49°25′20″ пн. ш.20°57′33″ сх. д. / 49.42225000002777335° пн. ш. 20.95942000002778016° сх. д. / 49.42225000002777335; 20.95942000002778016Координати: 49°25′20″ пн. ш.20°57′33″ сх. д. / 49.42225000002777335° пн. ш. 20.95942000002778016° сх. д. / 49.42225000002777335; 20.95942000002778016
Розташована в гірській котловині, 590 метрів над рівнем моря. Поселення розбудовувалося вздовж долини річки Криничанки і її допливу Палениці.
Клімат гірський, помірний. Середня температура повітря влітку близько +15° С, а взимку близько —10° С (відомості зі середини XX століття).
Історія
Початки — в межах польської держави
Поселення виникло як українське (русинське) село, яке заснував Данко з Тилича у 1547 році в Польщі (Корона Королівства Польського). За іншою версією, село заснував Гриць Криницький (перша згадка — 1595). За ще однією версією, перше писане повідомлення належить до 1721 року. Тодішнє поселення було розташоване у південній частині сучасного містечка — тій, яку зараз називають Криниця Нижня (пол.Krynica Dolna) або Криниця-село (пол.Krynica Wieś). 1581 року мушинський староста Станислав Кенпенський дозволив о. Михайлові, священику в Криниці, закупити ріллю Тимка Лучковича, тобто уже тоді була церква. Метричні книги велися з 1784 року.
Нинішня північно-західна частина міста Солотвини до приєднання 1 квітня 1929 р. до Криниці-Села була окремим селом, початки якого сягають XVI ст. В 1854 р. парохію Солотвини приєднано до Криниці. В 1884 р. згоріла церква і на її місці в 1887 р. збудовано нову церкву Покрови Пресвятої Богородиці. 1927 року відновлено самостійну парохію. Метричні книги велися з 1784 року.
Від початку свого існування до 1770/1772 рр. Криниця входила до складу т. зв Кресу Мушинського, яким керують єпископи Кракова.
Австрійський період
За два роки до першого поділу Польщі, у 1770 році, Новосондецький повіт разом із районом Криниця були приєднані до Австрії та включені до складу Австрійської монархії Габсбургів. Проте офіційне прийняття до складу австрійської держави та Галичини відбулося у 1772 році після першого поділу Польщі.
За дорученням австрійського уряду в 1788-1795 професор Львівського університету Бальтазар Гакет перевів перший офіційний аналіз місцевих цілющих вод.
24 квітня1793 комісар Новосондецького округу (циркулу) Франц Штікс фон Завненберґер викупив у 14 селян за 204 золотих ринських теперішнє головне джерело з 3 морґами прилеглого ґрунту. У 1800 він відпродав цю нерухомість управі камеральних земель, яка 1803 року розпочала будувати курорту. Перша курортна будівля мала 6 кімнат і 9 купелевих кабін. У першому році існування курорту його відвідали 70 гостей, а 1805 року було їх уже 180.
У 1806 році на основі звіту окремої державної комісії, яка оглянула Криницю, почалася нова розбудова курорту. Тоді збудували нові домівки для хворих, нову купальню, дорогу з Криниці до Нового Сонча, парк. Тоді ж призначено постійного лікаря. Це спричинило помітне зростання фреквенції відвідувачів курорту (у 1810 — 532 особи).
Наполеонівські війни доводять Криницю до цілковитого занепаду. Доходить до того, що у 1852 вирішено розібрати всі будинки і ліквідувати курорт. Проте вже 1856 року уряд знову надсилає комісію під проводом проф. д-ра Йозефа Дітля, яка започаткувала нову добу у розвитку курорту. Комісія висунула до уряду низку вимог: збільшити число помешкань і кабін, прокласти труби для мінеральних вод до цих кабін, налагодити експорт води, створити окремий бювет для пиття вод, створити курортну комісію, призначити окремі оплати (т. зв. лікувальні такси) за перебування курортників, призначені на розбудову курорту. Все це було виконано. Тоді ж збудували три нові будинки для гостей: «Під Тополями», «Під Швейцаром» і «Під Трубкою», а також проведено реконструкцію об'єкту «Під Замком». Наприкінці 1866 закінчено будову нової купальні. 1873 року зафіксовано закінчення будівництва 66 нових гостьових будинків з 630 кімнатами для гостей.
До середини XIX ст. населення Криниці було суто лемківське. Але 1851 року до Криниці на посаду управителя курорту прибув поляк Казимир Бобель, а невдовзі з'явився перший єврей — корчмар М. Фірер. У 1860 р. було вже в Криниці 60 римо-католиків.
Національний склад населення у 1869: 1022 русинів, 60 поляків, 30 євреїв, один німець. Наступного року (1870) поляків уже було 196, євреїв — 139.
У цей час реорганізовано місцеву греко-католицьку парохію, почали будувати муровану церкву у Криниці-селі (закінчена у 1872).
До 1872 Криницею завідували т. зв. «капітани» (це були привілейовані родини шляхетського походження, що мали право управляти громадою; серед них була відома родина Криницьких, яка ще довго зберігала цей титул). Того ж 1872 року обрали першу громадську раду з 16 осіб, із них двоє поляків. З часом вага поляків у громадському житті Криниці дуже сильно зросла. Здобувши більшість у громадській раді, 1883 року поляки обирають начальником громади свого представника, і відтак поляки постійно займали цю посаду.
Розвитку курорту посприяла побудова шосе Мушина-Криниця (1878).
У 1890 населення Криниці становило 2306 осіб. Національний склад населення: 1556 русинів, 387 поляків, 363 євреїв.
У 1900 році в Криниці проживала 3081 особа (2090 українців, 475 поляків і 513 євреїв).
1911 року закінчено будівництво місцевого залізничного сполучення Криниця-Мушина. За кілька літ перед тим курорт електрифіковано. Все це пожвавило зростання курорту і наплив польського населення (здебільшого у Криницю-Живець). Того ж року ухвалою Галицького сейму від 21 липня Криницю-Живець виділено в окрему громаду, яка отримала статус міста. До 1914 ним керувала т. зв. тимчасова управа, а 1914 року обрано першого бурмістра; ним став поляк Франек Кмітович.
У 1918 році польська держава відродилася після 123 поділів. Криниця увійшла до складу Польщі.
У 1914 у Криниці лікувалося 9820 курортників, а перед Другою світовою війною їхня кількість зросла до 60000. У 1938 Криницю відвідала наступниця нідерландського престолу принцеса Юліана з чоловіком. У міжвоєнний період курорт відвідували Юзеф Пілсудський з родиною, президент Польщі Ігнацій Мосцицький, інші представники тодішньої польської еліти.
У 1921 у місті Криниця було 1372 мешканців: українців — 393 (28,66 %), поляків — 504 (36,75 %), євреів — 475 (34,59 %). Перепис населення з 1931 дає такий стан: українців — 706 (15,3 %), поляків — 2766 (59,8 %), євреїв — 1153 (24,9 %). Тоді ж у селі Криниця проживало приблизно 600 лемків (греко-католиків), 150 євреїв та 100 поляків. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.
Розпорядженням Ради Міністрів 19 березня 1928 р. місто Криниця було значно розширене за рахунок Криниці-Села і Солотвин.
У 1927 році побудовано хокейний стадіон, санну трасу й гірськолижну вишку. З 1937 року почав працювати підйомник на Паркову гору.
У 1939 році з 3600 жителів Криниці-села (разом з колишньою громадою Солотвини) — 2500 українців, 800 поляків (переважно прибулі працівники тартака), 300 євреїв, а в самому місті Криниця-Живець (Здруй) у 1939 році з 5200 жителів — 400 українців, 3500 поляків, 1300 євреїв.
У грудні 1939 у приміщенні вілли «Уршуля» створили першу в Криниці українську школу, при ній організували дитячу захоронку (дитсадок) та каплицю для гр.-кат. богослужень. У місті було створено українську державну семінарію і дворічну сільськогосподарську школу, дівочу та хлоп'ячу бурси (гуртожитки), споживчий кооператив «Живець» та «Українську Лемківську Касу». Українська спілка «Бескид» створила деревообробну фабрику деревних виробів (працювало близько 100 людей). Діяли українські пансіони «Фарис», «Мева», «Одаліска», «Українська Гостиниця». Працювало відділення Новосандецького Українського допомогового комітету.
У 1945 році більшу частину українців вивезли в СРСР, решту в ході операції «Вісла» ув'язнили в концтаборі «Явожно» або депортували на понімецькі землі Польщі. Відтоді Криниця та її околиці переважно етнічно польські.
Через місто проходять 7 туристичних пішохідних маршрутів, 5 — велосипедних. Є декілька лижних баз, санкострада, ковзанка, що працює увесь рік, канатні дороги, сім басейнів, місце для гри у пейнтбол, міні-гольф-парк, нічні клуби, ресторани й інші заклади громадського харчування, серед яких найкраща корчма Польщі (2011, 2012).
Криниця щороку приймає та Фестиваль бігу. Протягом всього року в містечку діє Курортний оркестр, у серпні проходить Фестиваль оперети імені Яна Кепури.
Пам'ятки культури
Храми
мурована греко-католицька церква Богоявлення Господнього з 1865–1872 рр., по війні костел, з 1997 року знов церква, найбільша мурована церква Лемківщини, місце хрещення Никифора Дровняка.
дерев'яна греко-католицька церква Покрови Божої Матері з 1888 року на передмісті Солотвини (Слотвіни), зараз костел
православна церква з 1983–1996 рр. — має гарний іконостас, що датується зламом 19-20 століть, статую Розп'яття й образ суду Христового.
Музеї
музей Никифора у Криниці-Здруй
(пол.Muzeum Nikifora) — зібрання малюнків (77 робіт) творчості Никифора, спогадів про художника-примітивіста, публікації і його фотографії. Працює з вівторка по неділю. У середу вхід безкоштовний.
Музей іграшок «Байка» (пол.Muzeun Zabawek «Bajka») — збірка історичних забавок різних епох (понад 3000 експонатів). Працює щоденно
Природно-мисливський музей та мисливське стрільбище.
Інші пам'ятки
старий цвинтар з могилами людей, які допомогли розвитку містечка, між ними і Никифора Криницького
статуя Никифора Криницького
статуя А.Міцкевича з 1906 року.
Інші туристичні атракції
Паркова гора — канатна дорога, що веде на вершину гори (741 метр). Алеї ведуть через Лебединий став, а також образ Богоматері. На вершині є Райські Ковзанки і понтонні гірки.
Криницький канатний парк — система платформ, що закріплені на деревах, пов'язані перешкодами. Шість трас з різним ступенем складності й висоти.
бювет джерел Ян та Йозеф у парку
Курортна інфраструктура
Лікувальні води Криниці переважно лужні кальцієво-маґнієво-натрієво-залізисті. Їх п'ють, а також уживають до мінеральних ванн (зокрема, з CO₂). Криницькі води лікують анемію, неврастенію, нервове ослаблення, істерію, недуги серця і кровоносних посудин, рахіт, діабет, статеву слабкість тощо.
Лікувальна вода:
Курортний парк.Криничанка (Kryniczanka) походить із «Головного джерела» (Zdrój Głowny), що б'є перед «Піяльнею Глувною» (Pijalna Głowny), відкритою у 1793 році. Тут вперше у Польщі (з 1808) почали розливати мінеральну воду. До її складу входить багато магнію та кальцію.
Ян (Jan) — натуральна лікувальна вода, має сечогінну дію. Пасує для лікування ниркових каменів, придатна у лікуванні опущення нирок і сечових шляхів, а ще склерозу і цукрового діабету (у поєднанні з іншою водою, «Зубер») суттєво знижує рівень холестерину і цукру.
Юзеф (Józef) — має сечогінний ефект, лікує від анемії.
Слотвинка (Słotwinka) — ефективна для лікування затяжних гастритів, виразкової хвороби шлунку, неврологічні захворювання. Має протиалергійну дію, допомагає вивести з організму важкі метали.
Мечислав (Mieczysław) — придатна для лікування гастриту, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, її використовують після резекції шлунку.
Соляна печера (Jaskinia Solna) — 45-хвилинний сеанс у чистому, іонізованому повітрі. Лікування хвороб бронхів та легенів.
Гірськолижний спорт
Яворина Криницька (Jaworzyna Krynicka) — щорічно його визнають найкращим гірськолижним містечком Польщі. Сніг тут є протягом 150 днів у році. 12 кілометрів освітлених трас з пропускною можливістю 14000 осіб на годину. Найдовша освітлена траса Польщі (2600 метрів). Гондольна канатна дорога — найдовша канатна дорога в Польщі. Нижня станція є у долині Чорного Потоку. Вагончики на шість осіб за сім хвилин проходять понад 2 кілометри. Пасажирів привозять на вершину Явожина Криницька (1114 метрів над рівнем моря). Впродовж години канатка здатна перевезти до тисячі людей. З вершини видно бескиди, а інколи й Словацькі Татри, далі 8 лижних спусків, 2 навчальні спуски, прокат інвентарю, школа лижника. 1000 місць паркінгу, велика кількість крамниць. Також до гори ведуть багато пішохідних та велосипедних маршрутів.
Криниця Азоти (Krynica Azoty) — 10 лижних трас різного рівня складності, комплекс бугельних підйомників. Сніговий парк і місце для малечі. Є петля для лижного бігу.
Криниця Слотвини (Krynica Slotwiny) — канатна дорога 950 метрів, витяги для дітей. Пропускна можливість — 3000 осіб на годину.
Криниця Генрик (Krynica Henryk) — найменша база у центрі Криниці Здруй. Витяги і досконалий спуск для початківців.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Северина з Пєтруских Бадені (1812—1878) — дружина Казімєжа Станіслава, сприяла встановленню в Криниці (також у Львові) мармурових статуй Матері Божої із зірками.
Примітки
GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 października 1933 r. o podniesieniu gmin: Zakopane w powiecie nowotarskim, Krynica Zdrój w powiecie nowosądeckim oraz Jaworzno, Szczakowa i Krzeszowice w powiecie chrzanowskim w województwie krakowskiem do rzędu miast, rządzących się ustawą z dnia 13 marca 1889 r. [ 8 листопада 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji z dnia 14 grudnia 2001 r. w sprawie ustalenia i zmiany urzędowych nazw niektórych miejscowości w województwach: dolnośląskim, kujawsko-pomorskim, lubelskim, lubuskim, łódzkim, małopolskim, opolskim, podkarpackim, podlaskim, pomorskim, śląskim, świętokrzyskim, wielkopolskim i zachodniopomorskim oraz obiektów fizjograficznych w województwach lubelskim i lubuskim (Dz.U. z 2001 r. nr 153, poz. 1772[недоступне посилання з жовтня 2019]). (пол.)
Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 12 listopada 1928 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Słotwiny w powiecie nowosądeckim, województwie krakowskiem i o włączeniu jej terytorjum do gminy wiejskiej Krynica Wieś w tymże powiecie i województwie. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
. Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 19 marca 1928 r. o zmianie granic gminy miejskiej Krynica-Zdrój w powiecie nowosądeckim, województwie krakowskiem. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 5 липня 2017.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 54, 120—121.
Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во , 1975. — С. 130-131.
. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 16 червня 2017.
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Аґата Йоанна Маріанна → див.: Badeni (02) [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Bruchnalska M. Badeniowa z Pietruskich Seweryna (1812—1978) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935. — T. I/1, zeszyt 1. — S. 211. (пол.)
Джерела
Качор А. Українська учительська семінарія у Криниці [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Краківські вісті. — 1940. — 21 грудня.
Качор А. Криниця — окраса Лемківщини [ 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Краківські вісті. — 1941. — 12 червня.
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krinicya Krinicya Zdruj pol Krynica Zdroj do 2002 Krinicya kurortne misto u pivdennij Polshi v Beskidah Nalezhit do gmini Krinicya Zdruj Novosondeckogo povitu Malopolskogo voyevodstva Krinicya Krinicya Zhivec Krynica Zdroj gerb dKrinicya Krinicya Zhivec Osnovni dani49 25 20 pn sh 20 57 33 sh d 49 42225000002777335 pn sh 20 95942000002778016 sh d 49 42225000002777335 20 95942000002778016 Koordinati 49 25 20 pn sh 20 57 33 sh d 49 42225000002777335 pn sh 20 95942000002778016 sh d 49 42225000002777335 20 95942000002778016 Krayina PolshaRegion Malopolske voyevodstvoStolicya dlya Gmina Krinicya Zdruj misko silska gmina Zasnovano 1547Status mista 1933Plosha 39 68 km Naselennya 11361 2011 gustota 280 2008 osib km Visota NRM vid 560 do 650 mMista pobratimi Bad Zoden AllendorfTelefonnij kod 48 18Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv KNSGeoNames 767374OSM 2668413 R Gmina Krinicya Zdruj SIMC 0960390Poshtovi indeksi 33 380 Miska vlada Vebsajt krynica zdroj pl Mapa Krinicya Krinicya Zhivec u VikishovishiGeografiyaRoztashovana v girskij kotlovini 590 metriv nad rivnem morya Poselennya rozbudovuvalosya vzdovzh dolini richki Krinichanki i yiyi doplivu Palenici Klimat girskij pomirnij Serednya temperatura povitrya vlitku blizko 15 S a vzimku blizko 10 S vidomosti zi seredini XX stolittya IstoriyaPochatki v mezhah polskoyi derzhavi Poselennya viniklo yak ukrayinske rusinske selo yake zasnuvav Danko z Tilicha u 1547 roci v Polshi Korona Korolivstva Polskogo Za inshoyu versiyeyu selo zasnuvav Gric Krinickij persha zgadka 1595 Za she odniyeyu versiyeyu pershe pisane povidomlennya nalezhit do 1721 roku Todishnye poselennya bulo roztashovane u pivdennij chastini suchasnogo mistechka tij yaku zaraz nazivayut Krinicya Nizhnya pol Krynica Dolna abo Krinicya selo