Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костел Марії Магдалини та монастир боніфратрів — перший комплекс луцького осідку боніфратрів. Не існує. Монастир боніфратрів був фундований у середині XVII століття на перетині вулиць Замкової та Троїцької в Луцьку. Наприкінці XVIII століття комплекс боніфратрів зазнав пожежі, костел і монастир згоріли, внаслідок чого осідок був переведений до фарного костелу Святого Якуба. Луцький конвент боніфратрів був скасований в середині XIX століття, приміщення згоріли, а руїни були продані на злам.
| Костел Марії Магдалини та монастир боніфратрів | |
|---|---|
 | |
| 50°44′17″ пн. ш. 25°19′07″ сх. д. / 50.7383111° пн. ш. 25.3186528° сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування |  Україна, Луцьк |
| Початок будівництва | 1647? |
| Зруйновано | 1781 |
| Стиль | бароко |
| Належність | католицизм |
| Оригінальна назва | Костел Марії Магдалини та монастир боніфратрів |
  Костел Марії Магдалини та монастир боніфратрів (Луцьк) (Україна) | |
Історія
Костел Марії Магдалини та перший монастир
У 1620—1630-х роках Балтазар Тишка був каноніком Луцької капітули. Він вів активну діяльність із залучення різних матеріальних ресурсів для своїх благодійних проектів. Одним із таких стало заснування осідку боніфратрівського ордену в Луцьку. Представники ордену були запрошені до міста тодішнім луцьким єпископом Андрієм Гембицьким.
На перетині центральних вулиць Замкової та Троїцької, напроти воріт (Окольного замку), ще з XVI століття розташовувалася церква Святого Миколая. Це був головний храм луцьких міщан, оскільки Святий Миколай вважався захисником міста. У 1617 році під час татарського набігу ця церква згоріла. Спочатку погост був переданий в оренду міщанину Романові Тропці. Руїни храму він використав на будівництво корчми, а церковні поховання викидав на міський вал. Луцький підкоморій Григорій Четвертинський за це подав судову скаргу. У 1639 році ця ділянка стараннями Балтазара Тишки перейшла у власність луцької капітули.
12 березня 1639 року канонік склав фундацію на монастир. Для цього був виділена та ділянка, де раніше стояла церква Святого Миколая. Згідно з іншою думкою, у 1639 році під новий комплекс була віддана сусідня до цієї ділянка, яку передав кафедрі греко-католицький єпископ Лосовський. Також виділено 8000 злотих зі щорічним чиншем 600 злотих та додатково 5000 злотих зі щорічним чиншем 400 злотих від Михайла Мишки та його маєтку Мирків. Поруч з монастирем Тишкою був фундований бароковий костел Марії Магдалини, що підтвердила конституція 1647 року. Монахи опікувалися шпиталем, який раніше був заснований Тишкою на сусідній вулиці. Члени цього ордену професійно займалися медициною. Канонік дуже хотів допомагати бідним і хворим людям, що випливає із текстів його фундацій. Цим же він і пояснював заснування монастиря саме ордену боніфратрів, позаяк одним із головних завдань ордену був догляд за хворими. Крім шпиталю, монахи утримували дім божевільних. Для цього вони щоп'ятниці їздили по регіону і збирали кошти, а також робили це в місті. Внаслідок того, що боніфратри були активно зайняті доглядом цих закладів та людей, котрі в них перебували, вони не проводили мес. Ці обов'язки покладалися тільки на пріора та вікарія їхнього згромадження.
У наступні десятиліття на монастир робилися пожертви від представників волинської шляхти. Зазвичай їх розмір коливався у межах кількох сотень злотих. Після подій Хмельниччини монастирю було повернено втрачені земельні володіння під Луцьком. Також монастир був звільнений від сплати податків. Згідно з конституцією 1676 року, луцький осідок мав у власності ґрунт у селі Красне під Луцьком. Настоятелем у той час був Серафим Кошевич, а в 1680 році — Стефан Кемпінський. У 1765 році шматок землі у Красному вже був проданий і забудований будинками католиків та євреїв. У 1773 році в монастирі було 5 ченців, а хворих у шпиталі 8-14. Прибуток від пожертв з усієї Речі Посполитої становив 1364 злотих.
Другий комплекс
У 1781, році під час міської пожежі монастир та костел згоріли і не могли бути відновленими. Щоб забезпечити подальше існування конвенту, Луцька кафедра вирішила передати ордену костел Святого Якуба, розташований в іншій частині міста.
Таким чином, костел Марії Магдалини перестав існувати, а монастир був перенесений до іншого місця, де для цього було збудоване окреме приміщення. Поруч був і новий шпиталь. Монастирський комплекс складався із костелу Святого Якуба та щонайменше трьох господарських кам'яниць і погреба.
У 1845 році сталася нова загальноміська пожежа, під час якої згоріли більшість монастирів та костелів острівної частини Луцька. Від вогню дуже постраждав і боніфратрівський комплекс. Це підірвало життєву основу конвенту. Проте повністю знищила осідок його касація внаслідок навмисних переслідувань російською владою католицьких інституцій,. Всі колишні боніратрівські приміщення почали використовувати військові. Так, у монастирі влаштували військовий госпіталь. А костел, ще збережений у стані часткової руїни після пожежі, планували використовувати під цойґгавз та майстерню.
Монастирське приміщення перебудували під житло. У ньому ще в 1890-х роках жили луцькі євреї. Костел у 1858 році викупив Юзеф Крашевський, а потім продав Ґродецькому. Той у свою чергу продав їх керівнику міської школи, а останній — євреям. Вони стару пам'ятку розібрали, щоб добудувати собі житло на руїнах монастиря. У 1869 році руїн костелу вже не було.
Сьогодні
Не зважаючи на те, що перший і другий комплекси, де розміщувався луцький конвент боніфратрів, були знищені пожежею, а руїни розібрані, за допомогою аналізу архівних описів та карт вдалося встановити точне місце розташування костелу Святого Якуба, та майже точне — першого костелу Марії Магдалини. Останній розташовувався на перетині сучасних вулиць Драгоманова та Кафедральної. Костел Святого Якуба же — на вулиці Руській. Крім того, збереглися давні будинки, які належали боніфратріям. Поки що відомо про два таких: один на вулиці Караїмській, 6, інший — Драгоманова, 4.
Будь-які архівні свідчення про архітектуру костелу Марії Магдалини, або ширші відомості про нього поки не виявлено.
Галерея
-
![image]()
Руїни костелу Святого Якуба на панорамі XIX століття -
![image]()
Будинок на Караїмській, 6 -
![image]()
Будинок на Драгоманова, 4
Посилання
- Колосок Б. В. Римо-католицькі святині Луцька. — К, 2004. — С. 135—139. — .
- П. Троневич, М. Хілько, Б. Сайчук. Втрачені християнські храми Луцька. — Луцьк, 2001. — С. 18-20, 55-56. — .
- Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. Łuck, 1929
- Łuck // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 779. (пол.) — S. 779—792. (пол.)
- Довбищенко М. В. Волинська шляхта у релігійних рухах кінця XVI — першої половини XVII ст. — К., 2008. — С. 376, 788—789. — .
- Довбищенко М. Ченці-боніфратрії та поширення гуманістичних ідей на українських землях в першій половині XVII ст. (на матеріалах Волинського воєводства). Українознавчий альманах. Випуск 5. Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- Дейвіс Н. Боже ігрище: історія Польщі / Норман Дейвіс: [пер. з англ.. П. Таращук]. — К. , 2008. — С. 511—533. — .
- Ю. М. Поліщук. Етноконфесійна політика російського царизму в Правобережній Україні (кінець XVIII — початок ХХ століття)
- Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu, — Łuck, 1922 — s. 26
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostel Mariyi Magdalini ta monastir bonifratriv pershij kompleks luckogo osidku bonifratriv Ne isnuye Monastir bonifratriv buv fundovanij u seredini XVII stolittya na peretini vulic Zamkovoyi ta Troyickoyi v Lucku Naprikinci XVIII stolittya kompleks bonifratriv zaznav pozhezhi kostel i monastir zgorili vnaslidok chogo osidok buv perevedenij do farnogo kostelu Svyatogo Yakuba Luckij konvent bonifratriv buv skasovanij v seredini XIX stolittya primishennya zgorili a ruyini buli prodani na zlam Kostel Mariyi Magdalini ta monastir bonifratriv50 44 17 pn sh 25 19 07 sh d 50 7383111 pn sh 25 3186528 sh d 50 7383111 25 3186528Tip sporudi monastirRoztashuvannya Ukrayina LuckPochatok budivnictva 1647 Zrujnovano 1781Stil barokoNalezhnist katolicizmOriginalna nazva Kostel Mariyi Magdalini ta monastir bonifratrivKostel Mariyi Magdalini ta monastir bonifratriv Luck Ukrayina IstoriyaKostel Mariyi Magdalini ta pershij monastir U 1620 1630 h rokah Baltazar Tishka buv kanonikom Luckoyi kapituli Vin viv aktivnu diyalnist iz zaluchennya riznih materialnih resursiv dlya svoyih blagodijnih proektiv Odnim iz takih stalo zasnuvannya osidku bonifratrivskogo ordenu v Lucku Predstavniki ordenu buli zaprosheni do mista todishnim luckim yepiskopom Andriyem Gembickim Na peretini centralnih vulic Zamkovoyi ta Troyickoyi naproti vorit Okolnogo zamku she z XVI stolittya roztashovuvalasya cerkva Svyatogo Mikolaya Ce buv golovnij hram luckih mishan oskilki Svyatij Mikolaj vvazhavsya zahisnikom mista U 1617 roci pid chas tatarskogo nabigu cya cerkva zgorila Spochatku pogost buv peredanij v orendu mishaninu Romanovi Tropci Ruyini hramu vin vikoristav na budivnictvo korchmi a cerkovni pohovannya vikidav na miskij val Luckij pidkomorij Grigorij Chetvertinskij za ce podav sudovu skargu U 1639 roci cya dilyanka starannyami Baltazara Tishki perejshla u vlasnist luckoyi kapituli Baltazar Tishka 12 bereznya 1639 roku kanonik sklav fundaciyu na monastir Dlya cogo buv vidilena ta dilyanka de ranishe stoyala cerkva Svyatogo Mikolaya Zgidno z inshoyu dumkoyu u 1639 roci pid novij kompleks bula viddana susidnya do ciyeyi dilyanka yaku peredav kafedri greko katolickij yepiskop Losovskij Takozh vidileno 8000 zlotih zi shorichnim chinshem 600 zlotih ta dodatkovo 5000 zlotih zi shorichnim chinshem 400 zlotih vid Mihajla Mishki ta jogo mayetku Mirkiv Poruch z monastirem Tishkoyu buv fundovanij barokovij kostel Mariyi Magdalini sho pidtverdila konstituciya 1647 roku Monahi opikuvalisya shpitalem yakij ranishe buv zasnovanij Tishkoyu na susidnij vulici Chleni cogo ordenu profesijno zajmalisya medicinoyu Kanonik duzhe hotiv dopomagati bidnim i hvorim lyudyam sho viplivaye iz tekstiv jogo fundacij Cim zhe vin i poyasnyuvav zasnuvannya monastirya same ordenu bonifratriv pozayak odnim iz golovnih zavdan ordenu buv doglyad za hvorimi Krim shpitalyu monahi utrimuvali dim bozhevilnih Dlya cogo voni shop yatnici yizdili po regionu i zbirali koshti a takozh robili ce v misti Vnaslidok togo sho bonifratri buli aktivno zajnyati doglyadom cih zakladiv ta lyudej kotri v nih perebuvali voni ne provodili mes Ci obov yazki pokladalisya tilki na priora ta vikariya yihnogo zgromadzhennya U nastupni desyatilittya na monastir robilisya pozhertvi vid predstavnikiv volinskoyi shlyahti Zazvichaj yih rozmir kolivavsya u mezhah kilkoh soten zlotih Pislya podij Hmelnichchini monastiryu bulo poverneno vtracheni zemelni volodinnya pid Luckom Takozh monastir buv zvilnenij vid splati podatkiv Zgidno z konstituciyeyu 1676 roku luckij osidok mav u vlasnosti grunt u seli Krasne pid Luckom Nastoyatelem u toj chas buv Serafim Koshevich a v 1680 roci Stefan Kempinskij U 1765 roci shmatok zemli u Krasnomu vzhe buv prodanij i zabudovanij budinkami katolikiv ta yevreyiv U 1773 roci v monastiri bulo 5 chenciv a hvorih u shpitali 8 14 Pributok vid pozhertv z usiyeyi Rechi Pospolitoyi stanoviv 1364 zlotih Drugij kompleks Kostel Svyatogo Yakuba malyunok U 1781 roci pid chas miskoyi pozhezhi monastir ta kostel zgorili i ne mogli buti vidnovlenimi Shob zabezpechiti podalshe isnuvannya konventu Lucka kafedra virishila peredati ordenu kostel Svyatogo Yakuba roztashovanij v inshij chastini mista Dokladnishe Kostel Svyatogo Yakuba Luck Takim chinom kostel Mariyi Magdalini perestav isnuvati a monastir buv perenesenij do inshogo miscya de dlya cogo bulo zbudovane okreme primishennya Poruch buv i novij shpital Monastirskij kompleks skladavsya iz kostelu Svyatogo Yakuba ta shonajmenshe troh gospodarskih kam yanic i pogreba U 1845 roci stalasya nova zagalnomiska pozhezha pid chas yakoyi zgorili bilshist monastiriv ta kosteliv ostrivnoyi chastini Lucka Vid vognyu duzhe postrazhdav i bonifratrivskij kompleks Ce pidirvalo zhittyevu osnovu konventu Prote povnistyu znishila osidok jogo kasaciya vnaslidok navmisnih peresliduvan rosijskoyu vladoyu katolickih institucij Vsi kolishni boniratrivski primishennya pochali vikoristovuvati vijskovi Tak u monastiri vlashtuvali vijskovij gospital A kostel she zberezhenij u stani chastkovoyi ruyini pislya pozhezhi planuvali vikoristovuvati pid cojggavz ta majsternyu Monastirske primishennya perebuduvali pid zhitlo U nomu she v 1890 h rokah zhili lucki yevreyi Kostel u 1858 roci vikupiv Yuzef Krashevskij a potim prodav Grodeckomu Toj u svoyu chergu prodav yih kerivniku miskoyi shkoli a ostannij yevreyam Voni staru pam yatku rozibrali shob dobuduvati sobi zhitlo na ruyinah monastirya U 1869 roci ruyin kostelu vzhe ne bulo SogodniPeretin vulic Kafedralnoyi i Dragomanova Ne zvazhayuchi na te sho pershij i drugij kompleksi de rozmishuvavsya luckij konvent bonifratriv buli znisheni pozhezheyu a ruyini rozibrani za dopomogoyu analizu arhivnih opisiv ta kart vdalosya vstanoviti tochne misce roztashuvannya kostelu Svyatogo Yakuba ta majzhe tochne pershogo kostelu Mariyi Magdalini Ostannij roztashovuvavsya na peretini suchasnih vulic Dragomanova ta Kafedralnoyi Kostel Svyatogo Yakuba zhe na vulici Ruskij Krim togo zbereglisya davni budinki yaki nalezhali bonifratriyam Poki sho vidomo pro dva takih odin na vulici Karayimskij 6 inshij Dragomanova 4 Bud yaki arhivni svidchennya pro arhitekturu kostelu Mariyi Magdalini abo shirshi vidomosti pro nogo poki ne viyavleno GalereyaRuyini kostelu Svyatogo Yakuba na panorami XIX stolittya Budinok na Karayimskij 6 Budinok na Dragomanova 4PosilannyaKolosok B V Rimo katolicki svyatini Lucka K 2004 S 135 139 ISBN 966 575 107 7 P Tronevich M Hilko B Sajchuk Vtracheni hristiyanski hrami Lucka Luck 2001 S 18 20 55 56 ISBN 966 95830 1 2 Mieczyslaw Orlowicz Ilustrowany przewodnik po Wolyniu Luck 1929 Luck Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 779 pol S 779 792 pol Dovbishenko M V Volinska shlyahta u religijnih ruhah kincya XVI pershoyi polovini XVII st K 2008 S 376 788 789 ISBN 978 966 2911 22 0 Dovbishenko M Chenci bonifratriyi ta poshirennya gumanistichnih idej na ukrayinskih zemlyah v pershij polovini XVII st na materialah Volinskogo voyevodstva Ukrayinoznavchij almanah Vipusk 5 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Dejvis N Bozhe igrishe istoriya Polshi Norman Dejvis per z angl P Tarashuk K 2008 S 511 533 ISBN 978 966 500 301 4 Yu M Polishuk Etnokonfesijna politika rosijskogo carizmu v Pravoberezhnij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolittya Adam Wojnicz Luck na Wolyniu Luck 1922 s 26