Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костел святого Якова — один із найдавніших фарних костелів Луцька, збудований неподалік майдану Ринок та вірменської церкви. Зараз не існує. Точної дати його побудови невідомо. Згадується починаючи із XVI століття. Після пожежі 1845 року занепав і згодом був розібраний. В останні 70 років свого існування належав луцькому осідку ордену боніфратів.
| Костел святого Якова | |
|---|---|
 бічний фасад | |
| 50°44′52″ пн. ш. 25°19′27″ сх. д. / 50.74777778002777495° пн. ш. 25.32444444002777928° сх. д.Координати: 50°44′52″ пн. ш. 25°19′27″ сх. д. / 50.74777778002777495° пн. ш. 25.32444444002777928° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Луцьк |
| Початок будівництва | 1545 (можливо) |
| Зруйновано | 1858 |
| Стиль | ренесанс |
| Належність | католицизм |
| Оригінальна назва | Костёл Святого Якуба |
  Костел святого Якова (Луцьк) (Україна)  Костел святого Якова (Луцьк) (Волинська область) | |
Погост храму забудований житловими будинками зламу XIX—ХХ століть на теперішній в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк».
Суперечки щодо заснування
Принаймні, поки що немає достовірних відомостей про заснування храму. Це дає дослідникам підстави трактувати відомості про нього по-різному. С. Терський зазначає, що у північно-західній частині луцького середмістя поруч із вірменським кварталом розташовувалась безіменна церква, яку згодом віддали під костел святого Якова. Інший автор, Т. Стецький, звертає увагу на візантійський характер архітектури храму, не притаманний костелам. А. Сендульський пише про східну орієнтацію храму, наче костел міг використовувати попередню будівлю, можливо, давніший вірменський храм. Натомість четвертий автор, П. Троневич, каже, що попередні дослідники помилялися стосовно перебудови православної церкви на костел Якова, оскільки його попередники плутали православну церкву святого Якова з (Окольного замку) з даним костелом, посвяченим тому ж святому.
Історія
Перша достеменна згадка про костел датується 1545 роком. Король Сигізмунд II Август надав фундаційну грамоту костелові. 8 січня 1581 року король Стефан Баторій підтверджує та повторює витяг з тексту грамоти Сигізмунда Августа від 1545 року, якою наділяє луцький парафіяльний костел св. Якова та його ректора земельними угіддями та встановлює їх межі.Храм розміщувався неподалік майдану Ринок і міг відігравати роль одного з ринкових храмів за тієї умови, що геометрична концепція Ринку виявиться чотирикутною, як це згадується в Литовській метриці, а не трикутною, як подають деякі автори. В будь-якому разі, костел розташовувався неподалік від Ринку. Територія межувала із вірменським кварталом, у центрі якого стояла церква Святого Стефана.
Вірменський храм разом із костелом Святого Якова могли бути включені в третю лінію оборони. У будь-якому випадку, обидва храми були муровані, оскільки так вимагала оборонна структура міста і їхнє розташування у ній. Поряд із костелом знаходився цвинтар, що межував із вірменським.
Костел також мав свою плебанію, до якої належали деякі будинки в місті, на Заглушецькому передмісті — Помостичах, Юриздиці і Хмельнику — та поряд із костелом Святого Хреста. У власності плебанії також була корчма. На плебанських землях проживали люди, які вважалися плебанськими. Тобто на них лише частково поширювалася магістратська юрисдикція. Загалом плебанські люди підпорядковувалися плебанові костелу.
Костел у справі Лонського
У 1621 році католик Валентій Лонський пограбував братську церкву. Суд виніс вирок — спалення на вогнищі. Плебан костелу Мартин Іздембський подав протест, де не виправдовував дій Валентія, проте заявляв, що братчики помстилися йому. Вони ніби-то пробралися вночі у в'язницю й споїли Лонського, і він не зміг нормально прийняти причастя і востаннє сповідуватися. Події далі розгорталися так, що і сам костел був втягнутий у (справу Лонського). Замість страти на майдані Ринок, Валентія спалили неподалік костелу та ще й недокінця. Понівечений труп залишився валятися біля фари, тож сам священик мусив подбати про очищення території.
Мартин Іздембський також згадується в конфліктах 1634 року.
Конфлікт із бернардинами
Неподалік північної межі Луцька розташовувався , який належав ордену бернардинів.
У 1646 році Агнешка Станішевська придбала за 400 злотих для бернардинів ділянку, яка належала до плебанії святого Якова. Проте купівля відбулася не прямим внеском коштів, а очевидно, через певний перепис боргу луцьких євреїв від Станішевської до костелу святого Якова. Згідно з договором луцькі євреї мали сплачувати 10 % цієї суми щороку. Проте вже в перший рік вони договору не дотримали.
