Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ча йка тур şayka серб шајка словен šajka пол czajka безпалубний веслово вітрильний човен що використовувався запорізьким

Козацька чайка

Козацька чайка

Ча́йка (тур. şayka, серб. шајка, словен. šajka, пол. czajka) — безпалубний веслово-вітрильний човен, що використовувався запорізькими козаками у XVI—XVII ст. Подібні човни зі схожими назвами також використовувались на прикордонних територіях Османської імперії іншими народами, зокрема сербами на річках Сава і Дунай і словенцями на річці Драва у XVI—XIX ст. Човен мав вигляд звичайної довбанки з нарощеними по боках за допомогою декількох рядів дошок бортами. Човен міг бути завдовжки до 22 метрів і завширщки до 4 м. Ззовні бортів, для покращення остійності човна кріпився пояс з оберемків очерету. Чайки мали поперечні перегородки й лави, 10-15 пар весел, носове і кормове кермові весла і вміщували до 70 осіб. Могли бути озброєні щоглою з чотирикутним прямим вітрилом і декількома фальконетами (гармати малого калібру).

image
Зображення судна (чайки) запорозьких козаків з книги «Опис України» Ґійома Левассера де Боплана
Історія
image Військо Запорозьке
Назва: «Чайка»
На службі: XVI ст.
Основні характеристики
Клас і тип: Човен
Довжина: 18 м
Ширина: 4 м
Осадка: 1,5 м
Екіпаж: 50 осіб
Озброєння: 4-6 фальконетів (гармат калібру 30 мм)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чайка (значення).

Етимологія

image
Запорожці на «чайках» нападають на турецьку галеру

Існують кілька версій походження назви «чайка»:

  1. Від тур. şayka, şayika — «трищогловий корабель» (надалі могло зазнати контамінації з укр. чайка). Припускають, що звідси походить і слово «шайка» («зграя», «банда», первісне значення — «екіпаж піратського корабля»)
  2. Дмитро Яворницький вважав, що назва «чайка» походить від татарського «каїк», тобто «круглий човен».
  3. Назва пішла від староруської назви невеликого судна «шайки», яке широко застосовувалося ушкуйниками. Очевидно, шайка мала округлу форму. Так само називали і круглу посудину для миття в лазні. Через розбійницьку вдачу ушкуйників, назва судна перенеслася і на його команду.
  4. За фольклорними версіями, поки що не підтвердженими будь-яким фактологічним, документальним чи лінгвістичним обґрунтуванням, назва походить від птаха чайки і підкреслює легкість, швидкість і маневреність човна.
image
Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана Петра Сагайдачного знищують турецький флот і захоплюють Кафу 1616 року
image
Зіткнення козацьких чайок з османськими галерами в Чорному морі, близько 1636 року. Робота османського невідомого автора (Британська бібліотека).
image
Розгром козаками литовської флотилії на Дніпрі 1651 р.
image
Не випущена марка 1920 р. — Запорожці на Чорному морі

Конструкція

Довжина човна складала від 15 до 22 м, ширина — до 4 м., осадка — 1,5 метра.

Головною частиною чайки була довбанка довжиною близько 15 метрів, видовбана з єдиного стовбура липи, осики, верби або дубу, що одночасно слугувала кілем і днищем човна. До довбанки по боках нарощувались борти за допомогою декількох рядів дошок, з'єднаних між собою по клінкерній технології (внапуск). Дошки обшивки бортів кріпились до шпангоутів дерев'яними кілками (нагелями), через кожні 4 нагелі вбивався металевий цвях з круглою головкою. Корпус конопатився конопляним або лляним клоччям і смолився. Ззовні бортів човна прив'язувались оберемки очерету, які покращували загальну остійність і плавучість судна, та, можливо, амортизували удари при зіткненні і захищали екіпаж від обстрілу.

Чайки приводились в рух за допомогою 10-15 пар весел. Судна також іноді були озброєні зйомною 4-метровою щоглою з прямим прямокутним вітрилом, що могло допомагати рухатись тільки за попутного вітра. Судно мало гострі і схожі за формою ніс та корму і не мало кормового стерна, управління здійснювалось за допомогою бічних кермових весел, що були розташовані з обох кінців човна, дозволяючи йому, таким чином, рухатись в обох напрямках, не здійснюючи розворот.

Судно могло бути озброєне однією чи декількома легкими гарматами типу фальконет з калібром 30-50 мм. Екіпаж чайки складав 40-50 чоловік, таким чином, крім веслярів на човні могли розміститися ще додатково 20-30 озброєних козаків.

У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два тижні. За гетьманування Івана Мазепи на один козацький човен, окрім дерева, витрачалося 13 пудів заліза, 2 діжки смоли, 200 аршинів полотна, 20 сажнів линви, 3 пуди клоччя, 195 аршинів різних шнурів для підв'язування очерету. Доречно вказати, що на будівництво однієї турецької галери витрачалося 150 центнерів заліза, 168 центнерів мотузок і канатів на снасті.

Описи очевидців

Французький інженер Гійом Боплан, який у XVII столітті перебував на польській службі і керував будівництвом фортець в Україні, писав:

image «Козаки будують човни довжиною 60, шириною від 10 до 12, і глибиною і 12 футів. Човни ці без кіля, дно їх складається з видовбаної вербової або липової колоди, довжиною близько 45 футів, воно обшивається з боків на 12 футів догори дошками, завдовжки від 10 до 12, і завширшки 1 фут і прибиваються одна до одної так точно, як і при побудові річкових суден... Довжина човна поступово збільшується догори: це ясніше видно із прикладеного малюнка. На ньому можна помітити товсті канати з очерету, які обвиті ликами або глодом й, як зв'язані бочечки, обхоплюють човен від корми до носа... Човни козацькі, маючи з кожного боку по 10-15 весел, плавають на веслах швидше за турецькі галери... Помічають же ворожий корабель чи галеру швидше, ніж турки помітять їх човни, що піднімаються над морською поверхнею не більше ніж на 2,5 фути». image

1634 року італійський місіонер і префект Кафи описує чайки (saiche) як довгі видовбані з єдиного стовбура човни із шаром соломи по бортах для підвищення плавучості та з екіпажом у півсотні козаків. За його словами, зібравши 30, 40, 50 та навіть 300 таких суден, козаки виходять в море, нападають на кораблі та спустошують турецькі міста на чорноморських берегах.

image
Козаки на чайці у Чорному морі. З картини І.Репіна (1908)

Використання

За своїми конструктивними особливостями, для свого часу (XVI та XVII століття) чайка була достатньо архаїчним судном. Такі риси, як відсутність кіля і кормового стерна, використання за основу корабля довбанки, обшивка корпусу за клінкерною технологією, забезпечення остійності за рахунок в'язанок соломи і озброєння єдиним прямим чотирикутним вітрилом не давали можливість змагатись цьому судну у відкритому морі з тогочасними османськими, а тим паче європейськими військовими кораблями. Проте для виконання своїх безпосередніх завдань — організації піратських рейдів вздовж узбережжя Чорного моря та здійснення несподіваних нападів із засідок на торгові судна чи незахищені поселення із подальшими швидким відступом, чайки підходили майже ідеально, оскільки через малі розміри були малопомітними здалеку на морі, маневреними і на коротких відстанях достатньо швидкими (сучасники, зокрема Боплан, зауважували, що козацькі чайки на коротких дистанціях були швидші за турецькі галери), а пласке днище і низька осадка дозволяли їм утікати від переслідування по мілководдю чи ховатись в прибережних очеретяних хащах, де їх не могли переслідувати великі морські кораблі. Османські та європейські джерела часто згадують про ефективні морські набіги козаків в кінці XVI та в першій половині XVII століть, а описи завданих ними масових руйнувань та вбивств нагадують історії про напади готів на Візантію за 1200 років до того. Вже в XVI ст. запорізькі козаки на своїх човнах «...так далеко по Черному морю заезжали, что и близ Царьграда были, и многие при оном море лежащие на берегах местечки, села и деревни разоряли…». За описами турецького мандрівника та письменника Евлії Челебі, в першій половині XVII ст. грецькі православні селяни довкола Синопу навіть перестали доглядати за своїми городами, бо були певні, що їх все одно потолочать козаки.

Пік активності козацьких морських рейдів припадає на перші десятиліття XVII століття, приблизно з 1600 по 1640 роки. Врешті-решт туркам вдалось суттєво обмежити козацькі піратські напади, розмістивши укріплені залоги в гирлі Дніпра, які не давали великим козацьким флотиліям виходити в море, хоча дрібні загони спинити було майже неможливо.

Одним з останніх відомих випадків використання козацьких чайок став епізод, коли останній кошовий отаман Задунайської січі Йосип Гладкий добровільно здав козацький флот росіянам під час Російсько-турецької війни (1828—1829). Зрадивши присягу османам, які надали козакам прихисток після знищення Катериною ІІ в 1775 році Запорізької Січі, 6 травня 1828 року Гладкий покинув Задунайську Січ напризволяще і втік на чайках з п'ятьмастами козаками Георгіївським гирлом Дунаю у напрямку Ізмаїла, де розташовувались російські війська. Він захопив із собою похідну Січову церкву, скарбницю, військові клейноди, хоругви та грамоти султана і австрійського цісаря, які підтверджували козацькі вольності. 9 травня козаки Гладкого зустрілися з аванґардом російського донського козацького корпусу. У російському таборі Йосип Гладкий поклав до ніг цареві Миколі І старовинні козацькі бойові клейноди, які вдалось врятувати під час руйнування Запорізької Січі, отримавши за це медаль з царським портретом. Він показав місце для переправи російської армії через Дунай і організував саму переправу на козацьких чайках, за що був нагороджений росіянами орденом святого Георгія та званням полковника.

Відновлення

У ХХ і ХХІ ст. українські археологи віднайшли залишки декількох «чайок». Частину з них відновлено. На думку генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Максима Остапенка «У прісній воді дерев'яні частини зберігаються набагато краще, а якщо вони знаходяться ще й під шаром мулу і піску, то вони взагалі пречудові».

Підводний археолог із Запоріжжя Валерій Нефедов, на дні Дніпра неподалік Хортиці у 1998 році виявив судно з дерев'яною основою.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чайка (човен)


Див. також

Примітки

  1. Лях С. Р., Турченко Ф. Г., Плецький С. Ф., та ін. (2002) Українське козацтво: Мала енциклопедія
  2. . www.dlib.si. Архів оригіналу за 30 серпня 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
  4. . 13 серпня 2011. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 16 березня 2016.
  5. . www.logos.biz.ua. Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 16 березня 2016.
  6. Лях С. Р., Турченко Ф. Г., Плецький С. Ф., та ін. (2002), стор. 531
  7. Описание Чѐрного моря и Татарии, составил доминиканец Эмиддио Дортелли Д‘Асколи, префект Каффы, Татарии и проч. 1634. // Записки Одесского общества истории и древностей. — Одесса, 1902. — Т. 24. — Материалы. — С. 89 — 180. Стор.97-98
  8. Кінг, Чарльз (2011)
  9. Ригельман А. И. Летописное повествование о Малой России / А. И. Ригельман. — Москва, 1847.
  10. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  11. . Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 18 грудня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cha jka tur sayka serb shaјka sloven sajka pol czajka bezpalubnij veslovo vitrilnij choven sho vikoristovuvavsya zaporizkimi kozakami u XVI XVII st Podibni chovni zi shozhimi nazvami takozh vikoristovuvalis na prikordonnih teritoriyah Osmanskoyi imperiyi inshimi narodami zokrema serbami na richkah Sava i Dunaj i slovencyami na richci Drava u XVI XIX st Choven mav viglyad zvichajnoyi dovbanki z naroshenimi po bokah za dopomogoyu dekilkoh ryadiv doshok bortami Choven mig buti zavdovzhki do 22 metriv i zavshirshki do 4 m Zzovni bortiv dlya pokrashennya ostijnosti chovna kripivsya poyas z oberemkiv ocheretu Chajki mali poperechni peregorodki j lavi 10 15 par vesel nosove i kormove kermovi vesla i vmishuvali do 70 osib Mogli buti ozbroyeni shogloyu z chotirikutnim pryamim vitrilom i dekilkoma falkonetami garmati malogo kalibru Zobrazhennya sudna chajki zaporozkih kozakiv z knigi Opis Ukrayini Gijoma Levassera de BoplanaIstoriyaVijsko ZaporozkeNazva Chajka Na sluzhbi XVI st Osnovni harakteristikiKlas i tip ChovenDovzhina 18 mShirina 4 mOsadka 1 5 mEkipazh 50 osibOzbroyennya 4 6 falkonetiv garmat kalibru 30 mm U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chajka znachennya EtimologiyaZaporozhci na chajkah napadayut na turecku galeru Isnuyut kilka versij pohodzhennya nazvi chajka Vid tur sayka sayika trishoglovij korabel nadali moglo zaznati kontaminaciyi z ukr chajka Pripuskayut sho zvidsi pohodit i slovo shajka zgraya banda pervisne znachennya ekipazh piratskogo korablya Dmitro Yavornickij vvazhav sho nazva chajka pohodit vid tatarskogo kayik tobto kruglij choven Nazva pishla vid staroruskoyi nazvi nevelikogo sudna shajki yake shiroko zastosovuvalosya ushkujnikami Ochevidno shajka mala okruglu formu Tak samo nazivali i kruglu posudinu dlya mittya v lazni Cherez rozbijnicku vdachu ushkujnikiv nazva sudna pereneslasya i na jogo komandu Za folklornimi versiyami poki sho ne pidtverdzhenimi bud yakim faktologichnim dokumentalnim chi lingvistichnim obgruntuvannyam nazva pohodit vid ptaha chajki i pidkreslyuye legkist shvidkist i manevrenist chovna Zaporozhci na chajkah pid golovuvannyam getmana Petra Sagajdachnogo znishuyut tureckij flot i zahoplyuyut Kafu 1616 roku Zitknennya kozackih chajok z osmanskimi galerami v Chornomu mori blizko 1636 roku Robota osmanskogo nevidomogo avtora Britanska biblioteka Rozgrom kozakami litovskoyi flotiliyi na Dnipri 1651 r Ne vipushena marka 1920 r Zaporozhci na Chornomu moriKonstrukciyaDovzhina chovna skladala vid 15 do 22 m shirina do 4 m osadka 1 5 metra Golovnoyu chastinoyu chajki bula dovbanka dovzhinoyu blizko 15 metriv vidovbana z yedinogo stovbura lipi osiki verbi abo dubu sho odnochasno sluguvala kilem i dnishem chovna Do dovbanki po bokah naroshuvalis borti za dopomogoyu dekilkoh ryadiv doshok z yednanih mizh soboyu po klinkernij tehnologiyi vnapusk Doshki obshivki bortiv kripilis do shpangoutiv derev yanimi kilkami nagelyami cherez kozhni 4 nageli vbivavsya metalevij cvyah z krugloyu golovkoyu Korpus konopativsya konoplyanim abo llyanim klochchyam i smolivsya Zzovni bortiv chovna priv yazuvalis oberemki ocheretu yaki pokrashuvali zagalnu ostijnist i plavuchist sudna ta mozhlivo amortizuvali udari pri zitknenni i zahishali ekipazh vid obstrilu Chajki privodilis v ruh za dopomogoyu 10 15 par vesel Sudna takozh inodi buli ozbroyeni zjomnoyu 4 metrovoyu shogloyu z pryamim pryamokutnim vitrilom sho moglo dopomagati ruhatis tilki za poputnogo vitra Sudno malo gostri i shozhi za formoyu nis ta kormu i ne malo kormovogo sterna upravlinnya zdijsnyuvalos za dopomogoyu bichnih kermovih vesel sho buli roztashovani z oboh kinciv chovna dozvolyayuchi jomu takim chinom ruhatis v oboh napryamkah ne zdijsnyuyuchi rozvorot Sudno moglo buti ozbroyene odniyeyu chi dekilkoma legkimi garmatami tipu falkonet z kalibrom 30 50 mm Ekipazh chajki skladav 40 50 cholovik takim chinom krim veslyariv na chovni mogli rozmistitisya she dodatkovo 20 30 ozbroyenih kozakiv U budivnictvi chajok brali uchast do 60 ti majstriv Na yiyi sporudzhennya jshlo dva tizhni Za getmanuvannya Ivana Mazepi na odin kozackij choven okrim dereva vitrachalosya 13 pudiv zaliza 2 dizhki smoli 200 arshiniv polotna 20 sazhniv linvi 3 pudi klochchya 195 arshiniv riznih shnuriv dlya pidv yazuvannya ocheretu Dorechno vkazati sho na budivnictvo odniyeyi tureckoyi galeri vitrachalosya 150 centneriv zaliza 168 centneriv motuzok i kanativ na snasti Opisi ochevidcivFrancuzkij inzhener Gijom Boplan yakij u XVII stolitti perebuvav na polskij sluzhbi i keruvav budivnictvom fortec v Ukrayini pisav Kozaki buduyut chovni dovzhinoyu 60 shirinoyu vid 10 do 12 i glibinoyu i 12 futiv Chovni ci bez kilya dno yih skladayetsya z vidovbanoyi verbovoyi abo lipovoyi kolodi dovzhinoyu blizko 45 futiv vono obshivayetsya z bokiv na 12 futiv dogori doshkami zavdovzhki vid 10 do 12 i zavshirshki 1 fut i pribivayutsya odna do odnoyi tak tochno yak i pri pobudovi richkovih suden Dovzhina chovna postupovo zbilshuyetsya dogori ce yasnishe vidno iz prikladenogo malyunka Na nomu mozhna pomititi tovsti kanati z ocheretu yaki obviti likami abo glodom j yak zv yazani bochechki obhoplyuyut choven vid kormi do nosa Chovni kozacki mayuchi z kozhnogo boku po 10 15 vesel plavayut na veslah shvidshe za turecki galeri Pomichayut zhe vorozhij korabel chi galeru shvidshe nizh turki pomityat yih chovni sho pidnimayutsya nad morskoyu poverhneyu ne bilshe nizh na 2 5 futi 1634 roku italijskij misioner i prefekt Kafi opisuye chajki saiche yak dovgi vidovbani z yedinogo stovbura chovni iz sharom solomi po bortah dlya pidvishennya plavuchosti ta z ekipazhom u pivsotni kozakiv Za jogo slovami zibravshi 30 40 50 ta navit 300 takih suden kozaki vihodyat v more napadayut na korabli ta spustoshuyut turecki mista na chornomorskih beregah Kozaki na chajci u Chornomu mori Z kartini I Repina 1908 VikoristannyaZa svoyimi konstruktivnimi osoblivostyami dlya svogo chasu XVI ta XVII stolittya chajka bula dostatno arhayichnim sudnom Taki risi yak vidsutnist kilya i kormovogo sterna vikoristannya za osnovu korablya dovbanki obshivka korpusu za klinkernoyu tehnologiyeyu zabezpechennya ostijnosti za rahunok v yazanok solomi i ozbroyennya yedinim pryamim chotirikutnim vitrilom ne davali mozhlivist zmagatis comu sudnu u vidkritomu mori z togochasnimi osmanskimi a tim pache yevropejskimi vijskovimi korablyami Prote dlya vikonannya svoyih bezposerednih zavdan organizaciyi piratskih rejdiv vzdovzh uzberezhzhya Chornogo morya ta zdijsnennya nespodivanih napadiv iz zasidok na torgovi sudna chi nezahisheni poselennya iz podalshimi shvidkim vidstupom chajki pidhodili majzhe idealno oskilki cherez mali rozmiri buli malopomitnimi zdaleku na mori manevrenimi i na korotkih vidstanyah dostatno shvidkimi suchasniki zokrema Boplan zauvazhuvali sho kozacki chajki na korotkih distanciyah buli shvidshi za turecki galeri a plaske dnishe i nizka osadka dozvolyali yim utikati vid peresliduvannya po milkovoddyu chi hovatis v priberezhnih ocheretyanih hashah de yih ne mogli peresliduvati veliki morski korabli Osmanski ta yevropejski dzherela chasto zgaduyut pro efektivni morski nabigi kozakiv v kinci XVI ta v pershij polovini XVII stolit a opisi zavdanih nimi masovih rujnuvan ta vbivstv nagaduyut istoriyi pro napadi gotiv na Vizantiyu za 1200 rokiv do togo Vzhe v XVI st zaporizki kozaki na svoyih chovnah tak daleko po Chernomu moryu zaezzhali chto i bliz Cargrada byli i mnogie pri onom more lezhashie na beregah mestechki sela i derevni razoryali Za opisami tureckogo mandrivnika ta pismennika Evliyi Chelebi v pershij polovini XVII st grecki pravoslavni selyani dovkola Sinopu navit perestali doglyadati za svoyimi gorodami bo buli pevni sho yih vse odno potolochat kozaki Pik aktivnosti kozackih morskih rejdiv pripadaye na pershi desyatilittya XVII stolittya priblizno z 1600 po 1640 roki Vreshti resht turkam vdalos suttyevo obmezhiti kozacki piratski napadi rozmistivshi ukripleni zalogi v girli Dnipra yaki ne davali velikim kozackim flotiliyam vihoditi v more hocha dribni zagoni spiniti bulo majzhe nemozhlivo Odnim z ostannih vidomih vipadkiv vikoristannya kozackih chajok stav epizod koli ostannij koshovij otaman Zadunajskoyi sichi Josip Gladkij dobrovilno zdav kozackij flot rosiyanam pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 Zradivshi prisyagu osmanam yaki nadali kozakam prihistok pislya znishennya Katerinoyu II v 1775 roci Zaporizkoyi Sichi 6 travnya 1828 roku Gladkij pokinuv Zadunajsku Sich naprizvolyashe i vtik na chajkah z p yatmastami kozakami Georgiyivskim girlom Dunayu u napryamku Izmayila de roztashovuvalis rosijski vijska Vin zahopiv iz soboyu pohidnu Sichovu cerkvu skarbnicyu vijskovi klejnodi horugvi ta gramoti sultana i avstrijskogo cisarya yaki pidtverdzhuvali kozacki volnosti 9 travnya kozaki Gladkogo zustrilisya z avangardom rosijskogo donskogo kozackogo korpusu U rosijskomu tabori Josip Gladkij poklav do nig carevi Mikoli I starovinni kozacki bojovi klejnodi yaki vdalos vryatuvati pid chas rujnuvannya Zaporizkoyi Sichi otrimavshi za ce medal z carskim portretom Vin pokazav misce dlya perepravi rosijskoyi armiyi cherez Dunaj i organizuvav samu perepravu na kozackih chajkah za sho buv nagorodzhenij rosiyanami ordenom svyatogo Georgiya ta zvannyam polkovnika VidnovlennyaU HH i HHI st ukrayinski arheologi vidnajshli zalishki dekilkoh chajok Chastinu z nih vidnovleno Na dumku generalnogo direktora Nacionalnogo zapovidnika Horticya Maksima Ostapenka U prisnij vodi derev yani chastini zberigayutsya nabagato krashe a yaksho voni znahodyatsya she j pid sharom mulu i pisku to voni vzagali prechudovi Pidvodnij arheolog iz Zaporizhzhya Valerij Nefedov na dni Dnipra nepodalik Hortici u 1998 roci viyaviv sudno z derev yanoyu osnovoyu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chajka choven Div takozhDovbanka Bajdak sudno Dub sudno Dubok choven Spas kozackij choven Morski pohodi zaporozkih kozakivPrimitkiLyah S R Turchenko F G Pleckij S F ta in 2002 Ukrayinske kozactvo Mala enciklopediya www dlib si Arhiv originalu za 30 serpnya 2020 Procitovano 20 lyutogo 2021 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 13 serpnya 2011 Arhiv originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 16 bereznya 2016 www logos biz ua Arhiv originalu za 18 sichnya 2011 Procitovano 16 bereznya 2016 Lyah S R Turchenko F G Pleckij S F ta in 2002 stor 531 Opisanie Chѐrnogo morya i Tatarii sostavil dominikanec Emiddio Dortelli D Askoli prefekt Kaffy Tatarii i proch 1634 Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej Odessa 1902 T 24 Materialy S 89 180 Stor 97 98 King Charlz 2011 Rigelman A I Letopisnoe povestvovanie o Maloj Rossii A I Rigelman Moskva 1847 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 20 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 19 grudnya 2016 Procitovano 18 grudnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaD R Kobaliya Chajka 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 484 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 na sajti Kozacka Chajka Spas arhiv King Charlz 2011 Istoriya Chornogo morya Nika centr Kiyiv ISBN 978 966 521 459 5 Lyah S R Turchenko F G Pleckij S F ta in 2002 Ukrayinske kozactvo Mala enciklopediya Kiyiv Geneza Zaporizhzhya Prem yer 2002 U455 568 s il karti ISBN 966 504 244 6 ISBN 966 7529 49 5PosilannyaChajka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2039 1000 ekz

Дата публікації:
Топ