Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Краси́лівка — село у Броварському районі Київської області. Село розташовано біля степової річки Рудки (інша назва — Красилівка, права притока р. Трубіж), яка впадає в річку Трубіж. Станом на 2003 рік загальна площа земель в адмінмежах — 3022,3 га, загальна площа населеного пункту 458,7 га. Входить до складу Калинівської селищної громади.
| село Красилівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Броварський | ||||
| Громада | Калинівська селищна громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1628 | ||||
| Населення | 3745 (01.01.2021) | ||||
| Площа | 5,89 км² | ||||
| Густота населення | 593,21 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 07451 | ||||
| Телефонний код | +380 4594 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°31′10″ пн. ш. 30°54′33″ сх. д. / 50.51944° пн. ш. 30.90917° сх. д.Координати: 50°31′10″ пн. ш. 30°54′33″ сх. д. / 50.51944° пн. ш. 30.90917° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 116 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | Красилівка, вул. С.Басова, 43 | ||||
| Карта | |||||
  Красилівка | |||||
 Красилівка | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Село засноване у XVII ст.
Динаміка населення
За даними перепису кількість населення в селі становила:
| Красилівка | 1897 | 1970 | 1989 | 2001 | 2003 | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна кількість | 1735 | 3217 | 3506 | 3494 | 3503 | |
| Дітей шкільного віку | 786 | |||||
| Пенсіонерів | 795 |
Символіка
Офіційно затвердженими символами села Красилівка є герб та хоругва.
Герб села: в щиті, перетятому червоним та зеленим, зображений срібний розквітлий конюшоподібний хрест. Щит обрамований декоративним картушем та увінчаний золотою сільською короною.
Хоругва села: прямокутне полотнище, що складається з двох рівних горизонтальних смуг — червоної та зеленої. В центрі розташований білий розквітлий конюшоподібний хрест.
Історія
Красилівка — це давня монастирська вотчина Києво-Печерської Лаври. Перша письмова згадка про неї походить з польської люстрації 1636 р. Першозасновником вважається легендарний Красило. За переписом 1666 р. тут платили податки 20 селянських дворів. Загальна площа землі в адмінмежах Красилівської сільської ради — 8162,9 га.
За Гетьманщини село було у складі Гоголівської сотні Київського полку.
Перші згадки про Красилівку зустрічаються у:
1680 році — в «Описанні Києво-Печерської Лаври» (наведена жалувана грамота царя Федора Олексійовича).
У матеріалах Центрального історичного архіву є записи за:
1737, 1741 роки — в «Исповедных розписях» (47 записів — поіменно записані селяни, які говіли в церкві);
1763 році — в «Ревизские сказки» (подвірно переписані всі чоловіки села, вказано їх вік та походження).
Згодом на ці землі прийшли козаки, що об'єдналися з требухівцями і прогнали монах, у користуванні козаків було 500 десятин землі. Пізніше з різних місцевостей приїхали «казенні» селяни, які зайняли 1800 десятин землі. Але «казенні» селяни були не спроможні обробляти землю, тому здавали її козакам, самі працювали на будівництві доріг. В цей час сіяли жито, овес, ячмінь, горох, гречку, просо, пізніше пшеницю. Картоплю вирощували тільки для себе, але до наступного врожаю її не вистачало. Городництвом не займались.
У селі було 40 млинів, над дорогою стояв шинок. Існує переказ, що відвідувачі шинка вживали нецензурні слова, саме тому і до сьогодення цей куток має назву «Матюхівщина».
XX сторіччя
На початку XX сторіччя селяни Антон Васильович Чуняк та Григорій Данилович Бровченко розповсюджували революційну літературу в селі, за що у 1905 році їх було засуджено і вислано. В село вони повернулись після революції 1917 року.
У 1921 році в селі організована комуна «Шлях освіти». У 1930 році було утворено 2 колгоспи «Червоний прапор» і «Нове життя».
Голодомор
У 1932—1933 році село було підпорядковано великодимерському району. Урожай хліба було повністю вивезено, що сприяло масовому голодуванню. Зі слів очевидців загинуло 70 % жителів села, встановлено лише 5 прізвищ загиблих.
Сьогодення
Станом на 2013 рік у селі налічується 1008 будинків та 145 квартир. Працюють: дитячий садок, школа, 2 бібліотеки, медична амбулаторія, лазня, перукарня, 12 закладів торгівлі. Місцеве населення займається переважно вирощуванням ранніх овочів, садівництвом. Місцеві жителі називають себе пучков'язами — в'яжуть городину в пучки і продають на ринках Києва.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3408 | 97.53% |
| російська | 79 | 2.26% |
| білоруська | 3 | 0.09% |
| болгарська | 1 | 0.03% |
| інші/не вказали | 3 | 0.09% |
| Усього | 3494 | 100% |
Назва
Існує три перекази щодо назви села:
- Першозасновника села звали Красило, тому село названо на його честь. За матеріалами статбюро Переяславського повіту від 1882 року.
- На землях села, заснованого монахами Києво-Печерської Лаври, стояло багато монастирських будівель, вкритих червоною бляхою і назва села може походити від «Красний дім» — «Красилівка».
- Біля Рудки стояв невеличкий хутір. Монахи, що тут жили, мали млин, який занесло в повінь. Після цього люди стали селитися ближче до дороги. Серед монахів була красива та знатна жінка — красна бариня, звідси можливо і пішла назва села.
Розташування, територіальний поділ
Красилівка розташована на відстані близько 36 км на північний схід від Києва.
Вулиці та кутки села, що зберегли старі назви: Горошкова, Димирська, Зацорківська, Ковальська, Комницька, Ладанська, Мертва (вулиця, що веде до сільського цвинтаря), Пугачова, Топорна, Шулявська, Броварський хутір та Раковий хутір.
Назви вулиць, які було змінено під час радянізації: Будьонного, Кірова, Комсомольська, Леніна, Орджонікідзе, Піонерська, Чехова, Щорса.
Вулиці, названі на честь жителів-героїв села:
- Дяченка — на честь Андрія Васильовича Дяченка, Героя Радянського Союзу, який загинув в роки війни.
- Басова — на честь Сергія Миколайовича Басова, воїна-інтернаціоналіста, кавалера ордена Червоної Зірки, який загинув під час Афганської війни.
Церкви
В селі три церкви. Свято-Михайлівський храм УПЦ. Настоятель: прот. Димитрій Ященко. Адреса храму: с. Красилівка, вул. Будівельників, 7.
Освіта
У 1884 р. школа розміщувалася у сільській хаті 9 на 9 аршинів. Навчала 75 учнів (лише хлопчики) вчителька — Ф. Булкіна, займалося 3 групи.
У 1889 р. в громадському будинку було засновано початкове однокласне училище. Навчала 15 дітей вчителька Матрона Карпівна Нестеровська, законовчителем працював О. М. Величковський. У 1915 р. згорів весь сільський куток, де стояла школа, нову будівлю навчального закладу почали будувати у 1909—1910 роках.
До 1941 р. директором школи працював Корній Іванович Аза, який загинув на фронті під час війни. До 1943 р. школа не працювала, дані про місце розташування школи відсутні. Після війни першим директором школи була місцева вчителька Мотря Василівна Зозуля. З 1950 р. до 1970 р. освітній заклад очолювали І. К. Рибак, П. П. Супрун, Д. М. Лисенко, П. І. Штефан, М. А. Вдовиченко.
У 1974 р. збудували двоповерхове приміщення середньої школи, одночасно в школі було відкрито музей бойової слави, у якому висвітлено фронтовий шлях 163-ї стрілецької дивізії 40-ї армії, що визволяла Красилівку від окупантів. У 1979 р. в Красилівській середній школі навчалися 532 учні, у заочній вечірній школі — 70.
З 1977 р. до 1998 р. освітнім закладом керували Л. С. Пономаренко, В. М. Хрипун, С. О. Шуневич, Є. В. Горенко. З 1998 р. директором Красилівської школи працює В. П. Гутор, викладають 33 вчителі. За період 1981—2001 рр. школу із золотими та срібними медалями закінчили 38 випускників.
У 2002/2003 навчальному році в школі навчались 516 учнів, педколектив налічував 32 осіб.
Функціонує заочна школа.
Відомі особистості
- Дяченко Андрій Васильович — Герой Радянського Союзу.
- Корнієнко Валентин Олексійович — український перекладач, член Національної спілки письменників України.
- Менжега Олександр Миколайович — український футболіст.
- — Герой Соціалістичної Праці.
- Пасічна Воліна Петрівна — перекладач.
- Різаненко Павло Олександрович — український правозахисник, громадський діяч, народний депутат України 7-го та 8-го скликань.
- Якубовський Володимир Омелянович — поет.
Спорт
В селі існує 2 футбольних клуби: «ФК Олімпік» та «ФК Красилівка».
Матч між ФК Олімпік та ФК Світильня | |||||||||||
 | |||||||||||
Гра на футбольному полі біля школи | |||||||||||
Галерея
с. Красилівка | |||||||||||
 |  | ||||||||||
Герб с. Красилівка на тлі прапора України біля водонапірної вежі | Храм Архангела Михаїла. | ||||||||||
Див. також
Джерела та література
- За ред. І. Л. Лікарчука. Заклади освіти Київщини: минуле та сучасне — К.: Вид. О. М. Ешке, 2002. — 528 с.
- І. Доцин. Історія поселень Броварського краю. Від стародавніх часів і до сьогодення. Книга третя. — Бровари.: Водограй, 2003. — 640 с. / Сер. «Броварська минувшина».
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 22 жовтня 2017.
- Сайт Красилівської сільської ради [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] Історія села
- Симовліка [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.] Сайт Красилівської сільської ради
- Красилівка [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] До нас, на Броварщину
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 1 листопада 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 1 листопада 2013.
- Красиве село — Красилівка [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] До нас на Броварщину
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 1 листопада 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Krasilivka Krasi livka selo u Brovarskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Selo roztashovano bilya stepovoyi richki Rudki insha nazva Krasilivka prava pritoka r Trubizh yaka vpadaye v richku Trubizh Stanom na 2003 rik zagalna plosha zemel v adminmezhah 3022 3 ga zagalna plosha naselenogo punktu 458 7 ga Vhodit do skladu Kalinivskoyi selishnoyi gromadi selo Krasilivka Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Brovarskij Gromada Kalinivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1628 Naselennya 3745 01 01 2021 Plosha 5 89 km Gustota naselennya 593 21 osib km Poshtovij indeks 07451 Telefonnij kod 380 4594 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 31 10 pn sh 30 54 33 sh d 50 51944 pn sh 30 90917 sh d 50 51944 30 90917 Koordinati 50 31 10 pn sh 30 54 33 sh d 50 51944 pn sh 30 90917 sh d 50 51944 30 90917 Serednya visota nad rivnem morya 116 m Misceva vlada Adresa radi Krasilivka vul S Basova 43 Karta Krasilivka Krasilivka Mapa Krasilivka u Vikishovishi Selo zasnovane u XVII st Dinamika naselennyaZa danimi perepisu kilkist naselennya v seli stanovila Krasilivka 1897 1970 1989 2001 2003 Zagalna kilkist 1735 3217 3506 3494 3503 Ditej shkilnogo viku 786 Pensioneriv 795SimvolikaOficijno zatverdzhenimi simvolami sela Krasilivka ye gerb ta horugva Gerb sela v shiti peretyatomu chervonim ta zelenim zobrazhenij sribnij rozkvitlij konyushopodibnij hrest Shit obramovanij dekorativnim kartushem ta uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Horugva sela pryamokutne polotnishe sho skladayetsya z dvoh rivnih gorizontalnih smug chervonoyi ta zelenoyi V centri roztashovanij bilij rozkvitlij konyushopodibnij hrest IstoriyaKrasilivka ce davnya monastirska votchina Kiyevo Pecherskoyi Lavri Persha pismova zgadka pro neyi pohodit z polskoyi lyustraciyi 1636 r Pershozasnovnikom vvazhayetsya legendarnij Krasilo Za perepisom 1666 r tut platili podatki 20 selyanskih dvoriv Zagalna plosha zemli v adminmezhah Krasilivskoyi silskoyi radi 8162 9 ga Za Getmanshini selo bulo u skladi Gogolivskoyi sotni Kiyivskogo polku Pershi zgadki pro Krasilivku zustrichayutsya u 1680 roci v Opisanni Kiyevo Pecherskoyi Lavri navedena zhaluvana gramota carya Fedora Oleksijovicha U materialah Centralnogo istorichnogo arhivu ye zapisi za 1737 1741 roki v Ispovednyh rozpisyah 47 zapisiv poimenno zapisani selyani yaki govili v cerkvi 1763 roci v Revizskie skazki podvirno perepisani vsi choloviki sela vkazano yih vik ta pohodzhennya Zgodom na ci zemli prijshli kozaki sho ob yednalisya z trebuhivcyami i prognali monah u koristuvanni kozakiv bulo 500 desyatin zemli Piznishe z riznih miscevostej priyihali kazenni selyani yaki zajnyali 1800 desyatin zemli Ale kazenni selyani buli ne spromozhni obroblyati zemlyu tomu zdavali yiyi kozakam sami pracyuvali na budivnictvi dorig V cej chas siyali zhito oves yachmin goroh grechku proso piznishe pshenicyu Kartoplyu viroshuvali tilki dlya sebe ale do nastupnogo vrozhayu yiyi ne vistachalo Gorodnictvom ne zajmalis U seli bulo 40 mliniv nad dorogoyu stoyav shinok Isnuye perekaz sho vidviduvachi shinka vzhivali necenzurni slova same tomu i do sogodennya cej kutok maye nazvu Matyuhivshina XX storichchya Na pochatku XX storichchya selyani Anton Vasilovich Chunyak ta Grigorij Danilovich Brovchenko rozpovsyudzhuvali revolyucijnu literaturu v seli za sho u 1905 roci yih bulo zasudzheno i vislano V selo voni povernulis pislya revolyuciyi 1917 roku U 1921 roci v seli organizovana komuna Shlyah osviti U 1930 roci bulo utvoreno 2 kolgospi Chervonij prapor i Nove zhittya Golodomor U 1932 1933 roci selo bulo pidporyadkovano velikodimerskomu rajonu Urozhaj hliba bulo povnistyu vivezeno sho spriyalo masovomu goloduvannyu Zi sliv ochevidciv zaginulo 70 zhiteliv sela vstanovleno lishe 5 prizvish zagiblih Sogodennya Stanom na 2013 rik u seli nalichuyetsya 1008 budinkiv ta 145 kvartir Pracyuyut dityachij sadok shkola 2 biblioteki medichna ambulatoriya laznya perukarnya 12 zakladiv torgivli Misceve naselennya zajmayetsya perevazhno viroshuvannyam rannih ovochiv sadivnictvom Miscevi zhiteli nazivayut sebe puchkov yazami v yazhut gorodinu v puchki i prodayut na rinkah Kiyeva NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 3408 97 53 rosijska 79 2 26 biloruska 3 0 09 bolgarska 1 0 03 inshi ne vkazali 3 0 09 Usogo 3494 100 NazvaIsnuye tri perekazi shodo nazvi sela Pershozasnovnika sela zvali Krasilo tomu selo nazvano na jogo chest Za materialami statbyuro Pereyaslavskogo povitu vid 1882 roku Na zemlyah sela zasnovanogo monahami Kiyevo Pecherskoyi Lavri stoyalo bagato monastirskih budivel vkritih chervonoyu blyahoyu i nazva sela mozhe pohoditi vid Krasnij dim Krasilivka Bilya Rudki stoyav nevelichkij hutir Monahi sho tut zhili mali mlin yakij zaneslo v povin Pislya cogo lyudi stali selitisya blizhche do dorogi Sered monahiv bula krasiva ta znatna zhinka krasna barinya zvidsi mozhlivo i pishla nazva sela Roztashuvannya teritorialnij podilKrasilivka roztashovana na vidstani blizko 36 km na pivnichnij shid vid Kiyeva Vulici ta kutki sela sho zberegli stari nazvi Goroshkova Dimirska Zacorkivska Kovalska Komnicka Ladanska Mertva vulicya sho vede do silskogo cvintarya Pugachova Toporna Shulyavska Brovarskij hutir ta Rakovij hutir Nazvi vulic yaki bulo zmineno pid chas radyanizaciyi Budonnogo Kirova Komsomolska Lenina Ordzhonikidze Pionerska Chehova Shorsa Vulici nazvani na chest zhiteliv geroyiv sela Dyachenka na chest Andriya Vasilovicha Dyachenka Geroya Radyanskogo Soyuzu yakij zaginuv v roki vijni Basova na chest Sergiya Mikolajovicha Basova voyina internacionalista kavalera ordena Chervonoyi Zirki yakij zaginuv pid chas Afganskoyi vijni CerkviV seli tri cerkvi Svyato Mihajlivskij hram UPC Nastoyatel prot Dimitrij Yashenko Adresa hramu s Krasilivka vul Budivelnikiv 7 OsvitaU 1884 r shkola rozmishuvalasya u silskij hati 9 na 9 arshiniv Navchala 75 uchniv lishe hlopchiki vchitelka F Bulkina zajmalosya 3 grupi U 1889 r v gromadskomu budinku bulo zasnovano pochatkove odnoklasne uchilishe Navchala 15 ditej vchitelka Matrona Karpivna Nesterovska zakonovchitelem pracyuvav O M Velichkovskij U 1915 r zgoriv ves silskij kutok de stoyala shkola novu budivlyu navchalnogo zakladu pochali buduvati u 1909 1910 rokah Do 1941 r direktorom shkoli pracyuvav Kornij Ivanovich Aza yakij zaginuv na fronti pid chas vijni Do 1943 r shkola ne pracyuvala dani pro misce roztashuvannya shkoli vidsutni Pislya vijni pershim direktorom shkoli bula misceva vchitelka Motrya Vasilivna Zozulya Z 1950 r do 1970 r osvitnij zaklad ocholyuvali I K Ribak P P Suprun D M Lisenko P I Shtefan M A Vdovichenko U 1974 r zbuduvali dvopoverhove primishennya serednoyi shkoli odnochasno v shkoli bulo vidkrito muzej bojovoyi slavi u yakomu visvitleno frontovij shlyah 163 yi strileckoyi diviziyi 40 yi armiyi sho vizvolyala Krasilivku vid okupantiv U 1979 r v Krasilivskij serednij shkoli navchalisya 532 uchni u zaochnij vechirnij shkoli 70 Z 1977 r do 1998 r osvitnim zakladom keruvali L S Ponomarenko V M Hripun S O Shunevich Ye V Gorenko Z 1998 r direktorom Krasilivskoyi shkoli pracyuye V P Gutor vikladayut 33 vchiteli Za period 1981 2001 rr shkolu iz zolotimi ta sribnimi medalyami zakinchili 38 vipusknikiv U 2002 2003 navchalnomu roci v shkoli navchalis 516 uchniv pedkolektiv nalichuvav 32 osib Funkcionuye zaochna shkola Vidomi osobistostiDyachenko Andrij Vasilovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Korniyenko Valentin Oleksijovich ukrayinskij perekladach chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Menzhega Oleksandr Mikolajovich ukrayinskij futbolist Geroj Socialistichnoyi Praci Pasichna Volina Petrivna perekladach Rizanenko Pavlo Oleksandrovich ukrayinskij pravozahisnik gromadskij diyach narodnij deputat Ukrayini 7 go ta 8 go sklikan Yakubovskij Volodimir Omelyanovich poet SportV seli isnuye 2 futbolnih klubi FK Olimpik ta FK Krasilivka Match mizh FK Olimpik ta FK Svitilnya Gra na futbolnomu poli bilya shkoliGalereyas Krasilivka Gerb s Krasilivka na tli prapora Ukrayini bilya vodonapirnoyi vezhi Hram Arhangela Mihayila Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Dzherela ta literaturaZa red I L Likarchuka Zakladi osviti Kiyivshini minule ta suchasne K Vid O M Eshke 2002 528 s I Docin Istoriya poselen Brovarskogo krayu Vid starodavnih chasiv i do sogodennya Kniga tretya Brovari Vodograj 2003 640 s Ser Brovarska minuvshina Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 18 sichnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2017 Sajt Krasilivskoyi silskoyi radi 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Istoriya sela Simovlika 2 listopada 2013 u Wayback Machine Sajt Krasilivskoyi silskoyi radi Krasilivka 3 listopada 2013 u Wayback Machine Do nas na Brovarshinu Arhiv originalu za 3 listopada 2013 Procitovano 1 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 3 listopada 2013 Procitovano 1 listopada 2013 Krasive selo Krasilivka 3 listopada 2013 u Wayback Machine Do nas na Brovarshinu Arhiv originalu za 2 listopada 2013 Procitovano 1 listopada 2013