Костянтин Костянтинович Лінартович 18 грудня 1951 с Тернувате український актор театру та кіно актор та режисер дубляжу

Костянтин Костянтинович Лінартович (18 грудня 1951, с. Тернувате) — український актор театру та кіно, актор та режисер дубляжу, театральний діяч, режисер муніципального театру «Київ» з 2008 року, псевдонім Костянтин Таран.

Костянтин Лінартович

Народився	18 грудня 1951(1951-12-18) (72 роки) с. Тернувате Варварівського району Миколаївської області
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	актор режисер
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1976—н.ч.
Діти	Лінартович Дмитро Костянтинович
IMDb	nm0511054

Життєпис

Костянтин Лінартович народився в селі Тернувате Варварівського району Миколаївської області. У 14 років вступив до Київського Суворовського військового училища, яке не закінчив а вступив до культурно-освітнього училища на диригента, яке також не закінчив. Навчався у Одеському морехідному училищі, проте покинув навчання. Працював у селищі Ольшанське електриком на заводі.

Під час служби у Чехословаччині Костянтин Лінартович вирішив стати актором. Демобілізувавшись вступає у Київський державний інститут театрального мистецтва. На другому курсі одружився. Після закінчення навчання, три роки працював актором Сімферопольського російського драматичного театру ім. Горького.

З 1979 року актор Київського Молодого театру. У 1990 році залишивши Молодіжний театр, Костянтин Лінартович, художній керівник-директор, організував свою трупу з одинадцяти чоловік, яку назвав — театр «Дзвін».

На основі драматичного театру «Дзвін» було створено Центральний Театр Збройних Сил України, який очолив та був режисером Костянтин Лінартович.

З 2008 року режисер муніципального театру «Київ». Знімається у кіно. Режисер українського дубляжу студії «Postmodern».

Фільмографія

Рік	Назва	Роль
1981	Ранок вечора мудріший	член бригади, у титрах вказаний як К.Ленартович
1982	Грачі	сержант ДАІ Малик
1983	Вечори на хуторі біля Диканьки	Левко
1987	Суд в Єршовці	молодий Софронов
1991	Останній бункер	керівник загону УПА
1992	Тарас Шевченко. Заповіт	Андрій Козачковський
2002	«Золота лихоманка»	епізод
2007	Фабрика щастя	Седан
2008	Закон
2009	За загадкових обставин	Хрест
2012	Порох і дріб	Іван Агапов
2012	Брат за брата 2	лісник
2013	Тіні незабутих предків	Мольфар
2015	Гетьман	Богдан Хмельницький
2015	Загублене місто	генерал
2019	Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке	Михтод

Режисер дубляжу

Рік		Фільм
1997		«Титанік»
2005		«Мадагаскар»
2006		«Тачки»
2008		«Мадагаскар 2: Втеча до Африки»
2008		«Темний лицар»
2008		«Пригоди у Веґасі»
2008		«Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа»
2008		«Операція «Валькірія»»
2009		«Трансформери: Помста полеглих»
2009		«Льодовиковий період 3: Ера динозаврів»
2010		«Мандри Гулівера»
2010		«Некерований»
2011		«Тачки 2»
2011		«Фантом»
2011		«Ранго»
2011		(«Скільки у тебе?»)
2011		«Пригоди Тінтіна: Таємниця «Єдинорога»»
2011		«Пірати Карибського моря: На дивних берегах»
2011		«Кіт у чоботях»
2012		«Життя Пі»
2012		«Мадагаскар 3»
2012		«Гічкок»
2013		«Транс»
2013		«Озброєні та небезпечні»
2013		«Сімейка Крудсів»
2013		«Міцний горішок. Гарний день, аби померти»
2019		«Месники: Завершення»

Актор дубляжу

2006 — «Тачки» / Сержант
2008 — «У пошуках Немо» / Кіль
2011 — «Тор» /
2012 — «Джон Картер: між двох світів» / Кірен Гайдз/Таргос Морс
2012 — «Цирк дю Солей: Казковий світ»
2013 — «Міцний горішок. Гарний день, аби померти»

Див. також

Лінартович Дмитро Костянтинович

Примітки

В. В. Ямбурський. Лінартович Костянтин Костянтинович [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.
Сулік, М. Театр Збройних Сил України запрошує військового глядача на свої вистави / М. Сулік // Народна армія. — 1994. — липень. — С. 2.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.
. Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 22 листопада 2015.
. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лінартович Костянтин Костянтинович

Лінартович Костянтин Костянтинович у соцмережі «Facebook»
Костянтин Лінартович [ 13 березня 2017 у Wayback Machine.] на Kinoafisha.ua

[1] В. В. Ямбурський. Лінартович Костянтин Костянтинович [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .

[КЛ-2] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.

[3] Сулік, М. Театр Збройних Сил України запрошує військового глядача на свої вистави / М. Сулік // Народна армія. — 1994. — липень. — С. 2.

[4] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.

[5] . Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 22 листопада 2015.

[6] . Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.