Ко́сівська мальо́вана кера́міка — традиційний народний гуцульський промисел, один з різновидів української кераміки. Відома своїми гончарними виробами: різноманітним посудом, дитячими забавками, сувенірами, пічними кахлями, декоративними плитками. Вирізняється складною технологією виготовлення та особливими малюнками. Традиційно до косівської кераміки включають також кераміку села Пістинь, яка нічим не відрізняється від косівської.
Традиція косівської мальованої кераміки | |
---|---|
Tradition of Kosiv painted ceramics | |
Світова спадщина | |
Зібрання української кераміки ХІХ ст. музею міста Санок, Польща | |
48°18′54″ пн. ш. 25°05′43″ сх. д. / 48.31500° пн. ш. 25.09528° сх. д. | |
Країна | Україна |
Тип | Нематеріальна спадщина |
Ідентифікатор | 01456 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 2019 (43 сесія) |
Косівська мальована кераміка у Вікісховищі |
Місто Косів знаходиться на межі етнокультурних регіонів Покуття та Гуцульщина, гуцули з навколишніх сіл приходили до міста на ярмарки і продавали тут свої ремісничі вироби. Тому іноді косівську кераміку називали гуцульською або покутською.
12 грудня 2019 року Косівську мальовану кераміку внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.
Історія
Околиці Косова Івано-Франківської області багаті на глину та білий кремнеземний пісок, тож гончарство тут розвивалось з давніх часів. Становлення гуцульської кераміки відбувалося з XV ст., але найвідомішою стала косівська кераміка, що отримала свою назву від місця її створення. У багатьох селах Гуцульщини основним ремеслом було гончарство, що дозволило місцевим майстрам швидко розвинутись та набути свого особливого, унікального стилю. Цей стиль розвивався, утворюючи нові види техніки виготовлення та розпису.
Гуцули створили у басейні верхів’я Пруту самобутню регіональну культуру, яка складається з унікальних ремесел, таких як кераміка, різьблені та дерев’яні вироби з інкрустацією, різноманітні тканини та металеві вироби, а також музичні інструменти та народні традиції.
Гуцульські майстри виробляли горщики, глечики, миски, горнятка — весь необхідний домашній посуд. Але ужитково-декоративна кераміка, якою ми знаємо її сьогодні, набула свого розвою наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Це були здебільшого підсвічники та кахлі. Кахлеві печі косівського виробництва охоче ставилися не лише на Гуцульщині, а й у Румунії та Угорщині. Найдавніші косівські кахлі зберігаються у музеях Бухареста та Відня. Гончарні вироби оздоблювались поливянними малюнками різного виду: стилізованими зображеннями квітів, дерев, тварин (коня, оленя, ведмедя, птахів), різноманітних людських типів (мисливець, вояк, поштар, музика тощо), святих (найчастіше св. Юрій та св. Миколай). Нерідко на кахлях змальовували цілі побутові сценки (полювання, музикування, ін).
Імена гончарів XVIII ст. залишаються невідомими, але наприкінці ХІХ ст. в Косові було близько 20 гончарів. Найвидатнішим з них був Олекса Бахматюк (у пол. джерелах Aleksander Bachmiński, Bachmatnik), який жив у 1820—1882 роках. Його вироби були помічені вже під час виставки у Львові 1877 року. На етнографічній виставці в Коломиї 1880 року представлені ним керамічні вироби зацікавили цісаря Франца-Йосифа, який не лише придбав у нього кахляну піч для Шенбрунна, а й дав «значну грошову пожертву». Народна традиція зробила з Бахматюка мудреця, який «знав усе», але через заздрість алхіміка приховував свою мудрість від людей.
Петро Баранюк (пол. Piotr Baranowski) був художником, який конкурував з Бахматюком. Інші наслідували стиль творів Бахматюка чи Баранюка. Деякі гончарі виготовляли неполіровану кераміку або кераміку, прикрашену простими геометричними візерунками.
Наприкінці ХІХ ст., з ініціативи Людвіка Вержбіцького, який був співзасновником і віце-президентом Промислового музею у Львові, ця установа випустила серію альбомів під назвою «Візерунки домашньої промисловості на Русі» (пол. Wzory przemysłu domowego na Rusi). Одна з них — «Глиняні вироби селян на Русі — (горщики з Косова)» — містила літографії, на яких зображені вироби гончарів Косова. Вони надійшли як із колекції Промислового музею, так і зі збірки Музею Дідушицького. Альбоми видані накладом 300 примірників, частину з яких розіслали по музеях. «Візерунки» також використовувалися галицькими промисловими школами для підтримки та популяризації зникаючих ремісничих традицій.
Після того, як радянська влада знищила приватних майстрів, створена 1922 року спілка «Гуцульське мистецтво» знайшла своє продовження в артілі ім. Т. Г. Шевченка. Згодом також утворилася фабрика «Гуцульщина» та художні майстерні Художнього фонду УРСР.
В 1957 році Г. і М. Розщиб'юки стали ініціаторами організації виробництва кераміки у новоствореному гончарному цеху фабрики художніх виробів ім. Т. Г. Шевченка.
В 1959 році в Косівському училищі прикладного мистецтва (тепер КДІПДМ ЛНАМ) було відкрито відділ художньої кераміки. В основу його специфіки покладено кращі досягнення мистецького спадку гончарства Косова, Пістиня та Кутів.
У 1960 році у Косові організований Художній Фонд УРСР при Спілці художників. У 1968 році організовано художньо-виробничий комбінат Художнього Фонду УРСР.
Починаючи з 1981 р. на базі Івано-Франківської Спілки художників утворилась Косівська організація Спілки художників, що дало змогу митцям працювати окремо, маючи свої осередки.
Особливості технології
Кераміка, декорована характерним для гуцулів способом, називається напівмайолікою.
Техніка виготовлення Косівської кераміки — «ритування» або «гравіювання» — це розпис покритого білою глиною і підсушеного виробу. Після першого випалювання у гончарній печі на виріб наноситься розпис зеленою, коричневою, жовтою, рідше синьою фарбами (білої глазурі ніколи не було, лише білий ангоб — до випалювання). Виріб покривається прозорою глазур'ю і випалюється вдруге. Така техніка є унікальною і єдиною у світі.
На глині майстри фактично малюють історію краю. Використовують лише три кольори: зелений, жовтий, коричнево-червоний і зрідка додають сині вкраплення. Білий або кремовий колір фону є поверхнею для орнаменту. Традиційно використовується свинцева глазур, яка в процесі випалу набуває жовтуватого кольору залежно від фону.
У декоративному оздобленні керамічних виробів відображається рослинний і тваринний світ, жанрові композиції з міфологічною, релігійною й побутовою тематикою, сцени праці та свят, звичаїв та обрядів гуцулів. Геометричний орнамент, що вільно й легко лягає на форму виробів, підкреслює їх об'єми. Легкість малюнка не заважає сприймати пластику форм, орнаменти й сюжетно-тематичні композиції неповторні. Майстер ретельно вимальовує кожен елемент за власним стилем і колоритом. Ще Косівську кераміку відрізняють «фарбові сльозинки» — невеличкі патьоки фарби.
Приклади створення тарілки
1: Спочатку формується виріб із глини. Готова форма висихає протягом доби. Далі вона вкривається білим тлом і знову сушиться. Орнаменти наносяться у притаманній для косівської кераміки техніці ритування. Окремі елементи заповнюються коричневим ангобом (фарба на основі рідкої глини природного кольору або забарвленого пігментом). Утильний випал проводиться під температурі 900—950 °C. Далі орнаменти розмальовуються підполив'яними фарбами жовтого і зеленого кольорів. Деякі майстри вкраплюють подекуди синій колір, який пожвавлює і надає виробу холоднуватого відтінку. Втім, робиться це вкрай обережно, щоби не спотворити традиційної зеленкуватої гами. Зверху виріб вкривається прозорою глазур'ю і ставиться в піч на глазурований випал при температурі 950—1000 °C.
2: Посудина просушується, доки на ній не залишиться чітких слідів. Потім її обмазують білою фаянсовою глиною і стилосом наносять візерунки. На прикрашену частину наносять мати-й-мачуху, а місця, які мають бути коричневими, пензликом покривають вохрою (глиною, забарвленою оксидом заліза). Після висихання посудину обпалюють. Після випалу на позначені грифелем місця наносять жовтий і зелений кольори, потім глазурують і знову випалюють. Для топлення використовується спеціальна піч з димарем, яка могли бути з цегли, але найчастіше їх робили з річкового каміння, обмащеного зсередини глиною.
Сучасність
У 1990-х роках кераміка як мистецтво вижила завдяки цеховому виробництву при Косівській регіональній організації Національної спілки художників України (голова Іван Кочержук).
Кафедра декоративно-прикладного мистецтва Косівського інституту забезпечує безперервність поколінь майстрів та носіїв та несе особливу відповідальність за підтримку традиції, зберігаючи традиційний технологічний цикл (гончарні колеса, глина, інструменти та гончарні печі).
Популяризуючи кераміку задля обґрунтування заявки до ЮНЕСКО, місцеві майстри провели інформаційну кампанію, розробили рекламу, фотоілюстрації, відеофільм тощо.
Підтриманням традиції займаються БО «Благодійний фонд „Автентика Гуцульщини“», Косівська регіональна організація Національної спілки художників України, відділ культури Косівської РДА, Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ, Вербовецька сільська рада, Національний природний парк «Гуцульщина» та інші організації.
Розвивається малий бізнес місцевих гончарів. Найвідоміші творчі майстерні Косова: Валентини Джуранюк, Уляни Шкром'юк, подружжя Романа та Людмили Якібчуків, подружжя М. і Г. Трушиків, Юрія Стрипка, Василя Стрипка, Петра Данчука, подружжя М. та М. Скорецьких, Надії Вербівської, Григорія Колоса, Ірини Заячук-Серьогіної.
У 2019 році в Косові було близько 70 гончарів. Багато з них закінчили місцевий інститут, який є філією Львівської академії образотворчого мистецтва. Більшість із них працюють у власних майстернях, а деякі (близько 20) у керамічній майстерні Косівського відділення Національної спілки художників України. Невелика група людей — аматори. Окрему групу становлять майстри, що виготовляють кахлі. Вони працюють сім'ями або групами в ремісничих майстернях. Ремісники продають свої вироби в невеликих крамничках, а самі майстерні побудовані в колишніх господарських будівлях.
В часи незалежності керамічний цех у Косові певний час не працював через відсутні можливості переробки місцевої сировини. Після внесення традиції до списку ЮНЕСКО вдалося замкнути повний цикл виробництва кераміки, доставивши до регіону необхідне обладнання у червні 2022 року.
Проводяться виставки і фестивалі, серед яких найвідомішим є Мальований дзбаник.
Косівський музей Гуцульщини є філією Музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, що знаходиться в Коломиї, та був заснований у 1969 році. Колекції музею налічують близько п'яти тисяч експонатів: скульптура, кераміка, шкіра та метал, гуцульський одяг і вишивка. У 2020 році музей став переможцем конкурсу, в рамках якого реалізовано проєкт «Інтерактивний музей» — популяризація традиції косівської кераміки шляхом модернізації частини експозиції. Виставку відкрито у 2022 році.
Найбільша колекція гуцульського мистецтва в Польщі знаходиться в Історичному музеї в Сяноку.
Етнографічний музей у Вроцлаві має колекцію гуцульських ремесел, серед якої керамічні посудини ручної роботи в техніці напівмайоліки з характерним декором та насиченими кольорами. Переважна їх більшість походить з першої половини ХХ століття і включає як ужитковий, так і декоративний посуд: миски, тарілки, блюдця, глечики, пляшки, вази, свічники, підсвічники, ємності для горілки та вина. Деякі посудини позначені кирилицею.
Визнання нематеріальною культурною спадщиною
У 2008 році Україна приєдналася до [en] про охорону нематеріальної культурної спадщини, прийнятої державами-членами ЮНЕСКО у 2003 році.
У 2012 році Косівська кераміка разом з деякими іншими видами мистецтва була номінована до списку нематеріальної культурної спадщини людства, проте схвалення тоді отримав лише Петриківський розпис.
12 лютого 2018 року Міністерство культури затвердило національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України, до якого ввійшли дев'ять найменувань, у тому числі і традиція Косівської мальованої кераміки (ареал сучасного побутування — Івано-Франківська область).
12 грудня 2019 року Косівську мальовану кераміку внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства, чим підтверджено безперервність цієї традиції та її активний розвиток у сучасному світі.
