Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кра́сний Лима́н — село Мирноградської міської громади Покровського району Донецької області, Україна. У селі мешкає 592 людей.
| село Красний Лиман | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Донецька область |
| Район | Покровський район |
| Громада | Мирноградська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14160150020097771 |
| Облікова картка | Красний Лиман |
| Основні дані | |
| Населення | 592 |
| Поштовий індекс | 85311 |
| Телефонний код | +380 6235 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°20′38″ пн. ш. 37°14′15″ сх. д. / 48.34389° пн. ш. 37.23750° сх. д.Координати: 48°20′38″ пн. ш. 37°14′15″ сх. д. / 48.34389° пн. ш. 37.23750° сх. д. |
| Водойми | балка Водяна |
| Відстань до обласного центру | 65,5 км |
| Відстань до районного центру | 11,7 км |
| Найближча залізнична станція | Родинська |
| Відстань до залізничної станції | 4,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85300, Донецька обл., Покровський р-н., с. Рівне, вул. Центральна, 22в |
| Сільський голова | Бессонов Олександр Олексійович |
| Карта | |
  Красний Лиман | |
 Красний Лиман | |
| Мапа | |
| | |
Загальні відомості
Відстань до райцентру становить близько 11 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Село на північному заході межує з Родинським та на півдні з Мирноградом Донецької області. Поруч розташовані ферми ПАТ «АПК-Інвест», шламовідстійник УК «Краснолиманська» та терикон шахти «Центральна».
Історія
Назва села Красний Лиман пов'язана з двома найменуваннями невеликого, але глибокого озера в околицях - Красне і Лиман. Ймовірно, мова йде про озерце «Лиманъ», що позначене на карті Ф.Ф.Шуберта (1868 рік) між сучасними селами Красний Лиман і Гришине. Місцеві припускають, що цим озером могла бути глибока водойма біля витоків балки Водяна. Дане озерце осушили в перші роки радянської влади. Взагалі, топонім «Лиман» має досить багато тлумачень. У перекладі з грецької, тюркської, татарської та інших мов цей термін може позначати озеро зі стоячою водою, заливну долину, залиту водою воронку, порт, гавань, пристань, пристановище, заливну низину і т.д. Схили балок Водяна, Осинова і Берестова, приток Казенного Торця, де в середині XIX - початку ХХ століття з'явилися хутора, що об'єднані в село Красний Лиман, і представляють ту заливну низину.
Особливістю історії та забудови села Красний Лиман є те, що воно було об'єднано з розрізнених хуторів, що виникали в різний час, для різних цілей. Отже, єдиної історії села немає. Старожили називають село «катерининським», тобто заснованим в роки правління російської імператриці Катерини II, що на перевірку виявляється невірним. Дана інформація пов'язана із тим, що на Лиманські хутори на початку ХХ століття переселилися багато мешканців Новоекономічного, яке, дійсно було засноване наприкінці XVIII століття, тобто за Катерини II. Вперше населені пункти по Водяній (Спірній) балці вказуються в «Списку населених місць Катеринославської губернії» 1859 року. Це власницькі села Мирна Долина (Тернівка) і Весела при ставку Спірної балки, - відповідно, 3 і 6 дворів. Тобто, ні про яке існування села за часів Катерини II мови бути не може.
Село Мирна Долина в середині XIX століття належало землевласнику Ф.І.Тернову (звідси - і дублююче найменування Тернівка). Місцеві жителі називають місця, де раніше існувало це село (східна околиця Красного Лиману та далі на схід), «Маркове». «Народна назва» - по імені нового землевласника, купця П.В.Маркова. На початку 90-х років XIX століття в маєтку Мирна Долина здійснили спробу розробки вугілля. Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство розробляло вугілля по балці Водяна. На початку ХХ століття в західній частині маєтку Мирна Долина кустарну розробку вугілля здійснював Марков. Пов'язаний маєток Мирна Долина і з розвідкою тут залізних руд. Незначні поклади глинистого залізняку «на лівій стороні Казенного Торця, у б. Грузський (Водяний), біля хутора Мирна Долина Г.Тернова» виявили брати Носови в 60-х роках XIX століття. Руда залягала шароподібними гніздами.