pol Krynica Wies 1581 roku mushinskij starosta Stanislav Kenpenskij dozvoliv o Mihajlovi svyasheniku v Krinici zakupiti rillyu Timka Luchkovicha tobto uzhe todi bula cerkva Metrichni knigi velisya z 1784 roku Ninishnya pivnichno zahidna chastina mista Solotvini do priyednannya 1 kvitnya 1929 r do Krinici Sela bula okremim selom pochatki yakogo syagayut XVI st V 1854 r parohiyu Solotvini priyednano do Krinici V 1884 r zgorila cerkva i na yiyi misci v 1887 r zbudovano novu cerkvu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1927 roku vidnovleno samostijnu parohiyu Metrichni knigi velisya z 1784 roku Vid pochatku svogo isnuvannya do 1770 1772 rr Krinicya vhodila do skladu t zv Kresu Mushinskogo yakim keruyut yepiskopi Krakova Avstrijskij period Za dva roki do pershogo podilu Polshi u 1770 roci Novosondeckij povit razom iz rajonom Krinicya buli priyednani do Avstriyi ta vklyucheni do skladu Avstrijskoyi monarhiyi Gabsburgiv Prote oficijne prijnyattya do skladu avstrijskoyi derzhavi ta Galichini vidbulosya u 1772 roci pislya pershogo podilu Polshi Za doruchennyam avstrijskogo uryadu v 1788 1795 profesor Lvivskogo universitetu Baltazar Gaket pereviv pershij oficijnij analiz miscevih cilyushih vod 24 kvitnya 1793 komisar Novosondeckogo okrugu cirkulu Franc Shtiks fon Zavnenberger vikupiv u 14 selyan za 204 zolotih rinskih teperishnye golovne dzherelo z 3 morgami prileglogo gruntu U 1800 vin vidprodav cyu neruhomist upravi kameralnih zemel yaka 1803 roku rozpochala buduvati kurortu Persha kurortna budivlya mala 6 kimnat i 9 kupelevih kabin U pershomu roci isnuvannya kurortu jogo vidvidali 70 gostej a 1805 roku bulo yih uzhe 180 U 1806 roci na osnovi zvitu okremoyi derzhavnoyi komisiyi yaka oglyanula Krinicyu pochalasya nova rozbudova kurortu Todi zbuduvali novi domivki dlya hvorih novu kupalnyu dorogu z Krinici do Novogo Soncha park Todi zh priznacheno postijnogo likarya Ce sprichinilo pomitne zrostannya frekvenciyi vidviduvachiv kurortu u 1810 532 osobi Napoleonivski vijni dovodyat Krinicyu do cilkovitogo zanepadu Dohodit do togo sho u 1852 virisheno rozibrati vsi budinki i likviduvati kurort Prote vzhe 1856 roku uryad znovu nadsilaye komisiyu pid provodom prof d ra Jozefa Ditlya yaka zapochatkuvala novu dobu u rozvitku kurortu Komisiya visunula do uryadu nizku vimog zbilshiti chislo pomeshkan i kabin proklasti trubi dlya mineralnih vod do cih kabin nalagoditi eksport vodi stvoriti okremij byuvet dlya pittya vod stvoriti kurortnu komisiyu priznachiti okremi oplati t zv likuvalni taksi za perebuvannya kurortnikiv priznacheni na rozbudovu kurortu Vse ce bulo vikonano Todi zh zbuduvali tri novi budinki dlya gostej Pid Topolyami Pid Shvejcarom i Pid Trubkoyu a takozh provedeno rekonstrukciyu ob yektu Pid Zamkom Naprikinci 1866 zakincheno budovu novoyi kupalni 1873 roku zafiksovano zakinchennya budivnictva 66 novih gostovih budinkiv z 630 kimnatami dlya gostej Do seredini XIX st naselennya Krinici bulo suto lemkivske Ale 1851 roku do Krinici na posadu upravitelya kurortu pribuv polyak Kazimir Bobel a nevdovzi z yavivsya pershij yevrej korchmar M Firer U 1860 r bulo vzhe v Krinici 60 rimo katolikiv Nacionalnij sklad naselennya u 1869 1022 rusiniv 60 polyakiv 30 yevreyiv odin nimec Nastupnogo roku 1870 polyakiv uzhe bulo 196 yevreyiv 139 U cej chas reorganizovano miscevu greko katolicku parohiyu pochali buduvati murovanu cerkvu u Krinici seli zakinchena u 1872 Do 1872 Kriniceyu zaviduvali t zv kapitani ce buli privilejovani rodini shlyahetskogo pohodzhennya sho mali pravo upravlyati gromadoyu sered nih bula vidoma rodina Krinickih yaka she dovgo zberigala cej titul Togo zh 1872 roku obrali pershu gromadsku radu z 16 osib iz nih dvoye polyakiv Z chasom vaga polyakiv u gromadskomu zhitti Krinici duzhe silno zrosla Zdobuvshi bilshist u gromadskij radi 1883 roku polyaki obirayut nachalnikom gromadi svogo predstavnika i vidtak polyaki postijno zajmali cyu posadu Rozvitku kurortu pospriyala pobudova shose Mushina Krinicya 1878 U 1890 naselennya Krinici stanovilo 2306 osib Nacionalnij sklad naselennya 1556 rusiniv 387 polyakiv 363 yevreyiv U 1900 roci v Krinici prozhivala 3081 osoba 2090 ukrayinciv 475 polyakiv i 513 yevreyiv 1911 roku zakincheno budivnictvo miscevogo zaliznichnogo spoluchennya Krinicya Mushina Za kilka lit pered tim kurort elektrifikovano Vse ce pozhvavilo zrostannya kurortu i napliv polskogo naselennya zdebilshogo u Krinicyu Zhivec Togo zh roku uhvaloyu Galickogo sejmu vid 21 lipnya Krinicyu Zhivec vidileno v okremu gromadu yaka otrimala status mista Do 1914 nim keruvala t zv timchasova uprava a 1914 roku obrano pershogo burmistra nim stav polyak Franek Kmitovich U 1914 r za moskvofilstvo 27 lemkiv zaareshtovano i vislano do Talergofa Mizhvoyennij period U 1918 roci polska derzhava vidrodilasya pislya 123 podiliv Krinicya uvijshla do skladu Polshi U 1914 u Krinici likuvalosya 9820 kurortnikiv a pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu yihnya kilkist zrosla do 60000 U 1938 Krinicyu vidvidala nastupnicya niderlandskogo prestolu princesa Yuliana z cholovikom U mizhvoyennij period kurort vidviduvali Yuzef Pilsudskij z rodinoyu prezident Polshi Ignacij Moscickij inshi predstavniki todishnoyi polskoyi eliti U 1921 u misti Krinicya bulo 1372 meshkanciv ukrayinciv 393 28 66 polyakiv 504 36 75 yevreiv 475 34 59 Perepis naselennya z 1931 daye takij stan ukrayinciv 706 15 3 polyakiv 2766 59 8 yevreyiv 1153 24 9 Todi zh u seli Krinicya prozhivalo priblizno 600 lemkiv greko katolikiv 150 yevreyiv ta 100 polyakiv V seli bula moskvofilska chitalnya imeni Kachkovskogo Rozporyadzhennyam Radi Ministriv 19 bereznya 1928 r misto Krinicya bulo znachno rozshirene za rahunok Krinici Sela i Solotvin U 1927 roci pobudovano hokejnij stadion sannu trasu j girskolizhnu vishku Z 1937 roku pochav pracyuvati pidjomnik na Parkovu goru U 1939 roci z 3600 zhiteliv Krinici sela razom z kolishnoyu gromadoyu Solotvini 2500 ukrayinciv 800 polyakiv perevazhno pribuli pracivniki tartaka 300 yevreyiv a v samomu misti Krinicya Zhivec Zdruj u 1939 roci z 5200 zhiteliv 400 ukrayinciv 3500 polyakiv 1300 yevreyiv U grudni 1939 u primishenni villi Urshulya stvorili pershu v Krinici ukrayinsku shkolu pri nij organizuvali dityachu zahoronku ditsadok ta kaplicyu dlya gr kat bogosluzhen U misti bulo stvoreno ukrayinsku derzhavnu seminariyu i dvorichnu silskogospodarsku shkolu divochu ta hlop yachu bursi gurtozhitki spozhivchij kooperativ Zhivec ta Ukrayinsku Lemkivsku Kasu Ukrayinska spilka Beskid stvorila derevoobrobnu fabriku derevnih virobiv pracyuvalo blizko 100 lyudej Diyali ukrayinski pansioni Faris Meva Odaliska Ukrayinska Gostinicya Pracyuvalo viddilennya Novosandeckogo Ukrayinskogo dopomogovogo komitetu U 1945 roci bilshu chastinu ukrayinciv vivezli v SRSR reshtu v hodi operaciyi Visla uv yaznili v konctabori Yavozhno abo deportuvali na ponimecki zemli Polshi Vidtodi Krinicya ta yiyi okolici perevazhno etnichno polski U 1975 1999 rokah Krinicya vhodila do skladu Novosondeckogo voyevodstva z 1999 roku do Malopolskogo voyevodstva Suchasnij period Misto dosi vidigraye znachnu rol u lemkivskij kulturi Tut vidbuvsya Svitovij kongres rusiniv TurizmCherez misto prohodyat 7 turistichnih pishohidnih marshrutiv 5 velosipednih Ye dekilka lizhnih baz sankostrada kovzanka sho pracyuye uves rik kanatni dorogi sim basejniv misce dlya gri u pejntbol mini golf park nichni klubi restorani j inshi zakladi gromadskogo harchuvannya sered yakih najkrasha korchma Polshi 2011 2012 Krinicya shoroku prijmaye ta Festival bigu Protyagom vsogo roku v mistechku diye Kurortnij orkestr u serpni prohodit Festival opereti imeni Yana Kepuri Pam yatki kulturi Hrami murovana greko katolicka cerkva Bogoyavlennya Gospodnogo z 1865 1872 rr po vijni kostel z 1997 roku znov cerkva najbilsha murovana cerkva Lemkivshini misce hreshennya Nikifora Drovnyaka derev yana greko katolicka cerkva Pokrovi Bozhoyi Materi z 1888 roku na peredmisti Solotvini Slotvini zaraz kostel pershij kurortnij kostel z 1862 roku kurortnij rimo katolickij kostel z 1892 roku v stili italijskogo renesansu rimo katolickij kostel sv