Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (лютий 2016) |
Коваленко Надія Дмитрівна (* 27.12. 1927 р. с. Переселення, Кагарлицький р-н, Київська обл., УРСР — 2021, Київ) — учителька, методист, просвітниця, письменник, діяч українського національно-демократичного руху.
| Надія Дмитрівна Коваленко | |
|---|---|
| Народилася | 27 грудня 1927 (96 років) с. Переселення, Кагарлицький р-н, Київська обл., УРСР |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | письменниця |
| Alma mater | Київський педінститут ім. Горького |
| Галузь | українська література |
| Відома завдяки: | педагог, методист, просвітник, діяч українського національного руху |
| Нагороди |   |
Біографія
З учительської родини Дмитра Мартиновича та Ніни Миколаївни Киктів. 1930 р. сім'я переїхала до Києва. Батько, вояк УНР, був ув'язнений 1933—1941 рр. До початку війни закінчила 8 класів. Окупацію пережила в Києві (родина втратила помешкання під час знищення радянськими підривниками центру Києва восени 1941 р.), тяжко бідувала разом з матір'ю. Весною 1942 р. схоплена під час облави і вивезена до Німеччини. Перебувала в таборі військовополонених у м. (Жатець), у Судетах. Тяжко працювала у німецьких господарів. За зв'язок із чеськими підпільниками була заарештована гестапо.
Після визволення більше року примусово працювала в автобатальйоні. Навесні 1946 р. повернулася до матері в Київ. Розбирала руїни Хрещатика, вступила до технікуму культпросвіти. За рік склала екзамени за 10 класів і вступила на філологічний факультет Київського педінституту ім. Горького, який закінчила 1951 р.. Направлена в Київську школу ім. Пушкіна № 153 із російською мовою викладання, де працювала майже 10 р. і де вперше виявила себе як талановитий педагог і пропагандист української мови і літератури.
Після війни одружилася з Юрієм Миколайовичем Коваленком — героєм війни (згодом талановитий учений-кандидат наук, архітектор, художник). Син Андрій народився 1955 р., донька Оксана — 1959 р.
У 1956—1968 р. К. була депутатом Київської міської ради, працювала в комісії освіти.
1960 р. на запрошення міністра освіти УРСР І. К. Білодіда перейшла на роботу в Міністерство освіти на посаду інспектора-методиста української мови та літератури. Активно співпрацювала з патріотично налаштованими письменниками, провідними науковцями, найкращими вчителями, декого з яких удалося ввести до Наукової методичної ради Міносвіти, котра схвалювала нові підручники. Науково-методична рада та актив учителів під керівництвом К. значно розширили коло письменників, творчість яких вивчалася в школі: у ІХ класі — Панько Куліш, Ольга Кобилянська, Лесь Мартович, Марко Черемшина, було збільшено кількість творів Василя Стефаника. У Х-ХІ класах — Ю. Яновський, О. Довженко, М. Куліш, Остап Вишня, І. Кочерга. З великими труднощами програма була затверджена Колегією МО. Згодом до неї були введені твори Л. Костенко, В. Симоненка, М. Вінграновського, І. Драча. За ініціативою Науково-методичної ради міністр освіти А. Г. Бондар увійшла до уряду з пропозицією видання серії книжок . П. Ю. Шелест, перший секретар ЦК КПУ, підтримав це починання, забезпечивши видавництва папером. Книжки серії почали виходити великими накладами у видавництвах «Молодь», «Веселка», «Дніпро». До написання передмов запрошувалися: Б. Антоненко-Давидович, М. Шумило, В. Чорновіл, М. Коцюбинська, В. Яременко та інші. Сама К. написала передмови до видань творів О. Кобилянської, П. Грабовського, Б. Грінченка. Науково-методична рада також домоглася видання навчальних кінофільмів та діафільмів до кожної теми програми. Кілька сценаріїв діафільмів склала сама К. За участю диктора Українського радіо Петра Бойка створювалася фонохрестоматія з української літератури для V-ХІ класів. Праця К. в організації цього процесу була відзначена «Грамотою Верховної Ради УРСР» та медаллю «За трудову доблесть», званням «Відмінник народної освіти».
Працюючи в міністерстві, К. читала лекції на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, вела один клас у школі № 117 ім. Лесі Українки.
Затишна оселя Коваленків на Печерську, стіни якої були увішані витворами народного мистецтва, стала місцем зустрічі найкращих представників української інтелігенції і культури: тут бували письменники Михайло Стельмах, Борис Антоненко-Давидович (доньку якого Ярину, ученицю 117-ї школи, К. прихистила в себе) і Микита Шумило, скульптор і колекціонер народної творчості Іван Гончар, композитор Віталій Кирейко, митці Опанас Заливаха і Софія Караффа-Корбут, співак Олександр Таранець, диктор Петро Бойко, педагог Ніна Марченко та її син, журналіст і правозахисник Валерій Марченко. Надія Дмитрівна була доброю і гостинною господинею, за її столом завжди панувала щира і тепла атмосфера, а з приготовлених нею страв особливої слави зажили смажені пиріжки з м'ясом.
Діяльність К. викликала увагу КДБ. ЇЇ викликали на допити, у яких часом брали участь троє слідчих і які тривали від ранку до вечора. У провину їй ставилися: організована нею конференція з питань культури мови, де Матвій Шестопал, Лідія Орел і Петро Бойко відверто говорили про становище української мови; її виступ на нараді вчителів-словесників у Львові; викриття нею фактів відмови шкіл Криму від викладання української мови; заперечення проти перекладу підручників української літератури російською мовою; прийняття в себе студентів-колядників на новий 1967 рік; участь у протесті проти репресій на презентації фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків»; участь у похороні Алли Горської.
1968 р. К. примусили «за власним бажанням» звільнитися з Міносвіти і перевели в 117-у школу, однак це не поклало кінець переслідуванням. До дня космонавтики К. запросила на урок автора книжки про С. П. Корольова Сергія Плачинду, до річниці Івана Франка — Зіновію Франко. Після цього її знову викликали до КДБ, до школи приходили комісії, перевіряли твори учнів, шукали «антирадянщину». К. помічала таємні обшуки у своєму письмовому столі, за нею відкрито стежили, у її помешканні з'являлись твори самвидаву, яких вона не приносила, закордонні видання, підсунуті провокаторами (одного разу їй у трамваї всунули самвидав у торбину). Уже написану К. кандидатську дисертацію зняли із захисту. Переслідування поширилися на всю сім'ю: сину Андрію — випускнику 117-ї школи — не дали заслуженої золотої медалі; відхилили захист докторської дисертації чоловікові з питань містобудування. Щоб продовжити наукову роботу, він змушений був на кілька років виїхати до Казахстану.
Цей тиск посилився після арештів української інтелігенції 1972 р. К. допитували про стосунки з Б. Антоненком-Давидовичем, І. Гончарем, І. та Н. Світличними, І. Дзюбою, П. Заливахою, М. Шестопалом, Є. Сверстюком, з колишньою політув'язненою В. Чередниченко, яку К. рекомендувала на посаду заввідділу журналу «Українська мова та література в школі», де була членом редколегії, та багатьма іншими українськими інтелігентами. У КГБ К. шантажували погрозами щодо сім'ї, дітей, чоловіка. На вимогу К. вести допит українською мовою капітан КГБ відповів: «Таких, как вы, нужно ставить к стенке». К. категорично відмовлялася підписати покаянну заяву. На питання К.: «У чому моя вина, що чесно трудилась, що всі сили віддавала дітям, що несла їм красу рідного слова?!», їй відповідали: «Почему так много ваших воспитанников рвутся поступать на украинское отделение филфака? Почему вы дома разговариваете по-украински, почему на стенах — рушники, казаки, а нет Ленина? У вас сомнительные друзья». Навесні 1972 р. на шкільних партзборах розглядалося питання про виключення К. з КПРС. Більшість проголосувала проти. Через це К. мала серцевий напад, довго не працювала, не змогла піти на останній дзвоник сина. Коли весь клас прийшов привітати її вдома, це теж поставлене було у вину К. як «зрив державного заходу». 15.11.1972 р. питання про виключення К. з КПРС було поставлене на бюро Ленінського райкому. Голова парткомісії Денисенко доповів, що К. має тільки позитивні характеристики з усіх місць роботи, її немає за що виключати. Але секретар райкому Ленець звинуватив К. у втраті політичної пильності, що вона оточила себе непевними людьми, дружить з письменниками, у яких гіпертрофоване почуття національної гідності.
К. звернулася за допомогою до М. Стельмаха — лауреата Ленінської премії, депутата ВР СРСР, Героя соціалістичної праці, який звернувся до ЦК Компартії України. Це теж поставили у вину К., яка, мовляв, звернулася до безпартійного Стельмаха, котрий у своїх творах «реабілітував петлюрівщину» і котрому вона не раз передавала листи політв'язнів, які він потім пересилав Генеральному прокурору СССР Руденку, хоча це не мало жодних позитивних наслідків. Три з половиною роки К. не могла влаштуватися на будь-яку роботу. Лише 1976 р. їй дозволили працювати в 132-й школі, але не в старших класах. Настороженість батьків і дітей до неї скоро змінилася любов'ю. Московський райком згодом відновив її в КПРС. Становище ускладнювала хвороба, а потім смерть матері.
1985 р. К. із чоловіком переїхала у с. Стайки Кагарлицького р-ну на Київщині у власноруч збудовану хату. Рік працювала у Стрітівській кобзарській школі, а потім ще 15 років викладала українську мову і літературу в Стайківській школі, вела також «уроки громадянства» за власною програмою. На базі цієї школи систематично проводилися семінари для вчителів із методика викладання К.. 1995 р. була представлена до присвоєння звання «Заслужений учитель», але її кандидатуру відхилили: «Слишком она щирая украинка».
На пенсію вийшла 2003 року, віддавши школі віддала 52 роки. Має понад 30 друкованих праць з літератури, методики викладання. Автор 15 навчальних діафільмів та 7 методичних посібників. Часто виступала в пресі, перед учителями та студентами з питань української мови та літератури, патріотичного і морального виховання.
10 років К. очолювала Кагарлицьку районну «Просвіту». Написала спогади про Б. Антоненка-Давидовича, І. Гончара, М. Стельмаха, видала біографічний нарис «Наодинці із совістю» — про долю свого чоловіка Юрія Коваленка і автобіографічний нарис «Пам'ять у полум'ї часу» — про долю патріотичної української інтелігенції в умовах комуністичного тоталітаризму. Видала низку книжок.
Після смерті чоловіка повернулася до Києва.
Вибрана бібліографія
- Буковинська орлиця. Передмова // Ольга Кобилянська. Земля. Серія «Шкільна бібліотека». — К., 1965.
- З далекої Півночі. Передмова // Павло Грабовський. Серія «Шкільна бібліотека». — К., 1966.
- Сіяч добра. Передмова // Борис Грінченко. Серія «Шкільна бібліотека». — К., 1967.
- Правдолюб. Передмова // Михайло Стельмах. — К., 1968.
- Мов животворна криниця // Багаття. Борис Антоненко-Давидович очима сучасників. Упорядник Борис Тимошенко. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 1999. — C. 208—119.
- Так звідки ти, дорого, почалася? // Дивослово: українська мова й література в навчальних закладах. Щомісячний науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. — 2003, № 4. — С. 64-65.
- Незабутнє // Іван Гончар. — К., 2007.
- Наодинці із совістю: біографічна повість. — Кагарлик: Просвіта, 2009. — 120 с.
- Пам'ять у полум'ї часу. Автобіографічна повість. Спогади. Рецензії: ЗАТ «Миронівська друкарня», 2009. — 152 с.
Література
- Гармаш М. Багато званих, та мало вибраних…: Про народну вчительку Надію Коваленко // Дивослово: українська мова й література в навчальних закладах. Щомісячний науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. — 2003, № 4. — С. 63-64.
- Марія Гармаш. Слухайте голос вічності // Слово Просвіти, 2010. — 3 червня: http://slovoprosvity.org/2010/06/03/
- Дмитро Чистяк. Дмитро Чередниченко: «Творчий учитель завжди виховує творців» // Слово Просвіти. — 2010. — 28 січня: http://litakcent.com/2010/01/28/dmytro-cherednychenko-tvorchyj-uchytel-zavzhdy-vyhovuje-tvorciv.html) (згадує про роботу в Міносвіти з Н. Д. Коваленко).
- В. В. Овсієнко. Коваленко Надія Дмитрівна. — Віртуальний музей «Дисидентський рух в Україні» // http://archive.khpg.org/index.php?id=1300808369 [ 8 Березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2016 Kovalenko Nadiya Dmitrivna 27 12 1927 r s Pereselennya Kagarlickij r n Kiyivska obl URSR 2021 Kiyiv uchitelka metodist prosvitnicya pismennik diyach ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo ruhu Nadiya Dmitrivna KovalenkoNarodilasya27 grudnya 1927 1927 12 27 96 rokiv s Pereselennya Kagarlickij r n Kiyivska obl URSRMisce prozhivannyaKiyivDiyalnistpismennicyaAlma materKiyivskij pedinstitut im GorkogoGaluzukrayinska literaturaVidoma zavdyaki pedagog metodist prosvitnik diyach ukrayinskogo nacionalnogo ruhuNagorodiMedal Za trudovu doblest U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovalenko BiografiyaZ uchitelskoyi rodini Dmitra Martinovicha ta Nini Mikolayivni Kiktiv 1930 r sim ya pereyihala do Kiyeva Batko voyak UNR buv uv yaznenij 1933 1941 rr Do pochatku vijni zakinchila 8 klasiv Okupaciyu perezhila v Kiyevi rodina vtratila pomeshkannya pid chas znishennya radyanskimi pidrivnikami centru Kiyeva voseni 1941 r tyazhko biduvala razom z matir yu Vesnoyu 1942 r shoplena pid chas oblavi i vivezena do Nimechchini Perebuvala v tabori vijskovopolonenih u m Zhatec u Sudetah Tyazhko pracyuvala u nimeckih gospodariv Za zv yazok iz cheskimi pidpilnikami bula zaareshtovana gestapo Pislya vizvolennya bilshe roku primusovo pracyuvala v avtobataljoni Navesni 1946 r povernulasya do materi v Kiyiv Rozbirala ruyini Hreshatika vstupila do tehnikumu kultprosviti Za rik sklala ekzameni za 10 klasiv i vstupila na filologichnij fakultet Kiyivskogo pedinstitutu im Gorkogo yakij zakinchila 1951 r Napravlena v Kiyivsku shkolu im Pushkina 153 iz rosijskoyu movoyu vikladannya de pracyuvala majzhe 10 r i de vpershe viyavila sebe yak talanovitij pedagog i propagandist ukrayinskoyi movi i literaturi Pislya vijni odruzhilasya z Yuriyem Mikolajovichem Kovalenkom geroyem vijni zgodom talanovitij uchenij kandidat nauk arhitektor hudozhnik Sin Andrij narodivsya 1955 r donka Oksana 1959 r U 1956 1968 r K bula deputatom Kiyivskoyi miskoyi radi pracyuvala v komisiyi osviti 1960 r na zaproshennya ministra osviti URSR I K Bilodida perejshla na robotu v Ministerstvo osviti na posadu inspektora metodista ukrayinskoyi movi ta literaturi Aktivno spivpracyuvala z patriotichno nalashtovanimi pismennikami providnimi naukovcyami najkrashimi vchitelyami dekogo z yakih udalosya vvesti do Naukovoyi metodichnoyi radi Minosviti kotra shvalyuvala novi pidruchniki Naukovo metodichna rada ta aktiv uchiteliv pid kerivnictvom K znachno rozshirili kolo pismennikiv tvorchist yakih vivchalasya v shkoli u IH klasi Panko Kulish Olga Kobilyanska Les Martovich Marko Cheremshina bulo zbilsheno kilkist tvoriv Vasilya Stefanika U H HI klasah Yu Yanovskij O Dovzhenko M Kulish Ostap Vishnya I Kocherga Z velikimi trudnoshami programa bula zatverdzhena Kolegiyeyu MO Zgodom do neyi buli vvedeni tvori L Kostenko V Simonenka M Vingranovskogo I Dracha Za iniciativoyu Naukovo metodichnoyi radi ministr osviti A G Bondar uvijshla do uryadu z propoziciyeyu vidannya seriyi knizhok P Yu Shelest pershij sekretar CK KPU pidtrimav ce pochinannya zabezpechivshi vidavnictva paperom Knizhki seriyi pochali vihoditi velikimi nakladami u vidavnictvah Molod Veselka Dnipro Do napisannya peredmov zaproshuvalisya B Antonenko Davidovich M Shumilo V Chornovil M Kocyubinska V Yaremenko ta inshi Sama K napisala peredmovi do vidan tvoriv O Kobilyanskoyi P Grabovskogo B Grinchenka Naukovo metodichna rada takozh domoglasya vidannya navchalnih kinofilmiv ta diafilmiv do kozhnoyi temi programi Kilka scenariyiv diafilmiv sklala sama K Za uchastyu diktora Ukrayinskogo radio Petra Bojka stvoryuvalasya fonohrestomatiya z ukrayinskoyi literaturi dlya V HI klasiv Pracya K v organizaciyi cogo procesu bula vidznachena Gramotoyu Verhovnoyi Radi URSR ta medallyu Za trudovu doblest zvannyam Vidminnik narodnoyi osviti Pracyuyuchi v ministerstvi K chitala lekciyi na filologichnomu fakulteti Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka vela odin klas u shkoli 117 im Lesi Ukrayinki Zatishna oselya Kovalenkiv na Pechersku stini yakoyi buli uvishani vitvorami narodnogo mistectva stala miscem zustrichi najkrashih predstavnikiv ukrayinskoyi inteligenciyi i kulturi tut buvali pismenniki Mihajlo Stelmah Boris Antonenko Davidovich donku yakogo Yarinu uchenicyu 117 yi shkoli K prihistila v sebe i Mikita Shumilo skulptor i kolekcioner narodnoyi tvorchosti Ivan Gonchar kompozitor Vitalij Kirejko mitci Opanas Zalivaha i Sofiya Karaffa Korbut spivak Oleksandr Taranec diktor Petro Bojko pedagog Nina Marchenko ta yiyi sin zhurnalist i pravozahisnik Valerij Marchenko Nadiya Dmitrivna bula dobroyu i gostinnoyu gospodineyu za yiyi stolom zavzhdi panuvala shira i tepla atmosfera a z prigotovlenih neyu strav osoblivoyi slavi zazhili smazheni pirizhki z m yasom Diyalnist K viklikala uvagu KDB YiYi viklikali na dopiti u yakih chasom brali uchast troye slidchih i yaki trivali vid ranku do vechora U provinu yij stavilisya organizovana neyu konferenciya z pitan kulturi movi de Matvij Shestopal Lidiya Orel i Petro Bojko vidverto govorili pro stanovishe ukrayinskoyi movi yiyi vistup na naradi vchiteliv slovesnikiv u Lvovi vikrittya neyu faktiv vidmovi shkil Krimu vid vikladannya ukrayinskoyi movi zaperechennya proti perekladu pidruchnikiv ukrayinskoyi literaturi rosijskoyu movoyu prijnyattya v sebe studentiv kolyadnikiv na novij 1967 rik uchast u protesti proti represij na prezentaciyi filmu S Paradzhanova Tini zabutih predkiv uchast u pohoroni Alli Gorskoyi 1968 r K primusili za vlasnim bazhannyam zvilnitisya z Minosviti i pereveli v 117 u shkolu odnak ce ne poklalo kinec peresliduvannyam Do dnya kosmonavtiki K zaprosila na urok avtora knizhki pro S P Korolova Sergiya Plachindu do richnici Ivana Franka Zinoviyu Franko Pislya cogo yiyi znovu viklikali do KDB do shkoli prihodili komisiyi pereviryali tvori uchniv shukali antiradyanshinu K pomichala tayemni obshuki u svoyemu pismovomu stoli za neyu vidkrito stezhili u yiyi pomeshkanni z yavlyalis tvori samvidavu yakih vona ne prinosila zakordonni vidannya pidsunuti provokatorami odnogo razu yij u tramvayi vsunuli samvidav u torbinu Uzhe napisanu K kandidatsku disertaciyu znyali iz zahistu Peresliduvannya poshirilisya na vsyu sim yu sinu Andriyu vipuskniku 117 yi shkoli ne dali zasluzhenoyi zolotoyi medali vidhilili zahist doktorskoyi disertaciyi cholovikovi z pitan mistobuduvannya Shob prodovzhiti naukovu robotu vin zmushenij buv na kilka rokiv viyihati do Kazahstanu Cej tisk posilivsya pislya areshtiv ukrayinskoyi inteligenciyi 1972 r K dopituvali pro stosunki z B Antonenkom Davidovichem I Goncharem I ta N Svitlichnimi I Dzyuboyu P Zalivahoyu M Shestopalom Ye Sverstyukom z kolishnoyu polituv yaznenoyu V Cherednichenko yaku K rekomenduvala na posadu zavviddilu zhurnalu Ukrayinska mova ta literatura v shkoli de bula chlenom redkolegiyi ta bagatma inshimi ukrayinskimi inteligentami U KGB K shantazhuvali pogrozami shodo sim yi ditej cholovika Na vimogu K vesti dopit ukrayinskoyu movoyu kapitan KGB vidpoviv Takih kak vy nuzhno stavit k stenke K kategorichno vidmovlyalasya pidpisati pokayannu zayavu Na pitannya K U chomu moya vina sho chesno trudilas sho vsi sili viddavala dityam sho nesla yim krasu ridnogo slova yij vidpovidali Pochemu tak mnogo vashih vospitannikov rvutsya postupat na ukrainskoe otdelenie filfaka Pochemu vy doma razgovarivaete po ukrainski pochemu na stenah rushniki kazaki a net Lenina U vas somnitelnye druzya Navesni 1972 r na shkilnih partzborah rozglyadalosya pitannya pro viklyuchennya K z KPRS Bilshist progolosuvala proti Cherez ce K mala sercevij napad dovgo ne pracyuvala ne zmogla piti na ostannij dzvonik sina Koli ves klas prijshov privitati yiyi vdoma ce tezh postavlene bulo u vinu K yak zriv derzhavnogo zahodu 15 11 1972 r pitannya pro viklyuchennya K z KPRS bulo postavlene na byuro Leninskogo rajkomu Golova partkomisiyi Denisenko dopoviv sho K maye tilki pozitivni harakteristiki z usih misc roboti yiyi nemaye za sho viklyuchati Ale sekretar rajkomu Lenec zvinuvativ K u vtrati politichnoyi pilnosti sho vona otochila sebe nepevnimi lyudmi druzhit z pismennikami u yakih gipertrofovane pochuttya nacionalnoyi gidnosti K zvernulasya za dopomogoyu do M Stelmaha laureata Leninskoyi premiyi deputata VR SRSR Geroya socialistichnoyi praci yakij zvernuvsya do CK Kompartiyi Ukrayini Ce tezh postavili u vinu K yaka movlyav zvernulasya do bezpartijnogo Stelmaha kotrij u svoyih tvorah reabilituvav petlyurivshinu i kotromu vona ne raz peredavala listi politv yazniv yaki vin potim peresilav Generalnomu prokuroru SSSR Rudenku hocha ce ne malo zhodnih pozitivnih naslidkiv Tri z polovinoyu roki K ne mogla vlashtuvatisya na bud yaku robotu Lishe 1976 r yij dozvolili pracyuvati v 132 j shkoli ale ne v starshih klasah Nastorozhenist batkiv i ditej do neyi skoro zminilasya lyubov yu Moskovskij rajkom zgodom vidnoviv yiyi v KPRS Stanovishe uskladnyuvala hvoroba a potim smert materi 1985 r K iz cholovikom pereyihala u s Stajki Kagarlickogo r nu na Kiyivshini u vlasnoruch zbudovanu hatu Rik pracyuvala u Stritivskij kobzarskij shkoli a potim she 15 rokiv vikladala ukrayinsku movu i literaturu v Stajkivskij shkoli vela takozh uroki gromadyanstva za vlasnoyu programoyu Na bazi ciyeyi shkoli sistematichno provodilisya seminari dlya vchiteliv iz metodika vikladannya K 1995 r bula predstavlena do prisvoyennya zvannya Zasluzhenij uchitel ale yiyi kandidaturu vidhilili Slishkom ona shiraya ukrainka Na pensiyu vijshla 2003 roku viddavshi shkoli viddala 52 roki Maye ponad 30 drukovanih prac z literaturi metodiki vikladannya Avtor 15 navchalnih diafilmiv ta 7 metodichnih posibnikiv Chasto vistupala v presi pered uchitelyami ta studentami z pitan ukrayinskoyi movi ta literaturi patriotichnogo i moralnogo vihovannya 10 rokiv K ocholyuvala Kagarlicku rajonnu Prosvitu Napisala spogadi pro B Antonenka Davidovicha I Gonchara M Stelmaha vidala biografichnij naris Naodinci iz sovistyu pro dolyu svogo cholovika Yuriya Kovalenka i avtobiografichnij naris Pam yat u polum yi chasu pro dolyu patriotichnoyi ukrayinskoyi inteligenciyi v umovah komunistichnogo totalitarizmu Vidala nizku knizhok Pislya smerti cholovika povernulasya do Kiyeva Vibrana bibliografiyaBukovinska orlicya Peredmova Olga Kobilyanska Zemlya Seriya Shkilna biblioteka K 1965 Z dalekoyi Pivnochi Peredmova Pavlo Grabovskij Seriya Shkilna biblioteka K 1966 Siyach dobra Peredmova Boris Grinchenko Seriya Shkilna biblioteka K 1967 Pravdolyub Peredmova Mihajlo Stelmah K 1968 Mov zhivotvorna krinicya Bagattya Boris Antonenko Davidovich ochima suchasnikiv Uporyadnik Boris Timoshenko K Vid vo im Oleni Teligi 1999 C 208 119 Tak zvidki ti dorogo pochalasya Divoslovo ukrayinska mova j literatura v navchalnih zakladah Shomisyachnij naukovo metodichnij zhurnal Ministerstva osviti i nauki Ukrayini 2003 4 S 64 65 Nezabutnye Ivan Gonchar K 2007 Naodinci iz sovistyu biografichna povist Kagarlik Prosvita 2009 120 s Pam yat u polum yi chasu Avtobiografichna povist Spogadi Recenziyi ZAT Mironivska drukarnya 2009 152 s LiteraturaGarmash M Bagato zvanih ta malo vibranih Pro narodnu vchitelku Nadiyu Kovalenko Divoslovo ukrayinska mova j literatura v navchalnih zakladah Shomisyachnij naukovo metodichnij zhurnal Ministerstva osviti i nauki Ukrayini 2003 4 S 63 64 Mariya Garmash Sluhajte golos vichnosti Slovo Prosviti 2010 3 chervnya http slovoprosvity org 2010 06 03 Dmitro Chistyak Dmitro Cherednichenko Tvorchij uchitel zavzhdi vihovuye tvorciv Slovo Prosviti 2010 28 sichnya http litakcent com 2010 01 28 dmytro cherednychenko tvorchyj uchytel zavzhdy vyhovuje tvorciv html zgaduye pro robotu v Minosviti z N D Kovalenko V V Ovsiyenko Kovalenko Nadiya Dmitrivna Virtualnij muzej Disidentskij ruh v Ukrayini http archive khpg org index php id 1300808369 8 Bereznya 2016 u Wayback Machine