Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола́ Миха́йлович Кніпо́вич(25 березня 1862, Свеаборг, Велике князівство Фінляндське — 23 лютого 1939, Ленінград, СРСР) — російський і радянський зоолог, іхтіолог, гідробіолог і гідролог, почесний член Академії наук СРСР (1935, член-кореспондент 1927).
| Кніпович Микола Михайлович | |
|---|---|
| Николай Михайлович Книпович | |
 | |
| Народився | 25 березня 1862 Свеаборг, Російська імперія |
| Помер | 23 лютого 1939 (76 років) Ленінград, СРСР |
| Поховання | Літераторські мостки |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | зоолог, іхтіолог, біолог, малаколог, океанолог, гідролог, гідробіолог, науково-педагогічний працівник |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | океанологія, гідробіологія |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Вчене звання | почесний член АН СРСР |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Брати, сестри | Q65245439? |
 Кніпович Микола Михайлович у Вікісховищі | |
Біографія
Микола Михайлович Кніпович народився 25 березня (6 квітня за новим стилем) 1862 року в родині військового лікаря, за походженням литовця з селян Ковенської губернії, мати його була дворянського походження.
Навчався в гельсингфорській гімназії, яку закінчив 1880 року. Вступив на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету, який закінчив 1886 року і був залишений при ньому для підготовки до професорського звання.
1887 року був заарештований за участь у соціал-демократичній групі Д. Благоева, в яку він вступив на початку 1886 року. П'ять років перебував під наглядом поліції.
З 1887 року Кніпович працював на біологічній станції на Соловецьких островах Білого моря, де зібрав матеріали для магістерської дисертації про вусоногих рачків , паразитів морських зірок. Захистив магістерську дисертацію на тему «Матеріали до пізнання групи Ascothoracida» 1892 року.
1893 року повернувся до Санкт-Петербурзького університету як приват-доцент. 1894 року Микола Михайлович Кніпович поступив на службу до Зоологічного музею Академії. 1899 року був звільнений з університету «як політично неблагонадійний».
З 1898 року Кніпович виступає представником від Росії як віце-президент . Бере активну участь як член і організатор багатьох наукових комісій і конференцій, член-засновник ряду інститутів з вивчення моря. Член комісії Академії наук зі спорядження Російської полярної експедиції.
Вивчав фауну і фізичну географію Білого моря. Очолював , споряджену 1897 року на Мурманський берег для науково-промислових досліджень (1898—1901).
Володів квартирою і дачею в Фінляндії (в , нині Озерки), на якій в червні 1907 року гостював В. І. Ленін з дружиною. Ленін особисто добре знав М. М. Кніповича і характеризував його не тільки як наукову силу першого рангу, але і як безумовно чесну людину. 1909 року переїхав з на , будинок 27/29.
У 1911—1930 роках професор кафедри зоології та загальної біології (Першого Ленінградського).
Організатор науково-промислових експедицій на Каспійське (1886, 1904, 1912—1913, 1914—1915, 1931—1932), Балтійське (1902), Чорне з Азовським моря (1922—1927).
Микола Михайлович Книпович раптово помер 23 лютого 1939 року в Ленінграді від серцевого нападу і похований на Літераторських містках.
Наукові праці
Кніпович Микола Михайлович — засновник російської школи дослідників у галузі промислового рибництва. Кніпович Микола Михайлович — автор 164 друкованих праць і близько 200 статей розміщених на сторінках Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона. Праці присвячені дослідженню природи й промислових багатств морів європейської частини Російської імперії та Північного Льодовитого океану, питанням зоології морських безхребетних (молюски й паразитичні вусоногі), гідробіології, вивченню рибного й звіробійного промислів, геології північних морів.
- (рос.) К вопросу о зоогеографических зонах Белого моря // Вестник естествознания, 1891. — 6/7. — С. 201—206.
- (рос.) Взаимоотношение организмов между собой и с окружающим миром // Итоги науки в теории и практике. Т. 6, кн. 17. — М. : Мир, 1912. — С. 385—469.
- (рос.) Каспийское море и его промыслы. — Берлин: ГИЗ РСФСР, 1923. — 87 с.
- (рос.) Распределение жизни в Чёрном море // Русский гидробиологический журнал, 1924. Т. 3, 8/10. — С. 199—204.
- (рос.) К вопросу о границах «живой» и «мертвой» области Чёрного моря // Известия Центрального гидрометеорологического бюро, 1925. Вып. 4. — С. 39—44.
- (рос.) Гидрология и промысловое дело // Исследование морей СССР, 1930. Вып. 11. — С. 21—35.
- (рос.) Гидрология морей и солоноватых вод (в применении к промысловому делу). — М.-Л. : Пищепромиздат, 1938. — 513 с.
Нагороди і відзнаки
Пам'ять
- На честь М. М. Кніповича названий ряд географічних об'єктів, установ, біологічних таксонів:
- , названа під час арктичної експедиції з Колчаком. Бухта розташована на мисі, на якому 15 жовтня 1900 року був влаштований продовольчий склад. Спочатку помилково прийнята за фіорд .
- , крайня північна точка острова Вікторія.
- У схемі течій Чорного моря виділяються два величезних замкнутих коловороти. На честь Миколи Кніповича, який першим описав цю схему, вони названі «окулярами Кніповича».
- на дні Північного Льодовитого океану (1961).
- У Мурманську на честь Кніповича названа одна з вулиць міста і .
- — науково-дослідне судно, моторно-вітрильний бот.
- Рід риб родини бичкових кніповичія (Knipowitschia).
Родина
Сестра, (1857—1920) — діяч революційного руху, більшовичка.
Примітки
- Кніпович Микола Михайлович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Книпович Николай Михайлович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- (рос.) Н. М. Книпович // Вестник АН СССР, 1939, № 7. — С. 79.
- Топонимика морей Советской Арктики. / под ред. Л. А. Борисова. — Л. : Географическое общество СССР, Гидрографическое предприятие ММФ, 1972.
Література
- (рос.) Ягодовский К. П. В стране полуночного солнца: воспоминания о Мурманской экспедиции. [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] — Спб., Жизнь і знание, 1914.
- (рос.) Сборник, посвященный научной деятельности почётного члена Академии наук СССР, заслуженного деятеля науки и техники Николая Михайловича Книповича (1885—1939). — М.-Л., 1939.
- (рос.) Н. М. Книпович [ 3 Березня 2016 у Wayback Machine.] // Вестник АН СССР, 1939, № 7. — С. 79.
- (рос.) Берг Л. С. Почетный академик Николай Михайлович Книпович [ 24 Вересня 2015 у Wayback Machine.] // Вестник АН СССР, 1950, вып. 8. — С. 76—83.
- (рос.) Лактионов А. Ф. Н. М. Книпович, жизнь и деятельность: (к 100-летию со дня рождения) // Океанология. 1962. Т. 2, вып. 4. — С. 758—766.
- (рос.) Славентатор Д. Е. Учёный первого ранга. — Л. : Гидрометеоиздат, 1974. 134 с.
- (рос.) Алексеев А. П. Николай Михайлович Книпович (1862—1939) // Биология моря. 1982. 4. — С. 69—72.
Посилання
- Персональна сторінка Миколи Михайловича Кніповича на офіційному сайті РАН (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Miha jlovich Knipo vich 25 bereznya 1862 Sveaborg Velike knyazivstvo Finlyandske 23 lyutogo 1939 Leningrad SRSR rosijskij i radyanskij zoolog ihtiolog gidrobiolog i gidrolog pochesnij chlen Akademiyi nauk SRSR 1935 chlen korespondent 1927 Knipovich Mikola MihajlovichNikolaj Mihajlovich KnipovichNarodivsya25 bereznya 1862 1862 03 25 Sveaborg Rosijska imperiyaPomer23 lyutogo 1939 1939 02 23 76 rokiv Leningrad SRSRPohovannyaLiteratorski mostkiKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistzoolog ihtiolog biolog malakolog okeanolog gidrolog gidrobiolog naukovo pedagogichnij pracivnikAlma materPeterburzkij universitetGaluzokeanologiya gidrobiologiyaZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitetVchene zvannyapochesnij chlen AN SRSRNaukovij stupindoktor biologichnih naukChlenstvoAkademiya nauk SRSRBrati sestriQ65245439 Knipovich Mikola Mihajlovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Knipovich BiografiyaMikola Mihajlovich Knipovich narodivsya 25 bereznya 6 kvitnya za novim stilem 1862 roku v rodini vijskovogo likarya za pohodzhennyam litovcya z selyan Kovenskoyi guberniyi mati jogo bula dvoryanskogo pohodzhennya Navchavsya v gelsingforskij gimnaziyi yaku zakinchiv 1880 roku Vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu yakij zakinchiv 1886 roku i buv zalishenij pri nomu dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya 1887 roku buv zaareshtovanij za uchast u social demokratichnij grupi D Blagoeva v yaku vin vstupiv na pochatku 1886 roku P yat rokiv perebuvav pid naglyadom policiyi Z 1887 roku Knipovich pracyuvav na biologichnij stanciyi na Soloveckih ostrovah Bilogo morya de zibrav materiali dlya magisterskoyi disertaciyi pro vusonogih rachkiv parazitiv morskih zirok Zahistiv magistersku disertaciyu na temu Materiali do piznannya grupi Ascothoracida 1892 roku 1893 roku povernuvsya do Sankt Peterburzkogo universitetu yak privat docent 1894 roku Mikola Mihajlovich Knipovich postupiv na sluzhbu do Zoologichnogo muzeyu Akademiyi 1899 roku buv zvilnenij z universitetu yak politichno neblagonadijnij Z 1898 roku Knipovich vistupaye predstavnikom vid Rosiyi yak vice prezident Bere aktivnu uchast yak chlen i organizator bagatoh naukovih komisij i konferencij chlen zasnovnik ryadu institutiv z vivchennya morya Chlen komisiyi Akademiyi nauk zi sporyadzhennya Rosijskoyi polyarnoyi ekspediciyi Vivchav faunu i fizichnu geografiyu Bilogo morya Ocholyuvav sporyadzhenu 1897 roku na Murmanskij bereg dlya naukovo promislovih doslidzhen 1898 1901 Volodiv kvartiroyu i dacheyu v Finlyandiyi v nini Ozerki na yakij v chervni 1907 roku gostyuvav V I Lenin z druzhinoyu Lenin osobisto dobre znav M M Knipovicha i harakterizuvav jogo ne tilki yak naukovu silu pershogo rangu ale i yak bezumovno chesnu lyudinu 1909 roku pereyihav z na budinok 27 29 U 1911 1930 rokah profesor kafedri zoologiyi ta zagalnoyi biologiyi Pershogo Leningradskogo Organizator naukovo promislovih ekspedicij na Kaspijske 1886 1904 1912 1913 1914 1915 1931 1932 Baltijske 1902 Chorne z Azovskim morya 1922 1927 Mikola Mihajlovich Knipovich raptovo pomer 23 lyutogo 1939 roku v Leningradi vid sercevogo napadu i pohovanij na Literatorskih mistkah Naukovi praciKnipovich Mikola Mihajlovich zasnovnik rosijskoyi shkoli doslidnikiv u galuzi promislovogo ribnictva Knipovich Mikola Mihajlovich avtor 164 drukovanih prac i blizko 200 statej rozmishenih na storinkah Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza i Yefrona Praci prisvyacheni doslidzhennyu prirodi j promislovih bagatstv moriv yevropejskoyi chastini Rosijskoyi imperiyi ta Pivnichnogo Lodovitogo okeanu pitannyam zoologiyi morskih bezhrebetnih molyuski j parazitichni vusonogi gidrobiologiyi vivchennyu ribnogo j zvirobijnogo promisliv geologiyi pivnichnih moriv ros K voprosu o zoogeograficheskih zonah Belogo morya Vestnik estestvoznaniya 1891 6 7 S 201 206 ros Vzaimootnoshenie organizmov mezhdu soboj i s okruzhayushim mirom Itogi nauki v teorii i praktike T 6 kn 17 M Mir 1912 S 385 469 ros Kaspijskoe more i ego promysly Berlin GIZ RSFSR 1923 87 s ros Raspredelenie zhizni v Chyornom more Russkij gidrobiologicheskij zhurnal 1924 T 3 8 10 S 199 204 ros K voprosu o granicah zhivoj i mertvoj oblasti Chyornogo morya Izvestiya Centralnogo gidrometeorologicheskogo byuro 1925 Vyp 4 S 39 44 ros Gidrologiya i promyslovoe delo Issledovanie morej SSSR 1930 Vyp 11 S 21 35 ros Gidrologiya morej i solonovatyh vod v primenenii k promyslovomu delu M L Pishepromizdat 1938 513 s Nagorodi i vidznakiPam yatNa chest M M Knipovicha nazvanij ryad geografichnih ob yektiv ustanov biologichnih taksoniv nazvana pid chas arktichnoyi ekspediciyi z Kolchakom Buhta roztashovana na misi na yakomu 15 zhovtnya 1900 roku buv vlashtovanij prodovolchij sklad Spochatku pomilkovo prijnyata za fiord krajnya pivnichna tochka ostrova Viktoriya U shemi techij Chornogo morya vidilyayutsya dva velicheznih zamknutih kolovoroti Na chest Mikoli Knipovicha yakij pershim opisav cyu shemu voni nazvani okulyarami Knipovicha na dni Pivnichnogo Lodovitogo okeanu 1961 U Murmansku na chest Knipovicha nazvana odna z vulic mista i naukovo doslidne sudno motorno vitrilnij bot Rid rib rodini bichkovih knipovichiya Knipowitschia RodinaSestra 1857 1920 diyach revolyucijnogo ruhu bilshovichka PrimitkiKnipovich Mikola Mihajlovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Knipovich Nikolaj Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros ros N M Knipovich Vestnik AN SSSR 1939 7 S 79 Toponimika morej Sovetskoj Arktiki pod red L A Borisova L Geograficheskoe obshestvo SSSR Gidrograficheskoe predpriyatie MMF 1972 Literatura ros Yagodovskij K P V strane polunochnogo solnca vospominaniya o Murmanskoj ekspedicii 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Spb Zhizn i znanie 1914 ros Sbornik posvyashennyj nauchnoj deyatelnosti pochyotnogo chlena Akademii nauk SSSR zasluzhennogo deyatelya nauki i tehniki Nikolaya Mihajlovicha Knipovicha 1885 1939 M L 1939 ros N M Knipovich 3 Bereznya 2016 u Wayback Machine Vestnik AN SSSR 1939 7 S 79 ros Berg L S Pochetnyj akademik Nikolaj Mihajlovich Knipovich 24 Veresnya 2015 u Wayback Machine Vestnik AN SSSR 1950 vyp 8 S 76 83 ros Laktionov A F N M Knipovich zhizn i deyatelnost k 100 letiyu so dnya rozhdeniya Okeanologiya 1962 T 2 vyp 4 S 758 766 ros Slaventator D E Uchyonyj pervogo ranga L Gidrometeoizdat 1974 134 s ros Alekseev A P Nikolaj Mihajlovich Knipovich 1862 1939 Biologiya morya 1982 4 S 69 72 PosilannyaPersonalna storinka Mikoli Mihajlovicha Knipovicha na oficijnomu sajti RAN ros