Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (грудень 2019) |
Війною Коньякської ліги (1526—1530) прийнято називати частину Італійських війн, пов’язану з організацією так званої Коньякської (або Коньячної) ліги та її боротьбою проти Іспанського домінування в Італії. Проти Карла V Габсбурга та його могутньої імперії боролись Франція в союзі з папою Климентом VII, Англією, Венецією, Флоренцією, Міланом. Ця війна ще більше продемонструвала силу Іспанії та укріпила її домінування на Апеннінах.
| Війна Коньякської ліги | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Італійські війни | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Іспанська імперія | Коньякська ліга: | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Карл V Габсбург Андреа Доріа (після 1528) | Франциск I папа Климент VII Джованні Медичі Франческо II Сфорца Андреа Доріа (до 1528) | ||||||||
Передумови
Величезна імперія Карла V розширювалась. З самого початку свого правління (1519) він заявляв права на Мілан та Бургундію. Зупинити розширення імперії Карла взявся король Франції Франциск I. У 1521 році розгорнулась нова, четверта за ліком, Італійська війна. Папа підтримав Карла. Французи були розбиті , вирішальна битва при Павії завершилась розгромом французів та взяттям у полон Франциска I. В Мадриді між Францією та Іспанією було підписано мир, за яким Карл отримував права на Бургундію, Артуа й Фландрію, а Франциск відмовлявся від усіх зазіхань на Італію.
Напруження зростало. Папа Климент VII припинив підтримувати Карла, оскільки теж остерігався можливих наслідків розширення Габсбурзької імперії на Апеннінах. Після завершення чергової італійської війни та підписання мирної угоди в Мадриді король Франції Франциск I повернувся додому, віддавши як заручників своїх синів імператору Карлу V.
Разом з тим було видно, що переможці виснажені і що їм не вистачає коштів на продовження бойових дій. Припинення боротьби між Францією та Іспанією додала натхнення італійцям. З ініціативою об’єднання італійських сил виступила Венеція. 6 березня 1525 року сенат ухвалив рішення «змусити папу зайнятись заспокоєнням та єдністю Італії». За кілька днів венеційський посол мав таємну нараду із Джироламо Мороне – першим міністром міланського герцога Франческо II Сфорци – про створення таємного союзу проти іспанців. До цього союзу сподівались залучити не лише Папу, але й французів. Полководцем мав стати Пескара, італієць за походженням, йому пообіцяли неаполітанську корону. Але план провалився. Пескара заарештував Мороне й віддав під суд. Міланського герцога позбавили влади, а герцогство приєднали до іспанських володінь.
Ці невдачі призупинили створення антиіспанської ліги, але смерть Пескари та звільнення з полону Франциска I, дали поштовх перемовинам.
Склад та мета ліги
22 травня 1526 року було сформовано Коньякську лігу (за назвою міста Коньяк). До цієї ліги увійшли Франція, Папська область на чолі з папою Климентом, що перейшов на бік французів, а також Венеційська республіка, Міланське герцогство, Англія, Флоренція. Первинно на бік Франції встала й Генуя з генуезьким флотом на чолі з Андреа Доріа.
На меті Коньякська ліга мала звільнення Північної Італії від військ Карла V, відторгнення від Іспанії Неаполя та звільнення синів короля Франциска, залишених при іспанському дворі як гарантії виконання умов Мадридської угоди.
В цій лізі французи виступали як союзники, й за допомогу французький король отримував протекторат над Генуєю та фортецю Асті. Карл залишався королем Неаполя, але як папський васал. Мілан повертався Сфорці.
Основу Ліги мали скласти італійці. Наступ вирішили розпочати двома арміями – венеційською та папською, й звільнити Ломбардію. Але ще до початку військових дій у лавах коаліціянтів спалахнули суперечки. Папа посперечався із флорентійцями з приводу майбутнього розподілу території Сієнської республіки. Суперечка ж між Папою та Венецією виникла через долю Феррари.
Бойові дії
Ломбардія
Військам Ліги вдалось швидко захопити місто Лоді в італійських володіннях Іспанії, однак їх просування в Ломбардію було зупинено. Іспансько-імперська армія Карла зайняла Ломбардію й узяла Мілан, змусивши герцога Франческо Сфорцу відмовитись від свого володіння.
Представники італійського роду Колонна, між тим, організували напад на Рим, розбивши там війська Папської області та встановивши контроль над містом. Однак невдовзі війська Колоннів були розбиті, й вони були змушені залишити Рим.
Рим
Карл V, тим часом, зібрав нову армію ландскнехтів, яку очолив . Іспанську армію очолив екс-конетабль Франції Карл III де Бурбон, вигнаний Франциском з Франції. Дві армії з’єднались поблизу П'яченци й рушили в напрямку Рима. На чолі своїх загонів в цій армії стояли також Фабриціо Марамальдо, , .
У Флоренції спалахнуло повстання проти роду Медичі. Папа Климент був зайнятий цим повстанням і не встиг підготувати оборону своєї столиці. 6 травня 1527 року почалась облога Рима. Казна Іспанії була спустошена, і воїни, не отримавши платні, прагнули будь-що поповнити свій статок. Проти іспансько-імперського війська вийшла швейцарська гвардія та близько 5000 ополченців, яких вів . Ключовим моментом стало вбивство Карла де Бурбона, скоєне, за легендою, Бенвенуто Челліні. Після нього іспансько-імперські війська і ландскнехти увірвались до міста й піддали його небувалому пограбуванню.
Папу Климента було взято у полон та ув’язнено у й випущено, коли той заплатив небувалу на ті часи суму в 400 тисяч дукатів. Папа відмовився від зазіхань на Парму, П'яченцу і Модену. Пограбування Рима повергло в шок європейців, навіть лютерани висловились проти цієї дії. Політичний престиж Рима був надовго й дуже сильно підірваний.
Неаполь
Пограбування Рима й фактичний вихід з війни папи Климента, побудили до рішучих дій французів. 30 квітня 1527 року Франциском I та Генріхом VIII Англійським було підписано , яка передбачала об’єднання їхніх зусиль проти Карла. Нарешті переконавши Англію увійти до Коньячної ліги, Франциск відрядив війська під командуванням і Педро Наварро через Геную до Неаполя. В Генуї до французів приєднався Андреа Доріа, який вирушив разом з ними та генуезьким флотом. У 1528 році іспанський флот на чолі з Уго де Монкада був заблокований в гавані Неаполя французьким флотом на чолі з генуезцем Філіппіно Доріа, племінником Андреа Доріа. У головній морській битві всієї Війни Коньякської ліги, Монкада намагався вирватися з блокади, що оточувала Неаполь, але усі кораблі флоту Монкади були потоплені або захоплені, а сам Монкада загинув у битві.
Однак знову все було проти французів. Спочатку в їхньому таборі спалахнула чума, що забрала життя багатьох солдат і командирів. У 1528 році в іспанські війська здобули впевнену перемогу. Невдовзі антифранцузький заколот спалахнув у Генуї. Найцікавіше, що заколот очолив сам Андреа Доріа, невдоволений тим, як його оцінив Франциск I. Доріа перейшов на бік іспанського імператора й змусив капітулювати французький гарнізон в Савоні.
Франциск вимушений був зняти облогу й вивести війська з Італії.
Камбрейський мир та Болонська угода з папою
Поразки французів змусили Франциска I підписати з Карлом V угоду. Перемовини почались в липні 1529 року в місті Камбре. Первинно вони проводились між Луїзою Савойською, матір’ю Франциска та Маргаритою Австрійською, тіткою Карла (тому він відомий як Дамський мир), оскільки Карл незадовго до цього відправився з Барселони до Італії.
Умови угоди повторювали умови Мадридського миру 1526 року. Артуа, Фландрія та Турне закріплювались за Іспанією, затверджувалась гегемонія Карла в Італії (хоча Карл відмовився від зазіхань на Бургундію). Франція зобов’язалась виплатити два мільйони екю за звільнення синів Франциска дофіна Франциска та принца Генріха. Остаточно угоду було підписано 5 серпня. Франція вийшла з війни, залишивши Папську область, Венецію і Флоренцію одних проти могутньої Іспанії.
Після підписання угоди Карл прибув до Генуї, а потім підступив до Болоньї, щоб зустрітись з папою. Климент мав звільнити полонених при взятті Рима й коронувати Карла V короною імператора Священної Римської імперії. У відповідь на це Карл повернув папі Равенну і . Венеційські міста разом з володіннями в Апулії змушені були здатись Карлу, щоб той дозволив їм зберегти те, що вони здобули у 15 років тому. Окрім того, Франческо Сфорці було дозволено повернутись і знову очолити Міланське герцогство за суму в 900 тисяч ескудо.
Проти Іспанії продовжувала битись тільки Флорентійська республіка.
Флоренція
У 1529 році іспансько-імперські війська під командуванням оранського принца Філіберта де Шолона взяли в облогу Флоренцію. Флорентійським військом командував . 3 серпня 1530 року іспансько-імперські війська здобули перемогу в останній битві цієї війни - . В цій битві і Філіберт Оранський, і Франческо Феруччі загинули. За 10 днів, Флоренція здалась.
Підсумок війни для флорентійців був сумним. Багатьох республіканців було страчено, а Флорентійську республіку було скасовано, було скасовано і флорентійську конституцію. Флорентійці погодились на повернення роду Медічі й на те, щоб Флоренцію очолив Алессандро Медічі, якого було проголошено герцогом. Це поклало край Флорентійським республіканським традиціям.
Наслідки
Утворення Коньякської ліги мало наслідком нову війну, яка також стала невдалою для союзників. Крім того, вона вкотре показала закономірність домінування іспанців у Європі на той час.
Внаслідок війни французам все ж довелось виконати умови Мадридської угоди. А імперія Габсбургів ще більше посилила свої позиції в регіоні.
Посилання
Лекции по истории Средних веков [ 17 березня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Michael Mallett and Christine Shaw, The Italian Wars: 1494—1559, p. 167.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2019 Vijnoyu Konyakskoyi ligi 1526 1530 prijnyato nazivati chastinu Italijskih vijn pov yazanu z organizaciyeyu tak zvanoyi Konyakskoyi abo Konyachnoyi ligi ta yiyi borotboyu proti Ispanskogo dominuvannya v Italiyi Proti Karla V Gabsburga ta jogo mogutnoyi imperiyi borolis Franciya v soyuzi z papoyu Klimentom VII Angliyeyu Veneciyeyu Florenciyeyu Milanom Cya vijna she bilshe prodemonstruvala silu Ispaniyi ta ukripila yiyi dominuvannya na Apenninah Vijna Konyakskoyi ligiItalijski vijniData 1526 1530Misce Apenninskij pivostrivPrivid Posilannya vplivu Karla V v Italiyi Madridska ugoda Rezultat Rishucha peremoga imperiyi GabsburgivStoroniIspanska imperiya Svyashenna Rimska imperiya Genuezka respublika z 1528 Konyakska liga Korolivstvo Franciya Papska oblast Venecijska respublika Florentijska respublika Korolivstvo Angliya Milanske gercogstvo Genuya do 1528 KomanduvachiKarl V Gabsburg Andrea Doria pislya 1528 Francisk I papa Kliment VII Dzhovanni Medichi Franchesko II Sforca Andrea Doria do 1528 PeredumoviVelichezna imperiya Karla V rozshiryuvalas Z samogo pochatku svogo pravlinnya 1519 vin zayavlyav prava na Milan ta Burgundiyu Zupiniti rozshirennya imperiyi Karla vzyavsya korol Franciyi Francisk I U 1521 roci rozgornulas nova chetverta za likom Italijska vijna Papa pidtrimav Karla Francuzi buli rozbiti virishalna bitva pri Paviyi zavershilas rozgromom francuziv ta vzyattyam u polon Franciska I V Madridi mizh Franciyeyu ta Ispaniyeyu bulo pidpisano mir za yakim Karl otrimuvav prava na Burgundiyu Artua j Flandriyu a Francisk vidmovlyavsya vid usih zazihan na Italiyu Napruzhennya zrostalo Papa Kliment VII pripiniv pidtrimuvati Karla oskilki tezh osterigavsya mozhlivih naslidkiv rozshirennya Gabsburzkoyi imperiyi na Apenninah Pislya zavershennya chergovoyi italijskoyi vijni ta pidpisannya mirnoyi ugodi v Madridi korol Franciyi Francisk I povernuvsya dodomu viddavshi yak zaruchnikiv svoyih siniv imperatoru Karlu V Razom z tim bulo vidno sho peremozhci visnazheni i sho yim ne vistachaye koshtiv na prodovzhennya bojovih dij Pripinennya borotbi mizh Franciyeyu ta Ispaniyeyu dodala nathnennya italijcyam Z iniciativoyu ob yednannya italijskih sil vistupila Veneciya 6 bereznya 1525 roku senat uhvaliv rishennya zmusiti papu zajnyatis zaspokoyennyam ta yednistyu Italiyi Za kilka dniv venecijskij posol mav tayemnu naradu iz Dzhirolamo Morone pershim ministrom milanskogo gercoga Franchesko II Sforci pro stvorennya tayemnogo soyuzu proti ispanciv Do cogo soyuzu spodivalis zaluchiti ne lishe Papu ale j francuziv Polkovodcem mav stati Peskara italiyec za pohodzhennyam jomu poobicyali neapolitansku koronu Ale plan provalivsya Peskara zaareshtuvav Morone j viddav pid sud Milanskogo gercoga pozbavili vladi a gercogstvo priyednali do ispanskih volodin Ci nevdachi prizupinili stvorennya antiispanskoyi ligi ale smert Peskari ta zvilnennya z polonu Franciska I dali poshtovh peremovinam Sklad ta meta ligi 22 travnya 1526 roku bulo sformovano Konyaksku ligu za nazvoyu mista Konyak Do ciyeyi ligi uvijshli Franciya Papska oblast na choli z papoyu Klimentom sho perejshov na bik francuziv a takozh Venecijska respublika Milanske gercogstvo Angliya Florenciya Pervinno na bik Franciyi vstala j Genuya z genuezkim flotom na choli z Andrea Doria Na meti Konyakska liga mala zvilnennya Pivnichnoyi Italiyi vid vijsk Karla V vidtorgnennya vid Ispaniyi Neapolya ta zvilnennya siniv korolya Franciska zalishenih pri ispanskomu dvori yak garantiyi vikonannya umov Madridskoyi ugodi V cij lizi francuzi vistupali yak soyuzniki j za dopomogu francuzkij korol otrimuvav protektorat nad Genuyeyu ta fortecyu Asti Karl zalishavsya korolem Neapolya ale yak papskij vasal Milan povertavsya Sforci Osnovu Ligi mali sklasti italijci Nastup virishili rozpochati dvoma armiyami venecijskoyu ta papskoyu j zvilniti Lombardiyu Ale she do pochatku vijskovih dij u lavah koaliciyantiv spalahnuli superechki Papa posperechavsya iz florentijcyami z privodu majbutnogo rozpodilu teritoriyi Siyenskoyi respubliki Superechka zh mizh Papoyu ta Veneciyeyu vinikla cherez dolyu Ferrari Bojovi diyiLombardiya Vijskam Ligi vdalos shvidko zahopiti misto Lodi v italijskih volodinnyah Ispaniyi odnak yih prosuvannya v Lombardiyu bulo zupineno Ispansko imperska armiya Karla zajnyala Lombardiyu j uzyala Milan zmusivshi gercoga Franchesko Sforcu vidmovitis vid svogo volodinnya Predstavniki italijskogo rodu Kolonna mizh tim organizuvali napad na Rim rozbivshi tam vijska Papskoyi oblasti ta vstanovivshi kontrol nad mistom Odnak nevdovzi vijska Kolonniv buli rozbiti j voni buli zmusheni zalishiti Rim Rim Dokladnishe Pograbuvannya Rima Karl V tim chasom zibrav novu armiyu landsknehtiv yaku ocholiv Ispansku armiyu ocholiv eks konetabl Franciyi Karl III de Burbon vignanij Franciskom z Franciyi Dvi armiyi z yednalis poblizu P yachenci j rushili v napryamku Rima Na choli svoyih zagoniv v cij armiyi stoyali takozh Fabricio Maramaldo U Florenciyi spalahnulo povstannya proti rodu Medichi Papa Kliment buv zajnyatij cim povstannyam i ne vstig pidgotuvati oboronu svoyeyi stolici 6 travnya 1527 roku pochalas obloga Rima Kazna Ispaniyi bula spustoshena i voyini ne otrimavshi platni pragnuli bud sho popovniti svij statok Proti ispansko imperskogo vijska vijshla shvejcarska gvardiya ta blizko 5000 opolchenciv yakih viv Klyuchovim momentom stalo vbivstvo Karla de Burbona skoyene za legendoyu Benvenuto Chellini Pislya nogo ispansko imperski vijska i landsknehti uvirvalis do mista j piddali jogo nebuvalomu pograbuvannyu Papu Klimenta bulo vzyato u polon ta uv yazneno u j vipusheno koli toj zaplativ nebuvalu na ti chasi sumu v 400 tisyach dukativ Papa vidmovivsya vid zazihan na Parmu P yachencu i Modenu Pograbuvannya Rima poverglo v shok yevropejciv navit lyuterani vislovilis proti ciyeyi diyi Politichnij prestizh Rima buv nadovgo j duzhe silno pidirvanij Neapol Dokladnishe Pograbuvannya Rima j faktichnij vihid z vijni papi Klimenta pobudili do rishuchih dij francuziv 30 kvitnya 1527 roku Franciskom I ta Genrihom VIII Anglijskim bulo pidpisano yaka peredbachala ob yednannya yihnih zusil proti Karla Nareshti perekonavshi Angliyu uvijti do Konyachnoyi ligi Francisk vidryadiv vijska pid komanduvannyam i Pedro Navarro cherez Genuyu do Neapolya V Genuyi do francuziv priyednavsya Andrea Doria yakij virushiv razom z nimi ta genuezkim flotom U 1528 roci ispanskij flot na choli z Ugo de Monkada buv zablokovanij v gavani Neapolya francuzkim flotom na choli z genuezcem Filippino Doria pleminnikom Andrea Doria U golovnij morskij bitvi vsiyeyi Vijni Konyakskoyi ligi Monkada namagavsya virvatisya z blokadi sho otochuvala Neapol ale usi korabli flotu Monkadi buli potopleni abo zahopleni a sam Monkada zaginuv u bitvi Odnak znovu vse bulo proti francuziv Spochatku v yihnomu tabori spalahnula chuma sho zabrala zhittya bagatoh soldat i komandiriv U 1528 roci v ispanski vijska zdobuli vpevnenu peremogu Nevdovzi antifrancuzkij zakolot spalahnuv u Genuyi Najcikavishe sho zakolot ocholiv sam Andrea Doria nevdovolenij tim yak jogo ociniv Francisk I Doria perejshov na bik ispanskogo imperatora j zmusiv kapitulyuvati francuzkij garnizon v Savoni Francisk vimushenij buv znyati oblogu j vivesti vijska z Italiyi Kambrejskij mir ta Bolonska ugoda z papoyu Dokladnishe Kambrejskij mir Porazki francuziv zmusili Franciska I pidpisati z Karlom V ugodu Peremovini pochalis v lipni 1529 roku v misti Kambre Pervinno voni provodilis mizh Luyizoyu Savojskoyu matir yu Franciska ta Margaritoyu Avstrijskoyu titkoyu Karla tomu vin vidomij yak Damskij mir oskilki Karl nezadovgo do cogo vidpravivsya z Barseloni do Italiyi Umovi ugodi povtoryuvali umovi Madridskogo miru 1526 roku Artua Flandriya ta Turne zakriplyuvalis za Ispaniyeyu zatverdzhuvalas gegemoniya Karla v Italiyi hocha Karl vidmovivsya vid zazihan na Burgundiyu Franciya zobov yazalas viplatiti dva miljoni ekyu za zvilnennya siniv Franciska dofina Franciska ta princa Genriha Ostatochno ugodu bulo pidpisano 5 serpnya Franciya vijshla z vijni zalishivshi Papsku oblast Veneciyu i Florenciyu odnih proti mogutnoyi Ispaniyi Pislya pidpisannya ugodi Karl pribuv do Genuyi a potim pidstupiv do Bolonyi shob zustritis z papoyu Kliment mav zvilniti polonenih pri vzyatti Rima j koronuvati Karla V koronoyu imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U vidpovid na ce Karl povernuv papi Ravennu i Venecijski mista razom z volodinnyami v Apuliyi zmusheni buli zdatis Karlu shob toj dozvoliv yim zberegti te sho voni zdobuli u 15 rokiv tomu Okrim togo Franchesko Sforci bulo dozvoleno povernutis i znovu ocholiti Milanske gercogstvo za sumu v 900 tisyach eskudo Proti Ispaniyi prodovzhuvala bitis tilki Florentijska respublika Florenciya Dokladnishe U 1529 roci ispansko imperski vijska pid komanduvannyam oranskogo princa Filiberta de Sholona vzyali v oblogu Florenciyu Florentijskim vijskom komanduvav 3 serpnya 1530 roku ispansko imperski vijska zdobuli peremogu v ostannij bitvi ciyeyi vijni V cij bitvi i Filibert Oranskij i Franchesko Feruchchi zaginuli Za 10 dniv Florenciya zdalas Pidsumok vijni dlya florentijciv buv sumnim Bagatoh respublikanciv bulo stracheno a Florentijsku respubliku bulo skasovano bulo skasovano i florentijsku konstituciyu Florentijci pogodilis na povernennya rodu Medichi j na te shob Florenciyu ocholiv Alessandro Medichi yakogo bulo progolosheno gercogom Ce poklalo kraj Florentijskim respublikanskim tradiciyam NaslidkiUtvorennya Konyakskoyi ligi malo naslidkom novu vijnu yaka takozh stala nevdaloyu dlya soyuznikiv Krim togo vona vkotre pokazala zakonomirnist dominuvannya ispanciv u Yevropi na toj chas Vnaslidok vijni francuzam vse zh dovelos vikonati umovi Madridskoyi ugodi A imperiya Gabsburgiv she bilshe posilila svoyi poziciyi v regioni PosilannyaLekcii po istorii Srednih vekov 17 bereznya 2011 u Wayback Machine ros Michael Mallett and Christine Shaw The Italian Wars 1494 1559 p 167