Кодикологія

Кодикологія — спеціальна історична дисципліна, предметом якої є вивчення написаної на пергаменті чи папері рукописної книги, як пам'ятки матеріальної та духовної культури.

Історія

У праці вченого Б.Монфокона (1739 рік) вперше було піднято проблематику кодикологічного вивчення книги. Термін «кодикологія» набув поширення в 1920—30-х роках завдяки французькому досліднику Шорлю Самарану і його школі.

Лише протягом 1940–50 років кодикологія стала самостійною історико-філологічною дисципліною, відокремившись від палеографії. В 1949 році у праці «Les manuscrits» ввів термін «кодикологія» в науковий обіг (предметом вивчення нової науки стала рукописна книга, як пам'ятка певної культури). Теоретична розробка проблеми і предмету кодикології латинської книги належить . У 1960-ті роки продовжують розробку теоретичного підґрунтя кодикології як науки , , . Видаються різноманітні спеціалізовані журнали такі як «Scriptorium» (з 1946 року), «Manuscripta» (з 1957), «Revue d’Histoire des Textes» (з 1971).

Складові

Кодикологія як дисципліна має теоретичну і практичну складові. Теоретична складова охоплює вивчення рукописної традиції, історії скрипторіїв (майстерень, де переписувалися книги), тенденцій розвитку рукописно-книжної культури. Практична складова охоплює дослідження технологій виготовлення рукописної книги, організації тексту, походження книги та її долі.

Зв'язок з іншими науками

Кодикологія має зв'язки з такими спеціальними історичними дисциплінами як: джерелознавство, палеографія, археографія, текстологія, дипломатика, книгознавство, філігранологія та іншими.

Див. також

• Кодикографія

Джерела та література

• Л. А. Дубровіна. Кодикологія [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 395. — .
• Л. А. Дубровіна. Кодикологія [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• Л. А. Дубровіна. Кодикологія та кодикографія української рукописної книги. — К.,1992. — 264 с.
• Стаття про кодикологію. Український історичний журнал. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kodykologiya&abcvar=14&bbcvar=18 [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]

Література

1. Дубровіна Л. А., Гальченко О. М. Кодикографія української та східнослов'янської рукописної книги і кодикологічна модель структури формалізованого опису рукопису. — Київ: Інститут укр. археографії, 1992. — 154 с.
2. Лебедева И. Н. Кодикология — наука о рукописных книгах. «Вспомогательные исторические дисциплины». — 1972, вып. 4.
3. Фрис В. Історія кириличної рукописної книги в Україні. — Львів, 2003. — 187 с.
4. Dain A. Les manuscripts. — Paris, 1975.
5. Montfaucon B. Bibliotheca bibliothecarum manuscriptorum nova; ubi quuae innumeris pene manusriptorum bibliothecis continentur... Parisiis. — 1739. T. 1—2.
6. Masai F. Paleographie et codicologie. «Scriptorium». — 1950, N 4.

Посилання

• Кодикологія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 265. — .