Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Костянтин Ягодовський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 23 травня 1877 с. Комарівка Борзнянського повіту Чернігівської губернії (нині – село в Борзнянському районі, Чернігівська область) |
| Помер | 1943 Москва, СРСР |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Країна | Російська імперія,  УНР |
| Alma mater | Ніжинський історико-філологічний інститут, Санкт-Петербурзький університет |
| Галузь | освіта |
| Заклад | Глухівський учительський інститут |
| Посада | директор Глухівського учительського інституту (1916—1923) |
Костянтин Ягодовський (23 травня 1877, с. Комарівка, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія (нині – село в Борзнянському районі, Чернігівська область) — 1943) — директор Глухівського учительського інституту (нині — Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка) (1916—1923).
Життєпис
Народився 23 травня 1877 р. в с. Комарівка Борзнянського повіту Чернігівської губернії (нині – село в Борзнянському районі, Чернігівська область) у родині священика місцевої Михайлівської церкви та законовчителя Комарівської земської школи.
1918 прийнятий у громадянство Української Держави, з 1921 — у постійній зоні окупації большевицької Московії.
1888 — вступив у гімназію при Санкт-Петербурзькому історико-філологічному інсти туті, але цього ж року був переведений в аналогічний навчальний заклад при Ніжинському історико-філологічному інституті.
1901 — закінчив фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету.
Із 1902 — працював в Оренбурзі (нині – адміністративний центр Оренбурзької області, РФ).
Викладав зоологію у комерційному училищі А.К. Трейфельда у Виборзі.
Із 1908 – у Санкт-Петербурзі, читав лекції на педагогічних курсах при Фребелівському товаристві в психоневрологічному інституті.
Із 1914 — був директором та головою педагогічної ради жіночої гімназії М. Стоюніної.
Також викладав у Тенишевському училищі та був професором педагогічного інституту (нині – Російський державний педагогічний університет ім. О. І. Герцена).
Був науковцем-практиком, брав участь у Північній експедиції (1899–1901), яку очолював відомий дослідник М. Книпович.
Із 1916 по 1923 був директором Глухівського учительського інституту.
Водночас до весни 1917 очолював Глухівську жіночу гімназію та був директором Глухівської змішаної гімназії впродовж 1917–1920.
В умовах революційної нестабільності та розрухи зумів перетворити інститут на інтелектуальний центр краю. Промовистим прикладом його діяльності є те, що він врятував від розграбування міський музей, розмістивши його фонди у приміщенні інституту і суттєво їх поповнивши.
Так, із Києва було привезено меблі Терещенків, а з Ярославця (нині – село Кролевецького району Сумської області) – залишки бібліотеки та музею Кочубеїв.
1923 — ця музейна колекція була використана для створення нового міського краєзнавчого музею.
Окрім того, у непросту добу революційної вакханалії Костянтину Ягодовському вдалося зберегти інститутську бібліотеку і навчальне приладдя. Керівництво інституту на чолі з директором брало активну участь у підготовці педагогічних кадрів.
Так, у квітні 1919 у місті було організовано перший учительський з’їзд із гаслами в дусі тодішньої епохи:
«Стара школа має поступитися місцем новій, трудовій школі».
1919 — при інституті було організовано перші курси перепідготовки вчителів шкіл повіту.
1921 — створюються дворічні загальноосвітні курси для підняття рівня освіти дітей.
Костянтин Ягодовський на високому професійному рівні викладав педагогіку («теория воспитания и обучения»), філософію природознавства.
За часів його директорства було збережено кращі традиції проведення практики студентів у зразковій школі при інституті.
1923 — повертається до Петрограда (нині – Санкт-Петербург) у Педагогічний інститут (нині – Російський державний педагогічний університет ім. І.О. Герцена) на посаду завідувача кафедри методики природознавства.
На початку 1930-х був репресований і засланий на рік у Свердловськ (нині – м. Довжанськ Довжанського району Луганської області).
Із 1934 проживав у Москві, де працював у Науково-дослідному інституті політехнічної освіти, а пізніше – у Науково-практичному інституті спеціальних шкіл та дитячих будинків при Наркомосвіті РСФРР (нині – Інститут корекційної педагогіки Російської академії освіти). У цей період системно вивчав проблеми олігофренопедагогіки. Брав активну участь у розробці плану організації суворовських училищ.
Помер у 1943 р.
Джерела
- АЛЬМАНАХ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ СЛАВИ. Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка (1874–2019) / гол. ред. Курок О. І. – Суми, ПВП «Видавничий будинок «Еллада», 2019. – 196 стор.
Посилання
- Про університет. Сайт Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка
- СУМСЬКА СТАРОВИНА. №XLI-XLII. 2013
- З днем народження, альма-матер! Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка відзначив своє 145-річчя.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Kostyantin YagodovskijNarodivsya23 travnya 1877 1877 05 23 s Komarivka Borznyanskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi nini selo v Borznyanskomu rajoni Chernigivska oblast Pomer1943 1943 Moskva SRSRPohovannyaVvedenske kladovisheKrayinaRosijska imperiya UNRAlma materNizhinskij istoriko filologichnij institut Sankt Peterburzkij universitetGaluzosvitaZakladGluhivskij uchitelskij institutPosadadirektor Gluhivskogo uchitelskogo institutu 1916 1923 Kostyantin Yagodovskij 23 travnya 1877 s Komarivka Borznyanskij povit Chernigivska guberniya nini selo v Borznyanskomu rajoni Chernigivska oblast 1943 direktor Gluhivskogo uchitelskogo institutu nini Gluhivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Oleksandra Dovzhenka 1916 1923 ZhittyepisNarodivsya 23 travnya 1877 r v s Komarivka Borznyanskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi nini selo v Borznyanskomu rajoni Chernigivska oblast u rodini svyashenika miscevoyi Mihajlivskoyi cerkvi ta zakonovchitelya Komarivskoyi zemskoyi shkoli 1918 prijnyatij u gromadyanstvo Ukrayinskoyi Derzhavi z 1921 u postijnij zoni okupaciyi bolshevickoyi Moskoviyi 1888 vstupiv u gimnaziyu pri Sankt Peterburzkomu istoriko filologichnomu insti tuti ale cogo zh roku buv perevedenij v analogichnij navchalnij zaklad pri Nizhinskomu istoriko filologichnomu instituti 1901 zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu Iz 1902 pracyuvav v Orenburzi nini administrativnij centr Orenburzkoyi oblasti RF Vikladav zoologiyu u komercijnomu uchilishi A K Trejfelda u Viborzi Iz 1908 u Sankt Peterburzi chitav lekciyi na pedagogichnih kursah pri Frebelivskomu tovaristvi v psihonevrologichnomu instituti Iz 1914 buv direktorom ta golovoyu pedagogichnoyi radi zhinochoyi gimnaziyi M Stoyuninoyi Takozh vikladav u Tenishevskomu uchilishi ta buv profesorom pedagogichnogo institutu nini Rosijskij derzhavnij pedagogichnij universitet im O I Gercena Buv naukovcem praktikom brav uchast u Pivnichnij ekspediciyi 1899 1901 yaku ocholyuvav vidomij doslidnik M Knipovich Iz 1916 po 1923 buv direktorom Gluhivskogo uchitelskogo institutu Vodnochas do vesni 1917 ocholyuvav Gluhivsku zhinochu gimnaziyu ta buv direktorom Gluhivskoyi zmishanoyi gimnaziyi vprodovzh 1917 1920 V umovah revolyucijnoyi nestabilnosti ta rozruhi zumiv peretvoriti institut na intelektualnij centr krayu Promovistim prikladom jogo diyalnosti ye te sho vin vryatuvav vid rozgrabuvannya miskij muzej rozmistivshi jogo fondi u primishenni institutu i suttyevo yih popovnivshi Tak iz Kiyeva bulo privezeno mebli Tereshenkiv a z Yaroslavcya nini selo Kroleveckogo rajonu Sumskoyi oblasti zalishki biblioteki ta muzeyu Kochubeyiv 1923 cya muzejna kolekciya bula vikoristana dlya stvorennya novogo miskogo krayeznavchogo muzeyu Okrim togo u neprostu dobu revolyucijnoyi vakhanaliyi Kostyantinu Yagodovskomu vdalosya zberegti institutsku biblioteku i navchalne priladdya Kerivnictvo institutu na choli z direktorom bralo aktivnu uchast u pidgotovci pedagogichnih kadriv Tak u kvitni 1919 u misti bulo organizovano pershij uchitelskij z yizd iz gaslami v dusi todishnoyi epohi Stara shkola maye postupitisya miscem novij trudovij shkoli 1919 pri instituti bulo organizovano pershi kursi perepidgotovki vchiteliv shkil povitu 1921 stvoryuyutsya dvorichni zagalnoosvitni kursi dlya pidnyattya rivnya osviti ditej Kostyantin Yagodovskij na visokomu profesijnomu rivni vikladav pedagogiku teoriya vospitaniya i obucheniya filosofiyu prirodoznavstva Za chasiv jogo direktorstva bulo zberezheno krashi tradiciyi provedennya praktiki studentiv u zrazkovij shkoli pri instituti 1923 povertayetsya do Petrograda nini Sankt Peterburg u Pedagogichnij institut nini Rosijskij derzhavnij pedagogichnij universitet im I O Gercena na posadu zaviduvacha kafedri metodiki prirodoznavstva Mogila K P Yagodovskogo na Vvedenskomu kladovishi u Moskvi Na pochatku 1930 h buv represovanij i zaslanij na rik u Sverdlovsk nini m Dovzhansk Dovzhanskogo rajonu Luganskoyi oblasti Iz 1934 prozhivav u Moskvi de pracyuvav u Naukovo doslidnomu instituti politehnichnoyi osviti a piznishe u Naukovo praktichnomu instituti specialnih shkil ta dityachih budinkiv pri Narkomosviti RSFRR nini Institut korekcijnoyi pedagogiki Rosijskoyi akademiyi osviti U cej period sistemno vivchav problemi oligofrenopedagogiki Brav aktivnu uchast u rozrobci planu organizaciyi suvorovskih uchilish Pomer u 1943 r DzherelaALMANAH UNIVERSITETSKOYi SLAVI Gluhivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Oleksandra Dovzhenka 1874 2019 gol red Kurok O I Sumi PVP Vidavnichij budinok Ellada 2019 196 stor PosilannyaPro universitet Sajt Gluhivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im O Dovzhenka SUMSKA STAROVINA XLI XLII 2013 Z dnem narodzhennya alma mater Gluhivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni O Dovzhenka vidznachiv svoye 145 richchya Primitki Arhiv originalu za 5 lyutogo 2020 Procitovano 5 lyutogo 2020