Коло́діївка — село в Україні, у Китайгородській сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення становить 1042 особи.
село Колодіївка | |
---|---|
Казанська церква 1895 року села Колодіївка | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Китайгородська сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 1042 |
Площа | 4,082 км² |
Густота населення | 255,27 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32398 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°36′53″ пн. ш. 26°55′11″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.91972° сх. д.Координати: 48°36′53″ пн. ш. 26°55′11″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.91972° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32398, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Колодіївка |
Карта | |
Колодіївка | |
Колодіївка | |
Мапа | |
Колодіївка у Вікісховищі |
Географія
Подільське село Колодіївка розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 33 кілометра автодорогами від Кам’янця-Подільського. На південь від села річка Студениця впадає в Дністер.
Клімат
Колодіївка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
Село відоме з 1616 року.
Селяни були звільнені від кріпосного права у 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглися у селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936—1937 років вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього затоплено село Теремці(знаходилось там, де Дитячий табір «Шанс»), частину жителів пересилили в Колодіївку та долину річки Дністер поблизу села.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Дерев'янської, Калачковецької, Китайгородської та Колодіївської сільських рад село увійшло до Китайгородської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
Населення становить 1042 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Туризм
Берег річки Дністер поряд з село є популярним місцем для відпочинку серед місцевого населення, відстань 33 кілометра автодорогами від міста Кам'янець-Подільський. За рахунок пологого берегу та теплого клімату тут знаходиться декілька пляжів для відпочинку. Діють бази відпочинку, садиби, які за плату надають широкий спектр послуг відпочивальникам.
Село Колодіївка знаходиться на протилежному від Бакотського монастиря березі. Фантастичний краєвид відкривається з берегів поряд з селом на гору Шанс, Бакотську затоку та Білу скелю з монастирем, на гору Веприк (Кабан) на Чернівецькому березі.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». На схід від села розташовані геологічні пам'ятки природи — Гора «Теремець» і Гора-останець «Бабин писок».
Пам'ятки
Відомі люди
- Король Анатолій Миколайович — українець, будівельник, який загинув в Італії під час затримання грабіжників. 30 вересня 2015 року українець посмертно отримав найвищу цивільну нагороду Італії — Золоту медаль «За громадянську доблесть».
- Мельничук Павло Єремович — учасник відомої на теренах України команди КВН «Наш Формат»
- Дарманський Микола Миколайович — український громадський і освітянський діяч, викладач, ініціатор створення Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту.
Світлини
- Бакота зі сторони села Колодіївка
- У каньйоні річки поблизу села Колодіївка
- Світанок поблизу села Колодіївка
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки
- ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kolodiyivka Kolo diyivka selo v Ukrayini u Kitajgorodskij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1042 osobi selo Kolodiyivka Kazanska cerkva 1895 roku sela KolodiyivkaKazanska cerkva 1895 roku sela Kolodiyivka Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Kitajgorodska silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 1042 Plosha 4 082 km Gustota naselennya 255 27 osib km Poshtovij indeks 32398 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 36 53 pn sh 26 55 11 sh d 48 61472 pn sh 26 91972 sh d 48 61472 26 91972 Koordinati 48 36 53 pn sh 26 55 11 sh d 48 61472 pn sh 26 91972 sh d 48 61472 26 91972 Misceva vlada Adresa radi 32398 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Kolodiyivka Karta Kolodiyivka Kolodiyivka Mapa Kolodiyivka u VikishovishiGeografiyaPodilske selo Kolodiyivka rozkinulos na podilskij visochini v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini za 33 kilometra avtodorogami vid Kam yancya Podilskogo Na pivden vid sela richka Studenicya vpadaye v Dnister Klimat Kolodiyivka znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli tut vesna nastaye na 2 tizhni ranishe Ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Selo vidome z 1616 roku Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava u 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglisya u selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 rokiv vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viseleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod V 1981 roci pochalos zapovnennya basejnu Dnistra vodoyu yake trivalo shist rokiv vnaslidok cogo zatopleno selo Teremci znahodilos tam de Dityachij tabir Shans chastinu zhiteliv peresilili v Kolodiyivku ta dolinu richki Dnister poblizu sela Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya Derev yanskoyi Kalachkoveckoyi Kitajgorodskoyi ta Kolodiyivskoyi silskih rad selo uvijshlo do Kitajgorodskoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaNaselennya stanovit 1042 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu za danimi perepisu 2001 roku TurizmGora ostanec Babin pisok mizh selami Kolodiyivka i Teremci Bereg richki Dnister poryad z selo ye populyarnim miscem dlya vidpochinku sered miscevogo naselennya vidstan 33 kilometra avtodorogami vid mista Kam yanec Podilskij Za rahunok pologogo beregu ta teplogo klimatu tut znahoditsya dekilka plyazhiv dlya vidpochinku Diyut bazi vidpochinku sadibi yaki za platu nadayut shirokij spektr poslug vidpochivalnikam Selo Kolodiyivka znahoditsya na protilezhnomu vid Bakotskogo monastirya berezi Fantastichnij krayevid vidkrivayetsya z beregiv poryad z selom na goru Shans Bakotsku zatoku ta Bilu skelyu z monastirem na goru Veprik Kaban na Cherniveckomu berezi Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Na shid vid sela roztashovani geologichni pam yatki prirodi Gora Teremec i Gora ostanec Babin pisok Pam yatkiBakotska zatoka Vidomi lyudiKorol Anatolij Mikolajovich ukrayinec budivelnik yakij zaginuv v Italiyi pid chas zatrimannya grabizhnikiv 30 veresnya 2015 roku ukrayinec posmertno otrimav najvishu civilnu nagorodu Italiyi Zolotu medal Za gromadyansku doblest Melnichuk Pavlo Yeremovich uchasnik vidomoyi na terenah Ukrayini komandi KVN Nash Format Darmanskij Mikola Mikolajovich ukrayinskij gromadskij i osvityanskij diyach vikladach iniciator stvorennya Hmelnickogo gumanitarno pedagogichnogo institutu SvitliniBakota zi storoni sela Kolodiyivka U kanjoni richki poblizu sela Kolodiyivka Svitanok poblizu sela KolodiyivkaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi PrimitkiVVRU 2015 47 stor 2413 Ce nezavershena stattya z geografiyi Hmelnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi