Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (листопад 2020) |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (листопад 2020) |
Архівістика (англ. Archivistics) — це наукова система, яка вивчає історію, теорію і практику архівної справи, її правові та економічні засади, архівний менеджмент та інформаційні системи, принципи формування і використання архівного фонду, технологію зберігання та відновлення документів.
Історія розвитку архівістики
Поняття архівістика було вперше введено в науковий обіг німецьким архівістом Й. А. Єггом в роботі «Теоретичні ідеї архівістики» (1804). Однак перша думка про те, що архівістика є окремою науковою дисципліною була висловлена відомим істориком Ш.Ланглуа в статті «Наука про архіви», що вийшла в «Міжнародному журналі архівів, музеїв і бібліотек»(1895). Спершу термін архівістика пов'язували з вченням про історію архівної справи. Через те що, архівістика утворилась в рамках історичної науки, довготривалий час її відносили в галузь «допоміжних історичних дисциплін». На початку 70-х років почали відносити до «спеціальних галузей історичної науки». Після розширення діяльності архівів, покращення їхніх функцій та підвищення ролі в політичному, науковому, культурному та духовному житті, архівістика вийшла на новий рівень. Та найголовніше — архівістика вийшла за межі історичної науки і набула статусу автономної наукової системи.
Предмет та об'єкт архівістики
Предметом архівістики є прагнення та необхідність становлення й процес росту архівної справи, наукові положення роботи з документами, експертиза їхньої цінності, класифікація, технології упорядкування і організації застосування документів. Об'єктами архівістики є система архівних установ, документальні джерела на паперових та електронних носіях, науково-дослідні установи, представники управління архівами. Серед об'єктів архівістики провідне місце займають сукупність архівних документів та фондів. Архівні документи відбирають, дають оцінку, оцифровують, відтворюють та використовують як інформаційний об'єкт. Об'єктом української архівістики є також архівна україніка, під якою розуміють документальну спадщину українського народу, що збереглась у вітчизняних і зарубіжних архівах, бібліотеках та музеях. З пріоритетних об'єктів архівістики випливає його основна функція — розробляти теорію і методику комплектування, обліку, зберігання документів та інформування про них.
Методологічні основи архівістики
Архівістика стала наукою, через те що спирається на загальнонаукові методи дослідження. Сукупність цих методів і принципів науковості, об'єктивності та історизму становить методологічну основу архівістики. Підґрунтям архівістичного дослідження є загальна теорія історичного пізнання, що користується методами наукового аналізу і синтезу. Це дозволяє досліджувати структуру архівного фонду, ідентифікувати та аналізувати документи. За допомогою синтезу роблять узагальнюючі висновки. Найголовнішим методом архівістики є історичний, який дає можливість ґрунтовно дослідити витоки і розвиток архівістики, становлення основних етапів формування, внесок архівістів та аналіз впливу конкретно-історичних чинників на стан і характер архівної галузі. Також, важливу роль відіграє ретроспективний та порівняльний методи. Перший дозволяє відштовхнутися від сучасності і поступово зануритися у архівне минуле, виділяючи при цьому найосновніші риси і тенденції для кожного етапу архівного будівництва, закономірності розвитку архівістичної думки. Завдяки другому здатність, порівняти нові і старі знання, виявити приріст наукових знань і прогресивні методики опрацювання архівних фондів, архівні технології, модернізацію технологій їхнього зберігання і використання. Стогодні в архівістиці використовують методи конкретно-соціологічних досліджень, статистично-математичного опрацювання матеріалів із застосуванням комп'ютерної техніки та новітніх інформаційних технологій.
Джерельна база та історіографія архівістики
Архівістика має різноманітну джерельну базу. Завдяки їй вона стала окремою наукою. В джерельній базі основне місце займають загальноісторичні та архівістичні джерела. Основний масив джерел являє собою історичні основи, які накопичують архівістичну дисципліну через специфіку пізнання. Категорізацію архівістичних джерел, а саме писемного джерела проводять за прийнятою нормою в сьогочасному історичному джерелознавстві.
- По-перше, це документи державних органів та нормативні акти, політичних партій та громадських і релігійних організацій пов'язані із створенням та заснуванням архівів. Документи органів управління архівною справою та адміністрації архіву також відносять до цієї групи.
- По-друге, діяльність та промови державних і громадських діячів з архівної політики. Праці працівників архівної галузі, які містять інформацію про практику архівних установ відносять до цієї групи джерел.
- До третьої групи відносять масові джерела, в першу чергу матеріали преси.
- До четвертої групи джерел відносять інструктивні та довідково-інформаційні матеріали установ та органів архівної сфери. Тобто це службові інструкції, довідники, правила, путівники, які дають важливу інформацію щодо методики архівної роботи. Умовно до цієї групи відносять архівні фонди, акти експертизи, облікову документацію, програми інформаційних систем, каталоги і картотеки.
- До п'ятої групи джерел відносять наукові праці з історії, матеріали науково-практичних конференцій, теорії роботи архівної справи. Ця група є носіями вторинної інформації і насамперед історіографічним джерелом архівістики.
Архівістика збагачується сучасними знаннями, узагальненнями, поповнюється маловідомими фактами з історії та практики архівної справи використовуючи джерела всіх вказаних груп. Архівістика, порівняно молода наука, має широку історіографію. Історіографію можна трактувати як галузь знань про історію розвитку архівістичних досліджень. Завдання її як предметно-проблемної історіографії полягає в тому, щоб дати відповіді на такі питання:
- які проблеми архівістики досліджено з достатньою повнотою?
- які архівістичні питання висвітлено частково або неповно?
- які проблеми не порушувалися і не досліджувалися?
Структурність відповідей на ці питання, їхнє поєднання становить історіографію архівістики, оскільки дають цілісне уявлення про основні етапи і здобутки їхнього розвитку, витоки архівістичних знань, достовірність і повноту дослідження теоретичних і практичних аспектів архівної справи. До основних завдань історіографії джерелознавства відносять вироблення наукової періодизації розвитку архівістичних знань, виявлення найвагоміших наукових концепцій, з'ясування діяльності та внеску вчених у розвиток архівістики.
Див. також
Джерела
- Архивоведение / учебное пособие. — Минск: Белорусский госуниверситет, 2013. — 414 с.
- Архівістика: термінол. словник / упоряд. К. Є. Новохатського. — К. : КМ Академія, 1998. — 487 с.
- Архіви України: Путівник / Державний комітет архівів України.
- Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства; За заг. ред. Ірини Матяш. — К. : Укрдержархів, 2007. — 390 с.
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2020 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2020 Arhivistika angl Archivistics ce naukova sistema yaka vivchaye istoriyu teoriyu i praktiku arhivnoyi spravi yiyi pravovi ta ekonomichni zasadi arhivnij menedzhment ta informacijni sistemi principi formuvannya i vikoristannya arhivnogo fondu tehnologiyu zberigannya ta vidnovlennya dokumentiv Istoriya rozvitku arhivistikiPonyattya arhivistika bulo vpershe vvedeno v naukovij obig nimeckim arhivistom J A Yeggom v roboti Teoretichni ideyi arhivistiki 1804 Odnak persha dumka pro te sho arhivistika ye okremoyu naukovoyu disciplinoyu bula vislovlena vidomim istorikom Sh Langlua v statti Nauka pro arhivi sho vijshla v Mizhnarodnomu zhurnali arhiviv muzeyiv i bibliotek 1895 Spershu termin arhivistika pov yazuvali z vchennyam pro istoriyu arhivnoyi spravi Cherez te sho arhivistika utvorilas v ramkah istorichnoyi nauki dovgotrivalij chas yiyi vidnosili v galuz dopomizhnih istorichnih disciplin Na pochatku 70 h rokiv pochali vidnositi do specialnih galuzej istorichnoyi nauki Pislya rozshirennya diyalnosti arhiviv pokrashennya yihnih funkcij ta pidvishennya roli v politichnomu naukovomu kulturnomu ta duhovnomu zhitti arhivistika vijshla na novij riven Ta najgolovnishe arhivistika vijshla za mezhi istorichnoyi nauki i nabula statusu avtonomnoyi naukovoyi sistemi Predmet ta ob yekt arhivistikiPredmetom arhivistiki ye pragnennya ta neobhidnist stanovlennya j proces rostu arhivnoyi spravi naukovi polozhennya roboti z dokumentami ekspertiza yihnoyi cinnosti klasifikaciya tehnologiyi uporyadkuvannya i organizaciyi zastosuvannya dokumentiv Ob yektami arhivistiki ye sistema arhivnih ustanov dokumentalni dzherela na paperovih ta elektronnih nosiyah naukovo doslidni ustanovi predstavniki upravlinnya arhivami Sered ob yektiv arhivistiki providne misce zajmayut sukupnist arhivnih dokumentiv ta fondiv Arhivni dokumenti vidbirayut dayut ocinku ocifrovuyut vidtvoryuyut ta vikoristovuyut yak informacijnij ob yekt Ob yektom ukrayinskoyi arhivistiki ye takozh arhivna ukrayinika pid yakoyu rozumiyut dokumentalnu spadshinu ukrayinskogo narodu sho zbereglas u vitchiznyanih i zarubizhnih arhivah bibliotekah ta muzeyah Z prioritetnih ob yektiv arhivistiki viplivaye jogo osnovna funkciya rozroblyati teoriyu i metodiku komplektuvannya obliku zberigannya dokumentiv ta informuvannya pro nih Metodologichni osnovi arhivistikiArhivistika stala naukoyu cherez te sho spirayetsya na zagalnonaukovi metodi doslidzhennya Sukupnist cih metodiv i principiv naukovosti ob yektivnosti ta istorizmu stanovit metodologichnu osnovu arhivistiki Pidgruntyam arhivistichnogo doslidzhennya ye zagalna teoriya istorichnogo piznannya sho koristuyetsya metodami naukovogo analizu i sintezu Ce dozvolyaye doslidzhuvati strukturu arhivnogo fondu identifikuvati ta analizuvati dokumenti Za dopomogoyu sintezu roblyat uzagalnyuyuchi visnovki Najgolovnishim metodom arhivistiki ye istorichnij yakij daye mozhlivist gruntovno dosliditi vitoki i rozvitok arhivistiki stanovlennya osnovnih etapiv formuvannya vnesok arhivistiv ta analiz vplivu konkretno istorichnih chinnikiv na stan i harakter arhivnoyi galuzi Takozh vazhlivu rol vidigraye retrospektivnij ta porivnyalnij metodi Pershij dozvolyaye vidshtovhnutisya vid suchasnosti i postupovo zanuritisya u arhivne minule vidilyayuchi pri comu najosnovnishi risi i tendenciyi dlya kozhnogo etapu arhivnogo budivnictva zakonomirnosti rozvitku arhivistichnoyi dumki Zavdyaki drugomu zdatnist porivnyati novi i stari znannya viyaviti pririst naukovih znan i progresivni metodiki opracyuvannya arhivnih fondiv arhivni tehnologiyi modernizaciyu tehnologij yihnogo zberigannya i vikoristannya Stogodni v arhivistici vikoristovuyut metodi konkretno sociologichnih doslidzhen statistichno matematichnogo opracyuvannya materialiv iz zastosuvannyam komp yuternoyi tehniki ta novitnih informacijnih tehnologij Dzherelna baza ta istoriografiya arhivistikiArhivistika maye riznomanitnu dzherelnu bazu Zavdyaki yij vona stala okremoyu naukoyu V dzherelnij bazi osnovne misce zajmayut zagalnoistorichni ta arhivistichni dzherela Osnovnij masiv dzherel yavlyaye soboyu istorichni osnovi yaki nakopichuyut arhivistichnu disciplinu cherez specifiku piznannya Kategorizaciyu arhivistichnih dzherel a same pisemnogo dzherela provodyat za prijnyatoyu normoyu v sogochasnomu istorichnomu dzhereloznavstvi Po pershe ce dokumenti derzhavnih organiv ta normativni akti politichnih partij ta gromadskih i religijnih organizacij pov yazani iz stvorennyam ta zasnuvannyam arhiviv Dokumenti organiv upravlinnya arhivnoyu spravoyu ta administraciyi arhivu takozh vidnosyat do ciyeyi grupi Po druge diyalnist ta promovi derzhavnih i gromadskih diyachiv z arhivnoyi politiki Praci pracivnikiv arhivnoyi galuzi yaki mistyat informaciyu pro praktiku arhivnih ustanov vidnosyat do ciyeyi grupi dzherel Do tretoyi grupi vidnosyat masovi dzherela v pershu chergu materiali presi Do chetvertoyi grupi dzherel vidnosyat instruktivni ta dovidkovo informacijni materiali ustanov ta organiv arhivnoyi sferi Tobto ce sluzhbovi instrukciyi dovidniki pravila putivniki yaki dayut vazhlivu informaciyu shodo metodiki arhivnoyi roboti Umovno do ciyeyi grupi vidnosyat arhivni fondi akti ekspertizi oblikovu dokumentaciyu programi informacijnih sistem katalogi i kartoteki Do p yatoyi grupi dzherel vidnosyat naukovi praci z istoriyi materiali naukovo praktichnih konferencij teoriyi roboti arhivnoyi spravi Cya grupa ye nosiyami vtorinnoyi informaciyi i nasampered istoriografichnim dzherelom arhivistiki Arhivistika zbagachuyetsya suchasnimi znannyami uzagalnennyami popovnyuyetsya malovidomimi faktami z istoriyi ta praktiki arhivnoyi spravi vikoristovuyuchi dzherela vsih vkazanih grup Arhivistika porivnyano moloda nauka maye shiroku istoriografiyu Istoriografiyu mozhna traktuvati yak galuz znan pro istoriyu rozvitku arhivistichnih doslidzhen Zavdannya yiyi yak predmetno problemnoyi istoriografiyi polyagaye v tomu shob dati vidpovidi na taki pitannya yaki problemi arhivistiki doslidzheno z dostatnoyu povnotoyu yaki arhivistichni pitannya visvitleno chastkovo abo nepovno yaki problemi ne porushuvalisya i ne doslidzhuvalisya Strukturnist vidpovidej na ci pitannya yihnye poyednannya stanovit istoriografiyu arhivistiki oskilki dayut cilisne uyavlennya pro osnovni etapi i zdobutki yihnogo rozvitku vitoki arhivistichnih znan dostovirnist i povnotu doslidzhennya teoretichnih i praktichnih aspektiv arhivnoyi spravi Do osnovnih zavdan istoriografiyi dzhereloznavstva vidnosyat viroblennya naukovoyi periodizaciyi rozvitku arhivistichnih znan viyavlennya najvagomishih naukovih koncepcij z yasuvannya diyalnosti ta vnesku vchenih u rozvitok arhivistiki Div takozhArhiv Arhivna sprava Arhivna sistemaDzherelaArhivovedenie uchebnoe posobie Minsk Belorusskij gosuniversitet 2013 414 s Arhivistika terminol slovnik uporyad K Ye Novohatskogo K KM Akademiya 1998 487 s Arhivi Ukrayini Putivnik Derzhavnij komitet arhiviv Ukrayini Ukrayinskij naukovo doslidnij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Za zag red Irini Matyash K Ukrderzharhiv 2007 390 s Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi