Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Книгозна вство бібліоло гія комплекс суміжних тісно пов язаних але відносно самостійних наукових дисциплін суспільного ц

Книгознавець

Книгознавець

Книгозна́вство, бібліоло́гія — комплекс суміжних, тісно пов'язаних, але відносно самостійних наукових дисциплін суспільного циклу, що вивчають книгу, процеси її створення, розповсюдження та використання, а також галузі культури та народного господарства, що виконують ці процеси.

Оскільки книгознавство має комплексний характер, воно дуже тісно взаємодіє з іншими дисциплінами, зокрема з бібліотекознавством та бібліографознавством. Тривалий час книгознавство містило в собі ці дисципліни, однак з появою нових інформаційних технологій під час четвертої інформаційної революції (1970-ті роки) бібліотекознавство та бібліографознавство почали виділятися у самостійні наукові дисципліни.

В українській науці прийнято поєднувати ці три дисципліни у єдину спеціальність «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство». Ця спеціальність включає такі напрямки досліджень:

  • Теорія та історія книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства та спеціальних книгознавчих дисциплін: кодикології, історії мистецтва книги, , історії бібліотечних колекцій і зібрань, бібліотечної та психології, соціології та статистики книги й бібліотечної справи.
  • Історія книги, бібліотечної та бібліографічної діяльності, видавничої та книготорговельної справи в Україні і у світі.
  • Історія та теоретико-методичні засади розвитку бібліотеки як соціального інституту, типології, класифікації бібліотек, управління бібліотечною системою в цілому.
  • Закономірності розвитку бібліотечно-бібліографічних процесів в умовах формування інформаційного суспільства, проблеми освоєння новітніх інформаційно-бібліографічних технологій.
  • Механізми формування, збереження і наукового освоєння бібліотечних і рукописних фондів.
  • Інноваційні технології бібліотечної та книжкової справи, прогресивні засоби організації праці.
  • Розвиток каталогізації і теорії .
  • Вивчення інформаційних потреб користувачів, питання бібліографічного та .
  • Інформаційна діяльність бібліотеки, структура та зміст універсальних і галузевих інформаційних потоків, формування документних інформаційних ресурсів і вивчення механізмів інформаційного спілкування.

Книгознавство має розгалужені міждисциплінарні зв'язки, у тому числі з багатьма спеціальними історичними дисциплінами (археографією, архівознавством, бібліографознавством, джерелознавство, іконографією, маргіналістикою, мемуаристикою, музеєзнавством, кодикологією, літописознавством, палеографією та ін.), а також з іншими науковими галузями й дисциплінами (психологією, педагогікою, соціологією, наукознавством, філософією науки, статистикою, етикою, естетикою та ін.). Ці зв'язки значною мірою визначали зміст і функціональне призначення поняття «бібліології»., яке широко використовувалося протягом XIX — 1-ї половини XX ст. в історичній науці та соціогуманітарних дисциплінах.

Вживання

Поряд з терміном «бібліологія» застосовувалися й інші дефініції (бібліогнозія, бібліософія та ін.) для підкреслення комплексного, універсального характеру книгознавчих досліджень, та психологічного аспектів книгознавства.

Похідні дефініції від терміна «бібліологія» вживалися у назвах низки наукових творів, гуртків, часописів тощо. В Україні 1923—30 за редакцією Ю. Меженка щоквартально виходив часопис «Бібліологічні вісті».

У сучасних дослідженнях термін «бібліологія» майже не вживається. Зрідка його застосовують для вирізнення книгознавчих студій з міждисциплінарним профілем і складною та широкою предметною областю дослідження, а також у ретроспективному розумінні щодо книгознавства XIX — початку XX ст.

Книгознавство та дослідження історії книги в Україні

Першим, хто почав працювати у галузі книгознавства в навчальних і наукових закладах, що діяли на українських землях, був бібліотекар Волинського ліцею, а згодом університету св. Володимира в Києві Павло Ярковський (1-ша пол. XIX ст.; див. Кременецький ліцей). Наприкінці XIX — поч. XX ст. книгознавчі теми з'явилися у працях багатьох українських учених, зокрема істориків та літературознавців. Однак стрімке зростання та становлення української книгознавчої наукової школи відбулося уже в період національно-культурного підйому поч. 1920-х рр. Саме у цей час були започатковані книгознавчі часописи, зокрема «Книгарь» та «Бібліологічні вісті», на сторінках яких публікувалися численні книгознавчі розвідки як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. З журналами активно співпрацювали російські книгознавці. У Києві почав діяти Український науковий інститут книгознавства (1922–36). Пріоритетними напрямами його роботи були дослідження в галузі історії української книги (С. Маслов, П. Попов, О. Балицький, С. О. Єфремов), періодики (В. Ігнатієнко), мистецтва книги (М. Макаренко, Д. Щербаківський), теорії та практики укладання українського бібліографічного репертуару (Ю. Меженко, Я. Стешенко, С. Маслов, П. Іноземцев). У цілому наукова робота інституту була зосереджена на вивченні комплексу «книга–читач», причому акцент досліджень, на відміну від книгознавчих центрів Росії, було зміщено на читача. Найвагомішими теоретичними розробками в цьому плані є праці: В. Іванушкіна «Проблема читачівства та її вивчення»; Д. Балики «Бібліологічна педагогіка (визначення, предмет, межі)», «Ще про наукові та організаційні проблеми книговивчення», «Про класифікацію друків засоціальним призначенням» і К. Довганя «До питання про соціальну функцію книги». 1928–29 при ВУАН (нині Національна академія наук України) діяло Українське бібліологічне товариство, основним напрямом якого було вивчення мистецтва вітчизняної книги. Книгознавчими дослідженнями, насамперед стародруків, у цей час займалися у Всенародній бібліотеці України (ВБУ; нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) та ін. великих бібліотеках.

Розвивалося книгознавство й в українських емігрантських осередках. Найбільш плідними в цій галузі були Подєбради (Л. Биковський), Прага (С. Сірополко; обидва міста нині в Чехії), пізніше — Мюнхен (Німеччина).

Розгром радянського і, насамперед, українського книгознавства стався 1931. Гострій критиці були піддані «ідеалістичні та націоналістичні засади буржуазного українського книгознавства», діяльність Інститу книгознавства, його директора Ю. Меженка, журнал «Бібліологічні вісті». Те саме відбувалося у ВБУ і ВУАН загалом. Значна частина книгознавців була репресована, зокрема П. Балицький, Я. Стешенко, Микола Іванченко, Й. Залевський, Микола Макаренко, А. Артюхова, К. Довгаль, С. Якубовський, В. Іванушкін, С. Кондра та ін. Ті, що лишалися на волі, або відійшли від книгознавчих досліджень (принаймні, не публікували своїх праць), або виїхали з України (Ю. Меженко, Д. Балика). Водночас поодинокі нові книгознавчі публікації були спрямовані на викриття «шкідливих» здобутків попередників. Майже до кінця 1950-х рр. в УРСР не з'явилося жодної вагомої праці з книгознавства чи історії книги, а сам термін «книгознавство» вийшов з активного вжитку. Відродження книгознавчих робіт починається в 1960–80-х рр.

Серед книгознавчих дисциплін найбільш активно розвивається історія книги, яка на сьогодні є вже усталеною науковою дисципліною. Науки, що вивчають старі книжки, з'явилися відносно давно. Вони досліджували матеріал, з якого виготовлялася книга (папірологія, паперова справа), письмо (палеографія), художнє оформлення (дисципліни, що вивчали мініатюри, книжкову графіку, оправи), рукописні книги (кодикологія) та першодруки (інкунабулознавство). Методи цих дисциплін (зокрема палеографічний, шрифтологічний, друкарський, мистецтвознавчий, типологічний, функціональний, бібліографічний, аналітико-синтетичний) і результати відповідних досліджень часто стають надбанням не лише науки про книгу, а й споріднених галузей знань, тому ці дисципліни не є суто книгознавчими. Але, як правило, вони є однозначно спеціальними історичними дисциплінами, їхні здобутки сприяють розвиткові архівістики, лінгвістики, археографії, історіографії тощо. Водночас розвиваються й ін. галузі історичного книгознавства, які вивчають не лише пам'ятки писемності чи стародруки, історію друкарства та видавничої справи, а й історію книжкового мистецтва, книжкової торгівлі, бібліофільства, бібліографії тощо.

Історико-книгознавче знання в Україні формувалось у тісному взаємозв'язку з філологічними та історичними науками як міждисциплінарне наукове знання. В 1-й пол. XIX ст. з'являються самостійні наукові праці Є. Болховітінова, Михайла Максимовича, Денис Зубрицького, присвячені історії української книги, що засвідчило початок процесу виділення української історії книгознавства в окрему сферу наукових досліджень. Історію української книги вивчали Яків Головацький, Степан Голубєв, Федір Титов, Іван Франко, М. Думитрашко, Микола Петров та ін. Цій проблемі були присвячені розвідки членів Бібліографічної комісії при Науковому товаристві імені Шевченка у Львові, Історичного товариства Нестора літописця, а також історико-філологічного семінару під керівництвом Володимира Перетца при Університеті св. Володимира в Києві. Українське історичне книгознавство представлене вагомими працями Іларіона Свєнціцького, Іларіона Огієнка, С. Маслова, П. Попова, Івана Крип'якевича, І. Каганова, С. Петрова, Я. Запаска, Я. Ісаєвича, В. Фрис, О. Дзюби.

Останнім часом в Україні активно розвиваються науки на межі книгознавства й інших дисциплін, зокрема кодикологія (Л. Дубровіна), книжкове пам'яткознавство (Г. Ковальчук), історія видавничої та, загалом, книжкової справи (Т. Ківшар, М. Тимошик, М. Ковальський, С. Петров), бібліопегістика (О. Гальченко), а також мистецтво книги (Я. Запаско, Б. Валуєнко, Д. Степовик). Вагомою джерельною базою для історико-книгознавчих студій є дослідження фондів рукописів, стародруків, рідкісних і цінних видань XIX–XX ст. найбільших вітчизняних бібліотек, зокрема роботи І. Лосієвського (Харків), О. Колосовської (Львів), О. Полєвщикової (Одеса), М. Шамрай (Київ) та ін. Історико-книгознавчі статті публікуються на сторінках таких видань, як «Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», «Рукописна та книжкова спадщина України», «Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника», а також журналів «Бібліотечний вісник», «Вісник Книжкової палати», «Друкарство».

Книгознавство як навчальна дисципліна викладається у спеціалізованих вузах культури, видавничої справи та поліграфії.

Книгознавчі дослідження в Західній Україні та українській діаспорі кінця 1930-х — 1970-х років

Після розгрому в УРСР практично усіх книгознавчих наукоих інституцій українські книгознавчі дослідження проводилися лише в Західній Україні та в українській діаспорі. 1937–43 Є.-Ю. Пеленський видавав у Галичині журнал «Українська книга», що мав відновити традицію «Бібліологічних вістей». Книгознавчі розвідки друкувалися також у «Записках наукового товариства ім. Т.Шевченка» у Львові, у журналі "Наша культура" (Варшава, 1935–39). Саме тут публікувалися Л. Биковський, С. Сірополко, Л. Животко, П. Зленко. Питання книгознавства активно досліджували літературознавець М. Возняк (Львів), історики І. Борщак (Париж) та І. Крип'якевич (Львів), мистецтвознавець В. Січинський, філолог і мистецтвознавець І. Свєнціцький, філософ Д. Чижевський (Берлін) та ін.

Після закінчення Другої світової війни українське книгознавство діаспори знову спробувало відновити український книгознавчий орган. 1948 В. Міяковський (псевдонім — Вол. Порський) в Аугсбурзі випустив перший (і останній) номер «Українських бібліологічних вістей». У редакційній статті він зазначив, що прагне «зберегти святу для кожного українця назву, підкреслити розуміння завдань журналу».

Наприкінці 1940-х рр. основні книгознавчі сили української діаспори згрупувались у США і Канаді.

1971 у Філадельфії створено новий книгознавчий журнал, своєрідне продовження львівського, «Українська книга», орган бібліографічної комісії НТШ, Товариства українських бібліотекарів Америки і Товариства українських книголюбів. Першим його редактором був Б. Романенчук, колишній співробітник Є.-Ю. Пеленського.

1975 на I з'їзді українських бібліотекарів, видавців і книгарів США і Канади було ухвалено рішення про створення Українського книжкового центру. Його провідними діячами стали Д. Штогрин, Б. Романенчук, Б. Винар, М. Прокоп, А. Бедрій, В. Мельничук, Р. Верес та ін.

Нині між книгознавцями діаспори і України налагоджуються тісні наукові контакти, скликаються книгознавчі конференції, симпозіуми, «круглі» столи тощо.

Див. також

Джерела та література

Посилання

Виноски

  1. (рос.) Советский энциклопедический словарь. — 4-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1990.
  2. . Постанова президії ВАК України від 21.05.1998 № 31-06/5. Архів оригіналу за 13.05.2008. Процитовано 09.04.2008.


image Це незавершена стаття з бібліотечної справи.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Knigozna vstvo bibliolo giya kompleks sumizhnih tisno pov yazanih ale vidnosno samostijnih naukovih disciplin suspilnogo ciklu sho vivchayut knigu procesi yiyi stvorennya rozpovsyudzhennya ta vikoristannya a takozh galuzi kulturi ta narodnogo gospodarstva sho vikonuyut ci procesi Oskilki knigoznavstvo maye kompleksnij harakter vono duzhe tisno vzayemodiye z inshimi disciplinami zokrema z bibliotekoznavstvom ta bibliografoznavstvom Trivalij chas knigoznavstvo mistilo v sobi ci disciplini odnak z poyavoyu novih informacijnih tehnologij pid chas chetvertoyi informacijnoyi revolyuciyi 1970 ti roki bibliotekoznavstvo ta bibliografoznavstvo pochali vidilyatisya u samostijni naukovi disciplini V ukrayinskij nauci prijnyato poyednuvati ci tri disciplini u yedinu specialnist Knigoznavstvo bibliotekoznavstvo bibliografoznavstvo Cya specialnist vklyuchaye taki napryamki doslidzhen Teoriya ta istoriya knigoznavstva bibliotekoznavstva bibliografoznavstva ta specialnih knigoznavchih disciplin kodikologiyi istoriyi mistectva knigi istoriyi bibliotechnih kolekcij i zibran bibliotechnoyi ta psihologiyi sociologiyi ta statistiki knigi j bibliotechnoyi spravi Istoriya knigi bibliotechnoyi ta bibliografichnoyi diyalnosti vidavnichoyi ta knigotorgovelnoyi spravi v Ukrayini i u sviti Istoriya ta teoretiko metodichni zasadi rozvitku biblioteki yak socialnogo institutu tipologiyi klasifikaciyi bibliotek upravlinnya bibliotechnoyu sistemoyu v cilomu Zakonomirnosti rozvitku bibliotechno bibliografichnih procesiv v umovah formuvannya informacijnogo suspilstva problemi osvoyennya novitnih informacijno bibliografichnih tehnologij Mehanizmi formuvannya zberezhennya i naukovogo osvoyennya bibliotechnih i rukopisnih fondiv Innovacijni tehnologiyi bibliotechnoyi ta knizhkovoyi spravi progresivni zasobi organizaciyi praci Rozvitok katalogizaciyi i teoriyi Vivchennya informacijnih potreb koristuvachiv pitannya bibliografichnogo ta Informacijna diyalnist biblioteki struktura ta zmist universalnih i galuzevih informacijnih potokiv formuvannya dokumentnih informacijnih resursiv i vivchennya mehanizmiv informacijnogo spilkuvannya Knigoznavstvo maye rozgaluzheni mizhdisciplinarni zv yazki u tomu chisli z bagatma specialnimi istorichnimi disciplinami arheografiyeyu arhivoznavstvom bibliografoznavstvom dzhereloznavstvo ikonografiyeyu marginalistikoyu memuaristikoyu muzeyeznavstvom kodikologiyeyu litopisoznavstvom paleografiyeyu ta in a takozh z inshimi naukovimi galuzyami j disciplinami psihologiyeyu pedagogikoyu sociologiyeyu naukoznavstvom filosofiyeyu nauki statistikoyu etikoyu estetikoyu ta in Ci zv yazki znachnoyu miroyu viznachali zmist i funkcionalne priznachennya ponyattya bibliologiyi yake shiroko vikoristovuvalosya protyagom XIX 1 yi polovini XX st v istorichnij nauci ta sociogumanitarnih disciplinah VzhivannyaPoryad z terminom bibliologiya zastosovuvalisya j inshi definiciyi bibliognoziya bibliosofiya ta in dlya pidkreslennya kompleksnogo universalnogo harakteru knigoznavchih doslidzhen ta psihologichnogo aspektiv knigoznavstva Pohidni definiciyi vid termina bibliologiya vzhivalisya u nazvah nizki naukovih tvoriv gurtkiv chasopisiv tosho V Ukrayini 1923 30 za redakciyeyu Yu Mezhenka shokvartalno vihodiv chasopis Bibliologichni visti U suchasnih doslidzhennyah termin bibliologiya majzhe ne vzhivayetsya Zridka jogo zastosovuyut dlya viriznennya knigoznavchih studij z mizhdisciplinarnim profilem i skladnoyu ta shirokoyu predmetnoyu oblastyu doslidzhennya a takozh u retrospektivnomu rozuminni shodo knigoznavstva XIX pochatku XX st Knigoznavstvo ta doslidzhennya istoriyi knigi v UkrayiniPershim hto pochav pracyuvati u galuzi knigoznavstva v navchalnih i naukovih zakladah sho diyali na ukrayinskih zemlyah buv bibliotekar Volinskogo liceyu a zgodom universitetu sv Volodimira v Kiyevi Pavlo Yarkovskij 1 sha pol XIX st div Kremeneckij licej Naprikinci XIX poch XX st knigoznavchi temi z yavilisya u pracyah bagatoh ukrayinskih uchenih zokrema istorikiv ta literaturoznavciv Odnak strimke zrostannya ta stanovlennya ukrayinskoyi knigoznavchoyi naukovoyi shkoli vidbulosya uzhe v period nacionalno kulturnogo pidjomu poch 1920 h rr Same u cej chas buli zapochatkovani knigoznavchi chasopisi zokrema Knigar ta Bibliologichni visti na storinkah yakih publikuvalisya chislenni knigoznavchi rozvidki yak vitchiznyanih tak i zarubizhnih doslidnikiv Z zhurnalami aktivno spivpracyuvali rosijski knigoznavci U Kiyevi pochav diyati Ukrayinskij naukovij institut knigoznavstva 1922 36 Prioritetnimi napryamami jogo roboti buli doslidzhennya v galuzi istoriyi ukrayinskoyi knigi S Maslov P Popov O Balickij S O Yefremov periodiki V Ignatiyenko mistectva knigi M Makarenko D Sherbakivskij teoriyi ta praktiki ukladannya ukrayinskogo bibliografichnogo repertuaru Yu Mezhenko Ya Steshenko S Maslov P Inozemcev U cilomu naukova robota institutu bula zoseredzhena na vivchenni kompleksu kniga chitach prichomu akcent doslidzhen na vidminu vid knigoznavchih centriv Rosiyi bulo zmisheno na chitacha Najvagomishimi teoretichnimi rozrobkami v comu plani ye praci V Ivanushkina Problema chitachivstva ta yiyi vivchennya D Baliki Bibliologichna pedagogika viznachennya predmet mezhi She pro naukovi ta organizacijni problemi knigovivchennya Pro klasifikaciyu drukiv zasocialnim priznachennyam i K Dovganya Do pitannya pro socialnu funkciyu knigi 1928 29 pri VUAN nini Nacionalna akademiya nauk Ukrayini diyalo Ukrayinske bibliologichne tovaristvo osnovnim napryamom yakogo bulo vivchennya mistectva vitchiznyanoyi knigi Knigoznavchimi doslidzhennyami nasampered starodrukiv u cej chas zajmalisya u Vsenarodnij biblioteci Ukrayini VBU nini Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo ta in velikih bibliotekah Rozvivalosya knigoznavstvo j v ukrayinskih emigrantskih oseredkah Najbilsh plidnimi v cij galuzi buli Podyebradi L Bikovskij Praga S Siropolko obidva mista nini v Chehiyi piznishe Myunhen Nimechchina Rozgrom radyanskogo i nasampered ukrayinskogo knigoznavstva stavsya 1931 Gostrij kritici buli piddani idealistichni ta nacionalistichni zasadi burzhuaznogo ukrayinskogo knigoznavstva diyalnist Institu knigoznavstva jogo direktora Yu Mezhenka zhurnal Bibliologichni visti Te same vidbuvalosya u VBU i VUAN zagalom Znachna chastina knigoznavciv bula represovana zokrema P Balickij Ya Steshenko Mikola Ivanchenko J Zalevskij Mikola Makarenko A Artyuhova K Dovgal S Yakubovskij V Ivanushkin S Kondra ta in Ti sho lishalisya na voli abo vidijshli vid knigoznavchih doslidzhen prinajmni ne publikuvali svoyih prac abo viyihali z Ukrayini Yu Mezhenko D Balika Vodnochas poodinoki novi knigoznavchi publikaciyi buli spryamovani na vikrittya shkidlivih zdobutkiv poperednikiv Majzhe do kincya 1950 h rr v URSR ne z yavilosya zhodnoyi vagomoyi praci z knigoznavstva chi istoriyi knigi a sam termin knigoznavstvo vijshov z aktivnogo vzhitku Vidrodzhennya knigoznavchih robit pochinayetsya v 1960 80 h rr Sered knigoznavchih disciplin najbilsh aktivno rozvivayetsya istoriya knigi yaka na sogodni ye vzhe ustalenoyu naukovoyu disciplinoyu Nauki sho vivchayut stari knizhki z yavilisya vidnosno davno Voni doslidzhuvali material z yakogo vigotovlyalasya kniga papirologiya paperova sprava pismo paleografiya hudozhnye oformlennya disciplini sho vivchali miniatyuri knizhkovu grafiku opravi rukopisni knigi kodikologiya ta pershodruki inkunabuloznavstvo Metodi cih disciplin zokrema paleografichnij shriftologichnij drukarskij mistectvoznavchij tipologichnij funkcionalnij bibliografichnij analitiko sintetichnij i rezultati vidpovidnih doslidzhen chasto stayut nadbannyam ne lishe nauki pro knigu a j sporidnenih galuzej znan tomu ci disciplini ne ye suto knigoznavchimi Ale yak pravilo voni ye odnoznachno specialnimi istorichnimi disciplinami yihni zdobutki spriyayut rozvitkovi arhivistiki lingvistiki arheografiyi istoriografiyi tosho Vodnochas rozvivayutsya j in galuzi istorichnogo knigoznavstva yaki vivchayut ne lishe pam yatki pisemnosti chi starodruki istoriyu drukarstva ta vidavnichoyi spravi a j istoriyu knizhkovogo mistectva knizhkovoyi torgivli bibliofilstva bibliografiyi tosho Istoriko knigoznavche znannya v Ukrayini formuvalos u tisnomu vzayemozv yazku z filologichnimi ta istorichnimi naukami yak mizhdisciplinarne naukove znannya V 1 j pol XIX st z yavlyayutsya samostijni naukovi praci Ye Bolhovitinova Mihajla Maksimovicha Denis Zubrickogo prisvyacheni istoriyi ukrayinskoyi knigi sho zasvidchilo pochatok procesu vidilennya ukrayinskoyi istoriyi knigoznavstva v okremu sferu naukovih doslidzhen Istoriyu ukrayinskoyi knigi vivchali Yakiv Golovackij Stepan Golubyev Fedir Titov Ivan Franko M Dumitrashko Mikola Petrov ta in Cij problemi buli prisvyacheni rozvidki chleniv Bibliografichnoyi komisiyi pri Naukovomu tovaristvi imeni Shevchenka u Lvovi Istorichnogo tovaristva Nestora litopiscya a takozh istoriko filologichnogo seminaru pid kerivnictvom Volodimira Peretca pri Universiteti sv Volodimira v Kiyevi Ukrayinske istorichne knigoznavstvo predstavlene vagomimi pracyami Ilariona Svyencickogo Ilariona Ogiyenka S Maslova P Popova Ivana Krip yakevicha I Kaganova S Petrova Ya Zapaska Ya Isayevicha V Fris O Dzyubi Ostannim chasom v Ukrayini aktivno rozvivayutsya nauki na mezhi knigoznavstva j inshih disciplin zokrema kodikologiya L Dubrovina knizhkove pam yatkoznavstvo G Kovalchuk istoriya vidavnichoyi ta zagalom knizhkovoyi spravi T Kivshar M Timoshik M Kovalskij S Petrov bibliopegistika O Galchenko a takozh mistectvo knigi Ya Zapasko B Valuyenko D Stepovik Vagomoyu dzherelnoyu bazoyu dlya istoriko knigoznavchih studij ye doslidzhennya fondiv rukopisiv starodrukiv ridkisnih i cinnih vidan XIX XX st najbilshih vitchiznyanih bibliotek zokrema roboti I Losiyevskogo Harkiv O Kolosovskoyi Lviv O Polyevshikovoyi Odesa M Shamraj Kiyiv ta in Istoriko knigoznavchi statti publikuyutsya na storinkah takih vidan yak Naukovi praci Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo Rukopisna ta knizhkova spadshina Ukrayini Zapiski Lvivskoyi naukovoyi biblioteki im V Stefanika a takozh zhurnaliv Bibliotechnij visnik Visnik Knizhkovoyi palati Drukarstvo Knigoznavstvo yak navchalna disciplina vikladayetsya u specializovanih vuzah kulturi vidavnichoyi spravi ta poligrafiyi Knigoznavchi doslidzhennya v Zahidnij Ukrayini ta ukrayinskij diaspori kincya 1930 h 1970 h rokivPislya rozgromu v URSR praktichno usih knigoznavchih naukoih institucij ukrayinski knigoznavchi doslidzhennya provodilisya lishe v Zahidnij Ukrayini ta v ukrayinskij diaspori 1937 43 Ye Yu Pelenskij vidavav u Galichini zhurnal Ukrayinska kniga sho mav vidnoviti tradiciyu Bibliologichnih vistej Knigoznavchi rozvidki drukuvalisya takozh u Zapiskah naukovogo tovaristva im T Shevchenka u Lvovi u zhurnali Nasha kultura Varshava 1935 39 Same tut publikuvalisya L Bikovskij S Siropolko L Zhivotko P Zlenko Pitannya knigoznavstva aktivno doslidzhuvali literaturoznavec M Voznyak Lviv istoriki I Borshak Parizh ta I Krip yakevich Lviv mistectvoznavec V Sichinskij filolog i mistectvoznavec I Svyencickij filosof D Chizhevskij Berlin ta in Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni ukrayinske knigoznavstvo diaspori znovu sprobuvalo vidnoviti ukrayinskij knigoznavchij organ 1948 V Miyakovskij psevdonim Vol Porskij v Augsburzi vipustiv pershij i ostannij nomer Ukrayinskih bibliologichnih vistej U redakcijnij statti vin zaznachiv sho pragne zberegti svyatu dlya kozhnogo ukrayincya nazvu pidkresliti rozuminnya zavdan zhurnalu Naprikinci 1940 h rr osnovni knigoznavchi sili ukrayinskoyi diaspori zgrupuvalis u SShA i Kanadi 1971 u Filadelfiyi stvoreno novij knigoznavchij zhurnal svoyeridne prodovzhennya lvivskogo Ukrayinska kniga organ bibliografichnoyi komisiyi NTSh Tovaristva ukrayinskih bibliotekariv Ameriki i Tovaristva ukrayinskih knigolyubiv Pershim jogo redaktorom buv B Romanenchuk kolishnij spivrobitnik Ye Yu Pelenskogo 1975 na I z yizdi ukrayinskih bibliotekariv vidavciv i knigariv SShA i Kanadi bulo uhvaleno rishennya pro stvorennya Ukrayinskogo knizhkovogo centru Jogo providnimi diyachami stali D Shtogrin B Romanenchuk B Vinar M Prokop A Bedrij V Melnichuk R Veres ta in Nini mizh knigoznavcyami diaspori i Ukrayini nalagodzhuyutsya tisni naukovi kontakti sklikayutsya knigoznavchi konferenciyi simpoziumi krugli stoli tosho Div takozhBibliografiyaDzherela ta literaturaP V Golobuckij Knigoznavstvo 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 362 ISBN 978 966 00 0692 8 G I Kovalchuk Knigoznavstvo 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Shvecova Vodka G M Zagalna teoriya dokumenta i knigi Kiyiv Znannya 2014 405 s Visha osvita XXI stolittya ISBN 978 966 346 642 2 Osnovi bibliologiyi navch posib Nataliya Chernish K Nasha kultura i nauka 2014 220 s Grinchenko B Pro knigi K 1917 Bikovskij L Do nashih bibliologichnih sprav u 1921 roci Ukrayinska tribuna 1922 37 Jogo zh Sproba shemi bibliologiyi Tablicya Ukrayinske knigoznavstvo 1922 zb 3 Chizhevskij D Psihologiya ta bibliotekoznavstvo Knigolyub 1928 4 Bikovskij L Knigoznavstvo Bibliografiya ta bibliotekoznavstvo Programa Kalish 1933 Andrusyak M Pislyavoyenna istoriografiya ukrayinskoyi knigi Ukrayinska kniga 1937 1 Krip yakevich I Z lvivskih bibliotek XVIII st Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Stroev P M Bibliologicheskij slovar i chernovye k nemu materialy SPb 1882 PosilannyaKnigoznavstvo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 489 Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 85 Yas O V Bibliologiya onovlena versiya 10 04 2018 Ukrayinska bibliotechna enciklopediyaVinoski ros Sovetskij enciklopedicheskij slovar 4 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1990 Postanova prezidiyi VAK Ukrayini vid 21 05 1998 31 06 5 Arhiv originalu za 13 05 2008 Procitovano 09 04 2008 Ce nezavershena stattya z bibliotechnoyi spravi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