Хутір Веселий в різні часи називався Веселою Горою, Порукіним, Зоря. Вулиця в сучасному Красному Лимані, де раніше був цей населений пункт, носить останнє ім'я. На початку ХХ століття тут була «ділянка Грекова». Старожили розповідали, що в роки, коли пост Прем'єр-Міністра Російської імперії займав П.А.Столипін, тут жили греки, і по вул. Зоря у них був власний колодязь. Для випасу овець грекам була дана велика територія: від хутора Веселий (включно) до витоків струмка балки Водяна (тобто, половина території нинішнього міста Родинське, і на північ). По балці Водяна з 1915 по середину 50-х років працювала напівкустарна шахта.
У Берестовій (Харцизькій) балці, де зараз ставки-освітлювачі шахти «Краснолиманська», на початку ХХ століття були землі Шталь. Жителі Красного Лиману до сих пір це місце називають «хутір Шталеве». Там був фруктовий сад. О.О.Гапєєв в своїй роботі, присвяченій геології Гришинського вугленосного району (1927 рік), вказує на стару шахту біля злиття струмків балок Берестова (Харцизька) і Осикова. На жаль, ані часу, коли шахта давала вугілля, ані прізвища власника, ані навіть точного місця розташування даного підприємства встановити не вдалося.
Див. також: Шахти Красного Лимана.
Хутір в Осиновій балці, що носив у 20-30-ті роки ХХ століття назву Осиновая Балка (Осички), до середини ХХ століття був ліквідований, а жителі - переселені в хутори на території сучасного Красного Лиману.
Було ліквідоване і село Мирна Долина, але на захід від хутора Зоря (з боку сучасного дачного селища) в середині ХХ століття з'явилося невеличке село Мирне.
Безпосередньо перед революцією 1917 року в балці Водяна заснував власний хутір залізничник Муханов, який будував гілку Гришине (Покровськ) - Добропілля. Це район вул. Східна. Інформація про хутір Муханова від місцевих жителів Красного Лиману була підтверджена співробітниками Покровського історичного музею. Пізніше хутір в південно-східній частині сучасного Красного Лиману носив найменування Казенний. За селом в цих місцях - Казенний ліс.
Хутір Лиман - населений пункт в західній частині сучасного села. Вперше він згадується в документах середини 20-х років. За переказами місцевих жителів, колодязь в Лимані був викопаний в 1925 році. Перший СОЗ в Лимані виник в 1928 році, а колгосп «Лиман» (з 50-х років - ім. С. М. Кірова) - на початку 30-х років.
На схід від Лиману в 30-х роках виник хутір Вільний (на карті 1937-38 року в експозиції Покровського історичного музею - Веселий).
Всі зазначені вище хутора в 30-х роках були бригадами колгоспу «Лиман» і входили до складу Порукінскої сільради. До складу єдиного населеного пункту - Красний Лиман - вони були об'єднані в 40-х роках XX століття. Після Другої Світової війни в Красному Лимані були відкриті: початкова школа (в будівлі сільради), медпункт, клуб (зараз зруйнований), 2 родхати, сільпо. У списках населених пунктів Красноармійського (Покровського) району за 1951-1952 роки по Краснолиманськый сільраді числяться такі хутори, села і селища: центр сільради Красний Лиман (202 двори, 857 чол.); хутори Рівний, Веселий, Родіна (тобто, Батьківщина, - дав назву Родинській ділянці вугільного родовища і місту Родинське), Світлий, Луначарський, Зразковий, Запоріжжя, Сухецький, Разіне і селища шахт «Родинська» № 1 і «Родинська» № 2. На території сільради перебували колгоспи ім. Кірова (по бригаді в Красному Лимані та Рівному), ім. Разіна, бригада колгоспу ім. Щорса (Разіне). На території сільради працювали 2 початкові середні школи, сільський клуб, сільпо з 4 магазинами, 2 фельдшерських медпункту і 1 шахтний лікарський здоровпункт. Одна зі шкіл знаходилася в Красному Лимані - між сільрадою і братською могилою радянських воїнів. Зараз там пустир. Школа була семирічною, і до 1954 року тут навчалися не тільки місцеві діти, а й приїжджі - з Родинського.
У 1954 році завершився процес ліквідації Краснолиманської сільради.
Знаходиться в Красному Лимані і військове поховання. Всього в братській могилі в селі поховані останки більш ніж 200 радянських воїнів, імена 65 з них вдалося ідентифікувати. Згідно з даними ОБД «Меморіал», датою загибелі 60 похованих в Красному Лимані з 65 зазначений лютий 1943 року. Серед загиблих - багато воїнів 7-ї окремої лижно-стрілецької та 9-ї гвардійської танкової бригад. Це підрозділи, додані для прориву 4-го гвардійського (Кантемирівського) танкового корпусу на Красноармійське (Покровськ) в рамках наступальної операції радянських військ під кодовою назвою «Стрибок», що закінчилася повним провалом.
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 592 особи, з них 50,34 % зазначили рідною мову українську, 48,65 % — російську, 0,51 % — вірменську та 0,34 % — польську мови.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020.
- И.Вильсон (1859). Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Список населенных мест по сведениям 1859 года. СПб.
- Носов А.А. (1-й), Носов А.А. (2-й) (1868). Описание Западной части Донецкого каменно-угольного кряжа. СПб.
- Гуров А. В. (1893). Гидрогеологическое исследование (изучение подземных и родниковых вод) Павлоградского и Бахмутского уездов Екатеринославской губернии в виду обводнения и орошения края, с приложением главы о полезных ископаемых (Отчет Екатеринославскому губернскому земству). Х.
- Н.И.Спельт. Проходка плывуна шахтою № 3 на Новоэкономическом руднике Донецко-Грушевского Акционерного Общества каменноугольных и антрацитовых копей // Горный журнал, № 4-5. 1916.
- Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2017.
- Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
- . Архів оригіналу за 18 червня 2018.
- Немецкие военные карты второй мировой войны онлайн. Европейская часть СССР. Трехкилометровка //Это место.
- Протоколы Гришинского райсовета (1928 г.) // Государственный архив Донецкой области, фонд Р-1475, опись 1, дело 100.
- Экономическая справка на проектируемый к организации Родинский поселковый совет Красноармейского района Сталинской области / Экономическо - территориальные справки сельсоветов Красноармейского района за 1951 год // Государственный архив Донецкой области, фонд № Р-1475, опись № 2, дело № 103.
- Заднепровская Л.Д., Попова О.А. (2001). История административно-территориального деления Донецкой области 1919-2000. Донецк.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 вересня 2017.
 | Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krasnij Liman znachennya Kra snij Lima n selo Mirnogradskoyi miskoyi gromadi Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayina U seli meshkaye 592 lyudej selo Krasnij Liman Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Pokrovskij rajon Gromada Mirnogradska miska gromada Kod KATOTTG UA14160150020097771 Oblikova kartka Krasnij Liman Osnovni dani Naselennya 592 Poshtovij indeks 85311 Telefonnij kod 380 6235 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 20 38 pn sh 37 14 15 sh d 48 34389 pn sh 37 23750 sh d 48 34389 37 23750 Koordinati 48 20 38 pn sh 37 14 15 sh d 48 34389 pn sh 37 23750 sh d 48 34389 37 23750 Vodojmi balka Vodyana Vidstan do oblasnogo centru 65 5 km Vidstan do rajonnogo centru 11 7 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Rodinska Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 5 km Misceva vlada Adresa radi 85300 Donecka obl Pokrovskij r n s Rivne vul Centralna 22v Silskij golova Bessonov Oleksandr Oleksijovich Karta Krasnij Liman Krasnij Liman Mapa Krasnij Liman u Vikishovishi Selo Krasnij Liman Selo Krasnij Liman Selo Krasnij Liman korov yachij kolodyaz Vulicya Kantemirova selo Krasnij Liman stavok u Markovomu Kazennij lis Tut pracyuvala shahta Bratska mogila radyanskih voyiniv u seli Krasnij LimanZagalni vidomostiVidstan do rajcentru stanovit blizko 11 km i prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Selo na pivnichnomu zahodi mezhuye z Rodinskim ta na pivdni z Mirnogradom Doneckoyi oblasti Poruch roztashovani fermi PAT APK Invest shlamovidstijnik UK Krasnolimanska ta terikon shahti Centralna IstoriyaNazva sela Krasnij Liman pov yazana z dvoma najmenuvannyami nevelikogo ale glibokogo ozera v okolicyah Krasne i Liman Jmovirno mova jde pro ozerce Liman sho poznachene na karti F F Shuberta 1868 rik mizh suchasnimi selami Krasnij Liman i Grishine Miscevi pripuskayut sho cim ozerom mogla buti gliboka vodojma bilya vitokiv balki Vodyana Dane ozerce osushili v pershi roki radyanskoyi vladi Vzagali toponim Liman maye dosit bagato tlumachen U perekladi z greckoyi tyurkskoyi tatarskoyi ta inshih mov cej termin mozhe poznachati ozero zi stoyachoyu vodoyu zalivnu dolinu zalitu vodoyu voronku port gavan pristan pristanovishe zalivnu nizinu i t d Shili balok Vodyana Osinova i Berestova pritok Kazennogo Torcya de v seredini XIX pochatku HH stolittya z yavilisya hutora sho ob yednani v selo Krasnij Liman i predstavlyayut tu zalivnu nizinu Osoblivistyu istoriyi ta zabudovi sela Krasnij Liman ye te sho vono bulo ob yednano z rozriznenih hutoriv sho vinikali v riznij chas dlya riznih cilej Otzhe yedinoyi istoriyi sela nemaye Starozhili nazivayut selo katerininskim tobto zasnovanim v roki pravlinnya rosijskoyi imperatrici Katerini II sho na perevirku viyavlyayetsya nevirnim Dana informaciya pov yazana iz tim sho na Limanski hutori na pochatku HH stolittya pereselilisya bagato meshkanciv Novoekonomichnogo yake dijsno bulo zasnovane naprikinci XVIII stolittya tobto za Katerini II Vpershe naseleni punkti po Vodyanij Spirnij balci vkazuyutsya v Spisku naselenih misc Katerinoslavskoyi guberniyi 1859 roku Ce vlasnicki sela Mirna Dolina Ternivka i Vesela pri stavku Spirnoyi balki vidpovidno 3 i 6 dvoriv Tobto ni pro yake isnuvannya sela za chasiv Katerini II movi buti ne mozhe Selo Mirna Dolina v seredini XIX stolittya nalezhalo zemlevlasniku F I Ternovu zvidsi i dublyuyuche najmenuvannya Ternivka Miscevi zhiteli nazivayut miscya de ranishe isnuvalo ce selo shidna okolicya Krasnogo Limanu ta dali na shid Markove Narodna nazva po imeni novogo zemlevlasnika kupcya P V Markova Na pochatku 90 h rokiv XIX stolittya v mayetku Mirna Dolina zdijsnili sprobu rozrobki vugillya Pivdenno Rosijske Dniprovske metalurgijne tovaristvo rozroblyalo vugillya po balci Vodyana Na pochatku HH stolittya v zahidnij chastini mayetku Mirna Dolina kustarnu rozrobku vugillya zdijsnyuvav Markov Pov yazanij mayetok Mirna Dolina i z rozvidkoyu tut zaliznih rud Neznachni pokladi glinistogo zaliznyaku na livij storoni Kazennogo Torcya u b Gruzskij Vodyanij bilya hutora Mirna Dolina G Ternova viyavili brati Nosovi v 60 h rokah XIX stolittya Ruda zalyagala sharopodibnimi gnizdami Hutir Veselij v rizni chasi nazivavsya Veseloyu Goroyu Porukinim Zorya Vulicya v suchasnomu Krasnomu Limani de ranishe buv cej naselenij punkt nosit ostannye im ya Na pochatku HH stolittya tut bula dilyanka Grekova Starozhili rozpovidali sho v roki koli post Prem yer Ministra Rosijskoyi imperiyi zajmav P A Stolipin tut zhili greki i po vul Zorya u nih buv vlasnij kolodyaz Dlya vipasu ovec grekam bula dana velika teritoriya vid hutora Veselij vklyuchno do vitokiv strumka balki Vodyana tobto polovina teritoriyi ninishnogo mista Rodinske i na pivnich Po balci Vodyana z 1915 po seredinu 50 h rokiv pracyuvala napivkustarna shahta U Berestovij Harcizkij balci de zaraz stavki osvitlyuvachi shahti Krasnolimanska na pochatku HH stolittya buli zemli Shtal Zhiteli Krasnogo Limanu do sih pir ce misce nazivayut hutir Shtaleve Tam buv fruktovij sad O O Gapyeyev v svoyij roboti prisvyachenij geologiyi Grishinskogo vuglenosnogo rajonu 1927 rik vkazuye na staru shahtu bilya zlittya strumkiv balok Berestova Harcizka i Osikova Na zhal ani chasu koli shahta davala vugillya ani prizvisha vlasnika ani navit tochnogo miscya roztashuvannya danogo pidpriyemstva vstanoviti ne vdalosya Div takozh Shahti Krasnogo Limana Hutir v Osinovij balci sho nosiv u 20 30 ti roki HH stolittya nazvu Osinovaya Balka Osichki do seredini HH stolittya buv likvidovanij a zhiteli pereseleni v hutori na teritoriyi suchasnogo Krasnogo Limanu Bulo likvidovane i selo Mirna Dolina ale na zahid vid hutora Zorya z boku suchasnogo dachnogo selisha v seredini HH stolittya z yavilosya nevelichke selo Mirne Bezposeredno pered revolyuciyeyu 1917 roku v balci Vodyana zasnuvav vlasnij hutir zaliznichnik Muhanov yakij buduvav gilku Grishine Pokrovsk Dobropillya Ce rajon vul Shidna Informaciya pro hutir Muhanova vid miscevih zhiteliv Krasnogo Limanu bula pidtverdzhena spivrobitnikami Pokrovskogo istorichnogo muzeyu Piznishe hutir v pivdenno shidnij chastini suchasnogo Krasnogo Limanu nosiv najmenuvannya Kazennij Za selom v cih miscyah Kazennij lis Hutir Liman naselenij punkt v zahidnij chastini suchasnogo sela Vpershe vin zgaduyetsya v dokumentah seredini 20 h rokiv Za perekazami miscevih zhiteliv kolodyaz v Limani buv vikopanij v 1925 roci Pershij SOZ v Limani vinik v 1928 roci a kolgosp Liman z 50 h rokiv im S M Kirova na pochatku 30 h rokiv Na shid vid Limanu v 30 h rokah vinik hutir Vilnij na karti 1937 38 roku v ekspoziciyi Pokrovskogo istorichnogo muzeyu Veselij Vsi zaznacheni vishe hutora v 30 h rokah buli brigadami kolgospu Liman i vhodili do skladu Porukinskoyi silradi Do skladu yedinogo naselenogo punktu Krasnij Liman voni buli ob yednani v 40 h rokah XX stolittya Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni v Krasnomu Limani buli vidkriti pochatkova shkola v budivli silradi medpunkt klub zaraz zrujnovanij 2 rodhati silpo U spiskah naselenih punktiv Krasnoarmijskogo Pokrovskogo rajonu za 1951 1952 roki po Krasnolimanskyj silradi chislyatsya taki hutori sela i selisha centr silradi Krasnij Liman 202 dvori 857 chol hutori Rivnij Veselij Rodina tobto Batkivshina dav nazvu Rodinskij dilyanci vugilnogo rodovisha i mistu Rodinske Svitlij Lunacharskij Zrazkovij Zaporizhzhya Suheckij Razine i selisha shaht Rodinska 1 i Rodinska 2 Na teritoriyi silradi perebuvali kolgospi im Kirova po brigadi v Krasnomu Limani ta Rivnomu im Razina brigada kolgospu im Shorsa Razine Na teritoriyi silradi pracyuvali 2 pochatkovi seredni shkoli silskij klub silpo z 4 magazinami 2 feldsherskih medpunktu i 1 shahtnij likarskij zdorovpunkt Odna zi shkil znahodilasya v Krasnomu Limani mizh silradoyu i bratskoyu mogiloyu radyanskih voyiniv Zaraz tam pustir Shkola bula semirichnoyu i do 1954 roku tut navchalisya ne tilki miscevi diti a j priyizhdzhi z Rodinskogo U 1954 roci zavershivsya proces likvidaciyi Krasnolimanskoyi silradi Znahoditsya v Krasnomu Limani i vijskove pohovannya Vsogo v bratskij mogili v seli pohovani ostanki bilsh nizh 200 radyanskih voyiniv imena 65 z nih vdalosya identifikuvati Zgidno z danimi OBD Memorial datoyu zagibeli 60 pohovanih v Krasnomu Limani z 65 zaznachenij lyutij 1943 roku Sered zagiblih bagato voyiniv 7 yi okremoyi lizhno strileckoyi ta 9 yi gvardijskoyi tankovoyi brigad Ce pidrozdili dodani dlya prorivu 4 go gvardijskogo Kantemirivskogo tankovogo korpusu na Krasnoarmijske Pokrovsk v ramkah nastupalnoyi operaciyi radyanskih vijsk pid kodovoyu nazvoyu Stribok sho zakinchilasya povnim provalom NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya sela stanovilo 592 osobi z nih 50 34 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 48 65 rosijsku 0 51 virmensku ta 0 34 polsku movi Primitki Arhiv originalu za 9 grudnya 2017 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 I Vilson 1859 Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda SPb Nosov A A 1 j Nosov A A 2 j 1868 Opisanie Zapadnoj chasti Doneckogo kamenno ugolnogo kryazha SPb Gurov A V 1893 Gidrogeologicheskoe issledovanie izuchenie podzemnyh i rodnikovyh vod Pavlogradskogo i Bahmutskogo uezdov Ekaterinoslavskoj gubernii v vidu obvodneniya i orosheniya kraya s prilozheniem glavy o poleznyh iskopaemyh Otchet Ekaterinoslavskomu gubernskomu zemstvu H N I Spelt Prohodka plyvuna shahtoyu 3 na Novoekonomicheskom rudnike Donecko Grushevskogo Akcionernogo Obshestva kamennougolnyh i antracitovyh kopej Gornyj zhurnal 4 5 1916 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1913 god Ekaterinoslav 1914 Arhiv originalu za 10 grudnya 2017 Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Nemeckie voennye karty vtoroj mirovoj vojny onlajn Evropejskaya chast SSSR Trehkilometrovka Eto mesto Protokoly Grishinskogo rajsoveta 1928 g Gosudarstvennyj arhiv Doneckoj oblasti fond R 1475 opis 1 delo 100 Ekonomicheskaya spravka na proektiruemyj k organizacii Rodinskij poselkovyj sovet Krasnoarmejskogo rajona Stalinskoj oblasti Ekonomichesko territorialnye spravki selsovetov Krasnoarmejskogo rajona za 1951 god Gosudarstvennyj arhiv Doneckoj oblasti fond R 1475 opis 2 delo 103 Zadneprovskaya L D Popova O A 2001 Istoriya administrativno territorialnogo deleniya Doneckoj oblasti 1919 2000 Doneck Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 veresnya 2017 Ce nezavershena stattya z geografiyi Doneckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi