Балка Водяна балка системи річки Казенний Торець загальною протяжністю 8 5 км Витоки струмку балки Водяна знаходяться в

Балка Водяна — балка системи річки Казенний Торець загальною протяжністю 8,5 км. Витоки струмку балки Водяна знаходяться в районі міста Родинське Покровської міськради Донецької області, гирло — на північно-західній околиці смт Новоекономічне Покровського району. Впадає в струмок балки Грузська, ліву притоку річки Казенний Торець. Притоком струмка балки Водяна є струмок балки Осинова (Осинувата).

Балка Водяна
Витік
Гирло
Країни:	Україна
Регіон	Покровський район
Довжина	8,5 км

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Балка Водяна.

Балка Водяна, вид на став-освітлювач шахти «Капітальна»

Історичні назви

яр Брудний — характеризує стан ґрунту по балці;
балка Спірна — по балці проходила межа між землями селян Новоекономічного і поміщика М.Чапліна, а землі на межі часто були предметом суперечок між сусідями;
балка Водяна — характеризує водний режим по балці, оскільки тут відомі джерела, що б'ють і виходять з порід кам'яновугільної та пермської формацій.

Оскільки уздовж балки на протяжності бл. 6 км (з 8,5 км) розташоване велике село Красний Лиман, місцеві мешканці називають балку «Лиманською». Крім того, на початку ХХ століття її називали «балкою Муханова», оскільки тут був розташований хутір Муханова.

В межах міста Родинське яр Брудний на початку ХХ століття продовжувався на північ на 2-2,5 км від нинішніх витоків струмку балки (в районі міського ринку) — до району в 1 км на північний схід від станції Родинська. Називали це продовження «балкою Пасіка», оскільки в 30-ті роки тут була колгоспна пасіка.

По балці Водяна розташовані очисні споруди міста Родинське, ставок «Марково» (за селом Красний Лиман, знаходиться у занедбаному стані) і пруд-освітлювач шахти «Капітальна» (майже біля гирла). Біля ставку «Маркове» знаходиться Казенний ліс. По Осиновій балці є пруд-освітлювач шахти «Родинська», по Берестовій — освітлювачі шахти «Краснолиманська».

В долині балки Водяна знаходили залізну руду і кам'яне вугілля; останнє тут розробляли в кустарний і напівкустарний спосіб. Відомі шахти, що працювали у маєтку Мирна Долина (район ставку «Маркове»), на східній околиці села Красний Лиман і в 500 м від братської могили радянських воїнів і будівлі колишньої сільради. Рештки відвалу породи останньої шахти збереглися до наших днів (2017 рік). Працювала мала шахта і біля злиття струмків балок Осинова й Берестова — це в районі ставків-освітлювачів шахти «Краснолиманська».

Див. також

Шахти Красного Лимана

Примітки

. Архів оригіналу за 11 листопада 2020.
. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020.
Планы генерального межевание Екатеринославской губернии. Карты ПГМ Бахмутского уезда.
И.Вильсон (1859). Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Список населенных мест по сведениям 1859 года. СПб.
Луковенко С.П. . Архів оригіналу за 24 листопада 2020.
Носов А.А. (1-й), Носов А.А. (2-й) (1868). Описание Западной части Донецкого каменно-угольного кряжа. СПб.
Гуров А. В. (1893). Гидрогеологическое исследование (изучение подземных и родниковых вод) Павлоградского и Бахмутского уездов Екатеринославской губернии в виду обводнения и орошения края, с приложением главы о полезных ископаемых (Отчет Екатеринославскому губернскому земству). Х.
Н.И.Спельт. Проходка плывуна шахтою № 3 на Новоэкономическом руднике Донецко-Грушевского Акционерного Общества каменноугольных и антрацитовых копей // Горный журнал, № 4-5. 1916.
Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914.
Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.

[:0-1] . Архів оригіналу за 11 листопада 2020.

[:1-2] . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020.

[:3-3] Планы генерального межевание Екатеринославской губернии. Карты ПГМ Бахмутского уезда.

[4] И.Вильсон (1859). Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Список населенных мест по сведениям 1859 года. СПб.

[5] Луковенко С.П. . Архів оригіналу за 24 листопада 2020.

[:4-6] Носов А.А. (1-й), Носов А.А. (2-й) (1868). Описание Западной части Донецкого каменно-угольного кряжа. СПб.

[:5-7] Гуров А. В. (1893). Гидрогеологическое исследование (изучение подземных и родниковых вод) Павлоградского и Бахмутского уездов Екатеринославской губернии в виду обводнения и орошения края, с приложением главы о полезных ископаемых (Отчет Екатеринославскому губернскому земству). Х.

[:2-8] Н.И.Спельт. Проходка плывуна шахтою № 3 на Новоэкономическом руднике Донецко-Грушевского Акционерного Общества каменноугольных и антрацитовых копей // Горный журнал, № 4-5. 1916.

[9] Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914.

[10] Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.