Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перший керченський залізничний міст — мостовий перехід через Керченську протоку, що існував у 1944—1945 роках та сполучав косу Чушка з Керченським півостровом. За протяжністю був одним із найбільших мостів, побудованих під час німецько-радянської війни, і, в період свого існування, був найдовшим мостом в СРСР. Загальна довжина моста складала 4452 м.
| Перший керченський залізничний міст | |
|---|---|
| 45°19′42″ пн. ш. 36°38′15″ сх. д. / 45.3284444444717778° пн. ш. 36.6375000000277780° сх. д.Координати: 45°19′42″ пн. ш. 36°38′15″ сх. д. / 45.3284444444717778° пн. ш. 36.6375000000277780° сх. д. | |
| Країна |  СРСР |
| Розташування | РРФСР |
| Перетинає | Керченська протока |
| Загальна довжина | 4452 м[1] |
| Ширина | 3 м |
| Відкрито | 3 листопада 1944 |
  Перший керченський залізничний міст Перший керченський залізничний міст (Автономна Республіка Крим) | |
Будівництво розпочалося навесні 1944 року, невдовзі після визволення Криму радянськими військами. Під час будівництва використовувалися матеріали, залишені німецькою армією. Рух було відкрито 3 листопада 1944 року, проте будівельні роботи ще продовжувалися. У грудні через постійні шторми основні роботи довелося припинити; до цього моменту була побудована лише частина льодорізів.
У лютому 1945 року, через три місяці після відкриття моста, його опори було зруйновано льодовом, і міст був розібраний.
Історія
Передісторія мосту
Першим, хто серйозно задумався про спорудження мосту через протоку став морський офіцер та інженер [cs], син творця періодичної таблиці хімічних елементів Дмитра Менделєєва. Його робота «Проєкт підняття рівня Азовського моря запрудою Керченської протоки» вийшла 1899 року, вже після смерті автора.
На початку XX століття в Російській імперії опрацьовувалися проєкти будівництва залізничного мосту через Керченську протоку. Було запропоновано два можливі варіанти маршруту: північний, між Керченським півостровом і косою Чушка, та південний, що пролягав би через Тузлинську косу. З дозволу імператора Миколи II у 1910 році почалося планування південного варіанту маршруту, але Перша світова війна, що почалася, завадила створенню залізниці через протоку.
У 1930-ті роки планувалося прокласти залізницю з півдня України від Херсона через Крим, мостом через Керченську протоку а потім вздовж усього Чорноморського узбережжя Кавказу до Поті. Деталі для мосту через протоку замовили у Німеччині. Через початок німецько-радянської війни ці плани було відкладено
Канатна дорога через Керченську протоку
Знову питання про будівництво постійної переправи через протоку постало з початком другої світової війни, і було пов'язане з необхідністю стабільного постачання військ. Так, 1942 року німецькими військами було розпочато будівництво канатної дороги через окуповану ними акваторію Керченської протоки.
Канатна дорога була відкрита 14 червня 1943 року; як писав Альберт Шпеер, вона «худо-бідно забезпечувала потреби 17-ї армії, що знаходилася в обороні». Пропускна спроможність канатної дороги була до тисячі тонн вантажів на добу.
Будівництво двох мостів через Керченську протоку за наказом Гітлера
Навесні 1943 року Адольф Гітлер наказав розпочати будівництво п'ятикілометрового автомобільного та залізничного мосту через Керченську протоку для подальшого вторгнення до Ірану через Кавказ. Почалися будівельні роботи, проте наступ Червоної армії не дозволив німецьким військам завершити будівництво. Під час відступу німецьких військ канатна дорога була частково демонтована, а частково висаджена в повітря, ними був і знищений недобудований міст.
Відновлення канатної дороги
У лютому 1944 року радянські війська відновили канатну дорогу та використали її для підтримки наступу, пізніше та була розібрана та перебазована до Карпат.
Створення залізничного мосту
Під час нацистської окупації Криму радянська розвідка ретельно відстежувала стан транспорту на півострові, а відомості про становище на канатній дорозі та будівництво мосту через Керченську протоку виділялися в окремий розділ у повідомленнях. 25 січня 1944 року, ще до звільнення Керчі, що відбулося 11 квітня 1944 року, Державний комітет оборони прийняв постанову про будівництво залізничного мосту через протоку, завершити яке зажадав до 15 липня 1944 року. На час визволення Керчі вже тривали проєктування мостового переходу, підготовчі та будівельні роботи на східному підході до мосту та на спорудженні естакади з боку Кавказу. Для захисту будівництва мосту та діючої переправи від повітряного нападу навесні 1944 року використовувалося 470 зенітних гармат, 294 зенітних кулемета, 132 прожектори, 96 винищувачів та 2 станції радіолокації РУС-2 для наведення винищувачів на повітряні цілі.
Для прискорення введення моста в експлуатацію роботи були розподілені на дві черги, проте заявлені в ухвалі терміни були нездійсненними. Зведення мосту зайняло 7 місяців, перший поїзд від станції Крим до станції Кавказ проїхав 3 листопада 1944 року. При цьому до цього часу були в основному закінчені лише споруди першої черги (створення основних конструкцій мосту), а для захисту його від штормів та льодоходу потрібно було виконати ще низку інших робіт. Погодні умови, що сильно погіршилися, в першу чергу зимові шторми, що почастішали, не дозволили виконати роботи, необхідні для пропуску льодоходу.
Під час шторму навалом баржі бетонного заводу було зруйновано естакаду кавказького берега. З телеграми в ГУВВР Н. А. Холіна та І. М. Павлова від 26 грудня 1944: «Протягом 15 днів шторм не припиняється. Вітер від 7 до 10 балів. Вся естакада зледеніла. Воду перекидає через естакаду. Не можемо зняти з берега буксир „Арарат“ та плавкран. Йде бойка паль на естакаді. Вітер збиває людей, їх міняємо за 4 години, більше не витримують. З води роботи вести не можна. Хвилі сягали до 2 метрів. Шпренгелі скінчилися. Раніше двох тижнів відновлення моста не закінчиться».
Льодова аварія
Взимку північно-східним вітром з Азовського моря в протоку нагнало кригу, яка 18 лютого 1945 року зруйнувала 32 опори. На той час встигли побудувати лише 5 льодорізів. Пролітні будови впали в море. До 20 лютого було пошкоджено 42 опори. Збереглося 73 опори, естакада та земляна дамба.
За декілька днів до руйнування мостом пройшов поїзд радянської делегації, яка поверталася з Ялтинської конференції, що закінчилася 11 лютого 1945 року.
Безпосередньою причиною аварії була відсутність дієвих заходів щодо протильодового захисту мосту, але урядова комісія виявила і більш серйозні конструктивні та організаційні помилки, що багато в чому випливали з «аврального» характеру робіт, — невідповідність типу дрібнопролітного мосту льодовому режиму в цьому місці протоки, невиконання заходів захисту моста від льоду (що, в тому числі, було і наслідком невірного організаційного рішення — ці заходи, будучи за своєю природою першочерговими, були помилково віднесені до другої черги будівництва), ведення будівництва без вичерпних досліджень і певного технічного проєкту, що означало і невизначеність в самому типі протильодового захисту, недостатня оснащеність будівництва. Відновлення цього мосту вимагало великих фінансових витрат і зберігало основні конструктивні недоліки, що означало і ризик повторення льодової аварії. У зв'язку з чим, відновлювати міст не стали, урядова комісія рекомендувала розібрати міст і збудувати новий, що і було закріплено в постанові ДКО від 31 травня 1945 року.
Залишки опор заважали судноплавству багато років. Ще у 1968 році тривала ліквідація в районі Керч-Єнікальського судноплавного каналу залишків опор, що збереглися.
Конструкція мосту
Починаючи від коси Чушки кілометровою кам'яною дамбою, міст перетинав протоку і виходив на низовинний берег Єнікальського півострова між мисом Небезпечне та селищем Жуківка. У конструкції моста використовувалися палі завдовжки до 30 м, довжина моста склала 4,5 км, ширина — близько 3 метрів, він мав 111 однотипних прольотів по 27,3 м, два розвідні прольоти по 27 м і два розвідні прольоти завдовжки 55 м. Розвідні прольоти були виконані поворотними — пролітна будова, що поверталася на середній опорі, перекривала відразу два судноплавні прольоти. Естакади біля берега та греблі склали повну довжину мостового переходу. Одночасно споруджувалися залізничні підходи до мосту: від станції Сінної на Кавказькому березі та заводу імені Войкова на Кримському березі.
На конструкцію мосту вплинув матеріал: для прольотних будов та пальових опор використовували трофейний метал, поспіхом відступу залишений гітлерівцями, які намагалися будувати автомобільний міст.
У комплекс будівництва також входило спорудження підходів: з боку Кавказу від станції Сінна до станції Кавказ та з боку Криму ділянку Крим — Керч. Перший мав довжину 46, другий — 18 км.
Нова переправа
Незабаром після руйнування мосту почалося опрацювання варіантів будівництва нової переправи. Був запроєктований висоководний двоярусний міст на дві залізничні колії та дві смуги для автотранспорту від Єнікале до коси Чушка довжиною 6 км та вартістю спорудження 850 млн рублів. Висота підмостового габариту на судноплавному прольоті передбачалася 40 м, максимальна глибина занурення паль — 55 м. Схема моста: 3×55 м + 8×110 м + 8×220 м + 8×110 м + 25×55 м. На підготовчих роботах зі спорудження мосту у 1947—1948 роках було витрачено 24 млн рублів. Крім іншого, була споруджена дослідна опора на палях глибокого закладання (43 м). У 1949 році на будівництві працювало 1200 осіб, додатково на будівництво виділялося 50 млн рублів. У тому ж році Рада міністрів СРСР ухвалила рішення про будівництво постійного суміщеного залізнично-автомобільного мосту. У 1950 році будівництво моста було припинено і замість нього почалося спорудження поромної переправи.
З цього часу ідея мосту через Керченську протоку була, по суті, на десятиліття «відкладена на далеку полицю»: хоча пропозиції щодо спорудження сухопутного транспортного переходу в тому чи іншому вигляді висувалися і надалі, далі проєктів справа не дійшла, а поромна переправа залишалася єдиним засобом автомобільного та залізничного сполучення через Керченську протоку як у подальші роки існування СРСР, так і після його розпаду.
Анексія Криму у березні 2014 року, не була визнана Україною та більшою частиною міжнародної спільноти, поставила під загрозу стабільність транспортного сполучення РФ з тимчасово окупованою територією, оскільки Україна залишалася єдиною державою, яка на той час мала сухопутний зв'язок із Кримом, і мала ізолювати непідконтрольну територію шляхом перекриття життєво важливих транспортних шляхів, а функціонування Керченської переправи сильно залежало від погодних умов. У цій ситуації керівництво РФ ухвалило рішення про створення нового транспортного переходу — Кримського мосту, яке було завершено у 2019 році.
Примітки
- http://www.rzd-expo.ru/history/infrastructure/istoriya-stroitelstva-i-razrusheniya-mosta-cherez-kerchenskiy-proliv/
- А. А. Прусаков, Е. Д. Козлов. Крым: Книга рекордов. — Симферополь: Сонат, 1999.
- «Тут будет мост» // Lenta.ru, 26.04.2010 (рос.)
- Крымский мост через Керченский пролив — история, мост 1944 года, длина, факты, фото. ok-crimea.ru. оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018.
- Российский государственный исторический архив. Ф. 268. Оп. 3. Д. 975. Л. 200—201
- М. М. Кудюкин. Мост через Керченский пролив. оригіналу за 12 серпня 2019.
- Мост через Керченский пролив — мечта вековой давности. оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Альберт Шпеер. Третий рейх изнутри. Воспоминания рейхсминистра военной промышленности (1930—1945). — , 2013. — С. 390. — .
- Коллектив авторов. Войска противовоздушной обороны страны. — М. : Военное издательство, 1968. — С. 269.
- Ю. Лашков. Организация противовоздушной обороны Керченского пролива и переправ в годы Великой Отечественной войны // Военно-исторический журнал. — М., 2020. — № 4 (11 июля). — С. 11—15.
- Постановление Государственного комитета обороны СССР № 8908с «О Керченском железнодорожном мосте» | Мост через Керченский пролив. kerch.rusarchives.ru. оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 19 грудня 2019.
- Б. Бешеев. Государственный архив РФ. Ф. 5446. Оп. 51а. Д. 772. Л. 16–15. оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
- Постановление Совета министров СССР от 18 мая 1949 года № 1935-728с «О строительстве моста через Керченский пролив»] // ГА РФ. Ф. 5446. Оп. 51а. Д. 772. Л. 29-24. оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
- David M. Herszenhorn (19 березня 2014). Dependence on Russia Is Likely to Leave Region’s Economy in a Precarious State. The New York Times (англ.). оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 26 липня 2018.
The process is also fraught with risks, including the possibility that the Ukrainian government could move to further isolate the geographically remote peninsula by shutting vital transportation lines. There is no overland transportation link between Russia and Crimea, and building a bridge across the shortest waterway, near the Crimean city of Kerch, would take years and cost an estimated $3 billion to $5 billion
- Bridge connects Crimea to Russia, and Putin to a Tsarist dream. South China Morning Post (англ.). оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 21 травня 2018.
Посилання
- Як Володимир Соломонович Ратнер будівництво мосту через Керченську протоку охороняв (архівна копія). alexnews.info.
- Колекція розсекречених документів початку XX століття про міст через Керченську протоку (архівна копія).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pershij kerchenskij zaliznichnij mist mostovij perehid cherez Kerchensku protoku sho isnuvav u 1944 1945 rokah ta spoluchav kosu Chushka z Kerchenskim pivostrovom Za protyazhnistyu buv odnim iz najbilshih mostiv pobudovanih pid chas nimecko radyanskoyi vijni i v period svogo isnuvannya buv najdovshim mostom v SRSR Zagalna dovzhina mosta skladala 4452 m Pershij kerchenskij zaliznichnij mist45 19 42 pn sh 36 38 15 sh d 45 3284444444717778 pn sh 36 6375000000277780 sh d 45 3284444444717778 36 6375000000277780 Koordinati 45 19 42 pn sh 36 38 15 sh d 45 3284444444717778 pn sh 36 6375000000277780 sh d 45 3284444444717778 36 6375000000277780Krayina SRSRRoztashuvannyaRRFSRPeretinayeKerchenska protokaZagalna dovzhina4452 m 1 Shirina3 mVidkrito3 listopada 1944Pershij kerchenskij zaliznichnij mistPershij kerchenskij zaliznichnij mist Avtonomna Respublika Krim Budivnictvo rozpochalosya navesni 1944 roku nevdovzi pislya vizvolennya Krimu radyanskimi vijskami Pid chas budivnictva vikoristovuvalisya materiali zalisheni nimeckoyu armiyeyu Ruh bulo vidkrito 3 listopada 1944 roku prote budivelni roboti she prodovzhuvalisya U grudni cherez postijni shtormi osnovni roboti dovelosya pripiniti do cogo momentu bula pobudovana lishe chastina lodoriziv U lyutomu 1945 roku cherez tri misyaci pislya vidkrittya mosta jogo opori bulo zrujnovano lodovom i mist buv rozibranij IstoriyaPeredistoriya mostu Pershim hto serjozno zadumavsya pro sporudzhennya mostu cherez protoku stav morskij oficer ta inzhener cs sin tvorcya periodichnoyi tablici himichnih elementiv Dmitra Mendelyeyeva Jogo robota Proyekt pidnyattya rivnya Azovskogo morya zaprudoyu Kerchenskoyi protoki vijshla 1899 roku vzhe pislya smerti avtora Na pochatku XX stolittya v Rosijskij imperiyi opracovuvalisya proyekti budivnictva zaliznichnogo mostu cherez Kerchensku protoku Bulo zaproponovano dva mozhlivi varianti marshrutu pivnichnij mizh Kerchenskim pivostrovom i kosoyu Chushka ta pivdennij sho prolyagav bi cherez Tuzlinsku kosu Z dozvolu imperatora Mikoli II u 1910 roci pochalosya planuvannya pivdennogo variantu marshrutu ale Persha svitova vijna sho pochalasya zavadila stvorennyu zaliznici cherez protoku U 1930 ti roki planuvalosya proklasti zaliznicyu z pivdnya Ukrayini vid Hersona cherez Krim mostom cherez Kerchensku protoku a potim vzdovzh usogo Chornomorskogo uzberezhzhya Kavkazu do Poti Detali dlya mostu cherez protoku zamovili u Nimechchini Cherez pochatok nimecko radyanskoyi vijni ci plani bulo vidkladeno Kanatna doroga cherez Kerchensku protoku Znovu pitannya pro budivnictvo postijnoyi perepravi cherez protoku postalo z pochatkom drugoyi svitovoyi vijni i bulo pov yazane z neobhidnistyu stabilnogo postachannya vijsk Tak 1942 roku nimeckimi vijskami bulo rozpochato budivnictvo kanatnoyi dorogi cherez okupovanu nimi akvatoriyu Kerchenskoyi protoki Kanatna doroga bula vidkrita 14 chervnya 1943 roku yak pisav Albert Shpeer vona hudo bidno zabezpechuvala potrebi 17 yi armiyi sho znahodilasya v oboroni Propuskna spromozhnist kanatnoyi dorogi bula do tisyachi tonn vantazhiv na dobu Budivnictvo dvoh mostiv cherez Kerchensku protoku za nakazom Gitlera Navesni 1943 roku Adolf Gitler nakazav rozpochati budivnictvo p yatikilometrovogo avtomobilnogo ta zaliznichnogo mostu cherez Kerchensku protoku dlya podalshogo vtorgnennya do Iranu cherez Kavkaz Pochalisya budivelni roboti prote nastup Chervonoyi armiyi ne dozvoliv nimeckim vijskam zavershiti budivnictvo Pid chas vidstupu nimeckih vijsk kanatna doroga bula chastkovo demontovana a chastkovo visadzhena v povitrya nimi buv i znishenij nedobudovanij mist Vidnovlennya kanatnoyi dorogi U lyutomu 1944 roku radyanski vijska vidnovili kanatnu dorogu ta vikoristali yiyi dlya pidtrimki nastupu piznishe ta bula rozibrana ta perebazovana do Karpat Stvorennya zaliznichnogo mostu Transportuvannya opori dlya mostu cherez Kerchensku protoku 1944 Pid chas nacistskoyi okupaciyi Krimu radyanska rozvidka retelno vidstezhuvala stan transportu na pivostrovi a vidomosti pro stanovishe na kanatnij dorozi ta budivnictvo mostu cherez Kerchensku protoku vidilyalisya v okremij rozdil u povidomlennyah 25 sichnya 1944 roku she do zvilnennya Kerchi sho vidbulosya 11 kvitnya 1944 roku Derzhavnij komitet oboroni prijnyav postanovu pro budivnictvo zaliznichnogo mostu cherez protoku zavershiti yake zazhadav do 15 lipnya 1944 roku Na chas vizvolennya Kerchi vzhe trivali proyektuvannya mostovogo perehodu pidgotovchi ta budivelni roboti na shidnomu pidhodi do mostu ta na sporudzhenni estakadi z boku Kavkazu Dlya zahistu budivnictva mostu ta diyuchoyi perepravi vid povitryanogo napadu navesni 1944 roku vikoristovuvalosya 470 zenitnih garmat 294 zenitnih kulemeta 132 prozhektori 96 vinishuvachiv ta 2 stanciyi radiolokaciyi RUS 2 dlya navedennya vinishuvachiv na povitryani cili Dlya priskorennya vvedennya mosta v ekspluataciyu roboti buli rozpodileni na dvi chergi prote zayavleni v uhvali termini buli nezdijsnennimi Zvedennya mostu zajnyalo 7 misyaciv pershij poyizd vid stanciyi Krim do stanciyi Kavkaz proyihav 3 listopada 1944 roku Pri comu do cogo chasu buli v osnovnomu zakincheni lishe sporudi pershoyi chergi stvorennya osnovnih konstrukcij mostu a dlya zahistu jogo vid shtormiv ta lodohodu potribno bulo vikonati she nizku inshih robit Pogodni umovi sho silno pogirshilisya v pershu chergu zimovi shtormi sho pochastishali ne dozvolili vikonati roboti neobhidni dlya propusku lodohodu Pid chas shtormu navalom barzhi betonnogo zavodu bulo zrujnovano estakadu kavkazkogo berega Z telegrami v GUVVR N A Holina ta I M Pavlova vid 26 grudnya 1944 Protyagom 15 dniv shtorm ne pripinyayetsya Viter vid 7 do 10 baliv Vsya estakada zledenila Vodu perekidaye cherez estakadu Ne mozhemo znyati z berega buksir Ararat ta plavkran Jde bojka pal na estakadi Viter zbivaye lyudej yih minyayemo za 4 godini bilshe ne vitrimuyut Z vodi roboti vesti ne mozhna Hvili syagali do 2 metriv Shprengeli skinchilisya Ranishe dvoh tizhniv vidnovlennya mosta ne zakinchitsya Lodova avariya Vzimku pivnichno shidnim vitrom z Azovskogo morya v protoku nagnalo krigu yaka 18 lyutogo 1945 roku zrujnuvala 32 opori Na toj chas vstigli pobuduvati lishe 5 lodoriziv Prolitni budovi vpali v more Do 20 lyutogo bulo poshkodzheno 42 opori Zbereglosya 73 opori estakada ta zemlyana damba Za dekilka dniv do rujnuvannya mostom projshov poyizd radyanskoyi delegaciyi yaka povertalasya z Yaltinskoyi konferenciyi sho zakinchilasya 11 lyutogo 1945 roku Bezposerednoyu prichinoyu avariyi bula vidsutnist diyevih zahodiv shodo protilodovogo zahistu mostu ale uryadova komisiya viyavila i bilsh serjozni konstruktivni ta organizacijni pomilki sho bagato v chomu viplivali z avralnogo harakteru robit nevidpovidnist tipu dribnoprolitnogo mostu lodovomu rezhimu v comu misci protoki nevikonannya zahodiv zahistu mosta vid lodu sho v tomu chisli bulo i naslidkom nevirnogo organizacijnogo rishennya ci zahodi buduchi za svoyeyu prirodoyu pershochergovimi buli pomilkovo vidneseni do drugoyi chergi budivnictva vedennya budivnictva bez vicherpnih doslidzhen i pevnogo tehnichnogo proyektu sho oznachalo i neviznachenist v samomu tipi protilodovogo zahistu nedostatnya osnashenist budivnictva Vidnovlennya cogo mostu vimagalo velikih finansovih vitrat i zberigalo osnovni konstruktivni nedoliki sho oznachalo i rizik povtorennya lodovoyi avariyi U zv yazku z chim vidnovlyuvati mist ne stali uryadova komisiya rekomenduvala rozibrati mist i zbuduvati novij sho i bulo zakripleno v postanovi DKO vid 31 travnya 1945 roku Zalishki opor zavazhali sudnoplavstvu bagato rokiv She u 1968 roci trivala likvidaciya v rajoni Kerch Yenikalskogo sudnoplavnogo kanalu zalishkiv opor sho zbereglisya Konstrukciya mostuPochinayuchi vid kosi Chushki kilometrovoyu kam yanoyu damboyu mist peretinav protoku i vihodiv na nizovinnij bereg Yenikalskogo pivostrova mizh misom Nebezpechne ta selishem Zhukivka U konstrukciyi mosta vikoristovuvalisya pali zavdovzhki do 30 m dovzhina mosta sklala 4 5 km shirina blizko 3 metriv vin mav 111 odnotipnih prolotiv po 27 3 m dva rozvidni proloti po 27 m i dva rozvidni proloti zavdovzhki 55 m Rozvidni proloti buli vikonani povorotnimi prolitna budova sho povertalasya na serednij opori perekrivala vidrazu dva sudnoplavni proloti Estakadi bilya berega ta grebli sklali povnu dovzhinu mostovogo perehodu Odnochasno sporudzhuvalisya zaliznichni pidhodi do mostu vid stanciyi Sinnoyi na Kavkazkomu berezi ta zavodu imeni Vojkova na Krimskomu berezi Na konstrukciyu mostu vplinuv material dlya prolotnih budov ta palovih opor vikoristovuvali trofejnij metal pospihom vidstupu zalishenij gitlerivcyami yaki namagalisya buduvati avtomobilnij mist U kompleks budivnictva takozh vhodilo sporudzhennya pidhodiv z boku Kavkazu vid stanciyi Sinna do stanciyi Kavkaz ta z boku Krimu dilyanku Krim Kerch Pershij mav dovzhinu 46 drugij 18 km Nova perepravaNezabarom pislya rujnuvannya mostu pochalosya opracyuvannya variantiv budivnictva novoyi perepravi Buv zaproyektovanij visokovodnij dvoyarusnij mist na dvi zaliznichni koliyi ta dvi smugi dlya avtotransportu vid Yenikale do kosi Chushka dovzhinoyu 6 km ta vartistyu sporudzhennya 850 mln rubliv Visota pidmostovogo gabaritu na sudnoplavnomu proloti peredbachalasya 40 m maksimalna glibina zanurennya pal 55 m Shema mosta 3 55 m 8 110 m 8 220 m 8 110 m 25 55 m Na pidgotovchih robotah zi sporudzhennya mostu u 1947 1948 rokah bulo vitracheno 24 mln rubliv Krim inshogo bula sporudzhena doslidna opora na palyah glibokogo zakladannya 43 m U 1949 roci na budivnictvi pracyuvalo 1200 osib dodatkovo na budivnictvo vidilyalosya 50 mln rubliv U tomu zh roci Rada ministriv SRSR uhvalila rishennya pro budivnictvo postijnogo sumishenogo zaliznichno avtomobilnogo mostu U 1950 roci budivnictvo mosta bulo pripineno i zamist nogo pochalosya sporudzhennya poromnoyi perepravi Z cogo chasu ideya mostu cherez Kerchensku protoku bula po suti na desyatilittya vidkladena na daleku policyu hocha propoziciyi shodo sporudzhennya suhoputnogo transportnogo perehodu v tomu chi inshomu viglyadi visuvalisya i nadali dali proyektiv sprava ne dijshla a poromna pereprava zalishalasya yedinim zasobom avtomobilnogo ta zaliznichnogo spoluchennya cherez Kerchensku protoku yak u podalshi roki isnuvannya SRSR tak i pislya jogo rozpadu Aneksiya Krimu u berezni 2014 roku ne bula viznana Ukrayinoyu ta bilshoyu chastinoyu mizhnarodnoyi spilnoti postavila pid zagrozu stabilnist transportnogo spoluchennya RF z timchasovo okupovanoyu teritoriyeyu oskilki Ukrayina zalishalasya yedinoyu derzhavoyu yaka na toj chas mala suhoputnij zv yazok iz Krimom i mala izolyuvati nepidkontrolnu teritoriyu shlyahom perekrittya zhittyevo vazhlivih transportnih shlyahiv a funkcionuvannya Kerchenskoyi perepravi silno zalezhalo vid pogodnih umov U cij situaciyi kerivnictvo RF uhvalilo rishennya pro stvorennya novogo transportnogo perehodu Krimskogo mostu yake bulo zaversheno u 2019 roci Primitkihttp www rzd expo ru history infrastructure istoriya stroitelstva i razrusheniya mosta cherez kerchenskiy proliv A A Prusakov E D Kozlov Krym Kniga rekordov Simferopol Sonat 1999 Tut budet most Lenta ru 26 04 2010 ros Krymskij most cherez Kerchenskij proliv istoriya most 1944 goda dlina fakty foto ok crimea ru originalu za 21 listopada 2018 Procitovano 21 listopada 2018 Rossijskij gosudarstvennyj istoricheskij arhiv F 268 Op 3 D 975 L 200 201 M M Kudyukin Most cherez Kerchenskij proliv originalu za 12 serpnya 2019 Most cherez Kerchenskij proliv mechta vekovoj davnosti originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 Albert Shpeer Tretij rejh iznutri Vospominaniya rejhsministra voennoj promyshlennosti 1930 1945 2013 S 390 ISBN 9785457033382 Kollektiv avtorov Vojska protivovozdushnoj oborony strany M Voennoe izdatelstvo 1968 S 269 Yu Lashkov Organizaciya protivovozdushnoj oborony Kerchenskogo proliva i pereprav v gody Velikoj Otechestvennoj vojny Voenno istoricheskij zhurnal M 2020 4 11 iyulya S 11 15 Postanovlenie Gosudarstvennogo komiteta oborony SSSR 8908s O Kerchenskom zheleznodorozhnom moste Most cherez Kerchenskij proliv kerch rusarchives ru originalu za 15 veresnya 2019 Procitovano 19 grudnya 2019 B Besheev Gosudarstvennyj arhiv RF F 5446 Op 51a D 772 L 16 15 originalu za 30 serpnya 2017 Procitovano 29 serpnya 2017 Postanovlenie Soveta ministrov SSSR ot 18 maya 1949 goda 1935 728s O stroitelstve mosta cherez Kerchenskij proliv GA RF F 5446 Op 51a D 772 L 29 24 originalu za 24 serpnya 2018 Procitovano 10 veresnya 2018 David M Herszenhorn 19 bereznya 2014 Dependence on Russia Is Likely to Leave Region s Economy in a Precarious State The New York Times angl originalu za 14 veresnya 2021 Procitovano 26 lipnya 2018 The process is also fraught with risks including the possibility that the Ukrainian government could move to further isolate the geographically remote peninsula by shutting vital transportation lines There is no overland transportation link between Russia and Crimea and building a bridge across the shortest waterway near the Crimean city of Kerch would take years and cost an estimated 3 billion to 5 billion Bridge connects Crimea to Russia and Putin to a Tsarist dream South China Morning Post angl originalu za 14 veresnya 2021 Procitovano 21 travnya 2018 PosilannyaYak Volodimir Solomonovich Ratner budivnictvo mostu cherez Kerchensku protoku ohoronyav arhivna kopiya alexnews info Kolekciya rozsekrechenih dokumentiv pochatku XX stolittya pro mist cherez Kerchensku protoku arhivna kopiya