Священник костелу Якова Мацей Поплавський, зібравши людей, скоїв наїзд на свої колишні землі біля костелу, які вже належали бернардинам, але не були ще оплачені євреями. У результаті наїзду сталася сутичка, у якій постраждали двоє ченців, а бернардина Капанара було вбито.
Тодійшній луцький єпископ Андрій Гембицький звільнив Поплавського. А члени луцького конвенту бернардинів подали на Мацея до гродненського суду. Суд виніс вирок, згідно з яким Мацей повинен був відшкодувати витрати на похорон ченця Капанара, передати бернардинам певну кількість воску, а також встановити на бернардинському кладовищі стовп чи каплицю зі зображенням Ісуса, який плаче. Спірна ділянка таки залишилася за бернардинами. А на кладовищі невдовзі збудували каплицю Скорботного Христа зі скульптурними фігурами святих. У пізніші століття щонайменше Ганна Потоцька, І. Вагнер та Казимир Войняковський зображали каплицю з цвинтарем на своїх роботах.
Друга половина XVII — XIX століття
У 1648 костел пограбували козаки. Також пограбували плебанський фільварок у селі Німецькому поблизу Жидичина. Священник Мацей Поплавський подав скаргу.
У II-й половині XVII століття плебанія переживала піднесення. Костел був досить заможним і переважав бернардинський костел Святого Хреста. У той час[] плебаном був королівський секретар і луцький канонік Олександр Могильницький. А 1708 році — Петро Гулевич.
У 1781 році сталася велика пожежа Луцька. Поки невідомо, чи постраждав костел святого Якова, проте повністю згорів костел Марії Магдалини з монастирем боніфратів, які розташовувалися на перетині Поперечної та Троїцької вулиць.
Луцька кафедра передала костел Святого Якова боніфратам. Вони звели також монастир і шпиталь поруч. У 1845 році сталася нова пожежа, на якій сильно постраждав цей костел. Через 3 роки його закрили, а в 1858 році продали на злам. Орден боніфратів був змушений покинути місто, як й інші ордени, оскільки російська влада активно боролася проти католицизму на Волині у той час[]. За збереження цієї пам'ятки активно виступив волинський польський письменник Юзеф Крашевський. Він викупив костел із тією метою, щоб недопустити його знищення. Проте це було марним. Костел таки розібрали. Згодом він писав:
 |
|  |
Залишки
Хоча костел і допоміжні приміщення біля нього були розібрані, але в місті залишилося кілька будинків, які належали ордену боніфратів. Один із них знаходиться на вулиці Караїмській, 6, неподалік від місця, де розташовувався костел. Інший будинок є кам'яницею XVI—XVIII століття і розташований за адресою вулиця Драгоманова, 4. Він уже належав боніфратам до переселення в костел святого Якова.
Архітектура
Костел святого Якова був однонавовим ренесансним храмом із видовженими пресвітерієм та абсидою. Розміри нави — 12,5×16,6 м, абсиди — 7,2×13,2 м. Абсида була орієнтована на схід. Входи розташовувалися з заходу і півдня. З півночі за стіни нави виступали закристія та каплиця, яка примикала до нави.
Поховання шляхти
У костелі зафіксовані поховання представників таких шляхетських родин:
Галерея
-
![image]()
Будинок на Караїмській, 6 -
![image]()
Будинок на Драгоманова, 4 -
![image]()
План костелу
Посилання
- . Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 9 червня 2011.
- Терський С. Історія Луцька. — Львів, 2006. — Т. 1 : Лучеськ Х—XV ст. — С. 81, 162—171. — .
- Stecki T. Łuck starożytny i dziesiejszy. — Kraków, 1876. — S. 205. (пол.)
- Сендульский А. Исторические сведения о православных церквьях и монастырях в г. Луцке, ныне не существующих // ВЕВ. — 1872. — № 11. — С. 412. (рос.)
- Троневич П., Хілько М., Сайчук Б. Втрачені християнські храми Луцька. — Луцьк, 2001. — С. 54—56. — .
- Я. Р. Дашкевич, Л. А. Проценко, 3. С. Хомутецька (1971). (PDF). Київ:: Наукова думка. с. 32. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
- Русская историческая библиотека — Т. 20 — 1993
- Олійник О. Містобудівний розвиток західних земель України: між Сходом та Заходом. // Архітектурна спадщина України. Вип. 1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В. Тимофієнка. — К., 1994. — с. 57-75
- Луцьк. Історико-архітектурний нарис. Б. Колосок, Р. Метельницький — Київ, 1990. — с.48, 93, 103
- Довбищенко М. В. Волинська шляхта у релігійних рухах кінця XVI — першої половини XVII ст. — К, 2008 — c.444—445, 780
- Мандзюк Ф. Таємниці старовинної каплиці // Вісник+К. — 2010. — № 45 (762, 11 листопада).
- Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu, — Łuck, 1922 — s. 26
- Поліщук Ю. Національна політика російського царизму на Правобережній Україні (кінець XVIII — початок XX ст.) // Демократія і державність в Україні: проблеми гармонізації. — К.,1997
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2009. Процитовано 9 червня 2011.
Ресурси мережі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostel svyatogo Yakova odin iz najdavnishih farnih kosteliv Lucka zbudovanij nepodalik majdanu Rinok ta virmenskoyi cerkvi Zaraz ne isnuye Tochnoyi dati jogo pobudovi nevidomo Zgaduyetsya pochinayuchi iz XVI stolittya Pislya pozhezhi 1845 roku zanepav i zgodom buv rozibranij V ostanni 70 rokiv svogo isnuvannya nalezhav luckomu osidku ordenu bonifrativ Kostel svyatogo Yakovabichnij fasad50 44 52 pn sh 25 19 27 sh d 50 74777778002777495 pn sh 25 32444444002777928 sh d 50 74777778002777495 25 32444444002777928 Koordinati 50 44 52 pn sh 25 19 27 sh d 50 74777778002777495 pn sh 25 32444444002777928 sh d 50 74777778002777495 25 32444444002777928Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Ukrayina LuckPochatok budivnictva 1545 mozhlivo Zrujnovano 1858Stil renesansNalezhnist katolicizmOriginalna nazva Kostyol Svyatogo YakubaKostel svyatogo Yakova Luck Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaKostel svyatogo Yakova Luck Volinska oblast Pokazati na mapi Volinska oblast Pogost hramu zabudovanij zhitlovimi budinkami zlamu XIX HH stolit na teperishnij v istoriko kulturnomu zapovidniku Starij Luck Superechki shodo zasnuvannyaPrinajmni poki sho nemaye dostovirnih vidomostej pro zasnuvannya hramu Ce daye doslidnikam pidstavi traktuvati vidomosti pro nogo po riznomu S Terskij zaznachaye sho u pivnichno zahidnij chastini luckogo seredmistya poruch iz virmenskim kvartalom roztashovuvalas bezimenna cerkva yaku zgodom viddali pid kostel svyatogo Yakova Inshij avtor T Steckij zvertaye uvagu na vizantijskij harakter arhitekturi hramu ne pritamannij kostelam A Sendulskij pishe pro shidnu oriyentaciyu hramu nache kostel mig vikoristovuvati poperednyu budivlyu mozhlivo davnishij virmenskij hram Natomist chetvertij avtor P Tronevich kazhe sho poperedni doslidniki pomilyalisya stosovno perebudovi pravoslavnoyi cerkvi na kostel Yakova oskilki jogo poperedniki plutali pravoslavnu cerkvu svyatogo Yakova z Okolnogo zamku z danim kostelom posvyachenim tomu zh svyatomu IstoriyaSigizmund II Avgust Persha dostemenna zgadka pro kostel datuyetsya 1545 rokom Korol Sigizmund II Avgust nadav fundacijnu gramotu kostelovi 8 sichnya 1581 roku korol Stefan Batorij pidtverdzhuye ta povtoryuye vityag z tekstu gramoti Sigizmunda Avgusta vid 1545 roku yakoyu nadilyaye luckij parafiyalnij kostel sv Yakova ta jogo rektora zemelnimi ugiddyami ta vstanovlyuye yih mezhi Hram rozmishuvavsya nepodalik majdanu Rinok i mig vidigravati rol odnogo z rinkovih hramiv za tiyeyi umovi sho geometrichna koncepciya Rinku viyavitsya chotirikutnoyu yak ce zgaduyetsya v Litovskij metrici a ne trikutnoyu yak podayut deyaki avtori V bud yakomu razi kostel roztashovuvavsya nepodalik vid Rinku Teritoriya mezhuvala iz virmenskim kvartalom u centri yakogo stoyala cerkva Svyatogo Stefana Rozriz kostelu Virmenskij hram razom iz kostelom Svyatogo Yakova mogli buti vklyucheni v tretyu liniyu oboroni U bud yakomu vipadku obidva hrami buli murovani oskilki tak vimagala oboronna struktura mista i yihnye roztashuvannya u nij Poryad iz kostelom znahodivsya cvintar sho mezhuvav iz virmenskim Kostel takozh mav svoyu plebaniyu do yakoyi nalezhali deyaki budinki v misti na Zaglusheckomu peredmisti Pomostichah Yurizdici i Hmelniku ta poryad iz kostelom Svyatogo Hresta U vlasnosti plebaniyi takozh bula korchma Na plebanskih zemlyah prozhivali lyudi yaki vvazhalisya plebanskimi Tobto na nih lishe chastkovo poshiryuvalasya magistratska yurisdikciya Zagalom plebanski lyudi pidporyadkovuvalisya plebanovi kostelu Kostel u spravi Lonskogo U 1621 roci katolik Valentij Lonskij pograbuvav bratsku cerkvu Sud vinis virok spalennya na vognishi Pleban kostelu Martin Izdembskij podav protest de ne vipravdovuvav dij Valentiya prote zayavlyav sho bratchiki pomstilisya jomu Voni nibi to probralisya vnochi u v yaznicyu j spoyili Lonskogo i vin ne zmig normalno prijnyati prichastya i vostannye spoviduvatisya Podiyi dali rozgortalisya tak sho i sam kostel buv vtyagnutij u spravu Lonskogo Zamist strati na majdani Rinok Valentiya spalili nepodalik kostelu ta she j nedokincya Ponivechenij trup zalishivsya valyatisya bilya fari tozh sam svyashenik musiv podbati pro ochishennya teritoriyi Martin Izdembskij takozh zgaduyetsya v konfliktah 1634 roku Konflikt iz bernardinami Nepodalik pivnichnoyi mezhi Lucka roztashovuvavsya yakij nalezhav ordenu bernardiniv U 1646 roci Agneshka Stanishevska pridbala za 400 zlotih dlya bernardiniv dilyanku yaka nalezhala do plebaniyi svyatogo Yakova Prote kupivlya vidbulasya ne pryamim vneskom koshtiv a ochevidno cherez pevnij perepis borgu luckih yevreyiv vid Stanishevskoyi do kostelu svyatogo Yakova Zgidno z dogovorom lucki yevreyi mali splachuvati 10 ciyeyi sumi shoroku Prote vzhe v pershij rik voni dogovoru ne dotrimali Kaplicya Skorbnogo Hrista Svyashennik kostelu Yakova Macej Poplavskij zibravshi lyudej skoyiv nayizd na svoyi kolishni zemli bilya kostelu yaki vzhe nalezhali bernardinam ale ne buli she oplacheni yevreyami U rezultati nayizdu stalasya sutichka u yakij postrazhdali dvoye chenciv a bernardina Kapanara bulo vbito Todijshnij luckij yepiskop Andrij Gembickij zvilniv Poplavskogo A chleni luckogo konventu bernardiniv podali na Maceya do grodnenskogo sudu Sud vinis virok zgidno z yakim Macej povinen buv vidshkoduvati vitrati na pohoron chencya Kapanara peredati bernardinam pevnu kilkist vosku a takozh vstanoviti na bernardinskomu kladovishi stovp chi kaplicyu zi zobrazhennyam Isusa yakij plache Spirna dilyanka taki zalishilasya za bernardinami A na kladovishi nevdovzi zbuduvali kaplicyu Skorbotnogo Hrista zi skulpturnimi figurami svyatih U piznishi stolittya shonajmenshe Ganna Potocka I Vagner ta Kazimir Vojnyakovskij zobrazhali kaplicyu z cvintarem na svoyih robotah Druga polovina XVII XIX stolittya U 1648 kostel pograbuvali kozaki Takozh pograbuvali plebanskij filvarok u seli Nimeckomu poblizu Zhidichina Svyashennik Macej Poplavskij podav skargu U II j polovini XVII stolittya plebaniya perezhivala pidnesennya Kostel buv dosit zamozhnim i perevazhav bernardinskij kostel Svyatogo Hresta U toj chas koli plebanom buv korolivskij sekretar i luckij kanonik Oleksandr Mogilnickij A 1708 roci Petro Gulevich U 1781 roci stalasya velika pozhezha Lucka Poki nevidomo chi postrazhdav kostel svyatogo Yakova prote povnistyu zgoriv kostel Mariyi Magdalini z monastirem bonifrativ yaki roztashovuvalisya na peretini Poperechnoyi ta Troyickoyi vulic Yuzef Krashevskij Lucka kafedra peredala kostel Svyatogo Yakova bonifratam Voni zveli takozh monastir i shpital poruch U 1845 roci stalasya nova pozhezha na yakij silno postrazhdav cej kostel Cherez 3 roki jogo zakrili a v 1858 roci prodali na zlam Orden bonifrativ buv zmushenij pokinuti misto yak j inshi ordeni oskilki rosijska vlada aktivno borolasya proti katolicizmu na Volini u toj chas koli Za zberezhennya ciyeyi pam yatki aktivno vistupiv volinskij polskij pismennik Yuzef Krashevskij Vin vikupiv kostel iz tiyeyu metoyu shob nedopustiti jogo znishennya Prote ce bulo marnim Kostel taki rozibrali Zgodom vin pisav Na zhal mi zavzhdi shukayemo obraziv des daleko za soboyu pered soboyu i nikoli kolo sebe Ye yakijs char v chuzhij storoni a svoye take vzhe peresluhane pobachene proste sho zreshtoyu mi vtrachayemo dlya nogo te pochuttya podivu zahoplennya yake mi jomu vinni i navit poznajomitis z nim blizhche linuyemos tilki tomu sho mashinalno i materialno znayemo jogo azh do nudgi Tomu to novopribulij chuzhozemec pobachit v nas bilshe i krashe opishe Cyu budennu shkaralupu navkolishnih rechej mozhe legko rozbiti lishe malenke zusillya do sposterezhennya Nam treba tilki zahotiti zvernuti uvagu na svij ridnij kraj i mi znajdemo v nomu tisyachi prinad tisyachi pam yatnikiv tisyachi gidnih podivu rechej ZalishkiHocha kostel i dopomizhni primishennya bilya nogo buli rozibrani ale v misti zalishilosya kilka budinkiv yaki nalezhali ordenu bonifrativ Odin iz nih znahoditsya na vulici Karayimskij 6 nepodalik vid miscya de roztashovuvavsya kostel Inshij budinok ye kam yaniceyu XVI XVIII stolittya i roztashovanij za adresoyu vulicya Dragomanova 4 Vin uzhe nalezhav bonifratam do pereselennya v kostel svyatogo Yakova ArhitekturaKostel svyatogo Yakova buv odnonavovim renesansnim hramom iz vidovzhenimi presviteriyem ta absidoyu Rozmiri navi 12 5 16 6 m absidi 7 2 13 2 m Absida bula oriyentovana na shid Vhodi roztashovuvalisya z zahodu i pivdnya Z pivnochi za stini navi vistupali zakristiya ta kaplicya yaka primikala do navi Pohovannya shlyahtiU kosteli zafiksovani pohovannya predstavnikiv takih shlyahetskih rodin Visocki ZakrevskiGalereyaBudinok na Karayimskij 6 Budinok na Dragomanova 4 Plan kosteluPosilannya Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 9 chervnya 2011 Terskij S Istoriya Lucka Lviv 2006 T 1 Luchesk H XV st S 81 162 171 ISBN 978 966 553 660 4 Stecki T Luck starozytny i dziesiejszy Krakow 1876 S 205 pol Sendulskij A Istoricheskie svedeniya o pravoslavnyh cerkvyah i monastyryah v g Lucke nyne ne sushestvuyushih VEV 1872 11 S 412 ros Tronevich P Hilko M Sajchuk B Vtracheni hristiyanski hrami Lucka Luck 2001 S 54 56 ISBN 966 95830 1 2 Ya R Dashkevich L A Procenko 3 S Homutecka 1971 PDF Kiyiv Naukova dumka s 32 Arhiv originalu PDF za 8 kvitnya 2019 Procitovano 8 kvitnya 2019 Russkaya istoricheskaya biblioteka T 20 1993 Olijnik O Mistobudivnij rozvitok zahidnih zemel Ukrayini mizh Shodom ta Zahodom Arhitekturna spadshina Ukrayini Vip 1 Malovivcheni problemi istoriyi arhitekturi ta mistobuduvannya Za red V Timofiyenka K 1994 s 57 75 Luck Istoriko arhitekturnij naris B Kolosok R Metelnickij Kiyiv 1990 s 48 93 103 ISBN 5 7705 0007 7 Dovbishenko M V Volinska shlyahta u religijnih ruhah kincya XVI pershoyi polovini XVII st K 2008 c 444 445 780 ISBN 978 966 2911 22 0 Mandzyuk F Tayemnici starovinnoyi kaplici Visnik K 2010 45 762 11 listopada Adam Wojnicz Luck na Wolyniu Luck 1922 s 26 Polishuk Yu Nacionalna politika rosijskogo carizmu na Pravoberezhnij Ukrayini kinec XVIII pochatok XX st Demokratiya i derzhavnist v Ukrayini problemi garmonizaciyi K 1997 Arhiv originalu za 6 veresnya 2009 Procitovano 9 chervnya 2011 Resursi merezhi