Antoniya z 1995 roku pravoslavna cerkva z 1983 1996 rr maye garnij ikonostas sho datuyetsya zlamom 19 20 stolit statuyu Rozp yattya j obraz sudu Hristovogo Muzeyi muzej Nikifora u Krinici Zdruj pol Muzeum Nikifora zibrannya malyunkiv 77 robit tvorchosti Nikifora spogadiv pro hudozhnika primitivista publikaciyi i jogo fotografiyi Pracyuye z vivtorka po nedilyu U seredu vhid bezkoshtovnij Muzej igrashok Bajka pol Muzeun Zabawek Bajka zbirka istorichnih zabavok riznih epoh ponad 3000 eksponativ Pracyuye shodenno Prirodno mislivskij muzej ta mislivske strilbishe Inshi pam yatki starij cvintar z mogilami lyudej yaki dopomogli rozvitku mistechka mizh nimi i Nikifora Krinickogo statuya Nikifora Krinickogo statuya A Mickevicha z 1906 roku Inshi turistichni atrakciyi Parkova gora kanatna doroga sho vede na vershinu gori 741 metr Aleyi vedut cherez Lebedinij stav a takozh obraz Bogomateri Na vershini ye Rajski Kovzanki i pontonni girki Krinickij kanatnij park sistema platform sho zakripleni na derevah pov yazani pereshkodami Shist tras z riznim stupenem skladnosti j visoti byuvet dzherel Yan ta Jozef u parku Kurortna infrastruktura Likuvalni vodi Krinici perevazhno luzhni kalciyevo magniyevo natriyevo zalizisti Yih p yut a takozh uzhivayut do mineralnih vann zokrema z CO Krinicki vodi likuyut anemiyu nevrasteniyu nervove oslablennya isteriyu nedugi sercya i krovonosnih posudin rahit diabet statevu slabkist tosho Likuvalna voda Kurortnij park Krinichanka Kryniczanka pohodit iz Golovnogo dzherela Zdroj Glowny sho b ye pered Piyalneyu Gluvnoyu Pijalna Glowny vidkritoyu u 1793 roci Tut vpershe u Polshi z 1808 pochali rozlivati mineralnu vodu Do yiyi skladu vhodit bagato magniyu ta kalciyu Yan Jan naturalna likuvalna voda maye sechoginnu diyu Pasuye dlya likuvannya nirkovih kameniv pridatna u likuvanni opushennya nirok i sechovih shlyahiv a she sklerozu i cukrovogo diabetu u poyednanni z inshoyu vodoyu Zuber suttyevo znizhuye riven holesterinu i cukru Yuzef Jozef maye sechoginnij efekt likuye vid anemiyi Zuber Zuber unikalna voda u masshtabi Yevropi najsilnisha na kontinenti luzhno alkalichna voda konkuruye z vodami Vishi ta Karlovih Var Maye duzhe veliku mineralizaciyu Likuye virazkovi zahvoryuvannya shlunku dvanadcyatipaloyi kishki pechinku i zhovchni shlyahi znizhuye kislotnist riven cukru i holesterinu v krovi Sverdlovina maye glibinu 810 m Dzherelo stvorene 1914 roku za vkazivkami profesora geologiyi Lvivskogo universitetu Slotvinka Slotwinka efektivna dlya likuvannya zatyazhnih gastritiv virazkovoyi hvorobi shlunku nevrologichni zahvoryuvannya Maye protialergijnu diyu dopomagaye vivesti z organizmu vazhki metali Mechislav Mieczyslaw pridatna dlya likuvannya gastritu virazkovij hvorobi shlunku i dvanadcyatipaloyi kishki yiyi vikoristovuyut pislya rezekciyi shlunku Tadeush Tadeusz likuye krov yani zahvoryuvannya uskladnennya prostudnih zahvoryuvan Solyana pechera Jaskinia Solna 45 hvilinnij seans u chistomu ionizovanomu povitri Likuvannya hvorob bronhiv ta legeniv Girskolizhnij sport Yavorina Krinicka Jaworzyna Krynicka shorichno jogo viznayut najkrashim girskolizhnim mistechkom Polshi Snig tut ye protyagom 150 dniv u roci 12 kilometriv osvitlenih tras z propusknoyu mozhlivistyu 14000 osib na godinu Najdovsha osvitlena trasa Polshi 2600 metriv Gondolna kanatna doroga najdovsha kanatna doroga v Polshi Nizhnya stanciya ye u dolini Chornogo Potoku Vagonchiki na shist osib za sim hvilin prohodyat ponad 2 kilometri Pasazhiriv privozyat na vershinu Yavozhina Krinicka 1114 metriv nad rivnem morya Vprodovzh godini kanatka zdatna perevezti do tisyachi lyudej Z vershini vidno beskidi a inkoli j Slovacki Tatri dali 8 lizhnih spuskiv 2 navchalni spuski prokat inventaryu shkola lizhnika 1000 misc parkingu velika kilkist kramnic Takozh do gori vedut bagato pishohidnih ta velosipednih marshrutiv Krinicya Azoti Krynica Azoty 10 lizhnih tras riznogo rivnya skladnosti kompleks bugelnih pidjomnikiv Snigovij park i misce dlya malechi Ye petlya dlya lizhnogo bigu Krinicya Slotvini Krynica Slotwiny kanatna doroga 950 metriv vityagi dlya ditej Propuskna mozhlivist 3000 osib na godinu Krinicya Genrik Krynica Henryk najmensha baza u centri Krinici Zdruj Vityagi i doskonalij spusk dlya pochatkivciv DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 5307 976 3671 660 Zhinki 6054 900 3496 1658 Razom 11361 1876 7167 2318Vidomi osobiPam yatnik Yepifanu Drovnyaku Nikiforu u Krinici Narodilisya Nikifor Drovnyak lemkivskij hudozhnik primitivist tut tvoriv Mitropolit Galickij ta Arhiyepiskop Lvivskij predstoyatel Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Josif Sembratovich Oleksandr Vengrinovich ukrayinskij gromadskij diyach golova vseukrayinskogo tovaristva Lemkivshina Pavel Kolodzej polskij bokser Prozhivali Vasil Krichevskij ukrayinskij malyar arhitektor grafik Volodimir Voronyuk ukrayinskij hudozhnik poet prozayik rezhiser pedagog kritik Severina z Pyetruskih Badeni 1812 1878 druzhina Kazimyezha Stanislava spriyala vstanovlennyu v Krinici takozh u Lvovi marmurovih statuj Materi Bozhoyi iz zirkami PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 18 pazdziernika 1933 r o podniesieniu gmin Zakopane w powiecie nowotarskim Krynica Zdroj w powiecie nowosadeckim oraz Jaworzno Szczakowa i Krzeszowice w powiecie chrzanowskim w wojewodztwie krakowskiem do rzedu miast rzadzacych sie ustawa z dnia 13 marca 1889 r 8 listopada 2016 u Wayback Machine pol Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 nedostupne posilannya Krinicya Zdruj 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych i Administracji z dnia 14 grudnia 2001 r w sprawie ustalenia i zmiany urzedowych nazw niektorych miejscowosci w wojewodztwach dolnoslaskim kujawsko pomorskim lubelskim lubuskim lodzkim malopolskim opolskim podkarpackim podlaskim pomorskim slaskim swietokrzyskim wielkopolskim i zachodniopomorskim oraz obiektow fizjograficznych w wojewodztwach lubelskim i lubuskim Dz U z 2001 r nr 153 poz 1772 nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 pol Kachor A Krinicya okrasa Lemkivshini 12 serpnya 2016 u Wayback Machine Krakivski visti 1941 12 cherv Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 12 listopada 1928 r o zniesieniu gminy wiejskiej Slotwiny w powiecie nowosadeckim wojewodztwie krakowskiem i o wlaczeniu jej terytorjum do gminy wiejskiej Krynica Wies w tymze powiecie i wojewodztwie 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 chervnya 2016 Arhiv originalu za 31 grudnya 2020 Procitovano 29 grudnya 2020 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 19 marca 1928 r o zmianie granic gminy miejskiej Krynica Zdroj w powiecie nowosadeckim wojewodztwie krakowskiem 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 5 lipnya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 S 54 120 121 Kubijovich V Ukrayinci v Generalnij Guberniyi 1939 1941 Buenos Ajres V vo 1975 S 130 131 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 16 chervnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Agata Joanna Marianna div Badeni 02 3 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Bruchnalska M Badeniowa z Pietruskich Seweryna 1812 1978 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1935 T I 1 zeszyt 1 S 211 pol DzherelaKachor A Ukrayinska uchitelska seminariya u Krinici 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Krakivski visti 1940 21 grudnya Kachor A Krinicya okrasa Lemkivshini 12 serpnya 2016 u Wayback Machine Krakivski visti 1941 12 chervnya Krinicya Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 3 S 1189 Kabachij R Lemkiv kraj 12 grudnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 2010 12 125 26 bereznya S 62 65 Polska lizhnya 12 grudnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 2009 51 211 18 grudnya Krynica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 754 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krinicya Zdruj Krinicka turistichna organizaciya 8 bereznya 2022 u Wayback Machine Apokryf Ruski 3 serpnya 2020 u Wayback Machine pol
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Польща
Криниця 
