Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кіріяк Андрійович Кондратович (1703—1788) — український поет, філософ, перекладач. Співавтор Ломоносова у створенні лексикографічних праць. Залишив по собі біля 10 тисяч сонетів, рондо та епіграм, проте більшість із них не опубліковано.
| Кіріяк Кондратович | |
|---|---|
| Кіріяк Андрійович Кондратович | |
| Народився | 1703 Охтирка, Слобідська Україна |
| Помер | 25 вересня 1788 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Країна |  Україна, Слобідська Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник, перекладач |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія |
| Галузь | Лексикографія |
| Відомий завдяки: | лексикограф, письменник, перекладач |
| Діти | 8 |
Біографія
Кіріяк Кондратович народився у 1703 році в родині козацького сотника Охтирського полку. Його батько сотник Андрій Кондратович загинув під час Полтавської битви. Здобув освіту у Київській духовній академії власним коштом, де отримав гарну філологічну підготовку, знання польської та латинської мов, пристрасть до схоластики.
У 1728-1731 роках вчителює - навчає у Переяславі Рязанському місцевих семінаристів латині. На той час, єпископом у цьому місті був відомий проповідник Гавриїл Бужанський, дядько Кіріяка Кондратовича.
Після смерті дядька у 1731 році Кіріяк Кондратович зближується з інтелектуальним колом Феофана Прокоповича, яке заклало основу для академічної науки у Російській імперії. Працював перекладачем. В 1733 році був відправлений до Єкатеринбургу працювати вчителем для дітей священників та майстрів. Займався перекладами з латинських та польських джерел для Василя Татищева, який в той час займався компіляцією російської історії з іноземних джерел.
В 1735-1739 роках - Займав посаду придворного філософа або за словами Татищева - гусляра або блазня. Ймовірно, ця роль Кондратовича була пов'язана з біронівщиною, що тоді панувала у імперії та гоніннями на партію учнів Прокоповича.
На початку правління Єлизавети Петрівни переїхав до Петербургу. Кондратович представив у Петербурзькій Академії наук складений ним «Лексикон». Його праця в подальшому стала основою для складання першого російського словника, який Академія опублікує у 1786-1796 роках. Науковець виявив бажання отримати при Академії наук місце професора для роботи над латино-російським словником. Але через те, що Академія навіть не мала подібної кафедри, його призначили перекладачем з жалуванням в 300 рублів на рік.
Перші два роки, на рівні з академічними завданнями, навчав катехізису сина барона Строганова, який був його покровителем у Екатеринбурзі. В цей час у нього було розмірене життя та час для наукових занять. В наступні роки його спіткали неприємності - погіршилось матеріальне становище, Академія Наук не бажала публікувати його переклади.
В 1745 році Кондратович написав роботу з латинської граматики та присвятив її Священному Синоду Російської православної церкви. В особливому донесенні з цього приводу навів реєстр власних 31 перекладу та словників. Але його граматика була відхилена як начебто «несправна». Звернення науковця до російської церкви не мало практичних результатів.
В листопаді 1759 року в періодичному виданні Сумарокова «Працелюбна бджола» (рос. «Трудолюбивая пчела») були вперше у російському перекладі опубліковані дві елегії Овідія Назона. Потім Кондратович був призначений помічником Михайла Ломоносова при створенні «російського лексикону». Попри внесок вченого українця в роботу, його ґрунтовні знання та інтелектуальний рівень, Ломоносов лаявся на нього та погрожував фізичною розправою. Одним з приводів для зачіпок було походження Кондратовича та його український акцент у вимові. Сам Кондратович вважав, що власні стосунки не повинні впливати на роботу. Втім, він був незадоволений погрозами та приниженнями з боку співавтора. Кондратович скаржився на дії Ломоносова, а пізніше домігся виходу з-під його тіні. З Сумароковим вчений теж мав напружені відносини. Сумароков зневажливо називав Кондратовича - Кирейкой, звинувачував у спробах примножити в російській мові кількість «польських слів» (під цим означенням розумілись українські слова), вважав перекладача копіїстом.
У 1758-1759 роках переклав «Іліаду», а на початку 1760-х «Одіссею» з латинської мови у прозу з видання Жана де Спонде. Переклади не були видані, зберіглись в архіві вченого.
В 1766 році подав прохання до Академії Наук щодо видання його перекладів, додавши їх повний перелік на той момент. Російські академіки проігнорували роботи українця.
Окремі праці Кондратовича були опубліковані у 1767 році, а саме:
- «Исследование сочинителя Ригера о воздухе»;
- «Феофила Сигефра Беэра, бывшего профессора восточной истории и языков, География российская из Константина Порфиродного»;
- «Сочинение о варягах автора Феофила Сигефра Беэра, бывшего профессора восточной истории и восточных языков при Императорской Академии Наук»;
- «География российская и соседственных с Россией областей около 947 года, из книг северных писателей выбрана, автора Беэра»;
- «Марка Туллия Цицерона двенадцать отборных речей».
Користуючись можливістю публікації, у присвятах до цих перекладів Кондратович опублікував місцями віршовані похвали особам, яким були присвячені переклади, місцями розмістив оди, які не мали відношення до перекладу. Наприклад, у трактаті про варягів була розміщена ода про «впадшого у розбійники», у «Географії» ода про страшний суд, в дослідженні повітря - елегія або арія про Абрадата, сузького царя. Таким чином, автор намагався обійти фактичну неможливість видання власних творів.
Окрім наукових занять Кондратович займався збиранням та складанням епіграм. 300 з них були надруковані у 1769 році у збірці під назвою «Старик молодой доброхотному и недоброхотному читателю». Видання не знайшло розуміння в критиків та читачів.
Останні опубліковані праці Кондратовича:
- «Польский общий словарь и библейный, с польской, латинской и российской новоисправленной библиями смечиван»… (СПб., 1775);
- «Декционер или речениар по алфавиту российских слов о разных произращениях, то есть древах, травах, цветах, семенах огородных и полевых кореньях и о прочих былиях и минералах» (СПб., 1780).
Останні роки вчений був змушений жити у злиднях. Через український акцент та особливості правопису, яких він не бажав позбуватися, з нього знущалися у Академії Наук, призначивши не повне, а половинне жалування. Вісім його дітей мали жалюгідне існування. Три його доньки заледве змогли вийти заміж.
Кіріяк Кондратович помер Санкт-Петербурзі 25 вересня 1788 року у бідності.
Пізніші російські критики кінця XIX — початку XX століття лише критикували літературний доробок Кондратовича, попри його науковий та культурний внесок у свій час. Кондратович був плідним поетом та літератором, який залишив по собі біля 10 тис. сонетів, рондо та епіграм. Ці твори є цікавим історичним джерелом про сучасну автору епоху.
Окремі невидані переклади Кондратовича згадуються, в «Описі рукописів Рум'янцевського музеуму» № CCLXIV та у Змієва, «Російські врачебники», 155.
Твердження російських дослідників творчості Киріяка Кондратовича про його невдалі спроби русифікуватись та малозначущість доробку вченого є маніпулятивними. Вони ігнорують конфлікт науковця з Ломоносовим та Сумароковим щодо встановлення літературної норми та наукової термінології тогочасної російської мови. Крім того, будучи фаховим лексикографом та перекладачем, Кондратович розумів мовні відмінності, але зберігав схильність до використання українізмів у своїх роботах. Сучасні дослідження вказують, що вчений належав до кола українських інтелектуалів Феофана Прокоповича, які принесли європейську науку до Московії, розробили науковий апарат та літературу, збагативши російську мову, яка отримала від цього імпульс для розвитку.
Переклади
- «Сигизмунд фон Герберштейн, Записки о Московии, с базельского латинязычного издания 1571 года» (1748).
- «Исследование сочинителя Ригера о воздухе»;
- «Феофила Сигефра Беэра, бывшего профессора восточной истории и языков, География российская из Константина Порфиродного»;
- «Сочинение о варягах автора Феофила Сигефра Беэра, бывшего профессора восточной истории и восточных языков при Императорской Академии Наук»;
- «География российская и соседственных с Россией областей около 947 года, из книг северных писателей выбрана, автора Беэра»;
- «Марка Туллия Цицерона двенадцать отборных речей».
Твори
- «Польский общий словарь и библейный, с польской, латинской и российской новоисправленной библиями смечиван» (СПб., 1775);
- «Декционер или речениар по алфавиту российских слов о разных произращениях, то есть древах, травах, цветах, семенах огородных и полевых кореньях и о прочих былиях и минералах» (СПб., 1780).
Примітки
- Кондратович Кирияк Андреевич // Словарь русских писателей XVIII века. Вып. 2. СПб., 1999. С. 115
- Ганна Черкаська. Скромний працелюб Кондратович
- Александр Сумароков. Эпистолы о русском языке. «Две эпистолы. В первой предлагается о русском языке, а во второй о стихотворстве». СПб., 1748.
- Володимир Баров. Кондратович: попередник Котляревського, з якого зробили блазня
- Homeri quae extant omnia Ilias, Odyssea, Batrachomyomachia, Hymni, Poemata aliquot cum Latina versione J. Spondani Maulconensis... Basileae, 1583
- Лев Бердников. Всешутейший собор. «Забавник Кирейка». Кирияк Кондратович
- Лексикограф, поэт и полемист XVIII века Кирияк Кондратович
- Володимир Баров. Кондратович: попередник Котляревського, з якого зробили блазня
Посилання
- Перекладені Кондратовичем роботи на сайті Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiriyak Andrijovich Kondratovich 1703 1788 ukrayinskij poet filosof perekladach Spivavtor Lomonosova u stvorenni leksikografichnih prac Zalishiv po sobi bilya 10 tisyach sonetiv rondo ta epigram prote bilshist iz nih ne opublikovano Kiriyak KondratovichKiriyak Andrijovich KondratovichNarodivsya 1703 1703 Ohtirka Slobidska UkrayinaPomer 25 veresnya 1788 1788 09 25 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina Ukrayina Slobidska UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennik perekladachAlma mater Kiyevo Mogilyanska akademiyaGaluz LeksikografiyaVidomij zavdyaki leksikograf pismennik perekladachDiti 8BiografiyaKiriyak Kondratovich narodivsya u 1703 roci v rodini kozackogo sotnika Ohtirskogo polku Jogo batko sotnik Andrij Kondratovich zaginuv pid chas Poltavskoyi bitvi Zdobuv osvitu u Kiyivskij duhovnij akademiyi vlasnim koshtom de otrimav garnu filologichnu pidgotovku znannya polskoyi ta latinskoyi mov pristrast do sholastiki U 1728 1731 rokah vchitelyuye navchaye u Pereyaslavi Ryazanskomu miscevih seminaristiv latini Na toj chas yepiskopom u comu misti buv vidomij propovidnik Gavriyil Buzhanskij dyadko Kiriyaka Kondratovicha Pislya smerti dyadka u 1731 roci Kiriyak Kondratovich zblizhuyetsya z intelektualnim kolom Feofana Prokopovicha yake zaklalo osnovu dlya akademichnoyi nauki u Rosijskij imperiyi Pracyuvav perekladachem V 1733 roci buv vidpravlenij do Yekaterinburgu pracyuvati vchitelem dlya ditej svyashennikiv ta majstriv Zajmavsya perekladami z latinskih ta polskih dzherel dlya Vasilya Tatisheva yakij v toj chas zajmavsya kompilyaciyeyu rosijskoyi istoriyi z inozemnih dzherel V 1735 1739 rokah Zajmav posadu pridvornogo filosofa abo za slovami Tatisheva guslyara abo blaznya Jmovirno cya rol Kondratovicha bula pov yazana z bironivshinoyu sho todi panuvala u imperiyi ta goninnyami na partiyu uchniv Prokopovicha Na pochatku pravlinnya Yelizaveti Petrivni pereyihav do Peterburgu Kondratovich predstaviv u Peterburzkij Akademiyi nauk skladenij nim Leksikon Jogo pracya v podalshomu stala osnovoyu dlya skladannya pershogo rosijskogo slovnika yakij Akademiya opublikuye u 1786 1796 rokah Naukovec viyaviv bazhannya otrimati pri Akademiyi nauk misce profesora dlya roboti nad latino rosijskim slovnikom Ale cherez te sho Akademiya navit ne mala podibnoyi kafedri jogo priznachili perekladachem z zhaluvannyam v 300 rubliv na rik Pershi dva roki na rivni z akademichnimi zavdannyami navchav katehizisu sina barona Stroganova yakij buv jogo pokrovitelem u Ekaterinburzi V cej chas u nogo bulo rozmirene zhittya ta chas dlya naukovih zanyat V nastupni roki jogo spitkali nepriyemnosti pogirshilos materialne stanovishe Akademiya Nauk ne bazhala publikuvati jogo perekladi V 1745 roci Kondratovich napisav robotu z latinskoyi gramatiki ta prisvyativ yiyi Svyashennomu Sinodu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi V osoblivomu donesenni z cogo privodu naviv reyestr vlasnih 31 perekladu ta slovnikiv Ale jogo gramatika bula vidhilena yak nachebto nespravna Zvernennya naukovcya do rosijskoyi cerkvi ne malo praktichnih rezultativ V listopadi 1759 roku v periodichnomu vidanni Sumarokova Pracelyubna bdzhola ros Trudolyubivaya pchela buli vpershe u rosijskomu perekladi opublikovani dvi elegiyi Ovidiya Nazona Potim Kondratovich buv priznachenij pomichnikom Mihajla Lomonosova pri stvorenni rosijskogo leksikonu Popri vnesok vchenogo ukrayincya v robotu jogo gruntovni znannya ta intelektualnij riven Lomonosov layavsya na nogo ta pogrozhuvav fizichnoyu rozpravoyu Odnim z privodiv dlya zachipok bulo pohodzhennya Kondratovicha ta jogo ukrayinskij akcent u vimovi Sam Kondratovich vvazhav sho vlasni stosunki ne povinni vplivati na robotu Vtim vin buv nezadovolenij pogrozami ta prinizhennyami z boku spivavtora Kondratovich skarzhivsya na diyi Lomonosova a piznishe domigsya vihodu z pid jogo tini Z Sumarokovim vchenij tezh mav napruzheni vidnosini Sumarokov znevazhlivo nazivav Kondratovicha Kirejkoj zvinuvachuvav u sprobah primnozhiti v rosijskij movi kilkist polskih sliv pid cim oznachennyam rozumilis ukrayinski slova vvazhav perekladacha kopiyistom U 1758 1759 rokah pereklav Iliadu a na pochatku 1760 h Odisseyu z latinskoyi movi u prozu z vidannya Zhana de Sponde Perekladi ne buli vidani zberiglis v arhivi vchenogo V 1766 roci podav prohannya do Akademiyi Nauk shodo vidannya jogo perekladiv dodavshi yih povnij perelik na toj moment Rosijski akademiki proignoruvali roboti ukrayincya Okremi praci Kondratovicha buli opublikovani u 1767 roci a same Issledovanie sochinitelya Rigera o vozduhe Feofila Sigefra Beera byvshego professora vostochnoj istorii i yazykov Geografiya rossijskaya iz Konstantina Porfirodnogo Sochinenie o varyagah avtora Feofila Sigefra Beera byvshego professora vostochnoj istorii i vostochnyh yazykov pri Imperatorskoj Akademii Nauk Geografiya rossijskaya i sosedstvennyh s Rossiej oblastej okolo 947 goda iz knig severnyh pisatelej vybrana avtora Beera Marka Tulliya Cicerona dvenadcat otbornyh rechej Koristuyuchis mozhlivistyu publikaciyi u prisvyatah do cih perekladiv Kondratovich opublikuvav miscyami virshovani pohvali osobam yakim buli prisvyacheni perekladi miscyami rozmistiv odi yaki ne mali vidnoshennya do perekladu Napriklad u traktati pro varyagiv bula rozmishena oda pro vpadshogo u rozbijniki u Geografiyi oda pro strashnij sud v doslidzhenni povitrya elegiya abo ariya pro Abradata suzkogo carya Takim chinom avtor namagavsya obijti faktichnu nemozhlivist vidannya vlasnih tvoriv Okrim naukovih zanyat Kondratovich zajmavsya zbirannyam ta skladannyam epigram 300 z nih buli nadrukovani u 1769 roci u zbirci pid nazvoyu Starik molodoj dobrohotnomu i nedobrohotnomu chitatelyu Vidannya ne znajshlo rozuminnya v kritikiv ta chitachiv Ostanni opublikovani praci Kondratovicha Polskij obshij slovar i biblejnyj s polskoj latinskoj i rossijskoj novoispravlennoj bibliyami smechivan SPb 1775 Dekcioner ili recheniar po alfavitu rossijskih slov o raznyh proizrasheniyah to est drevah travah cvetah semenah ogorodnyh i polevyh korenyah i o prochih byliyah i mineralah SPb 1780 Ostanni roki vchenij buv zmushenij zhiti u zlidnyah Cherez ukrayinskij akcent ta osoblivosti pravopisu yakih vin ne bazhav pozbuvatisya z nogo znushalisya u Akademiyi Nauk priznachivshi ne povne a polovinne zhaluvannya Visim jogo ditej mali zhalyugidne isnuvannya Tri jogo donki zaledve zmogli vijti zamizh Kiriyak Kondratovich pomer Sankt Peterburzi 25 veresnya 1788 roku u bidnosti Piznishi rosijski kritiki kincya XIX pochatku XX stolittya lishe kritikuvali literaturnij dorobok Kondratovicha popri jogo naukovij ta kulturnij vnesok u svij chas Kondratovich buv plidnim poetom ta literatorom yakij zalishiv po sobi bilya 10 tis sonetiv rondo ta epigram Ci tvori ye cikavim istorichnim dzherelom pro suchasnu avtoru epohu Okremi nevidani perekladi Kondratovicha zgaduyutsya v Opisi rukopisiv Rum yancevskogo muzeumu CCLXIV ta u Zmiyeva Rosijski vrachebniki 155 Tverdzhennya rosijskih doslidnikiv tvorchosti Kiriyaka Kondratovicha pro jogo nevdali sprobi rusifikuvatis ta maloznachushist dorobku vchenogo ye manipulyativnimi Voni ignoruyut konflikt naukovcya z Lomonosovim ta Sumarokovim shodo vstanovlennya literaturnoyi normi ta naukovoyi terminologiyi togochasnoyi rosijskoyi movi Krim togo buduchi fahovim leksikografom ta perekladachem Kondratovich rozumiv movni vidminnosti ale zberigav shilnist do vikoristannya ukrayinizmiv u svoyih robotah Suchasni doslidzhennya vkazuyut sho vchenij nalezhav do kola ukrayinskih intelektualiv Feofana Prokopovicha yaki prinesli yevropejsku nauku do Moskoviyi rozrobili naukovij aparat ta literaturu zbagativshi rosijsku movu yaka otrimala vid cogo impuls dlya rozvitku Perekladi Sigizmund fon Gerbershtejn Zapiski o Moskovii s bazelskogo latinyazychnogo izdaniya 1571 goda 1748 Issledovanie sochinitelya Rigera o vozduhe Feofila Sigefra Beera byvshego professora vostochnoj istorii i yazykov Geografiya rossijskaya iz Konstantina Porfirodnogo Sochinenie o varyagah avtora Feofila Sigefra Beera byvshego professora vostochnoj istorii i vostochnyh yazykov pri Imperatorskoj Akademii Nauk Geografiya rossijskaya i sosedstvennyh s Rossiej oblastej okolo 947 goda iz knig severnyh pisatelej vybrana avtora Beera Marka Tulliya Cicerona dvenadcat otbornyh rechej Tvori Polskij obshij slovar i biblejnyj s polskoj latinskoj i rossijskoj novoispravlennoj bibliyami smechivan SPb 1775 Dekcioner ili recheniar po alfavitu rossijskih slov o raznyh proizrasheniyah to est drevah travah cvetah semenah ogorodnyh i polevyh korenyah i o prochih byliyah i mineralah SPb 1780 PrimitkiKondratovich Kiriyak Andreevich Slovar russkih pisatelej XVIII veka Vyp 2 SPb 1999 S 115 Ganna Cherkaska Skromnij pracelyub Kondratovich Aleksandr Sumarokov Epistoly o russkom yazyke Dve epistoly V pervoj predlagaetsya o russkom yazyke a vo vtoroj o stihotvorstve SPb 1748 Volodimir Barov Kondratovich poperednik Kotlyarevskogo z yakogo zrobili blaznya Homeri quae extant omnia Ilias Odyssea Batrachomyomachia Hymni Poemata aliquot cum Latina versione J Spondani Maulconensis Basileae 1583 Lev Berdnikov Vseshutejshij sobor Zabavnik Kirejka Kiriyak Kondratovich Leksikograf poet i polemist XVIII veka Kiriyak Kondratovich Volodimir Barov Kondratovich poperednik Kotlyarevskogo z yakogo zrobili blaznyaPosilannyaPerekladeni Kondratovichem roboti na sajti Nacionalnoyi biblioteki imeni V I Vernadskogo