Відомі майстри
- Олекса Бахматюк
- Петро Кошак
- Павлина Цвілик
- Михайло Рощиб'юк
|
|
Галерея
- Гуцульська груба, обкладена кахлями 1874 р. Музей Івана Франка в с. Криворівня
- Сувенірний ходак-постолик (кінець 1960-х років)
- Вазочка-келишок (кінець 1960-х років)
- Гуцульський п'єц (піч) початку XX ст.
- Косівська кераміка. 2007 рік
- Глечик з кришкою майстерні «Кераміка сім'ї Троць»
- Косівський розпис: срібна монета НБУ 10 гривень. Реверс
- Поштова марка України «Кахля», 2009 рік
- З альбому 1882 р.
- З альбому 1882 р.
- З альбому 1882 р.
-
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Династія косівських гончарів Совіздранюків-Цвіликів. Час i Події. Процитовано 3 січня 2022.
- [1], Natalia Tarkowska, "Ceramika Pokucka - ukraińskie dziedzictwo UNESCO z polskimi korzeniami"
- . Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття | Коломия Івано-Франківська область Україна. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
- Ceramika pokucka
- . Zaxid.net. 13.12.2019. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 13.12.2019.
- CERAMIKA HUCULSKA. artinfo.pl (пол.).
- Wyroby gliniane włościan na Rusi - (naczynia z Kossowa), Lwów: Muzeum Przemysłowe we Lwowie, 1882
- T. Seweryn, O sławnym garncarzu polskim Aleksandrze Bachmińskim, recte Bachmaniuk, „Rzeczy Piękne”, 1925, nr 4, s. 80 (пол.).
- Wzory Przemysłu Domowego Włościan na Rusi („Wzory”), Lwów 1880–1889 – visualheritage.eu (pl-PL)
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- Історія Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України [ 29 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Ziemlańska, Aleksandra (25 січня 2022). Intrygujące!„Mistrzowska ceramika huculska”. Muzeum Narodowe we Wrocławiu (pl-PL) . Процитовано 9 вересня 2023.
- . КУРС. 13.12.2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13.12.2019.
- . Центр Української Культури та Мистецтва. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13.12.2019.
- Wyroby gliniane włościan na Rusi - (naczynia z Kossowa), Lwów: Muzeum Przemysłowe we Lwowie, 1882
- . ДТ. 12 липня 2019. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 13.12.2019.
- . Косівська центральна районна бібліотека. 2013. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13.12.2019.
- Representative List. Nomination file No. 01456 for inscription in 2019 on the Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity
- [2], Natalia Tarkowska, "Ceramika Pokucka - ukraińskie dziedzictwo UNESCO z polskimi korzeniami"
- Косівська кераміка оживе: у місті відновлять виробництво кахлів. УП:Життя. 30 червня 2022. Процитовано 30.06.2022.
- . КУРС. 27.09.2015. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13.12.2019.
- Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини (англ.)
- Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини | Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття | Коломия Івано-Франківська область Україна
- У Косівському музеї експозицію кераміки доповнять інтерактивом. (укр.), 2 вересня 2020
- У Косові стартує проєкт «Інтерактивний музей», присвячений місцевій кераміці (укр.), 3 вересня 2020
- На Косівщині відкрили інтерактивний музей косівської кераміки, 8 лютого 2021
- Постійне представництво України при ЮНЕСКО - Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=
() - . Depo.Закарпаття. 26 лютого 2018. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13.12.2019.
- . УНІАН. 13 грудня 2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- M. Grabski, Kolekcja ceramiki pokuckiej, „Rocznik Muzeum Etnograficznego im. Seweryna Udzieli w Krakowie”, 2009, t. 15: Przewodnik. Annual Review of Museum Anthropology (пол.).
- Ziemlańska, Aleksandra (21 квітня 2020). W kolorach bieli, żółci, zieleni, brązu…. Muzeum Narodowe we Wrocławiu (pl-PL) . Процитовано 9 вересня 2023.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Косівська мальована кераміка |
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 13 грудня 2019. Ukraine. Inscribed in 2019 (14.COM) on the Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity (ich.unesco.org)
- Ірина Бекетова. Традиція косівської мальованої кераміки
- . Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
- . Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
- . Музей Івана Гончара. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- . 0342.ua. 22 липня 2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- . МЗС України. 13 грудня 2019. Архів оригіналу за 19 грудня 2019.
- Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
- Традиція косівської мальованої кераміки. Національна історична бібліотека України
Відео
- Карта Прикарпаття. Косівська Кераміка на YouTube
- Культивація. Косівська кераміка на YouTube
- Косівська кераміка гуцулів на YouTube
- Косівська кераміка ручний розпис на YouTube
Фейсбук
- Фестиваль «Мальований дзбаник» у місті Косів у соцмережі «Facebook»
- Косівська мальована кераміка від сім'ї Кушнір у соцмережі «Facebook»
Література
- Баран Р. Неперевершені кахлі Бахматюка: [190 р. класика гуцул. кераміки О. Бахматюка (1820—1882)] / Р. Баран] // Галичина. — 2010. — 11 груд. — С. 6
- Гоберман Д. Мотиви гуцульського керамічного розпису. Київ: Дух і літера, 2005. 180 с.
- Гринюк М. Каталог творчих робіт: кераміка [Альбом] / М. Гринюк. — Косів, 2009
- Гринюк М. Спадкоємиця славетної династії: [керамік Ірина Цвілик-Серьогіна] / М. Гринюк // Гуцул. край. — 2010. — 15 жовт. — С. 4
- Елементи Нематеріальної Культурної Спадщини України / М-во культури України, Український культурний фонд ; наук. ред.: В. В. Телеуця, Л. М. Снігирьова. — Вінниця: Твори, 2018. — 145, [6] с. : іл.
- Івашків Г., Лозинський Т. Мальована кераміка Косова і Пістиня ХІХ — початку ХХ століть. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ. 2012. 408 с.
- Ілюк І. Доробок родини Гривінських / І. Ілюк // Гуцули і Гуцульщина. — 2012. — № 2 (6). — С. 30
- Качкан В. Барви веселки: Оповіді про народних майстрів / В. Качкан. — К.: Молодь, 1981. — 168 с.
- Колупаєва А. Українські кахлі XIV — початку XX ст.: Історія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість. Львів: НАН України, Інститут народознавства, 2006. 384 с., іл.
- Кудрицький В. Мистецтво України: біограф. довід. / А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. — К.: Укр. енциклопедія, 1997. — 700 с.
- Лащук Ю. Кераміка. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження / Ю. Лащук. — К.: Наук. думка, 1987. — С. 405—410
- Лащук Ю. Покутська кераміка. Опішнє: Українське народознавство, 1998. 160 с., іл.
- Мальована кераміка Косова і Пістиня ХІХ — початку ХХ століть: [альбом]. — Львів, 2012
- Мисюк І. Не змовкає гончарний круг: [заслуж. майстер народ. тв.. -ті, керамік Василь Стрипко] / І. Мисюк // Гуцул. край. — 2010. — 26 листоп. — С. 7
- Молинь В. Маємо потужний творчий потенціал: [про Косівську регіонал. організ. НСХ України] / В. Молинь // Гуцул. край. — 2012. — 19 жовтн.
- Народне мистецтво. Гуцульщина: історико-етнографічне дослідження. — К.: Наук. думка, 1987. — С. 363—451
- Пасимок Т. Три дівчини «підірвали» Косів: [виставка робіт студенток 5 курсу КІПДМ ЛНАМ] / Т. Пасимок // Косів. передзвін. — 2012. — 26 трав.
- Слободян О. Гончарні осередки та майстри Гуцульщини і покуття ХІХ-ХХ ст. // Домашевський М., Библюк Н. Історія Гуцульщини. Т. VI. — Л., 2001. — С. 417—435
- Соломченко О. Народні таланти Прикарпаття / О. Соломченко. — К.: Мистецтво, 1989
- Соломченко О. Сучасні художні промисли Прикарпаття / О. Соломченко. — К.: Знання, 1979. — 31 с.
- Ткачук О. Косівська кераміка — у переліку культурної спадщини України [традиц. ремесло Карпат. регіону XVI-ХХ ст. (ареал — м. Косів; носій КІДПМ ЛНАМ)] // О. Ткачук. — Захід. — 2013. — 10 січ. — С.2
- Хохлова Е. Производство художественной керамики / Е. Хохлова. — М.: Лёгкая индустрия, 1978. — 96 с.
- Янко Т. Гуцульські Кахлі // Домашевський М., Библюк Н. Історія Гуцульщини. Т. VI. — Л.: Логос, 2001. — С. 436—456
- Яновський М. Срібна пряжка: [розповіді про народних митців] / М. Яновський. — Ужгород: Карпати, 1980. — 216 с.
- Кушнір, О. «Типологія косівських мальованих полив'яних глиняних виробів другої половини ХХ століття.» МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія 7 (2010): 263—268.
- Кірсанова, О. В. «Вплив декоративного мистецтва на формування національної свідомості молодших школярів на уроках вивчення косівської кераміки.» Педагогічний дискурс 3 (2008): 96-100.
- Іванчук М. Педагогічна діяльність Євгена Сагайдачного в контексті розвою косівської мистецької школи // Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 33 (2017). — С. 247—251.
- Halko, Oksana. «Керамічні предмети побуту українців галицького містечка міжвоєнного періоду в колекції Національного музею народної архітектури та побуту України.» Науковий щорічник «Історія релігій в Україні». Інститут релігієзнавства–філія Львівського музею історії 27-2 (2017).
- Янощак-Пшибила, О. Я. «Формування коломийського стилю в кераміці.» Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство 1 (2012): 209—213.
- Мотиль, Роман. «Українська художня кераміка середини ХХ—початку ХХІ століття: історіографія та методика дослідження.» Народознавчі зошити 1 (2016): 92-98.
- Слободян, Олег. «Роль Косівської мистецької школи у розвитку декоративно-прикладного мистецтва на Гуцульщині другої половини ХХ ст.» Вісник Львівської національної академії мистецтв 24 (2013): 94-102.
- Визір, Н. Ф. «Юрій Лащук — легенда української керамології.» Гуржіївські історичні читання 5 (2012): 138—139.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko sivska malo vana kera mika tradicijnij narodnij guculskij promisel odin z riznovidiv ukrayinskoyi keramiki Vidoma svoyimi goncharnimi virobami riznomanitnim posudom dityachimi zabavkami suvenirami pichnimi kahlyami dekorativnimi plitkami Viriznyayetsya skladnoyu tehnologiyeyu vigotovlennya ta osoblivimi malyunkami Tradicijno do kosivskoyi keramiki vklyuchayut takozh keramiku sela Pistin yaka nichim ne vidriznyayetsya vid kosivskoyi Tradiciya kosivskoyi malovanoyi keramikiTradition of Kosiv painted ceramics Svitova spadshinaZibrannya ukrayinskoyi keramiki HIH st muzeyu mista Sanok Polsha48 18 54 pn sh 25 05 43 sh d 48 31500 pn sh 25 09528 sh d 48 31500 25 09528Krayina UkrayinaTipNematerialna spadshinaIdentifikator01456RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2019 43 sesiya misto Kosiv na karti Ukrayini Kosivska malovana keramika u Vikishovishi Misto Kosiv znahoditsya na mezhi etnokulturnih regioniv Pokuttya ta Guculshina guculi z navkolishnih sil prihodili do mista na yarmarki i prodavali tut svoyi remisnichi virobi Tomu inodi kosivsku keramiku nazivali guculskoyu abo pokutskoyu 12 grudnya 2019 roku Kosivsku malovanu keramiku vneseno do Reprezentativnogo spisku YuNESKO nematerialnoyi kulturnoyi spadshini lyudstva IstoriyaOkolici Kosova Ivano Frankivskoyi oblasti bagati na glinu ta bilij kremnezemnij pisok tozh goncharstvo tut rozvivalos z davnih chasiv Stanovlennya guculskoyi keramiki vidbuvalosya z XV st ale najvidomishoyu stala kosivska keramika sho otrimala svoyu nazvu vid miscya yiyi stvorennya U bagatoh selah Guculshini osnovnim remeslom bulo goncharstvo sho dozvolilo miscevim majstram shvidko rozvinutis ta nabuti svogo osoblivogo unikalnogo stilyu Cej stil rozvivavsya utvoryuyuchi novi vidi tehniki vigotovlennya ta rozpisu Guculi stvorili u basejni verhiv ya Prutu samobutnyu regionalnu kulturu yaka skladayetsya z unikalnih remesel takih yak keramika rizbleni ta derev yani virobi z inkrustaciyeyu riznomanitni tkanini ta metalevi virobi a takozh muzichni instrumenti ta narodni tradiciyi Kosivshina Guculski majstri viroblyali gorshiki glechiki miski gornyatka ves neobhidnij domashnij posud Ale uzhitkovo dekorativna keramika yakoyu mi znayemo yiyi sogodni nabula svogo rozvoyu naprikinci XVIII na pochatku XIX st Ce buli zdebilshogo pidsvichniki ta kahli Kahlevi pechi kosivskogo virobnictva ohoche stavilisya ne lishe na Guculshini a j u Rumuniyi ta Ugorshini Najdavnishi kosivski kahli zberigayutsya u muzeyah Buharesta ta Vidnya Goncharni virobi ozdoblyuvalis polivyannimi malyunkami riznogo vidu stilizovanimi zobrazhennyami kvitiv derev tvarin konya olenya vedmedya ptahiv riznomanitnih lyudskih tipiv mislivec voyak poshtar muzika tosho svyatih najchastishe sv Yurij ta sv Mikolaj Neridko na kahlyah zmalovuvali cili pobutovi scenki polyuvannya muzikuvannya in Imena gonchariv XVIII st zalishayutsya nevidomimi ale naprikinci HIH st v Kosovi bulo blizko 20 gonchariv Najvidatnishim z nih buv Oleksa Bahmatyuk u pol dzherelah Aleksander Bachminski Bachmatnik yakij zhiv u 1820 1882 rokah Jogo virobi buli pomicheni vzhe pid chas vistavki u Lvovi 1877 roku Na etnografichnij vistavci v Kolomiyi 1880 roku predstavleni nim keramichni virobi zacikavili cisarya Franca Josifa yakij ne lishe pridbav u nogo kahlyanu pich dlya Shenbrunna a j dav znachnu groshovu pozhertvu Narodna tradiciya zrobila z Bahmatyuka mudrecya yakij znav use ale cherez zazdrist alhimika prihovuvav svoyu mudrist vid lyudej Petro Baranyuk pol Piotr Baranowski buv hudozhnikom yakij konkuruvav z Bahmatyukom Inshi nasliduvali stil tvoriv Bahmatyuka chi Baranyuka Deyaki gonchari vigotovlyali nepolirovanu keramiku abo keramiku prikrashenu prostimi geometrichnimi vizerunkami Obkladinka knigi Glinyani virobi selyan na Rusi Kosivskij posud Naprikinci HIH st z iniciativi Lyudvika Verzhbickogo yakij buv spivzasnovnikom i vice prezidentom Promislovogo muzeyu u Lvovi cya ustanova vipustila seriyu albomiv pid nazvoyu Vizerunki domashnoyi promislovosti na Rusi pol Wzory przemyslu domowego na Rusi Odna z nih Glinyani virobi selyan na Rusi gorshiki z Kosova mistila litografiyi na yakih zobrazheni virobi gonchariv Kosova Voni nadijshli yak iz kolekciyi Promislovogo muzeyu tak i zi zbirki Muzeyu Didushickogo Albomi vidani nakladom 300 primirnikiv chastinu z yakih rozislali po muzeyah Vizerunki takozh vikoristovuvalisya galickimi promislovimi shkolami dlya pidtrimki ta populyarizaciyi znikayuchih remisnichih tradicij Pislya togo yak radyanska vlada znishila privatnih majstriv stvorena 1922 roku spilka Guculske mistectvo znajshla svoye prodovzhennya v artili im T G Shevchenka Zgodom takozh utvorilasya fabrika Guculshina ta hudozhni majsterni Hudozhnogo fondu URSR V 1957 roci G i M Rozshib yuki stali iniciatorami organizaciyi virobnictva keramiki u novostvorenomu goncharnomu cehu fabriki hudozhnih virobiv im T G Shevchenka V 1959 roci v Kosivskomu uchilishi prikladnogo mistectva teper KDIPDM LNAM bulo vidkrito viddil hudozhnoyi keramiki V osnovu jogo specifiki pokladeno krashi dosyagnennya misteckogo spadku goncharstva Kosova Pistinya ta Kutiv U 1960 roci u Kosovi organizovanij Hudozhnij Fond URSR pri Spilci hudozhnikiv U 1968 roci organizovano hudozhno virobnichij kombinat Hudozhnogo Fondu URSR Pochinayuchi z 1981 r na bazi Ivano Frankivskoyi Spilki hudozhnikiv utvorilas Kosivska organizaciya Spilki hudozhnikiv sho dalo zmogu mitcyam pracyuvati okremo mayuchi svoyi oseredki Osoblivosti tehnologiyiKeramika dekorovana harakternim dlya guculiv sposobom nazivayetsya napivmajolikoyu Tehnika vigotovlennya Kosivskoyi keramiki rituvannya abo graviyuvannya ce rozpis pokritogo biloyu glinoyu i pidsushenogo virobu Pislya pershogo vipalyuvannya u goncharnij pechi na virib nanositsya rozpis zelenoyu korichnevoyu zhovtoyu ridshe sinoyu farbami biloyi glazuri nikoli ne bulo lishe bilij angob do vipalyuvannya Virib pokrivayetsya prozoroyu glazur yu i vipalyuyetsya vdruge Taka tehnika ye unikalnoyu i yedinoyu u sviti Na glini majstri faktichno malyuyut istoriyu krayu Vikoristovuyut lishe tri kolori zelenij zhovtij korichnevo chervonij i zridka dodayut sini vkraplennya Bilij abo kremovij kolir fonu ye poverhneyu dlya ornamentu Tradicijno vikoristovuyetsya svinceva glazur yaka v procesi vipalu nabuvaye zhovtuvatogo koloru zalezhno vid fonu U dekorativnomu ozdoblenni keramichnih virobiv vidobrazhayetsya roslinnij i tvarinnij svit zhanrovi kompoziciyi z mifologichnoyu religijnoyu j pobutovoyu tematikoyu sceni praci ta svyat zvichayiv ta obryadiv guculiv Geometrichnij ornament sho vilno j legko lyagaye na formu virobiv pidkreslyuye yih ob yemi Legkist malyunka ne zavazhaye sprijmati plastiku form ornamenti j syuzhetno tematichni kompoziciyi nepovtorni Majster retelno vimalovuye kozhen element za vlasnim stilem i koloritom She Kosivsku keramiku vidriznyayut farbovi slozinki nevelichki patoki farbi Prikladi stvorennya tarilki 1 Spochatku formuyetsya virib iz glini Gotova forma visihaye protyagom dobi Dali vona vkrivayetsya bilim tlom i znovu sushitsya Ornamenti nanosyatsya u pritamannij dlya kosivskoyi keramiki tehnici rituvannya Okremi elementi zapovnyuyutsya korichnevim angobom farba na osnovi ridkoyi glini prirodnogo koloru abo zabarvlenogo pigmentom Utilnij vipal provoditsya pid temperaturi 900 950 C Dali ornamenti rozmalovuyutsya pidpoliv yanimi farbami zhovtogo i zelenogo koloriv Deyaki majstri vkraplyuyut podekudi sinij kolir yakij pozhvavlyuye i nadaye virobu holodnuvatogo vidtinku Vtim robitsya ce vkraj oberezhno shobi ne spotvoriti tradicijnoyi zelenkuvatoyi gami Zverhu virib vkrivayetsya prozoroyu glazur yu i stavitsya v pich na glazurovanij vipal pri temperaturi 950 1000 C 2 Posudina prosushuyetsya doki na nij ne zalishitsya chitkih slidiv Potim yiyi obmazuyut biloyu fayansovoyu glinoyu i stilosom nanosyat vizerunki Na prikrashenu chastinu nanosyat mati j machuhu a miscya yaki mayut buti korichnevimi penzlikom pokrivayut vohroyu glinoyu zabarvlenoyu oksidom zaliza Pislya visihannya posudinu obpalyuyut Pislya vipalu na poznacheni grifelem miscya nanosyat zhovtij i zelenij kolori potim glazuruyut i znovu vipalyuyut Dlya toplennya vikoristovuyetsya specialna pich z dimarem yaka mogli buti z cegli ale najchastishe yih robili z richkovogo kaminnya obmashenogo zseredini glinoyu SuchasnistKahli Petra Koshaka u Muzeyi pisankovogo rozpisu Kolomiya U 1990 h rokah keramika yak mistectvo vizhila zavdyaki cehovomu virobnictvu pri Kosivskij regionalnij organizaciyi Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini golova Ivan Kocherzhuk Kafedra dekorativno prikladnogo mistectva Kosivskogo institutu zabezpechuye bezperervnist pokolin majstriv ta nosiyiv ta nese osoblivu vidpovidalnist za pidtrimku tradiciyi zberigayuchi tradicijnij tehnologichnij cikl goncharni kolesa glina instrumenti ta goncharni pechi Populyarizuyuchi keramiku zadlya obgruntuvannya zayavki do YuNESKO miscevi majstri proveli informacijnu kampaniyu rozrobili reklamu fotoilyustraciyi videofilm tosho Pidtrimannyam tradiciyi zajmayutsya BO Blagodijnij fond Avtentika Guculshini Kosivska regionalna organizaciya Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini viddil kulturi Kosivskoyi RDA Kosivskij institut prikladnogo ta dekorativnogo mistectva LNAM Verbovecka silska rada Nacionalnij prirodnij park Guculshina ta inshi organizaciyi Rozvivayetsya malij biznes miscevih gonchariv Najvidomishi tvorchi majsterni Kosova Valentini Dzhuranyuk Ulyani Shkrom yuk podruzhzhya Romana ta Lyudmili Yakibchukiv podruzhzhya M i G Trushikiv Yuriya Stripka Vasilya Stripka Petra Danchuka podruzhzhya M ta M Skoreckih Nadiyi Verbivskoyi Grigoriya Kolosa Irini Zayachuk Seroginoyi U 2019 roci v Kosovi bulo blizko 70 gonchariv Bagato z nih zakinchili miscevij institut yakij ye filiyeyu Lvivskoyi akademiyi obrazotvorchogo mistectva Bilshist iz nih pracyuyut u vlasnih majsternyah a deyaki blizko 20 u keramichnij majsterni Kosivskogo viddilennya Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Nevelika grupa lyudej amatori Okremu grupu stanovlyat majstri sho vigotovlyayut kahli Voni pracyuyut sim yami abo grupami v remisnichih majsternyah Remisniki prodayut svoyi virobi v nevelikih kramnichkah a sami majsterni pobudovani v kolishnih gospodarskih budivlyah V chasi nezalezhnosti keramichnij ceh u Kosovi pevnij chas ne pracyuvav cherez vidsutni mozhlivosti pererobki miscevoyi sirovini Pislya vnesennya tradiciyi do spisku YuNESKO vdalosya zamknuti povnij cikl virobnictva keramiki dostavivshi do regionu neobhidne obladnannya u chervni 2022 roku Provodyatsya vistavki i festivali sered yakih najvidomishim ye Malovanij dzbanik Kosivskij muzej Guculshini ye filiyeyu Muzeyu narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya sho znahoditsya v Kolomiyi ta buv zasnovanij u 1969 roci Kolekciyi muzeyu nalichuyut blizko p yati tisyach eksponativ skulptura keramika shkira ta metal guculskij odyag i vishivka U 2020 roci muzej stav peremozhcem konkursu v ramkah yakogo realizovano proyekt Interaktivnij muzej populyarizaciya tradiciyi kosivskoyi keramiki shlyahom modernizaciyi chastini ekspoziciyi Vistavku vidkrito u 2022 roci Najbilsha kolekciya guculskogo mistectva v Polshi znahoditsya v Istorichnomu muzeyi v Syanoku Etnografichnij muzej u Vroclavi maye kolekciyu guculskih remesel sered yakoyi keramichni posudini ruchnoyi roboti v tehnici napivmajoliki z harakternim dekorom ta nasichenimi kolorami Perevazhna yih bilshist pohodit z pershoyi polovini HH stolittya i vklyuchaye yak uzhitkovij tak i dekorativnij posud miski tarilki blyudcya glechiki plyashki vazi svichniki pidsvichniki yemnosti dlya gorilki ta vina Deyaki posudini poznacheni kiriliceyu Viznannya nematerialnoyu kulturnoyu spadshinoyu U 2008 roci Ukrayina priyednalasya do en pro ohoronu nematerialnoyi kulturnoyi spadshini prijnyatoyi derzhavami chlenami YuNESKO u 2003 roci U 2012 roci Kosivska keramika razom z deyakimi inshimi vidami mistectva bula nominovana do spisku nematerialnoyi kulturnoyi spadshini lyudstva prote shvalennya todi otrimav lishe Petrikivskij rozpis 12 lyutogo 2018 roku Ministerstvo kulturi zatverdilo nacionalnij perelik elementiv nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Ukrayini do yakogo vvijshli dev yat najmenuvan u tomu chisli i tradiciya Kosivskoyi malovanoyi keramiki areal suchasnogo pobutuvannya Ivano Frankivska oblast 12 grudnya 2019 roku Kosivsku malovanu keramiku vneseno do Reprezentativnogo spisku YuNESKO nematerialnoyi kulturnoyi spadshini lyudstva chim pidtverdzheno bezperervnist ciyeyi tradiciyi ta yiyi aktivnij rozvitok u suchasnomu sviti Vidomi majstriDokladnishe Ukrayinski keramisti kosivskogo rozpisu Oleksa Bahmatyuk Petro Koshak Pavlina Cvilik Mihajlo Roshib yuk Petro ta Ivan Mihajlo ta Josip Baranyuki Oleksa Bahmatyuk Mateush Kovalskij Levickij Yan Timyak Petro Koshak rodina Roshib yukiv Cvilik Pavlina Josipivna Abashin Vasil Oleksandrovich Tim yak Mariya Mihajlivna J Urbanskij M Stadnichenko Josip ta Marina Sovizdranyuk Petro Gavrishiv Oksana Bejsyuk sim ya Skoreckih Petro Danchuk Yevgeniya ta Yaroslava Zaricki Kazimir Voznyak pracyuvav u Polshi Igor Mariya Tereza ta Hristina Troc Oleksandra ta Vasil Shvec Dmitro Zondyuk sim ya Chornih Roman ta Lyudmila Yakibchuk sim ya Trushik Mariya Grinyuk Valentina Dzhuranyuk sim ya Grivinskih Irina Cvilik Syerogina Nadiya Vasilivna Verbivska Sergij Dutka Ulyana Shkrom yuk Grigorij Kolos Yurij ta Vasil Stripko Lyudmila ta Yaroslav Prokopik Mikola ta Lidiya Tkach GalereyaGuculska gruba obkladena kahlyami 1874 r Muzej Ivana Franka v s Krivorivnya Suvenirnij hodak postolik kinec 1960 h rokiv Vazochka kelishok kinec 1960 h rokiv Guculskij p yec pich pochatku XX st Kosivska keramika 2007 rik Glechik z krishkoyu majsterni Keramika sim yi Troc Kosivskij rozpis sribna moneta NBU 10 griven Revers Poshtova marka Ukrayini Kahlya 2009 rik Z albomu 1882 r Z albomu 1882 r Z albomu 1882 r KumanecDiv takozhGuculska keramika Kutska keramika Barska keramika Kosivskij muzej Guculshini Kosivskij rozpis sribna moneta Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J KobrinskogoPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Dinastiya kosivskih gonchariv Sovizdranyukiv Cvilikiv Chas i Podiyi Procitovano 3 sichnya 2022 1 Natalia Tarkowska Ceramika Pokucka ukrainskie dziedzictwo UNESCO z polskimi korzeniami Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya Kolomiya Ivano Frankivska oblast Ukrayina Arhiv originalu za 3 sichnya 2022 Procitovano 3 sichnya 2022 Ceramika pokucka Zaxid net 13 12 2019 Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 13 12 2019 CERAMIKA HUCULSKA artinfo pl pol Wyroby gliniane wloscian na Rusi naczynia z Kossowa Lwow Muzeum Przemyslowe we Lwowie 1882 T Seweryn O slawnym garncarzu polskim Aleksandrze Bachminskim recte Bachmaniuk Rzeczy Piekne 1925 nr 4 s 80 pol Wzory Przemyslu Domowego Wloscian na Rusi Wzory Lwow 1880 1889 visualheritage eu pl PL Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 13 grudnya 2019 Istoriya Ivano Frankivskoyi oblasnoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 29 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ziemlanska Aleksandra 25 sichnya 2022 Intrygujace Mistrzowska ceramika huculska Muzeum Narodowe we Wroclawiu pl PL Procitovano 9 veresnya 2023 KURS 13 12 2019 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 13 12 2019 Centr Ukrayinskoyi Kulturi ta Mistectva Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 13 12 2019 Wyroby gliniane wloscian na Rusi naczynia z Kossowa Lwow Muzeum Przemyslowe we Lwowie 1882 DT 12 lipnya 2019 Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 13 12 2019 Kosivska centralna rajonna biblioteka 2013 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 13 12 2019 Representative List Nomination file No 01456 for inscription in 2019 on the Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity 2 Natalia Tarkowska Ceramika Pokucka ukrainskie dziedzictwo UNESCO z polskimi korzeniami Kosivska keramika ozhive u misti vidnovlyat virobnictvo kahliv UP Zhittya 30 chervnya 2022 Procitovano 30 06 2022 KURS 27 09 2015 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 13 12 2019 Kosivskij muzej narodnogo mistectva ta pobutu Guculshini angl Kosivskij muzej narodnogo mistectva ta pobutu Guculshini Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya Kolomiya Ivano Frankivska oblast Ukrayina U Kosivskomu muzeyi ekspoziciyu keramiki dopovnyat interaktivom ukr 2 veresnya 2020 U Kosovi startuye proyekt Interaktivnij muzej prisvyachenij miscevij keramici ukr 3 veresnya 2020 Na Kosivshini vidkrili interaktivnij muzej kosivskoyi keramiki 8 lyutogo 2021 Postijne predstavnictvo Ukrayini pri YuNESKO Konvenciya pro ohoronu nematerialnoyi kulturnoyi spadshini a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Cite maye pustij nevidomij parametr inventor dovidka Depo Zakarpattya 26 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 13 12 2019 UNIAN 13 grudnya 2019 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 13 grudnya 2019 M Grabski Kolekcja ceramiki pokuckiej Rocznik Muzeum Etnograficznego im Seweryna Udzieli w Krakowie 2009 t 15 Przewodnik Annual Review of Museum Anthropology pol Ziemlanska Aleksandra 21 kvitnya 2020 W kolorach bieli zolci zieleni brazu Muzeum Narodowe we Wroclawiu pl PL Procitovano 9 veresnya 2023 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kosivska malovana keramika Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 13 grudnya 2019 Ukraine Inscribed in 2019 14 COM on the Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity ich unesco org Irina Beketova Tradiciya kosivskoyi malovanoyi keramiki Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2020 Virtualnij muzej nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Arhiv originalu za 17 grudnya 2021 Procitovano 17 grudnya 2021 Muzej Ivana Gonchara Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 13 grudnya 2019 0342 ua 22 lipnya 2019 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 13 grudnya 2019 MZS Ukrayini 13 grudnya 2019 Arhiv originalu za 19 grudnya 2019 Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya Arhiv originalu za 3 sichnya 2022 Procitovano 3 sichnya 2022 Tradiciya kosivskoyi malovanoyi keramiki Nacionalna istorichna biblioteka Ukrayini Video Karta Prikarpattya Kosivska Keramika na YouTube Kultivaciya Kosivska keramika na YouTube Kosivska keramika guculiv na YouTube Kosivska keramika ruchnij rozpis na YouTube Fejsbuk Festival Malovanij dzbanik u misti Kosiv u socmerezhi Facebook Kosivska malovana keramika vid sim yi Kushnir u socmerezhi Facebook LiteraturaBaran R Nepereversheni kahli Bahmatyuka 190 r klasika gucul keramiki O Bahmatyuka 1820 1882 R Baran Galichina 2010 11 grud S 6 Goberman D Motivi guculskogo keramichnogo rozpisu Kiyiv Duh i litera 2005 180 s Grinyuk M Katalog tvorchih robit keramika Albom M Grinyuk Kosiv 2009 Grinyuk M Spadkoyemicya slavetnoyi dinastiyi keramik Irina Cvilik Serogina M Grinyuk Gucul kraj 2010 15 zhovt S 4 Elementi Nematerialnoyi Kulturnoyi Spadshini Ukrayini M vo kulturi Ukrayini Ukrayinskij kulturnij fond nauk red V V Teleucya L M Snigirova Vinnicya Tvori 2018 145 6 s il Ivashkiv G Lozinskij T Malovana keramika Kosova i Pistinya HIH pochatku HH stolit Lviv Institut kolekcionerstva ukrayinskih misteckih pam yatok pri NTSh 2012 408 s Ilyuk I Dorobok rodini Grivinskih I Ilyuk Guculi i Guculshina 2012 2 6 S 30 Kachkan V Barvi veselki Opovidi pro narodnih majstriv V Kachkan K Molod 1981 168 s Kolupayeva A Ukrayinski kahli XIV pochatku XX st Istoriya Tipologiya Ikonografiya Ansamblevist Lviv NAN Ukrayini Institut narodoznavstva 2006 384 s il Kudrickij V Mistectvo Ukrayini biograf dovid A V Kudrickij M G Labinskij K Ukr enciklopediya 1997 700 s Lashuk Yu Keramika Guculshina Istoriko etnografichne doslidzhennya Yu Lashuk K Nauk dumka 1987 S 405 410 Lashuk Yu Pokutska keramika Opishnye Ukrayinske narodoznavstvo 1998 160 s il Malovana keramika Kosova i Pistinya HIH pochatku HH stolit albom Lviv 2012 Misyuk I Ne zmovkaye goncharnij krug zasluzh majster narod tv ti keramik Vasil Stripko I Misyuk Gucul kraj 2010 26 listop S 7 Molin V Mayemo potuzhnij tvorchij potencial pro Kosivsku regional organiz NSH Ukrayini V Molin Gucul kraj 2012 19 zhovtn Narodne mistectvo Guculshina istoriko etnografichne doslidzhennya K Nauk dumka 1987 S 363 451 Pasimok T Tri divchini pidirvali Kosiv vistavka robit studentok 5 kursu KIPDM LNAM T Pasimok Kosiv peredzvin 2012 26 trav Slobodyan O Goncharni oseredki ta majstri Guculshini i pokuttya HIH HH st Domashevskij M Biblyuk N Istoriya Guculshini T VI L 2001 S 417 435 Solomchenko O Narodni talanti Prikarpattya O Solomchenko K Mistectvo 1989 Solomchenko O Suchasni hudozhni promisli Prikarpattya O Solomchenko K Znannya 1979 31 s Tkachuk O Kosivska keramika u pereliku kulturnoyi spadshini Ukrayini tradic remeslo Karpat regionu XVI HH st areal m Kosiv nosij KIDPM LNAM O Tkachuk Zahid 2013 10 sich S 2 Hohlova E Proizvodstvo hudozhestvennoj keramiki E Hohlova M Lyogkaya industriya 1978 96 s Yanko T Guculski Kahli Domashevskij M Biblyuk N Istoriya Guculshini T VI L Logos 2001 S 436 456 Yanovskij M Sribna pryazhka rozpovidi pro narodnih mitciv M Yanovskij Uzhgorod Karpati 1980 216 s Kushnir O Tipologiya kosivskih malovanih poliv yanih glinyanih virobiv drugoyi polovini HH stolittya MIST Mistectvo istoriya suchasnist teoriya 7 2010 263 268 Kirsanova O V Vpliv dekorativnogo mistectva na formuvannya nacionalnoyi svidomosti molodshih shkolyariv na urokah vivchennya kosivskoyi keramiki Pedagogichnij diskurs 3 2008 96 100 Ivanchuk M Pedagogichna diyalnist Yevgena Sagajdachnogo v konteksti rozvoyu kosivskoyi misteckoyi shkoli Visnik Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi mistectv Vip 33 2017 S 247 251 Halko Oksana Keramichni predmeti pobutu ukrayinciv galickogo mistechka mizhvoyennogo periodu v kolekciyi Nacionalnogo muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini Naukovij shorichnik Istoriya religij v Ukrayini Institut religiyeznavstva filiya Lvivskogo muzeyu istoriyi 27 2 2017 Yanoshak Pshibila O Ya Formuvannya kolomijskogo stilyu v keramici Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Seriya Mistectvoznavstvo 1 2012 209 213 Motil Roman Ukrayinska hudozhnya keramika seredini HH pochatku HHI stolittya istoriografiya ta metodika doslidzhennya Narodoznavchi zoshiti 1 2016 92 98 Slobodyan Oleg Rol Kosivskoyi misteckoyi shkoli u rozvitku dekorativno prikladnogo mistectva na Guculshini drugoyi polovini HH st Visnik Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi mistectv 24 2013 94 102 Vizir N F Yurij Lashuk legenda ukrayinskoyi keramologiyi Gurzhiyivski istorichni chitannya 5 2012 138 139