Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ка́шперо-Микола́ївка (до середини XIX ст. — Миколаївка) — село в Україні, у Привільненській сільській громаді Баштанського району Миколаївської області.
| село Кашперо-Миколаївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Миколаївська область |
| Район | Баштанський район |
| Громада | Привільненська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA48020170070017293 |
| Основні дані | |
| Населення | 521 |
| Площа | 1,033 км² |
| Густота населення | 504,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 56140 |
| Телефонний код | +380 5158 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°22′40″ пн. ш. 32°11′24″ сх. д. / 47.37778° пн. ш. 32.19000° сх. д.Координати: 47°22′40″ пн. ш. 32°11′24″ сх. д. / 47.37778° пн. ш. 32.19000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 18 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 56130, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с. Привільне, вул. Перемоги, 259 |
| Карта | |
  Кашперо-Миколаївка | |
 Кашперо-Миколаївка | |
| Мапа | |
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (березень 2022) |
Розташоване на правому березі річки Громоклія, притоки Інгулу, в 22 км на захід від районного центру та в 25 км від залізничної станції Явкине на лінії Миколаїв-Сортувальний — Долинська. Населення — 1246 осіб.
Історія
Давні часи
Про заселення в найдавніші часи місцевості, де нині знаходиться село, свідчать археологічні знахідки. Неподалік від Кашперо-Миколаївки виявлені знаряддя праці епохи мезоліту. У селі Свобода знайдені залишки поселенія епохи ранньої бронзи. Бідя сіл Кашперо-Миколаївки, Новопетрівки і Новофонтанка виявлено залишки п'яти поселень епохи бронзи, два поселення скіфського часу, поселення і могильник Черняхівської культури.
Козацтво
У середині XVIII ст. недалеко від місця злиття річок Громоклія та Інгулу проходив кордон, що розділяв запорозькі і захоплені турками землі. На берегах річок перебувало кілька зимівників запорізьких козаків. У 1778 р., коли царський уряд виділили цій території землі підполковнику Війська Донського В. Касперову, тут був заснований населений пункт. Минуло чотири роки, і Касперов в листі на ім'я новоросійського губернатора просив дозволу на будівництво церкви святого Миколая. До того часу в Миколаївці — таку назву отримав населений пункт — було 40 дворів. Жили тут селяни-втікачі — українці і молдавани, яких поміщик прагнув закріпачити. У 1787—1788 рр. в маєтку Касперова знаходилася штаб-квартира командувача Бузького єгерського корпусу М. І. Кутузова. Поблизу населеного пункту побудували укріплення, відоме під назвою Миколаївської фортеці. Під керівництвом М. І. Кутузова тут формувалося Чорноморське козацьке військо. У січні 1788 в миколаївській каплиці відбулася урочиста церемонія освячення прапора і прийняття присяги козаками. кошовому З. Чепізі був вручений полковничий пернач.
Новий час
У 1809—1815 рр. в Миколаївці проживало 209 кріпаків поміщика штабс-капітана Н. В. Касперова, який володів 10 410 десятин землі. 2000 десятин належали двом іншим поміщикам. У користуванні селян перебувало близько 5 десятин землі на двір. Крім землеробства, вони займалися рибальством, пряли вовну і льон, ткали полотно, виготовляли сукно. У панському господарстві переважало тваринництво, зокрема вівчарство. Розорані землі становили лише 309 десятин, навколо села простягалися сіножаті. На початку XIX ст. кріпосні селяни відбували триденну панщину, а в жнива і сіножать працювали на полях поміщика п'ять-шість днів на тиждень. Виснажливою була праця і в поміщицьких кошарах, де налічувалося близько 45 тис. овець. З ранку до вечора кріпаки працювали на млині і двох сукновальнях.
У документах, датованих 1827 р., Миколаївка згадується вже як містечко. Збільшувалася кількість населення: якщо в 1822 р. тут налічувалося 50 дворів і 260 жителів, то в 1859 р. — 94 дворів і 539 осіб. Серед жителів містечка були ремісники і торговці, а також десятинники — вільні селяни, що обробляли поміщицьку землю за частину врожаю. Власних будинків десятинники не мали, а жили в землянках, що належали поміщикові.
Знаходження сіл біля сприяло розвитку тут торгівлі. Щорічно в Миколаївці збиралися два ярмарки і раз на тиждень — базари. Тільки в 1858 р. на ярмарок було завезено товарів на суму 4770 рублів.
У Миколаївці не було жодного медичного закладу. Більшість жителів містечка не знало грамоти. Навчальні заклади тут були відсутні. Так, в 1825 р. під час межування церковних земель в селі Пісках ніхто зі свідків, які прибули з Миколаївки, не міг розписатися в межовому документі.
Під час реформи 1861 р. дарчі наділи в розмірі 1,3 десятини на ревізьку душу отримали 18 колишніх кріпаків. Решта селян після виплати 1/5 викупної суми землевласникові за наділи повинні були вносити щорічно протягом 49 років в казну по 6 % суми, виплаченої поміщику державою. Багато жителів містечка відмовилися від викупу своїх наділів, не маючи для цього грошей.
З 1868 по 1874 населений пункт, за яким закріпилася назва Кашперо-Миколаївка, був волосним центром. З 1875 р. він входив до складу Привільненська волості. Убогість і безправ'я були постійними супутниками селянства і в пореформенні роки. Повітове земство неодноразово отримувало скарги селян на «найсильнішу потребу в продовольстві і насінні».
У 1866 р. І. І. Бутович, виходець з козацької старшини, почав скуповувати землі у місцевого поміщика Васильчикова — господаря земель Кашперо-Миколаївки, і перевів своє господарство на капіталістичні рейки. Для цього він у 1872—1875 рр. переселив більшість жителів Кашперо-Миколаївки та навколишніх хуторів в сусіднє село Новобірзулівка, де виділив їм наділи і виплатив незначну компенсацію за землянки. Місцевих селян замінили батраки, яких наймали у Мостовому, Новому Бузі і навіть у Каховці. Середня заробітна плата чоловіків становила 5-6 руб. на місяць, жінок — 2-3 руб., підлітків — 2 руб. У період неврожаю поміщик наймав поденників, яким платив по 20 коп. в день, а іноді вони працювали лише за їжу. У 1887 р. в Кашперо-Миколаївці налічувалося 38 дворів, у тому числі 4 двори колишніх кріпаків, 15 — міщан, 10 дворів десятинщків. Тут проживало 234 особи. Малося 13 ремісничих майстерень, 4 лавки.
У великій поміщицької економії містилося 38-45 тис. тонкорунних овець, 1938 голів великої рогатої худоби. На племінному кінному заводі налічувалося 257 коней. На місці ліквідованих хуторів було побудовано 14 кошар, розбитий фруктовий сад. Головною статтею доходу поміщика був винокурний завод — найбільше підприємство винокурної промисловості в Херсонському повіті. У 1904 р. на ньому трудилося 22 робітників, тут було вироблено 147 тис. відер спирту, що давало 52,5 тис. руб. прибутку.
Для того, щоб мати постійних робітників у своїй економії, поміщик виділяв сімейним 1-2 десятини землі в тимчасове користування без права продажу врожаю. Робочим підприємств Бутовича доводилося працювати по 12-15 годин на добу. Заробітна плата чоловіків не перевищувала 8 руб. на місяць, жінок — 4 руб. Жили вони в сирих і холодних бараках, спали на нарах, застелених соломою.
Російсько-японська війна, неврожайні роки погіршили і без того важке життя селян і сільськогосподарських робітників. Прагнучи хоч якось врятувати свої сім'ї від голоду, вони орендували поміщицьку землю. Орендна плата з року в рік збільшувалася. Якщо в 1882 р. за десятину платили в рік 6 руб., то в 1905 р. — 11 руб. Поміщик Бутович, здавши в тому ж році 1200 десятин землі в оренду, отримав більше 14 тис. руб. доходу.
У 1905 р. Бутович довів робочий день до 16 годин, а оплату праці знизив на 12,5 %. У жовтні того ж року в поміщицької економії почалися стихійні виступи сільськогосподарських робітників. Переляканий поміщик викликав війська для придушення заворушень. Незважаючи на це, у грудні 1905 р. селяни і батраки Кашперо-Миколаївки та прилеглих сіл розгромили і спалили гуральню, розібрали сіно, заготовлене для поміщицького худоби. Солдати, що охороняли маєток, приєдналися до них. Викликані додатково війська придушили виступ. Багатьох його учасників покарали різками і шомполами.
У 1909 р. п'ять заможних селян із сусідніх населених пунктів, скупивши близько 3 тис. десятин землі у місцевого поміщика, мали по 300—1200 десятин кожен. Водночас основна маса селянства страждала від безземелля. Вже навесні 1910 перші дев'ять сімей змушені були виїхати з Кашперо-Миколаївки в пошуках кращої долі.
До кінця XIX ст. Кашперо-Миколаївка стала невеликим селом, де налічувалося 16 дворів і 118 осіб. Торгували дві крамниці. До 1912 р. тут залишилося всього вісім дворів. У них проживало 108 осіб, серед яких було багато сезонних робітників.
За медичною допомогою жителям села доводилося звертатися в волосний центр Привільне, що знаходився більш ніж в 16 верстах від Кашперо-Миколаївки. Лише протягом 1830—1873 рр. місцеве населення перенесло чотири епідемії холери. Смертність під час епідемій становила 15-20 %.
У селі з 1892 р. діяла церковна школа, де навчалося 29 хлопчиків і 5 дівчаток. Але в 1900 р. її закрили, тому багато селян Кашперо-Миколаївки (разом з сім'ями) змушені були покинути село на вимогу господаря орендованих ними земель — поміщика І. І. Бутовича.
Перша світова на Визвольні змагання
Коли почалася Перша світова війна, становище сільської бідноти ще більше погіршилося. Не вистачало робочих рук, скоротилися посівні площі, росла дорожнеча. Селянські господарства занепадали. Водночас поміщик скупив за безцінь у жителів навколишніх сіл тисячі голів худоби і продавав його для потреб армії. Він побудував у селі цегельний і черепичний заводи, а також паровий млин і ще одну гуральню.
Після Лютневої революції в Кашперо-Миколаївці був створений сільський комітет, що відстоював інтереси заможної частини населення. Тоді ж на гуральні організований робочий комітет, який дбав про поліпшення умов роботи працівників, про обмеження експлуатації.
Радянська влада в селі була встановлена в лютому 1918 р. Тоді ж мешканці села прогнали поміщика і почали розділ його землі, інвентарю, худоби. У колишній економії Бутовича прийшлі і місцеві батраки організували сільськогосподарську артіль, якій передали вилучені у поміщика посівний матеріал і землю, а також тягло та інвентар.
В березні 1918 р. українські та німецько-австрійські війська звільнили село. З ними повернувся і керуючий поміщицьким маєтком. Селян примушували відшкодувати збиток, заподіяний поміщику на суму 22434 руб. Сільськогосподарську артіль ліквідували. На початку грудня 1918 після відходу німецько-австрійських військ та падіння держави Скоропадського в селі відновилася влада УНР.
У березні 1919 р. бійці Червоної Армії захопили Кашперо-Миколаївку. 5 квітня за участю членів Привільненського волревкома в Кашперо-Миколаївці організували радгосп «Червоний орач», якому передали всі господарські будівлі, розташовані на території колишньої економії Бутовича, і виділили понад 2 тис. га конфіскованих поміщицьких земель.
24 серпня 1919 село захопили денікінці, з ними повернувся брат поміщика Е. Бутович. Білогвардійці погрожували спалити Кашперо-Миколаївку, якщо селяни не повернуть колишнім землевласникам майно та зібраний улітку урожай. Тих, хто відмовлявся виконувати наказ, били шомполами і нагайками. Рятуючись від розправи і уникаючи примусової мобілізації в денікінську армію, люди ховалися в плавнях і ярах, йшли в партизанські загони. Чимало жителів села брало участь у повстанні проти денікінців, приєднавшись до баштанських повстанцям.
Радянський період
У січні 1920 р. частини 122-ї стрілецької бригади 41-ї стрілецької дивізії Червоної Армії зайняли і вигнали білогвардійців з Кашперо-Миколаївки. Тоді ж 32 жителя села вступили до лав Червоної Армії (шість з них загинули в боротьбі проти денікінців).
Революційні перетворення в селі проводилися під керівництвом Максимо-Любарського ревкому. У вересні 1920 ревком був переведений в Кашперо-Миколаївку і діяв до 1922 р. У 1923 р. тут обрали раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, першим головою якого став М. С. Філіппов.
Створений у липні 1920 КНС очолив робітник гуральні М. П. Дем'яненко. Комнезамівців активно брали участь в боротьбі проти українських повстанців, надавали допомогу Червоної Армії. Протягом 1920—1921 рр. в село з Сибіру повернулися багато сімей, виїхавши з Кашперо-Миколаївки в 1910 р. У 1920 р. відновив роботу радгосп «Червоний орач».
У 1922 р. в селі створено партосередок, у якому було чотири члени партії. Його очолював М. Г. Гайдук, а наступного року — М. С. Філіппов. Комуністам у всьому допомагали комсомольці. Першим ватажком комсомольського осередку, яка оформилася в 1921 р., став Р. А. Гаранчук.
З 1923 р. Кашперо-Миколаївка входила до складу Привільненського району. У 1925 р. в селі проживало 358 осіб. Поліпшилося медичне обслуговування населення. У 1923 р. відкрився фельдшерсько-акушерський пункт. У тому ж році був створений дитячий будинок.
З 1922 р. працювала початкова школа, її відвідували 55 учнів. Відкрилися хата-читальня і бібліотека. Діяла школа лікнепу, де чотири вчителі навчали 138 осіб. У відремонтованому приміщенні було створено народний клуб. Культармійці організували при ньому художній і драматичний гуртки. Гроші, зібрані за вистави, передавалися для потреб школи лікнепу.
Комуністи і комсомольці проводили серед селян велику пропагандистську роботу, переконуючи їх у перевагах колективного господарювання. У 1928 р. на базі існуючих сільськогосподарських артілей в селі створюються нові — «Українець», «Спартак», «Південна Україна», а також товариства спільного обробітку землі — «Допомога», «Своя праця» та ін. Навесні того ж року колективні господарства отримали від держави два трактори — «Фордзон» і «Запорожець».
У 1929 р. сільгоспартілі, радгосп і ТОЗи перетворили в колгосп ім. Косіора, головою його селяни обрали комуніста А. Т. Герасимовича. Колгосп, у якому об'єдналося 85 %. селянських господарств, розташовував 1600 га землі. Врожайність зернових в 1930 р. склала в середньому 15 цнт з гектара.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Диба Борис Лукич (1920—1979) — український скульптор.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 530 осіб, з яких 240 чоловіків та 290 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 513 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,01 % |
| російська | 3,45 % |
| вірменська | 0,58 % |
| молдовська | 0,58 % |
| угорська | 0,19 % |
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Кашперо-Миколаївка [ 7 Червня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka shpero Mikola yivka do seredini XIX st Mikolayivka selo v Ukrayini u Privilnenskij silskij gromadi Bashtanskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti selo Kashpero MikolayivkaKrayina UkrayinaOblast Mikolayivska oblastRajon Bashtanskij rajonGromada Privilnenska silska gromadaKod KATOTTG UA48020170070017293Osnovni daniNaselennya 521Plosha 1 033 km Gustota naselennya 504 36 osib km Poshtovij indeks 56140Telefonnij kod 380 5158Geografichni daniGeografichni koordinati 47 22 40 pn sh 32 11 24 sh d 47 37778 pn sh 32 19000 sh d 47 37778 32 19000 Koordinati 47 22 40 pn sh 32 11 24 sh d 47 37778 pn sh 32 19000 sh d 47 37778 32 19000Serednya visota nad rivnem morya 18 mMisceva vladaAdresa radi 56130 Mikolayivska obl Bashtanskij r n s Privilne vul Peremogi 259KartaKashpero MikolayivkaKashpero MikolayivkaMapaCya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad berezen 2022 Roztashovane na pravomu berezi richki Gromokliya pritoki Ingulu v 22 km na zahid vid rajonnogo centru ta v 25 km vid zaliznichnoyi stanciyi Yavkine na liniyi Mikolayiv Sortuvalnij Dolinska Naselennya 1246 osib IstoriyaDavni chasi Pro zaselennya v najdavnishi chasi miscevosti de nini znahoditsya selo svidchat arheologichni znahidki Nepodalik vid Kashpero Mikolayivki viyavleni znaryaddya praci epohi mezolitu U seli Svoboda znajdeni zalishki poseleniya epohi rannoyi bronzi Bidya sil Kashpero Mikolayivki Novopetrivki i Novofontanka viyavleno zalishki p yati poselen epohi bronzi dva poselennya skifskogo chasu poselennya i mogilnik Chernyahivskoyi kulturi Kozactvo U seredini XVIII st nedaleko vid miscya zlittya richok Gromokliya ta Ingulu prohodiv kordon sho rozdilyav zaporozki i zahopleni turkami zemli Na beregah richok perebuvalo kilka zimivnikiv zaporizkih kozakiv U 1778 r koli carskij uryad vidilili cij teritoriyi zemli pidpolkovniku Vijska Donskogo V Kasperovu tut buv zasnovanij naselenij punkt Minulo chotiri roki i Kasperov v listi na im ya novorosijskogo gubernatora prosiv dozvolu na budivnictvo cerkvi svyatogo Mikolaya Do togo chasu v Mikolayivci taku nazvu otrimav naselenij punkt bulo 40 dvoriv Zhili tut selyani vtikachi ukrayinci i moldavani yakih pomishik pragnuv zakripachiti U 1787 1788 rr v mayetku Kasperova znahodilasya shtab kvartira komanduvacha Buzkogo yegerskogo korpusu M I Kutuzova Poblizu naselenogo punktu pobuduvali ukriplennya vidome pid nazvoyu Mikolayivskoyi forteci Pid kerivnictvom M I Kutuzova tut formuvalosya Chornomorske kozacke vijsko U sichni 1788 v mikolayivskij kaplici vidbulasya urochista ceremoniya osvyachennya prapora i prijnyattya prisyagi kozakami koshovomu Z Chepizi buv vruchenij polkovnichij pernach Novij chas U 1809 1815 rr v Mikolayivci prozhivalo 209 kripakiv pomishika shtabs kapitana N V Kasperova yakij volodiv 10 410 desyatin zemli 2000 desyatin nalezhali dvom inshim pomishikam U koristuvanni selyan perebuvalo blizko 5 desyatin zemli na dvir Krim zemlerobstva voni zajmalisya ribalstvom pryali vovnu i lon tkali polotno vigotovlyali sukno U panskomu gospodarstvi perevazhalo tvarinnictvo zokrema vivcharstvo Rozorani zemli stanovili lishe 309 desyatin navkolo sela prostyagalisya sinozhati Na pochatku XIX st kriposni selyani vidbuvali tridennu panshinu a v zhniva i sinozhat pracyuvali na polyah pomishika p yat shist dniv na tizhden Visnazhlivoyu bula pracya i v pomishickih kosharah de nalichuvalosya blizko 45 tis ovec Z ranku do vechora kripaki pracyuvali na mlini i dvoh suknovalnyah U dokumentah datovanih 1827 r Mikolayivka zgaduyetsya vzhe yak mistechko Zbilshuvalasya kilkist naselennya yaksho v 1822 r tut nalichuvalosya 50 dvoriv i 260 zhiteliv to v 1859 r 94 dvoriv i 539 osib Sered zhiteliv mistechka buli remisniki i torgovci a takozh desyatinniki vilni selyani sho obroblyali pomishicku zemlyu za chastinu vrozhayu Vlasnih budinkiv desyatinniki ne mali a zhili v zemlyankah sho nalezhali pomishikovi Znahodzhennya sil bilya spriyalo rozvitku tut torgivli Shorichno v Mikolayivci zbiralisya dva yarmarki i raz na tizhden bazari Tilki v 1858 r na yarmarok bulo zavezeno tovariv na sumu 4770 rubliv U Mikolayivci ne bulo zhodnogo medichnogo zakladu Bilshist zhiteliv mistechka ne znalo gramoti Navchalni zakladi tut buli vidsutni Tak v 1825 r pid chas mezhuvannya cerkovnih zemel v seli Piskah nihto zi svidkiv yaki pribuli z Mikolayivki ne mig rozpisatisya v mezhovomu dokumenti Pid chas reformi 1861 r darchi nadili v rozmiri 1 3 desyatini na revizku dushu otrimali 18 kolishnih kripakiv Reshta selyan pislya viplati 1 5 vikupnoyi sumi zemlevlasnikovi za nadili povinni buli vnositi shorichno protyagom 49 rokiv v kaznu po 6 sumi viplachenoyi pomishiku derzhavoyu Bagato zhiteliv mistechka vidmovilisya vid vikupu svoyih nadiliv ne mayuchi dlya cogo groshej Z 1868 po 1874 naselenij punkt za yakim zakripilasya nazva Kashpero Mikolayivka buv volosnim centrom Z 1875 r vin vhodiv do skladu Privilnenska volosti Ubogist i bezprav ya buli postijnimi suputnikami selyanstva i v poreformenni roki Povitove zemstvo neodnorazovo otrimuvalo skargi selyan na najsilnishu potrebu v prodovolstvi i nasinni U 1866 r I I Butovich vihodec z kozackoyi starshini pochav skupovuvati zemli u miscevogo pomishika Vasilchikova gospodarya zemel Kashpero Mikolayivki i pereviv svoye gospodarstvo na kapitalistichni rejki Dlya cogo vin u 1872 1875 rr pereseliv bilshist zhiteliv Kashpero Mikolayivki ta navkolishnih hutoriv v susidnye selo Novobirzulivka de vidiliv yim nadili i viplativ neznachnu kompensaciyu za zemlyanki Miscevih selyan zaminili batraki yakih najmali u Mostovomu Novomu Buzi i navit u Kahovci Serednya zarobitna plata cholovikiv stanovila 5 6 rub na misyac zhinok 2 3 rub pidlitkiv 2 rub U period nevrozhayu pomishik najmav podennikiv yakim plativ po 20 kop v den a inodi voni pracyuvali lishe za yizhu U 1887 r v Kashpero Mikolayivci nalichuvalosya 38 dvoriv u tomu chisli 4 dvori kolishnih kripakiv 15 mishan 10 dvoriv desyatinshkiv Tut prozhivalo 234 osobi Malosya 13 remisnichih majsteren 4 lavki U velikij pomishickoyi ekonomiyi mistilosya 38 45 tis tonkorunnih ovec 1938 goliv velikoyi rogatoyi hudobi Na pleminnomu kinnomu zavodi nalichuvalosya 257 konej Na misci likvidovanih hutoriv bulo pobudovano 14 koshar rozbitij fruktovij sad Golovnoyu statteyu dohodu pomishika buv vinokurnij zavod najbilshe pidpriyemstvo vinokurnoyi promislovosti v Hersonskomu poviti U 1904 r na nomu trudilosya 22 robitnikiv tut bulo virobleno 147 tis vider spirtu sho davalo 52 5 tis rub pributku Dlya togo shob mati postijnih robitnikiv u svoyij ekonomiyi pomishik vidilyav simejnim 1 2 desyatini zemli v timchasove koristuvannya bez prava prodazhu vrozhayu Robochim pidpriyemstv Butovicha dovodilosya pracyuvati po 12 15 godin na dobu Zarobitna plata cholovikiv ne perevishuvala 8 rub na misyac zhinok 4 rub Zhili voni v sirih i holodnih barakah spali na narah zastelenih solomoyu Rosijsko yaponska vijna nevrozhajni roki pogirshili i bez togo vazhke zhittya selyan i silskogospodarskih robitnikiv Pragnuchi hoch yakos vryatuvati svoyi sim yi vid golodu voni orenduvali pomishicku zemlyu Orendna plata z roku v rik zbilshuvalasya Yaksho v 1882 r za desyatinu platili v rik 6 rub to v 1905 r 11 rub Pomishik Butovich zdavshi v tomu zh roci 1200 desyatin zemli v orendu otrimav bilshe 14 tis rub dohodu U 1905 r Butovich doviv robochij den do 16 godin a oplatu praci zniziv na 12 5 U zhovtni togo zh roku v pomishickoyi ekonomiyi pochalisya stihijni vistupi silskogospodarskih robitnikiv Perelyakanij pomishik viklikav vijska dlya pridushennya zavorushen Nezvazhayuchi na ce u grudni 1905 r selyani i batraki Kashpero Mikolayivki ta prileglih sil rozgromili i spalili guralnyu rozibrali sino zagotovlene dlya pomishickogo hudobi Soldati sho ohoronyali mayetok priyednalisya do nih Viklikani dodatkovo vijska pridushili vistup Bagatoh jogo uchasnikiv pokarali rizkami i shompolami U 1909 r p yat zamozhnih selyan iz susidnih naselenih punktiv skupivshi blizko 3 tis desyatin zemli u miscevogo pomishika mali po 300 1200 desyatin kozhen Vodnochas osnovna masa selyanstva strazhdala vid bezzemellya Vzhe navesni 1910 pershi dev yat simej zmusheni buli viyihati z Kashpero Mikolayivki v poshukah krashoyi doli Do kincya XIX st Kashpero Mikolayivka stala nevelikim selom de nalichuvalosya 16 dvoriv i 118 osib Torguvali dvi kramnici Do 1912 r tut zalishilosya vsogo visim dvoriv U nih prozhivalo 108 osib sered yakih bulo bagato sezonnih robitnikiv Za medichnoyu dopomogoyu zhitelyam sela dovodilosya zvertatisya v volosnij centr Privilne sho znahodivsya bilsh nizh v 16 verstah vid Kashpero Mikolayivki Lishe protyagom 1830 1873 rr misceve naselennya pereneslo chotiri epidemiyi holeri Smertnist pid chas epidemij stanovila 15 20 U seli z 1892 r diyala cerkovna shkola de navchalosya 29 hlopchikiv i 5 divchatok Ale v 1900 r yiyi zakrili tomu bagato selyan Kashpero Mikolayivki razom z sim yami zmusheni buli pokinuti selo na vimogu gospodarya orendovanih nimi zemel pomishika I I Butovicha Persha svitova na Vizvolni zmagannya Koli pochalasya Persha svitova vijna stanovishe silskoyi bidnoti she bilshe pogirshilosya Ne vistachalo robochih ruk skorotilisya posivni ploshi rosla dorozhnecha Selyanski gospodarstva zanepadali Vodnochas pomishik skupiv za bezcin u zhiteliv navkolishnih sil tisyachi goliv hudobi i prodavav jogo dlya potreb armiyi Vin pobuduvav u seli cegelnij i cherepichnij zavodi a takozh parovij mlin i she odnu guralnyu Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v Kashpero Mikolayivci buv stvorenij silskij komitet sho vidstoyuvav interesi zamozhnoyi chastini naselennya Todi zh na guralni organizovanij robochij komitet yakij dbav pro polipshennya umov roboti pracivnikiv pro obmezhennya ekspluataciyi Radyanska vlada v seli bula vstanovlena v lyutomu 1918 r Todi zh meshkanci sela prognali pomishika i pochali rozdil jogo zemli inventaryu hudobi U kolishnij ekonomiyi Butovicha prijshli i miscevi batraki organizuvali silskogospodarsku artil yakij peredali vilucheni u pomishika posivnij material i zemlyu a takozh tyaglo ta inventar V berezni 1918 r ukrayinski ta nimecko avstrijski vijska zvilnili selo Z nimi povernuvsya i keruyuchij pomishickim mayetkom Selyan primushuvali vidshkoduvati zbitok zapodiyanij pomishiku na sumu 22434 rub Silskogospodarsku artil likviduvali Na pochatku grudnya 1918 pislya vidhodu nimecko avstrijskih vijsk ta padinnya derzhavi Skoropadskogo v seli vidnovilasya vlada UNR U berezni 1919 r bijci Chervonoyi Armiyi zahopili Kashpero Mikolayivku 5 kvitnya za uchastyu chleniv Privilnenskogo volrevkoma v Kashpero Mikolayivci organizuvali radgosp Chervonij orach yakomu peredali vsi gospodarski budivli roztashovani na teritoriyi kolishnoyi ekonomiyi Butovicha i vidilili ponad 2 tis ga konfiskovanih pomishickih zemel 24 serpnya 1919 selo zahopili denikinci z nimi povernuvsya brat pomishika E Butovich Bilogvardijci pogrozhuvali spaliti Kashpero Mikolayivku yaksho selyani ne povernut kolishnim zemlevlasnikam majno ta zibranij ulitku urozhaj Tih hto vidmovlyavsya vikonuvati nakaz bili shompolami i nagajkami Ryatuyuchis vid rozpravi i unikayuchi primusovoyi mobilizaciyi v denikinsku armiyu lyudi hovalisya v plavnyah i yarah jshli v partizanski zagoni Chimalo zhiteliv sela bralo uchast u povstanni proti denikinciv priyednavshis do bashtanskih povstancyam Radyanskij period U sichni 1920 r chastini 122 yi strileckoyi brigadi 41 yi strileckoyi diviziyi Chervonoyi Armiyi zajnyali i vignali bilogvardijciv z Kashpero Mikolayivki Todi zh 32 zhitelya sela vstupili do lav Chervonoyi Armiyi shist z nih zaginuli v borotbi proti denikinciv Revolyucijni peretvorennya v seli provodilisya pid kerivnictvom Maksimo Lyubarskogo revkomu U veresni 1920 revkom buv perevedenij v Kashpero Mikolayivku i diyav do 1922 r U 1923 r tut obrali radu robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ pershim golovoyu yakogo stav M S Filippov Stvorenij u lipni 1920 KNS ocholiv robitnik guralni M P Dem yanenko Komnezamivciv aktivno brali uchast v borotbi proti ukrayinskih povstanciv nadavali dopomogu Chervonoyi Armiyi Protyagom 1920 1921 rr v selo z Sibiru povernulisya bagato simej viyihavshi z Kashpero Mikolayivki v 1910 r U 1920 r vidnoviv robotu radgosp Chervonij orach U 1922 r v seli stvoreno partoseredok u yakomu bulo chotiri chleni partiyi Jogo ocholyuvav M G Gajduk a nastupnogo roku M S Filippov Komunistam u vsomu dopomagali komsomolci Pershim vatazhkom komsomolskogo oseredku yaka oformilasya v 1921 r stav R A Garanchuk Z 1923 r Kashpero Mikolayivka vhodila do skladu Privilnenskogo rajonu U 1925 r v seli prozhivalo 358 osib Polipshilosya medichne obslugovuvannya naselennya U 1923 r vidkrivsya feldshersko akusherskij punkt U tomu zh roci buv stvorenij dityachij budinok Z 1922 r pracyuvala pochatkova shkola yiyi vidviduvali 55 uchniv Vidkrilisya hata chitalnya i biblioteka Diyala shkola liknepu de chotiri vchiteli navchali 138 osib U vidremontovanomu primishenni bulo stvoreno narodnij klub Kultarmijci organizuvali pri nomu hudozhnij i dramatichnij gurtki Groshi zibrani za vistavi peredavalisya dlya potreb shkoli liknepu Komunisti i komsomolci provodili sered selyan veliku propagandistsku robotu perekonuyuchi yih u perevagah kolektivnogo gospodaryuvannya U 1928 r na bazi isnuyuchih silskogospodarskih artilej v seli stvoryuyutsya novi Ukrayinec Spartak Pivdenna Ukrayina a takozh tovaristva spilnogo obrobitku zemli Dopomoga Svoya pracya ta in Navesni togo zh roku kolektivni gospodarstva otrimali vid derzhavi dva traktori Fordzon i Zaporozhec U 1929 r silgospartili radgosp i TOZi peretvorili v kolgosp im Kosiora golovoyu jogo selyani obrali komunista A T Gerasimovicha Kolgosp u yakomu ob yednalosya 85 selyanskih gospodarstv roztashovuvav 1600 ga zemli Vrozhajnist zernovih v 1930 r sklala v serednomu 15 cnt z gektara Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Diba Boris Lukich 1920 1979 ukrayinskij skulptor NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 530 osib z yakih 240 cholovikiv ta 290 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 513 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 95 01 rosijska 3 45 virmenska 0 58 moldovska 0 58 ugorska 0 19 PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Mikolayivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Mikolayivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Mikolayivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Kashpero Mikolayivka 7 Chervnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Mikolayivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi