereselilisya na pagorb cya chastina sela zaraz nazivayetsya Novimi Aulami U chervni 1958 roku za rishennyam Dnipropetrovskogo oblvikonkomu Auli buli vidneseni do kategoriyi selish miskogo tipu SuchasnistSelishe gazifikovane zabezpechene centralizovanim vodopostachannyam Pidpriyemstva V Aulah roztashovane oblasne komunalne pidpriyemstvo Aulskij vodovid yake zabezpechuye vodoyu Kam yanske i Dnipro Vodogin dlya cih velikih mist pobuduvali vishe nih po techiyi Dnipra shob uniknuti potraplyannya u nogo stokiv promislovih pidpriyemstv Inshe velike pidpriyemstvo KP Aulska hloroperelivna stanciya Zabezpechuye ridkim hlorom bilshist mist Ukrayini Zakladi socialnoyi sferi Aulska serednya zagalnoosvitnya shkola Doshkilnij navchalnij zaklad Aulska dilnichna likarnya Selishna biblioteka Budinok kulturi muzichna shkola NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 4164 95 84 rosijska 173 3 98 virmenska 6 0 14 biloruska 1 0 02 inshi ne vkazali 1 0 02 Usogo 4345 100 PersonaliyiNovickij Yakiv Pavlovich ukrayinskij vidomij istorik arheolog etnograf folklorist krayeznavec pedagog Prokopenko Oleksij Yuhimovich 1925 2009 ukrayinskij kinooperator Pavlenko Andrij Oleksijovich 1984 2017 praporshik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast DzherelaKruglyak Yu M Im ya vashogo mista Pohodzhennya nazv mist i selish miskogo tipu Ukrayinskoyi RSR K Naukova dumka 1978 152 s S 8 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Kratkie soobsheniya Instituta arheologii AN USSR 1959 t 12 s 97 100 101 Materialy dlya istoriko statisticheskogo opisaniya Ekaterinoslavskoj eparhii vyp 1 s 170 171 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 s 21 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 59 X 270 120 s ros doref Materialy dlya ocenki zemel Ekaterinoslavskoj gubernii T 1 Ekaterinoslavskij uezd s 121 129 Auli Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaBilous V I Shelest D S Au li Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 347 355PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AuliSajt Krinichanskoyi RDA 11 serpnya 2019 u Wayback Machine Auli Istoriya sela 6 serpnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi