Суво́ровське військо́ве учи́лище (СВУ, рос. Суворовское военное училище, СВУ) — спеціальний військовий навчальний заклад типу інтернату в СРСР, Російській Федерації та Білорусі, що готує вихованців до вступу у вищі військові навчальні заклади. З 1969 до Суворовських військових училищ приймають юнаків, що закінчили 8 класів середньої школи, термін навчання 2 роки.
Історія
Спеціалізовані військові училища були створені під час Німецько-радянської війни у відповідності з Постановою Ради Народних Комісарів СРСР № 901 від 21 серпня 1943 року «Про невідкладні заходи з відновлення господарства в районах, звільнених від німецької окупації». Тоді ж вони отримали свою назву на честь російського полководця Олександра Суворова. Ініціатором їх створення був генерал [ru], який 17 квітня 1943 року звернувся з листом до Йосипа Сталіна: він пропонував, у вигляді досліду, створити один кадетський корпус в Москві. Сталін зробив 2 поправки: училища були названі суворовськими; і створювалися відразу 9 училищ.
У 1943 році відкрилось 11 училищ: Краснодарське (у Майкопі), Новочеркаське, Сталінградське (в Астрахані), Воронезьке, Харківське (у Чугуєві), Курське, Калінінське, Орловське (в Єльці), Ставропольське, Ташкентське, Кутаїське (два останніх — училища НКВС, пізніше — МВС, для дітей прикордонників); в 1944 році 6 училищ: Казанське, Куйбишевське, Горківське, Саратовське, Тамбовське, Тульське, в 1953 році — Мінське, в 1955 році — Ленінградське.
У 1975 році в СРСР діяли 8 училищ: Казанське, Калінінське, Київське (колишнє Харківське), Ленінградське, Мінське, Московське (колишнє Горківське), Свердловське й Уссурійське (колишнє Курське).
12 травня 1991 року були підготовлені проекти постанов Кабінету Міністрів СРСР про створення Ульянівського й Бішкекського Суворовських військових училищ. Переформування Ульяновського гвардійського вищого танкового командного двічі Червонопрапорного ордена Червоної Зірки училища імені В. І. Леніна в Ульяновське гвардійське двічі Червонопрапорне ордена Червоної Зірки Суворовське військове училище було виконано у 1991 році. Бішкекське суворовське училище в зв'язку з розпадом СССР створене не було.
У 2016 році на території Російської Федерації діє 9 суворовських військових училищ.
Перетворення училищ
- У 1946 році Сталінградське СВУ було передислоковане до м. Чкалов (нині — Оренбург); Кутаїське СВУ було передислоковане до м. Ленінград і назване Ленінградским СВУ (НКВС) (розформоване у 1960 році).
- У 1947 році Краснодарське СВУ було передислоковане до м. Дзауджикау (з 1954 року — Орджонікідзе, з 1990 року — Владикавказ) і назване Північно-Кавказьким СВУ; Харківське СВУ передислоковане до м. Києва і назване Київським СВУ.
- У 1947 році Орловське СВУ передислоковане до м. Свердловськ і назване Свердловським СВУ; Північно-Кавказьке СВУ перетворене на Кавказьке Червонопрапорне СВУ.
- У 1953 році сформовано Мінське СВУ.
- У 1955 році створено Ленінградське двічі Червонопрапорне суворовське офіцерське військове училище.
- У 1956 році Горьківське СВУ було передислоковане до Москви і назване Московським СВУ.
- У 1957 році Курське СВУ було передислоковане до м. Ворошилов-Уссурійський Приморського краю і названу Далекосхідним СВУ; Сталінградське СВУ перейменовано у Чкаловське СВУ.
- У 1958 році Чкаловське СВУ назване Оренбурзьким СВУ.
- В період з 1960 до 1964 року було закрито 8 СВУ: Саратовське, Тамбовське, Тульське, Оренбурзьке, Ставропольське, Новочеркаське, Куйбишевське й Воронезьке, а також 2 СВУ МВС: Ленінградське й Ташкентське.
- У 1964 році Далекосхідне СВУ назване Уссурійським СВУ.
- У 1965 році Кавказьке Червонопрапорне СВУ назване Орджонікідзевським СВУ.
- У 1968 році Орджонікідзевське СВУ було зачинене.
- У 2000 році на базі Орджонікідзевського СВУ у Владикавказі було відроджено Північно-Кавказьке СВУ.
- У 2009 році «Школа Міліції» у м. Єлабуга було перетворене на СВУ МВС РФ.
- У 2015 році відкрито .
- У 2015 році Іркутське СВУ відкрилося на базі колишнього Іркутського вищого військового авіаційно-інженерного училища.
- У березні 2016 року Президент Росії своїм розпорядженням відродив . Новий навчальний рік розпочато 1 вересня 2016 року.
Див. також
Примітки
- Страницы истории
- Шишков, А. Н.; Ковалёв, А. А. (2007). Краткий кадетский военно-исторический словарь. Москва: ОЛМА Медиа Групп. с. 290. ISBN .
- Первый набор
- Постановление кабинета министров СССР от 11.07.1991 № 463 о создании ульяновского и бишкекского суворовских военных училищ[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2011. Процитовано 21 грудня 2016.
- Министр обороны генерал армии Сергей Шойгу провел селекторное совещание с руководством Вооруженных Сил: Министерство обороны Российской Федерации
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suvo rovske vijsko ve uchi lishe SVU ros Suvorovskoe voennoe uchilishe SVU specialnij vijskovij navchalnij zaklad tipu internatu v SRSR Rosijskij Federaciyi ta Bilorusi sho gotuye vihovanciv do vstupu u vishi vijskovi navchalni zakladi Z 1969 do Suvorovskih vijskovih uchilish prijmayut yunakiv sho zakinchili 8 klasiv serednoyi shkoli termin navchannya 2 roki Minske suvorovske vijskove uchilisheIstoriyaPochatok novogo navchalnogo roku v Moskovskomu suvorovskomu vijskovomu uchilishi 1 veresnya 2015 rokuKrashi vihovanci ru z Marshalom Radyanskogo Soyuzu Dmitrom Yazovim 16 travnya 2014 rokuPrezident Rosijskoyi Federaciyi Volodimir Putin kursanti suvorovskogo uchilisha i Volodimir Mihalkin pislya zakinchennya paradu do dnya Peremogi 9 travnya 2013 roku Specializovani vijskovi uchilisha buli stvoreni pid chas Nimecko radyanskoyi vijni u vidpovidnosti z Postanovoyu Radi Narodnih Komisariv SRSR 901 vid 21 serpnya 1943 roku Pro nevidkladni zahodi z vidnovlennya gospodarstva v rajonah zvilnenih vid nimeckoyi okupaciyi Todi zh voni otrimali svoyu nazvu na chest rosijskogo polkovodcya Oleksandra Suvorova Iniciatorom yih stvorennya buv general ru yakij 17 kvitnya 1943 roku zvernuvsya z listom do Josipa Stalina vin proponuvav u viglyadi doslidu stvoriti odin kadetskij korpus v Moskvi Stalin zrobiv 2 popravki uchilisha buli nazvani suvorovskimi i stvoryuvalisya vidrazu 9 uchilish U 1943 roci vidkrilos 11 uchilish Krasnodarske u Majkopi Novocherkaske Stalingradske v Astrahani Voronezke Harkivske u Chuguyevi Kurske Kalininske Orlovske v Yelci Stavropolske Tashkentske Kutayiske dva ostannih uchilisha NKVS piznishe MVS dlya ditej prikordonnikiv v 1944 roci 6 uchilish Kazanske Kujbishevske Gorkivske Saratovske Tambovske Tulske v 1953 roci Minske v 1955 roci Leningradske U 1975 roci v SRSR diyali 8 uchilish Kazanske Kalininske Kiyivske kolishnye Harkivske Leningradske Minske Moskovske kolishnye Gorkivske Sverdlovske j Ussurijske kolishnye Kurske 12 travnya 1991 roku buli pidgotovleni proekti postanov Kabinetu Ministriv SRSR pro stvorennya Ulyanivskogo j Bishkekskogo Suvorovskih vijskovih uchilish Pereformuvannya Ulyanovskogo gvardijskogo vishogo tankovogo komandnogo dvichi Chervonoprapornogo ordena Chervonoyi Zirki uchilisha imeni V I Lenina v Ulyanovske gvardijske dvichi Chervonopraporne ordena Chervonoyi Zirki Suvorovske vijskove uchilishe bulo vikonano u 1991 roci Bishkekske suvorovske uchilishe v zv yazku z rozpadom SSSR stvorene ne bulo U 2016 roci na teritoriyi Rosijskoyi Federaciyi diye 9 suvorovskih vijskovih uchilish Peretvorennya uchilish U 1946 roci Stalingradske SVU bulo peredislokovane do m Chkalov nini Orenburg Kutayiske SVU bulo peredislokovane do m Leningrad i nazvane Leningradskim SVU NKVS rozformovane u 1960 roci U 1947 roci Krasnodarske SVU bulo peredislokovane do m Dzaudzhikau z 1954 roku Ordzhonikidze z 1990 roku Vladikavkaz i nazvane Pivnichno Kavkazkim SVU Harkivske SVU peredislokovane do m Kiyeva i nazvane Kiyivskim SVU U 1947 roci Orlovske SVU peredislokovane do m Sverdlovsk i nazvane Sverdlovskim SVU Pivnichno Kavkazke SVU peretvorene na Kavkazke Chervonopraporne SVU U 1953 roci sformovano Minske SVU U 1955 roci stvoreno Leningradske dvichi Chervonopraporne suvorovske oficerske vijskove uchilishe U 1956 roci Gorkivske SVU bulo peredislokovane do Moskvi i nazvane Moskovskim SVU U 1957 roci Kurske SVU bulo peredislokovane do m Voroshilov Ussurijskij Primorskogo krayu i nazvanu Dalekoshidnim SVU Stalingradske SVU perejmenovano u Chkalovske SVU U 1958 roci Chkalovske SVU nazvane Orenburzkim SVU V period z 1960 do 1964 roku bulo zakrito 8 SVU Saratovske Tambovske Tulske Orenburzke Stavropolske Novocherkaske Kujbishevske j Voronezke a takozh 2 SVU MVS Leningradske j Tashkentske U 1964 roci Dalekoshidne SVU nazvane Ussurijskim SVU U 1965 roci Kavkazke Chervonopraporne SVU nazvane Ordzhonikidzevskim SVU U 1968 roci Ordzhonikidzevske SVU bulo zachinene U 2000 roci na bazi Ordzhonikidzevskogo SVU u Vladikavkazi bulo vidrodzheno Pivnichno Kavkazke SVU U 2009 roci Shkola Miliciyi u m Yelabuga bulo peretvorene na SVU MVS RF U 2015 roci vidkrito U 2015 roci Irkutske SVU vidkrilosya na bazi kolishnogo Irkutskogo vishogo vijskovogo aviacijno inzhenernogo uchilisha U berezni 2016 roku Prezident Rosiyi svoyim rozporyadzhennyam vidrodiv Novij navchalnij rik rozpochato 1 veresnya 2016 roku Div takozhNahimovske vijskovo morske uchilishe Suvorovske vijskove uchilishe MVSPrimitkiStranicy istorii Shishkov A N Kovalyov A A 2007 Kratkij kadetskij voenno istoricheskij slovar Moskva OLMA Media Grupp s 290 ISBN 978 5 373 01336 9 Pervyj nabor Postanovlenie kabineta ministrov SSSR ot 11 07 1991 463 o sozdanii ulyanovskogo i bishkekskogo suvorovskih voennyh uchilish nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Arhiv originalu za 24 veresnya 2011 Procitovano 21 grudnya 2016 Ministr oborony general armii Sergej Shojgu provel selektornoe soveshanie s rukovodstvom Vooruzhennyh Sil Ministerstvo oborony Rossijskoj FederaciiLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3