Конденсація Клайзена Кляйзена хімічна реакція приєднання фрагментації в якій беруть участь карбонільна складні ефіри і а

Конденсація Клайзена (Кляйзена) — хімічна реакція приєднання-фрагментації, в якій беруть участь карбонільна (складні ефіри) і активована метиленова групи (складні ефіри, альдегіди, кетони, нітрили).

Конденсація Клайзена
Названо на честь	Людвіґ Кляйзен
‎SMIRKS	[c,C:1]-[c,C:2]-[c,C:3](=[O:4])-[o,O:5]-[c,C:6].[c,C:7]-[c,C:8]-[c,C:9](=[O:10])-[o,O:11]-[c,C:12]>>[c,C:1]-[c,C:2]-[c,C:3](=[O:4])-[c,C:8](-[c,C:7])-[c,C:9](=[O:10])-[o,O:11]-[c,C:12].[c,C:6]-[o,O:5]
Конденсація Клайзена у Вікісховищі

Загальна характеристика

Реакція протікає в присутності основних каталізаторів, від метиленової групи відщеплюється протон, і в більшості випадків, як каталізатори, використовують металевий натрій, алкоголят натрію, і гідрид натрію.

Цю реакцію також називають «ацилюванням Клайзена», тому що її можна розглядати як ацилювання сполук, що мають активну метиленову групу.

Реакції такого типу поширені в органічному синтезі, оскільки за їх допомогою досить легко отримати вуглець-вуглецеві зв'язки.

Приклади

Класичний приклад конденсації Клайзена — утворення ацетооцтового ефіру під час конденсації двох молекул етилацетату в присутності етиляту натрію.

Ще одним прикладом такого типу реакції є конденсація фенілоцтової кислоти і етилацетату в етанолі за присутності каталітичної кількості етиляту натрію. Механізм реакції такий: фенілоцтова кислота виступає як електрофен, нуклеофільний етилят натрію (який можна розглядати як етилят-аніон) відриває протон від метиленової групи, отриманий аніон взаємодіє з електрофільним карбоніл-етилацетатом. Надалі сполука (β-кетокислота) може декарбоксилювати в кислому середовищі з утворенням сполуки (що, втім, уже не належить до конденсації і наведено тільки для повноти реакції).

Особливі випадки

Часто «реакцією Клайзена» називають модифікацію реакції Перкіна, яка застосовується для отримання коричних (β-арілакрилових) кислот у присутності металевого натрію як каталізатора. Приклад такої реакції — утворення етилового ефіру коричної (β-фенілакрилової) кислоти з бензальдегіду і етилацетату в присутності металічного натрію і слідів етанолу:

{\mathsf {C_{6}H_{5}CHO+CH_{3}COOC_{2}H_{5}\rightarrow C_{6}H_{5}{\text{-}}CH{\text{=}}CH{\text{-}}COOC_{2}H_{5}+H_{2}O}}

Див. також

Джерела

Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — .
Ласло П. Логика органического синтеза. — 2 т. — Москва: «Мир», 1998.
Серрей А. Справочник по органическим реакциям. — Москва: Издательство химической литературы, 1962.